ЄзекiїльРозділ 3 |
|
1 |
|
2 І відкрив я свої уста, і Він дав мені з'їсти цього зво́я. |
|
3 І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, нагодуй свого живота, і напо́вни своє нутро́ тим звоєм, що даю Я тобі!“ І я з'їв. І був він в устах моїх солодкий, як мед. |
|
4 |
|
5 Бо ти по́сланий не до наро́ду чужої мови та тяжко́го язика, але до Ізра́їлевого дому, |
|
6 не до числе́нних наро́дів чужої мови та тяжко́го язика, що ти не розумієш їхніх слів. Та коли б і до них посла́в тебе, вони будуть слухати тебе! |
|
7 Але́ Ізраїлів дім не захоче слу́хатися тебе, бо вони не хо́чуть слухатися Мене, бо ввесь Ізраїлів дім — твердоло́бі та жорстокосе́рді вони! |
|
8 Ось Я зробив твоє обличчя тверди́м проти їхнього обличчя, і чоло́ твоє тверди́м проти ло́ба їхнього. |
|
9 Як той діяма́нт, тверді́шим від скелі, зробив Я чоло́ твоє, — не бійся їх, і не лякайся перед ними, бо вони дім ворохо́бности!“ |
|
10 І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, усі Мої слова́, які говорю́ Я до тебе, візьми в своє серце та слухай ву́хами своїми. |
|
11 І йди, піди до вигна́нців, до синів твого наро́ду, і будеш говорити до них і скажеш їм: Так говорить Господь Бог, — а вони чи послухаються, чи занеха́ють“. |
|
12 I підійняв мене Дух, і я почув за собою гу́ркіт громово́го голосу: „Благослове́нна слава Господня!“ із свого місця, |
|
13 і шум крил живих істот, що дотика́лись одне об о́дне, і цо́кіт коліс рівноча́сно з ними, і гу́ркіт громово́го голосу! |
|
14 І Дух підійняв мене, і взяв мене, і йшов я огі́рчений в лю́тості духа свого, а Господня рука була надо мною сильна́! |
|
15 І прийшов я до вигна́нців в Тел-Авіві, що сидять при річці Кева́р, і там, де вони сидять, сидів і я там серед них сім день остовпі́лий. |
|
16 I сталося в кінці семи день, і було слово Господнє до мене таке: |
|
17 „Сину лю́дський, Я настанови́в тебе вартови́м для Ізраїлевого дому, — і як почуєш ти слово з уст Моїх, то остережи́ їх від Мене. |
|
18 Коли Я скажу́ безбожному: „Конче помреш“, а ти не остереже́ш його й не будеш говорити, щоб остерегти́ несправедливого від його несправедливої дороги, щоб він жив, то цей безбожний помре за свою провину, а його кров Я зажада́ю з твоєї руки! |
|
19 Але ти, коли остереже́ш несправедливого, а він не ве́рнеться від своєї несправедливости та від своєї несправедливої дороги, він помре за свою провину, а ти душу свою врятува́в. |
|
20 А коли праведний відвернеться від своєї справедливости та зробить кривду, то я покладу́ спотика́ння перед ним, — і він помре, бо ти не остеріг його. Він за гріх свій помре, і не згадаються його праведні вчинки, які він робив, і кров його з твоєї руки Я буду жадати! |
|
21 А ти, коли остереже́ш справедливого, щоб справедливий не грішив, і він не згрішив, то жити — буде він жити, бо був остере́жений, а ти душу свою врятував“. |
|
22 |
|
23 І встав я, і вийшов до долини, аж ось там стояла слава Господня, як та слава, яку я бачив над річкою Кева́р. І впав я на обличчя своє. |
|
24 Та ввійшов у мене Дух, і звів мене на но́ги мої. І Він говорив зо мною й сказав мені: „Увійди, замкни́ся в сере́дині свого дому! |
|
25 А ти, сину лю́дський, — ось дадуть на тебе шну́ри, і зв'яжуть тебе ними, і ти не ви́йдеш з-поміж них! |
|
26 А язик твій приліплю́ до твого піднебі́ння, і ти занімієш, і не будеш їм більш докоряти, бо вони — дім ворохо́бний. |
|
27 А коли Я говоритиму з тобою, то відкрию твої уста, і ти скажеш до них: „Так говорить Господь Бог“. Хто хоче слухати — нехай слухає, а хто хоче занеха́ти — нехай занеха́є, бо вони дім ворохо́бний! |
Книга пророка ИезекииляГлава 3 |
|
1 |
|
2 Я открыл рот, и Он накормил меня этим свитком. |
|
3 «Ешь досыта, смертный, — продолжил Он, — насыться этим свитком, который Я даю тебе». И я ел, и был он сладок, как мед. |
|
4 |
|
5 Ты послан не к такому народу, чья речь невнятна и язык непонятен, но к народу Израилеву; |
|
6 и ты не послан к иным великим народам, чья речь невнятна и язык непонятен и слов которых ты не знаешь, ведь если бы Я послал тебя к ним, то даже они послушали бы тебя! |
|
7 А народ Израилев слушать тебя не захочет, как не хотят они слушать Меня, ибо они дерзки и упрямы. |
|
8 Но Я сделаю тебя таким же упрямым, как и они упрямы, и таким же дерзким, как они дерзки. |
|
9 Как алмаз, что крепче камня, таким Я сделал твой лоб. Не бойся их и не страшись их взглядов, ведь они поколение мятежное». |
|
10 |
|
11 пойди к изгнанникам, к своему народу, говори с ними и возвести им слова Владыки ГОСПОДА, будут ли они их слушать или нет». |
|
12 |
|
13 Это был шум крыльев тех живых существ, касавшихся друг друга, и стук колес подле них, и громкий рокочущий гул. |
|
14 Дух поднял и повлек меня, и я отправился прочь, исполненный горечи и негодования. И вновь я ощутил могущественную руку ГОСПОДНЮ. |
|
15 Я пришел к изгнанникам, жившим в Тель-Авиве при потоке Кевар, и семь дней я сидел среди них в оцепенении. |
|
16 |
|
17 «Смертный! Я поставил тебя на страже народа Израилева: всякий раз, как услышишь из уст Моих слово, тут же предостерегай их. |
|
18 Если Я скажу злодею: „Тебя ждет смерть“, а ты его не предостережешь, не наставишь его свернуть с пути злого, чтобы остался он жив, то он умрет за свое преступление, но и с тебя Я спрошу за его гибель. |
|
19 А если ты наставишь злодея, но он не оставит своих беззаконий и своего злого пути, то он умрет за свое преступление, однако ты спасешь свою жизнь. |
|
20 Если же праведник, отвергнув правду, будет делать зло, когда Я поставлю на его пути преграду, он погибнет. За свои грехи он погибнет, и его прежние добрые дела ему не помогут. И если ты не предостерегал его от греха, то и с тебя Я спрошу за его гибель. |
|
21 Но если ты предостережешь праведника и он не станет грешить и останется жив благодаря твоему вразумлению, то и ты спасешь свою жизнь». |
|
22 |
|
23 Я тотчас же вышел в долину и увидел там Славу ГОСПОДНЮ — в точности, как видел я ее при потоке Кевар; и я пал ниц. |
|
24 Тогда вошел в меня Дух, поставил меня на ноги, Господь обратился ко мне и сказал: «Иди, затворись в своем доме. |
|
25 Опутают тебя веревками, смертный, свяжут, и не сможешь ты ходить среди людей. |
|
26 Я сделаю так, что язык твой прилипнет к нёбу, ты онемеешь и не сможешь более обличать их, потому что они — поколение мятежное. |
|
27 Но когда Я дам тебе весть, Я отворю и твои уста, и ты возвестишь им Мои слова: „Так говорит Владыка ГОСПОДЬ“. И кто из них захочет слушать, пусть услышит, а кто откажется, пусть не слышит, ведь они — поколение мятежное!» |
ЄзекiїльРозділ 3 |
Книга пророка ИезекииляГлава 3 |
|
1 |
1 |
|
2 І відкрив я свої уста, і Він дав мені з'їсти цього зво́я. |
2 Я открыл рот, и Он накормил меня этим свитком. |
|
3 І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, нагодуй свого живота, і напо́вни своє нутро́ тим звоєм, що даю Я тобі!“ І я з'їв. І був він в устах моїх солодкий, як мед. |
3 «Ешь досыта, смертный, — продолжил Он, — насыться этим свитком, который Я даю тебе». И я ел, и был он сладок, как мед. |
|
4 |
4 |
|
5 Бо ти по́сланий не до наро́ду чужої мови та тяжко́го язика, але до Ізра́їлевого дому, |
5 Ты послан не к такому народу, чья речь невнятна и язык непонятен, но к народу Израилеву; |
|
6 не до числе́нних наро́дів чужої мови та тяжко́го язика, що ти не розумієш їхніх слів. Та коли б і до них посла́в тебе, вони будуть слухати тебе! |
6 и ты не послан к иным великим народам, чья речь невнятна и язык непонятен и слов которых ты не знаешь, ведь если бы Я послал тебя к ним, то даже они послушали бы тебя! |
|
7 Але́ Ізраїлів дім не захоче слу́хатися тебе, бо вони не хо́чуть слухатися Мене, бо ввесь Ізраїлів дім — твердоло́бі та жорстокосе́рді вони! |
7 А народ Израилев слушать тебя не захочет, как не хотят они слушать Меня, ибо они дерзки и упрямы. |
|
8 Ось Я зробив твоє обличчя тверди́м проти їхнього обличчя, і чоло́ твоє тверди́м проти ло́ба їхнього. |
8 Но Я сделаю тебя таким же упрямым, как и они упрямы, и таким же дерзким, как они дерзки. |
|
9 Як той діяма́нт, тверді́шим від скелі, зробив Я чоло́ твоє, — не бійся їх, і не лякайся перед ними, бо вони дім ворохо́бности!“ |
9 Как алмаз, что крепче камня, таким Я сделал твой лоб. Не бойся их и не страшись их взглядов, ведь они поколение мятежное». |
|
10 І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, усі Мої слова́, які говорю́ Я до тебе, візьми в своє серце та слухай ву́хами своїми. |
10 |
|
11 І йди, піди до вигна́нців, до синів твого наро́ду, і будеш говорити до них і скажеш їм: Так говорить Господь Бог, — а вони чи послухаються, чи занеха́ють“. |
11 пойди к изгнанникам, к своему народу, говори с ними и возвести им слова Владыки ГОСПОДА, будут ли они их слушать или нет». |
|
12 I підійняв мене Дух, і я почув за собою гу́ркіт громово́го голосу: „Благослове́нна слава Господня!“ із свого місця, |
12 |
|
13 і шум крил живих істот, що дотика́лись одне об о́дне, і цо́кіт коліс рівноча́сно з ними, і гу́ркіт громово́го голосу! |
13 Это был шум крыльев тех живых существ, касавшихся друг друга, и стук колес подле них, и громкий рокочущий гул. |
|
14 І Дух підійняв мене, і взяв мене, і йшов я огі́рчений в лю́тості духа свого, а Господня рука була надо мною сильна́! |
14 Дух поднял и повлек меня, и я отправился прочь, исполненный горечи и негодования. И вновь я ощутил могущественную руку ГОСПОДНЮ. |
|
15 І прийшов я до вигна́нців в Тел-Авіві, що сидять при річці Кева́р, і там, де вони сидять, сидів і я там серед них сім день остовпі́лий. |
15 Я пришел к изгнанникам, жившим в Тель-Авиве при потоке Кевар, и семь дней я сидел среди них в оцепенении. |
|
16 I сталося в кінці семи день, і було слово Господнє до мене таке: |
16 |
|
17 „Сину лю́дський, Я настанови́в тебе вартови́м для Ізраїлевого дому, — і як почуєш ти слово з уст Моїх, то остережи́ їх від Мене. |
17 «Смертный! Я поставил тебя на страже народа Израилева: всякий раз, как услышишь из уст Моих слово, тут же предостерегай их. |
|
18 Коли Я скажу́ безбожному: „Конче помреш“, а ти не остереже́ш його й не будеш говорити, щоб остерегти́ несправедливого від його несправедливої дороги, щоб він жив, то цей безбожний помре за свою провину, а його кров Я зажада́ю з твоєї руки! |
18 Если Я скажу злодею: „Тебя ждет смерть“, а ты его не предостережешь, не наставишь его свернуть с пути злого, чтобы остался он жив, то он умрет за свое преступление, но и с тебя Я спрошу за его гибель. |
|
19 Але ти, коли остереже́ш несправедливого, а він не ве́рнеться від своєї несправедливости та від своєї несправедливої дороги, він помре за свою провину, а ти душу свою врятува́в. |
19 А если ты наставишь злодея, но он не оставит своих беззаконий и своего злого пути, то он умрет за свое преступление, однако ты спасешь свою жизнь. |
|
20 А коли праведний відвернеться від своєї справедливости та зробить кривду, то я покладу́ спотика́ння перед ним, — і він помре, бо ти не остеріг його. Він за гріх свій помре, і не згадаються його праведні вчинки, які він робив, і кров його з твоєї руки Я буду жадати! |
20 Если же праведник, отвергнув правду, будет делать зло, когда Я поставлю на его пути преграду, он погибнет. За свои грехи он погибнет, и его прежние добрые дела ему не помогут. И если ты не предостерегал его от греха, то и с тебя Я спрошу за его гибель. |
|
21 А ти, коли остереже́ш справедливого, щоб справедливий не грішив, і він не згрішив, то жити — буде він жити, бо був остере́жений, а ти душу свою врятував“. |
21 Но если ты предостережешь праведника и он не станет грешить и останется жив благодаря твоему вразумлению, то и ты спасешь свою жизнь». |
|
22 |
22 |
|
23 І встав я, і вийшов до долини, аж ось там стояла слава Господня, як та слава, яку я бачив над річкою Кева́р. І впав я на обличчя своє. |
23 Я тотчас же вышел в долину и увидел там Славу ГОСПОДНЮ — в точности, как видел я ее при потоке Кевар; и я пал ниц. |
|
24 Та ввійшов у мене Дух, і звів мене на но́ги мої. І Він говорив зо мною й сказав мені: „Увійди, замкни́ся в сере́дині свого дому! |
24 Тогда вошел в меня Дух, поставил меня на ноги, Господь обратился ко мне и сказал: «Иди, затворись в своем доме. |
|
25 А ти, сину лю́дський, — ось дадуть на тебе шну́ри, і зв'яжуть тебе ними, і ти не ви́йдеш з-поміж них! |
25 Опутают тебя веревками, смертный, свяжут, и не сможешь ты ходить среди людей. |
|
26 А язик твій приліплю́ до твого піднебі́ння, і ти занімієш, і не будеш їм більш докоряти, бо вони — дім ворохо́бний. |
26 Я сделаю так, что язык твой прилипнет к нёбу, ты онемеешь и не сможешь более обличать их, потому что они — поколение мятежное. |
|
27 А коли Я говоритиму з тобою, то відкрию твої уста, і ти скажеш до них: „Так говорить Господь Бог“. Хто хоче слухати — нехай слухає, а хто хоче занеха́ти — нехай занеха́є, бо вони дім ворохо́бний! |
27 Но когда Я дам тебе весть, Я отворю и твои уста, и ты возвестишь им Мои слова: „Так говорит Владыка ГОСПОДЬ“. И кто из них захочет слушать, пусть услышит, а кто откажется, пусть не слышит, ведь они — поколение мятежное!» |