CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Єз. 8
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Єзекiїль

Розділ 8

1 І сталося за шостого року, шостого місяця, п'ятого дня місяця сидів я в своє́му домі, а Юдині старші́ сиділи передо мною, — то впала там на мене рука Господа Бога.

2 І побачив я, аж ось подо́ба, на вигляд чоловіка: від виду сте́гон його й дололу — огонь, а від сте́гон його й догори — на вигляд ся́йва, ніби палаюча мідь.

3 І витягнув Він подобу руки, і взяв мене за волосся моєї голови, а Дух підійняв мене між землею та між небом, і впровадив мене до Єрусалиму в Божих виді́ннях, до входу вну́трішньої брами, зве́рненої на пі́вніч, де місце перебува́ння і́дола, що викли́кує заздрість.

4 І ось була там слава Ізраїлевого Бога, як той вид, що я бачив у долині!

5 І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, зведи очі свої в напрямі на пі́вніч!“ І звів я очі свої в напрямі на пі́вніч, аж ось з пі́вночі, від брами же́ртівника, був той і́дол за́здрости при вході.

6 І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, чи ти бачиш, що́ вони ро́блять! Це великі гидо́ти, що Ізраїлів дім робить тут, щоб віддали́тися від Моєї святині! Та ти зно́ву побачиш іще більші гидо́ти“.

7 І привів мене до входу подві́р'я, і побачив я, — аж ось дірка в стіні!

8 І сказав Він мені: „Сину лю́дський, прокопа́й дірку в стіні!“ І прокопа́в я в стіні, — аж ось вхід!

9 І сказав Він до мене: „Увійди, і побач ті злі гидо́ти, які вони роблять отут!“

10 І ввійшов я й побачив, аж ось усякий вид плазуна́ та огидли́вої звірини́, і всякі божки́ Ізраїлевого дому, накре́слені на стіні навко́ло круго́м.

11 А сімдеся́т чоловіка зо старши́х Ізраїлевого дому та Яазанія, Шафанів син, що стояв посеред них, стояли перед ними, і кожен мав у своїй руці свою кади́льницю, і підіймалися па́хощі з хмари кади́ла.

12 І сказав Він до мене: „Чи бачив ти, сину лю́дський, що́ роблять Ізраїлеві старші́ в темно́ті, кожен у кімна́тах своїх ідолів? Бо говорять вони: Господь нас не бачить, Господь покинув цей край“.

13 І сказав Він до мене: „Ти зно́ву побачиш ще більші гидо́ти, які вони ро́блять“.

14 І Він запрова́див мене до входу до брами Господнього дому що на пі́вночі, — аж ось там сидять жінки́, що оплакували Таммуза.

15 І сказав Він до мене: „Чи ти бачив, сину лю́дський? Ти зно́ву побачиш гидо́ти ще більші від цих!“

16 І Він запрова́див мене до вну́трішнього подві́р'я Господнього дому. Аж ось при вході до Господнього храму, між притво́ром та між же́ртівником, було біля двадцяти́ й п'яти чоловіка: спи́ни їхні — до Господнього храму, а їхні обличчя — на схід, і вони кла́нялися до сходу, до сонця.

17 І сказав Він до мене: „Чи ти бачив, сину лю́дський? Чи легко Юдиному дому, щоб не робити тих гидот, які вони роблять отут? Бо вони напо́внили Край наси́льством, і знову гнівають Мене, й ось вони держать зелені галу́зки при но́сі своїм.

18 Тому то й Я зроблю́ з лютістю: око Моє не змилується, і милосердя не буду Я мати. І вони будуть кли́кати сильним голосом в ву́ха Мої, та Я їх не почую!“

Пророк Езекиил

Глава 8

1 В шестом году, в пятый день шестого месяца (17 сентября 592 г. до н. э.), когда я сидел у себя дома, и старейшины Иудеи сидели передо мной, рука Владыки Вечного снизошла на меня там.

2 Я посмотрел и увидел Кого-то, похожего на человека, Который был как бы из огня. Ниже пояса Он был похож на огонь, а выше пояса Он сверкал, как сияющий металл.

3 Он простёр подобие руки и взял меня за волосы. Дух поднял меня между землёй и небом и в видениях Всевышнего принёс меня в Иерусалим, ко входу в северные ворота внутреннего двора, где находился идол, возбуждающий ревность Всевышнего.

4 И вот, там предо мной явилась слава Бога Исраила, как в том видении, которое я видел на равнине.

5 И Всевышний сказал мне: – Смертный, посмотри на север. Я посмотрел – и с северной стороны у ворот жертвенника увидел идола, возбуждающего ревность.

6 Всевышний сказал мне: – Смертный, ты видишь, что они делают, – эти страшные мерзости, которые народ Исраила творит здесь, чтобы удалить Меня из Моего святилища? Но ты увидишь ещё большие мерзости.

7 Он привёл меня ко входу во двор. Я посмотрел и увидел отверстие в стене.

8 Он сказал мне: – Смертный, прокопай стену. Я прокопал и увидел какую-то дверь.

9 Он сказал мне: – Войди и посмотри на гнусные мерзости, которые они здесь творят.

10 Я вошёл, посмотрел и увидел нарисованные на стенах кругом изображения всяких ползучих тварей, мерзких животных и всех идолов исраильтян.

11 Перед ними стояли семьдесят старейшин народа Исраила, и Иазания, сын Шафана, стоял среди них. Каждый держал в руке сосуд для возжигания благовоний, откуда поднималось ароматное облако дыма.

12 Всевышний сказал мне: – Смертный, ты видел, что старейшины народа Исраила творят во мраке, каждый в капище своего лжебога? Они говорят: «Вечный не видит нас; Вечный бросил страну».

13 И опять Он сказал мне: – Ты увидишь ещё большие мерзости, которые они делают.

14 Он привёл меня ко входу в северные ворота дома Вечного, и я увидел сидящих там женщин, которые оплакивали Таммуза. .

15 Он сказал мне: – Видишь это, смертный? Ты увидишь ещё большие мерзости.

16 Он ввёл меня во внутренний двор дома Вечного; там, у входа в храм, между притвором и жертвенником, находилось около двадцати пяти мужчин. Обратившись спиной к храму Вечного, а лицами на восток, они поклонялись солнцу на востоке.

17 Он сказал мне: – Видел это, смертный? Разве не достаточно скверно для народа Иудеи совершать те мерзости, которые они здесь творят? Зачем они наполняют страну насилием и возбуждают Мой гнев ещё сильнее? Гляди, как они подносят ветви к своим носам! .

18 За это Я изолью на них Свой гнев; Я не посмотрю на них с жалостью и не пощажу. Пусть кричат Мне в самые уши, Я не стану их слушать.

Єзекiїль

Розділ 8

Пророк Езекиил

Глава 8

1 І сталося за шостого року, шостого місяця, п'ятого дня місяця сидів я в своє́му домі, а Юдині старші́ сиділи передо мною, — то впала там на мене рука Господа Бога.

1 В шестом году, в пятый день шестого месяца (17 сентября 592 г. до н. э.), когда я сидел у себя дома, и старейшины Иудеи сидели передо мной, рука Владыки Вечного снизошла на меня там.

2 І побачив я, аж ось подо́ба, на вигляд чоловіка: від виду сте́гон його й дололу — огонь, а від сте́гон його й догори — на вигляд ся́йва, ніби палаюча мідь.

2 Я посмотрел и увидел Кого-то, похожего на человека, Который был как бы из огня. Ниже пояса Он был похож на огонь, а выше пояса Он сверкал, как сияющий металл.

3 І витягнув Він подобу руки, і взяв мене за волосся моєї голови, а Дух підійняв мене між землею та між небом, і впровадив мене до Єрусалиму в Божих виді́ннях, до входу вну́трішньої брами, зве́рненої на пі́вніч, де місце перебува́ння і́дола, що викли́кує заздрість.

3 Он простёр подобие руки и взял меня за волосы. Дух поднял меня между землёй и небом и в видениях Всевышнего принёс меня в Иерусалим, ко входу в северные ворота внутреннего двора, где находился идол, возбуждающий ревность Всевышнего.

4 І ось була там слава Ізраїлевого Бога, як той вид, що я бачив у долині!

4 И вот, там предо мной явилась слава Бога Исраила, как в том видении, которое я видел на равнине.

5 І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, зведи очі свої в напрямі на пі́вніч!“ І звів я очі свої в напрямі на пі́вніч, аж ось з пі́вночі, від брами же́ртівника, був той і́дол за́здрости при вході.

5 И Всевышний сказал мне: – Смертный, посмотри на север. Я посмотрел – и с северной стороны у ворот жертвенника увидел идола, возбуждающего ревность.

6 І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, чи ти бачиш, що́ вони ро́блять! Це великі гидо́ти, що Ізраїлів дім робить тут, щоб віддали́тися від Моєї святині! Та ти зно́ву побачиш іще більші гидо́ти“.

6 Всевышний сказал мне: – Смертный, ты видишь, что они делают, – эти страшные мерзости, которые народ Исраила творит здесь, чтобы удалить Меня из Моего святилища? Но ты увидишь ещё большие мерзости.

7 І привів мене до входу подві́р'я, і побачив я, — аж ось дірка в стіні!

7 Он привёл меня ко входу во двор. Я посмотрел и увидел отверстие в стене.

8 І сказав Він мені: „Сину лю́дський, прокопа́й дірку в стіні!“ І прокопа́в я в стіні, — аж ось вхід!

8 Он сказал мне: – Смертный, прокопай стену. Я прокопал и увидел какую-то дверь.

9 І сказав Він до мене: „Увійди, і побач ті злі гидо́ти, які вони роблять отут!“

9 Он сказал мне: – Войди и посмотри на гнусные мерзости, которые они здесь творят.

10 І ввійшов я й побачив, аж ось усякий вид плазуна́ та огидли́вої звірини́, і всякі божки́ Ізраїлевого дому, накре́слені на стіні навко́ло круго́м.

10 Я вошёл, посмотрел и увидел нарисованные на стенах кругом изображения всяких ползучих тварей, мерзких животных и всех идолов исраильтян.

11 А сімдеся́т чоловіка зо старши́х Ізраїлевого дому та Яазанія, Шафанів син, що стояв посеред них, стояли перед ними, і кожен мав у своїй руці свою кади́льницю, і підіймалися па́хощі з хмари кади́ла.

11 Перед ними стояли семьдесят старейшин народа Исраила, и Иазания, сын Шафана, стоял среди них. Каждый держал в руке сосуд для возжигания благовоний, откуда поднималось ароматное облако дыма.

12 І сказав Він до мене: „Чи бачив ти, сину лю́дський, що́ роблять Ізраїлеві старші́ в темно́ті, кожен у кімна́тах своїх ідолів? Бо говорять вони: Господь нас не бачить, Господь покинув цей край“.

12 Всевышний сказал мне: – Смертный, ты видел, что старейшины народа Исраила творят во мраке, каждый в капище своего лжебога? Они говорят: «Вечный не видит нас; Вечный бросил страну».

13 І сказав Він до мене: „Ти зно́ву побачиш ще більші гидо́ти, які вони ро́блять“.

13 И опять Он сказал мне: – Ты увидишь ещё большие мерзости, которые они делают.

14 І Він запрова́див мене до входу до брами Господнього дому що на пі́вночі, — аж ось там сидять жінки́, що оплакували Таммуза.

14 Он привёл меня ко входу в северные ворота дома Вечного, и я увидел сидящих там женщин, которые оплакивали Таммуза. .

15 І сказав Він до мене: „Чи ти бачив, сину лю́дський? Ти зно́ву побачиш гидо́ти ще більші від цих!“

15 Он сказал мне: – Видишь это, смертный? Ты увидишь ещё большие мерзости.

16 І Він запрова́див мене до вну́трішнього подві́р'я Господнього дому. Аж ось при вході до Господнього храму, між притво́ром та між же́ртівником, було біля двадцяти́ й п'яти чоловіка: спи́ни їхні — до Господнього храму, а їхні обличчя — на схід, і вони кла́нялися до сходу, до сонця.

16 Он ввёл меня во внутренний двор дома Вечного; там, у входа в храм, между притвором и жертвенником, находилось около двадцати пяти мужчин. Обратившись спиной к храму Вечного, а лицами на восток, они поклонялись солнцу на востоке.

17 І сказав Він до мене: „Чи ти бачив, сину лю́дський? Чи легко Юдиному дому, щоб не робити тих гидот, які вони роблять отут? Бо вони напо́внили Край наси́льством, і знову гнівають Мене, й ось вони держать зелені галу́зки при но́сі своїм.

17 Он сказал мне: – Видел это, смертный? Разве не достаточно скверно для народа Иудеи совершать те мерзости, которые они здесь творят? Зачем они наполняют страну насилием и возбуждают Мой гнев ещё сильнее? Гляди, как они подносят ветви к своим носам! .

18 Тому то й Я зроблю́ з лютістю: око Моє не змилується, і милосердя не буду Я мати. І вони будуть кли́кати сильним голосом в ву́ха Мої, та Я їх не почую!“

18 За это Я изолью на них Свой гнев; Я не посмотрю на них с жалостью и не пощажу. Пусть кричат Мне в самые уши, Я не стану их слушать.

1.0x