Повторення ЗаконуРозділ 29 |
|
1 |
|
2 ті великі ви́пробування, що бачили очі твої, ті великі ознаки та чу́да, |
|
3 та не дав вам Господь серця, щоб пізнати, і очей, щоб бачити, і ушей, щоб слухати, аж до дня цього. |
|
4 І провадив я вас сорок літ пустинею, — не зужили́ся одежі ваші на вас, а чо́біт твій не зужився на твоїй нозі. |
|
5 Не їли ви хліба, і вина та п'янко́го напо́ю не пили ви, щоб пізнати, що Я — Господь, Бог ваш. |
|
6 А коли ви прийшли до цього місця, то вийшов був навпере́йми вас на війну Сиго́н, цар хешбо́нський, та Оґ, цар баша́нський, — і побили ми їх, |
|
7 і забрали ми їхній край, та й дали його на спа́док Руви́мовим та Ґа́довим та половині племени Манасі́їного. |
|
8 Додержуй же слів цього́ заповіту, і виконуй їх, щоб мали ви пово́дження в усьому, що́ будете робити. |
|
9 Ви стоїте́ сьогодні всі перед лицем Господа, Бога вашого: го́лови ваші, племе́на ваші, старші́ ваші та урядники ваші, усякий Ізраїлів муж, |
|
10 діти ваші, ваші жінки́ та твій прихо́дько, що посеред табо́рів твоїх від колія́ дров твоїх аж до черпача́ твоєї води, |
|
11 щоб ти ввійшов у запові́т Господа, Бога свого, та в клятву Його, що Господь, Бог твій, сьогодні складає з тобою, |
|
12 щоб поставити сьогодні тебе народом для Себе, а Він буде тобі Богом, як Він говорив був тобі, і як присягнув був батька́м твоїм, Авраамові, Ісакові та Якову. |
|
13 І не з вами самими я складаю цього заповіта та цю клятву, |
|
14 але теж і з тим, хто тут з нами сьогодні стоїть перед лицем Господа, Бога нашого, так і з тим, хто сьогодні не з нами тут. |
|
15 Бо ви знаєте, що ми сиділи були в єгипетськім кра́ї, і що ми прохо́дили серед тих народів, які ви перейшли́, |
|
16 І ви бачили їхні огиди та їхніх бовва́нів, дерево та камінь, срібло та золото, що з ними. |
|
17 Стережіться, щоб не був серед вас чоловік або жінка, або рід, або пле́м'я, що серце його сьогодні відверта́ється від Господа, Бога нашого, щоб піти служити богам цих народів, щоб не був серед вас корінь, що виро́щує їдь та поли́н, |
|
18 щоб не було, що коли він почує слова́ цього прокля́ття, то поблагословиться в серці своїм, говорячи: Мир буде мені, хоч і ходитиму в сваволі свого серця. Тоді загине і напо́єний, і спра́гнений. |
|
19 Не захоче Господь простити йому́, бо тоді запа́литься Господній гнів та лютість Його на цього чоловіка, і буде лежати на ньому все прокляття, написане в цій книзі, і Господь витре ім'я́ його з-під неба. |
|
20 І відділить його Господь на зло від усіх Ізраїлевих племе́н, згідно з усіма́ прокляттями заповіту, написаного в цій книзі Зако́ну. |
|
21 І скаже останнє покоління, ваші сини, що постануть за вами, і чужий, що при́йде з далекої країни, і побачить порази цього Кра́ю та його хвороби, які пошле́ Господь на нього: |
|
22 сірка та сіль, погорі́лище — уся земля його, не буде вона засі́ювана, і не пустить росли́н, і не зі́йде на ній жодна трава, як по знищенні Содо́му та Гомо́ри, Адми та Цевоїму, що поруйнував був Господь у гніві Своїм та в люті Своїй. |
|
23 І скажуть усі ті наро́ди: „Для чого Господь зробив так цьому кра́єві? Що то за горіння цього великого гніву?“ |
|
24 І скажуть: „За те, що вони покинули заповіта Господа, Бога сво́їх батьків, якого Він склав був із ними, коли виво́див їх з єгипетсього кра́ю. |
|
25 І вони пішли, і служили іншим богам, і вклонялися їм, богам, що не знали їх, і що Він не приділив їм. |
|
26 І запалився Господній гнів на цей край, щоб навести на нього все прокляття, написане в цій книзі. |
|
27 І вирвав їх Господь з-над цієї землі в гніві, і в люті, і в великім обу́ренні, та й кинув їх до іншого кра́ю, як цього дня. |
|
28 Закрите те, що є Господа, Бога нашого, а відкрите — наше та наших синів аж навіки, щоб вико́нувати всі слова́ цього Зако́ну“. |
DeuteronomyChapter 29 |
|
1 THESE are the words of the covenant which the LORD commanded Moses to make with the children of Israel in the land of Moab, besides the covenant which he made with them in Horeb. |
|
2 And Moses called to all Israel, and said to them, You have seen all that the LORD did to Pharaoh before your eyes in the land of Egypt and to all his servants and to all his army and to all his land; |
|
3 The great trials which your eyes have seen, the signs, and those great marvels which you saw; |
|
4 Yet to this day the LORD has not given you a heart to understand and eyes to see and ears to hear. |
|
5 And I have led you forty years in the wilderness; your clothes are not worn out upon you and your shoes are not worn out upon your feet. |
|
6 You have not eaten bread, neither have you drunk wine or strong drink, that you might know that I am the LORD your God. |
|
7 And when you came to this place, Sihon the king of Heshbon and Og the king of Mathnin came out against us to battle, and we slew them; |
|
8 And we took their land and gave it for an inheritance to the Reubenites and to the Gadites and to the half tribe of Manasseh. |
|
9 Keep therefore the words of this covenant and do them, that you may prosper in all that you do. |
|
10 You stand this day before the LORD your God, all the heads of your tribes, your elders and your scribes, all the men of Israel, |
|
11 Your little ones, your wives, and the stranger who is in your camp, from the gatherer of your wood to the drawer of your water; |
|
12 That you may not transgress the covenant of the LORD your God, and the oath of the LORD your God, which he made with you this day; |
|
13 Because he will establish you this day a people to himself, and he will be to you the God, as he has promised you, and as he has sworn to your fathers, to Abraham, to Isaac, and to Jacob. |
|
14 Neither is it with you only that I do make this covenant and this oath; |
|
15 But with all who stand here with us this day before the LORD our God, and also with him who is not here with us this day |
|
16 (For you know how we have sojourned in the land of Egypt; and how we came through the nations which you passed by; |
|
17 And you have seen their abominations and their idols of wood and stone, overlaid with silver and gold). |
|
18 Perhaps there is among you a man or woman or family or tribe whose heart turns away this day from the LORD our God, to go and serve the gods of these nations; or perhaps there is among you a root that springs up and bears poison and wormwood; |
|
19 And when he hears the words of this oath, he shall reason in his heart, saying, I shall have peace, though I walk in the imagination of my heart, to add drunkenness to thirst; |
|
20 The LORD would not forgive him, but then the anger of the LORD and his zealousness would be grievous against that man, and all the curses that are written in this book shall lie upon him, and the LORD shall blot out his name from under the heaven. |
|
21 And the LORD shall single him out to misfortune from all the tribes of Israel, according to all the curses of the covenant that are written in this book of the law. |
|
22 So that the generation to come, your children that shall rise up after you and the strangers that shall come from a far land, shall say, when they see the plagues of that land and the sicknesses which the LORD has brought upon it; |
|
23 Laying it waste with brimstone and with scorched salt, that the whole land is not sown, nor any grass grows in it, like the overthrow of Sodom and Gomorrah, Admah and Zeboim, which the LORD overthrew in his anger and in his wrath; |
|
24 And all the nations shall say, Why has the LORD done thus to this land? And why has his anger kindled so much? |
|
25 Then men shall say, Because they have forsaken the covenant of the LORD God of their fathers, which he made with them when he brought them forth out of the land of Egypt: |
|
26 And they went and served other gods, and worshipped them, gods whom they had not known, nor had they divided spoils among them; |
|
27 Therefore the anger of the LORD was kindled against this land, to bring upon it all the curses that are written in this book; |
|
28 And the LORD uprooted them from their land in anger and in wrath and in great indignation, and cast them into another land, as it is this day. |
Повторення ЗаконуРозділ 29 |
DeuteronomyChapter 29 |
|
1 |
1 THESE are the words of the covenant which the LORD commanded Moses to make with the children of Israel in the land of Moab, besides the covenant which he made with them in Horeb. |
|
2 ті великі ви́пробування, що бачили очі твої, ті великі ознаки та чу́да, |
2 And Moses called to all Israel, and said to them, You have seen all that the LORD did to Pharaoh before your eyes in the land of Egypt and to all his servants and to all his army and to all his land; |
|
3 та не дав вам Господь серця, щоб пізнати, і очей, щоб бачити, і ушей, щоб слухати, аж до дня цього. |
3 The great trials which your eyes have seen, the signs, and those great marvels which you saw; |
|
4 І провадив я вас сорок літ пустинею, — не зужили́ся одежі ваші на вас, а чо́біт твій не зужився на твоїй нозі. |
4 Yet to this day the LORD has not given you a heart to understand and eyes to see and ears to hear. |
|
5 Не їли ви хліба, і вина та п'янко́го напо́ю не пили ви, щоб пізнати, що Я — Господь, Бог ваш. |
5 And I have led you forty years in the wilderness; your clothes are not worn out upon you and your shoes are not worn out upon your feet. |
|
6 А коли ви прийшли до цього місця, то вийшов був навпере́йми вас на війну Сиго́н, цар хешбо́нський, та Оґ, цар баша́нський, — і побили ми їх, |
6 You have not eaten bread, neither have you drunk wine or strong drink, that you might know that I am the LORD your God. |
|
7 і забрали ми їхній край, та й дали його на спа́док Руви́мовим та Ґа́довим та половині племени Манасі́їного. |
7 And when you came to this place, Sihon the king of Heshbon and Og the king of Mathnin came out against us to battle, and we slew them; |
|
8 Додержуй же слів цього́ заповіту, і виконуй їх, щоб мали ви пово́дження в усьому, що́ будете робити. |
8 And we took their land and gave it for an inheritance to the Reubenites and to the Gadites and to the half tribe of Manasseh. |
|
9 Ви стоїте́ сьогодні всі перед лицем Господа, Бога вашого: го́лови ваші, племе́на ваші, старші́ ваші та урядники ваші, усякий Ізраїлів муж, |
9 Keep therefore the words of this covenant and do them, that you may prosper in all that you do. |
|
10 діти ваші, ваші жінки́ та твій прихо́дько, що посеред табо́рів твоїх від колія́ дров твоїх аж до черпача́ твоєї води, |
10 You stand this day before the LORD your God, all the heads of your tribes, your elders and your scribes, all the men of Israel, |
|
11 щоб ти ввійшов у запові́т Господа, Бога свого, та в клятву Його, що Господь, Бог твій, сьогодні складає з тобою, |
11 Your little ones, your wives, and the stranger who is in your camp, from the gatherer of your wood to the drawer of your water; |
|
12 щоб поставити сьогодні тебе народом для Себе, а Він буде тобі Богом, як Він говорив був тобі, і як присягнув був батька́м твоїм, Авраамові, Ісакові та Якову. |
12 That you may not transgress the covenant of the LORD your God, and the oath of the LORD your God, which he made with you this day; |
|
13 І не з вами самими я складаю цього заповіта та цю клятву, |
13 Because he will establish you this day a people to himself, and he will be to you the God, as he has promised you, and as he has sworn to your fathers, to Abraham, to Isaac, and to Jacob. |
|
14 але теж і з тим, хто тут з нами сьогодні стоїть перед лицем Господа, Бога нашого, так і з тим, хто сьогодні не з нами тут. |
14 Neither is it with you only that I do make this covenant and this oath; |
|
15 Бо ви знаєте, що ми сиділи були в єгипетськім кра́ї, і що ми прохо́дили серед тих народів, які ви перейшли́, |
15 But with all who stand here with us this day before the LORD our God, and also with him who is not here with us this day |
|
16 І ви бачили їхні огиди та їхніх бовва́нів, дерево та камінь, срібло та золото, що з ними. |
16 (For you know how we have sojourned in the land of Egypt; and how we came through the nations which you passed by; |
|
17 Стережіться, щоб не був серед вас чоловік або жінка, або рід, або пле́м'я, що серце його сьогодні відверта́ється від Господа, Бога нашого, щоб піти служити богам цих народів, щоб не був серед вас корінь, що виро́щує їдь та поли́н, |
17 And you have seen their abominations and their idols of wood and stone, overlaid with silver and gold). |
|
18 щоб не було, що коли він почує слова́ цього прокля́ття, то поблагословиться в серці своїм, говорячи: Мир буде мені, хоч і ходитиму в сваволі свого серця. Тоді загине і напо́єний, і спра́гнений. |
18 Perhaps there is among you a man or woman or family or tribe whose heart turns away this day from the LORD our God, to go and serve the gods of these nations; or perhaps there is among you a root that springs up and bears poison and wormwood; |
|
19 Не захоче Господь простити йому́, бо тоді запа́литься Господній гнів та лютість Його на цього чоловіка, і буде лежати на ньому все прокляття, написане в цій книзі, і Господь витре ім'я́ його з-під неба. |
19 And when he hears the words of this oath, he shall reason in his heart, saying, I shall have peace, though I walk in the imagination of my heart, to add drunkenness to thirst; |
|
20 І відділить його Господь на зло від усіх Ізраїлевих племе́н, згідно з усіма́ прокляттями заповіту, написаного в цій книзі Зако́ну. |
20 The LORD would not forgive him, but then the anger of the LORD and his zealousness would be grievous against that man, and all the curses that are written in this book shall lie upon him, and the LORD shall blot out his name from under the heaven. |
|
21 І скаже останнє покоління, ваші сини, що постануть за вами, і чужий, що при́йде з далекої країни, і побачить порази цього Кра́ю та його хвороби, які пошле́ Господь на нього: |
21 And the LORD shall single him out to misfortune from all the tribes of Israel, according to all the curses of the covenant that are written in this book of the law. |
|
22 сірка та сіль, погорі́лище — уся земля його, не буде вона засі́ювана, і не пустить росли́н, і не зі́йде на ній жодна трава, як по знищенні Содо́му та Гомо́ри, Адми та Цевоїму, що поруйнував був Господь у гніві Своїм та в люті Своїй. |
22 So that the generation to come, your children that shall rise up after you and the strangers that shall come from a far land, shall say, when they see the plagues of that land and the sicknesses which the LORD has brought upon it; |
|
23 І скажуть усі ті наро́ди: „Для чого Господь зробив так цьому кра́єві? Що то за горіння цього великого гніву?“ |
23 Laying it waste with brimstone and with scorched salt, that the whole land is not sown, nor any grass grows in it, like the overthrow of Sodom and Gomorrah, Admah and Zeboim, which the LORD overthrew in his anger and in his wrath; |
|
24 І скажуть: „За те, що вони покинули заповіта Господа, Бога сво́їх батьків, якого Він склав був із ними, коли виво́див їх з єгипетсього кра́ю. |
24 And all the nations shall say, Why has the LORD done thus to this land? And why has his anger kindled so much? |
|
25 І вони пішли, і служили іншим богам, і вклонялися їм, богам, що не знали їх, і що Він не приділив їм. |
25 Then men shall say, Because they have forsaken the covenant of the LORD God of their fathers, which he made with them when he brought them forth out of the land of Egypt: |
|
26 І запалився Господній гнів на цей край, щоб навести на нього все прокляття, написане в цій книзі. |
26 And they went and served other gods, and worshipped them, gods whom they had not known, nor had they divided spoils among them; |
|
27 І вирвав їх Господь з-над цієї землі в гніві, і в люті, і в великім обу́ренні, та й кинув їх до іншого кра́ю, як цього дня. |
27 Therefore the anger of the LORD was kindled against this land, to bring upon it all the curses that are written in this book; |
|
28 Закрите те, що є Господа, Бога нашого, а відкрите — наше та наших синів аж навіки, щоб вико́нувати всі слова́ цього Зако́ну“. |
28 And the LORD uprooted them from their land in anger and in wrath and in great indignation, and cast them into another land, as it is this day. |