ЄзекiїльРозділ 20 |
1 |
2 І було́ мені слово Господнє таке: |
3 „Сину лю́дський, говори з Ізраїлевими старши́ми та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Чи ви прийшли, щоб запитатися в Мене? Як живий Я, — не відповім вам, говорить Господь Бог! |
4 Чи ти розсудиш їх, чи ти їх розсудиш, сину лю́дський? Завідо́м їх про гидо́ти їхніх батьків, |
5 та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Того дня, коли Я був вибрав Ізраїля, і підні́с Свою руку до насіння Якового дому, і відкрився їм в єгипетському кра́ї, і підні́с Свою руку до них, говорячи: „Я Господь, Бог ваш“, |
6 того дня Я підні́с Свою руку до них, щоб вивести їх з єгипетського кра́ю до Кра́ю, що Я вислідив для них, що тече молоком та медом, що він окра́са для всіх країв. |
7 І сказав Я до них: Відкидайте кожен гидо́ти від оче́й своїх, і не занечищуйтеся божка́ми Єгипту. Я — Господь, Бог ваш! |
8 Та були вони ворохо́бні проти Мене, і не хотіли слухатися Мене, не відкидали кожен гидо́т від очей своїх, і не покинули єгипетських божкі́в. І поду́мав Я, що виллю на них Свою Лютість, що докінчу́ на них Свій гнів посеред єгипетського кра́ю. |
9 І зробив Я ради Свого Йме́ння, щоб воно не безче́стилося на оча́х тих наро́дів, що вони серед них, що Я відкрився їм на їхніх оча́х, щоб вивести їх з єгипетського кра́ю. |
10 І вивів Я їх з єгипетського кра́ю, і спровадив їх до пустині. |
11 І дав їм постанови Свої, і познайо́мив їх з постано́вами Моїми, які коли чинитиме люди́на, то житиме ними. |
12 I також дав Я їм Свої суботи, щоб були вони знаком поміж Мною та між ними, щоб пізна́ти, що Я Господь, що освя́чує їх. |
13 Та став ворохо́бним проти мене Ізраїлів дім на пустині, — уставами Моїми не ходили вони, і повідкида́ли Мої постанови, які коли чинить люди́на, то житиме ними, а суботи Мої дуже зневажа́ли. Тому́ Я сказав був, що виллю лютість Свою на них на пустині, щоб ви́губити їх. |
14 Та зробив Я ради Ймення Свого, щоб воно не зневажалося на оча́х тих народів, що на їхніх очах Я вивів їх. |
15 Але й Я, прирікаючи, підні́с їм Свою руку на пустині, що не впрова́джу їх до кра́ю, якого Я дав, що тече молоком та медом, що окра́са він для всіх країв, |
16 за те, що постанови Мої вони відки́нули, а устави Мої — не ходили вони ними, і суботи Мої зневажали, бо за своїми божка́ми ходило їхнє серце. |
17 І зми́лувалось Моє око над ними, щоб не нищити їх, і не зробив Я з ними кінця́ на пустині. |
18 І сказав Я їхнім синам на пустині: Уставами ваших батьків не ходіть, і постанов їхніх не перестерігайте, і божка́ми їхніми не занечи́щуйтесь! |
19 Я — Господь, Бог ваш, уставами Моїми ходіть, і постанови Мої перестеріга́йте й виконуйте їх. |
20 І святіть суботи Мої, і вони стануть знаком поміж Мною та між вами, щоб пізнати, що Я — Господь, Бог ваш! |
21 Та стали ворохо́бні ті сини проти Мене, — уставами Моїми не ходили, а постанов Моїх не перестерігали, щоб виконувати їх, які коли робить люди́на, то житиме ними, і суботи Мої зневажали. І поду́мав Я був, що виллю лютість Свою на них, щоб заспоко́їти гнів Мій на них на пустині. |
22 І відвернув Я Свою руку, і зробив ради Ймення Свого, щоб не зневажати його на оча́х тих наро́дів, що на їхніх очах Я їх вивів. |
23 Та й Я, прирікаючи, підні́с їм Свою руку на пустині, щоб розпоро́шити їх серед наро́дів і порозсипа́ти їх по края́х, |
24 за те, що постанов Моїх не чинили, і устави Мої відкинули, а суботи Мої зневажали, і до божків своїх батьків були їхні очі. |
25 І тому Я дав їм мати устави недобрі, і постанови, що не будуть вони жити ними. |
26 І занечи́стив Я їх їхніми дару́нками, перепрова́дженням через огонь кожного, хто відкриває утро́бу, щоб спусто́шити їх, щоб пізнали вони, що Я — Господь! |
27 Тому говори до Ізраїлевого дому, сину лю́дський, і скажи до них: Так говорить Господь Бог: Ще оцим зневажали Мене батьки ваші, коли спроневі́рилися проти Мене: |
28 коли Я ввів їх до кра́ю, що про нього, прирікаючи, підно́сив Я Свою руку дати його їм, то коли вони бачили всякий високий па́гірок і всяке густе дерево, то прино́сили там свої жертви, і давали там свої дари, що гніви́ли Мене, і складали там свої любі па́хощі, і прино́сили там свої литі жертви. |
29 І сказав Я до них: Що́ це за висота, що ви ходите туди? І зветься вона Бама́ аж до цього дня. |
30 Тому скажи до Ізраїлевого дому: Так говорить Господь Бог: Чи ви будете занечи́щуватися дорогою своїх батьків і будете ходити в розпусті за гидо́тами їхніми? |
31 А прино́шенням ваших да́рів, перепрова́дженням ваших синів через огонь ви занечи́щуєтеся при всіх ваших божка́х аж до сьогодні. А ви хочете питати Мене, Ізраїлів доме? Як живий Я, говорить Господь Бог, — не дам Я вам відповіді! |
32 А що входить вам на серце, зо́всім не станеться те, що ви говорите: „Будемо, як інші наро́ди, як племе́на кра́ю, служити дереву та каменю“. |
33 Як живий Я, говорить Господь Бог, — рукою поту́жною й ви́тягненим раме́ном та вили́ваною лютістю буду царюва́ти над вами! |
34 |
35 І заведу́ вас до пустині народів, і буду там судитися з вами лицем до лиця, — |
36 як судився Я з вашими батьками на пустині єгипетського кра́ю, так буду судитися з вами, говорить Господь Бог! |
37 І проведу́ вас під па́лицею, і введу́ вас у зв'язо́к заповіту. |
38 І повибираю з вас бунтівникі́в та тих, що грішать проти Мене, повипрова́джую їх з кра́ю їхнього пробува́ння, і до Ізраїлевої землі вже не вві́йдуть вони! І пізнаєте ви, що Я — Госпо́дь! |
39 А ви, Ізраїлів доме, так говорить Господь Бог: Кожен ідіть, служіть своїм божка́м! Але потім ви напевно бу́дете слухатися Мене, і святого Ймення Мого ви вже не знева́жите своїми дару́нками та своїми божка́ми. |
40 Бо на Моїй святій горі, на високій Ізраїлевій горі, — говорить Господь Бог, — там буде служити Мені ввесь Ізраїлів дім, увесь він, що в краю́, там Я їх уподо́баю Собі, і там зажадаю ваших прино́шень і первопло́дів ваших прино́шень у всіх ваших святощах! |
41 Лю́бими па́хощами вподо́баю Собі вас, коли вас ви́веду з наро́дів, і зберу́ вас із тих країв, де ви розпоро́шені, і буду Я святитися між вами на оча́х усіх поган. |
42 І пізнаєте ви, що Я — Господь, коли впрова́джу вас до Ізраїлевої землі, до того кра́ю, що про нього, прирікаючи, підні́с Я Свою руку дати його вашим батька́м. |
43 І згадаєте там свої дороги, і всі свої вчинки, якими ви занечи́стилися, і почуєте оги́дження перед самими собою за всі ваші ли́ха, які наробили. |
44 І пізна́єте, що Я — Господь, коли Я чинитиму з вами ради Ймення Свого, а не за вашими злими дорогами та за вашими зіпсутими вчи́нками, доме Ізраїлів, говорить Господь Бог“. |
Книга пророка ИезекииляГлава 20 |
1 |
2 Господь обратился ко мне с такими словами: |
3 |
4 |
5 Скажи им, что Господь Всемогущий им говорит: „В день, когда Я избрал Израиль, Я поднял Свою руку над семьёй Иакова и поклялся им в Египте, сказав: „Я — Господь, ваш Бог”. |
6 В тот день Я обещал вывести их из Египта и привести в землю, которую Я им отдал, в землю, текущую молоком и мёдом, лучшую из всех. |
7 Я велел семье Израиля выбросить статуи лжебогов и не осквернять себя мерзкими египетскими идолами. Я — Господь, ваш Бог! |
8 |
9 Но Я не уничтожил их полностью, потому что уже поклялся народам, среди которых они жили, что Я выведу Моих людей из Египта. Я не хотел погубить Моё доброе имя и поэтому не уничтожил Израиль на глазах у других людей. |
10 Я вывел семью Израиля из Египта и привёл израильтян в пустыню. |
11 Я дал им Мои законы, объяснил Мои повеления, исполняя которые, человек будет жить. |
12 Я сказал им и о днях отдыха, которые были знамениями между Мной и ими, показывающими, что Я — Господь и что Я сделал их священными. |
13 |
14 Но Я не уничтожил их, и другие народы видели, как Я вывел их из Египта. Я не хотел погубить Своё доброе имя и не уничтожил Израиль на глазах у других народов. |
15 Я дал ещё одну клятву тем людям в пустыне, сказав, что не приведу их в землю, которую Я Сам для них приготовил; землю, текущую молоком и мёдом, лучшую среди всех других. |
16 Люди Израиля отказались подчиняться Моим законам, не следовали Моим заветам, они относились к субботам как к чему-то неважному, и всё это делали они потому, что их сердца принадлежали грязным идолам. |
17 Но Я испытывал к ним жалость и поэтому не уничтожил их в пустыне. |
18 Я говорил с их детьми, сказав им: „Не уподобляйтесь вашим родителям, не оскверняйте себя, общаясь с грязными идолами, не подчиняйтесь их законам. |
19 Я — Господь, Я — Бог ваш. Подчиняйтесь Моим за поведям, следуйте Моим повелениям, делайте то, что Я вам говорю. |
20 Покажите, что Мои субботы важны для вас, помните, что они являются знамениями между Мной и вами. Я — Господь, и эти субботы служат вам напоминанием о том, что Я — ваш Бог”. |
21 |
22 Но Я сдержал себя, потому что другие народы видели, как Я выводил Израиль из Египта. Я не хотел погубить Моё доброе имя и поэтому не уничтожил израильтян на глазах у других народов. |
23 Я дал им ещё одну клятву в пустыне, пообещав разбросать их среди других народов и послать в разные страны. |
24 Люди Израиля не подчинялись Моим повелениям, отказались принимать Мои законы. Они не относились достойно к Моим субботам, поклоняясь грязным идолам своих отцов. |
25 Поэтому Я дал им недобрые законы, дал повеления, которые не сохраняли их жизни. |
26 Я позволил им оскверниться своими жертвоприношениями. Они стали приносить в жертву даже своих перворождённых детей, и тем самым Я бы уничтожил тех людей, чтобы они знали, что Я — Господь”. |
27 |
28 Но всё же Я привёл их в обещанную Мной землю. Увидев холмы и зелёные деревья, они опять пошли туда для поклонения, взяв свои жертвы, оскорбительные для Меня. Они везде сжигали свои ароматные благовония и приносили жертвы возлияния. |
29 Я спросил людей Израиля, почему они устремляются на эти высоты, которые до сих пор называются местами поклонения? ”» |
30 |
31 Вы приносите идолам все те же дары, предаёте огню своих детей как подарок вашим лжебогам и оскверняетесь через поклонение вашим грязным идолам. Неужели вы и вправду думаете, что можете прийти ко Мне за советом? Я — Господь Всемогущий! Так же верно, как то, что Я жив, Я не отвечу на ваши вопросы и не дам вам совет. |
32 |
33 Господь Всемогущий говорит: |
34 Я выведу вас из чужих стран. Я разбросал вас среди них, но Я соберу вас всех вместе и выведу из этих стран. Своей могущественной рукой Я покараю вас, я Свой гнев вам явлю. |
35 Я приведу вас в пустыню, как и раньше, но на этот раз там будут жить многочисленные народы. Тогда мы встретимся лицом к лицу, и Я буду судить вас. |
36 Я буду судить вас, как судил ваших предков в Египетской пустыне». |
37 |
38 Всех, кто от меня отвернулись и грешили против Меня, Я соберу и лишу их родины. Они никогда больше не ступят на землю Израиля. И тогда вы узнаете, что Я — Господь». |
39 |
40 Господь Всемогущий говорит: |
41 Мне будет приятен сладостный запах ваших приношений. Это случится, когда Я приведу вас обратно. Я разбросал вас среди других народов, но Я вас соберу вместе и сделаю Моим избранным народом. И это увидят все народы. |
42 Тогда вы поймёте, что Я — Господь, узнаете это, когда Я приведу вас обратно на землю Израиля, обещанную Мной вашим предкам. |
43 Вы вспомните в той стране всё плохое, от чего вы осквернились, и тогда устыдитесь. |
44 Семья Израиля, много плохого сделала ты, и ты должна быть уничтожена за свои грехи. Но, чтобы сохранить Моё доброе имя, Я не накажу вас, как вы того заслужили, и вы поймёте, что Я — Господь». |
ЄзекiїльРозділ 20 |
Книга пророка ИезекииляГлава 20 |
1 |
1 |
2 І було́ мені слово Господнє таке: |
2 Господь обратился ко мне с такими словами: |
3 „Сину лю́дський, говори з Ізраїлевими старши́ми та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Чи ви прийшли, щоб запитатися в Мене? Як живий Я, — не відповім вам, говорить Господь Бог! |
3 |
4 Чи ти розсудиш їх, чи ти їх розсудиш, сину лю́дський? Завідо́м їх про гидо́ти їхніх батьків, |
4 |
5 та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Того дня, коли Я був вибрав Ізраїля, і підні́с Свою руку до насіння Якового дому, і відкрився їм в єгипетському кра́ї, і підні́с Свою руку до них, говорячи: „Я Господь, Бог ваш“, |
5 Скажи им, что Господь Всемогущий им говорит: „В день, когда Я избрал Израиль, Я поднял Свою руку над семьёй Иакова и поклялся им в Египте, сказав: „Я — Господь, ваш Бог”. |
6 того дня Я підні́с Свою руку до них, щоб вивести їх з єгипетського кра́ю до Кра́ю, що Я вислідив для них, що тече молоком та медом, що він окра́са для всіх країв. |
6 В тот день Я обещал вывести их из Египта и привести в землю, которую Я им отдал, в землю, текущую молоком и мёдом, лучшую из всех. |
7 І сказав Я до них: Відкидайте кожен гидо́ти від оче́й своїх, і не занечищуйтеся божка́ми Єгипту. Я — Господь, Бог ваш! |
7 Я велел семье Израиля выбросить статуи лжебогов и не осквернять себя мерзкими египетскими идолами. Я — Господь, ваш Бог! |
8 Та були вони ворохо́бні проти Мене, і не хотіли слухатися Мене, не відкидали кожен гидо́т від очей своїх, і не покинули єгипетських божкі́в. І поду́мав Я, що виллю на них Свою Лютість, що докінчу́ на них Свій гнів посеред єгипетського кра́ю. |
8 |
9 І зробив Я ради Свого Йме́ння, щоб воно не безче́стилося на оча́х тих наро́дів, що вони серед них, що Я відкрився їм на їхніх оча́х, щоб вивести їх з єгипетського кра́ю. |
9 Но Я не уничтожил их полностью, потому что уже поклялся народам, среди которых они жили, что Я выведу Моих людей из Египта. Я не хотел погубить Моё доброе имя и поэтому не уничтожил Израиль на глазах у других людей. |
10 І вивів Я їх з єгипетського кра́ю, і спровадив їх до пустині. |
10 Я вывел семью Израиля из Египта и привёл израильтян в пустыню. |
11 І дав їм постанови Свої, і познайо́мив їх з постано́вами Моїми, які коли чинитиме люди́на, то житиме ними. |
11 Я дал им Мои законы, объяснил Мои повеления, исполняя которые, человек будет жить. |
12 I також дав Я їм Свої суботи, щоб були вони знаком поміж Мною та між ними, щоб пізна́ти, що Я Господь, що освя́чує їх. |
12 Я сказал им и о днях отдыха, которые были знамениями между Мной и ими, показывающими, что Я — Господь и что Я сделал их священными. |
13 Та став ворохо́бним проти мене Ізраїлів дім на пустині, — уставами Моїми не ходили вони, і повідкида́ли Мої постанови, які коли чинить люди́на, то житиме ними, а суботи Мої дуже зневажа́ли. Тому́ Я сказав був, що виллю лютість Свою на них на пустині, щоб ви́губити їх. |
13 |
14 Та зробив Я ради Ймення Свого, щоб воно не зневажалося на оча́х тих народів, що на їхніх очах Я вивів їх. |
14 Но Я не уничтожил их, и другие народы видели, как Я вывел их из Египта. Я не хотел погубить Своё доброе имя и не уничтожил Израиль на глазах у других народов. |
15 Але й Я, прирікаючи, підні́с їм Свою руку на пустині, що не впрова́джу їх до кра́ю, якого Я дав, що тече молоком та медом, що окра́са він для всіх країв, |
15 Я дал ещё одну клятву тем людям в пустыне, сказав, что не приведу их в землю, которую Я Сам для них приготовил; землю, текущую молоком и мёдом, лучшую среди всех других. |
16 за те, що постанови Мої вони відки́нули, а устави Мої — не ходили вони ними, і суботи Мої зневажали, бо за своїми божка́ми ходило їхнє серце. |
16 Люди Израиля отказались подчиняться Моим законам, не следовали Моим заветам, они относились к субботам как к чему-то неважному, и всё это делали они потому, что их сердца принадлежали грязным идолам. |
17 І зми́лувалось Моє око над ними, щоб не нищити їх, і не зробив Я з ними кінця́ на пустині. |
17 Но Я испытывал к ним жалость и поэтому не уничтожил их в пустыне. |
18 І сказав Я їхнім синам на пустині: Уставами ваших батьків не ходіть, і постанов їхніх не перестерігайте, і божка́ми їхніми не занечи́щуйтесь! |
18 Я говорил с их детьми, сказав им: „Не уподобляйтесь вашим родителям, не оскверняйте себя, общаясь с грязными идолами, не подчиняйтесь их законам. |
19 Я — Господь, Бог ваш, уставами Моїми ходіть, і постанови Мої перестеріга́йте й виконуйте їх. |
19 Я — Господь, Я — Бог ваш. Подчиняйтесь Моим за поведям, следуйте Моим повелениям, делайте то, что Я вам говорю. |
20 І святіть суботи Мої, і вони стануть знаком поміж Мною та між вами, щоб пізнати, що Я — Господь, Бог ваш! |
20 Покажите, что Мои субботы важны для вас, помните, что они являются знамениями между Мной и вами. Я — Господь, и эти субботы служат вам напоминанием о том, что Я — ваш Бог”. |
21 Та стали ворохо́бні ті сини проти Мене, — уставами Моїми не ходили, а постанов Моїх не перестерігали, щоб виконувати їх, які коли робить люди́на, то житиме ними, і суботи Мої зневажали. І поду́мав Я був, що виллю лютість Свою на них, щоб заспоко́їти гнів Мій на них на пустині. |
21 |
22 І відвернув Я Свою руку, і зробив ради Ймення Свого, щоб не зневажати його на оча́х тих наро́дів, що на їхніх очах Я їх вивів. |
22 Но Я сдержал себя, потому что другие народы видели, как Я выводил Израиль из Египта. Я не хотел погубить Моё доброе имя и поэтому не уничтожил израильтян на глазах у других народов. |
23 Та й Я, прирікаючи, підні́с їм Свою руку на пустині, щоб розпоро́шити їх серед наро́дів і порозсипа́ти їх по края́х, |
23 Я дал им ещё одну клятву в пустыне, пообещав разбросать их среди других народов и послать в разные страны. |
24 за те, що постанов Моїх не чинили, і устави Мої відкинули, а суботи Мої зневажали, і до божків своїх батьків були їхні очі. |
24 Люди Израиля не подчинялись Моим повелениям, отказались принимать Мои законы. Они не относились достойно к Моим субботам, поклоняясь грязным идолам своих отцов. |
25 І тому Я дав їм мати устави недобрі, і постанови, що не будуть вони жити ними. |
25 Поэтому Я дал им недобрые законы, дал повеления, которые не сохраняли их жизни. |
26 І занечи́стив Я їх їхніми дару́нками, перепрова́дженням через огонь кожного, хто відкриває утро́бу, щоб спусто́шити їх, щоб пізнали вони, що Я — Господь! |
26 Я позволил им оскверниться своими жертвоприношениями. Они стали приносить в жертву даже своих перворождённых детей, и тем самым Я бы уничтожил тех людей, чтобы они знали, что Я — Господь”. |
27 Тому говори до Ізраїлевого дому, сину лю́дський, і скажи до них: Так говорить Господь Бог: Ще оцим зневажали Мене батьки ваші, коли спроневі́рилися проти Мене: |
27 |
28 коли Я ввів їх до кра́ю, що про нього, прирікаючи, підно́сив Я Свою руку дати його їм, то коли вони бачили всякий високий па́гірок і всяке густе дерево, то прино́сили там свої жертви, і давали там свої дари, що гніви́ли Мене, і складали там свої любі па́хощі, і прино́сили там свої литі жертви. |
28 Но всё же Я привёл их в обещанную Мной землю. Увидев холмы и зелёные деревья, они опять пошли туда для поклонения, взяв свои жертвы, оскорбительные для Меня. Они везде сжигали свои ароматные благовония и приносили жертвы возлияния. |
29 І сказав Я до них: Що́ це за висота, що ви ходите туди? І зветься вона Бама́ аж до цього дня. |
29 Я спросил людей Израиля, почему они устремляются на эти высоты, которые до сих пор называются местами поклонения? ”» |
30 Тому скажи до Ізраїлевого дому: Так говорить Господь Бог: Чи ви будете занечи́щуватися дорогою своїх батьків і будете ходити в розпусті за гидо́тами їхніми? |
30 |
31 А прино́шенням ваших да́рів, перепрова́дженням ваших синів через огонь ви занечи́щуєтеся при всіх ваших божка́х аж до сьогодні. А ви хочете питати Мене, Ізраїлів доме? Як живий Я, говорить Господь Бог, — не дам Я вам відповіді! |
31 Вы приносите идолам все те же дары, предаёте огню своих детей как подарок вашим лжебогам и оскверняетесь через поклонение вашим грязным идолам. Неужели вы и вправду думаете, что можете прийти ко Мне за советом? Я — Господь Всемогущий! Так же верно, как то, что Я жив, Я не отвечу на ваши вопросы и не дам вам совет. |
32 А що входить вам на серце, зо́всім не станеться те, що ви говорите: „Будемо, як інші наро́ди, як племе́на кра́ю, служити дереву та каменю“. |
32 |
33 Як живий Я, говорить Господь Бог, — рукою поту́жною й ви́тягненим раме́ном та вили́ваною лютістю буду царюва́ти над вами! |
33 Господь Всемогущий говорит: |
34 |
34 Я выведу вас из чужих стран. Я разбросал вас среди них, но Я соберу вас всех вместе и выведу из этих стран. Своей могущественной рукой Я покараю вас, я Свой гнев вам явлю. |
35 І заведу́ вас до пустині народів, і буду там судитися з вами лицем до лиця, — |
35 Я приведу вас в пустыню, как и раньше, но на этот раз там будут жить многочисленные народы. Тогда мы встретимся лицом к лицу, и Я буду судить вас. |
36 як судився Я з вашими батьками на пустині єгипетського кра́ю, так буду судитися з вами, говорить Господь Бог! |
36 Я буду судить вас, как судил ваших предков в Египетской пустыне». |
37 І проведу́ вас під па́лицею, і введу́ вас у зв'язо́к заповіту. |
37 |
38 І повибираю з вас бунтівникі́в та тих, що грішать проти Мене, повипрова́джую їх з кра́ю їхнього пробува́ння, і до Ізраїлевої землі вже не вві́йдуть вони! І пізнаєте ви, що Я — Госпо́дь! |
38 Всех, кто от меня отвернулись и грешили против Меня, Я соберу и лишу их родины. Они никогда больше не ступят на землю Израиля. И тогда вы узнаете, что Я — Господь». |
39 А ви, Ізраїлів доме, так говорить Господь Бог: Кожен ідіть, служіть своїм божка́м! Але потім ви напевно бу́дете слухатися Мене, і святого Ймення Мого ви вже не знева́жите своїми дару́нками та своїми божка́ми. |
39 |
40 Бо на Моїй святій горі, на високій Ізраїлевій горі, — говорить Господь Бог, — там буде служити Мені ввесь Ізраїлів дім, увесь він, що в краю́, там Я їх уподо́баю Собі, і там зажадаю ваших прино́шень і первопло́дів ваших прино́шень у всіх ваших святощах! |
40 Господь Всемогущий говорит: |
41 Лю́бими па́хощами вподо́баю Собі вас, коли вас ви́веду з наро́дів, і зберу́ вас із тих країв, де ви розпоро́шені, і буду Я святитися між вами на оча́х усіх поган. |
41 Мне будет приятен сладостный запах ваших приношений. Это случится, когда Я приведу вас обратно. Я разбросал вас среди других народов, но Я вас соберу вместе и сделаю Моим избранным народом. И это увидят все народы. |
42 І пізнаєте ви, що Я — Господь, коли впрова́джу вас до Ізраїлевої землі, до того кра́ю, що про нього, прирікаючи, підні́с Я Свою руку дати його вашим батька́м. |
42 Тогда вы поймёте, что Я — Господь, узнаете это, когда Я приведу вас обратно на землю Израиля, обещанную Мной вашим предкам. |
43 І згадаєте там свої дороги, і всі свої вчинки, якими ви занечи́стилися, і почуєте оги́дження перед самими собою за всі ваші ли́ха, які наробили. |
43 Вы вспомните в той стране всё плохое, от чего вы осквернились, и тогда устыдитесь. |
44 І пізна́єте, що Я — Господь, коли Я чинитиму з вами ради Ймення Свого, а не за вашими злими дорогами та за вашими зіпсутими вчи́нками, доме Ізраїлів, говорить Господь Бог“. |
44 Семья Израиля, много плохого сделала ты, и ты должна быть уничтожена за свои грехи. Но, чтобы сохранить Моё доброе имя, Я не накажу вас, как вы того заслужили, и вы поймёте, что Я — Господь». |