ДаниїлРозділ 4 |
|
1 |
|
2 Я бачив сон, і він настра́шив мене, а думки́ на моєму ложі та виді́ння моєї голови налякали мене. |
|
3 І був виданий від мене нака́з привести перед мене всіх вавилонських мудреці́в, щоб вони об'явили мені ро́зв'язку сна. |
|
4 Того ча́су поприхо́дили чарівники́, заклиначі́, халде́ї та віщуни́, і я розповів перед ними сон, та вони не об'явили мені його ро́зв'язки. |
|
5 І аж останній прийшов перед мене Даниїл, якому ім'я́ Валтаса́р, як ім'я́ мого бога, і що в ньому дух Святого Бога. І я розповів йому сон та й сказав: |
|
6 „Валтаса́ре, начальнику чарівників, я знаю, що в тобі дух Святого Бога, і всяка таємниця не тяжка́ тобі. Скажи видіння мого сну, що я бачив, та його ро́зв'язку. |
|
7 А видіння моєї голови на моєму ложі такі. Я бачив, аж ось дерево серед землі, а вишина́ його велика. |
|
8 Це дерево стало велике та си́льне, і вишина́ його сяга́ла до Неба, а його о́бвід — до кінця всієї землі. |
|
9 Ві́ття його гарне, плід його великий, а в ньому пожи́ва — для всіх. Під ним знахо́дила собі тінь польова звірина́, а на його галу́ззях ме́шкали пта́хи небесні, і з нього живи́лося кожне тіло. |
|
10 Бачив я у виді́ннях своєї голови на моєму ложі, аж ось зійшов з неба Сторож Божий та Святий. |
|
11 І він кликнув із силою, і так проказав: „Зруба́йте це дерево, і повідру́буйте галу́ззя його, позривайте ві́ття його, і порозсипа́йте його плід. Нехай розі́йдеться з-під нього звірина́, а пта́хи — з галу́ззя його́! |
|
12 Та позоставте в землі пня його ко́реня, але в пу́тах залізних та мідяни́х, на зеленій польові́й траві. І небесною росою нехай він зро́шується, а його ча́стка — зо звірино́ю на польові́й траві. |
|
13 Його лю́дське серце змі́нять, і буде да́не йому серце звіри́не, і сім часі́в пере́йдуть над ним. |
|
14 Через постанову Сторожів Божих це слово, а пові́дженням Святих — ця річ, аж при́йде до того, що пізна́ють живі, що над лю́дським царством панує Всевишній, і кому схоче, дає його, і низько́го з людей ставить над ним“. |
|
15 Оцей сон бачив я, цар Навуходоно́сор, а ти, Валтаса́ре, скажи його ро́зв'язку, бо всі мудреці мого царства не можуть сказати мені ро́зв'язки, а ти можеш, бо в тобі Дух Святого Бога“. |
|
16 Тоді Даниїл, що ім'я́ йому Валтаса́р, остовпі́в на одну годину, і думки́ його перестра́шили його. Цар заговорив та й сказав: „Валтаса́ре, нехай не страши́ть тебе цей сон та його ро́зв'язка!“ Валтаса́р відповів та й сказав: „Мій пане, на ворогів би твоїх цей сон, а його ро́зв'язка — на твоїх би не́приятелів! |
|
17 Дерево, яке ти бачив, що було велике та міцне́, і вишина́ його сягала до неба, а о́бвід його — на всю землю, |
|
18 а ві́ття його гарне, і плід його великий, і в ньому пожи́ва — для всіх, під ним ме́шкала польова́ звірина́, а на його галу́ззях перебували пта́хи небесні, — |
|
19 ти, ца́рю, той, що став великий та поту́жний, і твоя великість побільшилася, і сягнула аж до небе́с, а панува́ння твоє — до кі́нців землі. |
|
20 А що цар бачив Божого Сто́рожа та Святого, який схо́див із небе́с, і сказав: Зрубайте це дерево, і знищте його, та позоставте в землі пня його ко́реня, але в пу́тах залізних та мідяни́х, на зеленій польові́й траві; і небесною росо́ю нехай він зро́шується, а його частка — з польово́ю звірино́ю, аж по́ки пере́йдуть над ним сім часі́в, |
|
21 то ось ро́зв'язка, ца́рю, і це постанова Всевишнього, що сягає на мого пана царя: |
|
22 І тебе ви́женуть від людей, і з польово́ю звірино́ю буде пробува́ння твоє, і дадуть тобі їсти траву, як волам, і з небесної роси тебе зро́сять, і сім часі́в пере́йдуть над тобою, аж поки пізна́єш, що над лю́дським царством панує Всевишній, і дає його тому́, кому хоче. |
|
23 А що сказали позоставити пня ко́реня дерева, — твоє царство позоста́неться тобі, якщо ти пі́знаєш, що панує небо. |
|
24 Тому́, царю, нехай буде до вподо́би моя рада тобі, — зламай же свої гріхи́ справедливістю, а свої провини — милістю для вбогих, щоб твій мир був довготрива́лий“. |
|
25 |
|
26 На кінці дванадцяти́ місяців прохо́джувався він по царсько́му пала́цу в Вавилоні. |
|
27 Цар заговорив та й сказав: „Чи ж це не вели́чний Вавилон, що я збудував його на дім царства мі́ццю поту́ги своєї та на славу моєї пишноти́?“ |
|
28 Ще це слово було в у́стах царськи́х, коли з неба впав голос: „Тобі гово́рять, ца́рю Навуходоно́соре: Оце царство відхо́дить від тебе! |
|
29 І від людей тебе відлу́чать, і з польово́ю звірино́ю буде пробува́ння твоє, тобі дадуть на ї́жу траву, як волам, і сім часі́в пере́йдуть над тобою, — аж поки не пізна́єш, що над лю́дським царством панує Всевишній, і дає його тому́, кому хоче.“ |
|
30 Тієї хвилини ви́коналося це слово над Навуходоно́сором, і він був відлу́чений від людей, і їв траву, як воли, і його тіло зро́шувалося з небесної роси, аж його во́лос став великий, як пір'я орли́не, а його пазурі́ — як у пта́хів. |
|
31 „А на кінці́ тих днів я, Навуходоно́сор, звів свої очі до неба, і мій розум вернувся до мене, й я поблагословив Всевишнього, і вічно Живого хвали́в я та сла́вив, що Його панува́ння — панува́ння вічне, а царство Його — з поколі́ння в покоління. |
|
32 А всі ме́шканці землі порахо́вані за ніщо́, і Він чинить за Своєю Волею серед небесного ві́йська та ме́шканців землі, і немає ніко́го, хто спроти́вився б Його руці та й сказав би Йому́: Що́ Ти робиш? |
|
33 Того ча́су верну́вся мій розум до мене, і я вернувся до слави царства свого, і ясність моя верну́лася на ме́не. І шукали мене мої радники та вельможі мої, і над царством своїм я був поста́влений зно́ву, і мені була до́дана дуже велика вели́чність. |
|
34 Тепер я, Навуходоно́сор, хвалю́ й звели́чую та сла́влю Небесного Царя, що всі чини Його — правда, а дорога Його — правосу́ддя, а тих, хто ходить у го́рдощах, Він може пони́зити“. |
Книга пророка ДаниилаГлава 4 |
|
1 |
|
2 Мне приснился сон, который испугал меня. Я лежал на кровати и мысленно видел образы и видения, которые заставили меня содрогнуться. |
|
3 Тогда я отдал приказ привести ко мне всех мудрецов Вавилона, чтобы они сказали мне, что означает мой сон. |
|
4 Когда пришли чародеи и халдеи, я рассказал им о своём сне, но ни один из них не смог объяснить его значение. |
|
5 Наконец ко мне пришёл Даниил (я дал ему имя Валтасар в честь моего бога; в нём пребывает дух святых богов). Я рассказал Даниилу о своём сне. |
|
6 Я сказал: „Валтасар, ты самый искусный из всех чародеев. Я знаю, что в тебе дух святых богов и нет такой тайны, которую ты не смог бы понять. Вот какой сон я видел, объясни мне его значение. |
|
7 |
|
8 |
|
9 |
|
10 |
|
11 |
|
12 |
|
13 |
|
14 |
|
15 |
|
16 |
|
17 Во сне ты видел дерево, которое выросло высоким и крепким, и его вершина касалась небес. Его видно было со всех концов земли. На нём были прекрасные листья, а плодов было так много, что всем хватало на пропитание. Оно служило домом для диких животных, а в его ветвях гнездились птицы. Вот какое дерево видел ты. |
|
18 |
|
19 Царь, ты — это дерево! Ты стал великим и могущественным. Ты как высокое дерево, которое достигает небес, и твоя власть простирается до краёв земли. |
|
20 Царь, ты видел святого Ангела, сходящего с небес. Он сказал: „Срубите дерево и уничтожьте его, только его пень с корнями оставьте в земле. Скуйте его железным и бронзовым кольцом и оставьте в полевой траве, чтобы роса орошала его. Он будет жить как дикое животное и таким останется, пока не пройдёт семь лет”. |
|
21 Царь, вот толкование этого сна: Всемогущий Бог повелел, чтобы случилось всё это с моим господином, царём. |
|
22 Царь Навуходоносор, ты будешь вынужден покинуть свой народ. Ты будешь жить среди диких животных и есть траву как скот, и роса небесная будет орошать тебя. Пройдёт семь лет, прежде чем ты сможешь извлечь необходимые выводы из этого урока. Ты познаешь, что Бог Всевышний правит над царством людей и Бог Всевышний даёт царства тому, кому захочет. |
|
23 Повеление оставить корень дерева в земле означает вот что: твоё царство будет возвращено тебе, когда ты познаешь, что Всевышний Бог правит твоим царством. |
|
24 Посему, царь, прими мой совет: совершай добрые дела, не греши и будь милостив к бедным людям, чтобы искупить свой грех. И тогда успех будет сопутствовать тебе». |
|
25 |
|
26 Спустя двенадцать месяцев после того, как царь Навуходоносор видел этот сон, он гулял по крыше своего дворца в Вавилоне. «Посмотрите на Вавилон! — сказал царь. — Я построил этот великий город. Это — мой дворец! Я построил этот великий город силой своего могущества, чтобы показать моё величие!» |
|
27 |
|
28 Не успел он договорить эти слова, как с небес раздался голос, который сказал: |
|
29 Тебя отлучат от людей, и ты будешь жить с дикими зверями. Ты будешь питаться травой как вол. Пройдёт семь лет, прежде чем ты сможешь извлечь необходимые выводы из этого урока. Ты познаешь, что Бог Всевышний правит над царствами людей и что Он даёт власть тем, кому захочет». |
|
30 |
|
31 |
|
32 |
|
33 |
|
34 И теперь я, Навуходоносор, превозношу, почитаю и восхваляю Царя Небесного. Все дела Его праведны, Он всегда справедлив и может сделать гордых людей смиренными!» |
ДаниїлРозділ 4 |
Книга пророка ДаниилаГлава 4 |
|
1 |
1 |
|
2 Я бачив сон, і він настра́шив мене, а думки́ на моєму ложі та виді́ння моєї голови налякали мене. |
2 Мне приснился сон, который испугал меня. Я лежал на кровати и мысленно видел образы и видения, которые заставили меня содрогнуться. |
|
3 І був виданий від мене нака́з привести перед мене всіх вавилонських мудреці́в, щоб вони об'явили мені ро́зв'язку сна. |
3 Тогда я отдал приказ привести ко мне всех мудрецов Вавилона, чтобы они сказали мне, что означает мой сон. |
|
4 Того ча́су поприхо́дили чарівники́, заклиначі́, халде́ї та віщуни́, і я розповів перед ними сон, та вони не об'явили мені його ро́зв'язки. |
4 Когда пришли чародеи и халдеи, я рассказал им о своём сне, но ни один из них не смог объяснить его значение. |
|
5 І аж останній прийшов перед мене Даниїл, якому ім'я́ Валтаса́р, як ім'я́ мого бога, і що в ньому дух Святого Бога. І я розповів йому сон та й сказав: |
5 Наконец ко мне пришёл Даниил (я дал ему имя Валтасар в честь моего бога; в нём пребывает дух святых богов). Я рассказал Даниилу о своём сне. |
|
6 „Валтаса́ре, начальнику чарівників, я знаю, що в тобі дух Святого Бога, і всяка таємниця не тяжка́ тобі. Скажи видіння мого сну, що я бачив, та його ро́зв'язку. |
6 Я сказал: „Валтасар, ты самый искусный из всех чародеев. Я знаю, что в тебе дух святых богов и нет такой тайны, которую ты не смог бы понять. Вот какой сон я видел, объясни мне его значение. |
|
7 А видіння моєї голови на моєму ложі такі. Я бачив, аж ось дерево серед землі, а вишина́ його велика. |
7 |
|
8 Це дерево стало велике та си́льне, і вишина́ його сяга́ла до Неба, а його о́бвід — до кінця всієї землі. |
8 |
|
9 Ві́ття його гарне, плід його великий, а в ньому пожи́ва — для всіх. Під ним знахо́дила собі тінь польова звірина́, а на його галу́ззях ме́шкали пта́хи небесні, і з нього живи́лося кожне тіло. |
9 |
|
10 Бачив я у виді́ннях своєї голови на моєму ложі, аж ось зійшов з неба Сторож Божий та Святий. |
10 |
|
11 І він кликнув із силою, і так проказав: „Зруба́йте це дерево, і повідру́буйте галу́ззя його, позривайте ві́ття його, і порозсипа́йте його плід. Нехай розі́йдеться з-під нього звірина́, а пта́хи — з галу́ззя його́! |
11 |
|
12 Та позоставте в землі пня його ко́реня, але в пу́тах залізних та мідяни́х, на зеленій польові́й траві. І небесною росою нехай він зро́шується, а його ча́стка — зо звірино́ю на польові́й траві. |
12 |
|
13 Його лю́дське серце змі́нять, і буде да́не йому серце звіри́не, і сім часі́в пере́йдуть над ним. |
13 |
|
14 Через постанову Сторожів Божих це слово, а пові́дженням Святих — ця річ, аж при́йде до того, що пізна́ють живі, що над лю́дським царством панує Всевишній, і кому схоче, дає його, і низько́го з людей ставить над ним“. |
14 |
|
15 Оцей сон бачив я, цар Навуходоно́сор, а ти, Валтаса́ре, скажи його ро́зв'язку, бо всі мудреці мого царства не можуть сказати мені ро́зв'язки, а ти можеш, бо в тобі Дух Святого Бога“. |
15 |
|
16 Тоді Даниїл, що ім'я́ йому Валтаса́р, остовпі́в на одну годину, і думки́ його перестра́шили його. Цар заговорив та й сказав: „Валтаса́ре, нехай не страши́ть тебе цей сон та його ро́зв'язка!“ Валтаса́р відповів та й сказав: „Мій пане, на ворогів би твоїх цей сон, а його ро́зв'язка — на твоїх би не́приятелів! |
16 |
|
17 Дерево, яке ти бачив, що було велике та міцне́, і вишина́ його сягала до неба, а о́бвід його — на всю землю, |
17 Во сне ты видел дерево, которое выросло высоким и крепким, и его вершина касалась небес. Его видно было со всех концов земли. На нём были прекрасные листья, а плодов было так много, что всем хватало на пропитание. Оно служило домом для диких животных, а в его ветвях гнездились птицы. Вот какое дерево видел ты. |
|
18 а ві́ття його гарне, і плід його великий, і в ньому пожи́ва — для всіх, під ним ме́шкала польова́ звірина́, а на його галу́ззях перебували пта́хи небесні, — |
18 |
|
19 ти, ца́рю, той, що став великий та поту́жний, і твоя великість побільшилася, і сягнула аж до небе́с, а панува́ння твоє — до кі́нців землі. |
19 Царь, ты — это дерево! Ты стал великим и могущественным. Ты как высокое дерево, которое достигает небес, и твоя власть простирается до краёв земли. |
|
20 А що цар бачив Божого Сто́рожа та Святого, який схо́див із небе́с, і сказав: Зрубайте це дерево, і знищте його, та позоставте в землі пня його ко́реня, але в пу́тах залізних та мідяни́х, на зеленій польові́й траві; і небесною росо́ю нехай він зро́шується, а його частка — з польово́ю звірино́ю, аж по́ки пере́йдуть над ним сім часі́в, |
20 Царь, ты видел святого Ангела, сходящего с небес. Он сказал: „Срубите дерево и уничтожьте его, только его пень с корнями оставьте в земле. Скуйте его железным и бронзовым кольцом и оставьте в полевой траве, чтобы роса орошала его. Он будет жить как дикое животное и таким останется, пока не пройдёт семь лет”. |
|
21 то ось ро́зв'язка, ца́рю, і це постанова Всевишнього, що сягає на мого пана царя: |
21 Царь, вот толкование этого сна: Всемогущий Бог повелел, чтобы случилось всё это с моим господином, царём. |
|
22 І тебе ви́женуть від людей, і з польово́ю звірино́ю буде пробува́ння твоє, і дадуть тобі їсти траву, як волам, і з небесної роси тебе зро́сять, і сім часі́в пере́йдуть над тобою, аж поки пізна́єш, що над лю́дським царством панує Всевишній, і дає його тому́, кому хоче. |
22 Царь Навуходоносор, ты будешь вынужден покинуть свой народ. Ты будешь жить среди диких животных и есть траву как скот, и роса небесная будет орошать тебя. Пройдёт семь лет, прежде чем ты сможешь извлечь необходимые выводы из этого урока. Ты познаешь, что Бог Всевышний правит над царством людей и Бог Всевышний даёт царства тому, кому захочет. |
|
23 А що сказали позоставити пня ко́реня дерева, — твоє царство позоста́неться тобі, якщо ти пі́знаєш, що панує небо. |
23 Повеление оставить корень дерева в земле означает вот что: твоё царство будет возвращено тебе, когда ты познаешь, что Всевышний Бог правит твоим царством. |
|
24 Тому́, царю, нехай буде до вподо́би моя рада тобі, — зламай же свої гріхи́ справедливістю, а свої провини — милістю для вбогих, щоб твій мир був довготрива́лий“. |
24 Посему, царь, прими мой совет: совершай добрые дела, не греши и будь милостив к бедным людям, чтобы искупить свой грех. И тогда успех будет сопутствовать тебе». |
|
25 |
25 |
|
26 На кінці дванадцяти́ місяців прохо́джувався він по царсько́му пала́цу в Вавилоні. |
26 Спустя двенадцать месяцев после того, как царь Навуходоносор видел этот сон, он гулял по крыше своего дворца в Вавилоне. «Посмотрите на Вавилон! — сказал царь. — Я построил этот великий город. Это — мой дворец! Я построил этот великий город силой своего могущества, чтобы показать моё величие!» |
|
27 Цар заговорив та й сказав: „Чи ж це не вели́чний Вавилон, що я збудував його на дім царства мі́ццю поту́ги своєї та на славу моєї пишноти́?“ |
27 |
|
28 Ще це слово було в у́стах царськи́х, коли з неба впав голос: „Тобі гово́рять, ца́рю Навуходоно́соре: Оце царство відхо́дить від тебе! |
28 Не успел он договорить эти слова, как с небес раздался голос, который сказал: |
|
29 І від людей тебе відлу́чать, і з польово́ю звірино́ю буде пробува́ння твоє, тобі дадуть на ї́жу траву, як волам, і сім часі́в пере́йдуть над тобою, — аж поки не пізна́єш, що над лю́дським царством панує Всевишній, і дає його тому́, кому хоче.“ |
29 Тебя отлучат от людей, и ты будешь жить с дикими зверями. Ты будешь питаться травой как вол. Пройдёт семь лет, прежде чем ты сможешь извлечь необходимые выводы из этого урока. Ты познаешь, что Бог Всевышний правит над царствами людей и что Он даёт власть тем, кому захочет». |
|
30 Тієї хвилини ви́коналося це слово над Навуходоно́сором, і він був відлу́чений від людей, і їв траву, як воли, і його тіло зро́шувалося з небесної роси, аж його во́лос став великий, як пір'я орли́не, а його пазурі́ — як у пта́хів. |
30 |
|
31 „А на кінці́ тих днів я, Навуходоно́сор, звів свої очі до неба, і мій розум вернувся до мене, й я поблагословив Всевишнього, і вічно Живого хвали́в я та сла́вив, що Його панува́ння — панува́ння вічне, а царство Його — з поколі́ння в покоління. |
31 |
|
32 А всі ме́шканці землі порахо́вані за ніщо́, і Він чинить за Своєю Волею серед небесного ві́йська та ме́шканців землі, і немає ніко́го, хто спроти́вився б Його руці та й сказав би Йому́: Що́ Ти робиш? |
32 |
|
33 Того ча́су верну́вся мій розум до мене, і я вернувся до слави царства свого, і ясність моя верну́лася на ме́не. І шукали мене мої радники та вельможі мої, і над царством своїм я був поста́влений зно́ву, і мені була до́дана дуже велика вели́чність. |
33 |
|
34 Тепер я, Навуходоно́сор, хвалю́ й звели́чую та сла́влю Небесного Царя, що всі чини Його — правда, а дорога Його — правосу́ддя, а тих, хто ходить у го́рдощах, Він може пони́зити“. |
34 И теперь я, Навуходоносор, превозношу, почитаю и восхваляю Царя Небесного. Все дела Его праведны, Он всегда справедлив и может сделать гордых людей смиренными!» |