Библия - Обещанное Восстановление

Вiд Луки

Розділ 4

1 А Ісус, повний Духа Святого, вернувсь з-над Йорда́ну, і Дух на пустиню Його попрова́див.

2 Сорок день там диявол Його спокуша́в, і за тих днів Він нічого не їв, а коли закінчи́лись вони, то вкінці зголодні́в.

3 І диявол до Нього сказав: „Якщо Ти Син Божий, — скажи цьому ка́меневі, щоб хлі́бом він став!“

4 А Ісус відповів йому: „Написано: Не хлібом самим буде жити люди́на, але кожним Словом Божим!“

5 І він вивів Його на го́ру високу, і за хвилину ча́су показав Йому всі царства на світі.

6 І диявол сказав Йому: „Я дам Тобі всю оцю вла́ду та їхню славу, бо мені це пере́дане, і я даю, кому хочу, її.

7 Тож коли Ти покло́нишся передо мною, то все буде Твоє!“

8 І промовив Ісус йому в відповідь: „Написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одно́му Йому!“

9 І повів Його в Єрусалим, і на нарі́жнику храму поставив, та й каже Йому: „Як Ти Син Божий, — кинься звідси додолу!

10 Бо написано: „Він накаже про Тебе Своїм Ангола́м, щоб Тебе берегли!“

11 і: „Вони на руках понесуть Тебе, щоб коли не спіткнув Ти об камінь Своєї ноги!“

12 А Ісус відказав йому в відповідь: „Сказано: Не спокуша́й Господа Бога свого́!“

13 І диявол, скінчи́вши все цеє споку́шування, відійшов від Нього до ча́су.

14 А Ісус у силі Духа вернувся до Галілеї, і чутка про Нього розне́слась по всій тій країні.

15 І Він їх навчав по їхніх синагогах, і всі Його сла́вили.

16 І прибув Він до Назаре́ту, де був ви́хований. І звича́єм Своїм Він прийшов дня суботнього до синаго́ги, і встав, щоб читати.

17 І подали́ Йому книгу пророка Ісаї. Розгорнувши ж Він книгу, знайшов місце, де було так написано:

18 „На Мені Дух Господній, бо Мене Він пома́зав, щоб Добру Нови́ну звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоне́ним визво́лення, а незрячим прозрі́ння, відпустити на волю пому́чених,

19 щоб проповідувати рік Господнього зми́лування“.

20 І, книгу згорнувши, віддав службі й сів. А очі всіх у синагозі звернулись на Ньо́го.

21 І почав Він до них говорити: „Сьогодні збуло́ся Писа́ння, яке ви почули!“

22 І всі Йому стверджували й дивувались словам благода́ті, що ли́нули з уст Його. І казали вони: „Чи ж то Він не син Йо́сипів?“

23 Він же промовив до них: „Ви Мені конче скажете при́казку: „Лікарю, — уздоров самого себе! Учини те й тут, у вітчи́зні Своїй, що́ сталося — чули ми — у Капернау́мі“.

24 І сказав Він: „Поправді кажу вам: Жоден пророк не буває приємний у вітчи́зні своїй.

25 Та правдиво кажу́ вам: Багато вдовиць перебува́ло за днів Іллі серед Ізраїля, коли на три роки й шість місяців небо було́ зачинилося, так що голод великий настав був по всій тій землі,

26 а Ілля́ не до жодної з них не був посланий, тільки в Саре́пту Сидо́нську до овдові́лої жінки.

27 І багато було́ прокаже́них за Єлисе́я пророка в Ізраїлі, але жоден із них не очи́стився, крім Неєма́на сирі́янина“.

28 І всі в синагозі, почувши оце, перепо́внились гнівом.

29 І, вставши, вони Його вигнали за місто, і повели́ аж до кра́ю гори, на якій їхнє місто було побудо́ване, щоб скинути додолу Його.

30 Але Він перейшов серед них, і віддали́вся.

31 І прийшов Він у Капернау́м, галілейське місто, і там їх навчав по суботах.

32 І дивувались науці Його, бо слово Його було вла́дне.

33 І був чоловік у синагозі, що мав духа нечистого де́мона, і він закричав гучни́м голосом:

34 „Ах, що нам до Тебе, Ісусе Назаряни́не? Ти прийшов погубити нас. Я знаю Тебе, хто Ти, — Божий Святий“.

35 А Ісус заборони́в йому, кажучи: „Замовчи, і вийди з нього!“ І, кинувши де́мон того насере́дину, вийшов із нього, нічо́го йому не пошко́дивши.

36 І всіх жах обгорнув, і питали вони один о́дного, кажучи: „Що́ то за наука, що ду́хам нечистим наказує з вла́дою й силою, — і виходять вони?“

37 І не́слася чутка про Нього по всіх місцях кра́ю.

38 А як вийшов Він із синагоги, увійшов у дім Си́мона. Теща ж Си́монова в великій гарячці лежала. І просили за неї Його.

39 І, ставши над нею, Він заборони́в тій гарячці, — і вона полишила її. І, зараз уставши, теща їм прислуго́вувала.

40 Коли ж сонце захо́дило, то всі, хто мав яких хворих на різні неду́ги, до Нього приво́дили їх. Він же клав Свої руки на кожного з них, — та їх уздоровля́в.

41 Із багатьох же вихо́дили й де́мони, кричачи́ та гово́рячи: „Ти Син Божий!“ Та Він їм забороня́в, і не давав говорити, що знали вони, що Христос Він.

42 Коли ж настав день, Він вийшов, і подавсь до самотнього місця. А люди шукали Його. І прийшовши до Нього, Його затримували, щоб від них не відхо́див.

43 Він же промовив до них: „І іншим містам Я повинен звіщати Добру Нови́ну про Боже Царство, — бо на те Мене по́слано“.

44 І Він проповідував по синагогах Галілеї.

Евангелие от Луки

Глава 4

1 Иисус, исполненный Духа Святого и ведомый им, вернулся с берегов Иордана в пустыню

2 и провёл там сорок дней, искушаемый дьяволом. Всё это время Он постился, и по окончании этих дней Он был очень голоден.

3 И сказал Ему дьявол: «Если Ты Сын Божий, то вели, чтобы этот камень превратился в хлеб».

4 Иисус ответил: «В Писаниях говорится: „Не одним хлебом живёт человек”».

5 Тогда дьявол показал Иисусу в мгновение все царства земные

6 и сказал Ему: «Я дарую Тебе все эти царства с их властью и славой, так как они отданы мне, и я могу даровать их кому пожелаю.

7 Если станешь поклоняться мне, все это будет Твоё».

8 И ответил ему Иисус: «В Писаниях сказано: „Поклоняться будешь только Господу, Богу твоему, и служить будешь только Ему”».

9 Тогда дьявол повёл Иисуса в Иерусалим, поставил Его на самой высокой башне храма и сказал Ему: «Если Ты Сын Божий, то прыгни отсюда вниз,

10 потому что в Писаниях сказано: „Бог повелит Своим Ангелам охранять Тебя”.

11 И ещё: „И на руках понесут Тебя, чтобы нога Твоя не коснулась камня”».

12 И ответил Иисус: «Но в Писаниях также сказано: „Не искушай Господа Бога твоего”».

13 Тогда дьявол прекратил искушать Иисуса и ушёл прочь в ожидании более удобного случая.

14 Исполненный силы Святого Духа, Иисус возвратился в Галилею, и молва о Нём пошла по всей стране.

15 И стал Он учить в синагогах, и все прославляли Его.

16 Иисус пришёл в Назарет, в город, где вырос. В субботний день Он пошёл, по Своему обыкновению, в синагогу и встал, чтобы читать Писания перед присутствующими.

17 Ему дали книгу пророка Исаии, и, открыв книгу, Он нашёл место, где было написано:

18 «Дух Господний на мне, потому что он избрал меня, чтобы благовествовать нищим. Он послал меня объявить свободу пленным, возвратить зрение слепым, отпустить измученных на свободу,

19 и возвестить время милости Господней».

20 Потом Иисус закрыл книгу и отдал её служителю. Он сел, и глаза всех людей в синагоге были устремлены на Него.

21 Он начал говорить им: «Сегодня сказанное в Писаниях свершилось пред вами».

22 Иисус снискал всеобщее одобрение, и все были поражены Его красноречием, и спрашивали: «Не Сын ли это Иосифа?»

23 Он ответил: «Конечно, вы скажете Мне, как гласит пословица: „Врач, исцели самого себя”. Вы хотите сказать: „Мы слышали о том, что произошло в Капернауме. Сотвори же здесь, в Твоём родном городе, то же самое”».

24 Он продолжил: «Воистину не принимают пророка в родном городе.

25 Правду вам говорю: множество вдов было в Израиле в дни Илии, когда не было дождя три с половиной года и страшный голод царил в стране.

26 И ни к кому из них не был послан Илия, кроме как к одной вдове из Сарепты, в Сидоне.

27 И было множество прокажённых в Израиле во времена пророка Елисея, но никто из них не очистился от язв, кроме сирийца Неемана».

28 Все люди, присутствовавшие в синагоге и слышавшие эти слова, пришли в ярость.

29 Поднявшись, они изгнали Иисуса из города и привели на склон горы, на которой стоял их город, чтобы сбросить Его с утёса.

30 Но Иисус прошёл сквозь толпу и отправился Своей дорогой.

31 Иисус направился в Капернаум, город в Галилее, и в субботний день Он учил народ.

32 Все удивлялись Его учению, потому что Иисус говорил с властью.

33 В синагоге находился человек, одержимый нечистым духом. Он громко закричал:

34 «Иисус из Назарета! Чего Ты хочешь от нас? Зачем Ты явился сюда, чтобы погубить нас? Я знаю, кто Ты такой — Святой Божий!»

35 Но Иисус велел нечистому духу замолчать. Иисус сказал: «Замолчи и выйди из этого человека!» И тогда нечистый дух поверг того человека наземь перед толпой и вышел из него, не причинив ему никакого вреда.

36 Все видевшие это были потрясены случившимся и обсуждали это между собой: «Что это значит? Он разговаривает с нечистыми духами, приказывает им Своей властью, и они выходят».

37 И весть об Иисусе распространилась по всей округе.

38 Иисус покинул синагогу и отправился в дом к Симону. Тёща Симона лежала в горячке, и Его попросили помочь ей.

39 Стоя над ней, Иисус приказал, и горячка покинула её тело, и женщина тут же поднялась и стала им прислуживать.

40 К заходу солнца люди привели или принесли к Иисусу страдающих различными болезнями, и, возложив на них руки, Он исцелил их.

41 Из многих больных вышли бесы, восклицая: «Ты — Сын Божий!» Но Он запрещал им говорить, потому что они знали, что Он — Христос.

42 С наступлением дня Иисус удалился в уединённое место, но множество народа искало Его. Когда люди нашли Иисуса, то попытались воспрепятствовать Его уходу.

43 Но Иисус сказал им: «Я должен нести Благую Весть о Царстве Божьем и в другие города, потому что Я был послан именно для этого».

44 Иисус продолжал проповедовать в синагогах Иудеи.

Вiд Луки Розділ 4	Евангелие от Луки Глава 4
1 А Ісус, повний Духа Святого, вернувсь з-над Йорда́ну, і Дух на пустиню Його попрова́див.	1 Иисус, исполненный Духа Святого и ведомый им, вернулся с берегов Иордана в пустыню
2 Сорок день там диявол Його спокуша́в, і за тих днів Він нічого не їв, а коли закінчи́лись вони, то вкінці зголодні́в.	2 и провёл там сорок дней, искушаемый дьяволом. Всё это время Он постился, и по окончании этих дней Он был очень голоден.
3 І диявол до Нього сказав: „Якщо Ти Син Божий, — скажи цьому ка́меневі, щоб хлі́бом він став!“	3 И сказал Ему дьявол: «Если Ты Сын Божий, то вели, чтобы этот камень превратился в хлеб».
4 А Ісус відповів йому: „Написано: Не хлібом самим буде жити люди́на, але кожним Словом Божим!“	4 Иисус ответил: «В Писаниях говорится: „Не одним хлебом живёт человек”».
5 І він вивів Його на го́ру високу, і за хвилину ча́су показав Йому всі царства на світі.	5 Тогда дьявол показал Иисусу в мгновение все царства земные
6 І диявол сказав Йому: „Я дам Тобі всю оцю вла́ду та їхню славу, бо мені це пере́дане, і я даю, кому хочу, її.	6 и сказал Ему: «Я дарую Тебе все эти царства с их властью и славой, так как они отданы мне, и я могу даровать их кому пожелаю.
7 Тож коли Ти покло́нишся передо мною, то все буде Твоє!“	7 Если станешь поклоняться мне, все это будет Твоё».
8 І промовив Ісус йому в відповідь: „Написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одно́му Йому!“	8 И ответил ему Иисус: «В Писаниях сказано: „Поклоняться будешь только Господу, Богу твоему, и служить будешь только Ему”».
9 І повів Його в Єрусалим, і на нарі́жнику храму поставив, та й каже Йому: „Як Ти Син Божий, — кинься звідси додолу!	9 Тогда дьявол повёл Иисуса в Иерусалим, поставил Его на самой высокой башне храма и сказал Ему: «Если Ты Сын Божий, то прыгни отсюда вниз,
10 Бо написано: „Він накаже про Тебе Своїм Ангола́м, щоб Тебе берегли!“	10 потому что в Писаниях сказано: „Бог повелит Своим Ангелам охранять Тебя”.
11 і: „Вони на руках понесуть Тебе, щоб коли не спіткнув Ти об камінь Своєї ноги!“	11 И ещё: „И на руках понесут Тебя, чтобы нога Твоя не коснулась камня”».
12 А Ісус відказав йому в відповідь: „Сказано: Не спокуша́й Господа Бога свого́!“	12 И ответил Иисус: «Но в Писаниях также сказано: „Не искушай Господа Бога твоего”».
13 І диявол, скінчи́вши все цеє споку́шування, відійшов від Нього до ча́су.	13 Тогда дьявол прекратил искушать Иисуса и ушёл прочь в ожидании более удобного случая.
14 А Ісус у силі Духа вернувся до Галілеї, і чутка про Нього розне́слась по всій тій країні.	14 Исполненный силы Святого Духа, Иисус возвратился в Галилею, и молва о Нём пошла по всей стране.
15 І Він їх навчав по їхніх синагогах, і всі Його сла́вили.	15 И стал Он учить в синагогах, и все прославляли Его.
16 І прибув Він до Назаре́ту, де був ви́хований. І звича́єм Своїм Він прийшов дня суботнього до синаго́ги, і встав, щоб читати.	16 Иисус пришёл в Назарет, в город, где вырос. В субботний день Он пошёл, по Своему обыкновению, в синагогу и встал, чтобы читать Писания перед присутствующими.
17 І подали́ Йому книгу пророка Ісаї. Розгорнувши ж Він книгу, знайшов місце, де було так написано:	17 Ему дали книгу пророка Исаии, и, открыв книгу, Он нашёл место, где было написано:
18 „На Мені Дух Господній, бо Мене Він пома́зав, щоб Добру Нови́ну звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоне́ним визво́лення, а незрячим прозрі́ння, відпустити на волю пому́чених,	18 «Дух Господний на мне, потому что он избрал меня, чтобы благовествовать нищим. Он послал меня объявить свободу пленным, возвратить зрение слепым, отпустить измученных на свободу,
19 щоб проповідувати рік Господнього зми́лування“.	19 и возвестить время милости Господней».
20 І, книгу згорнувши, віддав службі й сів. А очі всіх у синагозі звернулись на Ньо́го.	20 Потом Иисус закрыл книгу и отдал её служителю. Он сел, и глаза всех людей в синагоге были устремлены на Него.
21 І почав Він до них говорити: „Сьогодні збуло́ся Писа́ння, яке ви почули!“	21 Он начал говорить им: «Сегодня сказанное в Писаниях свершилось пред вами».
22 І всі Йому стверджували й дивувались словам благода́ті, що ли́нули з уст Його. І казали вони: „Чи ж то Він не син Йо́сипів?“	22 Иисус снискал всеобщее одобрение, и все были поражены Его красноречием, и спрашивали: «Не Сын ли это Иосифа?»
23 Він же промовив до них: „Ви Мені конче скажете при́казку: „Лікарю, — уздоров самого себе! Учини те й тут, у вітчи́зні Своїй, що́ сталося — чули ми — у Капернау́мі“.	23 Он ответил: «Конечно, вы скажете Мне, как гласит пословица: „Врач, исцели самого себя”. Вы хотите сказать: „Мы слышали о том, что произошло в Капернауме. Сотвори же здесь, в Твоём родном городе, то же самое”».
24 І сказав Він: „Поправді кажу вам: Жоден пророк не буває приємний у вітчи́зні своїй.	24 Он продолжил: «Воистину не принимают пророка в родном городе.
25 Та правдиво кажу́ вам: Багато вдовиць перебува́ло за днів Іллі серед Ізраїля, коли на три роки й шість місяців небо було́ зачинилося, так що голод великий настав був по всій тій землі,	25 Правду вам говорю: множество вдов было в Израиле в дни Илии, когда не было дождя три с половиной года и страшный голод царил в стране.
26 а Ілля́ не до жодної з них не був посланий, тільки в Саре́пту Сидо́нську до овдові́лої жінки.	26 И ни к кому из них не был послан Илия, кроме как к одной вдове из Сарепты, в Сидоне.
27 І багато було́ прокаже́них за Єлисе́я пророка в Ізраїлі, але жоден із них не очи́стився, крім Неєма́на сирі́янина“.	27 И было множество прокажённых в Израиле во времена пророка Елисея, но никто из них не очистился от язв, кроме сирийца Неемана».
28 І всі в синагозі, почувши оце, перепо́внились гнівом.	28 Все люди, присутствовавшие в синагоге и слышавшие эти слова, пришли в ярость.
29 І, вставши, вони Його вигнали за місто, і повели́ аж до кра́ю гори, на якій їхнє місто було побудо́ване, щоб скинути додолу Його.	29 Поднявшись, они изгнали Иисуса из города и привели на склон горы, на которой стоял их город, чтобы сбросить Его с утёса.
30 Але Він перейшов серед них, і віддали́вся.	30 Но Иисус прошёл сквозь толпу и отправился Своей дорогой.
31 І прийшов Він у Капернау́м, галілейське місто, і там їх навчав по суботах.	31 Иисус направился в Капернаум, город в Галилее, и в субботний день Он учил народ.
32 І дивувались науці Його, бо слово Його було вла́дне.	32 Все удивлялись Его учению, потому что Иисус говорил с властью.
33 І був чоловік у синагозі, що мав духа нечистого де́мона, і він закричав гучни́м голосом:	33 В синагоге находился человек, одержимый нечистым духом. Он громко закричал:
34 „Ах, що нам до Тебе, Ісусе Назаряни́не? Ти прийшов погубити нас. Я знаю Тебе, хто Ти, — Божий Святий“.	34 «Иисус из Назарета! Чего Ты хочешь от нас? Зачем Ты явился сюда, чтобы погубить нас? Я знаю, кто Ты такой — Святой Божий!»
35 А Ісус заборони́в йому, кажучи: „Замовчи, і вийди з нього!“ І, кинувши де́мон того насере́дину, вийшов із нього, нічо́го йому не пошко́дивши.	35 Но Иисус велел нечистому духу замолчать. Иисус сказал: «Замолчи и выйди из этого человека!» И тогда нечистый дух поверг того человека наземь перед толпой и вышел из него, не причинив ему никакого вреда.
36 І всіх жах обгорнув, і питали вони один о́дного, кажучи: „Що́ то за наука, що ду́хам нечистим наказує з вла́дою й силою, — і виходять вони?“	36 Все видевшие это были потрясены случившимся и обсуждали это между собой: «Что это значит? Он разговаривает с нечистыми духами, приказывает им Своей властью, и они выходят».
37 І не́слася чутка про Нього по всіх місцях кра́ю.	37 И весть об Иисусе распространилась по всей округе.
38 А як вийшов Він із синагоги, увійшов у дім Си́мона. Теща ж Си́монова в великій гарячці лежала. І просили за неї Його.	38 Иисус покинул синагогу и отправился в дом к Симону. Тёща Симона лежала в горячке, и Его попросили помочь ей.
39 І, ставши над нею, Він заборони́в тій гарячці, — і вона полишила її. І, зараз уставши, теща їм прислуго́вувала.	39 Стоя над ней, Иисус приказал, и горячка покинула её тело, и женщина тут же поднялась и стала им прислуживать.
40 Коли ж сонце захо́дило, то всі, хто мав яких хворих на різні неду́ги, до Нього приво́дили їх. Він же клав Свої руки на кожного з них, — та їх уздоровля́в.	40 К заходу солнца люди привели или принесли к Иисусу страдающих различными болезнями, и, возложив на них руки, Он исцелил их.
41 Із багатьох же вихо́дили й де́мони, кричачи́ та гово́рячи: „Ти Син Божий!“ Та Він їм забороня́в, і не давав говорити, що знали вони, що Христос Він.	41 Из многих больных вышли бесы, восклицая: «Ты — Сын Божий!» Но Он запрещал им говорить, потому что они знали, что Он — Христос.
42 Коли ж настав день, Він вийшов, і подавсь до самотнього місця. А люди шукали Його. І прийшовши до Нього, Його затримували, щоб від них не відхо́див.	42 С наступлением дня Иисус удалился в уединённое место, но множество народа искало Его. Когда люди нашли Иисуса, то попытались воспрепятствовать Его уходу.
43 Він же промовив до них: „І іншим містам Я повинен звіщати Добру Нови́ну про Боже Царство, — бо на те Мене по́слано“.	43 Но Иисус сказал им: «Я должен нести Благую Весть о Царстве Божьем и в другие города, потому что Я был послан именно для этого».
44 І Він проповідував по синагогах Галілеї.	44 Иисус продолжал проповедовать в синагогах Иудеи.

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

Вiд Луки

Розділ 4

Евангелие от Луки

Глава 4

Вiд Луки

Розділ 4

Евангелие от Луки

Глава 4

Старий завіт

Новий завіт

Вiд Луки

Розділ 4

Евангелие от Луки

Глава 4

Вiд Луки

Розділ 4

Евангелие от Луки

Глава 4

Старий
завіт

Новий
завіт