CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Вих. 12
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Вихід

Розділ 12

1 І сказав Господь до Мойсея й до Аарона в єгипетськім краї, говорячи:

2 „Оцей місяць для вас — поча́ток місяців. Він вам перший між місяцями року.

3 Скажіть усій ізра́їльській громаді, говорячи: „У десятий день цього місяця нехай візьмуть собі кожен ягня́ за домом батьків, ягня на дім.

4 А коли буде той дім замали́й, щоб з'їсти ягня, то нехай ві́зьме він і найближчий до його дому сусід його за числом душ. Кожен згідно з їдо́ю своєю полі́читься на те ягня.

5 Ягня у вас нехай бу́де без вади, самець, однорічне. Візьміть його з овечок та з кіз.

6 І нехай буде воно для вас пильноване аж до чотирнадцятого дня цього місяця. І заколе його ці́лий збір Ізраїлевої громади на смерка́нні.

7 І нехай візьмуть тієї крови, і нехай покроплять на обидва бокові́ одві́рки, і на одві́рок верхній у тих дома́х, що бу́дуть їсти його в них.

8 І нехай їдять тієї ночі те м'ясо, спе́чене на огні, та опрі́сноки. Нехай їдять його на гірких травах.

9 Не їжте з нього сирово́го та варе́ного, зва́реного в воді, бо до їди тільки спе́чене на огні, голова його з голі́нками його та з нутро́м його.

10 І не лишайте з нього нічого до ра́нку, а полишене з нього до ра́нку спаліть на огні.

11 А їсти його бу́дете так: сте́гна ваші підпере́зані, взуття́ ваше на ногах ваших, а па́лиця ваша в руці вашій, і бу́дете ви їсти його в поспіху. Па́сха це для Господа!

12 І перейду Я тієї ночі в єгипетськім краї, і повбиваю в єгипетській землі кожного перворідного від люди́ни аж до скотини. А над усіма єгипетськими бога́ми вчиню́ Я суд. Я — Господь!

13 І буде та кров вам знаком на тих домах, що там ви, — і побачу ту кров, і обмину вас. І не буде між вами згу́бної пора́зи, коли Я вбиватиму в єгипетськім краї.

14 І стане той день для вас па́м'яткою, і бу́дете святкувати його, як свято для Господа на всі роди ваші! Як постанову вічну бу́дете святкувати його!

15 Сім днів бу́дете їсти опрі́сноки. Але́ першого дня зро́бите, щоб не було́ ква́шеного в ваших домах, бо кожен, хто їстиме ква́шене, — від дня першого аж до дня сьомого, — то буде ви́тята душа та з Ізраїля.

16 А першого дня бу́дуть у вас священні збори, і сьомого дня священні збори. Жодна праця не буде робитися в них, тільки що́ їсти кожній душі, те єдине роби́тимете ви.

17 І ви будете доде́ржувати опрі́сноків, бо саме того дня Я вивів війська ваші з єгипетського краю. І бу́дете доде́ржувати того дня в ваших родах, як постанови вічної.

18 Першого місяця, чотирна́дцятого дня місяця бу́дете їсти опрісноки аж до вечора дня двадцять першого того ж місяця.

19 Сім день ква́шене не буде знахо́дитися в ваших дома́х, бо кожен, хто їстиме квашене, то буде ви́тята душа та з Ізраїльської громади, чи то серед прихо́дьків, чи то тих, хто народився у кра́ї.

20 Жодного ква́шеного не бу́дете їсти в усіх ваших оселях, — будете їсти опрі́сноки!“

21 І покликав Мойсей усіх старши́х Ізраїлевих, та й промовив до них: „Спровадьте й візьміть собі дрібну худо́бину за роди́нами вашими, і заколіть па́сху.

22 І візьміть в'язку ісо́пу й умочіть у кров, що в посу́дині, і доторкніться горі́шнього одві́рка й двох одвірків бічни́х кров'ю, що в посудині. А ви, — ніхто не вийдете з дверей дому свого аж до ра́нку!

23 І пере́йде Господь ударити Єгипет, і побачить ту кров на одвірку горі́шнім і на двох одвірках бічни́х, — і обмине́ Господь ті двері, і не дасть згубникові ввійти до ваших домів, щоб ударити.

24 А ви бу́дете дотримувати цю річ, як постанови для себе й для синів своїх аж навіки.

25 І станеться, коли ви вві́йдете до того Кра́ю, що дасть вам Господь, як Він обіцяв був, то ви бу́дете доде́ржувати цієї служби.

26 І станеться, коли запитають вас ваші сини: „Що́ то за служба ваша?“

27 то відкажете: „Це жертва — Пасха для Господа, що обминув був доми Ізраїлевих синів в Єгипті, коли побивав Єгипет, а доми наші зберіг“. І схилився наро́д, — і вклонивсь до землі.

28 І пішли й учинили сини Ізраїля, — як наказав був Господь Мойсеєві та Ааронові, так учинили вони.

29 І сталося в половині но́чі, і вдарив Господь в єгипетськім кра́ї кожного перворідного, від перворідного фараона, що сидить на своїм престолі, аж до перворідного полоне́ного, що у в'язни́чному домі, і кожного перворідного худоби.

30 І встав фараон уночі́, він та всі раби його, та ввесь Єгипет. І зня́вся великий зойк в Єгипті, бо не було́ дому, щоб не було там померлого!...

31 І покликав фараон Мойсея та Аарона вночі́, та й сказав: „Устаньте, вийдіть з-посеред народу мого, — і ви, і сини Ізраїлеві. І йдіть, служіть Господе́ві, як ви казали!

32 І дрібну вашу худобу, і худобу вашу велику візьміть, як ви казали, та й ідіть. І поблагословіть і мене!“

33 І квапили єги́птяни наро́д той, щоб спішно відпустити їх із кра́ю, бо казали: „Усі ми помремо́!“

34 І поніс той наро́д тісто своє, поки воно вкисло, діжки́ свої, зав'язані в їхні одежі, на плечах своїх.

35 І Ізраїлеві сини вчинили за словом Мойсеєвим, і пози́чили від єги́птян посуд срібний і по́суд золотий та шати.

36 А Господь дав милість тому народові в очах Єгипту, — і вони позичили — і забрали здобич від Єгипту.

37 І вирушили Ізраїлеві сини з Рамесесу до Суккоту, близько шости сот тисяч чоловіка піхоти, крім дітей,

38 а також багато різноголюду підняли́ся з ними, і дрібна худоба й велика худоба, маєток дуже великий.

39 І пекли вони те тісто, що винесли з Єгипту, на прісні коржі́, бо не вкисло воно, бо вони були вигнані з Єгипту, і не могли бари́тися, а поживи на дорогу не пригото́вили собі.

40 А перебува́ння Ізраїлевих синів, що сиділи в Єгипті, — чотириста років і тридцять років.

41 І сталося в кінці чотирьохсот років і тридцяти років, і сталося саме того дня, — вийшли всі Господні війська з єгипетського кра́ю.

42 Це ніч сторо́жі для Господа, бо Він вивів їх з єгипетського кра́ю. Ця сама ніч — сторо́жа для Господа всім синам Ізраїля на їхні поколі́ння.

43 І сказав Господь до Мойсея й до Аарона: „Це постанова про Пасху: жоден чужи́нець не бу́де їсти її.

44 А кожен раб лю́дський, ку́плений за срібло, коли обріжеш його, тоді він буде їсти її.

45 Прихо́дько та на́ймит не бу́де їсти її.

46 В само́му домі буде вона їстися, не винесеш із дому назо́вні того м'яса, а костей його не зламаєте.

47 Уся громада Ізраїлева буде справляти її.

48 А коли буде ме́шкати з тобою прихо́дько, і схоче справляти Пасху Господе́ві, то нехай буде обрі́заний в нього кожен чоловічої статі, а тоді він приступить справляти її, і він буде, як наро́джений в краї. А кожен необрі́заний не буде їсти її.

49 Один зако́н буде для тубі́льця й для прихо́дька, що мешкає серед вас“.

50 І вчинили всі Ізраїлеві сини, — як наказав був Господь Мойсеєві та Ааронові, так учинили вони.

51 І сталося того саме дня, — вивів Господь Ізраїлевих синів з єгипетського кра́ю за їхніми відділами.

Исход

Глава 12

1 И сказал Иегова Моисею и Аарону в земле Египетской:

2 Месяц сей да будет у вас началом месяцев; первым да будет он у вас между месяцами года.

3 Скажите всему обществу Израиля: в десятый день сего месяца пусть возьмут у себя по поколениям агнцев, по агнцу на семейство.

4 А у кого семейство так мало, что не съест агнца: тот пусть возьмет агнца вместе с соседом своим, ближайшим к дому своему, смотря по числу душ; смотря по тому, сколько каждый может съесть, расчислитесь на агнца.

5 Агнец должен быть без порока, мужеского пола, однолетний; возьмите его от овец или от коз.

6 И пусть хранится он у вас до четырнадцатого дня сего месяца: тогда пусть заколет его все собрание общества Израильского вечером.

7 И пусть возьмут крови его и помажут ею на обоих косяках и на перекладе дверей в домах, где будут есть его.

8 Пусть съедят мясо его в сию самую ночь, испекши на огне, с пресным хлебом и с горькими травами пусть съедят его.

9 Не ешьте его недопеченого, или свареного в воде, но испеченого на огне, с головою, голенями и внутренностями.

10 Не оставляйте от него до утра, но оставшееся от него к утру сожгите на огне.

11 Ешьте же его так: пусть будут поясы на чреслах ваших, и посохи в руках ваших, и ешьте его с поспешностью; это Пасха Иеговы.

12 А Я в сию самую ночь пройду по земле Египетской, и поражу всякого первенца в земле Египетской, от человека до скота, и над всеми богами Египетскими произведу суд. Я Иегова.

13 И будет у вас кровь знамением на домах, где вы, и увижу кровь, и пройду мимо вас, и не будет между вами язвы губительной, когда буду поражать землю Египетскую.

14 И да будет вам день сей памятен, и празднуйте его, как праздник Иеговы, в грядущие роды ваши; празднуйте его как установление вечное.

15 Семь дней ешьте пресный хлеб; с самого первого дня уничтожьте квасное в домах ваших; ибо кто будет есть кислое с первого дня до седьмого дня, душа та истреблена будет из среды Израильтян.

16 В первый день да будет у вас священное собрание, и в седьмый день священное собрание: никакого дела не должно делать в оные; только что есть каждому, одно то делайте.

17 Наблюдайте день опресноков; ибо в сей самый день Я вывел воинство ваше из земли Египетской; наблюдайте день сей в роды ваши, это установление вечное.

18 С четырнадцатого дня первого месяца, с вечера ешьте пресный хлеб до вечера двадцать первого дня того же месяца.

19 Семь дней не должно быть квасное в домах ваших; ибо кто будет есть кислое, душа та истреблена будет из общества Израилева, пришлец ли то, или природный житель земли той.

20 Ничего кислого не ешьте; во всяком местопребывании вашем ешьте пресный хлеб.

21 И созвал Моисей всех старейшин Израилевых, и сказал им: выберите и возьмите себе агнцев по племенам вашим и заколите пасху.

22 И возьмите пучок иссопа, и обмочите в кровь, которая должна быть в сосуде, и помажьте переклад и оба косяка дверей кровью, которая в сосуде; а вы никто не выходите за двери дома своего до утра.

23 И пойдет Иегова поражать Египет, и увидит кровь на перекладе и на обоих косяках дверей, и пройдет Иегова мимо дверей, и не попустит губителю войти в домы ваши для поражения.

24 Храните сие, как закон для тебя и для сынов твоих на веки.

25 Когда войдете в землю, которую Иегова даст вам, как Он говорил, соблюдайте сие служение.

26 И когда спросят у вас дети ваши: что это за служение у вас?

27 Скажите: это пасхальная жертва Иегове, Который прошел мимо домов сынов Израилевых в Египте, когда поражал Египтян, и домы наши избавил. Народ пал и поклонился.

28 И пошли сыны Израилевы и сделали так; как повелел Иегова Моисею и Аарону, так и сделали.

29 В полночь Иегова поразил всех первенцев в земле Египетской, от первенца Фараона, который сидел на престоле своем, до первенца узника, находившегося в темнице, и все первородное из скота.

30 И встал Фараон ночью сам и все рабы его, и весь Египет; и сделался великий вопль в Египте; ибо не было дома, где бы не было мертвеца.

31 И призвал Фараон Моисея и Аарона ночью, и сказал: встаньте, выйдите из среды народа моего как вы, так и сыны Израилевы, и подите, совершите служение Иегове, как вы говорили;

32 Возьмите и мелкий и крупный скот ваш, как вы говорили, и подите; благословите также и меня.

33 И понуждали Египтяне народ, чтобы скорее выслать их из земли; ибо говорили они: мы все помрем.

34 И понес народ тесто свое, прежде, нежели оно вскисло; квашни их, завязанные в одеждах, их были на плечах их.

35 И сделали сыны Израилевы по слову Моисея, и выпросили у Египтян вещей серебряных и вещей золотых, и одежд.

36 Иегова дал благодать народу в очах Египтян. Они склонились на просьбы, и Израильтяне обобрали Египтян.

37 И отправились сыны Израилевы из Раамсеса в Сокхоф до шести сот тысяч человек пеших, кроме детей.

38 Вместе с ними вышло также множество разного рода людей, и мелкий и крупный скот, стадо весьма большое.

39 И испекли пресный хлеб из теста, вынесенного из Египта, когда оно еще не вскисло, ибо они выгнаны из Египта и не могли медлить и изготовить себе на дорогу пищи.

40 Времени же, в которое сыны Израилевы обитали в Египте, было четыреста тридцать лет.

41 Когда исполнилось четыреста тридцать лет, в тот самый день вышло все воинство Иеговы из земли Египетской.

42 Бдение Иегове в сию ночь, когда Он вывел их из земли Египетской; в сию самую ночь бдение Иегове у всех сынов Израилевых в роды их.

43 И сказал Иегова Моисею и Аарону: вот устав Пасхи: никакой иноплеменник не должен есть ее.

44 А всякого раба, купленного за сребро, обрежь: тогда он пусть ест ее.

45 Поселенец и наемник не должен есть ее.

46 В одном доме должно есть ее, не выносите мяса вон из дома, и костей ее не сокрушайте.

47 Все общество Израиля должно совершать ее.

48 Если же поселится у тебя пришлец и захочет совершить Пасху Иегове, то обрежь у него всех мужеского пола, и тогда он приступит к совершению ее, и будет как природный житель земли; а никакой необрезанный не должен есть ее.

49 Один закон да будет и для природного жителя и для пришельца, поселившегося между вами.

50 И сделали так все сыны Израилевы; как повелел Иегова Моисею и Аарону, так и сделали.

51 Таким образом, в сей самый день Иегова вывел сынов Израилевых из земли Египетской, по их ополчениям.

Вихід

Розділ 12

Исход

Глава 12

1 І сказав Господь до Мойсея й до Аарона в єгипетськім краї, говорячи:

1 И сказал Иегова Моисею и Аарону в земле Египетской:

2 „Оцей місяць для вас — поча́ток місяців. Він вам перший між місяцями року.

2 Месяц сей да будет у вас началом месяцев; первым да будет он у вас между месяцами года.

3 Скажіть усій ізра́їльській громаді, говорячи: „У десятий день цього місяця нехай візьмуть собі кожен ягня́ за домом батьків, ягня на дім.

3 Скажите всему обществу Израиля: в десятый день сего месяца пусть возьмут у себя по поколениям агнцев, по агнцу на семейство.

4 А коли буде той дім замали́й, щоб з'їсти ягня, то нехай ві́зьме він і найближчий до його дому сусід його за числом душ. Кожен згідно з їдо́ю своєю полі́читься на те ягня.

4 А у кого семейство так мало, что не съест агнца: тот пусть возьмет агнца вместе с соседом своим, ближайшим к дому своему, смотря по числу душ; смотря по тому, сколько каждый может съесть, расчислитесь на агнца.

5 Ягня у вас нехай бу́де без вади, самець, однорічне. Візьміть його з овечок та з кіз.

5 Агнец должен быть без порока, мужеского пола, однолетний; возьмите его от овец или от коз.

6 І нехай буде воно для вас пильноване аж до чотирнадцятого дня цього місяця. І заколе його ці́лий збір Ізраїлевої громади на смерка́нні.

6 И пусть хранится он у вас до четырнадцатого дня сего месяца: тогда пусть заколет его все собрание общества Израильского вечером.

7 І нехай візьмуть тієї крови, і нехай покроплять на обидва бокові́ одві́рки, і на одві́рок верхній у тих дома́х, що бу́дуть їсти його в них.

7 И пусть возьмут крови его и помажут ею на обоих косяках и на перекладе дверей в домах, где будут есть его.

8 І нехай їдять тієї ночі те м'ясо, спе́чене на огні, та опрі́сноки. Нехай їдять його на гірких травах.

8 Пусть съедят мясо его в сию самую ночь, испекши на огне, с пресным хлебом и с горькими травами пусть съедят его.

9 Не їжте з нього сирово́го та варе́ного, зва́реного в воді, бо до їди тільки спе́чене на огні, голова його з голі́нками його та з нутро́м його.

9 Не ешьте его недопеченого, или свареного в воде, но испеченого на огне, с головою, голенями и внутренностями.

10 І не лишайте з нього нічого до ра́нку, а полишене з нього до ра́нку спаліть на огні.

10 Не оставляйте от него до утра, но оставшееся от него к утру сожгите на огне.

11 А їсти його бу́дете так: сте́гна ваші підпере́зані, взуття́ ваше на ногах ваших, а па́лиця ваша в руці вашій, і бу́дете ви їсти його в поспіху. Па́сха це для Господа!

11 Ешьте же его так: пусть будут поясы на чреслах ваших, и посохи в руках ваших, и ешьте его с поспешностью; это Пасха Иеговы.

12 І перейду Я тієї ночі в єгипетськім краї, і повбиваю в єгипетській землі кожного перворідного від люди́ни аж до скотини. А над усіма єгипетськими бога́ми вчиню́ Я суд. Я — Господь!

12 А Я в сию самую ночь пройду по земле Египетской, и поражу всякого первенца в земле Египетской, от человека до скота, и над всеми богами Египетскими произведу суд. Я Иегова.

13 І буде та кров вам знаком на тих домах, що там ви, — і побачу ту кров, і обмину вас. І не буде між вами згу́бної пора́зи, коли Я вбиватиму в єгипетськім краї.

13 И будет у вас кровь знамением на домах, где вы, и увижу кровь, и пройду мимо вас, и не будет между вами язвы губительной, когда буду поражать землю Египетскую.

14 І стане той день для вас па́м'яткою, і бу́дете святкувати його, як свято для Господа на всі роди ваші! Як постанову вічну бу́дете святкувати його!

14 И да будет вам день сей памятен, и празднуйте его, как праздник Иеговы, в грядущие роды ваши; празднуйте его как установление вечное.

15 Сім днів бу́дете їсти опрі́сноки. Але́ першого дня зро́бите, щоб не було́ ква́шеного в ваших домах, бо кожен, хто їстиме ква́шене, — від дня першого аж до дня сьомого, — то буде ви́тята душа та з Ізраїля.

15 Семь дней ешьте пресный хлеб; с самого первого дня уничтожьте квасное в домах ваших; ибо кто будет есть кислое с первого дня до седьмого дня, душа та истреблена будет из среды Израильтян.

16 А першого дня бу́дуть у вас священні збори, і сьомого дня священні збори. Жодна праця не буде робитися в них, тільки що́ їсти кожній душі, те єдине роби́тимете ви.

16 В первый день да будет у вас священное собрание, и в седьмый день священное собрание: никакого дела не должно делать в оные; только что есть каждому, одно то делайте.

17 І ви будете доде́ржувати опрі́сноків, бо саме того дня Я вивів війська ваші з єгипетського краю. І бу́дете доде́ржувати того дня в ваших родах, як постанови вічної.

17 Наблюдайте день опресноков; ибо в сей самый день Я вывел воинство ваше из земли Египетской; наблюдайте день сей в роды ваши, это установление вечное.

18 Першого місяця, чотирна́дцятого дня місяця бу́дете їсти опрісноки аж до вечора дня двадцять першого того ж місяця.

18 С четырнадцатого дня первого месяца, с вечера ешьте пресный хлеб до вечера двадцать первого дня того же месяца.

19 Сім день ква́шене не буде знахо́дитися в ваших дома́х, бо кожен, хто їстиме квашене, то буде ви́тята душа та з Ізраїльської громади, чи то серед прихо́дьків, чи то тих, хто народився у кра́ї.

19 Семь дней не должно быть квасное в домах ваших; ибо кто будет есть кислое, душа та истреблена будет из общества Израилева, пришлец ли то, или природный житель земли той.

20 Жодного ква́шеного не бу́дете їсти в усіх ваших оселях, — будете їсти опрі́сноки!“

20 Ничего кислого не ешьте; во всяком местопребывании вашем ешьте пресный хлеб.

21 І покликав Мойсей усіх старши́х Ізраїлевих, та й промовив до них: „Спровадьте й візьміть собі дрібну худо́бину за роди́нами вашими, і заколіть па́сху.

21 И созвал Моисей всех старейшин Израилевых, и сказал им: выберите и возьмите себе агнцев по племенам вашим и заколите пасху.

22 І візьміть в'язку ісо́пу й умочіть у кров, що в посу́дині, і доторкніться горі́шнього одві́рка й двох одвірків бічни́х кров'ю, що в посудині. А ви, — ніхто не вийдете з дверей дому свого аж до ра́нку!

22 И возьмите пучок иссопа, и обмочите в кровь, которая должна быть в сосуде, и помажьте переклад и оба косяка дверей кровью, которая в сосуде; а вы никто не выходите за двери дома своего до утра.

23 І пере́йде Господь ударити Єгипет, і побачить ту кров на одвірку горі́шнім і на двох одвірках бічни́х, — і обмине́ Господь ті двері, і не дасть згубникові ввійти до ваших домів, щоб ударити.

23 И пойдет Иегова поражать Египет, и увидит кровь на перекладе и на обоих косяках дверей, и пройдет Иегова мимо дверей, и не попустит губителю войти в домы ваши для поражения.

24 А ви бу́дете дотримувати цю річ, як постанови для себе й для синів своїх аж навіки.

24 Храните сие, как закон для тебя и для сынов твоих на веки.

25 І станеться, коли ви вві́йдете до того Кра́ю, що дасть вам Господь, як Він обіцяв був, то ви бу́дете доде́ржувати цієї служби.

25 Когда войдете в землю, которую Иегова даст вам, как Он говорил, соблюдайте сие служение.

26 І станеться, коли запитають вас ваші сини: „Що́ то за служба ваша?“

26 И когда спросят у вас дети ваши: что это за служение у вас?

27 то відкажете: „Це жертва — Пасха для Господа, що обминув був доми Ізраїлевих синів в Єгипті, коли побивав Єгипет, а доми наші зберіг“. І схилився наро́д, — і вклонивсь до землі.

27 Скажите: это пасхальная жертва Иегове, Который прошел мимо домов сынов Израилевых в Египте, когда поражал Египтян, и домы наши избавил. Народ пал и поклонился.

28 І пішли й учинили сини Ізраїля, — як наказав був Господь Мойсеєві та Ааронові, так учинили вони.

28 И пошли сыны Израилевы и сделали так; как повелел Иегова Моисею и Аарону, так и сделали.

29 І сталося в половині но́чі, і вдарив Господь в єгипетськім кра́ї кожного перворідного, від перворідного фараона, що сидить на своїм престолі, аж до перворідного полоне́ного, що у в'язни́чному домі, і кожного перворідного худоби.

29 В полночь Иегова поразил всех первенцев в земле Египетской, от первенца Фараона, который сидел на престоле своем, до первенца узника, находившегося в темнице, и все первородное из скота.

30 І встав фараон уночі́, він та всі раби його, та ввесь Єгипет. І зня́вся великий зойк в Єгипті, бо не було́ дому, щоб не було там померлого!...

30 И встал Фараон ночью сам и все рабы его, и весь Египет; и сделался великий вопль в Египте; ибо не было дома, где бы не было мертвеца.

31 І покликав фараон Мойсея та Аарона вночі́, та й сказав: „Устаньте, вийдіть з-посеред народу мого, — і ви, і сини Ізраїлеві. І йдіть, служіть Господе́ві, як ви казали!

31 И призвал Фараон Моисея и Аарона ночью, и сказал: встаньте, выйдите из среды народа моего как вы, так и сыны Израилевы, и подите, совершите служение Иегове, как вы говорили;

32 І дрібну вашу худобу, і худобу вашу велику візьміть, як ви казали, та й ідіть. І поблагословіть і мене!“

32 Возьмите и мелкий и крупный скот ваш, как вы говорили, и подите; благословите также и меня.

33 І квапили єги́птяни наро́д той, щоб спішно відпустити їх із кра́ю, бо казали: „Усі ми помремо́!“

33 И понуждали Египтяне народ, чтобы скорее выслать их из земли; ибо говорили они: мы все помрем.

34 І поніс той наро́д тісто своє, поки воно вкисло, діжки́ свої, зав'язані в їхні одежі, на плечах своїх.

34 И понес народ тесто свое, прежде, нежели оно вскисло; квашни их, завязанные в одеждах, их были на плечах их.

35 І Ізраїлеві сини вчинили за словом Мойсеєвим, і пози́чили від єги́птян посуд срібний і по́суд золотий та шати.

35 И сделали сыны Израилевы по слову Моисея, и выпросили у Египтян вещей серебряных и вещей золотых, и одежд.

36 А Господь дав милість тому народові в очах Єгипту, — і вони позичили — і забрали здобич від Єгипту.

36 Иегова дал благодать народу в очах Египтян. Они склонились на просьбы, и Израильтяне обобрали Египтян.

37 І вирушили Ізраїлеві сини з Рамесесу до Суккоту, близько шости сот тисяч чоловіка піхоти, крім дітей,

37 И отправились сыны Израилевы из Раамсеса в Сокхоф до шести сот тысяч человек пеших, кроме детей.

38 а також багато різноголюду підняли́ся з ними, і дрібна худоба й велика худоба, маєток дуже великий.

38 Вместе с ними вышло также множество разного рода людей, и мелкий и крупный скот, стадо весьма большое.

39 І пекли вони те тісто, що винесли з Єгипту, на прісні коржі́, бо не вкисло воно, бо вони були вигнані з Єгипту, і не могли бари́тися, а поживи на дорогу не пригото́вили собі.

39 И испекли пресный хлеб из теста, вынесенного из Египта, когда оно еще не вскисло, ибо они выгнаны из Египта и не могли медлить и изготовить себе на дорогу пищи.

40 А перебува́ння Ізраїлевих синів, що сиділи в Єгипті, — чотириста років і тридцять років.

40 Времени же, в которое сыны Израилевы обитали в Египте, было четыреста тридцать лет.

41 І сталося в кінці чотирьохсот років і тридцяти років, і сталося саме того дня, — вийшли всі Господні війська з єгипетського кра́ю.

41 Когда исполнилось четыреста тридцать лет, в тот самый день вышло все воинство Иеговы из земли Египетской.

42 Це ніч сторо́жі для Господа, бо Він вивів їх з єгипетського кра́ю. Ця сама ніч — сторо́жа для Господа всім синам Ізраїля на їхні поколі́ння.

42 Бдение Иегове в сию ночь, когда Он вывел их из земли Египетской; в сию самую ночь бдение Иегове у всех сынов Израилевых в роды их.

43 І сказав Господь до Мойсея й до Аарона: „Це постанова про Пасху: жоден чужи́нець не бу́де їсти її.

43 И сказал Иегова Моисею и Аарону: вот устав Пасхи: никакой иноплеменник не должен есть ее.

44 А кожен раб лю́дський, ку́плений за срібло, коли обріжеш його, тоді він буде їсти її.

44 А всякого раба, купленного за сребро, обрежь: тогда он пусть ест ее.

45 Прихо́дько та на́ймит не бу́де їсти її.

45 Поселенец и наемник не должен есть ее.

46 В само́му домі буде вона їстися, не винесеш із дому назо́вні того м'яса, а костей його не зламаєте.

46 В одном доме должно есть ее, не выносите мяса вон из дома, и костей ее не сокрушайте.

47 Уся громада Ізраїлева буде справляти її.

47 Все общество Израиля должно совершать ее.

48 А коли буде ме́шкати з тобою прихо́дько, і схоче справляти Пасху Господе́ві, то нехай буде обрі́заний в нього кожен чоловічої статі, а тоді він приступить справляти її, і він буде, як наро́джений в краї. А кожен необрі́заний не буде їсти її.

48 Если же поселится у тебя пришлец и захочет совершить Пасху Иегове, то обрежь у него всех мужеского пола, и тогда он приступит к совершению ее, и будет как природный житель земли; а никакой необрезанный не должен есть ее.

49 Один зако́н буде для тубі́льця й для прихо́дька, що мешкає серед вас“.

49 Один закон да будет и для природного жителя и для пришельца, поселившегося между вами.

50 І вчинили всі Ізраїлеві сини, — як наказав був Господь Мойсеєві та Ааронові, так учинили вони.

50 И сделали так все сыны Израилевы; как повелел Иегова Моисею и Аарону, так и сделали.

51 І сталося того саме дня, — вивів Господь Ізраїлевих синів з єгипетського кра́ю за їхніми відділами.

51 Таким образом, в сей самый день Иегова вывел сынов Израилевых из земли Египетской, по их ополчениям.

1.0x