До римлянРозділ 4 |
|
1 |
|
2 Бо коли Авраам ви́правдався діла́ми, то він має похвалу', та не в Бога. |
|
3 Що бо Писа́ння говорить? „Увірував Авраам Богові, і це йому залічено в праведність“. |
|
4 А заплата викона́вцеві не рахується з милости, але з обов'язку. |
|
5 А тому́, хто не виконує, але вірує в Того, Хто виправдує нечестивого, віра його порахується в праведність. |
|
6 Як і Давид називає блаженною люди́ну, якій рахує Бог праведність без діл: |
|
7 „Блаженні, кому прощені беззаконня, і кому прикриті гріхи. |
|
8 Блаженна людина, якій Господь не порахує гріха́!“ |
|
9 Чи ж це блаже́нство з обрізання чи з необрізання? Бо говоримо, що „віра залічена Авраамові в праведність“. |
|
10 Як же залічена? Як був в обрізанні, чи в необрізанні? Не в обрізанні, але в необрізанні! |
|
11 І прийняв він ознаку обрізання, — печать праведности через віру, що її в необрізанні мав, щоб йому бути отцем усіх віруючих, хоч були необрізані, щоб і їм залічено праведність, |
|
12 і отцем обрізаних, не тільки тих, хто з обрізання, але й тих, хто ходить по слідах віри, що її в необрізанні мав наш отець Авраам. |
|
13 Бо обі́тницю Авраамові чи його насінню, що бути йому спадкоємцем світу, дано не Зако́ном, але праведністю віри. |
|
14 Бо коли спадкоємці ті, хто з Зако́ну, то спорожніла віра й зні́вечилась обі́тниця. |
|
15 Бо Зако́н чинить гнів; де ж немає Закону, немає й пере́ступу. |
|
16 Через це з віри, щоб було з милости, щоб обі́тниця певна була всім нащадкам, не тільки тому́, хто з Закону, але й тому́, хто з віри Авраама, що отець усім нам, |
|
17 як написано: „Отцем багатьох наро́дів Я поставив тебе,“ — перед Богом, Якому він вірив, Який оживляє мертвих і кличе неіснуюче, як існуюче. |
|
18 Він — проти надії — увірував у надії, що стане батьком багатьох народів, за сказаним: „Таке числе́нне буде насіння твоє!“ |
|
19 І не знеміг він у вірі, і не вважав свого тіла за вже омертвіле, бувши майже сторічним, ні утро́би Сариної за змертвілу, |
|
20 і не мав сумніву в обі́тницю Божу через недові́рство, але зміцни́вся в вірі, і віддав славу Богові, |
|
21 і був зовсім певний, що Він має силу й виконати те, що обіцяв. |
|
22 Тому й „залічено це йому в праведність“. |
|
23 Та не написано за нього одно́го, що залічено йому, |
|
24 а за нас, — залі́читься й нам, що віруємо в Того, Хто воскресив із мертвих Ісуса, Господа нашого, |
|
25 що був виданий за наші гріхи, і воскрес для ви́правдання нашого. |
Послание римлянамГлава 4 |
|
1 |
|
2 Если Авраам был праведен перед Богом благодаря своим поступкам, то у него были основания возгордиться, но Бог знал, что Авраам не имел таких оснований. |
|
3 Вот как говорится в Писаниях по этому поводу: |
|
4 Люди получают плату за свой труд потому, что эта плата им положена, а не как подарок. |
|
5 И если человек доверяется не своим трудам, а Богу, Который оправдывает даже нечестивых людей, то благодаря своей вере он обретает праведность. |
|
6 Давид также сказал, что тот человек воистину блажен, кого Бог считает праведным, независимо от его поступков. |
|
7 |
|
8 |
|
9 |
|
10 Когда же он оправдался перед Богом, до или после обрезания? Тогда, когда ещё не был обрезан. |
|
11 Авраам был обрезан позже в знак принятия его Богом, и обрезание Авраама было доказательством того, что благодаря вере, ещё до обрезания, он был праведен перед Богом. И потому Авраам — отец всех, кто верует, хотя и не обрезан; всех тех, кто верует и принят Богом как праведник. |
|
12 Авраам также отец и всех обрезанных, хотя не из-за обрезания он становится их отцом, а только если они живут, следуя вере нашего отца Авраама, которую он имел ещё до своего обрезания. |
|
13 |
|
14 Если бы люди могли получить обещанное Богом, подчиняясь закону, то вера не имела бы никакой цены, как не имело бы никакой цены и обещание, данное Богом Аврааму. |
|
15 Так как закон вызывает гнев Божий, если его нарушить, а где нет закона — нет и нарушения закона. |
|
16 Таким образом, люди получают обещание Божье благодаря вере, и потому это обещание — бескорыстный дар. Оно не только для тех, кто живёт по Закону Моисея, но и для всех потомков Авраама. Оно для каждого, кто живёт согласно вере, как жил Авраам. Авраам же — отец нам всем. |
|
17 Как сказано в Писаниях: |
|
18 Надежды не было, что у Авраама родятся дети, но он поверил Богу и потому продолжал надеяться. Поэтому-то он и стал отцом многих народов, согласно сказанному Богом: |
|
19 Аврааму было около ста лет, но он не ослабевал в своей вере, хотя и осознавал, что тело его немощно, а Сарра не могла зачать ребёнка. |
|
20 Он не усомнился в Божьем обещании, не отшатнулся в неверии, а ещё более укрепился в своей вере и воздал хвалу Богу, |
|
21 будучи уверен, что Бог способен исполнить обещанное. |
|
22 Вот почему «он оправдался перед Богом». |
|
23 Не только ради него одного в Писаниях сказано: |
|
24 но и ради нас, верующих в Того, Кто воскресил из мёртвых нашего Господа Иисуса. Мы обретём праведность благодаря нашей вере. |
|
25 Иисус Христос был предан смерти за наши грехи и воскрешён к жизни ради нашего оправдания перед Богом. |
До римлянРозділ 4 |
Послание римлянамГлава 4 |
|
1 |
1 |
|
2 Бо коли Авраам ви́правдався діла́ми, то він має похвалу', та не в Бога. |
2 Если Авраам был праведен перед Богом благодаря своим поступкам, то у него были основания возгордиться, но Бог знал, что Авраам не имел таких оснований. |
|
3 Що бо Писа́ння говорить? „Увірував Авраам Богові, і це йому залічено в праведність“. |
3 Вот как говорится в Писаниях по этому поводу: |
|
4 А заплата викона́вцеві не рахується з милости, але з обов'язку. |
4 Люди получают плату за свой труд потому, что эта плата им положена, а не как подарок. |
|
5 А тому́, хто не виконує, але вірує в Того, Хто виправдує нечестивого, віра його порахується в праведність. |
5 И если человек доверяется не своим трудам, а Богу, Который оправдывает даже нечестивых людей, то благодаря своей вере он обретает праведность. |
|
6 Як і Давид називає блаженною люди́ну, якій рахує Бог праведність без діл: |
6 Давид также сказал, что тот человек воистину блажен, кого Бог считает праведным, независимо от его поступков. |
|
7 „Блаженні, кому прощені беззаконня, і кому прикриті гріхи. |
7 |
|
8 Блаженна людина, якій Господь не порахує гріха́!“ |
8 |
|
9 Чи ж це блаже́нство з обрізання чи з необрізання? Бо говоримо, що „віра залічена Авраамові в праведність“. |
9 |
|
10 Як же залічена? Як був в обрізанні, чи в необрізанні? Не в обрізанні, але в необрізанні! |
10 Когда же он оправдался перед Богом, до или после обрезания? Тогда, когда ещё не был обрезан. |
|
11 І прийняв він ознаку обрізання, — печать праведности через віру, що її в необрізанні мав, щоб йому бути отцем усіх віруючих, хоч були необрізані, щоб і їм залічено праведність, |
11 Авраам был обрезан позже в знак принятия его Богом, и обрезание Авраама было доказательством того, что благодаря вере, ещё до обрезания, он был праведен перед Богом. И потому Авраам — отец всех, кто верует, хотя и не обрезан; всех тех, кто верует и принят Богом как праведник. |
|
12 і отцем обрізаних, не тільки тих, хто з обрізання, але й тих, хто ходить по слідах віри, що її в необрізанні мав наш отець Авраам. |
12 Авраам также отец и всех обрезанных, хотя не из-за обрезания он становится их отцом, а только если они живут, следуя вере нашего отца Авраама, которую он имел ещё до своего обрезания. |
|
13 Бо обі́тницю Авраамові чи його насінню, що бути йому спадкоємцем світу, дано не Зако́ном, але праведністю віри. |
13 |
|
14 Бо коли спадкоємці ті, хто з Зако́ну, то спорожніла віра й зні́вечилась обі́тниця. |
14 Если бы люди могли получить обещанное Богом, подчиняясь закону, то вера не имела бы никакой цены, как не имело бы никакой цены и обещание, данное Богом Аврааму. |
|
15 Бо Зако́н чинить гнів; де ж немає Закону, немає й пере́ступу. |
15 Так как закон вызывает гнев Божий, если его нарушить, а где нет закона — нет и нарушения закона. |
|
16 Через це з віри, щоб було з милости, щоб обі́тниця певна була всім нащадкам, не тільки тому́, хто з Закону, але й тому́, хто з віри Авраама, що отець усім нам, |
16 Таким образом, люди получают обещание Божье благодаря вере, и потому это обещание — бескорыстный дар. Оно не только для тех, кто живёт по Закону Моисея, но и для всех потомков Авраама. Оно для каждого, кто живёт согласно вере, как жил Авраам. Авраам же — отец нам всем. |
|
17 як написано: „Отцем багатьох наро́дів Я поставив тебе,“ — перед Богом, Якому він вірив, Який оживляє мертвих і кличе неіснуюче, як існуюче. |
17 Как сказано в Писаниях: |
|
18 Він — проти надії — увірував у надії, що стане батьком багатьох народів, за сказаним: „Таке числе́нне буде насіння твоє!“ |
18 Надежды не было, что у Авраама родятся дети, но он поверил Богу и потому продолжал надеяться. Поэтому-то он и стал отцом многих народов, согласно сказанному Богом: |
|
19 І не знеміг він у вірі, і не вважав свого тіла за вже омертвіле, бувши майже сторічним, ні утро́би Сариної за змертвілу, |
19 Аврааму было около ста лет, но он не ослабевал в своей вере, хотя и осознавал, что тело его немощно, а Сарра не могла зачать ребёнка. |
|
20 і не мав сумніву в обі́тницю Божу через недові́рство, але зміцни́вся в вірі, і віддав славу Богові, |
20 Он не усомнился в Божьем обещании, не отшатнулся в неверии, а ещё более укрепился в своей вере и воздал хвалу Богу, |
|
21 і був зовсім певний, що Він має силу й виконати те, що обіцяв. |
21 будучи уверен, что Бог способен исполнить обещанное. |
|
22 Тому й „залічено це йому в праведність“. |
22 Вот почему «он оправдался перед Богом». |
|
23 Та не написано за нього одно́го, що залічено йому, |
23 Не только ради него одного в Писаниях сказано: |
|
24 а за нас, — залі́читься й нам, що віруємо в Того, Хто воскресив із мертвих Ісуса, Господа нашого, |
24 но и ради нас, верующих в Того, Кто воскресил из мёртвых нашего Господа Иисуса. Мы обретём праведность благодаря нашей вере. |
|
25 що був виданий за наші гріхи, і воскрес для ви́правдання нашого. |
25 Иисус Христос был предан смерти за наши грехи и воскрешён к жизни ради нашего оправдания перед Богом. |