Второзаконие

Глава 5

1 Моисей созвал всех израильтян и сказал им: «Израильтяне, слушайте законы и правила, о которых я вам скажу сегодня, выучите эти законы и следуйте им.

2 Господь, Бог наш, заключил соглашение с нами на горе Хорив.

3 Господь заключил это соглашение не с нашими предками, а со всеми нами — теми, кто жив здесь сегодня.

4 У той горы Господь лицом к лицу говорил с вами из огня,

5 но вы испугались огня и не поднялись на гору, и потому я стоял между вами и Господом и говорил вам, что наказал Господь. Вот слова Господние:

6 „Я — Господь, Бог ваш! Я вывел вас из Египта, где вы были рабами.

7 Не поклоняйтесь никаким другим богам, кроме Меня.

8 Не делайте себе ни идолов рукотворных, ни изображений, ни картин того, что высоко в небе, на земле или глубоко под водой.

9 Не поклоняйтесь идолам и не служите им, потому что Я — Господь, Бог ваш. Я не потерплю, чтобы Мой народ поклонялся другим богам. Согрешившие против Меня становятся Моими врагами, и Я накажу их. Я накажу их детей, внуков и даже правнуков.

10 К тем же, кто любит Меня и исполняет Мои заповеди, Я буду милостив. Я буду милостив и к их семьям на тысячи поколений!

11 Не упоминайте легкомысленно имя Господнее, так как тот, кто неосторожно упоминает имя Господа — виновен, и Господь не пощадит его.

12 Соблюдайте субботу, особый день, как повелел Господь, Бог ваш.

13 Шесть дней в неделю работайте,

14 седьмой же день — день отдыха в честь Господа, Бога вашего, и потому в этот день никто не должен работать: ни ты сам, ни твои сыновья и дочери, ни живущие в твоём доме чужестранцы, ни твои рабы и рабыни. Даже твои волы и ослы, и другой скот пусть не работают! Пусть твои рабы отдыхают, как отдыхаешь ты сам.

15 Не забывайте, что вы сами были рабами в Египетской стране. Господь, Бог ваш, Своей силой великой вывел вас из Египта и освободил, и потому Господь, Бог ваш, велит вам навсегда сделать субботу святым днём!

16 Почитай отца своего и мать свою, как повелел тебе Господь, Бог твой, и если исполнишь эту заповедь, то будешь долго жить и будет у тебя всё хорошо в той земле, которую даёт тебе Господь, Бог твой.

17 Не убивай.

18 Не прелюбодействуй.

19 Не кради.

20 Не клевещи на других.

21 Не желай жены ближнего твоего, не желай ни дома его, ни земли, ни слуг его и служанок, ни волов его, ни ослов, не желай ничего, что принадлежит ближнему твоему!”»

22 Моисей сказал: «Господь дал вам все эти заповеди, когда вы все вместе были на горе. Господь говорил громогласно среди огня, туч и кромешной тьмы и, дав нам все эти заповеди, ничего больше не сказал, а записал Свои слова на двух каменных скрижалях и дал их мне.

23 Когда же вы услышали голос из тьмы и гора заполыхала огнём, то ваши старейшины и другие предводители колен подошли ко мне

24 и сказали: „Господь, Бог наш, явил нам славу Свою и величие Своё, мы слышали, как Он говорил из огня, и теперь знаем, что человек может остаться в живых даже после того, как Бог говорил с ним!

25 Но если мы ещё раз услышим, как Господь говорит с нами, то умрём, потому что этот ужасный огонь уничтожит нас! Мы не хотим умирать!

26 Не бывало ещё, чтобы живой Бог говорил из огня с человеком, как это случилось с нами, и чтобы тот человек остался в живых!

27 Моисей, ты сам подойди к Господу, Богу нашему, выслушай всё, что Он скажет, а потом перескажи нам всё, что Господь скажет тебе. Мы выслушаем тебя и исполним всё, что ты скажешь”».

28 «Господь услышал, что вы говорите, и сказал мне: „Я слышал, что говорит народ, и всё это правильно.

29 Я всего лишь хотел, чтобы они перестали думать так, как раньше, и стали почитать Меня, исполняя Мои заповеди от всего сердца! И тогда всё будет хорошо и с ними, и с их потомками во веки веков.

30 Пойди, скажи людям, чтобы они разошлись по своим шатрам,

31 а сам встань около Меня, и Я скажу тебе все заповеди, законы и предписания, которым ты должен их научить. Пусть они исполняют всё это в той земле, которую Я отдаю им во владение”.

32 Смотрите же, поступайте, как заповедал вам Господь, и неуклонно следуйте Богу!

33 Поступайте так, как повелел вам Господь, Бог ваш, и тогда вы будете жить, и всё у вас будет хорошо, и ваша жизнь будет долгой на той земле, которая будет вам принадлежать!» Всегда любите Господа и повинуйтесь Богу!

Повторення Закону

Розділ 5

1 І скликав Мойсей усього Ізраїля, та й сказав до ньо́го: „Слухай, Ізраїлю, постанови й зако́ни, які я говорю́ сьогодні в ваші уші, і навчіться їх, і будете пильнувати виконувати їх.

2 Господь, Бог наш, склав з нами заповіта на Хориві.

3 Не з батьками нашими склав Господь заповіта того, але з нами самими, що ми тут сьогодні всі живі.

4 Обличчям в обличчя говорив Господь із вами на горі з сере́дини огню.

5 Я того ча́су стояв між Господом та між вами, щоб передавати вам Господні слова, бо ви боялися огню, і ви не зійшли на го́ру, коли Він говорив:

6 „Я Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського кра́ю, з дому ра́бства.

7 Хай не буде тобі інших богів при Мені!

8 Не роби собі різьби й усякої подо́би з того, що на небі вгорі, і що на землі до́лі, і що в воді під землею.

9 Не вклоняйся їм, і не служи їм, бо Я — Господь, Бог твій, Бог ревнивий, що карає провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, що нена́видять Мене,

10 і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто виконує Мої заповіді.

11 Не присягай Іменем Господа, Бога твого, надаре́мно, бо не помилує Господь того, хто присягає Його Ім'я́м надаре́мно.

12 Пильнуй дня суботнього, щоб святити його, як наказав тобі Господь, Бог твій.

13 Шість день працюй, і роби всю працю свою,

14 а день сьо́мий — субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти й син твій та дочка́ твоя, і раб твій та невільниця твоя, і віл твій, і осел твій, і всяка худоба твоя, і прихо́дько твій, що в брамах твоїх, — щоб відпочив раб твій і невільниця твоя, як і ти.

15 І будеш пам'ята́ти, що був ти рабом в єгипетському кра́ї, і вивів тебе Господь, Бог твій, звідти сильною рукою та витягненим раме́ном, тому наказав тобі Господь, Бог твій, святкувати суботній день.

16 Шануй свого ба́тька та матір свою, як наказав був тобі Господь, Бог твій, щоб довгі були твої дні, і щоб було тобі добре на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі.

17 Не вбивай!

18 Не чини пере́любу!

19 Не кради́!

20 Не свідчи́ неправдиво проти ближнього свого!

21 І не бажай жони бли́жнього свого, і не бажай дому ближнього свого, ані поля його, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що є в ближнього твого!

22 Слова ці Господь промовляв до всього вашого зібра́ння, на горі з сере́дини огню, хмари та мряки, сильним голосом. І більш не говорив, і написав їх на двох камінних табли́цях, і дав їх мені.

23 І сталося, коли ви слухали той голос з-посеред те́мряви, а гора горіла огнем, то прийшли до мене всі го́лови ваших племе́н та ваші старші́,

24 та й сказали: „Тож Господь, Бог наш, показав нам славу Свою та ве́лич Свою, і голос Його чули ми з сере́дини огню. Цього дня ми бачили, що говорить Бог з люди́ною, — і вона жива!

25 А тепер на́що маємо вмирати? Бо спалить нас той великий огонь! Якщо ми бу́демо ще далі слухати голосу Господа Бога нашого, то помре́мо.

26 Бо чи є таке тіло, щоб чуло, як ми, голос Бога Живого, що промовляє з сере́дини огню, і жило б?

27 Приступи сам, і слухай усе, що́ скаже Господь, Бог наш, і ти будеш говорити нам усе, що промовля́тиме Господь, Бог наш, до тебе, а ми будемо слухати й виконаємо“.

28 І почув Господь голос ваших слів, коли ви промовляли до мене. І сказав до мене Господь: „Чув Я голос цього наро́ду, що промовляли до тебе. Добре все, що вони промовляли.

29 О, коли б їхнє серце було їм на те, щоб боялись Мене й пильнували всіх Моїх заповідей по всі дні, щоб було добре їм та синам їхнім навіки!

30 Іди, скажи їм: Вертайтесь собі до наметів своїх!

31 А ти стій тут зо Мною, і Я буду промовляти до тебе кожну заповідь, і постано́ви, і зако́ни, що будеш навчати їх, щоб вони виконували їх у кра́ї, що Я даю їм на спа́дщину його“.

32 І будеш пильнувати виконувати їх, як наказав вам Господь, Бог ваш, — не збочите ні право́руч, ні ліво́руч.

33 Усією тією дорогою, що наказав вам Господь, Бог ваш, будете ходити, щоб жили ви й було вам добре, і щоб довгі були ваші дні в кра́ї, що ви оволодієте ним.

Второзаконие

Глава 5

Повторення Закону

Розділ 5

1 Моисей созвал всех израильтян и сказал им: «Израильтяне, слушайте законы и правила, о которых я вам скажу сегодня, выучите эти законы и следуйте им.

1 І скликав Мойсей усього Ізраїля, та й сказав до ньо́го: „Слухай, Ізраїлю, постанови й зако́ни, які я говорю́ сьогодні в ваші уші, і навчіться їх, і будете пильнувати виконувати їх.

2 Господь, Бог наш, заключил соглашение с нами на горе Хорив.

2 Господь, Бог наш, склав з нами заповіта на Хориві.

3 Господь заключил это соглашение не с нашими предками, а со всеми нами — теми, кто жив здесь сегодня.

3 Не з батьками нашими склав Господь заповіта того, але з нами самими, що ми тут сьогодні всі живі.

4 У той горы Господь лицом к лицу говорил с вами из огня,

4 Обличчям в обличчя говорив Господь із вами на горі з сере́дини огню.

5 но вы испугались огня и не поднялись на гору, и потому я стоял между вами и Господом и говорил вам, что наказал Господь. Вот слова Господние:

5 Я того ча́су стояв між Господом та між вами, щоб передавати вам Господні слова, бо ви боялися огню, і ви не зійшли на го́ру, коли Він говорив:

6 „Я — Господь, Бог ваш! Я вывел вас из Египта, где вы были рабами.

6 „Я Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського кра́ю, з дому ра́бства.

7 Не поклоняйтесь никаким другим богам, кроме Меня.

7 Хай не буде тобі інших богів при Мені!

8 Не делайте себе ни идолов рукотворных, ни изображений, ни картин того, что высоко в небе, на земле или глубоко под водой.

8 Не роби собі різьби й усякої подо́би з того, що на небі вгорі, і що на землі до́лі, і що в воді під землею.

9 Не поклоняйтесь идолам и не служите им, потому что Я — Господь, Бог ваш. Я не потерплю, чтобы Мой народ поклонялся другим богам. Согрешившие против Меня становятся Моими врагами, и Я накажу их. Я накажу их детей, внуков и даже правнуков.

9 Не вклоняйся їм, і не служи їм, бо Я — Господь, Бог твій, Бог ревнивий, що карає провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, що нена́видять Мене,

10 К тем же, кто любит Меня и исполняет Мои заповеди, Я буду милостив. Я буду милостив и к их семьям на тысячи поколений!

10 і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто виконує Мої заповіді.

11 Не упоминайте легкомысленно имя Господнее, так как тот, кто неосторожно упоминает имя Господа — виновен, и Господь не пощадит его.

11 Не присягай Іменем Господа, Бога твого, надаре́мно, бо не помилує Господь того, хто присягає Його Ім'я́м надаре́мно.

12 Соблюдайте субботу, особый день, как повелел Господь, Бог ваш.

12 Пильнуй дня суботнього, щоб святити його, як наказав тобі Господь, Бог твій.

13 Шесть дней в неделю работайте,

13 Шість день працюй, і роби всю працю свою,

14 седьмой же день — день отдыха в честь Господа, Бога вашего, и потому в этот день никто не должен работать: ни ты сам, ни твои сыновья и дочери, ни живущие в твоём доме чужестранцы, ни твои рабы и рабыни. Даже твои волы и ослы, и другой скот пусть не работают! Пусть твои рабы отдыхают, как отдыхаешь ты сам.

14 а день сьо́мий — субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти й син твій та дочка́ твоя, і раб твій та невільниця твоя, і віл твій, і осел твій, і всяка худоба твоя, і прихо́дько твій, що в брамах твоїх, — щоб відпочив раб твій і невільниця твоя, як і ти.

15 Не забывайте, что вы сами были рабами в Египетской стране. Господь, Бог ваш, Своей силой великой вывел вас из Египта и освободил, и потому Господь, Бог ваш, велит вам навсегда сделать субботу святым днём!

15 І будеш пам'ята́ти, що був ти рабом в єгипетському кра́ї, і вивів тебе Господь, Бог твій, звідти сильною рукою та витягненим раме́ном, тому наказав тобі Господь, Бог твій, святкувати суботній день.

16 Почитай отца своего и мать свою, как повелел тебе Господь, Бог твой, и если исполнишь эту заповедь, то будешь долго жить и будет у тебя всё хорошо в той земле, которую даёт тебе Господь, Бог твой.

16 Шануй свого ба́тька та матір свою, як наказав був тобі Господь, Бог твій, щоб довгі були твої дні, і щоб було тобі добре на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі.

17 Не убивай.

17 Не вбивай!

18 Не прелюбодействуй.

18 Не чини пере́любу!

19 Не кради.

19 Не кради́!

20 Не клевещи на других.

20 Не свідчи́ неправдиво проти ближнього свого!

21 Не желай жены ближнего твоего, не желай ни дома его, ни земли, ни слуг его и служанок, ни волов его, ни ослов, не желай ничего, что принадлежит ближнему твоему!”»

21 І не бажай жони бли́жнього свого, і не бажай дому ближнього свого, ані поля його, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що є в ближнього твого!

22 Моисей сказал: «Господь дал вам все эти заповеди, когда вы все вместе были на горе. Господь говорил громогласно среди огня, туч и кромешной тьмы и, дав нам все эти заповеди, ничего больше не сказал, а записал Свои слова на двух каменных скрижалях и дал их мне.

22 Слова ці Господь промовляв до всього вашого зібра́ння, на горі з сере́дини огню, хмари та мряки, сильним голосом. І більш не говорив, і написав їх на двох камінних табли́цях, і дав їх мені.

23 Когда же вы услышали голос из тьмы и гора заполыхала огнём, то ваши старейшины и другие предводители колен подошли ко мне

23 І сталося, коли ви слухали той голос з-посеред те́мряви, а гора горіла огнем, то прийшли до мене всі го́лови ваших племе́н та ваші старші́,

24 и сказали: „Господь, Бог наш, явил нам славу Свою и величие Своё, мы слышали, как Он говорил из огня, и теперь знаем, что человек может остаться в живых даже после того, как Бог говорил с ним!

24 та й сказали: „Тож Господь, Бог наш, показав нам славу Свою та ве́лич Свою, і голос Його чули ми з сере́дини огню. Цього дня ми бачили, що говорить Бог з люди́ною, — і вона жива!

25 Но если мы ещё раз услышим, как Господь говорит с нами, то умрём, потому что этот ужасный огонь уничтожит нас! Мы не хотим умирать!

25 А тепер на́що маємо вмирати? Бо спалить нас той великий огонь! Якщо ми бу́демо ще далі слухати голосу Господа Бога нашого, то помре́мо.

26 Не бывало ещё, чтобы живой Бог говорил из огня с человеком, как это случилось с нами, и чтобы тот человек остался в живых!

26 Бо чи є таке тіло, щоб чуло, як ми, голос Бога Живого, що промовляє з сере́дини огню, і жило б?

27 Моисей, ты сам подойди к Господу, Богу нашему, выслушай всё, что Он скажет, а потом перескажи нам всё, что Господь скажет тебе. Мы выслушаем тебя и исполним всё, что ты скажешь”».

27 Приступи сам, і слухай усе, що́ скаже Господь, Бог наш, і ти будеш говорити нам усе, що промовля́тиме Господь, Бог наш, до тебе, а ми будемо слухати й виконаємо“.

28 «Господь услышал, что вы говорите, и сказал мне: „Я слышал, что говорит народ, и всё это правильно.

28 І почув Господь голос ваших слів, коли ви промовляли до мене. І сказав до мене Господь: „Чув Я голос цього наро́ду, що промовляли до тебе. Добре все, що вони промовляли.

29 Я всего лишь хотел, чтобы они перестали думать так, как раньше, и стали почитать Меня, исполняя Мои заповеди от всего сердца! И тогда всё будет хорошо и с ними, и с их потомками во веки веков.

29 О, коли б їхнє серце було їм на те, щоб боялись Мене й пильнували всіх Моїх заповідей по всі дні, щоб було добре їм та синам їхнім навіки!

30 Пойди, скажи людям, чтобы они разошлись по своим шатрам,

30 Іди, скажи їм: Вертайтесь собі до наметів своїх!

31 а сам встань около Меня, и Я скажу тебе все заповеди, законы и предписания, которым ты должен их научить. Пусть они исполняют всё это в той земле, которую Я отдаю им во владение”.

31 А ти стій тут зо Мною, і Я буду промовляти до тебе кожну заповідь, і постано́ви, і зако́ни, що будеш навчати їх, щоб вони виконували їх у кра́ї, що Я даю їм на спа́дщину його“.

32 Смотрите же, поступайте, как заповедал вам Господь, и неуклонно следуйте Богу!

32 І будеш пильнувати виконувати їх, як наказав вам Господь, Бог ваш, — не збочите ні право́руч, ні ліво́руч.

33 Поступайте так, как повелел вам Господь, Бог ваш, и тогда вы будете жить, и всё у вас будет хорошо, и ваша жизнь будет долгой на той земле, которая будет вам принадлежать!» Всегда любите Господа и повинуйтесь Богу!

33 Усією тією дорогою, що наказав вам Господь, Бог ваш, будете ходити, щоб жили ви й було вам добре, і щоб довгі були ваші дні в кра́ї, що ви оволодієте ним.

1.0x