До римлянРозділ 4 |
|
1 |
|
2 Бо коли Авраам ви́правдався діла́ми, то він має похвалу', та не в Бога. |
|
3 Що бо Писа́ння говорить? „Увірував Авраам Богові, і це йому залічено в праведність“. |
|
4 А заплата викона́вцеві не рахується з милости, але з обов'язку. |
|
5 А тому́, хто не виконує, але вірує в Того, Хто виправдує нечестивого, віра його порахується в праведність. |
|
6 Як і Давид називає блаженною люди́ну, якій рахує Бог праведність без діл: |
|
7 „Блаженні, кому прощені беззаконня, і кому прикриті гріхи. |
|
8 Блаженна людина, якій Господь не порахує гріха́!“ |
|
9 Чи ж це блаже́нство з обрізання чи з необрізання? Бо говоримо, що „віра залічена Авраамові в праведність“. |
|
10 Як же залічена? Як був в обрізанні, чи в необрізанні? Не в обрізанні, але в необрізанні! |
|
11 І прийняв він ознаку обрізання, — печать праведности через віру, що її в необрізанні мав, щоб йому бути отцем усіх віруючих, хоч були необрізані, щоб і їм залічено праведність, |
|
12 і отцем обрізаних, не тільки тих, хто з обрізання, але й тих, хто ходить по слідах віри, що її в необрізанні мав наш отець Авраам. |
|
13 Бо обі́тницю Авраамові чи його насінню, що бути йому спадкоємцем світу, дано не Зако́ном, але праведністю віри. |
|
14 Бо коли спадкоємці ті, хто з Зако́ну, то спорожніла віра й зні́вечилась обі́тниця. |
|
15 Бо Зако́н чинить гнів; де ж немає Закону, немає й пере́ступу. |
|
16 Через це з віри, щоб було з милости, щоб обі́тниця певна була всім нащадкам, не тільки тому́, хто з Закону, але й тому́, хто з віри Авраама, що отець усім нам, |
|
17 як написано: „Отцем багатьох наро́дів Я поставив тебе,“ — перед Богом, Якому він вірив, Який оживляє мертвих і кличе неіснуюче, як існуюче. |
|
18 Він — проти надії — увірував у надії, що стане батьком багатьох народів, за сказаним: „Таке числе́нне буде насіння твоє!“ |
|
19 І не знеміг він у вірі, і не вважав свого тіла за вже омертвіле, бувши майже сторічним, ні утро́би Сариної за змертвілу, |
|
20 і не мав сумніву в обі́тницю Божу через недові́рство, але зміцни́вся в вірі, і віддав славу Богові, |
|
21 і був зовсім певний, що Він має силу й виконати те, що обіцяв. |
|
22 Тому й „залічено це йому в праведність“. |
|
23 Та не написано за нього одно́го, що залічено йому, |
|
24 а за нас, — залі́читься й нам, що віруємо в Того, Хто воскресив із мертвих Ісуса, Господа нашого, |
|
25 що був виданий за наші гріхи, і воскрес для ви́правдання нашого. |
Послание к римлянамГлава 4 |
|
1 |
|
2 Ибо, если Авраам был оправдан делами, он имеет похвалу, но не пред Богом. |
|
3 Ибо что Писание говорит? Но поверил Авраам Богу, и это было зачтено ему в праведность. |
|
4 Делающему не зачитывается плата по благодати, но по долгу; |
|
5 а не делающему, но верующему в Того, Кто оправдывает нечестивого, зачитывается в праведность его вера, |
|
6 как и Давид называет блаженным человека, которому Бог зачитывает праведность помимо дел. |
|
7 |
|
8 |
|
9 |
|
10 Как же была зачтена? По обрезании или до обрезания? Не по обрезании, а до обрезания. |
|
11 И знамение обрезания он получил, как печать праведности по вере, которую имел в необрезании, чтобы быть ему отцом всех верующих в необрезании, чтобы зачтена была им праведность, |
|
12 и отцом обрезанных для тех, которые не только имели обрезание, но и шли по стопам веры отца нашего Авраама, которую он имел в необрезании. |
|
13 |
|
14 Ибо если имеющие Закон — наследники, тщетна вера и бездейственно обещание; |
|
15 ибо Закон производит гнев; а где нет Закона, нет и преступления. |
|
16 Вследствие этого — по вере, чтобы было по благодати для обеспечения обещания всему, не только в Законе, но и по вере семени Авраама, который есть отец всем нам, |
|
17 как написано: Я поставил тебя отцом многих народов, отцом пред Богом, Которому он поверил, животворящим мёртвых и призывающим из небытия в бытьё. |
|
18 Он, вопреки надежде, с надеждою поверил, так что стал отцом многих народов, согласно сказанному: так будет семя твое. |
|
19 И он не изнемог в вере, и посмотрел на свое тело омертвелое — будучи около ста лет от роду — и на омертвение утробы Сарры, |
|
20 но не поколебался в обещании Божием неверием, но был укреплён в вере, воздав славу Богу |
|
21 и будучи убеждён, что Он силен и исполнить то, что обещал. |
|
22 Потому и было зачтено ему в праведность. |
|
23 А что зачтено было ему, написано не ради его одного, |
|
24 но и ради нас, кому будет зачитываться: верующим в Того, Кто воздвиг из мёртвых Иисуса, Господа нашего, |
|
25 Который предан был за согрешения наши и воздвигнут для оправдания нашего. |
До римлянРозділ 4 |
Послание к римлянамГлава 4 |
|
1 |
1 |
|
2 Бо коли Авраам ви́правдався діла́ми, то він має похвалу', та не в Бога. |
2 Ибо, если Авраам был оправдан делами, он имеет похвалу, но не пред Богом. |
|
3 Що бо Писа́ння говорить? „Увірував Авраам Богові, і це йому залічено в праведність“. |
3 Ибо что Писание говорит? Но поверил Авраам Богу, и это было зачтено ему в праведность. |
|
4 А заплата викона́вцеві не рахується з милости, але з обов'язку. |
4 Делающему не зачитывается плата по благодати, но по долгу; |
|
5 А тому́, хто не виконує, але вірує в Того, Хто виправдує нечестивого, віра його порахується в праведність. |
5 а не делающему, но верующему в Того, Кто оправдывает нечестивого, зачитывается в праведность его вера, |
|
6 Як і Давид називає блаженною люди́ну, якій рахує Бог праведність без діл: |
6 как и Давид называет блаженным человека, которому Бог зачитывает праведность помимо дел. |
|
7 „Блаженні, кому прощені беззаконня, і кому прикриті гріхи. |
7 |
|
8 Блаженна людина, якій Господь не порахує гріха́!“ |
8 |
|
9 Чи ж це блаже́нство з обрізання чи з необрізання? Бо говоримо, що „віра залічена Авраамові в праведність“. |
9 |
|
10 Як же залічена? Як був в обрізанні, чи в необрізанні? Не в обрізанні, але в необрізанні! |
10 Как же была зачтена? По обрезании или до обрезания? Не по обрезании, а до обрезания. |
|
11 І прийняв він ознаку обрізання, — печать праведности через віру, що її в необрізанні мав, щоб йому бути отцем усіх віруючих, хоч були необрізані, щоб і їм залічено праведність, |
11 И знамение обрезания он получил, как печать праведности по вере, которую имел в необрезании, чтобы быть ему отцом всех верующих в необрезании, чтобы зачтена была им праведность, |
|
12 і отцем обрізаних, не тільки тих, хто з обрізання, але й тих, хто ходить по слідах віри, що її в необрізанні мав наш отець Авраам. |
12 и отцом обрезанных для тех, которые не только имели обрезание, но и шли по стопам веры отца нашего Авраама, которую он имел в необрезании. |
|
13 Бо обі́тницю Авраамові чи його насінню, що бути йому спадкоємцем світу, дано не Зако́ном, але праведністю віри. |
13 |
|
14 Бо коли спадкоємці ті, хто з Зако́ну, то спорожніла віра й зні́вечилась обі́тниця. |
14 Ибо если имеющие Закон — наследники, тщетна вера и бездейственно обещание; |
|
15 Бо Зако́н чинить гнів; де ж немає Закону, немає й пере́ступу. |
15 ибо Закон производит гнев; а где нет Закона, нет и преступления. |
|
16 Через це з віри, щоб було з милости, щоб обі́тниця певна була всім нащадкам, не тільки тому́, хто з Закону, але й тому́, хто з віри Авраама, що отець усім нам, |
16 Вследствие этого — по вере, чтобы было по благодати для обеспечения обещания всему, не только в Законе, но и по вере семени Авраама, который есть отец всем нам, |
|
17 як написано: „Отцем багатьох наро́дів Я поставив тебе,“ — перед Богом, Якому він вірив, Який оживляє мертвих і кличе неіснуюче, як існуюче. |
17 как написано: Я поставил тебя отцом многих народов, отцом пред Богом, Которому он поверил, животворящим мёртвых и призывающим из небытия в бытьё. |
|
18 Він — проти надії — увірував у надії, що стане батьком багатьох народів, за сказаним: „Таке числе́нне буде насіння твоє!“ |
18 Он, вопреки надежде, с надеждою поверил, так что стал отцом многих народов, согласно сказанному: так будет семя твое. |
|
19 І не знеміг він у вірі, і не вважав свого тіла за вже омертвіле, бувши майже сторічним, ні утро́би Сариної за змертвілу, |
19 И он не изнемог в вере, и посмотрел на свое тело омертвелое — будучи около ста лет от роду — и на омертвение утробы Сарры, |
|
20 і не мав сумніву в обі́тницю Божу через недові́рство, але зміцни́вся в вірі, і віддав славу Богові, |
20 но не поколебался в обещании Божием неверием, но был укреплён в вере, воздав славу Богу |
|
21 і був зовсім певний, що Він має силу й виконати те, що обіцяв. |
21 и будучи убеждён, что Он силен и исполнить то, что обещал. |
|
22 Тому й „залічено це йому в праведність“. |
22 Потому и было зачтено ему в праведность. |
|
23 Та не написано за нього одно́го, що залічено йому, |
23 А что зачтено было ему, написано не ради его одного, |
|
24 а за нас, — залі́читься й нам, що віруємо в Того, Хто воскресив із мертвих Ісуса, Господа нашого, |
24 но и ради нас, кому будет зачитываться: верующим в Того, Кто воздвиг из мёртвых Иисуса, Господа нашего, |
|
25 що був виданий за наші гріхи, і воскрес для ви́правдання нашого. |
25 Который предан был за согрешения наши и воздвигнут для оправдания нашего. |