До римлянРозділ 6 |
|
1 |
|
2 Ми, що вмерли для гріха, як ще будемо жити в нім? |
|
3 Чи ви не знаєте, що ми всі, хто христився у Христа Ісуса, у смерть Його христилися? |
|
4 Отож, ми поховані з Ним хрищенням у смерть, щоб, як воскрес Христос із мертвих славою Отця, так щоб і ми стали ходити в обно́вленні життя. |
|
5 Бо коли ми з'єдна́лися подо́бою смерти Його, то з'єднаємось і подобою воскре́сення, |
|
6 знаючи те, що наш давній чоловік розп'я́тий із Ним, щоб зни́щилось тіло гріхо́вне, щоб не бути нам більше рабами гріха, |
|
7 бо хто вмер, той звільни́всь від гріха! |
|
8 А коли ми померли з Христом, то віруємо, що й жити з Ним бу́демо, |
|
9 знаючи, що Христос, воскре́снувши з мертвих, уже більш не вмирає, — смерть над Ним не панує вже більше! |
|
10 Бо що вмер Він, то один раз умер для гріха, а що живе, то для Бога живе. |
|
11 Так само ж і ви вважайте себе за мертвих для гріха й за живих для Бога в Христі Ісусі, Господі нашім. |
|
12 Тож нехай не панує гріх у смерте́льному вашому тілі, щоб вам слухатись його пожадли́востей, |
|
13 і не віддавайте членів своїх гріхові за знаря́ддя неправедности, але віддайте себе Богові, як ожилих із мертвих, а члени ваші — Богові за знаря́ддя праведности. |
|
14 Бо хай гріх не панує над вами, — ви бо не під Законом, а під благода́ттю. |
|
15 Що ж? Чи бу́демо грішити, бо ми не під Законом, а під благода́ттю? Зо́всім ні! |
|
16 Хіба ви не знаєте, що кому віддаєте себе за рабів на по́слух, то ви й раби того, кого слухаєтесь, — або гріха на смерть, або послуху на праведність? |
|
17 Тож дяка Богові, що ви, бувши рабами гріха, від серця послухались того роду науки, якому ви себе віддали́. |
|
18 А звільни́вшися від гріха́, стали рабами праведности. |
|
19 Говорю́ я по-лю́дському, через неміч вашого тіла. Бо як ви віддавали були члени ваші за рабів нечи́стості й беззако́нню на беззако́ння, так тепер віддайте члени ваші за рабів праведности на освя́чення. |
|
20 Бо коли були́ ви рабами гріха, то були вільні від праведности. |
|
21 Який же плід ви мали тоді? Такі речі, що ними соромитесь тепер, бо кінець їх — то смерть. |
|
22 А тепер, звільни́вшися від гріха й ставши рабами Богові, маєте плід ваш на освячення, а кінець — життя вічне. |
|
23 Бо заплата за гріх — смерть, а дар Божий — вічне життя в Христі Ісусі, Господі нашім! |
Послание апостола Павла христианам в РимеГлава 6 |
|
1 |
|
2 Конечно, нет! Мы ведь умерли для греха — как же снова нам жить в нем? |
|
3 Разве не знаете, что все мы, во Христа Иисуса крестившиеся, в смерть Его крещены? |
|
4 Через это крещение в смерть оказались мы со Христом погребенными, дабы так же, как Он был могуществом славы Отца воскрешен из мертвых, могли бы и мы жить обновленной жизнью. |
|
5 |
|
6 Мы ведь знаем, что прежние мы вместе с Ним на кресте сораспяты, чтобы наше греховное «я» силы своей лишилось, и нам уж не быть рабами греха, |
|
7 ибо мертвый греху неподвластен. |
|
8 |
|
9 Ведь мы знаем: Христос, воскрешенный из мертвых, уже не умрет — смерть больше не властна над Ним. |
|
10 Ибо смерть, которой Он умер, в том, что касается греха, оплатила раз и навсегда все наш долги, а жизнь, которой Он живет, — это жизнь для Бога. |
|
11 |
|
12 Грех потому не должен более царствовать в смертном вашем теле, подчиняя вас похотям тела сего. |
|
13 Не отдавайте его греху как орудие зла, но Богу себя предоставьте как из мертвых ожившие; каждую часть тела своего Богу отдайте как орудие праведности, |
|
14 и не будет тогда властвовать грех над вами: не под законом вы — под благодатью. |
|
15 |
|
16 Неужели не ясно, что, если вы подчинились кому-то и готовы его слушаться, рабами его становитесь: можете сделаться вы рабами греха, что к смерти ведет, или рабами того послушания, что ведет к праведности. |
|
17 Да, вы были рабами греха, но теперь, благодарение Богу, всем сердцем стали следовать духу учения, которому вас Бог подчинил. |
|
18 Освобожденные от греха, вы стали рабами праведности. |
|
19 |
|
20 Ведь когда вы были рабами греха, не чувствовали вы своего долга перед праведностью. |
|
21 Какую же пользу принесло это вам? Получили вы то, чего ныне стыдитесь, что кончается смертью. |
|
22 Теперь же, когда от греха вы свободны, когда на служение Богу отданы, плодом вашим явится освящение, и в завершение — вечная жизнь. |
|
23 |
До римлянРозділ 6 |
Послание апостола Павла христианам в РимеГлава 6 |
|
1 |
1 |
|
2 Ми, що вмерли для гріха, як ще будемо жити в нім? |
2 Конечно, нет! Мы ведь умерли для греха — как же снова нам жить в нем? |
|
3 Чи ви не знаєте, що ми всі, хто христився у Христа Ісуса, у смерть Його христилися? |
3 Разве не знаете, что все мы, во Христа Иисуса крестившиеся, в смерть Его крещены? |
|
4 Отож, ми поховані з Ним хрищенням у смерть, щоб, як воскрес Христос із мертвих славою Отця, так щоб і ми стали ходити в обно́вленні життя. |
4 Через это крещение в смерть оказались мы со Христом погребенными, дабы так же, как Он был могуществом славы Отца воскрешен из мертвых, могли бы и мы жить обновленной жизнью. |
|
5 Бо коли ми з'єдна́лися подо́бою смерти Його, то з'єднаємось і подобою воскре́сення, |
5 |
|
6 знаючи те, що наш давній чоловік розп'я́тий із Ним, щоб зни́щилось тіло гріхо́вне, щоб не бути нам більше рабами гріха, |
6 Мы ведь знаем, что прежние мы вместе с Ним на кресте сораспяты, чтобы наше греховное «я» силы своей лишилось, и нам уж не быть рабами греха, |
|
7 бо хто вмер, той звільни́всь від гріха! |
7 ибо мертвый греху неподвластен. |
|
8 А коли ми померли з Христом, то віруємо, що й жити з Ним бу́демо, |
8 |
|
9 знаючи, що Христос, воскре́снувши з мертвих, уже більш не вмирає, — смерть над Ним не панує вже більше! |
9 Ведь мы знаем: Христос, воскрешенный из мертвых, уже не умрет — смерть больше не властна над Ним. |
|
10 Бо що вмер Він, то один раз умер для гріха, а що живе, то для Бога живе. |
10 Ибо смерть, которой Он умер, в том, что касается греха, оплатила раз и навсегда все наш долги, а жизнь, которой Он живет, — это жизнь для Бога. |
|
11 Так само ж і ви вважайте себе за мертвих для гріха й за живих для Бога в Христі Ісусі, Господі нашім. |
11 |
|
12 Тож нехай не панує гріх у смерте́льному вашому тілі, щоб вам слухатись його пожадли́востей, |
12 Грех потому не должен более царствовать в смертном вашем теле, подчиняя вас похотям тела сего. |
|
13 і не віддавайте членів своїх гріхові за знаря́ддя неправедности, але віддайте себе Богові, як ожилих із мертвих, а члени ваші — Богові за знаря́ддя праведности. |
13 Не отдавайте его греху как орудие зла, но Богу себя предоставьте как из мертвых ожившие; каждую часть тела своего Богу отдайте как орудие праведности, |
|
14 Бо хай гріх не панує над вами, — ви бо не під Законом, а під благода́ттю. |
14 и не будет тогда властвовать грех над вами: не под законом вы — под благодатью. |
|
15 Що ж? Чи бу́демо грішити, бо ми не під Законом, а під благода́ттю? Зо́всім ні! |
15 |
|
16 Хіба ви не знаєте, що кому віддаєте себе за рабів на по́слух, то ви й раби того, кого слухаєтесь, — або гріха на смерть, або послуху на праведність? |
16 Неужели не ясно, что, если вы подчинились кому-то и готовы его слушаться, рабами его становитесь: можете сделаться вы рабами греха, что к смерти ведет, или рабами того послушания, что ведет к праведности. |
|
17 Тож дяка Богові, що ви, бувши рабами гріха, від серця послухались того роду науки, якому ви себе віддали́. |
17 Да, вы были рабами греха, но теперь, благодарение Богу, всем сердцем стали следовать духу учения, которому вас Бог подчинил. |
|
18 А звільни́вшися від гріха́, стали рабами праведности. |
18 Освобожденные от греха, вы стали рабами праведности. |
|
19 Говорю́ я по-лю́дському, через неміч вашого тіла. Бо як ви віддавали були члени ваші за рабів нечи́стості й беззако́нню на беззако́ння, так тепер віддайте члени ваші за рабів праведности на освя́чення. |
19 |
|
20 Бо коли були́ ви рабами гріха, то були вільні від праведности. |
20 Ведь когда вы были рабами греха, не чувствовали вы своего долга перед праведностью. |
|
21 Який же плід ви мали тоді? Такі речі, що ними соромитесь тепер, бо кінець їх — то смерть. |
21 Какую же пользу принесло это вам? Получили вы то, чего ныне стыдитесь, что кончается смертью. |
|
22 А тепер, звільни́вшися від гріха й ставши рабами Богові, маєте плід ваш на освячення, а кінець — життя вічне. |
22 Теперь же, когда от греха вы свободны, когда на служение Богу отданы, плодом вашим явится освящение, и в завершение — вечная жизнь. |
|
23 Бо заплата за гріх — смерть, а дар Божий — вічне життя в Христі Ісусі, Господі нашім! |
23 |