ЛевитРозділ 10 |
1 |
2 І вийшов огонь від лиця Господнього, та й спалив їх, — і вони повмирали перед Господнім лицем. |
3 І сказав Мойсей до Ааро́на: „Це те, про що говорив був Господь, кажучи: Серед близьки́х Моїх Я буду освя́чений, і перед усім наро́дом буду просла́влений“. І замовк Аарон. |
4 І покликав Мойсей Мисаїла та Елцафана, синів Уззіїла, Ааро́нового дя́дька, та й промовив до них: „Підійдіть, винесіть братів своїх із святині поза та́бір“. |
5 І вони підійшли, та й винесли їх в їхніх хітонах поза та́бір, як наказав був Мойсей. |
6 І сказав Мойсей до Аарона, та до Елеазара й до Ітамара, синів його: „Голів ваших не відкривайте, і одеж ваших не роздирайте, — щоб вам не померти, і щоб на всю громаду не розгнівався Він. А брати ваші, — увесь дім Ізраїлів будуть оплакувати те спа́лення, що спалив Господь. |
7 А зо входу скинії заповіту не ви́йдете ви, щоб не померти, бо на вас олива Господнього пома́зання“. І зробили вони за Мойсеєвим словом. |
8 А Господь промовляв до Ааро́на, говорячи: |
9 „Вина та п'янко́го напою не пий ані ти, ані сини твої з тобою при вході вашім до скинії заповіту, — щоб вам не померти. Це вічна постанова для ваших поколінь, |
10 і щоб розрізняти між святістю й між несвятістю, і між нечистим та між чистим, |
11 і щоб навчати Ізра́їлевих синів усіх постанов, про що́ говорив до них Господь через Мойсея“. |
12 І Мойсей промовляв до Ааро́на та до Елеазара й до Ітамара, позосталих синів його: „Візьміть хлі́бну жертву, полишену з огняни́х Господніх же́ртов, та й їжте її прісну при жертівнику, бо це — Найсвятіше. |
13 І будете їсти її в місці святому, бо вона — уставова пайка твоя й уставова пайка синів твоїх з огняни́х жертов Господніх, бо так мені наказано. |
14 А грудину колиха́ння та стегно́ прино́шення будете їсти в місці чистому, ти й сини твої, та твої до́чки з тобою, бо уставова пайка твоя й уставова пайка синів твоїх дані з мирних жертов Ізраїлевих синів. |
15 Стегно́ прино́шення й груди́ну колиха́ння на огняни́х жертвах лою принесуть вони, щоб колихати як колихання перед Господнім лицем. І буде це для тебе та для синів твоїх з тобою на вічну постанову, як наказав Господь“. |
16 А козла жертви за гріх пильно шукав Мойсей, і ось він був спа́лений. І розгнівався на Елеазара й на Ітамара, позосталих Ааронових синів, кажучи: |
17 „Чому ви не з'їли жертви за гріх у місці святому? Бо вона — Найсвятіше, і її я дав вам, щоб унева́жнити провину громади, щоб очистити їх перед Господнім лицем. |
18 Тож не внесено крови її до святині всере́дину. Будете конче їсти її в святині, як я наказав“. |
19 І промовляв Ааро́н до Мойсея: „От сьогодні прине́сли вони свою жертву за гріх і цілопа́лення своє перед Господнє лице, — і трапилося мені оце. А буду я їсти жертву за гріх сьогодні, — чи буде це добре в Господніх оча́х?“ |
20 І почув Мойсей, — і було́ це добре в його оча́х. |
ЛевитГлава 10 |
1 |
2 Тогда Вечный послал огонь, который сжёг их, и они погибли перед Вечным. |
3 Тогда Муса сказал Харуну: |
4 |
5 Они подошли и, взяв их за рубашки, вынесли за лагерь, как приказал Муса. |
6 Муса сказал Харуну и его сыновьям Элеазару и Итамару: |
7 Не уходите от входа в шатёр встречи, иначе вы умрёте, ведь на вас помазание Вечного. |
8 |
9 – Ты и твои сыновья не должны пить вино или другие алкогольные напитки, когда входите в шатёр встречи, иначе вы умрёте. Это вечное установление для грядущих поколений. |
10 Различайте между священным и несвященным, между чистым и нечистым |
11 и учите исраильтян установлениям, которые Вечный дал через Мусу. |
12 Муса сказал Харуну и его оставшимся сыновьям Элеазару и Итамару: |
13 Ешьте его на святом месте, потому что оно – ваша доля и доля ваших сыновей в огненных жертвах Вечному; мне было так велено. |
14 Ты, твои сыновья и дочери можете есть грудину потрясания и бедро возношения. Ешьте их на чистом месте; они даны тебе и твоим детям как доля в жертвах примирения, приносимых исраильтянами. |
15 Бедро возношения и грудину потрясания следует приносить с жиром огненных жертв, чтобы их потрясали перед Вечным как приношение потрясания. Это будет постоянной долей тебе и твоим детям, как повелел Вечный. |
16 Когда Муса спросил о козле жертвы за грех и узнал, что его уже сожгли, он разгневался на Элеазара и Итамара, оставшихся сыновей Харуна. Он спросил: |
17 – Почему вы не ели жертву за грех на святом месте? Это великая святыня; она была дана вам, чтобы вы сняли вину народа, очистив его перед Вечным. |
18 Раз её кровь не внесли в святилище, вы должны были съесть жертву на святом месте, как я велел. |
19 Харун ответил Мусе: |
20 Услышав это, Муса согласился. |
ЛевитРозділ 10 |
ЛевитГлава 10 |
1 |
1 |
2 І вийшов огонь від лиця Господнього, та й спалив їх, — і вони повмирали перед Господнім лицем. |
2 Тогда Вечный послал огонь, который сжёг их, и они погибли перед Вечным. |
3 І сказав Мойсей до Ааро́на: „Це те, про що говорив був Господь, кажучи: Серед близьки́х Моїх Я буду освя́чений, і перед усім наро́дом буду просла́влений“. І замовк Аарон. |
3 Тогда Муса сказал Харуну: |
4 І покликав Мойсей Мисаїла та Елцафана, синів Уззіїла, Ааро́нового дя́дька, та й промовив до них: „Підійдіть, винесіть братів своїх із святині поза та́бір“. |
4 |
5 І вони підійшли, та й винесли їх в їхніх хітонах поза та́бір, як наказав був Мойсей. |
5 Они подошли и, взяв их за рубашки, вынесли за лагерь, как приказал Муса. |
6 І сказав Мойсей до Аарона, та до Елеазара й до Ітамара, синів його: „Голів ваших не відкривайте, і одеж ваших не роздирайте, — щоб вам не померти, і щоб на всю громаду не розгнівався Він. А брати ваші, — увесь дім Ізраїлів будуть оплакувати те спа́лення, що спалив Господь. |
6 Муса сказал Харуну и его сыновьям Элеазару и Итамару: |
7 А зо входу скинії заповіту не ви́йдете ви, щоб не померти, бо на вас олива Господнього пома́зання“. І зробили вони за Мойсеєвим словом. |
7 Не уходите от входа в шатёр встречи, иначе вы умрёте, ведь на вас помазание Вечного. |
8 А Господь промовляв до Ааро́на, говорячи: |
8 |
9 „Вина та п'янко́го напою не пий ані ти, ані сини твої з тобою при вході вашім до скинії заповіту, — щоб вам не померти. Це вічна постанова для ваших поколінь, |
9 – Ты и твои сыновья не должны пить вино или другие алкогольные напитки, когда входите в шатёр встречи, иначе вы умрёте. Это вечное установление для грядущих поколений. |
10 і щоб розрізняти між святістю й між несвятістю, і між нечистим та між чистим, |
10 Различайте между священным и несвященным, между чистым и нечистым |
11 і щоб навчати Ізра́їлевих синів усіх постанов, про що́ говорив до них Господь через Мойсея“. |
11 и учите исраильтян установлениям, которые Вечный дал через Мусу. |
12 І Мойсей промовляв до Ааро́на та до Елеазара й до Ітамара, позосталих синів його: „Візьміть хлі́бну жертву, полишену з огняни́х Господніх же́ртов, та й їжте її прісну при жертівнику, бо це — Найсвятіше. |
12 Муса сказал Харуну и его оставшимся сыновьям Элеазару и Итамару: |
13 І будете їсти її в місці святому, бо вона — уставова пайка твоя й уставова пайка синів твоїх з огняни́х жертов Господніх, бо так мені наказано. |
13 Ешьте его на святом месте, потому что оно – ваша доля и доля ваших сыновей в огненных жертвах Вечному; мне было так велено. |
14 А грудину колиха́ння та стегно́ прино́шення будете їсти в місці чистому, ти й сини твої, та твої до́чки з тобою, бо уставова пайка твоя й уставова пайка синів твоїх дані з мирних жертов Ізраїлевих синів. |
14 Ты, твои сыновья и дочери можете есть грудину потрясания и бедро возношения. Ешьте их на чистом месте; они даны тебе и твоим детям как доля в жертвах примирения, приносимых исраильтянами. |
15 Стегно́ прино́шення й груди́ну колиха́ння на огняни́х жертвах лою принесуть вони, щоб колихати як колихання перед Господнім лицем. І буде це для тебе та для синів твоїх з тобою на вічну постанову, як наказав Господь“. |
15 Бедро возношения и грудину потрясания следует приносить с жиром огненных жертв, чтобы их потрясали перед Вечным как приношение потрясания. Это будет постоянной долей тебе и твоим детям, как повелел Вечный. |
16 А козла жертви за гріх пильно шукав Мойсей, і ось він був спа́лений. І розгнівався на Елеазара й на Ітамара, позосталих Ааронових синів, кажучи: |
16 Когда Муса спросил о козле жертвы за грех и узнал, что его уже сожгли, он разгневался на Элеазара и Итамара, оставшихся сыновей Харуна. Он спросил: |
17 „Чому ви не з'їли жертви за гріх у місці святому? Бо вона — Найсвятіше, і її я дав вам, щоб унева́жнити провину громади, щоб очистити їх перед Господнім лицем. |
17 – Почему вы не ели жертву за грех на святом месте? Это великая святыня; она была дана вам, чтобы вы сняли вину народа, очистив его перед Вечным. |
18 Тож не внесено крови її до святині всере́дину. Будете конче їсти її в святині, як я наказав“. |
18 Раз её кровь не внесли в святилище, вы должны были съесть жертву на святом месте, как я велел. |
19 І промовляв Ааро́н до Мойсея: „От сьогодні прине́сли вони свою жертву за гріх і цілопа́лення своє перед Господнє лице, — і трапилося мені оце. А буду я їсти жертву за гріх сьогодні, — чи буде це добре в Господніх оча́х?“ |
19 Харун ответил Мусе: |
20 І почув Мойсей, — і було́ це добре в його оча́х. |
20 Услышав это, Муса согласился. |