Библия - Обещанное Восстановление

До римлян

Розділ 3

1 Отож, що́ має більшого юдей, або яка ко́ристь від обрі́зання?

2 Багато, на всякий спосіб, а насамперед, що їм довірені були́ Слова́ Божі.

3 Бо що ж, що не вірували деякі? Чи ж їхнє недовірство знищить вірність Божу?

4 Зо́всім ні! Бож Бог правдивий, а кожна люди́на неправдива, як написано: „Щоб був Ти ви́правданий у словах Своїх, і переміг, коли будеш судитися“.

5 А коли наша неправедність виставляє праведність Божу, то що скажемо? Чи ж Бог несправедливий, коли гнів виявляє? Говорю́ по-лю́дському.

6 Зо́всім ні! Бож як Бог судитиме світ?

7 Бо коли Божа правда через мою неправду збі́льшилась на славу Йому, пощо судити ще й мене, як грішника?

8 І чи не так, як нас лають, і як деякі гово́рять, ніби ми кажемо: „Робімо зле, щоб вийшло добре?“ Справедливий о́суд на таких!

9 То що ж? Маємо перевагу? Анітро́хи! Бож ми перед тим довели́, що юдеї й ге́ллени — усі під гріхом,

10 як написано: „Нема праведного ані о́дного;

11 нема, хто розумів би; немає, хто Бога шукав би, —

12 усі повідступа́ли, ра́зом стали непотрібні, нема доброчинця, нема ні одно́го!

13 Гріб відкритий — їхнє горло, язиком своїм кажуть неправду, отрута зміїна на їхніх губа́х,

14 уста́ їхні повні прокляття й гірко́ти!

15 Швидкі їхні ноги, щоб кров проливати,

16 руїна та злидні на їхніх дорогах,

17 а дороги миру вони не пізнали!

18 Нема страху Божого перед очима їхніми“.

19 А ми знаємо, що скільки гово́рить Зако́н, він говорить до тих, хто під Зако́ном, щоб замкнути всякі уста́, і щоб став увесь світ винний Богові.

20 Бо жодне тіло ділами Зако́ну не ви́правдається перед Ним, — Зако́ном бо гріх пізнається.

21 А тепер, без Зако́ну, праведність Божа з'вилась, про яку свідчать Зако́н і Пророки.

22 А Божа праведність через віру в Ісуса Христа в усіх і на всіх, хто вірує, бо різниці немає,

23 бо всі згрішили, і позбавлені Божої слави,

24 але дарма́ виправдуються Його благода́ттю, через відку́плення, що в Ісусі Христі,

25 що Його Бог дав у жертву прими́рення в крові Його через віру, щоб виявити Свою праведність через відпу́щення давніше вчинених гріхів,

26 за довготерпі́ння Божого, щоб виявити Свою праведність за теперішнього ча́су, щоб бути Йому праведним, і виправдувати того, хто вірує в Ісуса.

27 Тож де похвальба́? Виключена. Яким зако́ном? Законом діл? Ні, але зако́ном віри.

28 Отож, ми визнаємо, що люди́на виправдується вірою, — без діл Зако́ну.

29 Хіба ж Бог тільки для юдеїв, а не й для поган? Так, і для поган,

30 бо є один тільки Бог, що ви́правдає обрізання з віри й необрізання через віру.

31 Тож чи не нищимо ми Зако́на вірою? Зо́всім ні, — але зміцнюємо Зако́на.

Послание римлянам

Глава 3

1 В чем же тогда преимущество быть иудеем, и есть ли польза в том, чтобы быть в числе обрезанных?

2 Большое преимущество во всех отношениях. Прежде всего в том, что иудеям было доверено слово Божье.

3 И если некоторые из них оказались неверны Богу, то разве их неверность может уничтожить Божью верность?

4 Конечно же нет! Хотя каждый человек лжив, но Бог верен, как об этом и написано: «Чтобы Ты был оправдан в Твоих словах и победил в суде Своем».

5 Но если наша неправедность яснее показывает праведность Божью, то значит ли это, что Бог несправедлив в Своем гневе на нас? (Я говорю по человеческому рассуждению.)

6 Конечно нет. Иначе как бы Бог мог судить мир?

7 Но если моя ложь делает ярче истину Божью и, таким образом, умножает Его славу, то почему же я судим как грешник?

8 Может, нам нужно начать делать зло, чтобы вышло добро (а клеветники говорят, что мы так и учим)? Такие люди заслуживают осуждения.

9 Так что же? В лучшем ли мы, иудеи, положении, чем другие? Нет! Мы уже говорили о том, что как иудеи, так и язычники — все оказались под властью греха.

10 Написано: «Нет праведного, нет ни одного!

11 Никто не понимает и никто не ищет Бога.

12 Все сбились с пути, все, как один, стали негодны, нет делающего добро, нет ни одного».

13 «Гортань их — открытая могила, языком своим они лгут». «У них на губах яд гадюки».

14 «Уста их полны проклятий и горечи».

15 «Их ноги быстры на пролитие крови;

16 опустошением и горем отмечен их путь,

17 им неизвестен путь к миру».

18 «Нет Божьего страха у них в глазах».

19 Но мы знаем, что сказанное в Законе, сказано для тех, кто находится под Законом, а значит, абсолютно никто не имеет извинения, и весь мир становится виновным перед Богом.

20 Никто не будет оправдан перед Ним соблюдением Закона. Через Закон приходит лишь осознание нашего греха.

21 Но сейчас, независимо от Закона, Бог открывает людям ту праведность, о которой свидетельствуют Закон и пророки.

22 Праведность от Бога дается через веру всем, кто верит в Иисуса Христа, потому что нет различия.

23 Ведь все согрешили, и все лишились Божьей славы,

24 и все получают оправдание даром, по благодати, через искупление, совершенное Иисусом Христом.

25 Бог сделал Его жертвой умилостивления в крови Его для всех, кто верит. Бог пожелал проявить Свою справедливость, простив грехи, совершенные в прежние века.

26 Он долго терпел, чтобы сейчас, в наше время, показать Свою праведность. Он Сам праведен и оправдывает того, кто верит в Иисуса.

27 Итак, что же с нашей похвальбой? Она исключена. Какой закон это сделал? Закон дел? Нет, закон веры.

28 Мы утверждаем, что человек получает оправдание верой независимо от соблюдения Закона.

29 Разве Бог является только Богом иудеев? Разве Он не Бог и язычников? Конечно же, и язычников,

30 потому что есть только один Бог, Который оправдает как обрезанных, так и необрезанных по их вере.

31 Но это вовсе не значит, что мы верой устраняем Закон, наоборот, мы утверждаем его.

До римлян Розділ 3	Послание римлянам Глава 3
1 Отож, що́ має більшого юдей, або яка ко́ристь від обрі́зання?	1 В чем же тогда преимущество быть иудеем, и есть ли польза в том, чтобы быть в числе обрезанных?
2 Багато, на всякий спосіб, а насамперед, що їм довірені були́ Слова́ Божі.	2 Большое преимущество во всех отношениях. Прежде всего в том, что иудеям было доверено слово Божье.
3 Бо що ж, що не вірували деякі? Чи ж їхнє недовірство знищить вірність Божу?	3 И если некоторые из них оказались неверны Богу, то разве их неверность может уничтожить Божью верность?
4 Зо́всім ні! Бож Бог правдивий, а кожна люди́на неправдива, як написано: „Щоб був Ти ви́правданий у словах Своїх, і переміг, коли будеш судитися“.	4 Конечно же нет! Хотя каждый человек лжив, но Бог верен, как об этом и написано: «Чтобы Ты был оправдан в Твоих словах и победил в суде Своем».
5 А коли наша неправедність виставляє праведність Божу, то що скажемо? Чи ж Бог несправедливий, коли гнів виявляє? Говорю́ по-лю́дському.	5 Но если наша неправедность яснее показывает праведность Божью, то значит ли это, что Бог несправедлив в Своем гневе на нас? (Я говорю по человеческому рассуждению.)
6 Зо́всім ні! Бож як Бог судитиме світ?	6 Конечно нет. Иначе как бы Бог мог судить мир?
7 Бо коли Божа правда через мою неправду збі́льшилась на славу Йому, пощо судити ще й мене, як грішника?	7 Но если моя ложь делает ярче истину Божью и, таким образом, умножает Его славу, то почему же я судим как грешник?
8 І чи не так, як нас лають, і як деякі гово́рять, ніби ми кажемо: „Робімо зле, щоб вийшло добре?“ Справедливий о́суд на таких!	8 Может, нам нужно начать делать зло, чтобы вышло добро (а клеветники говорят, что мы так и учим)? Такие люди заслуживают осуждения.
9 То що ж? Маємо перевагу? Анітро́хи! Бож ми перед тим довели́, що юдеї й ге́ллени — усі під гріхом,	9 Так что же? В лучшем ли мы, иудеи, положении, чем другие? Нет! Мы уже говорили о том, что как иудеи, так и язычники — все оказались под властью греха.
10 як написано: „Нема праведного ані о́дного;	10 Написано: «Нет праведного, нет ни одного!
11 нема, хто розумів би; немає, хто Бога шукав би, —	11 Никто не понимает и никто не ищет Бога.
12 усі повідступа́ли, ра́зом стали непотрібні, нема доброчинця, нема ні одно́го!	12 Все сбились с пути, все, как один, стали негодны, нет делающего добро, нет ни одного».
13 Гріб відкритий — їхнє горло, язиком своїм кажуть неправду, отрута зміїна на їхніх губа́х,	13 «Гортань их — открытая могила, языком своим они лгут». «У них на губах яд гадюки».
14 уста́ їхні повні прокляття й гірко́ти!	14 «Уста их полны проклятий и горечи».
15 Швидкі їхні ноги, щоб кров проливати,	15 «Их ноги быстры на пролитие крови;
16 руїна та злидні на їхніх дорогах,	16 опустошением и горем отмечен их путь,
17 а дороги миру вони не пізнали!	17 им неизвестен путь к миру».
18 Нема страху Божого перед очима їхніми“.	18 «Нет Божьего страха у них в глазах».
19 А ми знаємо, що скільки гово́рить Зако́н, він говорить до тих, хто під Зако́ном, щоб замкнути всякі уста́, і щоб став увесь світ винний Богові.	19 Но мы знаем, что сказанное в Законе, сказано для тех, кто находится под Законом, а значит, абсолютно никто не имеет извинения, и весь мир становится виновным перед Богом.
20 Бо жодне тіло ділами Зако́ну не ви́правдається перед Ним, — Зако́ном бо гріх пізнається.	20 Никто не будет оправдан перед Ним соблюдением Закона. Через Закон приходит лишь осознание нашего греха.
21 А тепер, без Зако́ну, праведність Божа з'вилась, про яку свідчать Зако́н і Пророки.	21 Но сейчас, независимо от Закона, Бог открывает людям ту праведность, о которой свидетельствуют Закон и пророки.
22 А Божа праведність через віру в Ісуса Христа в усіх і на всіх, хто вірує, бо різниці немає,	22 Праведность от Бога дается через веру всем, кто верит в Иисуса Христа, потому что нет различия.
23 бо всі згрішили, і позбавлені Божої слави,	23 Ведь все согрешили, и все лишились Божьей славы,
24 але дарма́ виправдуються Його благода́ттю, через відку́плення, що в Ісусі Христі,	24 и все получают оправдание даром, по благодати, через искупление, совершенное Иисусом Христом.
25 що Його Бог дав у жертву прими́рення в крові Його через віру, щоб виявити Свою праведність через відпу́щення давніше вчинених гріхів,	25 Бог сделал Его жертвой умилостивления в крови Его для всех, кто верит. Бог пожелал проявить Свою справедливость, простив грехи, совершенные в прежние века.
26 за довготерпі́ння Божого, щоб виявити Свою праведність за теперішнього ча́су, щоб бути Йому праведним, і виправдувати того, хто вірує в Ісуса.	26 Он долго терпел, чтобы сейчас, в наше время, показать Свою праведность. Он Сам праведен и оправдывает того, кто верит в Иисуса.
27 Тож де похвальба́? Виключена. Яким зако́ном? Законом діл? Ні, але зако́ном віри.	27 Итак, что же с нашей похвальбой? Она исключена. Какой закон это сделал? Закон дел? Нет, закон веры.
28 Отож, ми визнаємо, що люди́на виправдується вірою, — без діл Зако́ну.	28 Мы утверждаем, что человек получает оправдание верой независимо от соблюдения Закона.
29 Хіба ж Бог тільки для юдеїв, а не й для поган? Так, і для поган,	29 Разве Бог является только Богом иудеев? Разве Он не Бог и язычников? Конечно же, и язычников,
30 бо є один тільки Бог, що ви́правдає обрізання з віри й необрізання через віру.	30 потому что есть только один Бог, Который оправдает как обрезанных, так и необрезанных по их вере.
31 Тож чи не нищимо ми Зако́на вірою? Зо́всім ні, — але зміцнюємо Зако́на.	31 Но это вовсе не значит, что мы верой устраняем Закон, наоборот, мы утверждаем его.

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

До римлян

Розділ 3

Послание римлянам

Глава 3

До римлян

Розділ 3

Послание римлянам

Глава 3

Старий завіт

Новий завіт

До римлян

Розділ 3

Послание римлянам

Глава 3

До римлян

Розділ 3

Послание римлянам

Глава 3

Старий
завіт

Новий
завіт