Библия - Обещанное Восстановление

Вiд Луки

Розділ 2

1 І трапилося тими днями, — вийшов нака́з царя А́вгуста переписати всю землю.

2 Цей пе́репис перший відбувся тоді, коли вла́ду над Си́рією мав Квірі́ній.

3 І всі йшли записатися, кожен у місто своє.

4 Пішов теж і Йо́сип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Вифлеє́м, бо похо́див із дому та з роду Давидового,

5 щоб йому записатись із Марією, із ним зару́ченою, що була́ вагітна́.

6 І сталось, як були́ вони там, то настав їй день породити.

7 І породила вона свого Пе́рвенця Сина, і Його сповила́, і до я́сел поклала Його́, — бо в за́їзді місця не стало для них.

8 А в тій стороні були́ пастухи, які пильнували на полі, і нічно́ї пори вартували отару свою.

9 Аж ось а́нгол Господній з'явивсь коло них, і слава Господня ося́яла їх. І вони перестра́шились стра́хом великим,

10 Та а́нгол промовив до них: „Не лякайтесь, бо я ось благовіщу́ вам радість велику, що станеться лю́дям усім.

11 Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.

12 А ось вам ознака: Дитину сповиту ви зна́йдете, що в я́слах лежатиме“.

13 І ось ра́птом з'явилася з а́нголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали:

14 „Слава Богу на висоті, і на землі спокій, у людях добра воля!“

15 І сталось, коли анголи́ відійшли від них в небо, пастухи зачали́ говори́ти один о́дному: „Ходім до Вифлеєму й побачмо, що́ сталося там, про що́ сповістив нас Господь“.

16 І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йо́сипа, та Дитинку, що в я́слах лежала.

17 А побачивши, розповіли́ про все те, що́ про Цю Дитину було́ їм зві́щено.

18 І всі, хто почув, дивувались тому, що́ їм пастухи говорили.

19 А Марія оці всі слова́ зберігала, розважаючи, у серці своїм.

20 Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано.

21 Коли ж ви́повнились вісім день, щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був а́нгол назвав, перше ніж Він в утро́бі зачався.

22 А коли — за Зако́ном Мойсея — минулися дні їхнього очи́щення, то до Єрусалиму прине́сли Його, щоб поставити Його перед Господом,

23 як у Зако́ні Господнім написано: „Кожне дитя чоловічої ста́ті, що розкриває утро́бу, має бути посвя́чене Господу“,

24 і щоб жертву скла́сти, як у Зако́ні Господньому сказано, — „пару горлича́т або двоє голубеня́т“.

25 І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семе́н, — люди́на праведна та благочести́ва, — що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому.

26 І від Духа Святого йому було зві́щено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього.

27 І Дух у храм припрова́див його. І як внесли Дитину Ісуса батьки́, щоб за Нього вчинити звича́єм зако́нним,

28 тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив:

29 „Нині відпускаєш раба Свого́, Владико, за словом Твоїм із ми́ром,

30 бо побачили очі мої Спасі́ння Твоє,

31 яке Ти приготува́в перед всіма наро́дами,

32 Світло на просвіту поганам і на славу наро́ду Твого Ізраїля!“

33 І дивувалися ба́тько Його й мати тим, що про Нього було́ розповіджене.

34 А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: „Ось призначений Цей багатьо́м на падіння й устава́ння в Ізраїлі, і на знак спереча́ння, —

35 і меч душу проши́є самій же тобі, — щоб відкрились думки́ сердець багатьох!“

36 Була й Анна пророчиця, дочка́ Фануїлова з племени Аси́рового, — вона дожила́ до глибокої старости, живши з мужем сім ро́ків від свого дівува́ння,

37 удова ро́ків вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі поста́ми й моли́твами.

38 І години тієї вона надійшла, Бога сла́вила та говорила про Нього всім, хто визво́лення Єрусалиму чекав.

39 А як виконали за Зако́ном Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету.

40 А Дитина росла та зміцнялася духом, набираючись мудрости. І благодать Божа на Ній пробува́ла.

41 А батьки́ Його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи.

42 І коли мав Він дванадцять ро́ків, вони за звича́єм на свято пішли.

43 Як дні ж свята скінчи́лись були, і вертались вони, молодий Ісус в Єрусалимі лиши́вся, а Йо́сип та мати Його не знали того.

44 Вони ду́мали, що Він із подорожніми йде; пройшли день дороги, та й стали шукати Його поміж ро́дичами та знайо́мими.

45 Але, не знайшовши, вернулися в Єрусалим, та й шукали Його.

46 І сталось, що третього дня відшукали у храмі Його, як сидів серед учителів, і вислу́хував їх, і запитував їх.

47 Усі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям.

48 І як вони Його вгледіли, то здивувались, а мати сказала до Нього: „Дитино, — чому так Ти зробив нам? Ось Твій батько та я із журбо́ю шукали Тебе“.

49 А Він їм відказав: „Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві?“

50 Та не зрозуміли вони того сло́ва, що Він їм говорив.

51 І пішов Він із ними, і прибув у Назарет, і був їм слухня́ний. А мати Його зберігала оці всі слова́ в своїм серці.

52 А Ісус зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей.

Евангелие от Луки

Глава 2

1 Было же в дни те: вышел указ от кесаря Августа о переписи всей вселенной.

2 Это была первая перепись в правление Квириния Сирией.

3 И шли все записываться, каждый в свой город.

4 И пошел также Иосиф из Галилеи из города Назарета в Иудею в город Давидов, называемый Вифлеем, потому что был он из дома и рода Давидова,

5 записаться с Мариам, обрученною ему, которая была беременна.

6 Было же: пока они находились там, исполнились дни, когда Она должна была родить,

7 и родила Она Сына Своего первенца и спеленала Его и положила Его в яслях, потому что не было им места в гостинице.

8 И были в этой стране пастухи, жившие под открытым небом и стерегшие ночью стадо свое.

9 И ангел Господень предстал им, и слава Господня осияла их, и они устрашились страхом великим.

10 И сказал им ангел: не бойтесь. Ибо вот, благовествую вам радость великую, которая будет всему народу:

11 родился вам сегодня в городе Давидовом Спаситель, Который есть Христос Господь.

12 И вот вам знамение: вы найдете Младенца спелёнатого и лежащего в яслях.

13 И внезапно вместе с ангелом явилось множество воинства небесного, хваля Бога и говоря:

14 Слава в вышних Богу, и на земле мир, в людях благоволение.

15 И было: когда отошли от них на небо ангелы, пастухи стали говорить друг другу: дойдем же до Вифлеема и посмотрим, что такое произошло, о чем Господь объявил нам.

16 И они поспешили придти, и нашли и Мариам, и Иосифа, и Младенца, лежащего в яслях.

17 Увидев же, сообщили о том, что им сказано было об Этом Дитяти.

18 И все услышавшие удивились сказанному им пастухами.

19 Мариам же все слова эти сохраняла, слагая в сердце Своем.

20 И возвратились пастухи, славя и хваля Бога за всё, что они увидели и услышали так, как было сказано им.

21 И когда исполнилось восемь дней, чтобы обрезать Его, тогда и наречено было имя Ему: Иисус, данное ангелом прежде зачатия Его во чреве.

22 И когда исполнились дни очищения их по Закону Моисееву, принесли Его в Иерусалим, чтобы поставить пред Господом,

23 как написано в Законе Господнем: «Всякое существо мужеского пола, разверзающее материнскую утробу, да будет посвящено Господу»,

24 и чтобы принести жертву по сказанному в Законе Господнем: пару горлиц или двух птенцов голубиных.

25 И вот, был в Иерусалиме человек, которому имя Симеон, человек праведный и благоговейный, ожидающий утешения Израиля, и Дух Святой был на нем.

26 И было ему открыто Духом Святым, что он не увидит смерти, прежде чем не увидит Христа Господня.

27 И пришел он в Духе в храм, и когда принесли родители Младенца Иисуса, чтобы совершить над Ним установленное по Закону,

28 он взял Его на руки, благословил Бога и сказал:

29 Теперь отпускаешь Ты раба Твоего, Владыко, по слову Твоему, с миром,

30 ибо видели очи мои спасение Твое,

31 которое Ты уготовал пред лицом всех народов:

32 свет во откровение язычникам, и славу народа Твоего Израиля.

33 И отец Его и Мать удивлялись тому, что говорилось о Нем.

34 И благословил их Симеон и сказал Мариам, Матери Его: вот, Он лежит на падение и восстание многих во Израиле и в знамение пререкаемое,

35 и Тебе же Самой душу пройдет меч, чтобы раскрыты были во многих сердцах помышления.

36 И была Анна пророчица, дочь Фануила, из колена Асирова. Она достигла весьма преклонного возраста, прожив с мужем семь лет от девства своего,

37 и вдовой до восьмидесяти четырех лет. Она не отходила от храма, постом и молитвою служа Богу день и ночь.

38 И в этот час, подойдя, она славила Бога и говорила о Нем всем ожидающим искупления Иерусалима.

39 И когда они совершили всё положенное по Закону Господню, то возвратились в Галилею в город свой Назарет.

40 Дитя же росло и укреплялось, исполняясь премудрости, и благодать Божия была на Нем.

41 И ходили родители Его каждый год в Иерусалим на праздник Пасхи.

42 И по достижении Им двенадцати лет, когда восходили они в Иерусалим по обычаю Праздника,

43 и совершили положенные дни, — при возвращении остался Отрок Иисус в Иерусалиме, и не заметили этого родители Его.

44 Думая же, что Он со спутниками, прошли они дневной путь и стали искать Его среди родственников и знакомых,

45 и не найдя, возвратились в Иерусалим, ища Его.

46 И было: через три дня нашли они Его в храме, сидящего между учителями и слушающего их и задающего им вопросы;

47 и изумлялись все слушающие Его разуму и ответам Его.

48 И увидев Его, они были поражены, и сказала Ему Матерь Его: Дитя Мое, почему поступил Ты с нами так? Вот, отец Твой и Я с болью ищем Тебя.

49 И сказал Он им: что же вы искали Меня? Не знали вы, что Мне надлежит быть во владениях Отца Моего?

50 И они не поняли слова, которое Он сказал им.

51 И Он ушел с ними и пришел в Назарет, и был в повиновении у них, и Матерь Его хранила всё это в сердце Своем.

52 А Иисус преуспевал в премудрости и возрасте и любви у Бога и людей.

Вiд Луки Розділ 2	Евангелие от Луки Глава 2
1 І трапилося тими днями, — вийшов нака́з царя А́вгуста переписати всю землю.	1 Было же в дни те: вышел указ от кесаря Августа о переписи всей вселенной.
2 Цей пе́репис перший відбувся тоді, коли вла́ду над Си́рією мав Квірі́ній.	2 Это была первая перепись в правление Квириния Сирией.
3 І всі йшли записатися, кожен у місто своє.	3 И шли все записываться, каждый в свой город.
4 Пішов теж і Йо́сип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Вифлеє́м, бо похо́див із дому та з роду Давидового,	4 И пошел также Иосиф из Галилеи из города Назарета в Иудею в город Давидов, называемый Вифлеем, потому что был он из дома и рода Давидова,
5 щоб йому записатись із Марією, із ним зару́ченою, що була́ вагітна́.	5 записаться с Мариам, обрученною ему, которая была беременна.
6 І сталось, як були́ вони там, то настав їй день породити.	6 Было же: пока они находились там, исполнились дни, когда Она должна была родить,
7 І породила вона свого Пе́рвенця Сина, і Його сповила́, і до я́сел поклала Його́, — бо в за́їзді місця не стало для них.	7 и родила Она Сына Своего первенца и спеленала Его и положила Его в яслях, потому что не было им места в гостинице.
8 А в тій стороні були́ пастухи, які пильнували на полі, і нічно́ї пори вартували отару свою.	8 И были в этой стране пастухи, жившие под открытым небом и стерегшие ночью стадо свое.
9 Аж ось а́нгол Господній з'явивсь коло них, і слава Господня ося́яла їх. І вони перестра́шились стра́хом великим,	9 И ангел Господень предстал им, и слава Господня осияла их, и они устрашились страхом великим.
10 Та а́нгол промовив до них: „Не лякайтесь, бо я ось благовіщу́ вам радість велику, що станеться лю́дям усім.	10 И сказал им ангел: не бойтесь. Ибо вот, благовествую вам радость великую, которая будет всему народу:
11 Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.	11 родился вам сегодня в городе Давидовом Спаситель, Который есть Христос Господь.
12 А ось вам ознака: Дитину сповиту ви зна́йдете, що в я́слах лежатиме“.	12 И вот вам знамение: вы найдете Младенца спелёнатого и лежащего в яслях.
13 І ось ра́птом з'явилася з а́нголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали:	13 И внезапно вместе с ангелом явилось множество воинства небесного, хваля Бога и говоря:
14 „Слава Богу на висоті, і на землі спокій, у людях добра воля!“	14 Слава в вышних Богу, и на земле мир, в людях благоволение.
15 І сталось, коли анголи́ відійшли від них в небо, пастухи зачали́ говори́ти один о́дному: „Ходім до Вифлеєму й побачмо, що́ сталося там, про що́ сповістив нас Господь“.	15 И было: когда отошли от них на небо ангелы, пастухи стали говорить друг другу: дойдем же до Вифлеема и посмотрим, что такое произошло, о чем Господь объявил нам.
16 І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йо́сипа, та Дитинку, що в я́слах лежала.	16 И они поспешили придти, и нашли и Мариам, и Иосифа, и Младенца, лежащего в яслях.
17 А побачивши, розповіли́ про все те, що́ про Цю Дитину було́ їм зві́щено.	17 Увидев же, сообщили о том, что им сказано было об Этом Дитяти.
18 І всі, хто почув, дивувались тому, що́ їм пастухи говорили.	18 И все услышавшие удивились сказанному им пастухами.
19 А Марія оці всі слова́ зберігала, розважаючи, у серці своїм.	19 Мариам же все слова эти сохраняла, слагая в сердце Своем.
20 Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано.	20 И возвратились пастухи, славя и хваля Бога за всё, что они увидели и услышали так, как было сказано им.
21 Коли ж ви́повнились вісім день, щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був а́нгол назвав, перше ніж Він в утро́бі зачався.	21 И когда исполнилось восемь дней, чтобы обрезать Его, тогда и наречено было имя Ему: Иисус, данное ангелом прежде зачатия Его во чреве.
22 А коли — за Зако́ном Мойсея — минулися дні їхнього очи́щення, то до Єрусалиму прине́сли Його, щоб поставити Його перед Господом,	22 И когда исполнились дни очищения их по Закону Моисееву, принесли Его в Иерусалим, чтобы поставить пред Господом,
23 як у Зако́ні Господнім написано: „Кожне дитя чоловічої ста́ті, що розкриває утро́бу, має бути посвя́чене Господу“,	23 как написано в Законе Господнем: «Всякое существо мужеского пола, разверзающее материнскую утробу, да будет посвящено Господу»,
24 і щоб жертву скла́сти, як у Зако́ні Господньому сказано, — „пару горлича́т або двоє голубеня́т“.	24 и чтобы принести жертву по сказанному в Законе Господнем: пару горлиц или двух птенцов голубиных.
25 І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семе́н, — люди́на праведна та благочести́ва, — що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому.	25 И вот, был в Иерусалиме человек, которому имя Симеон, человек праведный и благоговейный, ожидающий утешения Израиля, и Дух Святой был на нем.
26 І від Духа Святого йому було зві́щено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього.	26 И было ему открыто Духом Святым, что он не увидит смерти, прежде чем не увидит Христа Господня.
27 І Дух у храм припрова́див його. І як внесли Дитину Ісуса батьки́, щоб за Нього вчинити звича́єм зако́нним,	27 И пришел он в Духе в храм, и когда принесли родители Младенца Иисуса, чтобы совершить над Ним установленное по Закону,
28 тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив:	28 он взял Его на руки, благословил Бога и сказал:
29 „Нині відпускаєш раба Свого́, Владико, за словом Твоїм із ми́ром,	29 Теперь отпускаешь Ты раба Твоего, Владыко, по слову Твоему, с миром,
30 бо побачили очі мої Спасі́ння Твоє,	30 ибо видели очи мои спасение Твое,
31 яке Ти приготува́в перед всіма наро́дами,	31 которое Ты уготовал пред лицом всех народов:
32 Світло на просвіту поганам і на славу наро́ду Твого Ізраїля!“	32 свет во откровение язычникам, и славу народа Твоего Израиля.
33 І дивувалися ба́тько Його й мати тим, що про Нього було́ розповіджене.	33 И отец Его и Мать удивлялись тому, что говорилось о Нем.
34 А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: „Ось призначений Цей багатьо́м на падіння й устава́ння в Ізраїлі, і на знак спереча́ння, —	34 И благословил их Симеон и сказал Мариам, Матери Его: вот, Он лежит на падение и восстание многих во Израиле и в знамение пререкаемое,
35 і меч душу проши́є самій же тобі, — щоб відкрились думки́ сердець багатьох!“	35 и Тебе же Самой душу пройдет меч, чтобы раскрыты были во многих сердцах помышления.
36 Була й Анна пророчиця, дочка́ Фануїлова з племени Аси́рового, — вона дожила́ до глибокої старости, живши з мужем сім ро́ків від свого дівува́ння,	36 И была Анна пророчица, дочь Фануила, из колена Асирова. Она достигла весьма преклонного возраста, прожив с мужем семь лет от девства своего,
37 удова ро́ків вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі поста́ми й моли́твами.	37 и вдовой до восьмидесяти четырех лет. Она не отходила от храма, постом и молитвою служа Богу день и ночь.
38 І години тієї вона надійшла, Бога сла́вила та говорила про Нього всім, хто визво́лення Єрусалиму чекав.	38 И в этот час, подойдя, она славила Бога и говорила о Нем всем ожидающим искупления Иерусалима.
39 А як виконали за Зако́ном Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету.	39 И когда они совершили всё положенное по Закону Господню, то возвратились в Галилею в город свой Назарет.
40 А Дитина росла та зміцнялася духом, набираючись мудрости. І благодать Божа на Ній пробува́ла.	40 Дитя же росло и укреплялось, исполняясь премудрости, и благодать Божия была на Нем.
41 А батьки́ Його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи.	41 И ходили родители Его каждый год в Иерусалим на праздник Пасхи.
42 І коли мав Він дванадцять ро́ків, вони за звича́єм на свято пішли.	42 И по достижении Им двенадцати лет, когда восходили они в Иерусалим по обычаю Праздника,
43 Як дні ж свята скінчи́лись були, і вертались вони, молодий Ісус в Єрусалимі лиши́вся, а Йо́сип та мати Його не знали того.	43 и совершили положенные дни, — при возвращении остался Отрок Иисус в Иерусалиме, и не заметили этого родители Его.
44 Вони ду́мали, що Він із подорожніми йде; пройшли день дороги, та й стали шукати Його поміж ро́дичами та знайо́мими.	44 Думая же, что Он со спутниками, прошли они дневной путь и стали искать Его среди родственников и знакомых,
45 Але, не знайшовши, вернулися в Єрусалим, та й шукали Його.	45 и не найдя, возвратились в Иерусалим, ища Его.
46 І сталось, що третього дня відшукали у храмі Його, як сидів серед учителів, і вислу́хував їх, і запитував їх.	46 И было: через три дня нашли они Его в храме, сидящего между учителями и слушающего их и задающего им вопросы;
47 Усі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям.	47 и изумлялись все слушающие Его разуму и ответам Его.
48 І як вони Його вгледіли, то здивувались, а мати сказала до Нього: „Дитино, — чому так Ти зробив нам? Ось Твій батько та я із журбо́ю шукали Тебе“.	48 И увидев Его, они были поражены, и сказала Ему Матерь Его: Дитя Мое, почему поступил Ты с нами так? Вот, отец Твой и Я с болью ищем Тебя.
49 А Він їм відказав: „Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві?“	49 И сказал Он им: что же вы искали Меня? Не знали вы, что Мне надлежит быть во владениях Отца Моего?
50 Та не зрозуміли вони того сло́ва, що Він їм говорив.	50 И они не поняли слова, которое Он сказал им.
51 І пішов Він із ними, і прибув у Назарет, і був їм слухня́ний. А мати Його зберігала оці всі слова́ в своїм серці.	51 И Он ушел с ними и пришел в Назарет, и был в повиновении у них, и Матерь Его хранила всё это в сердце Своем.
52 А Ісус зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей.	52 А Иисус преуспевал в премудрости и возрасте и любви у Бога и людей.

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

Вiд Луки

Розділ 2

Евангелие от Луки

Глава 2

Вiд Луки

Розділ 2

Евангелие от Луки

Глава 2

Старий завіт

Новий завіт

Вiд Луки

Розділ 2

Евангелие от Луки

Глава 2

Вiд Луки

Розділ 2

Евангелие от Луки

Глава 2

Старий
завіт

Новий
завіт