Библия - Обещанное Восстановление

Вiд Луки

Розділ 19

1 І, ввійшовши Ісус, переходив через Єрихо́н.

2 І ось чоловік, що звався Закхе́й, — він був старши́й над ми́тниками, і був багатий, —

3 бажав ба́чити Ісуса, хто Він, але з-за наро́ду не міг, — бо мали́й був на зріст.

4 І, забігши вперед, він виліз на фіґове дерево, щоб бачити Його, бо Він мав побіч нього прохо́дити.

5 А коли на це місце Ісус підійшов, то поглянув уго́ру до нього й промовив: „Закхе́ю, — зійди за́раз додо́лу, бо сьогодні потрібно Мені бути в домі твоїм!“

6 І той зараз додо́лу ізліз, і прийняв Його з радістю.

7 А всі, як побачили це, почали нарікати, і казали: „Він до грішного мужа в гости́ну зайшов!“

8 Став же Закхе́й та й промовив до Господа: „Господи, половину маєтку свого́ я віддам ось убогим, а коли кого скри́вдив був чим, — верну вче́тверо“.

9 Ісус же промовив до нього: „Сьогодні на дім цей спасі́ння прийшло, бо й він син Авраамів.

10 Син бо Лю́дський прийшов, щоб знайти та спасти, що загинуло!“

11 Коли ж вони слухали це, розповів Він іще одну при́тчу, бо Він був недалеко від Єрусалиму, вони ж ду́мали, що об'я́виться Боже Царство тепер.

12 Отож Він сказав: „Один чоловік, роду славного, відправлявся в далеку країну, щоб царство прийняти й вернутись.

13 І покликав він десятьох своїх рабів, дав їм десять мін, і сказав їм: „Торгуйте, аж поки верну́ся“.

14 Та його громадяни його нена́виділи, і послали посланців услід за ним, кажучи: „Не хочемо, щоб він був над нами царем“.

15 І сталось, коли він верну́вся, як царство прийняв, то звелів посклика́ти рабів, яким срі́бло роздав, щоб довідатися, хто́ що набув.

16 І перший прийшов і сказав: „Пане, міна твоя принесла́ десять мін“.

17 І відказав він йому: „Гаразд, рабе добрий! Ти в мало́му був вірний, — володій десятьма́ містами“.

18 І другий прийшов і сказав: „Пане, твоя міна п'ять мін принесла́“.

19 Він же сказав і тому́: „Будь і ти над п'ятьма́ містами“.

20 І ще інший прийшов і сказав: „Пане, ось міна твоя, що я мав її сховану в хустці.

21 Я бо боявся тебе, — ти ж бо люди́на жорсто́ка: береш, чого не поклав, і жнеш, чого не посіяв“.

22 І відказав той йому: „Уста́ми твоїми, злий рабе, суджу́ я тебе! Ти знав, що я — жорстока люди́на, беру́, чого не поклав, і жну, чого не посіяв.

23 Чому́ ж не віддав ти міня́льникам срі́бла мого, — і я, повернувшись, узяв би своє із прибу́тком?“

24 І сказав він присутнім: „Візьміть міну від нього, та дайте тому́, хто десять мін має“.

25 І відказали йому: „Пане, — він десять мін має“.

26 Говорю́ бо я вам: „Кожному, хто має, то дасться йому, хто ж не має, — забереться від нього і те, що він має.

27 А тих ворогів моїх, які не хотіли, щоб царював я над ними, приведіте сюди, — і на оча́х моїх їх повбивайте“.

28 А як це оповів, Він далі пішов, простуючи в Єрусалим.

29 І ото, як набли́зився до Вітфагі́ї й Віфа́нії, на горі, що Оли́вною зветься, Він двох учнів послав,

30 наказуючи: „Ідіть у село, яке перед вами; увійшовши до нього, зна́йдете прив'язане осля́, що на нього ніко́ли ніхто із людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть.

31 Коли ж вас хто спитає: „На́що відв'язуєте?“, відкажіть тому так: „Госпо́дь потребу́є його“.

32 Посланці́ ж відійшли, — і знайшли, як Він їм був сказав.

33 А коли осля стали відв'язувати, хазяї́ його їх запитали: „На́що осля ви відв'язуєте?“

34 Вони ж відказали: „Господь потребу́є його“.

35 І вони привели́ до Ісуса його, і, поклавши одежу свою на осля, посадили Ісуса.

36 Коли ж Він їхав, вони простила́ли одежу свою по дорозі.

37 А як Він наближався вже до сходу з гори Оливної, то ввесь на́товп учнів, радіючи, почав гучним голосом Бога хвалити за всі чуда, що бачили,

38 кажучи: „Благослове́нний Цар, що йде у Господнє Ім'я́! Мир на небеса́х, і слава на висоті!“

39 А деякі фарисеї з народу сказали до Нього: „Учителю, — заборони́ Своїм учням!“

40 А Він їм промовив у відповідь: „Кажу вам, що коли ці замо́вкнуть, то каміння кричатиме!“

41 І коли Він набли́зився, і місто побачив, то заплакав за ним,

42 і сказав: „О, якби й ти хоч цього дня пізнало, що потрібне для миру тобі! Та тепер від очей твоїх сховане це.

43 Бо при́йдуть на тебе ті дні, і твої вороги тебе ва́лом ото́чать, і обля́жуть тебе, і стиснуть тебе звідусю́ди.

44 І зрівняють з землею тебе, і поб'ють твої діти в тобі, і не позоста́влять у тобі каменя на камені, бо не зрозуміло ти ча́су відвідин твоїх“.

45 А коли Він у храм увійшов, то почав виганяти продавці́в,

46 до них кажучи: „Написано: „Дім Мій — дім молитви“, а ви з нього зробили „пече́ру розбійників“.

47 І Він кожного дня у храмі навчав. А первосвященики й книжники й найважні́ші з наро́ду шукали, щоб Його погубити,

48 але не знахо́дили, що вчинити Йому, бо ввесь наро́д горнувся до Нього та слухав Його.

Евангелие от Луки

Глава 19

1 Иисус проходил через город Иерихон.

2 В этом городе жил богатый человек по имени Закхей, старший над сборщиками налогов.

3 Он старался увидеть Иисуса, но не мог из-за толпы, так как был мал ростом.

4 Побежав вперёд, он взобрался на сикомор, чтобы увидеть Иисуса, так как Христос собирался пройти той дорогой.

5 Когда Иисус пришёл на то место, Он взглянул наверх и, увидев Закхея, сказал: «Закхей, поскорее спускайся вниз, потому что Я должен остановиться сегодня в твоём доме».

6 Закхей поспешил спуститься и с радостью оказал Ему гостеприимство.

7 И все, видя это, стали жаловаться: «Он остановился у грешника».

8 Но Закхей встал и сказал Господу: «Господи! Половину своего состояния я отдам бедным, и если я обманул кого в деньгах, то заплачу вчетверо больше!»

9 Иисус сказал ему: «Сегодня спасение пришло в этот дом, потому что и этот человек — сын Авраама.

10 Сын Человеческий пришёл, чтобы найти и спасти погибающих».

11 В то время, когда народ слушал, Иисус продолжил Свою проповедь, рассказав притчу. Он находился недалеко Иерусалима и знал, что люди думали, что скоро настанет Царство Божье.

12 Он сказал: «Человек знатного рода собирался в далёкую страну, чтобы венчаться там на царство, а затем возвратиться и править своим народом.

13 Он призвал десять своих слуг, дал им десять талантов и сказал: „Вложите их в дело до моего возвращения”.

14 Но подданные ненавидели его и послали вслед за ним гонцов, чтобы передать ему в той далёкой стране: „Мы не хотим, чтобы этот человек правил нами!”

15 Но он стал правителем той страны, возвратился домой и послал за слугами, которым дал деньги, чтобы узнать, какую прибыль они получили.

16 Первый пришёл и сказал: „Господин, талант, который ты дал мне, принес ещё десять”.

17 И сказал ему царь: „Хорошо, добрый слуга. Ты был верен в малом, за это у тебя во власти будут десять городов”.

18 Потом пришёл второй слуга и сказал: „Господин, талант, который ты дал мне, принес ещё пять”. И царь сказал этому слуге:

19 „И ты будешь управлять пятью городами”.

20 Тогда третий слуга пришёл и сказал: „Господин, вот твой талант, который я спрятал, завернув в платок.

21 Я боялся тебя, потому что ты могущественный и жёсткий человек: ты собираешь то, чего не заработал, и жнёшь то, чего не сеял”.

22 И хозяин сказал слуге: „Я буду судить тебя твоими же словами, негодный слуга! Ты знал, что я человек жёсткий, собирающий то, чего не заработал, и жнущий то, чего не сеял?

23 Почему же ты не пустил мои деньги в оборот? Тогда я, вернувшись, получил бы их с прибылью”.

24 А стоящим рядом сказал: „Заберите у него талант и отдайте заработавшему десять”.

25 Они возразили ему: „Господин, у него уже есть десять талантов”.

26 „Говорю вам, — ответил царь, — всякому имущему будет дано ещё больше, а у неимущего будет отнято и то, что он имеет.

27 Врагов же моих, которые не хотели, чтобы я царствовал над ними, приведите сюда и убейте передо мной”».

28 Сказав это, Иисус пошёл далее, в Иерусалим.

29 Подходя к Витфагии и Вифании, у горы, называемой Елеонской, Он послал вперёд двух Своих учеников, сказав:

30 «Идите в селение, что перед вами. Когда войдёте, увидите привязанного необъезженного ослёнка. Отвяжите его и приведите сюда.

31 А, если кто-нибудь спросит вас: „Зачем забираете ослёнка?” — скажете: „Он нужен Господу”».

32 Эти два ученика отправились в город и нашли всё так, как Иисус сказал им.

33 Когда они отвязывали ослёнка, хозяева спросили их: «Зачем вы отвязываете ослёнка?»

34 Ученики ответили: «Он нужен Господу».

35 Они привели ослёнка к Иисусу, набросили свои одежды на спину животного и усадили на него Иисуса.

36 И когда Он ехал к Иерусалиму, люди расстилали на Его пути одежды.

37 Видя Его приближение, множество учеников собралось у подножия Елеонской горы, и все они стали радостно восхвалять Господа громкими голосами за все чудеса, которые видели,

38 восклицая: « „Благословен Царь, идущий во имя Господа!” Мир на небе и слава Всевышнему!»

39 Тогда некоторые из фарисеев, бывших в толпе, стали просить Иисуса: «Учитель, заставь умолкнуть Своих учеников!»

40 А Он ответил: «Я говорю вам: если они умолкнут, то камни закричат!»

41 Когда Иисус подошёл к Иерусалиму, то, увидев его, заплакал о нём и

42 сказал: «Хотел бы Я, чтобы ты знал сегодня, что принесёт тебе мир! Но теперь это скрыто от твоих глаз.

43 Придут дни, когда твои враги возведут вокруг тебя укрепления и окружат тебя со всех сторон.

44 Они сравняют тебя с землёй и уничтожат всех людей в твоих стенах. Камня на камне не оставят от тебя, так как ты не узнал времени, когда Бог пришёл, чтобы спасти тебя».

45 Войдя во двор храма, Иисус стал выгонять торгующих там,

46 говоря им: «В Писаниях сказано: „Дом мой будет домом молитвенным”, а вы превратили его в „разбойничье логово” !»

47 Иисус учил каждый день в храме, а главные священники, законники и предводители народа искали способ, как Его убить.

48 Однако они были бессильны сделать это, так как весь народ восторженно внимал каждому слову Иисуса.

Вiд Луки Розділ 19	Евангелие от Луки Глава 19
1 І, ввійшовши Ісус, переходив через Єрихо́н.	1 Иисус проходил через город Иерихон.
2 І ось чоловік, що звався Закхе́й, — він був старши́й над ми́тниками, і був багатий, —	2 В этом городе жил богатый человек по имени Закхей, старший над сборщиками налогов.
3 бажав ба́чити Ісуса, хто Він, але з-за наро́ду не міг, — бо мали́й був на зріст.	3 Он старался увидеть Иисуса, но не мог из-за толпы, так как был мал ростом.
4 І, забігши вперед, він виліз на фіґове дерево, щоб бачити Його, бо Він мав побіч нього прохо́дити.	4 Побежав вперёд, он взобрался на сикомор, чтобы увидеть Иисуса, так как Христос собирался пройти той дорогой.
5 А коли на це місце Ісус підійшов, то поглянув уго́ру до нього й промовив: „Закхе́ю, — зійди за́раз додо́лу, бо сьогодні потрібно Мені бути в домі твоїм!“	5 Когда Иисус пришёл на то место, Он взглянул наверх и, увидев Закхея, сказал: «Закхей, поскорее спускайся вниз, потому что Я должен остановиться сегодня в твоём доме».
6 І той зараз додо́лу ізліз, і прийняв Його з радістю.	6 Закхей поспешил спуститься и с радостью оказал Ему гостеприимство.
7 А всі, як побачили це, почали нарікати, і казали: „Він до грішного мужа в гости́ну зайшов!“	7 И все, видя это, стали жаловаться: «Он остановился у грешника».
8 Став же Закхе́й та й промовив до Господа: „Господи, половину маєтку свого́ я віддам ось убогим, а коли кого скри́вдив був чим, — верну вче́тверо“.	8 Но Закхей встал и сказал Господу: «Господи! Половину своего состояния я отдам бедным, и если я обманул кого в деньгах, то заплачу вчетверо больше!»
9 Ісус же промовив до нього: „Сьогодні на дім цей спасі́ння прийшло, бо й він син Авраамів.	9 Иисус сказал ему: «Сегодня спасение пришло в этот дом, потому что и этот человек — сын Авраама.
10 Син бо Лю́дський прийшов, щоб знайти та спасти, що загинуло!“	10 Сын Человеческий пришёл, чтобы найти и спасти погибающих».
11 Коли ж вони слухали це, розповів Він іще одну при́тчу, бо Він був недалеко від Єрусалиму, вони ж ду́мали, що об'я́виться Боже Царство тепер.	11 В то время, когда народ слушал, Иисус продолжил Свою проповедь, рассказав притчу. Он находился недалеко Иерусалима и знал, что люди думали, что скоро настанет Царство Божье.
12 Отож Він сказав: „Один чоловік, роду славного, відправлявся в далеку країну, щоб царство прийняти й вернутись.	12 Он сказал: «Человек знатного рода собирался в далёкую страну, чтобы венчаться там на царство, а затем возвратиться и править своим народом.
13 І покликав він десятьох своїх рабів, дав їм десять мін, і сказав їм: „Торгуйте, аж поки верну́ся“.	13 Он призвал десять своих слуг, дал им десять талантов и сказал: „Вложите их в дело до моего возвращения”.
14 Та його громадяни його нена́виділи, і послали посланців услід за ним, кажучи: „Не хочемо, щоб він був над нами царем“.	14 Но подданные ненавидели его и послали вслед за ним гонцов, чтобы передать ему в той далёкой стране: „Мы не хотим, чтобы этот человек правил нами!”
15 І сталось, коли він верну́вся, як царство прийняв, то звелів посклика́ти рабів, яким срі́бло роздав, щоб довідатися, хто́ що набув.	15 Но он стал правителем той страны, возвратился домой и послал за слугами, которым дал деньги, чтобы узнать, какую прибыль они получили.
16 І перший прийшов і сказав: „Пане, міна твоя принесла́ десять мін“.	16 Первый пришёл и сказал: „Господин, талант, который ты дал мне, принес ещё десять”.
17 І відказав він йому: „Гаразд, рабе добрий! Ти в мало́му був вірний, — володій десятьма́ містами“.	17 И сказал ему царь: „Хорошо, добрый слуга. Ты был верен в малом, за это у тебя во власти будут десять городов”.
18 І другий прийшов і сказав: „Пане, твоя міна п'ять мін принесла́“.	18 Потом пришёл второй слуга и сказал: „Господин, талант, который ты дал мне, принес ещё пять”. И царь сказал этому слуге:
19 Він же сказав і тому́: „Будь і ти над п'ятьма́ містами“.	19 „И ты будешь управлять пятью городами”.
20 І ще інший прийшов і сказав: „Пане, ось міна твоя, що я мав її сховану в хустці.	20 Тогда третий слуга пришёл и сказал: „Господин, вот твой талант, который я спрятал, завернув в платок.
21 Я бо боявся тебе, — ти ж бо люди́на жорсто́ка: береш, чого не поклав, і жнеш, чого не посіяв“.	21 Я боялся тебя, потому что ты могущественный и жёсткий человек: ты собираешь то, чего не заработал, и жнёшь то, чего не сеял”.
22 І відказав той йому: „Уста́ми твоїми, злий рабе, суджу́ я тебе! Ти знав, що я — жорстока люди́на, беру́, чого не поклав, і жну, чого не посіяв.	22 И хозяин сказал слуге: „Я буду судить тебя твоими же словами, негодный слуга! Ты знал, что я человек жёсткий, собирающий то, чего не заработал, и жнущий то, чего не сеял?
23 Чому́ ж не віддав ти міня́льникам срі́бла мого, — і я, повернувшись, узяв би своє із прибу́тком?“	23 Почему же ты не пустил мои деньги в оборот? Тогда я, вернувшись, получил бы их с прибылью”.
24 І сказав він присутнім: „Візьміть міну від нього, та дайте тому́, хто десять мін має“.	24 А стоящим рядом сказал: „Заберите у него талант и отдайте заработавшему десять”.
25 І відказали йому: „Пане, — він десять мін має“.	25 Они возразили ему: „Господин, у него уже есть десять талантов”.
26 Говорю́ бо я вам: „Кожному, хто має, то дасться йому, хто ж не має, — забереться від нього і те, що він має.	26 „Говорю вам, — ответил царь, — всякому имущему будет дано ещё больше, а у неимущего будет отнято и то, что он имеет.
27 А тих ворогів моїх, які не хотіли, щоб царював я над ними, приведіте сюди, — і на оча́х моїх їх повбивайте“.	27 Врагов же моих, которые не хотели, чтобы я царствовал над ними, приведите сюда и убейте передо мной”».
28 А як це оповів, Він далі пішов, простуючи в Єрусалим.	28 Сказав это, Иисус пошёл далее, в Иерусалим.
29 І ото, як набли́зився до Вітфагі́ї й Віфа́нії, на горі, що Оли́вною зветься, Він двох учнів послав,	29 Подходя к Витфагии и Вифании, у горы, называемой Елеонской, Он послал вперёд двух Своих учеников, сказав:
30 наказуючи: „Ідіть у село, яке перед вами; увійшовши до нього, зна́йдете прив'язане осля́, що на нього ніко́ли ніхто із людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть.	30 «Идите в селение, что перед вами. Когда войдёте, увидите привязанного необъезженного ослёнка. Отвяжите его и приведите сюда.
31 Коли ж вас хто спитає: „На́що відв'язуєте?“, відкажіть тому так: „Госпо́дь потребу́є його“.	31 А, если кто-нибудь спросит вас: „Зачем забираете ослёнка?” — скажете: „Он нужен Господу”».
32 Посланці́ ж відійшли, — і знайшли, як Він їм був сказав.	32 Эти два ученика отправились в город и нашли всё так, как Иисус сказал им.
33 А коли осля стали відв'язувати, хазяї́ його їх запитали: „На́що осля ви відв'язуєте?“	33 Когда они отвязывали ослёнка, хозяева спросили их: «Зачем вы отвязываете ослёнка?»
34 Вони ж відказали: „Господь потребу́є його“.	34 Ученики ответили: «Он нужен Господу».
35 І вони привели́ до Ісуса його, і, поклавши одежу свою на осля, посадили Ісуса.	35 Они привели ослёнка к Иисусу, набросили свои одежды на спину животного и усадили на него Иисуса.
36 Коли ж Він їхав, вони простила́ли одежу свою по дорозі.	36 И когда Он ехал к Иерусалиму, люди расстилали на Его пути одежды.
37 А як Він наближався вже до сходу з гори Оливної, то ввесь на́товп учнів, радіючи, почав гучним голосом Бога хвалити за всі чуда, що бачили,	37 Видя Его приближение, множество учеников собралось у подножия Елеонской горы, и все они стали радостно восхвалять Господа громкими голосами за все чудеса, которые видели,
38 кажучи: „Благослове́нний Цар, що йде у Господнє Ім'я́! Мир на небеса́х, і слава на висоті!“	38 восклицая: « „Благословен Царь, идущий во имя Господа!” Мир на небе и слава Всевышнему!»
39 А деякі фарисеї з народу сказали до Нього: „Учителю, — заборони́ Своїм учням!“	39 Тогда некоторые из фарисеев, бывших в толпе, стали просить Иисуса: «Учитель, заставь умолкнуть Своих учеников!»
40 А Він їм промовив у відповідь: „Кажу вам, що коли ці замо́вкнуть, то каміння кричатиме!“	40 А Он ответил: «Я говорю вам: если они умолкнут, то камни закричат!»
41 І коли Він набли́зився, і місто побачив, то заплакав за ним,	41 Когда Иисус подошёл к Иерусалиму, то, увидев его, заплакал о нём и
42 і сказав: „О, якби й ти хоч цього дня пізнало, що потрібне для миру тобі! Та тепер від очей твоїх сховане це.	42 сказал: «Хотел бы Я, чтобы ты знал сегодня, что принесёт тебе мир! Но теперь это скрыто от твоих глаз.
43 Бо при́йдуть на тебе ті дні, і твої вороги тебе ва́лом ото́чать, і обля́жуть тебе, і стиснуть тебе звідусю́ди.	43 Придут дни, когда твои враги возведут вокруг тебя укрепления и окружат тебя со всех сторон.
44 І зрівняють з землею тебе, і поб'ють твої діти в тобі, і не позоста́влять у тобі каменя на камені, бо не зрозуміло ти ча́су відвідин твоїх“.	44 Они сравняют тебя с землёй и уничтожат всех людей в твоих стенах. Камня на камне не оставят от тебя, так как ты не узнал времени, когда Бог пришёл, чтобы спасти тебя».
45 А коли Він у храм увійшов, то почав виганяти продавці́в,	45 Войдя во двор храма, Иисус стал выгонять торгующих там,
46 до них кажучи: „Написано: „Дім Мій — дім молитви“, а ви з нього зробили „пече́ру розбійників“.	46 говоря им: «В Писаниях сказано: „Дом мой будет домом молитвенным”, а вы превратили его в „разбойничье логово” !»
47 І Він кожного дня у храмі навчав. А первосвященики й книжники й найважні́ші з наро́ду шукали, щоб Його погубити,	47 Иисус учил каждый день в храме, а главные священники, законники и предводители народа искали способ, как Его убить.
48 але не знахо́дили, що вчинити Йому, бо ввесь наро́д горнувся до Нього та слухав Його.	48 Однако они были бессильны сделать это, так как весь народ восторженно внимал каждому слову Иисуса.

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

Вiд Луки

Розділ 19

Евангелие от Луки

Глава 19

Вiд Луки

Розділ 19

Евангелие от Луки

Глава 19

Старий завіт

Новий завіт

Вiд Луки

Розділ 19

Евангелие от Луки

Глава 19

Вiд Луки

Розділ 19

Евангелие от Луки

Глава 19

Старий
завіт

Новий
завіт