Библия - Обещанное Восстановление

Вихід

Розділ 12

1 І сказав Господь до Мойсея й до Аарона в єгипетськім краї, говорячи:

2 „Оцей місяць для вас — поча́ток місяців. Він вам перший між місяцями року.

3 Скажіть усій ізра́їльській громаді, говорячи: „У десятий день цього місяця нехай візьмуть собі кожен ягня́ за домом батьків, ягня на дім.

4 А коли буде той дім замали́й, щоб з'їсти ягня, то нехай ві́зьме він і найближчий до його дому сусід його за числом душ. Кожен згідно з їдо́ю своєю полі́читься на те ягня.

5 Ягня у вас нехай бу́де без вади, самець, однорічне. Візьміть його з овечок та з кіз.

6 І нехай буде воно для вас пильноване аж до чотирнадцятого дня цього місяця. І заколе його ці́лий збір Ізраїлевої громади на смерка́нні.

7 І нехай візьмуть тієї крови, і нехай покроплять на обидва бокові́ одві́рки, і на одві́рок верхній у тих дома́х, що бу́дуть їсти його в них.

8 І нехай їдять тієї ночі те м'ясо, спе́чене на огні, та опрі́сноки. Нехай їдять його на гірких травах.

9 Не їжте з нього сирово́го та варе́ного, зва́реного в воді, бо до їди тільки спе́чене на огні, голова його з голі́нками його та з нутро́м його.

10 І не лишайте з нього нічого до ра́нку, а полишене з нього до ра́нку спаліть на огні.

11 А їсти його бу́дете так: сте́гна ваші підпере́зані, взуття́ ваше на ногах ваших, а па́лиця ваша в руці вашій, і бу́дете ви їсти його в поспіху. Па́сха це для Господа!

12 І перейду Я тієї ночі в єгипетськім краї, і повбиваю в єгипетській землі кожного перворідного від люди́ни аж до скотини. А над усіма єгипетськими бога́ми вчиню́ Я суд. Я — Господь!

13 І буде та кров вам знаком на тих домах, що там ви, — і побачу ту кров, і обмину вас. І не буде між вами згу́бної пора́зи, коли Я вбиватиму в єгипетськім краї.

14 І стане той день для вас па́м'яткою, і бу́дете святкувати його, як свято для Господа на всі роди ваші! Як постанову вічну бу́дете святкувати його!

15 Сім днів бу́дете їсти опрі́сноки. Але́ першого дня зро́бите, щоб не було́ ква́шеного в ваших домах, бо кожен, хто їстиме ква́шене, — від дня першого аж до дня сьомого, — то буде ви́тята душа та з Ізраїля.

16 А першого дня бу́дуть у вас священні збори, і сьомого дня священні збори. Жодна праця не буде робитися в них, тільки що́ їсти кожній душі, те єдине роби́тимете ви.

17 І ви будете доде́ржувати опрі́сноків, бо саме того дня Я вивів війська ваші з єгипетського краю. І бу́дете доде́ржувати того дня в ваших родах, як постанови вічної.

18 Першого місяця, чотирна́дцятого дня місяця бу́дете їсти опрісноки аж до вечора дня двадцять першого того ж місяця.

19 Сім день ква́шене не буде знахо́дитися в ваших дома́х, бо кожен, хто їстиме квашене, то буде ви́тята душа та з Ізраїльської громади, чи то серед прихо́дьків, чи то тих, хто народився у кра́ї.

20 Жодного ква́шеного не бу́дете їсти в усіх ваших оселях, — будете їсти опрі́сноки!“

21 І покликав Мойсей усіх старши́х Ізраїлевих, та й промовив до них: „Спровадьте й візьміть собі дрібну худо́бину за роди́нами вашими, і заколіть па́сху.

22 І візьміть в'язку ісо́пу й умочіть у кров, що в посу́дині, і доторкніться горі́шнього одві́рка й двох одвірків бічни́х кров'ю, що в посудині. А ви, — ніхто не вийдете з дверей дому свого аж до ра́нку!

23 І пере́йде Господь ударити Єгипет, і побачить ту кров на одвірку горі́шнім і на двох одвірках бічни́х, — і обмине́ Господь ті двері, і не дасть згубникові ввійти до ваших домів, щоб ударити.

24 А ви бу́дете дотримувати цю річ, як постанови для себе й для синів своїх аж навіки.

25 І станеться, коли ви вві́йдете до того Кра́ю, що дасть вам Господь, як Він обіцяв був, то ви бу́дете доде́ржувати цієї служби.

26 І станеться, коли запитають вас ваші сини: „Що́ то за служба ваша?“

27 то відкажете: „Це жертва — Пасха для Господа, що обминув був доми Ізраїлевих синів в Єгипті, коли побивав Єгипет, а доми наші зберіг“. І схилився наро́д, — і вклонивсь до землі.

28 І пішли й учинили сини Ізраїля, — як наказав був Господь Мойсеєві та Ааронові, так учинили вони.

29 І сталося в половині но́чі, і вдарив Господь в єгипетськім кра́ї кожного перворідного, від перворідного фараона, що сидить на своїм престолі, аж до перворідного полоне́ного, що у в'язни́чному домі, і кожного перворідного худоби.

30 І встав фараон уночі́, він та всі раби його, та ввесь Єгипет. І зня́вся великий зойк в Єгипті, бо не було́ дому, щоб не було там померлого!...

31 І покликав фараон Мойсея та Аарона вночі́, та й сказав: „Устаньте, вийдіть з-посеред народу мого, — і ви, і сини Ізраїлеві. І йдіть, служіть Господе́ві, як ви казали!

32 І дрібну вашу худобу, і худобу вашу велику візьміть, як ви казали, та й ідіть. І поблагословіть і мене!“

33 І квапили єги́птяни наро́д той, щоб спішно відпустити їх із кра́ю, бо казали: „Усі ми помремо́!“

34 І поніс той наро́д тісто своє, поки воно вкисло, діжки́ свої, зав'язані в їхні одежі, на плечах своїх.

35 І Ізраїлеві сини вчинили за словом Мойсеєвим, і пози́чили від єги́птян посуд срібний і по́суд золотий та шати.

36 А Господь дав милість тому народові в очах Єгипту, — і вони позичили — і забрали здобич від Єгипту.

37 І вирушили Ізраїлеві сини з Рамесесу до Суккоту, близько шости сот тисяч чоловіка піхоти, крім дітей,

38 а також багато різноголюду підняли́ся з ними, і дрібна худоба й велика худоба, маєток дуже великий.

39 І пекли вони те тісто, що винесли з Єгипту, на прісні коржі́, бо не вкисло воно, бо вони були вигнані з Єгипту, і не могли бари́тися, а поживи на дорогу не пригото́вили собі.

40 А перебува́ння Ізраїлевих синів, що сиділи в Єгипті, — чотириста років і тридцять років.

41 І сталося в кінці чотирьохсот років і тридцяти років, і сталося саме того дня, — вийшли всі Господні війська з єгипетського кра́ю.

42 Це ніч сторо́жі для Господа, бо Він вивів їх з єгипетського кра́ю. Ця сама ніч — сторо́жа для Господа всім синам Ізраїля на їхні поколі́ння.

43 І сказав Господь до Мойсея й до Аарона: „Це постанова про Пасху: жоден чужи́нець не бу́де їсти її.

44 А кожен раб лю́дський, ку́плений за срібло, коли обріжеш його, тоді він буде їсти її.

45 Прихо́дько та на́ймит не бу́де їсти її.

46 В само́му домі буде вона їстися, не винесеш із дому назо́вні того м'яса, а костей його не зламаєте.

47 Уся громада Ізраїлева буде справляти її.

48 А коли буде ме́шкати з тобою прихо́дько, і схоче справляти Пасху Господе́ві, то нехай буде обрі́заний в нього кожен чоловічої статі, а тоді він приступить справляти її, і він буде, як наро́джений в краї. А кожен необрі́заний не буде їсти її.

49 Один зако́н буде для тубі́льця й для прихо́дька, що мешкає серед вас“.

50 І вчинили всі Ізраїлеві сини, — як наказав був Господь Мойсеєві та Ааронові, так учинили вони.

51 І сталося того саме дня, — вивів Господь Ізраїлевих синів з єгипетського кра́ю за їхніми відділами.

Исход

Глава 12

1 Господь сказал Моисею и Аарону в Египте:

2 — Пусть этот месяц будет для вас первым месяцем, началом года.

3 Скажи всему обществу израильскому, что в десятый день этого месяца каждый должен взять ягненка на свою семью, по одному ягненку на семейство.

4 Если семья слишком мала, чтобы съесть целого ягненка, пусть они поделятся с ближайшим соседом, приняв в расчет количество людей. Рассчитайте, сколько сможет съесть каждый человек.

5 Животные, которых вы выбираете, пусть будут годовалыми самцами, без изъяна. Вы можете брать ягнят или козлят.

6 Держите их до четырнадцатого дня этого месяца, и пусть в сумерки все общество израильтян заколет их.

7 Возьмите кровь жертвенных животных и помажьте оба косяка и перекладины дверей в домах, где вы их едите.

8 В ту же ночь съешьте мясо, поджаренное над огнем, приправленное горькими травами, с хлебом, приготовленным без закваски.

9 Не ешьте мясо сырым или вареным, жарьте его над огнем — голову, ноги и потроха.

10 Ничего не оставляйте до утра. Если что-то осталось — сожгите.

11 Ешьте так: пусть пояса ваши будут завязаны, ноги обуты, а в руке — посох. Ешьте быстро. Это — Господня Пасха.

12 В эту ночь Я пройду по Египту и погублю всех первенцев людей и скота и накажу богов Египта. Я — Господь.

13 Кровь будет знаком на домах, где вы живете: увидев кровь, Я пройду мимо. Мор не погубит вас, когда Я поражу Египет.

14 Вспоминайте этот день. Отмечайте его в грядущих поколениях как праздник Господу — это вам установление на века.

15 Семь дней ешьте пресный хлеб. В первый же день уничтожьте закваску в своих домах, потому что каждый, кто станет есть дрожжевой хлеб с первого дня до седьмого, будет исторгнут из Израиля.

16 Созывайте священное собрание в первый и в седьмой день. Не делайте никакой работы в эти дни, только готовить себе еду вы можете.

17 Отмечайте праздник Пресных хлебов, потому что в этот день Я вывел ваши воинства из Египта. Отмечайте этот день в грядущих поколениях — это вам установление на века.

18 Ешьте хлеб, приготовленный без закваски, с вечера четырнадцатого дня до вечера двадцать первого дня первого месяца.

19 Семь дней в ваших домах не должно быть закваски. Любой, кто станет есть дрожжевой хлеб, будет исторгнут из общества Израиля, будь он поселенец или уроженец той земли.

20 Не ешьте ничего, приготовленного с закваской. Где бы вы ни жили, ешьте пресный хлеб.

21 Моисей призвал старейшин Израиля и сказал им: — Идите, выберите ягнят для ваших семей и заколите пасхальную жертву.

22 Возьмите пучок иссопа, макните его в кровь в сосуде и помажьте перекладину и оба дверных косяка. Пусть до утра никто из вас не выходит из дома.

23 Когда Господь пойдет убивать египтян, Он увидит кровь на перекладине и дверных косяках и пройдет мимо этих дверей, не позволив губителю войти в ваши дома и умертвить вас.

24 Храните этот обычай как вечное установление для вас и ваших потомков.

25 Войдя в землю, которую Господь даст вам, как Он и обещал, исполняйте этот обряд.

26 Когда ваши дети спросят: «Что значит этот обряд?» —

27 скажите им: «Это — пасхальная жертва Господу, Который прошел мимо домов израильтян в Египте и пощадил их, когда убивал египтян». Народ склонился и восславил Господа.

28 Израильтяне сделали все, что Господь повелел Моисею и Аарону.

29 В полночь Господь погубил в Египте всех первенцев: от первенца фараона, наследника престола, до первенца узника, сидевшего в темнице, и весь первородный приплод скота.

30 Фараон, его приближенные и все египтяне поднялись среди ночи, и в Египте стоял громкий плач, ведь не было дома, где бы хоть кто-нибудь не умер.

31 Ночью фараон позвал Моисея и Аарона и сказал: — Собирайтесь! Уходите от моего народа вместе с израильтянами. Пойдите, поклонитесь Господу, как вы говорили.

32 Берите и отары, и стада, как вы говорили, и идите. И еще благословите меня.

33 Египтяне торопили народ покинуть страну. — Иначе, — говорили они, — мы все умрем!

34 Народ взял тесто, куда еще не положили закваску, и понес на плечах в посуде, завернутой в одежду.

35 Израильтяне, как научил Моисей, попросили у египтян серебряные и золотые вещи и одежду.

36 Господь расположил египтян к народу, и они дали им то, о чем их просили. Так они обобрали египтян.

37 Израильтяне отправились из Раамсеса в Суккот. Их было около шестисот тысяч мужчин, не считая женщин и детей. Все они шли пешком.

38 С ними ушло много разного народа и огромное количество мелкого и крупного скота.

39 Из теста, вынесенного из Египта, они испекли пресные лепешки. Тесто было без закваски: их торопили уйти из Египта, и они не успели сделать припасы.

40 Израильтяне прожили в Египте четыреста тридцать лет.

41 В день, когда четыреста тридцать лет истекли, воинства Господа покинули Египет.

42 Это ночь бдения Господу за вывод их из Египта; эта ночь бдения Господу должна соблюдаться во всех поколениях израильтян.

43 Господь сказал Моисею и Аарону: — Вот правила относительно пасхальной жертвы: ее не может есть чужеземец.

44 Купленный тобой раб может есть ее после того, как ты ему сделаешь обрезание,

45 но временный житель и наемный работник не могут ее есть.

46 Эту жертву следует есть в том доме, где ее приготовили — не выносите мясо из дома. Не ломайте ни одной из костей.

47 Все общество Израиля должно совершать ее.

48 Если чужеземец, живущий у вас, захочет праздновать Господню Пасху, все мужчины в его доме должны быть обрезаны. Тогда он сможет участвовать в ней как уроженец этой земли. Необрезанный не может участвовать в праздничной трапезе.

49 Этот закон действителен и для уроженцев этой земли, и для чужеземцев, живущих среди вас.

50 Все израильтяне сделали, как Господь повелел Моисею и Аарону.

51 В тот же день Господь вывел израильтян из Египта по их воинствам.

Вихід Розділ 12	Исход Глава 12
1 І сказав Господь до Мойсея й до Аарона в єгипетськім краї, говорячи:	1 Господь сказал Моисею и Аарону в Египте:
2 „Оцей місяць для вас — поча́ток місяців. Він вам перший між місяцями року.	2 — Пусть этот месяц будет для вас первым месяцем, началом года.
3 Скажіть усій ізра́їльській громаді, говорячи: „У десятий день цього місяця нехай візьмуть собі кожен ягня́ за домом батьків, ягня на дім.	3 Скажи всему обществу израильскому, что в десятый день этого месяца каждый должен взять ягненка на свою семью, по одному ягненку на семейство.
4 А коли буде той дім замали́й, щоб з'їсти ягня, то нехай ві́зьме він і найближчий до його дому сусід його за числом душ. Кожен згідно з їдо́ю своєю полі́читься на те ягня.	4 Если семья слишком мала, чтобы съесть целого ягненка, пусть они поделятся с ближайшим соседом, приняв в расчет количество людей. Рассчитайте, сколько сможет съесть каждый человек.
5 Ягня у вас нехай бу́де без вади, самець, однорічне. Візьміть його з овечок та з кіз.	5 Животные, которых вы выбираете, пусть будут годовалыми самцами, без изъяна. Вы можете брать ягнят или козлят.
6 І нехай буде воно для вас пильноване аж до чотирнадцятого дня цього місяця. І заколе його ці́лий збір Ізраїлевої громади на смерка́нні.	6 Держите их до четырнадцатого дня этого месяца, и пусть в сумерки все общество израильтян заколет их.
7 І нехай візьмуть тієї крови, і нехай покроплять на обидва бокові́ одві́рки, і на одві́рок верхній у тих дома́х, що бу́дуть їсти його в них.	7 Возьмите кровь жертвенных животных и помажьте оба косяка и перекладины дверей в домах, где вы их едите.
8 І нехай їдять тієї ночі те м'ясо, спе́чене на огні, та опрі́сноки. Нехай їдять його на гірких травах.	8 В ту же ночь съешьте мясо, поджаренное над огнем, приправленное горькими травами, с хлебом, приготовленным без закваски.
9 Не їжте з нього сирово́го та варе́ного, зва́реного в воді, бо до їди тільки спе́чене на огні, голова його з голі́нками його та з нутро́м його.	9 Не ешьте мясо сырым или вареным, жарьте его над огнем — голову, ноги и потроха.
10 І не лишайте з нього нічого до ра́нку, а полишене з нього до ра́нку спаліть на огні.	10 Ничего не оставляйте до утра. Если что-то осталось — сожгите.
11 А їсти його бу́дете так: сте́гна ваші підпере́зані, взуття́ ваше на ногах ваших, а па́лиця ваша в руці вашій, і бу́дете ви їсти його в поспіху. Па́сха це для Господа!	11 Ешьте так: пусть пояса ваши будут завязаны, ноги обуты, а в руке — посох. Ешьте быстро. Это — Господня Пасха.
12 І перейду Я тієї ночі в єгипетськім краї, і повбиваю в єгипетській землі кожного перворідного від люди́ни аж до скотини. А над усіма єгипетськими бога́ми вчиню́ Я суд. Я — Господь!	12 В эту ночь Я пройду по Египту и погублю всех первенцев людей и скота и накажу богов Египта. Я — Господь.
13 І буде та кров вам знаком на тих домах, що там ви, — і побачу ту кров, і обмину вас. І не буде між вами згу́бної пора́зи, коли Я вбиватиму в єгипетськім краї.	13 Кровь будет знаком на домах, где вы живете: увидев кровь, Я пройду мимо. Мор не погубит вас, когда Я поражу Египет.
14 І стане той день для вас па́м'яткою, і бу́дете святкувати його, як свято для Господа на всі роди ваші! Як постанову вічну бу́дете святкувати його!	14 Вспоминайте этот день. Отмечайте его в грядущих поколениях как праздник Господу — это вам установление на века.
15 Сім днів бу́дете їсти опрі́сноки. Але́ першого дня зро́бите, щоб не було́ ква́шеного в ваших домах, бо кожен, хто їстиме ква́шене, — від дня першого аж до дня сьомого, — то буде ви́тята душа та з Ізраїля.	15 Семь дней ешьте пресный хлеб. В первый же день уничтожьте закваску в своих домах, потому что каждый, кто станет есть дрожжевой хлеб с первого дня до седьмого, будет исторгнут из Израиля.
16 А першого дня бу́дуть у вас священні збори, і сьомого дня священні збори. Жодна праця не буде робитися в них, тільки що́ їсти кожній душі, те єдине роби́тимете ви.	16 Созывайте священное собрание в первый и в седьмой день. Не делайте никакой работы в эти дни, только готовить себе еду вы можете.
17 І ви будете доде́ржувати опрі́сноків, бо саме того дня Я вивів війська ваші з єгипетського краю. І бу́дете доде́ржувати того дня в ваших родах, як постанови вічної.	17 Отмечайте праздник Пресных хлебов, потому что в этот день Я вывел ваши воинства из Египта. Отмечайте этот день в грядущих поколениях — это вам установление на века.
18 Першого місяця, чотирна́дцятого дня місяця бу́дете їсти опрісноки аж до вечора дня двадцять першого того ж місяця.	18 Ешьте хлеб, приготовленный без закваски, с вечера четырнадцатого дня до вечера двадцать первого дня первого месяца.
19 Сім день ква́шене не буде знахо́дитися в ваших дома́х, бо кожен, хто їстиме квашене, то буде ви́тята душа та з Ізраїльської громади, чи то серед прихо́дьків, чи то тих, хто народився у кра́ї.	19 Семь дней в ваших домах не должно быть закваски. Любой, кто станет есть дрожжевой хлеб, будет исторгнут из общества Израиля, будь он поселенец или уроженец той земли.
20 Жодного ква́шеного не бу́дете їсти в усіх ваших оселях, — будете їсти опрі́сноки!“	20 Не ешьте ничего, приготовленного с закваской. Где бы вы ни жили, ешьте пресный хлеб.
21 І покликав Мойсей усіх старши́х Ізраїлевих, та й промовив до них: „Спровадьте й візьміть собі дрібну худо́бину за роди́нами вашими, і заколіть па́сху.	21 Моисей призвал старейшин Израиля и сказал им: — Идите, выберите ягнят для ваших семей и заколите пасхальную жертву.
22 І візьміть в'язку ісо́пу й умочіть у кров, що в посу́дині, і доторкніться горі́шнього одві́рка й двох одвірків бічни́х кров'ю, що в посудині. А ви, — ніхто не вийдете з дверей дому свого аж до ра́нку!	22 Возьмите пучок иссопа, макните его в кровь в сосуде и помажьте перекладину и оба дверных косяка. Пусть до утра никто из вас не выходит из дома.
23 І пере́йде Господь ударити Єгипет, і побачить ту кров на одвірку горі́шнім і на двох одвірках бічни́х, — і обмине́ Господь ті двері, і не дасть згубникові ввійти до ваших домів, щоб ударити.	23 Когда Господь пойдет убивать египтян, Он увидит кровь на перекладине и дверных косяках и пройдет мимо этих дверей, не позволив губителю войти в ваши дома и умертвить вас.
24 А ви бу́дете дотримувати цю річ, як постанови для себе й для синів своїх аж навіки.	24 Храните этот обычай как вечное установление для вас и ваших потомков.
25 І станеться, коли ви вві́йдете до того Кра́ю, що дасть вам Господь, як Він обіцяв був, то ви бу́дете доде́ржувати цієї служби.	25 Войдя в землю, которую Господь даст вам, как Он и обещал, исполняйте этот обряд.
26 І станеться, коли запитають вас ваші сини: „Що́ то за служба ваша?“	26 Когда ваши дети спросят: «Что значит этот обряд?» —
27 то відкажете: „Це жертва — Пасха для Господа, що обминув був доми Ізраїлевих синів в Єгипті, коли побивав Єгипет, а доми наші зберіг“. І схилився наро́д, — і вклонивсь до землі.	27 скажите им: «Это — пасхальная жертва Господу, Который прошел мимо домов израильтян в Египте и пощадил их, когда убивал египтян». Народ склонился и восславил Господа.
28 І пішли й учинили сини Ізраїля, — як наказав був Господь Мойсеєві та Ааронові, так учинили вони.	28 Израильтяне сделали все, что Господь повелел Моисею и Аарону.
29 І сталося в половині но́чі, і вдарив Господь в єгипетськім кра́ї кожного перворідного, від перворідного фараона, що сидить на своїм престолі, аж до перворідного полоне́ного, що у в'язни́чному домі, і кожного перворідного худоби.	29 В полночь Господь погубил в Египте всех первенцев: от первенца фараона, наследника престола, до первенца узника, сидевшего в темнице, и весь первородный приплод скота.
30 І встав фараон уночі́, він та всі раби його, та ввесь Єгипет. І зня́вся великий зойк в Єгипті, бо не було́ дому, щоб не було там померлого!...	30 Фараон, его приближенные и все египтяне поднялись среди ночи, и в Египте стоял громкий плач, ведь не было дома, где бы хоть кто-нибудь не умер.
31 І покликав фараон Мойсея та Аарона вночі́, та й сказав: „Устаньте, вийдіть з-посеред народу мого, — і ви, і сини Ізраїлеві. І йдіть, служіть Господе́ві, як ви казали!	31 Ночью фараон позвал Моисея и Аарона и сказал: — Собирайтесь! Уходите от моего народа вместе с израильтянами. Пойдите, поклонитесь Господу, как вы говорили.
32 І дрібну вашу худобу, і худобу вашу велику візьміть, як ви казали, та й ідіть. І поблагословіть і мене!“	32 Берите и отары, и стада, как вы говорили, и идите. И еще благословите меня.
33 І квапили єги́птяни наро́д той, щоб спішно відпустити їх із кра́ю, бо казали: „Усі ми помремо́!“	33 Египтяне торопили народ покинуть страну. — Иначе, — говорили они, — мы все умрем!
34 І поніс той наро́д тісто своє, поки воно вкисло, діжки́ свої, зав'язані в їхні одежі, на плечах своїх.	34 Народ взял тесто, куда еще не положили закваску, и понес на плечах в посуде, завернутой в одежду.
35 І Ізраїлеві сини вчинили за словом Мойсеєвим, і пози́чили від єги́птян посуд срібний і по́суд золотий та шати.	35 Израильтяне, как научил Моисей, попросили у египтян серебряные и золотые вещи и одежду.
36 А Господь дав милість тому народові в очах Єгипту, — і вони позичили — і забрали здобич від Єгипту.	36 Господь расположил египтян к народу, и они дали им то, о чем их просили. Так они обобрали египтян.
37 І вирушили Ізраїлеві сини з Рамесесу до Суккоту, близько шости сот тисяч чоловіка піхоти, крім дітей,	37 Израильтяне отправились из Раамсеса в Суккот. Их было около шестисот тысяч мужчин, не считая женщин и детей. Все они шли пешком.
38 а також багато різноголюду підняли́ся з ними, і дрібна худоба й велика худоба, маєток дуже великий.	38 С ними ушло много разного народа и огромное количество мелкого и крупного скота.
39 І пекли вони те тісто, що винесли з Єгипту, на прісні коржі́, бо не вкисло воно, бо вони були вигнані з Єгипту, і не могли бари́тися, а поживи на дорогу не пригото́вили собі.	39 Из теста, вынесенного из Египта, они испекли пресные лепешки. Тесто было без закваски: их торопили уйти из Египта, и они не успели сделать припасы.
40 А перебува́ння Ізраїлевих синів, що сиділи в Єгипті, — чотириста років і тридцять років.	40 Израильтяне прожили в Египте четыреста тридцать лет.
41 І сталося в кінці чотирьохсот років і тридцяти років, і сталося саме того дня, — вийшли всі Господні війська з єгипетського кра́ю.	41 В день, когда четыреста тридцать лет истекли, воинства Господа покинули Египет.
42 Це ніч сторо́жі для Господа, бо Він вивів їх з єгипетського кра́ю. Ця сама ніч — сторо́жа для Господа всім синам Ізраїля на їхні поколі́ння.	42 Это ночь бдения Господу за вывод их из Египта; эта ночь бдения Господу должна соблюдаться во всех поколениях израильтян.
43 І сказав Господь до Мойсея й до Аарона: „Це постанова про Пасху: жоден чужи́нець не бу́де їсти її.	43 Господь сказал Моисею и Аарону: — Вот правила относительно пасхальной жертвы: ее не может есть чужеземец.
44 А кожен раб лю́дський, ку́плений за срібло, коли обріжеш його, тоді він буде їсти її.	44 Купленный тобой раб может есть ее после того, как ты ему сделаешь обрезание,
45 Прихо́дько та на́ймит не бу́де їсти її.	45 но временный житель и наемный работник не могут ее есть.
46 В само́му домі буде вона їстися, не винесеш із дому назо́вні того м'яса, а костей його не зламаєте.	46 Эту жертву следует есть в том доме, где ее приготовили — не выносите мясо из дома. Не ломайте ни одной из костей.
47 Уся громада Ізраїлева буде справляти її.	47 Все общество Израиля должно совершать ее.
48 А коли буде ме́шкати з тобою прихо́дько, і схоче справляти Пасху Господе́ві, то нехай буде обрі́заний в нього кожен чоловічої статі, а тоді він приступить справляти її, і він буде, як наро́джений в краї. А кожен необрі́заний не буде їсти її.	48 Если чужеземец, живущий у вас, захочет праздновать Господню Пасху, все мужчины в его доме должны быть обрезаны. Тогда он сможет участвовать в ней как уроженец этой земли. Необрезанный не может участвовать в праздничной трапезе.
49 Один зако́н буде для тубі́льця й для прихо́дька, що мешкає серед вас“.	49 Этот закон действителен и для уроженцев этой земли, и для чужеземцев, живущих среди вас.
50 І вчинили всі Ізраїлеві сини, — як наказав був Господь Мойсеєві та Ааронові, так учинили вони.	50 Все израильтяне сделали, как Господь повелел Моисею и Аарону.
51 І сталося того саме дня, — вивів Господь Ізраїлевих синів з єгипетського кра́ю за їхніми відділами.	51 В тот же день Господь вывел израильтян из Египта по их воинствам.

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

Вихід

Розділ 12

Исход

Глава 12

Вихід

Розділ 12

Исход

Глава 12

Старий завіт

Новий завіт

Вихід

Розділ 12

Исход

Глава 12

Вихід

Розділ 12

Исход

Глава 12

Старий
завіт

Новий
завіт