Библия - Обещанное Восстановление

Вiд Матвiя

Розділ 20

1 Бо Царство Небесне подібне одно́му госпо́дареві, що вдо́світа вийшов згодити робітників у свій виноградник.

2 Згодившися ж він із робі́тниками по дина́рію за день, послав їх до свого виноградника.

3 А вийшовши коло години десь третьої, побачив він інших, що стояли без праці на ринку,

4 та й каже до них: „Ідіть і ви до мого виноградника, і що́ буде належати, дам вам“.

5 Вони ж відійшли. І вийшов він знов о годині десь шостій й дев'ятій, і те саме зробив.

6 А вийшовши коло години одина́дцятої, знайшов інших, що стояли без праці, та й каже до них: „Чого тут стоїте́ цілий день безробітні?“

7 Вони кажуть до нього: „Бо ніхто не найняв нас“. Відказує їм: „Ідіть і ви в виноградник“.

8 Коли ж вечір настав, то говорить тоді до свого управителя пан виноградника: „Поклич робі́тників, і дай їм заплату, почавши з останніх до перших“.

9 І прийшли ті, що з години одинадцятої, і взяли по дина́рію.

10 Коли ж прийшли перші, то ду́мали, що вони візьмуть більше. Та й вони по динару взяли́.

11 А взявши, вони почали́ наріка́ти на господаря,

12 кажучи: „Ці останні годину одну працювали, а ти прирівняв їх до нас, що витерпіли тягар дня та спеко́ту“.

13 А він відповів і сказав до одно́го із них: „Не кривджу я, друже, тебе, — хіба не за динарія згодився зо мною?

14 Візьми ти своє та й іди. Але я хочу дати й цьому́ ось останньому, як і тобі.

15 Чи ж не вільно мені зо своїм, що я хо́чу, зробити? Хіба око твоє за́здре від того, що я добрий?“

16 Отак будуть останні першими, а перші — останніми!“

17 Побажавши ж піти до Єрусалиму, Ісус взяв осібно Дванадцятьо́х, і на дорозі їм сповістив:

18 „Оце в Єрусалим ми йдемо́, — і первосвященикам і книжникам ви́даний буде Син Лю́дський, — і засудять на смерть Його.

19 І поганам Його вони видадуть — на нару́гу та на катува́ння, і на розп'яття́, — але третього дня Він воскресне!“

20 Тоді приступила до Нього мати синів Зеведеєвих, і вклонилась, і просила від Нього чогось.

21 А Він їй сказав: „Чого хочеш?“ Вона каже Йому́: „Скажи, щоб оби́два сини мої ці сіли в Царстві Твоїм — право́руч один, і ліво́руч від Тебе один“.

22 А Ісус відповів і сказав: „Не знаєте, чого просите. Чи ж можете ви пити чашу, що Я її питиму (або христи́тися хрищенням, що я ним хрищу́ся)?“ „Вони кажуть Йому: „Можемо“.

23 Він говорить до них: „Ви питимете Мою чашу (і бу́дете христитися хрищенням, що Я ним хрищуся). А сидіти право́руч Мене та ліво́руч — не Моє це давати, а кому від Мого Отця те вгото́вано“.

24 Як почули це де́сятеро, стали гніватися на обох тих братів.

25 А Ісус їх покликав і промовив: „Ви знаєте, що князі наро́дів панують над ними, а вельможі їх тиснуть.

26 Не так буде між вами, але́ хто великим із вас хоче бути, — хай буде слугою він вам.

27 А хто з вас бути першим бажає, — нехай буде він вам за раба.

28 Так само й Син Лю́дський прийшов не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох!

29 Як вони ж з Єрихо́ну вихо́дили, за Ним ішов на́товп великий.

30 І ось двоє сліпих, що сиділи при дорозі, почувши, що переходить Ісус, стали кричати, благаючи: „Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!“

31 Наро́д же сварився на них, щоб мовчали, вони ж іще більше кричали, благаючи: „Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!“

32 Ісус же спинився, — покликав їх та й сказав: „Що́ хочете, щоб Я вам зробив?“

33 Вони Йому кажуть: „Господи, — нехай нам розкриються очі!“

34 І змилосе́рдивсь Ісус, доторкнувся до їхніх оче́й, — і зараз прозріли їм очі, і вони подалися за Ним.

Радостная Весть Исы Масиха в изложении Матая

Глава 20

1 – Царство Всевышнего подобно хозяину, который рано утром вышел нанять людей на работу в своём винограднике.

2 Он договорился с ними, что заплатит им по одной серебряной монете за день работы, и послал их в свой виноградник.

3 В девять часов утра он опять вышел и увидел, что на площади ещё стоят люди без работы.

4 Он говорит им: «Идите и вы работать в мой виноградник, и я заплачу вам по справедливости».

5 Те пошли. В полдень и в три часа дня он опять выходил и делал то же самое.

6 Потом он вышел в пять часов и вновь нашёл на площади стоящих людей. «Что вы тут стоите весь день без дела?» – спросил он их.

7 «Никто нас не нанял», – ответили те. «Идите и вы работать в мой виноградник», – говорит им хозяин.

8 Когда наступил вечер, хозяин сказал своему управляющему: «Позови всех работников и выдай им плату. Начни с тех, которые были наняты последними, и в конце рассчитайся с теми, кто нанят утром».

9 Работники, которых наняли в шестом часу, пришли, и каждый из них получил по серебряной монете.

10 Когда подошла очередь работников, нанятых первыми, они ожидали, что получат больше, но каждый из них тоже получил по серебряной монете.

11 Когда с ними расплатились, они стали роптать на хозяина:

12 «Те, кого ты нанял последними, работали всего один час, и ты заплатил им столько же, сколько и нам, а мы трудились в такую жару весь день!»

13 Хозяин ответил одному из них: «Друг, я же не обманываю тебя. Разве ты не согласился работать за одну серебряную монету?

14 Так возьми свою плату и иди. А я хочу заплатить тем, кого я нанял последними, столько же, сколько и тебе.

15 Не вправе ли я распоряжаться своими деньгами так, как хочу? Или, может, моя щедрость вызывает в тебе зависть? »

16 Так вот, униженные будут возвышены, а возвышенные – унижены.

17 По дороге в Иерусалим Иса отвёл двенадцать учеников в сторону и сказал им:

18 – Вот, мы идём в Иерусалим, там главным священнослужителям и учителям Таурата выдадут Ниспосланного как Человек. Они приговорят Его к смерти

19 и отдадут язычникам (римлянам) на глумление, бичевание и распятие. Но на третий день Он воскреснет.

20 Тогда, кланяясь, к Исе подошла мать сыновей Завдая вместе с сыновьями. Она обратилась к Нему с просьбой.

21 – Что ты хочешь? – спросил Он её. Она сказала: – Вели, чтобы оба мои сына сели один по правую, а другой по левую руку от Тебя в Твоём Царстве.

22 – Вы не знаете, о чём просите, – ответил Иса. – Можете ли вы пить ту чашу страдания, которую Я буду пить? – Можем, – ответили они.

23 Иса говорит им: – Пить из Моей чаши вы будете, но кому сидеть по правую, а кому по левую руку от Меня решаю не Я, эти места принадлежат тем, кому они назначены Моим Отцом.

24 Когда остальные десять учеников услышали это, они рассердились на братьев.

25 Иса же подозвал их и сказал: – Вы знаете, что правители этого мира господствуют над своими народами, и владеет людьми их знать.

26 У вас пусть будет не так. Наоборот, кто хочет стать среди вас самым великим, должен быть вам слугой,

27 и кто хочет быть среди вас первым, должен быть вам рабом.

28 Ведь и Ниспосланный как Человек пришёл не для того, чтобы Ему служили, но чтобы служить другим и отдать Свою жизнь как выкуп за многих.

29 Когда Иса и ученики покидали Иерихон, за ними следовало множество людей.

30 У дороги сидели двое слепых, которые, услышав, что мимо идёт Иса, стали кричать: – Повелитель, Сын Давуда, сжалься над нами!

31 Люди стали говорить им, чтобы они замолчали, но те кричали ещё громче: – Повелитель, Сын Давуда, сжалься над нами!

32 Иса остановился и позвал их. – Что вы хотите, чтобы Я сделал для вас? – спросил Он.

33 – Повелитель, хотим прозреть, – ответили те.

34 Исе стало их жаль, и Он прикоснулся к их глазам. Слепые сразу же обрели зрение и пошли за Ним.

Вiд Матвiя Розділ 20	Радостная Весть Исы Масиха в изложении Матая Глава 20
1 Бо Царство Небесне подібне одно́му госпо́дареві, що вдо́світа вийшов згодити робітників у свій виноградник.	1 – Царство Всевышнего подобно хозяину, который рано утром вышел нанять людей на работу в своём винограднике.
2 Згодившися ж він із робі́тниками по дина́рію за день, послав їх до свого виноградника.	2 Он договорился с ними, что заплатит им по одной серебряной монете за день работы, и послал их в свой виноградник.
3 А вийшовши коло години десь третьої, побачив він інших, що стояли без праці на ринку,	3 В девять часов утра он опять вышел и увидел, что на площади ещё стоят люди без работы.
4 та й каже до них: „Ідіть і ви до мого виноградника, і що́ буде належати, дам вам“.	4 Он говорит им: «Идите и вы работать в мой виноградник, и я заплачу вам по справедливости».
5 Вони ж відійшли. І вийшов він знов о годині десь шостій й дев'ятій, і те саме зробив.	5 Те пошли. В полдень и в три часа дня он опять выходил и делал то же самое.
6 А вийшовши коло години одина́дцятої, знайшов інших, що стояли без праці, та й каже до них: „Чого тут стоїте́ цілий день безробітні?“	6 Потом он вышел в пять часов и вновь нашёл на площади стоящих людей. «Что вы тут стоите весь день без дела?» – спросил он их.
7 Вони кажуть до нього: „Бо ніхто не найняв нас“. Відказує їм: „Ідіть і ви в виноградник“.	7 «Никто нас не нанял», – ответили те. «Идите и вы работать в мой виноградник», – говорит им хозяин.
8 Коли ж вечір настав, то говорить тоді до свого управителя пан виноградника: „Поклич робі́тників, і дай їм заплату, почавши з останніх до перших“.	8 Когда наступил вечер, хозяин сказал своему управляющему: «Позови всех работников и выдай им плату. Начни с тех, которые были наняты последними, и в конце рассчитайся с теми, кто нанят утром».
9 І прийшли ті, що з години одинадцятої, і взяли по дина́рію.	9 Работники, которых наняли в шестом часу, пришли, и каждый из них получил по серебряной монете.
10 Коли ж прийшли перші, то ду́мали, що вони візьмуть більше. Та й вони по динару взяли́.	10 Когда подошла очередь работников, нанятых первыми, они ожидали, что получат больше, но каждый из них тоже получил по серебряной монете.
11 А взявши, вони почали́ наріка́ти на господаря,	11 Когда с ними расплатились, они стали роптать на хозяина:
12 кажучи: „Ці останні годину одну працювали, а ти прирівняв їх до нас, що витерпіли тягар дня та спеко́ту“.	12 «Те, кого ты нанял последними, работали всего один час, и ты заплатил им столько же, сколько и нам, а мы трудились в такую жару весь день!»
13 А він відповів і сказав до одно́го із них: „Не кривджу я, друже, тебе, — хіба не за динарія згодився зо мною?	13 Хозяин ответил одному из них: «Друг, я же не обманываю тебя. Разве ты не согласился работать за одну серебряную монету?
14 Візьми ти своє та й іди. Але я хочу дати й цьому́ ось останньому, як і тобі.	14 Так возьми свою плату и иди. А я хочу заплатить тем, кого я нанял последними, столько же, сколько и тебе.
15 Чи ж не вільно мені зо своїм, що я хо́чу, зробити? Хіба око твоє за́здре від того, що я добрий?“	15 Не вправе ли я распоряжаться своими деньгами так, как хочу? Или, может, моя щедрость вызывает в тебе зависть? »
16 Отак будуть останні першими, а перші — останніми!“	16 Так вот, униженные будут возвышены, а возвышенные – унижены.
17 Побажавши ж піти до Єрусалиму, Ісус взяв осібно Дванадцятьо́х, і на дорозі їм сповістив:	17 По дороге в Иерусалим Иса отвёл двенадцать учеников в сторону и сказал им:
18 „Оце в Єрусалим ми йдемо́, — і первосвященикам і книжникам ви́даний буде Син Лю́дський, — і засудять на смерть Його.	18 – Вот, мы идём в Иерусалим, там главным священнослужителям и учителям Таурата выдадут Ниспосланного как Человек. Они приговорят Его к смерти
19 І поганам Його вони видадуть — на нару́гу та на катува́ння, і на розп'яття́, — але третього дня Він воскресне!“	19 и отдадут язычникам (римлянам) на глумление, бичевание и распятие. Но на третий день Он воскреснет.
20 Тоді приступила до Нього мати синів Зеведеєвих, і вклонилась, і просила від Нього чогось.	20 Тогда, кланяясь, к Исе подошла мать сыновей Завдая вместе с сыновьями. Она обратилась к Нему с просьбой.
21 А Він їй сказав: „Чого хочеш?“ Вона каже Йому́: „Скажи, щоб оби́два сини мої ці сіли в Царстві Твоїм — право́руч один, і ліво́руч від Тебе один“.	21 – Что ты хочешь? – спросил Он её. Она сказала: – Вели, чтобы оба мои сына сели один по правую, а другой по левую руку от Тебя в Твоём Царстве.
22 А Ісус відповів і сказав: „Не знаєте, чого просите. Чи ж можете ви пити чашу, що Я її питиму (або христи́тися хрищенням, що я ним хрищу́ся)?“ „Вони кажуть Йому: „Можемо“.	22 – Вы не знаете, о чём просите, – ответил Иса. – Можете ли вы пить ту чашу страдания, которую Я буду пить? – Можем, – ответили они.
23 Він говорить до них: „Ви питимете Мою чашу (і бу́дете христитися хрищенням, що Я ним хрищуся). А сидіти право́руч Мене та ліво́руч — не Моє це давати, а кому від Мого Отця те вгото́вано“.	23 Иса говорит им: – Пить из Моей чаши вы будете, но кому сидеть по правую, а кому по левую руку от Меня решаю не Я, эти места принадлежат тем, кому они назначены Моим Отцом.
24 Як почули це де́сятеро, стали гніватися на обох тих братів.	24 Когда остальные десять учеников услышали это, они рассердились на братьев.
25 А Ісус їх покликав і промовив: „Ви знаєте, що князі наро́дів панують над ними, а вельможі їх тиснуть.	25 Иса же подозвал их и сказал: – Вы знаете, что правители этого мира господствуют над своими народами, и владеет людьми их знать.
26 Не так буде між вами, але́ хто великим із вас хоче бути, — хай буде слугою він вам.	26 У вас пусть будет не так. Наоборот, кто хочет стать среди вас самым великим, должен быть вам слугой,
27 А хто з вас бути першим бажає, — нехай буде він вам за раба.	27 и кто хочет быть среди вас первым, должен быть вам рабом.
28 Так само й Син Лю́дський прийшов не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох!	28 Ведь и Ниспосланный как Человек пришёл не для того, чтобы Ему служили, но чтобы служить другим и отдать Свою жизнь как выкуп за многих.
29 Як вони ж з Єрихо́ну вихо́дили, за Ним ішов на́товп великий.	29 Когда Иса и ученики покидали Иерихон, за ними следовало множество людей.
30 І ось двоє сліпих, що сиділи при дорозі, почувши, що переходить Ісус, стали кричати, благаючи: „Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!“	30 У дороги сидели двое слепых, которые, услышав, что мимо идёт Иса, стали кричать: – Повелитель, Сын Давуда, сжалься над нами!
31 Наро́д же сварився на них, щоб мовчали, вони ж іще більше кричали, благаючи: „Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!“	31 Люди стали говорить им, чтобы они замолчали, но те кричали ещё громче: – Повелитель, Сын Давуда, сжалься над нами!
32 Ісус же спинився, — покликав їх та й сказав: „Що́ хочете, щоб Я вам зробив?“	32 Иса остановился и позвал их. – Что вы хотите, чтобы Я сделал для вас? – спросил Он.
33 Вони Йому кажуть: „Господи, — нехай нам розкриються очі!“	33 – Повелитель, хотим прозреть, – ответили те.
34 І змилосе́рдивсь Ісус, доторкнувся до їхніх оче́й, — і зараз прозріли їм очі, і вони подалися за Ним.	34 Исе стало их жаль, и Он прикоснулся к их глазам. Слепые сразу же обрели зрение и пошли за Ним.

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

Вiд Матвiя

Розділ 20

Радостная Весть Исы Масиха в изложении Матая

Глава 20

Вiд Матвiя

Розділ 20

Радостная Весть Исы Масиха в изложении Матая

Глава 20

Старий завіт

Новий завіт

Вiд Матвiя

Розділ 20

Радостная Весть Исы Масиха в изложении Матая

Глава 20

Вiд Матвiя

Розділ 20

Радостная Весть Исы Масиха в изложении Матая

Глава 20

Старий
завіт

Новий
завіт