CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Рим. 4
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

До римлян

Розділ 4

1 Що ж, скажемо, знайшов Авраа́м, наш отець за тілом?

2 Бо коли Авраам ви́правдався діла́ми, то він має похвалу', та не в Бога.

3 Що бо Писа́ння говорить? „Увірував Авраам Богові, і це йому залічено в праведність“.

4 А заплата викона́вцеві не рахується з милости, але з обов'язку.

5 А тому́, хто не виконує, але вірує в Того, Хто виправдує нечестивого, віра його порахується в праведність.

6 Як і Давид називає блаженною люди́ну, якій рахує Бог праведність без діл:

7 „Блаженні, кому прощені беззаконня, і кому прикриті гріхи.

8 Блаженна людина, якій Господь не порахує гріха́!“

9 Чи ж це блаже́нство з обрізання чи з необрізання? Бо говоримо, що „віра залічена Авраамові в праведність“.

10 Як же залічена? Як був в обрізанні, чи в необрізанні? Не в обрізанні, але в необрізанні!

11 І прийняв він ознаку обрізання, — печать праведности через віру, що її в необрізанні мав, щоб йому бути отцем усіх віруючих, хоч були необрізані, щоб і їм залічено праведність,

12 і отцем обрізаних, не тільки тих, хто з обрізання, але й тих, хто ходить по слідах віри, що її в необрізанні мав наш отець Авраам.

13 Бо обі́тницю Авраамові чи його насінню, що бути йому спадкоємцем світу, дано не Зако́ном, але праведністю віри.

14 Бо коли спадкоємці ті, хто з Зако́ну, то спорожніла віра й зні́вечилась обі́тниця.

15 Бо Зако́н чинить гнів; де ж немає Закону, немає й пере́ступу.

16 Через це з віри, щоб було з милости, щоб обі́тниця певна була всім нащадкам, не тільки тому́, хто з Закону, але й тому́, хто з віри Авраама, що отець усім нам,

17 як написано: „Отцем багатьох наро́дів Я поставив тебе,“ — перед Богом, Якому він вірив, Який оживляє мертвих і кличе неіснуюче, як існуюче.

18 Він — проти надії — увірував у надії, що стане батьком багатьох народів, за сказаним: „Таке числе́нне буде насіння твоє!“

19 І не знеміг він у вірі, і не вважав свого тіла за вже омертвіле, бувши майже сторічним, ні утро́би Сариної за змертвілу,

20 і не мав сумніву в обі́тницю Божу через недові́рство, але зміцни́вся в вірі, і віддав славу Богові,

21 і був зовсім певний, що Він має силу й виконати те, що обіцяв.

22 Тому й „залічено це йому в праведність“.

23 Та не написано за нього одно́го, що залічено йому,

24 а за нас, — залі́читься й нам, що віруємо в Того, Хто воскресив із мертвих Ісуса, Господа нашого,

25 що був виданий за наші гріхи, і воскрес для ви́правдання нашого.

Послание римлянам

Глава 4

1 Что мы можем сказать о нашем предке по плоти Аврааме? Что же он приобрел?

2 Если бы Авраам получил оправдание по делам, то ему было бы чем хвалиться, но только не перед Богом.

3 Ведь, что говорит Писание? «Авраам поверил Богу, и это было вменено ему в праведность».

4 Плата работнику — это не дар, а положенное вознаграждение.

5 Тому же, кто не полагается на дела, но верит Богу, оправдывающему нечестивого, в праведность вменяется сама его вера.

6 Давид утверждает то же самое, говоря о благословении, получаемом человеком, которому Бог вменяет праведность независимо от его дел:

7 «Блаженны те, чьи беззакония прощены и чьи грехи покрыты!

8 Блажен тот, кому Господь не вменит греха».

9 Относится ли это благословение только к обрезанным или также и к необрезанным? Мы говорили о том, что Аврааму вера была вменена в праведность.

10 Когда она была вменена ему? До обрезания или после? Не после, а до обрезания!

11 Знак обрезания он получил уже потом, как подтверждение того, что был праведен по вере, когда еще был необрезанным. Таким образом он стал отцом всех верующих, которые не обрезаны, чтобы и им тоже была вменена праведность.

12 Он также является отцом и всех обрезанных, не только прошедших обряд обрезания, но и идущих путем веры, которую имел наш отец Авраам еще до обрезания.

13 Ведь не через Закон Авраам и его потомки получили обещание, что им будет отдан в наследство мир, а потому, что они были праведны по вере.

14 Если бы наследниками Авраама были те, кто возлагает свои надежды на исполнение Закона, то вера была бы напрасной и само обещание было бы бездейственно.

15 Ведь нарушение Закона вызывает гнев, но где нет Закона, там нет и преступления Закона.

16 Итак, вера нужна для того, чтобы обещание было по благодати, и чтобы оно было действительно для всех потомков Авраама: не только для тех, кто возлагает свои надежды на исполнение Закона, но и для тех, у кого есть вера, подобная вере Авраама. Он отец всех нас,

17 как и написано: «Я сделал тебя отцом множества народов». Он наш отец перед Богом, Которому он поверил, — перед Богом, оживляющим мертвых и говорящим о том, чего еще нет, как будто оно уже есть.

18 Ведь когда не оставалось никакой надежды, Авраам все-таки поверил с надеждой, поэтому он и стал отцом многих народов, как и было сказано: «Таким будет твое потомство».

19 Его вера не ослабела, хотя он понимал, что его тело почти омертвело, ведь ему было около ста лет, и Сарра была слишком стара, чтобы иметь детей.

20 Его вера в обещания Божьи не поколебалась, наоборот, он был тверд в вере и славил Бога.

21 Он твердо верил, что у Бога есть сила осуществить то, что Он обещал.

22 И это «было вменено ему в праведность».

23 Слова «вменено ему» относятся не только к одному Аврааму,

24 они относятся и к нам. Вменено будет и нам, потому что верим в Того, Кто воскресил из мертвых нашего Господа Иисуса,

25 Который из-за наших грехов был предан смерти и воскрес для нашего оправдания.

До римлян

Розділ 4

Послание римлянам

Глава 4

1 Що ж, скажемо, знайшов Авраа́м, наш отець за тілом?

1 Что мы можем сказать о нашем предке по плоти Аврааме? Что же он приобрел?

2 Бо коли Авраам ви́правдався діла́ми, то він має похвалу', та не в Бога.

2 Если бы Авраам получил оправдание по делам, то ему было бы чем хвалиться, но только не перед Богом.

3 Що бо Писа́ння говорить? „Увірував Авраам Богові, і це йому залічено в праведність“.

3 Ведь, что говорит Писание? «Авраам поверил Богу, и это было вменено ему в праведность».

4 А заплата викона́вцеві не рахується з милости, але з обов'язку.

4 Плата работнику — это не дар, а положенное вознаграждение.

5 А тому́, хто не виконує, але вірує в Того, Хто виправдує нечестивого, віра його порахується в праведність.

5 Тому же, кто не полагается на дела, но верит Богу, оправдывающему нечестивого, в праведность вменяется сама его вера.

6 Як і Давид називає блаженною люди́ну, якій рахує Бог праведність без діл:

6 Давид утверждает то же самое, говоря о благословении, получаемом человеком, которому Бог вменяет праведность независимо от его дел:

7 „Блаженні, кому прощені беззаконня, і кому прикриті гріхи.

7 «Блаженны те, чьи беззакония прощены и чьи грехи покрыты!

8 Блаженна людина, якій Господь не порахує гріха́!“

8 Блажен тот, кому Господь не вменит греха».

9 Чи ж це блаже́нство з обрізання чи з необрізання? Бо говоримо, що „віра залічена Авраамові в праведність“.

9 Относится ли это благословение только к обрезанным или также и к необрезанным? Мы говорили о том, что Аврааму вера была вменена в праведность.

10 Як же залічена? Як був в обрізанні, чи в необрізанні? Не в обрізанні, але в необрізанні!

10 Когда она была вменена ему? До обрезания или после? Не после, а до обрезания!

11 І прийняв він ознаку обрізання, — печать праведности через віру, що її в необрізанні мав, щоб йому бути отцем усіх віруючих, хоч були необрізані, щоб і їм залічено праведність,

11 Знак обрезания он получил уже потом, как подтверждение того, что был праведен по вере, когда еще был необрезанным. Таким образом он стал отцом всех верующих, которые не обрезаны, чтобы и им тоже была вменена праведность.

12 і отцем обрізаних, не тільки тих, хто з обрізання, але й тих, хто ходить по слідах віри, що її в необрізанні мав наш отець Авраам.

12 Он также является отцом и всех обрезанных, не только прошедших обряд обрезания, но и идущих путем веры, которую имел наш отец Авраам еще до обрезания.

13 Бо обі́тницю Авраамові чи його насінню, що бути йому спадкоємцем світу, дано не Зако́ном, але праведністю віри.

13 Ведь не через Закон Авраам и его потомки получили обещание, что им будет отдан в наследство мир, а потому, что они были праведны по вере.

14 Бо коли спадкоємці ті, хто з Зако́ну, то спорожніла віра й зні́вечилась обі́тниця.

14 Если бы наследниками Авраама были те, кто возлагает свои надежды на исполнение Закона, то вера была бы напрасной и само обещание было бы бездейственно.

15 Бо Зако́н чинить гнів; де ж немає Закону, немає й пере́ступу.

15 Ведь нарушение Закона вызывает гнев, но где нет Закона, там нет и преступления Закона.

16 Через це з віри, щоб було з милости, щоб обі́тниця певна була всім нащадкам, не тільки тому́, хто з Закону, але й тому́, хто з віри Авраама, що отець усім нам,

16 Итак, вера нужна для того, чтобы обещание было по благодати, и чтобы оно было действительно для всех потомков Авраама: не только для тех, кто возлагает свои надежды на исполнение Закона, но и для тех, у кого есть вера, подобная вере Авраама. Он отец всех нас,

17 як написано: „Отцем багатьох наро́дів Я поставив тебе,“ — перед Богом, Якому він вірив, Який оживляє мертвих і кличе неіснуюче, як існуюче.

17 как и написано: «Я сделал тебя отцом множества народов». Он наш отец перед Богом, Которому он поверил, — перед Богом, оживляющим мертвых и говорящим о том, чего еще нет, как будто оно уже есть.

18 Він — проти надії — увірував у надії, що стане батьком багатьох народів, за сказаним: „Таке числе́нне буде насіння твоє!“

18 Ведь когда не оставалось никакой надежды, Авраам все-таки поверил с надеждой, поэтому он и стал отцом многих народов, как и было сказано: «Таким будет твое потомство».

19 І не знеміг він у вірі, і не вважав свого тіла за вже омертвіле, бувши майже сторічним, ні утро́би Сариної за змертвілу,

19 Его вера не ослабела, хотя он понимал, что его тело почти омертвело, ведь ему было около ста лет, и Сарра была слишком стара, чтобы иметь детей.

20 і не мав сумніву в обі́тницю Божу через недові́рство, але зміцни́вся в вірі, і віддав славу Богові,

20 Его вера в обещания Божьи не поколебалась, наоборот, он был тверд в вере и славил Бога.

21 і був зовсім певний, що Він має силу й виконати те, що обіцяв.

21 Он твердо верил, что у Бога есть сила осуществить то, что Он обещал.

22 Тому й „залічено це йому в праведність“.

22 И это «было вменено ему в праведность».

23 Та не написано за нього одно́го, що залічено йому,

23 Слова «вменено ему» относятся не только к одному Аврааму,

24 а за нас, — залі́читься й нам, що віруємо в Того, Хто воскресив із мертвих Ісуса, Господа нашого,

24 они относятся и к нам. Вменено будет и нам, потому что верим в Того, Кто воскресил из мертвых нашего Господа Иисуса,

25 що був виданий за наші гріхи, і воскрес для ви́правдання нашого.

25 Который из-за наших грехов был предан смерти и воскрес для нашего оправдания.

1.0x