Повторення ЗаконуРозділ 5 |
1 |
2 Господь, Бог наш, склав з нами заповіта на Хориві. |
3 Не з батьками нашими склав Господь заповіта того, але з нами самими, що ми тут сьогодні всі живі. |
4 Обличчям в обличчя говорив Господь із вами на горі з сере́дини огню. |
5 Я того ча́су стояв між Господом та між вами, щоб передавати вам Господні слова, бо ви боялися огню, і ви не зійшли на го́ру, коли Він говорив: |
6 „Я Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського кра́ю, з дому ра́бства. |
7 Хай не буде тобі інших богів при Мені! |
8 Не роби собі різьби й усякої подо́би з того, що на небі вгорі, і що на землі до́лі, і що в воді під землею. |
9 Не вклоняйся їм, і не служи їм, бо Я — Господь, Бог твій, Бог ревнивий, що карає провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, що нена́видять Мене, |
10 і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто виконує Мої заповіді. |
11 Не присягай Іменем Господа, Бога твого, надаре́мно, бо не помилує Господь того, хто присягає Його Ім'я́м надаре́мно. |
12 Пильнуй дня суботнього, щоб святити його, як наказав тобі Господь, Бог твій. |
13 Шість день працюй, і роби всю працю свою, |
14 а день сьо́мий — субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти й син твій та дочка́ твоя, і раб твій та невільниця твоя, і віл твій, і осел твій, і всяка худоба твоя, і прихо́дько твій, що в брамах твоїх, — щоб відпочив раб твій і невільниця твоя, як і ти. |
15 І будеш пам'ята́ти, що був ти рабом в єгипетському кра́ї, і вивів тебе Господь, Бог твій, звідти сильною рукою та витягненим раме́ном, тому наказав тобі Господь, Бог твій, святкувати суботній день. |
16 Шануй свого ба́тька та матір свою, як наказав був тобі Господь, Бог твій, щоб довгі були твої дні, і щоб було тобі добре на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі. |
17 Не вбивай! |
18 Не чини пере́любу! |
19 Не кради́! |
20 Не свідчи́ неправдиво проти ближнього свого! |
21 І не бажай жони бли́жнього свого, і не бажай дому ближнього свого, ані поля його, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що є в ближнього твого! |
22 Слова ці Господь промовляв до всього вашого зібра́ння, на горі з сере́дини огню, хмари та мряки, сильним голосом. І більш не говорив, і написав їх на двох камінних табли́цях, і дав їх мені. |
23 І сталося, коли ви слухали той голос з-посеред те́мряви, а гора горіла огнем, то прийшли до мене всі го́лови ваших племе́н та ваші старші́, |
24 та й сказали: „Тож Господь, Бог наш, показав нам славу Свою та ве́лич Свою, і голос Його чули ми з сере́дини огню. Цього дня ми бачили, що говорить Бог з люди́ною, — і вона жива! |
25 А тепер на́що маємо вмирати? Бо спалить нас той великий огонь! Якщо ми бу́демо ще далі слухати голосу Господа Бога нашого, то помре́мо. |
26 Бо чи є таке тіло, щоб чуло, як ми, голос Бога Живого, що промовляє з сере́дини огню, і жило б? |
27 Приступи сам, і слухай усе, що́ скаже Господь, Бог наш, і ти будеш говорити нам усе, що промовля́тиме Господь, Бог наш, до тебе, а ми будемо слухати й виконаємо“. |
28 І почув Господь голос ваших слів, коли ви промовляли до мене. І сказав до мене Господь: „Чув Я голос цього наро́ду, що промовляли до тебе. Добре все, що вони промовляли. |
29 О, коли б їхнє серце було їм на те, щоб боялись Мене й пильнували всіх Моїх заповідей по всі дні, щоб було добре їм та синам їхнім навіки! |
30 Іди, скажи їм: Вертайтесь собі до наметів своїх! |
31 А ти стій тут зо Мною, і Я буду промовляти до тебе кожну заповідь, і постано́ви, і зако́ни, що будеш навчати їх, щоб вони виконували їх у кра́ї, що Я даю їм на спа́дщину його“. |
32 І будеш пильнувати виконувати їх, як наказав вам Господь, Бог ваш, — не збочите ні право́руч, ні ліво́руч. |
33 Усією тією дорогою, що наказав вам Господь, Бог ваш, будете ходити, щоб жили ви й було вам добре, і щоб довгі були ваші дні в кра́ї, що ви оволодієте ним. |
ВторозакониеГлава 5 |
1 |
2 Иегова, Бог наш, поставил с нами завет на Хориве. |
3 Не с отцами нашими поставил Господь завет сей, но с нами, с нами, которые здесь сегодня все живы. |
4 Лицем к лицу говорил Господь с вами на горе из среды огня; |
5 Я же стоял между Господом и между вами в то время, дабы пересказывать вам слово Господа, поелику вы боялись огня и не восходили на гору: Он тогда сказал: |
6 Я Иегова, Бог твой, Который вывел тебя из земли Египетской, из дома рабства. |
7 Да не будет у тебя других богов пред лицем Моим. |
8 Не делай себе кумира и никакого изображения того, что на небе вверху, и что на земле внизу, и что в водах ниже земли. |
9 Не поклоняйся им и не служи им: потому что Я Иегова, Бог твой, Бог ревнитель, за вину отцев наказывающий детей до третьего и четвертого рода, ненавидящих Меня, |
10 И благотворящий до тысячи родов любящим Меня и соблюдающим заповеди Мои. |
11 Не произноси имени Иеговы, Бога твоего, напрасно; ибо не оставит Иегова, [Бог твой,] без наказания того, кто произнесет имя Его напрасно. |
12 Наблюдай день субботний, чтобы свято хранить его, как заповедал тебе Иегова, Бог твой. |
13 Шесть дней работай и делай всякие дела твои; |
14 А день седьмый - суббота Господу, Богу твоему. Не делай [в оный] никакого дела, ни ты, ни сын твой, ни дочь твоя, ни раб твой, ни раба твоя, ни вол твой, ни осел твой, ни всякий скот твой, ни пришлец твой, который у тебя, чтобы отдохнул раб твой, и раба твоя, [и осел твой,] как и ты. |
15 И помни, что [ты] был рабом в земле Египетской, но Иегова, Бог твой, вывел тебя оттуда рукою крепкою и мышцею высокою, потому и повелел тебе Иегова, Бог твой, учредить день субботний [и свято хранить его]. |
16 Почитай отца твоего и матерь твою, как повелел тебе Иегова, Бог твой, чтобы продолжились дни твои и чтобы хорошо тебе было на той земле, которую Иегова, Бог твой, дает тебе. |
17 Не убивай. |
18 Не прелюбодействуй. |
19 Не кради. |
20 Не произноси ложного свидетельства на ближнего твоего. |
21 Не желай жены ближнего твоего и не желай дома ближнего твоего, ни поля его, ни раба его, ни рабы его, ни вола его, ни осла его, [ни всякого скота его,] и всего, что есть у ближнего твоего. |
22 Слова сии изрек Господь ко всему собранию вашему на горе из среды огня, облака и мрака, [и бури,] громогласно, и более не говорил, и написал их на двух каменных скрижалях, и дал их мне. |
23 И когда вы услышали глас из среды мрака, и гора горела огнем: то вы подошли ко мне, все начальники колен ваших, и старейшины ваши, |
24 И сказали: вот, показал нам Иегова, Бог наш, славу Свою и величие Свое, и глас Его слышали мы из среды огня. Сегодня видели мы, что Бог говорит с человеком, и сей остается жив: |
25 Но теперь для чего нам умирать? Ибо великий огонь сей пожрет нас; если мы еще услышим глас Иеговы, Бога нашего, то умрем. |
26 Ибо есть ли какая плоть, которая бы слышала глас Бога живого, говорящего из среды огня, как мы, и осталась жива? |
27 Приступи ты и слушай все, что скажет [тебе] Иегова, Бог наш, и ты пересказывай нам все, что будет говорить тебе Иегова, Бог наш, мы будем слушать и исполнять. |
28 Господь услышал слова ваши, как вы разговаривали со мною, и сказал мне Господь: слышал Я слова народа сего, которые они говорили тебе; все, что ни говорили они, хорошо. |
29 О, если бы сердце их было у них таково, чтоб бояться Меня и соблюдать все заповеди Мои во все дни, дабы хорошо было им и сынам их вовек. |
30 Поди, скажи им: возвратитесь в шатры свои. |
31 А ты здесь останься со Мною, и Я изреку тебе все заповеди и постановления и законы, которым ты должен научить их, чтобы они [так] поступали на той земле, которую Я даю им в наследие. |
32 Смотрите, поступайте так, как повелел вам Иегова, Бог ваш; не уклоняйтесь ни направо, ни налево. |
33 Ходите по всему пути, по которому повелел вам Иегова, Бог ваш, дабы вы были живы и хорошо было вам, и прожили много времени на той земле, которую получите в наследие. |
Повторення ЗаконуРозділ 5 |
ВторозакониеГлава 5 |
1 |
1 |
2 Господь, Бог наш, склав з нами заповіта на Хориві. |
2 Иегова, Бог наш, поставил с нами завет на Хориве. |
3 Не з батьками нашими склав Господь заповіта того, але з нами самими, що ми тут сьогодні всі живі. |
3 Не с отцами нашими поставил Господь завет сей, но с нами, с нами, которые здесь сегодня все живы. |
4 Обличчям в обличчя говорив Господь із вами на горі з сере́дини огню. |
4 Лицем к лицу говорил Господь с вами на горе из среды огня; |
5 Я того ча́су стояв між Господом та між вами, щоб передавати вам Господні слова, бо ви боялися огню, і ви не зійшли на го́ру, коли Він говорив: |
5 Я же стоял между Господом и между вами в то время, дабы пересказывать вам слово Господа, поелику вы боялись огня и не восходили на гору: Он тогда сказал: |
6 „Я Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського кра́ю, з дому ра́бства. |
6 Я Иегова, Бог твой, Который вывел тебя из земли Египетской, из дома рабства. |
7 Хай не буде тобі інших богів при Мені! |
7 Да не будет у тебя других богов пред лицем Моим. |
8 Не роби собі різьби й усякої подо́би з того, що на небі вгорі, і що на землі до́лі, і що в воді під землею. |
8 Не делай себе кумира и никакого изображения того, что на небе вверху, и что на земле внизу, и что в водах ниже земли. |
9 Не вклоняйся їм, і не служи їм, бо Я — Господь, Бог твій, Бог ревнивий, що карає провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, що нена́видять Мене, |
9 Не поклоняйся им и не служи им: потому что Я Иегова, Бог твой, Бог ревнитель, за вину отцев наказывающий детей до третьего и четвертого рода, ненавидящих Меня, |
10 і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто виконує Мої заповіді. |
10 И благотворящий до тысячи родов любящим Меня и соблюдающим заповеди Мои. |
11 Не присягай Іменем Господа, Бога твого, надаре́мно, бо не помилує Господь того, хто присягає Його Ім'я́м надаре́мно. |
11 Не произноси имени Иеговы, Бога твоего, напрасно; ибо не оставит Иегова, [Бог твой,] без наказания того, кто произнесет имя Его напрасно. |
12 Пильнуй дня суботнього, щоб святити його, як наказав тобі Господь, Бог твій. |
12 Наблюдай день субботний, чтобы свято хранить его, как заповедал тебе Иегова, Бог твой. |
13 Шість день працюй, і роби всю працю свою, |
13 Шесть дней работай и делай всякие дела твои; |
14 а день сьо́мий — субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти й син твій та дочка́ твоя, і раб твій та невільниця твоя, і віл твій, і осел твій, і всяка худоба твоя, і прихо́дько твій, що в брамах твоїх, — щоб відпочив раб твій і невільниця твоя, як і ти. |
14 А день седьмый - суббота Господу, Богу твоему. Не делай [в оный] никакого дела, ни ты, ни сын твой, ни дочь твоя, ни раб твой, ни раба твоя, ни вол твой, ни осел твой, ни всякий скот твой, ни пришлец твой, который у тебя, чтобы отдохнул раб твой, и раба твоя, [и осел твой,] как и ты. |
15 І будеш пам'ята́ти, що був ти рабом в єгипетському кра́ї, і вивів тебе Господь, Бог твій, звідти сильною рукою та витягненим раме́ном, тому наказав тобі Господь, Бог твій, святкувати суботній день. |
15 И помни, что [ты] был рабом в земле Египетской, но Иегова, Бог твой, вывел тебя оттуда рукою крепкою и мышцею высокою, потому и повелел тебе Иегова, Бог твой, учредить день субботний [и свято хранить его]. |
16 Шануй свого ба́тька та матір свою, як наказав був тобі Господь, Бог твій, щоб довгі були твої дні, і щоб було тобі добре на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі. |
16 Почитай отца твоего и матерь твою, как повелел тебе Иегова, Бог твой, чтобы продолжились дни твои и чтобы хорошо тебе было на той земле, которую Иегова, Бог твой, дает тебе. |
17 Не вбивай! |
17 Не убивай. |
18 Не чини пере́любу! |
18 Не прелюбодействуй. |
19 Не кради́! |
19 Не кради. |
20 Не свідчи́ неправдиво проти ближнього свого! |
20 Не произноси ложного свидетельства на ближнего твоего. |
21 І не бажай жони бли́жнього свого, і не бажай дому ближнього свого, ані поля його, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що є в ближнього твого! |
21 Не желай жены ближнего твоего и не желай дома ближнего твоего, ни поля его, ни раба его, ни рабы его, ни вола его, ни осла его, [ни всякого скота его,] и всего, что есть у ближнего твоего. |
22 Слова ці Господь промовляв до всього вашого зібра́ння, на горі з сере́дини огню, хмари та мряки, сильним голосом. І більш не говорив, і написав їх на двох камінних табли́цях, і дав їх мені. |
22 Слова сии изрек Господь ко всему собранию вашему на горе из среды огня, облака и мрака, [и бури,] громогласно, и более не говорил, и написал их на двух каменных скрижалях, и дал их мне. |
23 І сталося, коли ви слухали той голос з-посеред те́мряви, а гора горіла огнем, то прийшли до мене всі го́лови ваших племе́н та ваші старші́, |
23 И когда вы услышали глас из среды мрака, и гора горела огнем: то вы подошли ко мне, все начальники колен ваших, и старейшины ваши, |
24 та й сказали: „Тож Господь, Бог наш, показав нам славу Свою та ве́лич Свою, і голос Його чули ми з сере́дини огню. Цього дня ми бачили, що говорить Бог з люди́ною, — і вона жива! |
24 И сказали: вот, показал нам Иегова, Бог наш, славу Свою и величие Свое, и глас Его слышали мы из среды огня. Сегодня видели мы, что Бог говорит с человеком, и сей остается жив: |
25 А тепер на́що маємо вмирати? Бо спалить нас той великий огонь! Якщо ми бу́демо ще далі слухати голосу Господа Бога нашого, то помре́мо. |
25 Но теперь для чего нам умирать? Ибо великий огонь сей пожрет нас; если мы еще услышим глас Иеговы, Бога нашего, то умрем. |
26 Бо чи є таке тіло, щоб чуло, як ми, голос Бога Живого, що промовляє з сере́дини огню, і жило б? |
26 Ибо есть ли какая плоть, которая бы слышала глас Бога живого, говорящего из среды огня, как мы, и осталась жива? |
27 Приступи сам, і слухай усе, що́ скаже Господь, Бог наш, і ти будеш говорити нам усе, що промовля́тиме Господь, Бог наш, до тебе, а ми будемо слухати й виконаємо“. |
27 Приступи ты и слушай все, что скажет [тебе] Иегова, Бог наш, и ты пересказывай нам все, что будет говорить тебе Иегова, Бог наш, мы будем слушать и исполнять. |
28 І почув Господь голос ваших слів, коли ви промовляли до мене. І сказав до мене Господь: „Чув Я голос цього наро́ду, що промовляли до тебе. Добре все, що вони промовляли. |
28 Господь услышал слова ваши, как вы разговаривали со мною, и сказал мне Господь: слышал Я слова народа сего, которые они говорили тебе; все, что ни говорили они, хорошо. |
29 О, коли б їхнє серце було їм на те, щоб боялись Мене й пильнували всіх Моїх заповідей по всі дні, щоб було добре їм та синам їхнім навіки! |
29 О, если бы сердце их было у них таково, чтоб бояться Меня и соблюдать все заповеди Мои во все дни, дабы хорошо было им и сынам их вовек. |
30 Іди, скажи їм: Вертайтесь собі до наметів своїх! |
30 Поди, скажи им: возвратитесь в шатры свои. |
31 А ти стій тут зо Мною, і Я буду промовляти до тебе кожну заповідь, і постано́ви, і зако́ни, що будеш навчати їх, щоб вони виконували їх у кра́ї, що Я даю їм на спа́дщину його“. |
31 А ты здесь останься со Мною, и Я изреку тебе все заповеди и постановления и законы, которым ты должен научить их, чтобы они [так] поступали на той земле, которую Я даю им в наследие. |
32 І будеш пильнувати виконувати їх, як наказав вам Господь, Бог ваш, — не збочите ні право́руч, ні ліво́руч. |
32 Смотрите, поступайте так, как повелел вам Иегова, Бог ваш; не уклоняйтесь ни направо, ни налево. |
33 Усією тією дорогою, що наказав вам Господь, Бог ваш, будете ходити, щоб жили ви й було вам добре, і щоб довгі були ваші дні в кра́ї, що ви оволодієте ним. |
33 Ходите по всему пути, по которому повелел вам Иегова, Бог ваш, дабы вы были живы и хорошо было вам, и прожили много времени на той земле, которую получите в наследие. |