ВторозакониеГлава 5 |
1 |
2 Господь, Бог наш, заключил соглашение с нами на горе Хорив. |
3 Господь заключил это соглашение не с нашими предками, а со всеми нами — теми, кто жив здесь сегодня. |
4 У той горы Господь лицом к лицу говорил с вами из огня, |
5 но вы испугались огня и не поднялись на гору, и потому я стоял между вами и Господом и говорил вам, что наказал Господь. Вот слова Господние: |
6 „Я — Господь, Бог ваш! Я вывел вас из Египта, где вы были рабами. |
7 Не поклоняйтесь никаким другим богам, кроме Меня. |
8 Не делайте себе ни идолов рукотворных, ни изображений, ни картин того, что высоко в небе, на земле или глубоко под водой. |
9 Не поклоняйтесь идолам и не служите им, потому что Я — Господь, Бог ваш. Я не потерплю, чтобы Мой народ поклонялся другим богам. Согрешившие против Меня становятся Моими врагами, и Я накажу их. Я накажу их детей, внуков и даже правнуков. |
10 К тем же, кто любит Меня и исполняет Мои заповеди, Я буду милостив. Я буду милостив и к их семьям на тысячи поколений! |
11 Не упоминайте легкомысленно имя Господнее, так как тот, кто неосторожно упоминает имя Господа — виновен, и Господь не пощадит его. |
12 Соблюдайте субботу, особый день, как повелел Господь, Бог ваш. |
13 Шесть дней в неделю работайте, |
14 седьмой же день — день отдыха в честь Господа, Бога вашего, и потому в этот день никто не должен работать: ни ты сам, ни твои сыновья и дочери, ни живущие в твоём доме чужестранцы, ни твои рабы и рабыни. Даже твои волы и ослы, и другой скот пусть не работают! Пусть твои рабы отдыхают, как отдыхаешь ты сам. |
15 Не забывайте, что вы сами были рабами в Египетской стране. Господь, Бог ваш, Своей силой великой вывел вас из Египта и освободил, и потому Господь, Бог ваш, велит вам навсегда сделать субботу святым днём! |
16 Почитай отца своего и мать свою, как повелел тебе Господь, Бог твой, и если исполнишь эту заповедь, то будешь долго жить и будет у тебя всё хорошо в той земле, которую даёт тебе Господь, Бог твой. |
17 Не убивай. |
18 Не прелюбодействуй. |
19 Не кради. |
20 Не клевещи на других. |
21 Не желай жены ближнего твоего, не желай ни дома его, ни земли, ни слуг его и служанок, ни волов его, ни ослов, не желай ничего, что принадлежит ближнему твоему!”» |
22 |
23 Когда же вы услышали голос из тьмы и гора заполыхала огнём, то ваши старейшины и другие предводители колен подошли ко мне |
24 и сказали: „Господь, Бог наш, явил нам славу Свою и величие Своё, мы слышали, как Он говорил из огня, и теперь знаем, что человек может остаться в живых даже после того, как Бог говорил с ним! |
25 Но если мы ещё раз услышим, как Господь говорит с нами, то умрём, потому что этот ужасный огонь уничтожит нас! Мы не хотим умирать! |
26 Не бывало ещё, чтобы живой Бог говорил из огня с человеком, как это случилось с нами, и чтобы тот человек остался в живых! |
27 Моисей, ты сам подойди к Господу, Богу нашему, выслушай всё, что Он скажет, а потом перескажи нам всё, что Господь скажет тебе. Мы выслушаем тебя и исполним всё, что ты скажешь”». |
28 |
29 Я всего лишь хотел, чтобы они перестали думать так, как раньше, и стали почитать Меня, исполняя Мои заповеди от всего сердца! И тогда всё будет хорошо и с ними, и с их потомками во веки веков. |
30 Пойди, скажи людям, чтобы они разошлись по своим шатрам, |
31 а сам встань около Меня, и Я скажу тебе все заповеди, законы и предписания, которым ты должен их научить. Пусть они исполняют всё это в той земле, которую Я отдаю им во владение”. |
32 Смотрите же, поступайте, как заповедал вам Господь, и неуклонно следуйте Богу! |
33 Поступайте так, как повелел вам Господь, Бог ваш, и тогда вы будете жить, и всё у вас будет хорошо, и ваша жизнь будет долгой на той земле, которая будет вам принадлежать!» Всегда любите Господа и повинуйтесь Богу! |
Повторення ЗаконуРозділ 5 |
1 |
2 Господь, Бог наш, склав з нами заповіта на Хориві. |
3 Не з батьками нашими склав Господь заповіта того, але з нами самими, що ми тут сьогодні всі живі. |
4 Обличчям в обличчя говорив Господь із вами на горі з сере́дини огню. |
5 Я того ча́су стояв між Господом та між вами, щоб передавати вам Господні слова, бо ви боялися огню, і ви не зійшли на го́ру, коли Він говорив: |
6 „Я Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського кра́ю, з дому ра́бства. |
7 Хай не буде тобі інших богів при Мені! |
8 Не роби собі різьби й усякої подо́би з того, що на небі вгорі, і що на землі до́лі, і що в воді під землею. |
9 Не вклоняйся їм, і не служи їм, бо Я — Господь, Бог твій, Бог ревнивий, що карає провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, що нена́видять Мене, |
10 і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто виконує Мої заповіді. |
11 Не присягай Іменем Господа, Бога твого, надаре́мно, бо не помилує Господь того, хто присягає Його Ім'я́м надаре́мно. |
12 Пильнуй дня суботнього, щоб святити його, як наказав тобі Господь, Бог твій. |
13 Шість день працюй, і роби всю працю свою, |
14 а день сьо́мий — субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти й син твій та дочка́ твоя, і раб твій та невільниця твоя, і віл твій, і осел твій, і всяка худоба твоя, і прихо́дько твій, що в брамах твоїх, — щоб відпочив раб твій і невільниця твоя, як і ти. |
15 І будеш пам'ята́ти, що був ти рабом в єгипетському кра́ї, і вивів тебе Господь, Бог твій, звідти сильною рукою та витягненим раме́ном, тому наказав тобі Господь, Бог твій, святкувати суботній день. |
16 Шануй свого ба́тька та матір свою, як наказав був тобі Господь, Бог твій, щоб довгі були твої дні, і щоб було тобі добре на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі. |
17 Не вбивай! |
18 Не чини пере́любу! |
19 Не кради́! |
20 Не свідчи́ неправдиво проти ближнього свого! |
21 І не бажай жони бли́жнього свого, і не бажай дому ближнього свого, ані поля його, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що є в ближнього твого! |
22 Слова ці Господь промовляв до всього вашого зібра́ння, на горі з сере́дини огню, хмари та мряки, сильним голосом. І більш не говорив, і написав їх на двох камінних табли́цях, і дав їх мені. |
23 І сталося, коли ви слухали той голос з-посеред те́мряви, а гора горіла огнем, то прийшли до мене всі го́лови ваших племе́н та ваші старші́, |
24 та й сказали: „Тож Господь, Бог наш, показав нам славу Свою та ве́лич Свою, і голос Його чули ми з сере́дини огню. Цього дня ми бачили, що говорить Бог з люди́ною, — і вона жива! |
25 А тепер на́що маємо вмирати? Бо спалить нас той великий огонь! Якщо ми бу́демо ще далі слухати голосу Господа Бога нашого, то помре́мо. |
26 Бо чи є таке тіло, щоб чуло, як ми, голос Бога Живого, що промовляє з сере́дини огню, і жило б? |
27 Приступи сам, і слухай усе, що́ скаже Господь, Бог наш, і ти будеш говорити нам усе, що промовля́тиме Господь, Бог наш, до тебе, а ми будемо слухати й виконаємо“. |
28 І почув Господь голос ваших слів, коли ви промовляли до мене. І сказав до мене Господь: „Чув Я голос цього наро́ду, що промовляли до тебе. Добре все, що вони промовляли. |
29 О, коли б їхнє серце було їм на те, щоб боялись Мене й пильнували всіх Моїх заповідей по всі дні, щоб було добре їм та синам їхнім навіки! |
30 Іди, скажи їм: Вертайтесь собі до наметів своїх! |
31 А ти стій тут зо Мною, і Я буду промовляти до тебе кожну заповідь, і постано́ви, і зако́ни, що будеш навчати їх, щоб вони виконували їх у кра́ї, що Я даю їм на спа́дщину його“. |
32 І будеш пильнувати виконувати їх, як наказав вам Господь, Бог ваш, — не збочите ні право́руч, ні ліво́руч. |
33 Усією тією дорогою, що наказав вам Господь, Бог ваш, будете ходити, щоб жили ви й було вам добре, і щоб довгі були ваші дні в кра́ї, що ви оволодієте ним. |
ВторозакониеГлава 5 |
Повторення ЗаконуРозділ 5 |
1 |
1 |
2 Господь, Бог наш, заключил соглашение с нами на горе Хорив. |
2 Господь, Бог наш, склав з нами заповіта на Хориві. |
3 Господь заключил это соглашение не с нашими предками, а со всеми нами — теми, кто жив здесь сегодня. |
3 Не з батьками нашими склав Господь заповіта того, але з нами самими, що ми тут сьогодні всі живі. |
4 У той горы Господь лицом к лицу говорил с вами из огня, |
4 Обличчям в обличчя говорив Господь із вами на горі з сере́дини огню. |
5 но вы испугались огня и не поднялись на гору, и потому я стоял между вами и Господом и говорил вам, что наказал Господь. Вот слова Господние: |
5 Я того ча́су стояв між Господом та між вами, щоб передавати вам Господні слова, бо ви боялися огню, і ви не зійшли на го́ру, коли Він говорив: |
6 „Я — Господь, Бог ваш! Я вывел вас из Египта, где вы были рабами. |
6 „Я Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського кра́ю, з дому ра́бства. |
7 Не поклоняйтесь никаким другим богам, кроме Меня. |
7 Хай не буде тобі інших богів при Мені! |
8 Не делайте себе ни идолов рукотворных, ни изображений, ни картин того, что высоко в небе, на земле или глубоко под водой. |
8 Не роби собі різьби й усякої подо́би з того, що на небі вгорі, і що на землі до́лі, і що в воді під землею. |
9 Не поклоняйтесь идолам и не служите им, потому что Я — Господь, Бог ваш. Я не потерплю, чтобы Мой народ поклонялся другим богам. Согрешившие против Меня становятся Моими врагами, и Я накажу их. Я накажу их детей, внуков и даже правнуков. |
9 Не вклоняйся їм, і не служи їм, бо Я — Господь, Бог твій, Бог ревнивий, що карає провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, що нена́видять Мене, |
10 К тем же, кто любит Меня и исполняет Мои заповеди, Я буду милостив. Я буду милостив и к их семьям на тысячи поколений! |
10 і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто виконує Мої заповіді. |
11 Не упоминайте легкомысленно имя Господнее, так как тот, кто неосторожно упоминает имя Господа — виновен, и Господь не пощадит его. |
11 Не присягай Іменем Господа, Бога твого, надаре́мно, бо не помилує Господь того, хто присягає Його Ім'я́м надаре́мно. |
12 Соблюдайте субботу, особый день, как повелел Господь, Бог ваш. |
12 Пильнуй дня суботнього, щоб святити його, як наказав тобі Господь, Бог твій. |
13 Шесть дней в неделю работайте, |
13 Шість день працюй, і роби всю працю свою, |
14 седьмой же день — день отдыха в честь Господа, Бога вашего, и потому в этот день никто не должен работать: ни ты сам, ни твои сыновья и дочери, ни живущие в твоём доме чужестранцы, ни твои рабы и рабыни. Даже твои волы и ослы, и другой скот пусть не работают! Пусть твои рабы отдыхают, как отдыхаешь ты сам. |
14 а день сьо́мий — субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти й син твій та дочка́ твоя, і раб твій та невільниця твоя, і віл твій, і осел твій, і всяка худоба твоя, і прихо́дько твій, що в брамах твоїх, — щоб відпочив раб твій і невільниця твоя, як і ти. |
15 Не забывайте, что вы сами были рабами в Египетской стране. Господь, Бог ваш, Своей силой великой вывел вас из Египта и освободил, и потому Господь, Бог ваш, велит вам навсегда сделать субботу святым днём! |
15 І будеш пам'ята́ти, що був ти рабом в єгипетському кра́ї, і вивів тебе Господь, Бог твій, звідти сильною рукою та витягненим раме́ном, тому наказав тобі Господь, Бог твій, святкувати суботній день. |
16 Почитай отца своего и мать свою, как повелел тебе Господь, Бог твой, и если исполнишь эту заповедь, то будешь долго жить и будет у тебя всё хорошо в той земле, которую даёт тебе Господь, Бог твой. |
16 Шануй свого ба́тька та матір свою, як наказав був тобі Господь, Бог твій, щоб довгі були твої дні, і щоб було тобі добре на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі. |
17 Не убивай. |
17 Не вбивай! |
18 Не прелюбодействуй. |
18 Не чини пере́любу! |
19 Не кради. |
19 Не кради́! |
20 Не клевещи на других. |
20 Не свідчи́ неправдиво проти ближнього свого! |
21 Не желай жены ближнего твоего, не желай ни дома его, ни земли, ни слуг его и служанок, ни волов его, ни ослов, не желай ничего, что принадлежит ближнему твоему!”» |
21 І не бажай жони бли́жнього свого, і не бажай дому ближнього свого, ані поля його, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що є в ближнього твого! |
22 |
22 Слова ці Господь промовляв до всього вашого зібра́ння, на горі з сере́дини огню, хмари та мряки, сильним голосом. І більш не говорив, і написав їх на двох камінних табли́цях, і дав їх мені. |
23 Когда же вы услышали голос из тьмы и гора заполыхала огнём, то ваши старейшины и другие предводители колен подошли ко мне |
23 І сталося, коли ви слухали той голос з-посеред те́мряви, а гора горіла огнем, то прийшли до мене всі го́лови ваших племе́н та ваші старші́, |
24 и сказали: „Господь, Бог наш, явил нам славу Свою и величие Своё, мы слышали, как Он говорил из огня, и теперь знаем, что человек может остаться в живых даже после того, как Бог говорил с ним! |
24 та й сказали: „Тож Господь, Бог наш, показав нам славу Свою та ве́лич Свою, і голос Його чули ми з сере́дини огню. Цього дня ми бачили, що говорить Бог з люди́ною, — і вона жива! |
25 Но если мы ещё раз услышим, как Господь говорит с нами, то умрём, потому что этот ужасный огонь уничтожит нас! Мы не хотим умирать! |
25 А тепер на́що маємо вмирати? Бо спалить нас той великий огонь! Якщо ми бу́демо ще далі слухати голосу Господа Бога нашого, то помре́мо. |
26 Не бывало ещё, чтобы живой Бог говорил из огня с человеком, как это случилось с нами, и чтобы тот человек остался в живых! |
26 Бо чи є таке тіло, щоб чуло, як ми, голос Бога Живого, що промовляє з сере́дини огню, і жило б? |
27 Моисей, ты сам подойди к Господу, Богу нашему, выслушай всё, что Он скажет, а потом перескажи нам всё, что Господь скажет тебе. Мы выслушаем тебя и исполним всё, что ты скажешь”». |
27 Приступи сам, і слухай усе, що́ скаже Господь, Бог наш, і ти будеш говорити нам усе, що промовля́тиме Господь, Бог наш, до тебе, а ми будемо слухати й виконаємо“. |
28 |
28 І почув Господь голос ваших слів, коли ви промовляли до мене. І сказав до мене Господь: „Чув Я голос цього наро́ду, що промовляли до тебе. Добре все, що вони промовляли. |
29 Я всего лишь хотел, чтобы они перестали думать так, как раньше, и стали почитать Меня, исполняя Мои заповеди от всего сердца! И тогда всё будет хорошо и с ними, и с их потомками во веки веков. |
29 О, коли б їхнє серце було їм на те, щоб боялись Мене й пильнували всіх Моїх заповідей по всі дні, щоб було добре їм та синам їхнім навіки! |
30 Пойди, скажи людям, чтобы они разошлись по своим шатрам, |
30 Іди, скажи їм: Вертайтесь собі до наметів своїх! |
31 а сам встань около Меня, и Я скажу тебе все заповеди, законы и предписания, которым ты должен их научить. Пусть они исполняют всё это в той земле, которую Я отдаю им во владение”. |
31 А ти стій тут зо Мною, і Я буду промовляти до тебе кожну заповідь, і постано́ви, і зако́ни, що будеш навчати їх, щоб вони виконували їх у кра́ї, що Я даю їм на спа́дщину його“. |
32 Смотрите же, поступайте, как заповедал вам Господь, и неуклонно следуйте Богу! |
32 І будеш пильнувати виконувати їх, як наказав вам Господь, Бог ваш, — не збочите ні право́руч, ні ліво́руч. |
33 Поступайте так, как повелел вам Господь, Бог ваш, и тогда вы будете жить, и всё у вас будет хорошо, и ваша жизнь будет долгой на той земле, которая будет вам принадлежать!» Всегда любите Господа и повинуйтесь Богу! |
33 Усією тією дорогою, що наказав вам Господь, Бог ваш, будете ходити, щоб жили ви й було вам добре, і щоб довгі були ваші дні в кра́ї, що ви оволодієте ним. |