Повторення ЗаконуРозділ 29 |
|
1 |
|
2 ті великі ви́пробування, що бачили очі твої, ті великі ознаки та чу́да, |
|
3 та не дав вам Господь серця, щоб пізнати, і очей, щоб бачити, і ушей, щоб слухати, аж до дня цього. |
|
4 І провадив я вас сорок літ пустинею, — не зужили́ся одежі ваші на вас, а чо́біт твій не зужився на твоїй нозі. |
|
5 Не їли ви хліба, і вина та п'янко́го напо́ю не пили ви, щоб пізнати, що Я — Господь, Бог ваш. |
|
6 А коли ви прийшли до цього місця, то вийшов був навпере́йми вас на війну Сиго́н, цар хешбо́нський, та Оґ, цар баша́нський, — і побили ми їх, |
|
7 і забрали ми їхній край, та й дали його на спа́док Руви́мовим та Ґа́довим та половині племени Манасі́їного. |
|
8 Додержуй же слів цього́ заповіту, і виконуй їх, щоб мали ви пово́дження в усьому, що́ будете робити. |
|
9 Ви стоїте́ сьогодні всі перед лицем Господа, Бога вашого: го́лови ваші, племе́на ваші, старші́ ваші та урядники ваші, усякий Ізраїлів муж, |
|
10 діти ваші, ваші жінки́ та твій прихо́дько, що посеред табо́рів твоїх від колія́ дров твоїх аж до черпача́ твоєї води, |
|
11 щоб ти ввійшов у запові́т Господа, Бога свого, та в клятву Його, що Господь, Бог твій, сьогодні складає з тобою, |
|
12 щоб поставити сьогодні тебе народом для Себе, а Він буде тобі Богом, як Він говорив був тобі, і як присягнув був батька́м твоїм, Авраамові, Ісакові та Якову. |
|
13 І не з вами самими я складаю цього заповіта та цю клятву, |
|
14 але теж і з тим, хто тут з нами сьогодні стоїть перед лицем Господа, Бога нашого, так і з тим, хто сьогодні не з нами тут. |
|
15 Бо ви знаєте, що ми сиділи були в єгипетськім кра́ї, і що ми прохо́дили серед тих народів, які ви перейшли́, |
|
16 І ви бачили їхні огиди та їхніх бовва́нів, дерево та камінь, срібло та золото, що з ними. |
|
17 Стережіться, щоб не був серед вас чоловік або жінка, або рід, або пле́м'я, що серце його сьогодні відверта́ється від Господа, Бога нашого, щоб піти служити богам цих народів, щоб не був серед вас корінь, що виро́щує їдь та поли́н, |
|
18 щоб не було, що коли він почує слова́ цього прокля́ття, то поблагословиться в серці своїм, говорячи: Мир буде мені, хоч і ходитиму в сваволі свого серця. Тоді загине і напо́єний, і спра́гнений. |
|
19 Не захоче Господь простити йому́, бо тоді запа́литься Господній гнів та лютість Його на цього чоловіка, і буде лежати на ньому все прокляття, написане в цій книзі, і Господь витре ім'я́ його з-під неба. |
|
20 І відділить його Господь на зло від усіх Ізраїлевих племе́н, згідно з усіма́ прокляттями заповіту, написаного в цій книзі Зако́ну. |
|
21 І скаже останнє покоління, ваші сини, що постануть за вами, і чужий, що при́йде з далекої країни, і побачить порази цього Кра́ю та його хвороби, які пошле́ Господь на нього: |
|
22 сірка та сіль, погорі́лище — уся земля його, не буде вона засі́ювана, і не пустить росли́н, і не зі́йде на ній жодна трава, як по знищенні Содо́му та Гомо́ри, Адми та Цевоїму, що поруйнував був Господь у гніві Своїм та в люті Своїй. |
|
23 І скажуть усі ті наро́ди: „Для чого Господь зробив так цьому кра́єві? Що то за горіння цього великого гніву?“ |
|
24 І скажуть: „За те, що вони покинули заповіта Господа, Бога сво́їх батьків, якого Він склав був із ними, коли виво́див їх з єгипетсього кра́ю. |
|
25 І вони пішли, і служили іншим богам, і вклонялися їм, богам, що не знали їх, і що Він не приділив їм. |
|
26 І запалився Господній гнів на цей край, щоб навести на нього все прокляття, написане в цій книзі. |
|
27 І вирвав їх Господь з-над цієї землі в гніві, і в люті, і в великім обу́ренні, та й кинув їх до іншого кра́ю, як цього дня. |
|
28 Закрите те, що є Господа, Бога нашого, а відкрите — наше та наших синів аж навіки, щоб вико́нувати всі слова́ цього Зако́ну“. |
ВторозакониеГлава 29 |
|
1 |
|
2 Муса призвал исраильтян и сказал им: |
|
3 Вы своими глазами видели те великие кары, знамения и великие чудеса. |
|
4 Но до этого дня Вечный не давал вам ума, который понимает, глаз, которые видят, и ушей, которые слышат. |
|
5 За сорок лет, что Я вёл вас через пустыню, не ветшали ваши одежды, не изнашивались сандалии у вас на ногах. |
|
6 Вы не ели хлеба и не пили ни вина, ни пива. Я заботился о вас, чтобы вы знали, что Я – Вечный, ваш Бог. |
|
7 Когда вы добрались до этого места, Сигон, царь Хешбона, и Ог, царь Башана, вышли сразиться с вами, но вы разбили их. |
|
8 Вы взяли их земли и дали их в наследие родам Рувима, Гада и половине рода Манассы. |
|
9 Прилежно выполняйте условия этого священного соглашения, чтобы преуспевать во всех своих делах. |
|
10 Все вы стоите сегодня в присутствии Вечного, вашего Бога, – ваши вожди и начальники, старейшины и надзиратели и все остальные мужчины Исраила, |
|
11 вместе с детьми, жёнами и чужеземцами, живущими в вашем лагере, которые рубят вам дрова и носят воду. |
|
12 Вы стоите сегодня здесь, чтобы вступить в священное соглашение с Вечным, вашим Богом. Это священное соглашение Вечный заключает сегодня с вами и скрепляет клятвой, |
|
13 чтобы сделать вас Своим народом, и чтобы Ему быть вашим Богом, как Он обещал вам и клялся вашим предкам: Ибрахиму, Исхаку и Якубу. |
|
14 Я заключаю это священное соглашение, скреплённое клятвой, не только с вами, |
|
15 стоящими здесь сегодня в присутствии Вечного, нашего Бога, но и с теми, кого здесь нет. |
|
16 Вы сами знаете, как мы жили в Египте и как проходили через страны по дороге сюда. |
|
17 Вы видели у них отвратительные образы и идолов из дерева и камня, из серебра и золота. |
|
18 Пусть же не будет среди вас мужчины или женщины, клана или рода, чьё сердце уклонится от Вечного, нашего Бога, чтобы идти и служить богам этих народов. Смотрите, чтобы среди вас не было такого корня, из которого произрастает горькое, ядовитое растение. |
|
19 Когда такой человек услышит слова этой клятвы, он призовёт на себя благословение, думая: |
|
20 Вечный никогда не захочет простить его. Его гнев и ревность воспламенятся против такого человека. Все проклятия, записанные в этом свитке, падут на него, и Вечный сотрёт память о нём из-под небес. |
|
21 Вечный выделит его из всех родов Исраила для бедствия, в соответствии со всеми проклятиями священного соглашения, записанными в этом свитке Закона. |
|
22 Ваши дети, которые будут после вас в грядущих поколениях, и чужеземцы, которые придут из далёких земель, увидят бедствия, постигшие эту землю, и недуги, которыми Вечный поразил вас. |
|
23 Вся земля будет горящей пустошью из соли и серы – ничто не будет сеяться, ничто не прорастёт, никакой растительности на ней не будет. Это будет подобно уничтожению Содома и Гоморры, Адмы и Цевоима, которые Вечный низвергнул в Своём страшном гневе. |
|
24 Все народы спросят: |
|
25 Ответ будет таков: |
|
26 Они ушли служить другим богам, поклонялись богам, которых не знали, богам, которых Он им не назначал. |
|
27 Поэтому гнев Вечного вспыхнул на эту землю, чтобы навести на неё все проклятия, записанные в этом свитке. |
|
28 В ярости, негодовании и великом гневе Вечный искоренил их из их земли и бросил в другую землю, как это и есть сейчас». |
Повторення ЗаконуРозділ 29 |
ВторозакониеГлава 29 |
|
1 |
1 |
|
2 ті великі ви́пробування, що бачили очі твої, ті великі ознаки та чу́да, |
2 Муса призвал исраильтян и сказал им: |
|
3 та не дав вам Господь серця, щоб пізнати, і очей, щоб бачити, і ушей, щоб слухати, аж до дня цього. |
3 Вы своими глазами видели те великие кары, знамения и великие чудеса. |
|
4 І провадив я вас сорок літ пустинею, — не зужили́ся одежі ваші на вас, а чо́біт твій не зужився на твоїй нозі. |
4 Но до этого дня Вечный не давал вам ума, который понимает, глаз, которые видят, и ушей, которые слышат. |
|
5 Не їли ви хліба, і вина та п'янко́го напо́ю не пили ви, щоб пізнати, що Я — Господь, Бог ваш. |
5 За сорок лет, что Я вёл вас через пустыню, не ветшали ваши одежды, не изнашивались сандалии у вас на ногах. |
|
6 А коли ви прийшли до цього місця, то вийшов був навпере́йми вас на війну Сиго́н, цар хешбо́нський, та Оґ, цар баша́нський, — і побили ми їх, |
6 Вы не ели хлеба и не пили ни вина, ни пива. Я заботился о вас, чтобы вы знали, что Я – Вечный, ваш Бог. |
|
7 і забрали ми їхній край, та й дали його на спа́док Руви́мовим та Ґа́довим та половині племени Манасі́їного. |
7 Когда вы добрались до этого места, Сигон, царь Хешбона, и Ог, царь Башана, вышли сразиться с вами, но вы разбили их. |
|
8 Додержуй же слів цього́ заповіту, і виконуй їх, щоб мали ви пово́дження в усьому, що́ будете робити. |
8 Вы взяли их земли и дали их в наследие родам Рувима, Гада и половине рода Манассы. |
|
9 Ви стоїте́ сьогодні всі перед лицем Господа, Бога вашого: го́лови ваші, племе́на ваші, старші́ ваші та урядники ваші, усякий Ізраїлів муж, |
9 Прилежно выполняйте условия этого священного соглашения, чтобы преуспевать во всех своих делах. |
|
10 діти ваші, ваші жінки́ та твій прихо́дько, що посеред табо́рів твоїх від колія́ дров твоїх аж до черпача́ твоєї води, |
10 Все вы стоите сегодня в присутствии Вечного, вашего Бога, – ваши вожди и начальники, старейшины и надзиратели и все остальные мужчины Исраила, |
|
11 щоб ти ввійшов у запові́т Господа, Бога свого, та в клятву Його, що Господь, Бог твій, сьогодні складає з тобою, |
11 вместе с детьми, жёнами и чужеземцами, живущими в вашем лагере, которые рубят вам дрова и носят воду. |
|
12 щоб поставити сьогодні тебе народом для Себе, а Він буде тобі Богом, як Він говорив був тобі, і як присягнув був батька́м твоїм, Авраамові, Ісакові та Якову. |
12 Вы стоите сегодня здесь, чтобы вступить в священное соглашение с Вечным, вашим Богом. Это священное соглашение Вечный заключает сегодня с вами и скрепляет клятвой, |
|
13 І не з вами самими я складаю цього заповіта та цю клятву, |
13 чтобы сделать вас Своим народом, и чтобы Ему быть вашим Богом, как Он обещал вам и клялся вашим предкам: Ибрахиму, Исхаку и Якубу. |
|
14 але теж і з тим, хто тут з нами сьогодні стоїть перед лицем Господа, Бога нашого, так і з тим, хто сьогодні не з нами тут. |
14 Я заключаю это священное соглашение, скреплённое клятвой, не только с вами, |
|
15 Бо ви знаєте, що ми сиділи були в єгипетськім кра́ї, і що ми прохо́дили серед тих народів, які ви перейшли́, |
15 стоящими здесь сегодня в присутствии Вечного, нашего Бога, но и с теми, кого здесь нет. |
|
16 І ви бачили їхні огиди та їхніх бовва́нів, дерево та камінь, срібло та золото, що з ними. |
16 Вы сами знаете, как мы жили в Египте и как проходили через страны по дороге сюда. |
|
17 Стережіться, щоб не був серед вас чоловік або жінка, або рід, або пле́м'я, що серце його сьогодні відверта́ється від Господа, Бога нашого, щоб піти служити богам цих народів, щоб не був серед вас корінь, що виро́щує їдь та поли́н, |
17 Вы видели у них отвратительные образы и идолов из дерева и камня, из серебра и золота. |
|
18 щоб не було, що коли він почує слова́ цього прокля́ття, то поблагословиться в серці своїм, говорячи: Мир буде мені, хоч і ходитиму в сваволі свого серця. Тоді загине і напо́єний, і спра́гнений. |
18 Пусть же не будет среди вас мужчины или женщины, клана или рода, чьё сердце уклонится от Вечного, нашего Бога, чтобы идти и служить богам этих народов. Смотрите, чтобы среди вас не было такого корня, из которого произрастает горькое, ядовитое растение. |
|
19 Не захоче Господь простити йому́, бо тоді запа́литься Господній гнів та лютість Його на цього чоловіка, і буде лежати на ньому все прокляття, написане в цій книзі, і Господь витре ім'я́ його з-під неба. |
19 Когда такой человек услышит слова этой клятвы, он призовёт на себя благословение, думая: |
|
20 І відділить його Господь на зло від усіх Ізраїлевих племе́н, згідно з усіма́ прокляттями заповіту, написаного в цій книзі Зако́ну. |
20 Вечный никогда не захочет простить его. Его гнев и ревность воспламенятся против такого человека. Все проклятия, записанные в этом свитке, падут на него, и Вечный сотрёт память о нём из-под небес. |
|
21 І скаже останнє покоління, ваші сини, що постануть за вами, і чужий, що при́йде з далекої країни, і побачить порази цього Кра́ю та його хвороби, які пошле́ Господь на нього: |
21 Вечный выделит его из всех родов Исраила для бедствия, в соответствии со всеми проклятиями священного соглашения, записанными в этом свитке Закона. |
|
22 сірка та сіль, погорі́лище — уся земля його, не буде вона засі́ювана, і не пустить росли́н, і не зі́йде на ній жодна трава, як по знищенні Содо́му та Гомо́ри, Адми та Цевоїму, що поруйнував був Господь у гніві Своїм та в люті Своїй. |
22 Ваши дети, которые будут после вас в грядущих поколениях, и чужеземцы, которые придут из далёких земель, увидят бедствия, постигшие эту землю, и недуги, которыми Вечный поразил вас. |
|
23 І скажуть усі ті наро́ди: „Для чого Господь зробив так цьому кра́єві? Що то за горіння цього великого гніву?“ |
23 Вся земля будет горящей пустошью из соли и серы – ничто не будет сеяться, ничто не прорастёт, никакой растительности на ней не будет. Это будет подобно уничтожению Содома и Гоморры, Адмы и Цевоима, которые Вечный низвергнул в Своём страшном гневе. |
|
24 І скажуть: „За те, що вони покинули заповіта Господа, Бога сво́їх батьків, якого Він склав був із ними, коли виво́див їх з єгипетсього кра́ю. |
24 Все народы спросят: |
|
25 І вони пішли, і служили іншим богам, і вклонялися їм, богам, що не знали їх, і що Він не приділив їм. |
25 Ответ будет таков: |
|
26 І запалився Господній гнів на цей край, щоб навести на нього все прокляття, написане в цій книзі. |
26 Они ушли служить другим богам, поклонялись богам, которых не знали, богам, которых Он им не назначал. |
|
27 І вирвав їх Господь з-над цієї землі в гніві, і в люті, і в великім обу́ренні, та й кинув їх до іншого кра́ю, як цього дня. |
27 Поэтому гнев Вечного вспыхнул на эту землю, чтобы навести на неё все проклятия, записанные в этом свитке. |
|
28 Закрите те, що є Господа, Бога нашого, а відкрите — наше та наших синів аж навіки, щоб вико́нувати всі слова́ цього Зако́ну“. |
28 В ярости, негодовании и великом гневе Вечный искоренил их из их земли и бросил в другую землю, как это и есть сейчас». |