CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Єз. 20
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Єзекiїль

Розділ 20

1 І сталося за сьомого року, в п'ятому місяці, у десятому дні місяця, поприхо́дили люди з Ізраїлевих старши́х, щоб запитатися в Господа, і посідали передо мною.

2 І було́ мені слово Господнє таке:

3 „Сину лю́дський, говори з Ізраїлевими старши́ми та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Чи ви прийшли, щоб запитатися в Мене? Як живий Я, — не відповім вам, говорить Господь Бог!

4 Чи ти розсудиш їх, чи ти їх розсудиш, сину лю́дський? Завідо́м їх про гидо́ти їхніх батьків,

5 та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Того дня, коли Я був вибрав Ізраїля, і підні́с Свою руку до насіння Якового дому, і відкрився їм в єгипетському кра́ї, і підні́с Свою руку до них, говорячи: „Я Господь, Бог ваш“,

6 того дня Я підні́с Свою руку до них, щоб вивести їх з єгипетського кра́ю до Кра́ю, що Я вислідив для них, що тече молоком та медом, що він окра́са для всіх країв.

7 І сказав Я до них: Відкидайте кожен гидо́ти від оче́й своїх, і не занечищуйтеся божка́ми Єгипту. Я — Господь, Бог ваш!

8 Та були вони ворохо́бні проти Мене, і не хотіли слухатися Мене, не відкидали кожен гидо́т від очей своїх, і не покинули єгипетських божкі́в. І поду́мав Я, що виллю на них Свою Лютість, що докінчу́ на них Свій гнів посеред єгипетського кра́ю.

9 І зробив Я ради Свого Йме́ння, щоб воно не безче́стилося на оча́х тих наро́дів, що вони серед них, що Я відкрився їм на їхніх оча́х, щоб вивести їх з єгипетського кра́ю.

10 І вивів Я їх з єгипетського кра́ю, і спровадив їх до пустині.

11 І дав їм постанови Свої, і познайо́мив їх з постано́вами Моїми, які коли чинитиме люди́на, то житиме ними.

12 I також дав Я їм Свої суботи, щоб були вони знаком поміж Мною та між ними, щоб пізна́ти, що Я Господь, що освя́чує їх.

13 Та став ворохо́бним проти мене Ізраїлів дім на пустині, — уставами Моїми не ходили вони, і повідкида́ли Мої постанови, які коли чинить люди́на, то житиме ними, а суботи Мої дуже зневажа́ли. Тому́ Я сказав був, що виллю лютість Свою на них на пустині, щоб ви́губити їх.

14 Та зробив Я ради Ймення Свого, щоб воно не зневажалося на оча́х тих народів, що на їхніх очах Я вивів їх.

15 Але й Я, прирікаючи, підні́с їм Свою руку на пустині, що не впрова́джу їх до кра́ю, якого Я дав, що тече молоком та медом, що окра́са він для всіх країв,

16 за те, що постанови Мої вони відки́нули, а устави Мої — не ходили вони ними, і суботи Мої зневажали, бо за своїми божка́ми ходило їхнє серце.

17 І зми́лувалось Моє око над ними, щоб не нищити їх, і не зробив Я з ними кінця́ на пустині.

18 І сказав Я їхнім синам на пустині: Уставами ваших батьків не ходіть, і постанов їхніх не перестерігайте, і божка́ми їхніми не занечи́щуйтесь!

19 Я — Господь, Бог ваш, уставами Моїми ходіть, і постанови Мої перестеріга́йте й виконуйте їх.

20 І святіть суботи Мої, і вони стануть знаком поміж Мною та між вами, щоб пізнати, що Я — Господь, Бог ваш!

21 Та стали ворохо́бні ті сини проти Мене, — уставами Моїми не ходили, а постанов Моїх не перестерігали, щоб виконувати їх, які коли робить люди́на, то житиме ними, і суботи Мої зневажали. І поду́мав Я був, що виллю лютість Свою на них, щоб заспоко́їти гнів Мій на них на пустині.

22 І відвернув Я Свою руку, і зробив ради Ймення Свого, щоб не зневажати його на оча́х тих наро́дів, що на їхніх очах Я їх вивів.

23 Та й Я, прирікаючи, підні́с їм Свою руку на пустині, щоб розпоро́шити їх серед наро́дів і порозсипа́ти їх по края́х,

24 за те, що постанов Моїх не чинили, і устави Мої відкинули, а суботи Мої зневажали, і до божків своїх батьків були їхні очі.

25 І тому Я дав їм мати устави недобрі, і постанови, що не будуть вони жити ними.

26 І занечи́стив Я їх їхніми дару́нками, перепрова́дженням через огонь кожного, хто відкриває утро́бу, щоб спусто́шити їх, щоб пізнали вони, що Я — Господь!

27 Тому говори до Ізраїлевого дому, сину лю́дський, і скажи до них: Так говорить Господь Бог: Ще оцим зневажали Мене батьки ваші, коли спроневі́рилися проти Мене:

28 коли Я ввів їх до кра́ю, що про нього, прирікаючи, підно́сив Я Свою руку дати його їм, то коли вони бачили всякий високий па́гірок і всяке густе дерево, то прино́сили там свої жертви, і давали там свої дари, що гніви́ли Мене, і складали там свої любі па́хощі, і прино́сили там свої литі жертви.

29 І сказав Я до них: Що́ це за висота, що ви ходите туди? І зветься вона Бама́ аж до цього дня.

30 Тому скажи до Ізраїлевого дому: Так говорить Господь Бог: Чи ви будете занечи́щуватися дорогою своїх батьків і будете ходити в розпусті за гидо́тами їхніми?

31 А прино́шенням ваших да́рів, перепрова́дженням ваших синів через огонь ви занечи́щуєтеся при всіх ваших божка́х аж до сьогодні. А ви хочете питати Мене, Ізраїлів доме? Як живий Я, говорить Господь Бог, — не дам Я вам відповіді!

32 А що входить вам на серце, зо́всім не станеться те, що ви говорите: „Будемо, як інші наро́ди, як племе́на кра́ю, служити дереву та каменю“.

33 Як живий Я, говорить Господь Бог, — рукою поту́жною й ви́тягненим раме́ном та вили́ваною лютістю буду царюва́ти над вами!

34 І ви́веду вас із тих наро́дів, і позбираю вас із тих краї́в, де ви розпоро́шені рукою поту́жною й ви́тягненим раме́ном та вили́ваною лютістю.

35 І заведу́ вас до пустині народів, і буду там судитися з вами лицем до лиця, —

36 як судився Я з вашими батьками на пустині єгипетського кра́ю, так буду судитися з вами, говорить Господь Бог!

37 І проведу́ вас під па́лицею, і введу́ вас у зв'язо́к заповіту.

38 І повибираю з вас бунтівникі́в та тих, що грішать проти Мене, повипрова́джую їх з кра́ю їхнього пробува́ння, і до Ізраїлевої землі вже не вві́йдуть вони! І пізнаєте ви, що Я — Госпо́дь!

39 А ви, Ізраїлів доме, так говорить Господь Бог: Кожен ідіть, служіть своїм божка́м! Але потім ви напевно бу́дете слухатися Мене, і святого Ймення Мого ви вже не знева́жите своїми дару́нками та своїми божка́ми.

40 Бо на Моїй святій горі, на високій Ізраїлевій горі, — говорить Господь Бог, — там буде служити Мені ввесь Ізраїлів дім, увесь він, що в краю́, там Я їх уподо́баю Собі, і там зажадаю ваших прино́шень і первопло́дів ваших прино́шень у всіх ваших святощах!

41 Лю́бими па́хощами вподо́баю Собі вас, коли вас ви́веду з наро́дів, і зберу́ вас із тих країв, де ви розпоро́шені, і буду Я святитися між вами на оча́х усіх поган.

42 І пізнаєте ви, що Я — Господь, коли впрова́джу вас до Ізраїлевої землі, до того кра́ю, що про нього, прирікаючи, підні́с Я Свою руку дати його вашим батька́м.

43 І згадаєте там свої дороги, і всі свої вчинки, якими ви занечи́стилися, і почуєте оги́дження перед самими собою за всі ваші ли́ха, які наробили.

44 І пізна́єте, що Я — Господь, коли Я чинитиму з вами ради Ймення Свого, а не за вашими злими дорогами та за вашими зіпсутими вчи́нками, доме Ізраїлів, говорить Господь Бог“.

Книга пророка Иезекииля

Глава 20

1 В десятый день пятого месяца седьмого года несколько мужей из числа старейшин Израилевых пришли вопросить ГОСПОДА и сели передо мной.

2 И было мне слово ГОСПОДНЕ:

3 «Смертный человек, скажи старейшинам Израилевым, возвести им слова Владыки ГОСПОДА: „Вы пришли вопросить Меня?.. Жив Я и клятвенно вас заверяю: не дам вам ответа!“ — говорит Владыка ГОСПОДЬ. —

4 Не лучше ли привлечь их к суду, смертный? Привлеки их к суду. Расскажи им о мерзких поступках их отцов

5 и передай им, что говорит Владыка ГОСПОДЬ: „В день, когда Я избрал Израиль, когда Я поднял в знак клятвы руку над потомками рода Иакова в Египте и произнес: „Я — ГОСПОДЬ, Бог ваш“, —

6 в тот день Я поднял руку Свою, поклявшись вывести их из Египта в землю, которую Я избрал для них, землю, что источает молоко и мед, прекраснейшую из всех земель.

7 Я сказал им: „Да отвергнет каждый из вас те мерзости, которые услаждают ваши взоры, не оскверняйте себя идолами египетскими. Я — ГОСПОДЬ, Бог ваш!“

8 Но они восстали против Меня и не захотели Меня слушать. Никто из них не отверг тех мерзостей, что услаждали их взоры, и идолов египетских не оставил. Я хотел излить на них Свою ярость, чтобы утолить Свой гнев еще в Египте,

9 но не сделал этого, чтобы не бесчестить имени Моего перед народами, среди которых они находились и на глазах у которых Я открылся сынам Израилевым, чтобы вывести их из Египта.

10 И Я вывел их оттуда и привел в пустыню,

11 дал им Свои законы и установления, соблюдение которых дает человеку жизнь.

12 И Я дал им субботы как знамение Союза между ними и Мной, чтобы они знали, что Я — ГОСПОДЬ, освящающий их.

13 Но род Израилев восстал против Меня в пустыне: они не исполняли Моих законов, отвергли Мои установления, соблюдение которых дарует человеку жизнь, и субботы Мои осквернили. Тогда Я сказал им, что изолью на них Свою ярость в пустыне, чтобы истребить их,

14 но снова Я не сделал этого ради имени Моего, чтобы не бесчестили его перед народами, на глазах у которых Я вывел их из Египта.

15 Я поднял руку Свою в пустыне, поклявшись, что не приведу их в обещанную им землю, что источает молоко и мед, прекраснейшую из всех земель,

16 потому что они отвергли Мои установления, не исполняли Моих законов, оскверняли субботы Мои и свои сердца отдали во власть идолов.

17 Но Я пожалел сынов Израилевых, не уничтожил их, не истребил их полностью в пустыне.

18 И сказал Я их детям в пустыне: „Не поступайте по обычаям своих отцов, не соблюдайте их установлений, не оскверняйте себя идолами их.

19 Я — ГОСПОДЬ, Бог ваш! Исполняйте Мои установления и неукоснительно соблюдайте Мои заповеди, по ним живите

20 и соблюдайте святость Моих суббот: пусть будут они знамением между Мной и вами, что Я — ГОСПОДЬ, Бог ваш“.

21 Но и сыновья восстали против Меня: установлений Моих не исполняли, заповедей Моих не соблюдали, по ним не жили, — а ведь соблюдение их дает человеку жизнь, — и субботы Мои они оскверняли. Я хотел излить на них ярость Свою, чтобы утолить Свой гнев в пустыне,

22 но Я отвел назад занесенную руку Свою ради имени Моего, чтобы не бесчестили его перед народами, на глазах у которых Я вывел их из Египта.

23 Я поднял руку Свою, поклявшись тогда в пустыне, что рассею их среди других народов, развею по разным странам

24 за то, что они не соблюдали Моих установлений, отвергали Мои заповеди, оскверняли субботы Мои и взоры свои обращали к идолам отцов своих.

25 И тогда Я дал сынам Израилевым установления, которые не были добрыми, заповеди, которыми нельзя было жить,

26 Я попустил, чтобы они оскверняли себя своими приношениями, когда первенцев своих они отдавали в жертву, дабы ужаснулись они и узнали, что Я — ГОСПОДЬ.

27 Потому, смертный, обратись к дому Израилеву и передай ему слова Владыки ГОСПОДА: „Вот как еще богохульствовали ваши отцы, вероломно поступая со Мной!

28 Когда Я привел их в страну, которую, подняв руку Свою, поклялся дать им, они на всяком холме высоком, под всяким деревом раскидистым стали приносить жертвы, совершать ненавистные Мне жертвоприношения, возносили благоухания, совершали возлияния.

29 Я спросил у них: „Что это за холмы, куда вы всё ходите?“ (Оттого по сей день такие места называют холмами для идолопоклонства.)

30 Поэтому возвести дому Израилеву такие слова Владыки ГОСПОДА: „Разве вы не оскверняете себя точно так же, как ваши отцы, и не блудите с мерзкими идолами?

31 До сих пор вы это делаете: оскверняете себя, радея об идолах своих, приносите им приношения свои и сжигаете в жертву собственных детей. Неужели Я стану отвечать на твое вопрошание, народ Израилев? Жив Я, — клятвенно уверяет Владыка ГОСПОДЬ, — не дам Я вам ответа!“

32 Не бывать тому, что вам по душе! Вы говорите: „Станем как все народы, как иноземные племена, будем служить дереву и камню“.

33 Жив Я, — клятвенно заверяет Владыка ГОСПОДЬ. — Могучею рукой Своей Я буду как царь править вами, воздев правую руку Свою и изливая ярость Свою!

34 Я выведу вас из земель иных народов, соберу из стран, по которым вы были рассеяны, могучею рукой Своей, воздев правую руку Свою и изливая ярость Свою!

35 Я приведу вас в пустыню, к чужим народам, и буду судить там вас лицом к лицу.

36 Как Я судил ваших отцов в пустыне египетской, так Я буду судить и вас, — это слово Владыки ГОСПОДА. —

37 Я как пастырь проведу вас под посохом, верну вас к должному соблюдению Завета, Союза со Мной.

38 Я избавлю вас от тех, кто восстал против Меня и был непокорен. Я уведу их из страны, где они обитают, но в Израиль они не войдут, — и узнаете, что Я — ГОСПОДЬ.

39 О народ Израилев, — говорит Владыка ГОСПОДЬ, — идите все служить своим идолам, если Меня вы не слушаете, но не оскверняйте впредь Моего святого имени своими приношениями и поклонением идолам.

40 На высокой горе Израиля, на Моей святой горе, — говорит Владыка ГОСПОДЬ, — лишь там будет служить Мне весь народ Израилев, сколько ни есть его на земле. Там Я приму его, там Я повелю, чтобы вы приносили приношения ваши, первые плоды урожая и священные жертвы ваши.

41 Там Я приму вас как благоухание приятное, когда выведу вас из тех народов, соберу из тех стран, по которым вы были рассеяны, и явлю вам Себя как Тот, Кого почитают в Израиле, на виду у всех народов.

42 И узнаете, что Я — ГОСПОДЬ, когда приведу вас в Израиль, в землю, которую Я, подняв руку, поклялся отдать вашим отцам.

43 Там вы вспомните обо всех злых делах ваших и поступках, которыми себя оскверняли, и станете сами себе ненавистны из-за тех злодеяний, которые творили.

44 И узнаете, что Я — ГОСПОДЬ, когда Я ради имени Своего милостиво поступлю с вами, а не как заслуживают ваши злые дела и отвратительные поступки, народ Израилев», — говорит Владыка ГОСПОДЬ.

Єзекiїль

Розділ 20

Книга пророка Иезекииля

Глава 20

1 І сталося за сьомого року, в п'ятому місяці, у десятому дні місяця, поприхо́дили люди з Ізраїлевих старши́х, щоб запитатися в Господа, і посідали передо мною.

1 В десятый день пятого месяца седьмого года несколько мужей из числа старейшин Израилевых пришли вопросить ГОСПОДА и сели передо мной.

2 І було́ мені слово Господнє таке:

2 И было мне слово ГОСПОДНЕ:

3 „Сину лю́дський, говори з Ізраїлевими старши́ми та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Чи ви прийшли, щоб запитатися в Мене? Як живий Я, — не відповім вам, говорить Господь Бог!

3 «Смертный человек, скажи старейшинам Израилевым, возвести им слова Владыки ГОСПОДА: „Вы пришли вопросить Меня?.. Жив Я и клятвенно вас заверяю: не дам вам ответа!“ — говорит Владыка ГОСПОДЬ. —

4 Чи ти розсудиш їх, чи ти їх розсудиш, сину лю́дський? Завідо́м їх про гидо́ти їхніх батьків,

4 Не лучше ли привлечь их к суду, смертный? Привлеки их к суду. Расскажи им о мерзких поступках их отцов

5 та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Того дня, коли Я був вибрав Ізраїля, і підні́с Свою руку до насіння Якового дому, і відкрився їм в єгипетському кра́ї, і підні́с Свою руку до них, говорячи: „Я Господь, Бог ваш“,

5 и передай им, что говорит Владыка ГОСПОДЬ: „В день, когда Я избрал Израиль, когда Я поднял в знак клятвы руку над потомками рода Иакова в Египте и произнес: „Я — ГОСПОДЬ, Бог ваш“, —

6 того дня Я підні́с Свою руку до них, щоб вивести їх з єгипетського кра́ю до Кра́ю, що Я вислідив для них, що тече молоком та медом, що він окра́са для всіх країв.

6 в тот день Я поднял руку Свою, поклявшись вывести их из Египта в землю, которую Я избрал для них, землю, что источает молоко и мед, прекраснейшую из всех земель.

7 І сказав Я до них: Відкидайте кожен гидо́ти від оче́й своїх, і не занечищуйтеся божка́ми Єгипту. Я — Господь, Бог ваш!

7 Я сказал им: „Да отвергнет каждый из вас те мерзости, которые услаждают ваши взоры, не оскверняйте себя идолами египетскими. Я — ГОСПОДЬ, Бог ваш!“

8 Та були вони ворохо́бні проти Мене, і не хотіли слухатися Мене, не відкидали кожен гидо́т від очей своїх, і не покинули єгипетських божкі́в. І поду́мав Я, що виллю на них Свою Лютість, що докінчу́ на них Свій гнів посеред єгипетського кра́ю.

8 Но они восстали против Меня и не захотели Меня слушать. Никто из них не отверг тех мерзостей, что услаждали их взоры, и идолов египетских не оставил. Я хотел излить на них Свою ярость, чтобы утолить Свой гнев еще в Египте,

9 І зробив Я ради Свого Йме́ння, щоб воно не безче́стилося на оча́х тих наро́дів, що вони серед них, що Я відкрився їм на їхніх оча́х, щоб вивести їх з єгипетського кра́ю.

9 но не сделал этого, чтобы не бесчестить имени Моего перед народами, среди которых они находились и на глазах у которых Я открылся сынам Израилевым, чтобы вывести их из Египта.

10 І вивів Я їх з єгипетського кра́ю, і спровадив їх до пустині.

10 И Я вывел их оттуда и привел в пустыню,

11 І дав їм постанови Свої, і познайо́мив їх з постано́вами Моїми, які коли чинитиме люди́на, то житиме ними.

11 дал им Свои законы и установления, соблюдение которых дает человеку жизнь.

12 I також дав Я їм Свої суботи, щоб були вони знаком поміж Мною та між ними, щоб пізна́ти, що Я Господь, що освя́чує їх.

12 И Я дал им субботы как знамение Союза между ними и Мной, чтобы они знали, что Я — ГОСПОДЬ, освящающий их.

13 Та став ворохо́бним проти мене Ізраїлів дім на пустині, — уставами Моїми не ходили вони, і повідкида́ли Мої постанови, які коли чинить люди́на, то житиме ними, а суботи Мої дуже зневажа́ли. Тому́ Я сказав був, що виллю лютість Свою на них на пустині, щоб ви́губити їх.

13 Но род Израилев восстал против Меня в пустыне: они не исполняли Моих законов, отвергли Мои установления, соблюдение которых дарует человеку жизнь, и субботы Мои осквернили. Тогда Я сказал им, что изолью на них Свою ярость в пустыне, чтобы истребить их,

14 Та зробив Я ради Ймення Свого, щоб воно не зневажалося на оча́х тих народів, що на їхніх очах Я вивів їх.

14 но снова Я не сделал этого ради имени Моего, чтобы не бесчестили его перед народами, на глазах у которых Я вывел их из Египта.

15 Але й Я, прирікаючи, підні́с їм Свою руку на пустині, що не впрова́джу їх до кра́ю, якого Я дав, що тече молоком та медом, що окра́са він для всіх країв,

15 Я поднял руку Свою в пустыне, поклявшись, что не приведу их в обещанную им землю, что источает молоко и мед, прекраснейшую из всех земель,

16 за те, що постанови Мої вони відки́нули, а устави Мої — не ходили вони ними, і суботи Мої зневажали, бо за своїми божка́ми ходило їхнє серце.

16 потому что они отвергли Мои установления, не исполняли Моих законов, оскверняли субботы Мои и свои сердца отдали во власть идолов.

17 І зми́лувалось Моє око над ними, щоб не нищити їх, і не зробив Я з ними кінця́ на пустині.

17 Но Я пожалел сынов Израилевых, не уничтожил их, не истребил их полностью в пустыне.

18 І сказав Я їхнім синам на пустині: Уставами ваших батьків не ходіть, і постанов їхніх не перестерігайте, і божка́ми їхніми не занечи́щуйтесь!

18 И сказал Я их детям в пустыне: „Не поступайте по обычаям своих отцов, не соблюдайте их установлений, не оскверняйте себя идолами их.

19 Я — Господь, Бог ваш, уставами Моїми ходіть, і постанови Мої перестеріга́йте й виконуйте їх.

19 Я — ГОСПОДЬ, Бог ваш! Исполняйте Мои установления и неукоснительно соблюдайте Мои заповеди, по ним живите

20 І святіть суботи Мої, і вони стануть знаком поміж Мною та між вами, щоб пізнати, що Я — Господь, Бог ваш!

20 и соблюдайте святость Моих суббот: пусть будут они знамением между Мной и вами, что Я — ГОСПОДЬ, Бог ваш“.

21 Та стали ворохо́бні ті сини проти Мене, — уставами Моїми не ходили, а постанов Моїх не перестерігали, щоб виконувати їх, які коли робить люди́на, то житиме ними, і суботи Мої зневажали. І поду́мав Я був, що виллю лютість Свою на них, щоб заспоко́їти гнів Мій на них на пустині.

21 Но и сыновья восстали против Меня: установлений Моих не исполняли, заповедей Моих не соблюдали, по ним не жили, — а ведь соблюдение их дает человеку жизнь, — и субботы Мои они оскверняли. Я хотел излить на них ярость Свою, чтобы утолить Свой гнев в пустыне,

22 І відвернув Я Свою руку, і зробив ради Ймення Свого, щоб не зневажати його на оча́х тих наро́дів, що на їхніх очах Я їх вивів.

22 но Я отвел назад занесенную руку Свою ради имени Моего, чтобы не бесчестили его перед народами, на глазах у которых Я вывел их из Египта.

23 Та й Я, прирікаючи, підні́с їм Свою руку на пустині, щоб розпоро́шити їх серед наро́дів і порозсипа́ти їх по края́х,

23 Я поднял руку Свою, поклявшись тогда в пустыне, что рассею их среди других народов, развею по разным странам

24 за те, що постанов Моїх не чинили, і устави Мої відкинули, а суботи Мої зневажали, і до божків своїх батьків були їхні очі.

24 за то, что они не соблюдали Моих установлений, отвергали Мои заповеди, оскверняли субботы Мои и взоры свои обращали к идолам отцов своих.

25 І тому Я дав їм мати устави недобрі, і постанови, що не будуть вони жити ними.

25 И тогда Я дал сынам Израилевым установления, которые не были добрыми, заповеди, которыми нельзя было жить,

26 І занечи́стив Я їх їхніми дару́нками, перепрова́дженням через огонь кожного, хто відкриває утро́бу, щоб спусто́шити їх, щоб пізнали вони, що Я — Господь!

26 Я попустил, чтобы они оскверняли себя своими приношениями, когда первенцев своих они отдавали в жертву, дабы ужаснулись они и узнали, что Я — ГОСПОДЬ.

27 Тому говори до Ізраїлевого дому, сину лю́дський, і скажи до них: Так говорить Господь Бог: Ще оцим зневажали Мене батьки ваші, коли спроневі́рилися проти Мене:

27 Потому, смертный, обратись к дому Израилеву и передай ему слова Владыки ГОСПОДА: „Вот как еще богохульствовали ваши отцы, вероломно поступая со Мной!

28 коли Я ввів їх до кра́ю, що про нього, прирікаючи, підно́сив Я Свою руку дати його їм, то коли вони бачили всякий високий па́гірок і всяке густе дерево, то прино́сили там свої жертви, і давали там свої дари, що гніви́ли Мене, і складали там свої любі па́хощі, і прино́сили там свої литі жертви.

28 Когда Я привел их в страну, которую, подняв руку Свою, поклялся дать им, они на всяком холме высоком, под всяким деревом раскидистым стали приносить жертвы, совершать ненавистные Мне жертвоприношения, возносили благоухания, совершали возлияния.

29 І сказав Я до них: Що́ це за висота, що ви ходите туди? І зветься вона Бама́ аж до цього дня.

29 Я спросил у них: „Что это за холмы, куда вы всё ходите?“ (Оттого по сей день такие места называют холмами для идолопоклонства.)

30 Тому скажи до Ізраїлевого дому: Так говорить Господь Бог: Чи ви будете занечи́щуватися дорогою своїх батьків і будете ходити в розпусті за гидо́тами їхніми?

30 Поэтому возвести дому Израилеву такие слова Владыки ГОСПОДА: „Разве вы не оскверняете себя точно так же, как ваши отцы, и не блудите с мерзкими идолами?

31 А прино́шенням ваших да́рів, перепрова́дженням ваших синів через огонь ви занечи́щуєтеся при всіх ваших божка́х аж до сьогодні. А ви хочете питати Мене, Ізраїлів доме? Як живий Я, говорить Господь Бог, — не дам Я вам відповіді!

31 До сих пор вы это делаете: оскверняете себя, радея об идолах своих, приносите им приношения свои и сжигаете в жертву собственных детей. Неужели Я стану отвечать на твое вопрошание, народ Израилев? Жив Я, — клятвенно уверяет Владыка ГОСПОДЬ, — не дам Я вам ответа!“

32 А що входить вам на серце, зо́всім не станеться те, що ви говорите: „Будемо, як інші наро́ди, як племе́на кра́ю, служити дереву та каменю“.

32 Не бывать тому, что вам по душе! Вы говорите: „Станем как все народы, как иноземные племена, будем служить дереву и камню“.

33 Як живий Я, говорить Господь Бог, — рукою поту́жною й ви́тягненим раме́ном та вили́ваною лютістю буду царюва́ти над вами!

33 Жив Я, — клятвенно заверяет Владыка ГОСПОДЬ. — Могучею рукой Своей Я буду как царь править вами, воздев правую руку Свою и изливая ярость Свою!

34 І ви́веду вас із тих наро́дів, і позбираю вас із тих краї́в, де ви розпоро́шені рукою поту́жною й ви́тягненим раме́ном та вили́ваною лютістю.

34 Я выведу вас из земель иных народов, соберу из стран, по которым вы были рассеяны, могучею рукой Своей, воздев правую руку Свою и изливая ярость Свою!

35 І заведу́ вас до пустині народів, і буду там судитися з вами лицем до лиця, —

35 Я приведу вас в пустыню, к чужим народам, и буду судить там вас лицом к лицу.

36 як судився Я з вашими батьками на пустині єгипетського кра́ю, так буду судитися з вами, говорить Господь Бог!

36 Как Я судил ваших отцов в пустыне египетской, так Я буду судить и вас, — это слово Владыки ГОСПОДА. —

37 І проведу́ вас під па́лицею, і введу́ вас у зв'язо́к заповіту.

37 Я как пастырь проведу вас под посохом, верну вас к должному соблюдению Завета, Союза со Мной.

38 І повибираю з вас бунтівникі́в та тих, що грішать проти Мене, повипрова́джую їх з кра́ю їхнього пробува́ння, і до Ізраїлевої землі вже не вві́йдуть вони! І пізнаєте ви, що Я — Госпо́дь!

38 Я избавлю вас от тех, кто восстал против Меня и был непокорен. Я уведу их из страны, где они обитают, но в Израиль они не войдут, — и узнаете, что Я — ГОСПОДЬ.

39 А ви, Ізраїлів доме, так говорить Господь Бог: Кожен ідіть, служіть своїм божка́м! Але потім ви напевно бу́дете слухатися Мене, і святого Ймення Мого ви вже не знева́жите своїми дару́нками та своїми божка́ми.

39 О народ Израилев, — говорит Владыка ГОСПОДЬ, — идите все служить своим идолам, если Меня вы не слушаете, но не оскверняйте впредь Моего святого имени своими приношениями и поклонением идолам.

40 Бо на Моїй святій горі, на високій Ізраїлевій горі, — говорить Господь Бог, — там буде служити Мені ввесь Ізраїлів дім, увесь він, що в краю́, там Я їх уподо́баю Собі, і там зажадаю ваших прино́шень і первопло́дів ваших прино́шень у всіх ваших святощах!

40 На высокой горе Израиля, на Моей святой горе, — говорит Владыка ГОСПОДЬ, — лишь там будет служить Мне весь народ Израилев, сколько ни есть его на земле. Там Я приму его, там Я повелю, чтобы вы приносили приношения ваши, первые плоды урожая и священные жертвы ваши.

41 Лю́бими па́хощами вподо́баю Собі вас, коли вас ви́веду з наро́дів, і зберу́ вас із тих країв, де ви розпоро́шені, і буду Я святитися між вами на оча́х усіх поган.

41 Там Я приму вас как благоухание приятное, когда выведу вас из тех народов, соберу из тех стран, по которым вы были рассеяны, и явлю вам Себя как Тот, Кого почитают в Израиле, на виду у всех народов.

42 І пізнаєте ви, що Я — Господь, коли впрова́джу вас до Ізраїлевої землі, до того кра́ю, що про нього, прирікаючи, підні́с Я Свою руку дати його вашим батька́м.

42 И узнаете, что Я — ГОСПОДЬ, когда приведу вас в Израиль, в землю, которую Я, подняв руку, поклялся отдать вашим отцам.

43 І згадаєте там свої дороги, і всі свої вчинки, якими ви занечи́стилися, і почуєте оги́дження перед самими собою за всі ваші ли́ха, які наробили.

43 Там вы вспомните обо всех злых делах ваших и поступках, которыми себя оскверняли, и станете сами себе ненавистны из-за тех злодеяний, которые творили.

44 І пізна́єте, що Я — Господь, коли Я чинитиму з вами ради Ймення Свого, а не за вашими злими дорогами та за вашими зіпсутими вчи́нками, доме Ізраїлів, говорить Господь Бог“.

44 И узнаете, что Я — ГОСПОДЬ, когда Я ради имени Своего милостиво поступлю с вами, а не как заслуживают ваши злые дела и отвратительные поступки, народ Израилев», — говорит Владыка ГОСПОДЬ.

1.0x