Приповiстi

Розділ 15

1 Ла́гідна відповідь гнів відверта́є, а слово вра́зливе гнів підійма́є.

2 Язик мудрих — то добре знання́, а уста́ нерозумних глупо́ту висло́влюють.

3 Очі Господні на кожному місці, — позира́ють на злих та на добрих.

4 Язик ла́гідний — то дерево життя, а лука́вство його — залама́ння на дусі.

5 Зневажає безумний напучення ба́тькове, а хто береже осторо́гу, стає розумніший.

6 Дім праведного — скарб великий, а в пло́ді безбожного — бе́злад.

7 Уста мудрих знання́ розсівають, а серце безглу́здих не так.

8 Жертва безбожних — оги́да для Господа, а молитва невинних — Його уподо́ба.

9 Господе́ві огида — дорога безбожного, а того, хто женеться за праведністю, Він кохає.

10 Люта кара на то́го, хто путь оставляє, а хто осторо́гу нена́видить, той умирає.

11 Шео́л й Аваддо́н перед Господом, — тим більше серця́ синів лю́дських!

12 Насмі́шник не любить карта́ння собі, — він до мудрих не пі́де.

13 Ра́дісне серце лице весели́ть, а при сму́тку серде́чному дух приголо́мшений.

14 Серце розумне шукає знання́, а уста безумних глупо́ту пасу́ть.

15 Нужде́нному всі́ дні лихі, кому ж добре на серці, у того гости́на постійно.

16 Ліпше мале у Господньому стра́ху, ані ж скарб великий, та триво́га при то́му.

17 Ліпша пожи́ва яри́нна, і при тому любов, аніж тучний віл, та нена́висть при то́му.

18 Гнівли́ва люди́на роздра́жнює сварку, терпели́ва ж у гніві вспоко́ює за́колот.

19 Дорога лінивого — то тернови́ння, а путь щирих — дорога гладка́.

20 Мудрий син тішить ба́тька свого́, а люди́на безумна пого́рджує матір'ю своєю́.

21 Глупо́та — то радість для нерозумного, а люди́на розумна дорогою про́стою ходить.

22 Ламаються за́думи з бра́ку пора́ди, при числе́нності ж ра́дників спо́вняться.

23 Радість люди́ні — у відповіді його уст, а слово на ча́сі своєму — яке воно добре!

24 Путь життя для премудрого — уго́ру, щоб відда́люватись від шео́лу внизу́.

25 Дім пишних руйнує Госпо́дь, але ста́вить межу́ для вдови.

26 Думки злого — оги́да для Господа, але чисті для Нього приє́мні слова́.

27 Заже́рливий робить нещасним свій дім, хто ж дарунки нена́видить, той буде жити.

28 Серце праведного розмірко́вує про відповідь, а у́ста безбожних вибри́зкують зло.

29 Далекий Господь від безбожних, але́ справедливих молитву Він чує.

30 Світло оче́й тішить серце, добра звістка підкрі́плює ко́сті.

31 Ухо, що навча́ння життя вислухо́вує, буде перебува́ти між мудрими.

32 Хто напу́чування не приймає, той не дбає про душу свою, а хто слухається осторо́ги, здобуде той розум.

33 Страх Господній — навча́ння премудрости, а перед славою — скромність іде́.

Мудрые изречения Сулеймана

Глава 15

1 Кроткий ответ отвращает гнев, а резкое слово будит ярость.

2 Язык мудрых восхваляет знание, а уста глупых изрыгают глупость.

3 Глаза Вечного смотрят повсюду, и за злыми следят они, и за добрыми.

4 Язык умиротворяющий – дерево жизни, а лживый язык сокрушает дух.

5 Глупец презирает отцовский урок, а слушающий упрёки благоразумен.

6 В доме у праведных – много сокровищ, а доход нечестивых приносит им беду.

7 Уста мудрых распространяют знание, а разум глупцов не таков.

8 Вечный гнушается жертвой злодеев, а молитва праведных Ему угодна.

9 Вечный гнушается путём нечестивого, но любит того, кто идёт за праведностью.

10 Оставляющего путь ждёт жестокий урок; ненавидящий упрёк погибнет.

11 Мир мёртвых и царство смерти открыты пред Вечным, – сколь же больше – людские сердца!

12 Глумливый не любит, когда его упрекают; не станет он с мудрым советоваться.

13 При счастливом сердце лицо сияет, а сердечная скорбь сокрушает дух.

14 Разум рассудительных ищет знания, а уста глупцов питаются глупостью.

15 Все дни удручённых – скорбь, а у весёлого сердца – вечный пир.

16 Лучше немного, но со страхом перед Вечным, чем большое богатство, и с ним – тревога.

17 Лучше блюдо из овощей там, где любовь, чем из откормленного телёнка, где ненависть.

18 Тот, кто гневлив, возбуждает раздор, а терпеливый угашает распрю.

19 Путь лентяя колючками зарос, а дорога праведных – гладкая.

20 Мудрый сын радует отца, а глупец презирает мать.

21 Глупость – радость для безрассудных, а разумный держится прямого пути.

22 Без совета рушатся замыслы, а при многих советчиках они состоятся.

23 К месту ответить – радость для всякого, и как замечательно слово ко времени!

24 Путь жизни ведёт рассудительных вверх, чтобы спасти их от мира мёртвых внизу.

25 Вечный разрушает дома гордецов, но хранит границы владений вдов.

26 Вечный гнушается злыми мыслями, а добрые слова для Него чисты.

27 Жадный до наживы наведёт на свою семью беду, а ненавидящий взятки будет жить.

28 Разум праведного взвешивает ответ, а уста нечестивых изрыгают зло.

29 Вечный далёк от злодеев, а молитвы праведных слушает.

30 Радостный взгляд веселит сердце, и добрые вести – здоровье телу.

31 Слушающий благотворный упрёк будет как дома среди мудрецов.

32 Пренебрегающий наставлением презирает себя самого, а внимающий упрёку обретает рассудительность.

33 Страх перед Вечным учит мудрости, и смирение предшествует славе.

Приповiстi

Розділ 15

Мудрые изречения Сулеймана

Глава 15

1 Ла́гідна відповідь гнів відверта́є, а слово вра́зливе гнів підійма́є.

1 Кроткий ответ отвращает гнев, а резкое слово будит ярость.

2 Язик мудрих — то добре знання́, а уста́ нерозумних глупо́ту висло́влюють.

2 Язык мудрых восхваляет знание, а уста глупых изрыгают глупость.

3 Очі Господні на кожному місці, — позира́ють на злих та на добрих.

3 Глаза Вечного смотрят повсюду, и за злыми следят они, и за добрыми.

4 Язик ла́гідний — то дерево життя, а лука́вство його — залама́ння на дусі.

4 Язык умиротворяющий – дерево жизни, а лживый язык сокрушает дух.

5 Зневажає безумний напучення ба́тькове, а хто береже осторо́гу, стає розумніший.

5 Глупец презирает отцовский урок, а слушающий упрёки благоразумен.

6 Дім праведного — скарб великий, а в пло́ді безбожного — бе́злад.

6 В доме у праведных – много сокровищ, а доход нечестивых приносит им беду.

7 Уста мудрих знання́ розсівають, а серце безглу́здих не так.

7 Уста мудрых распространяют знание, а разум глупцов не таков.

8 Жертва безбожних — оги́да для Господа, а молитва невинних — Його уподо́ба.

8 Вечный гнушается жертвой злодеев, а молитва праведных Ему угодна.

9 Господе́ві огида — дорога безбожного, а того, хто женеться за праведністю, Він кохає.

9 Вечный гнушается путём нечестивого, но любит того, кто идёт за праведностью.

10 Люта кара на то́го, хто путь оставляє, а хто осторо́гу нена́видить, той умирає.

10 Оставляющего путь ждёт жестокий урок; ненавидящий упрёк погибнет.

11 Шео́л й Аваддо́н перед Господом, — тим більше серця́ синів лю́дських!

11 Мир мёртвых и царство смерти открыты пред Вечным, – сколь же больше – людские сердца!

12 Насмі́шник не любить карта́ння собі, — він до мудрих не пі́де.

12 Глумливый не любит, когда его упрекают; не станет он с мудрым советоваться.

13 Ра́дісне серце лице весели́ть, а при сму́тку серде́чному дух приголо́мшений.

13 При счастливом сердце лицо сияет, а сердечная скорбь сокрушает дух.

14 Серце розумне шукає знання́, а уста безумних глупо́ту пасу́ть.

14 Разум рассудительных ищет знания, а уста глупцов питаются глупостью.

15 Нужде́нному всі́ дні лихі, кому ж добре на серці, у того гости́на постійно.

15 Все дни удручённых – скорбь, а у весёлого сердца – вечный пир.

16 Ліпше мале у Господньому стра́ху, ані ж скарб великий, та триво́га при то́му.

16 Лучше немного, но со страхом перед Вечным, чем большое богатство, и с ним – тревога.

17 Ліпша пожи́ва яри́нна, і при тому любов, аніж тучний віл, та нена́висть при то́му.

17 Лучше блюдо из овощей там, где любовь, чем из откормленного телёнка, где ненависть.

18 Гнівли́ва люди́на роздра́жнює сварку, терпели́ва ж у гніві вспоко́ює за́колот.

18 Тот, кто гневлив, возбуждает раздор, а терпеливый угашает распрю.

19 Дорога лінивого — то тернови́ння, а путь щирих — дорога гладка́.

19 Путь лентяя колючками зарос, а дорога праведных – гладкая.

20 Мудрий син тішить ба́тька свого́, а люди́на безумна пого́рджує матір'ю своєю́.

20 Мудрый сын радует отца, а глупец презирает мать.

21 Глупо́та — то радість для нерозумного, а люди́на розумна дорогою про́стою ходить.

21 Глупость – радость для безрассудных, а разумный держится прямого пути.

22 Ламаються за́думи з бра́ку пора́ди, при числе́нності ж ра́дників спо́вняться.

22 Без совета рушатся замыслы, а при многих советчиках они состоятся.

23 Радість люди́ні — у відповіді його уст, а слово на ча́сі своєму — яке воно добре!

23 К месту ответить – радость для всякого, и как замечательно слово ко времени!

24 Путь життя для премудрого — уго́ру, щоб відда́люватись від шео́лу внизу́.

24 Путь жизни ведёт рассудительных вверх, чтобы спасти их от мира мёртвых внизу.

25 Дім пишних руйнує Госпо́дь, але ста́вить межу́ для вдови.

25 Вечный разрушает дома гордецов, но хранит границы владений вдов.

26 Думки злого — оги́да для Господа, але чисті для Нього приє́мні слова́.

26 Вечный гнушается злыми мыслями, а добрые слова для Него чисты.

27 Заже́рливий робить нещасним свій дім, хто ж дарунки нена́видить, той буде жити.

27 Жадный до наживы наведёт на свою семью беду, а ненавидящий взятки будет жить.

28 Серце праведного розмірко́вує про відповідь, а у́ста безбожних вибри́зкують зло.

28 Разум праведного взвешивает ответ, а уста нечестивых изрыгают зло.

29 Далекий Господь від безбожних, але́ справедливих молитву Він чує.

29 Вечный далёк от злодеев, а молитвы праведных слушает.

30 Світло оче́й тішить серце, добра звістка підкрі́плює ко́сті.

30 Радостный взгляд веселит сердце, и добрые вести – здоровье телу.

31 Ухо, що навча́ння життя вислухо́вує, буде перебува́ти між мудрими.

31 Слушающий благотворный упрёк будет как дома среди мудрецов.

32 Хто напу́чування не приймає, той не дбає про душу свою, а хто слухається осторо́ги, здобуде той розум.

32 Пренебрегающий наставлением презирает себя самого, а внимающий упрёку обретает рассудительность.

33 Страх Господній — навча́ння премудрости, а перед славою — скромність іде́.

33 Страх перед Вечным учит мудрости, и смирение предшествует славе.

1.0x