ЄзекiїльРозділ 16 |
1 |
2 „Сину лю́дський, повідо́м Єрусалим про його гидо́ти, |
3 та й скажи: Так говорить Господь Бог до дочки́ Єрусалиму: Похо́дження твоє й наро́дження твоє — з кра́ю ханаа́нського, твій батько — аморе́єць, а мати твоя — хітте́янка. |
4 При твоєму наро́дженні, того дня, як ти народи́лася, не був обрі́заний пупо́к твій, і водою не була ти обмита на очи́щення, ані не була ти посо́лена, ані не була ти спови́та. |
5 Не зми́лувалося над тобою жодне око, щоб зробити тобі одну з цих речей з милосердя над тобою, але́ була ти ви́кинена на відкрите поле, — так мало ціно́вано душу твою в день твойого наро́дження! |
6 І прохо́див Я повз тебе, і бачив тебе, як ти валя́лася в своїй крові, і сказав Я до тебе: Живи в своїй крові! Так, Я сказав тобі: Живи в своїй крові! |
7 Рости ж, — зробив Я тебе, як польову́ рости́ну, і ти зросла́ та стала велика, і дійшла ти до найвродливі́шої вро́ди: перса ви́простались, волос твій виріс, а ти була зо́всім нага́! |
8 І прохо́див Я повз тебе, і побачив тебе, аж ось час твій наспів, — час коха́ння. І простягну́в Я полу Свою над тобою, і закрив твою наготу́, і присягнув тобі, і ввійшов з тобою в заповіт, — говорить Госпо́дь Бог, — і стала ти Моєю. |
9 І обмив Я тебе водою, і сполоска́в Я кров твою з тебе, і нате́р тебе оливою. |
10 І зодягнув тебе різнокольоро́вим, взув тебе в та́хаш, і спови́в тебе в віссо́н, і покрив тебе шо́вком. |
11 І приоздо́бив тебе оздобою, і дав нараме́нники на руки твої, а ланцюга́ — на шию твою. |
12 І дав Я носову́ сере́жку до носа твого, і сере́жки на ву́ха твої, а пишну корону на твою го́лову. |
13 І приоздо́билась ти золотом та срі́блом, а одіж твоя — віссо́н та шовк, і різнокольоро́ве; булку й мед та оливу ти їла, і стала ти гарна-прегарна, і вдало́ся тобі досягти царсько́ї гідности! |
14 І розійшлося ім'я́ твоє поміж наро́дами за твою красу, бо доскона́ла вона, через пишно́ту Мою, яку Я на тебе поклав, — говорить Госпо́дь Бог! |
15 |
16 І бра́ла ти з шат своїх, і робила собі різнокольоро́ві па́гірки, і чинила розпусту на них, як не бувало й не буде. |
17 І брала ти речі з пишно́ти своєї, з Мого золота та зо срі́бла Мого, що дав тобі Я, і наробила собі подоб чоловічої статі, — і чинила розпусту із ними. |
18 І брала ти свою різнокольоро́ву одіж, і покривала їх, а оливу Мою та Моє кадило клала перед ними. |
19 А Мій хліб, що давав Я тобі, булку й оливу та мед, що ними годував Я тебе, то віддавала ти те перед їхнє обличчя на лю́бі па́хощі. І сталося це, говорить Господь Бог. |
20 І бра́ла ти синів своїх та дочо́к своїх, що породила Мені, і прино́сила їх на їжу їм. Чи мало було розпусти твоєї, |
21 що ти різала дітей Моїх ї давала їм, перепрова́джуючи через огонь для них? |
22 І при всіх гидотах твоїх та розпустах твоїх ти не пам'ятала про дні своєї мо́лодости, коли була наго́ю-пренаго́ю, коли валялася в крові своїй. |
23 І сталося по всьому тому твоєму злі, — горе, горе тобі! говорить Господь Бог, — |
24 і побудувала ти собі місця розпу́сти, і пороби́ла собі підви́щення на кожному майда́ні. |
25 На кожному роздоріжжі побудувала ти свої підви́щення, і знесла́вила красу́ свою, і розхиля́ла ноги свої для кожного перехожого, і побільшувала свою розпусту. |
26 І чинила ти розпусту з синами Єгипту, з своїми сусідами великотеле́сими, і побільшувала свою розпусту, щоб гніви́ти Мене. |
27 І ось простягнув Я Свою руку на тебе, і відняв належну частину твою, — і дав тебе на волю твоїх нена́висниць, филисти́мських дочо́к, засоро́млених твоєю нечистою дорогою. |
28 Бо чинила ти розпусту з синами Ашшуровими, і не могла наси́титись, і блуди́ла з ними, і теж не наси́тилась. |
29 І побільши́ла ти свою розпусту до купецького кра́ю халдеїв, та теж цим не наси́тилася. |
30 Як змучилося серце твоє, — говорить Господь Бог, — коли ти робила всі оці вчинки сваві́льної розпусної жінки! |
31 Коли ти будувала місця своєї розпусти на кожному роздорі́жжі, а підви́щення своє робила на кожному майда́ні, то не була ти, як блудни́ця, щоб збирати заплату за розпусту, |
32 але як перелю́бна жінка, що замість свого чоловіка бере собі чужих. |
33 Усім блудни́цям дають дару́нка, а ти сама давала дару́нки свої всім коха́нцям своїм, і підкупо́вувала їх, щоб прихо́дили до тебе звідусіль на розпусту з тобою. |
34 І було тобі при твоїй розпусті навпаки́ від інших жіно́к, бо не волочи́лись за тобою, а через те, що ти давала заплату за розпусту, і заплата за розпусту не давалась тобі, то сталось тобі навпаки́. |
35 Тому то, розпу́снице, послухай Господнього слова: |
36 Так говорить Господь Бог: За те, що вилива́лась твоя розпуста, і відкрива́лась твоя нагота́ в блудоді́йстві твоїм з твоїми коха́нцями та зо всіма́ божка́ми гидоти твоєї, і за кров синів твоїх, яких ти давала їм, |
37 тому ось Я позбираю всіх коха́нців твоїх, яким була ти приємна, і всіх, кого ти кохала, ра́зом з тими, кого ти знена́виділа, і зберу́ їх коло тебе знавко́ла, і відкрию їм наготу́ твою, і вони побачать увесь твій сором! |
38 І засуджу́ тебе при́судом на перелю́бниць та тих, що кров проливають, і дам тебе на кров лютости та за́здрости. |
39 І віддам тебе в їхню руку, і вони зруйну́ють твоє місце розпусти, і порозва́люють підви́щення твої, і постяга́ють з тебе шати твої, і позабирають пишні вбрання́ твої, і покладуть тебе зо́всім наго́ю. |
40 І зберуть проти тебе збо́ри, і заки́дають тебе камі́нням, і порубають тебе своїми мечами. |
41 І попа́лять доми́ твої огнем, і зроблять на тебе при́суди на оча́х багатьох жінок. І зроблю́ Я кінець, щоб не була́ ти розпу́сницею, і ти вже не будеш давати дару́нка за розпусту! |
42 І заспоко́їться Моя лютість на тебе, і відійде від тебе Моя за́здрість, і Я заспоко́юся, і не буду вже гніватися. |
43 За те, що ти не пам'ятала про дні своєї мо́лодости, і гніви́ла Мене всім тим, то й Я ось поверну́ дорогу твою на твою го́лову, — говорить Господь Бог, — щоб не чинила ти розпусти після всіх гидо́т своїх! |
44 Ось кожен припові́стник говоритиме про тебе припові́стку, кажучи: „Яка мати — така її до́нька!“ |
45 Ти дочка́ своєї матері, що покинула свого чоловіка та своїх синів, і ти сестра своїх сесте́р, що поки́дали своїх чоловіків та своїх синів. Мати ваша хітте́йка, а ваш батько — аморе́єць! |
46 А старша сестра твоя — Самарі́я та до́чки її, що сидять по ліви́ці твоїй, а сестра твоя, менша від тебе, що сидить по прави́ці твоїй — це Содо́ма та до́чки її. |
47 А ти хіба не ходила їхніми доро́гами й не робила за їхніми гидо́тами? Мало бракувало, — і зіпсу́лася б ти більше від них на всіх своїх дорогах! |
48 Як живий Я, — говорить Господь Бог, — не зробила Содо́ма, сестра твоя, вона та до́чки її, як зробила ти та твої до́чки! |
49 Ось оце була провина твоєї сестри Содоми: пиха́, ситість ї́жі та преспокійний спо́кій були в неї та в її дочо́к, а руки́ вбогого та бідного вона не зміцня́ла. |
50 І запиша́лись вони, і робили гидо́ти перед Моїм обличчям. І Я їх відкинув, як побачив оце. |
51 А Самарі́я не нагрішила й половини гріхів твоїх, та ти побільши́ла гидо́ти свої більш від них, і оправдала сесте́р своїх усіма́ своїми гидо́тами, які ти зробила. |
52 Тож носи свою га́ньбу ти, що чинила її для своїх сесте́р, через твої гріхи, якими гидоти чинила ти більше за них, вони будуть справедливіші за тебе! І також посоромся, і носи свій сором за твоє всправедли́влення своїх сесте́р! |
53 І поверну́ Я їхню долю, долю Содоми та дочо́к її, і Самарію та дочо́к її, і поверну́ долю твою серед них, |
54 щоб носила ти свій сором, і соро́милася всього того, що ти наробила, потіша́ючи їх. |
55 А твої се́стри, Содома та до́чки її, ве́рнуться до свого попере́днього ста́ну, і Самарі́я та до́чки її ве́рнуться до свого попере́днього стану, і ти та до́чки твої ве́рнетесь до свого попере́днього ста́ну. |
56 І не була сестра твоя Содо́ма згадувана в у́стах твоїх за днів твоїх го́рдощів, |
57 поки не відкрилося зло твоє, коли ганьби́ли тебе до́чки Сирії та всіх околиць його, і до́чки филисти́мські пого́рджували тебе звідусі́ль. |
58 Свою розпусту та гидо́ти свої, — ти їх понесе́ш, говорить Господь. |
59 Бо так говорить Господь Бог: І зроблю́ Я з тобою, як робила ти, що погорди́ла прися́гою, щоб зламати заповіта. |
60 |
61 І ти згадаєш про свої дороги й засоро́мишся, коли ти ві́зьмеш сесте́р своїх, старших від тебе, ра́зом з меншими від тебе, і дам їх тобі за дочо́к, але́ не з твого заповіту. |
62 І відновлю́ Я Свого заповіта з тобою, і ти пізнаєш, що Я — Господь, |
63 щоб згадала ти й засоро́милася, і не могла більше відкривати уста перед га́ньбою своєю, коли прощу́ тобі все, що ти наробила, говорить Госпо́дь Бог“. |
Книга пророка ИезекииляГлава 16 |
1 |
2 «Смертный, расскажи Иерусалиму о мерзостях его, |
3 провозгласи такие слова Владыки ГОСПОДА Иерусалиму: „Столица, родом ты из земли ханаанской, оттуда происхождение твое: твой отец — аморей, а мать — хеттка. |
4 В день твоего рождения пуповину тебе не перерезали, дочиста водой не отмыли, солью раны твои не присыпали и не спеленали тебя. |
5 Никто не взглянул на тебя с состраданием, ничего из этого не сделал, жалея тебя, — нет, в самый день твоего рождения ты была брошена в чистом поле. Тебя отвергли с презрением в день твоего рождения. |
6 |
7 и Я выращу тебя, как траву полевую“. Выросла ты, стала высокой и стройной, достигла расцвета: грудь поднялась, выросли волосы, но была ты нага, не было на тебе одежд. |
8 |
9 Омыл Я тебя водою, смыл кровь и умастил оливковым маслом, |
10 одел в нарядные одежды, обул тебя в обувь из кожи тонкой выделки, в чистый лен тебя облек, накинул покрывало из лучшей ткани. |
11 Я одарил тебя драгоценностями, на запястья надел тебе браслеты, а на шею — ожерелье, |
12 украсил Я кольцом тебе нос и серьгами — уши, прекрасный венец возложил на голову. |
13 Так была ты наряжена в золото и серебро, одета в чистый лен и разноцветные ткани, ела хлеб из отборной муки с медом и оливковым маслом. Стала ты прекрасна, царского величия достойна! |
14 Молва о твоей красе разошлась средь народов, такой она была совершенной, потому что Я одарил тебя великолепием Своим“, — это слово Владыки ГОСПОДА. |
15 |
16 Ты взяла свои наряды, разукрасила холмы, где вы идолам поклоняетесь, и предавалась там неслыханному разврату. |
17 Взяла ты и украшения из Моего золота и серебра, те самые, которыми Я тебя одарил, сделала из них идолов и блудила с ними, |
18 рядила их в свои разноцветные одежды и подносила им оливковое масло и благовония, предназначавшиеся Мне. |
19 И пищу, которую Я тебе давал, хлеб из отборной муки, и масло, и мед, которыми Я питал тебя, ты приносила им как благоухание отрадное, вот что было! — это слово Владыки ГОСПОДА. — |
20 Сыновей своих и дочерей, которых ты родила Мне, приносила ты им на съедение, в жертву. Мало тебе было твоего блуда, |
21 так ты еще и детей Моих убивала, принося их в жертву этим идолам! |
22 И во всех своих мерзостях, в этом разврате не вспоминала ты о заре своей жизни, когда была ты нага и не было на тебе одежд, когда трепетала ты окровавленная, брошенная всеми“. |
23 |
24 Ты понастроила себе капища и блудилища на всех площадях. |
25 У каждого перекрестка ты соорудила блудилища и опозорила там свою красоту, отдаваясь всякому встречному, раскинув ноги, развратничая без меры! |
26 Ты блудила с соседями твоими египтянами, похоть которых огромна, и без меры предавалась разврату, чтобы вызывать Мою ярость. |
27 Потому Я занес над тобой руку, урезал отведенный тебе надел, отдал тебя во власть врагов твоих, дочерей филистимских, но твои бесстыдные поступки даже их изумили. |
28 Ты блудила с ассирийцами ненасытно, блудила с ними и не могла насытиться. |
29 Блудила без меры со страной торговцев, Халдеей, но и этим не могла насытиться. |
30 |
31 На всех перекрестках устроила капища и блудилища — на всех площадях. И была ты хуже блудницы, ведь ты даже отказывалась от платы, |
32 ты — неверная жена, изменяющая мужу с чужими! |
33 Всем блудницам платят, а ты сама приплачивала любовникам своим, подкупала их, чтобы отовсюду приходили они к тебе развратничать. |
34 Разврат твой еще хуже, чем у женщин такого рода: никто не домогался тебя как блудницы, наоборот — не тебе платили, а ты сама подарки раздавала!“ |
35 |
36 Так говорит Владыка ГОСПОДЬ: „За то, что ты бесстыдно предавалась разврату, обнажалась перед любовниками и мерзкими идолами своими, за кровь детей своих, которых ты им отдавала, — |
37 за это Я соберу всех любовников твоих, с которыми ты тешилась, и всех, кого любила, вместе с теми, кого ненавидела, отовсюду соберу их против тебя и обнажу твой срам перед ними, и они увидят твою наготу. |
38 Буду судить тебя, как судят за измену и пролитие крови, в ярости Моей и негодовании осужу тебя на кровавую смерть. |
39 Я отдам тебя любовникам твоим, и они разорят все твои капища, разрушат блудилища, сорвут с тебя одежды, отберут украшения, оставят тебя нагой — и не будет на тебе одежд. |
40 Соберут против тебя толпу, забросают тебя камнями, изрубят мечами. |
41 Сожгут огнем твои дома, свершат над тобой суд перед многими женщинами — так Я положу конец твоему разврату, и подарки раздавать ты впредь уже не станешь. |
42 Только так утихнет ярость Моя против тебя и прекратится Мое негодование — Я успокоюсь и уже не буду гневаться. |
43 За то, что не помнила ты о заре своей жизни и Меня гневила всем этим, все поступки твои обрушу на твою же голову, — говорит Владыка ГОСПОДЬ. — Разве не предавалась ты разврату помимо всех мерзостей твоих?“ |
44 |
45 Ты действительно дочь своей матери, которая бросила мужа и детей, и сестра своих сестер, которые бросили мужей и детей. Ваша мать — хеттка, а отец — аморей. |
46 Твоя старшая сестра — Самария, она вместе со своими дочерьми жила к северу от тебя, а твоя младшая сестра — Содом — со своими дочерьми жила к югу от тебя. |
47 Не по их ли обычаям ты поступала? Не такие же, как у них, мерзости вытворяла? Но очень скоро во всех делах твоих ты превзошла их, при всей их испорченности. — |
48 Жив Я, — клятвенно заверяет Владыка ГОСПОДЬ, — ни Содом, сестра твоя, ни дочери ее не творили такого, что ты творила и твои дочери. |
49 Вот каковы были пороки твоей сестры Содома: высокомерие, пресыщенность и праздность; не поддерживали они ни бедняка, ни нищего. |
50 Возгордились они, творили мерзости передо Мною, и потому, глядя на это, Я отверг их. |
51 А Самария и половины твоих грехов не совершила. Ты превзошла своих сестер своими мерзостями; по сравнению с теми мерзостями, которые ты совершила, они — просто праведницы. |
52 Так неси теперь свой позор, столица, ты, которая осуждала сестер своих! Твои грехи еще отвратительнее, чем их грехи, они праведнее, чем ты. Стыдись, неси свой позор: ты сама сделала так, что сестры твои кажутся праведнее тебя!“ |
53 |
54 чтобы несла ты свой позор и стыдилась всего, что ты совершила, и это будет для них утешением. |
55 Сестры твои Содом и Самария и дочери их вернутся к прежней жизни, и ты с дочерьми своими вернешься к прежней жизни. |
56 Разве не говорила ты с презрением о сестре своей Содоме во дни величия своего, |
57 пока не открылось это зло, беззаконие твое? А теперь над тобой глумятся повсюду, и сирийки с их соседками, и филистимлянки — все вокруг поносят тебя. |
58 За разврат твой и мерзости твои ты терпишь всё это“, — это слово ГОСПОДА. |
59 |
60 но Я помню Союз, Мной заключенный с тобой на заре твоей жизни, и восстановлю его, и он будет вечным. |
61 И ты будешь помнить свои пути зла и будешь стыдиться, когда примешь сестер своих, старших и младших. Я отдам тебе их в дочери, хотя это и не предусмотрено Союзом с тобою. |
62 Я восстановлю Союз с тобою, и узнаешь, что Я — ГОСПОДЬ, |
63 чтобы помнила ты о нем и стыдилась и чтобы не могла рта своего раскрыть от позора, когда Я прощу тебе всё то, что ты совершила“, — это слово Владыки ГОСПОДА». |
ЄзекiїльРозділ 16 |
Книга пророка ИезекииляГлава 16 |
1 |
1 |
2 „Сину лю́дський, повідо́м Єрусалим про його гидо́ти, |
2 «Смертный, расскажи Иерусалиму о мерзостях его, |
3 та й скажи: Так говорить Господь Бог до дочки́ Єрусалиму: Похо́дження твоє й наро́дження твоє — з кра́ю ханаа́нського, твій батько — аморе́єць, а мати твоя — хітте́янка. |
3 провозгласи такие слова Владыки ГОСПОДА Иерусалиму: „Столица, родом ты из земли ханаанской, оттуда происхождение твое: твой отец — аморей, а мать — хеттка. |
4 При твоєму наро́дженні, того дня, як ти народи́лася, не був обрі́заний пупо́к твій, і водою не була ти обмита на очи́щення, ані не була ти посо́лена, ані не була ти спови́та. |
4 В день твоего рождения пуповину тебе не перерезали, дочиста водой не отмыли, солью раны твои не присыпали и не спеленали тебя. |
5 Не зми́лувалося над тобою жодне око, щоб зробити тобі одну з цих речей з милосердя над тобою, але́ була ти ви́кинена на відкрите поле, — так мало ціно́вано душу твою в день твойого наро́дження! |
5 Никто не взглянул на тебя с состраданием, ничего из этого не сделал, жалея тебя, — нет, в самый день твоего рождения ты была брошена в чистом поле. Тебя отвергли с презрением в день твоего рождения. |
6 І прохо́див Я повз тебе, і бачив тебе, як ти валя́лася в своїй крові, і сказав Я до тебе: Живи в своїй крові! Так, Я сказав тобі: Живи в своїй крові! |
6 |
7 Рости ж, — зробив Я тебе, як польову́ рости́ну, і ти зросла́ та стала велика, і дійшла ти до найвродливі́шої вро́ди: перса ви́простались, волос твій виріс, а ти була зо́всім нага́! |
7 и Я выращу тебя, как траву полевую“. Выросла ты, стала высокой и стройной, достигла расцвета: грудь поднялась, выросли волосы, но была ты нага, не было на тебе одежд. |
8 І прохо́див Я повз тебе, і побачив тебе, аж ось час твій наспів, — час коха́ння. І простягну́в Я полу Свою над тобою, і закрив твою наготу́, і присягнув тобі, і ввійшов з тобою в заповіт, — говорить Госпо́дь Бог, — і стала ти Моєю. |
8 |
9 І обмив Я тебе водою, і сполоска́в Я кров твою з тебе, і нате́р тебе оливою. |
9 Омыл Я тебя водою, смыл кровь и умастил оливковым маслом, |
10 І зодягнув тебе різнокольоро́вим, взув тебе в та́хаш, і спови́в тебе в віссо́н, і покрив тебе шо́вком. |
10 одел в нарядные одежды, обул тебя в обувь из кожи тонкой выделки, в чистый лен тебя облек, накинул покрывало из лучшей ткани. |
11 І приоздо́бив тебе оздобою, і дав нараме́нники на руки твої, а ланцюга́ — на шию твою. |
11 Я одарил тебя драгоценностями, на запястья надел тебе браслеты, а на шею — ожерелье, |
12 І дав Я носову́ сере́жку до носа твого, і сере́жки на ву́ха твої, а пишну корону на твою го́лову. |
12 украсил Я кольцом тебе нос и серьгами — уши, прекрасный венец возложил на голову. |
13 І приоздо́билась ти золотом та срі́блом, а одіж твоя — віссо́н та шовк, і різнокольоро́ве; булку й мед та оливу ти їла, і стала ти гарна-прегарна, і вдало́ся тобі досягти царсько́ї гідности! |
13 Так была ты наряжена в золото и серебро, одета в чистый лен и разноцветные ткани, ела хлеб из отборной муки с медом и оливковым маслом. Стала ты прекрасна, царского величия достойна! |
14 І розійшлося ім'я́ твоє поміж наро́дами за твою красу, бо доскона́ла вона, через пишно́ту Мою, яку Я на тебе поклав, — говорить Госпо́дь Бог! |
14 Молва о твоей красе разошлась средь народов, такой она была совершенной, потому что Я одарил тебя великолепием Своим“, — это слово Владыки ГОСПОДА. |
15 |
15 |
16 І бра́ла ти з шат своїх, і робила собі різнокольоро́ві па́гірки, і чинила розпусту на них, як не бувало й не буде. |
16 Ты взяла свои наряды, разукрасила холмы, где вы идолам поклоняетесь, и предавалась там неслыханному разврату. |
17 І брала ти речі з пишно́ти своєї, з Мого золота та зо срі́бла Мого, що дав тобі Я, і наробила собі подоб чоловічої статі, — і чинила розпусту із ними. |
17 Взяла ты и украшения из Моего золота и серебра, те самые, которыми Я тебя одарил, сделала из них идолов и блудила с ними, |
18 І брала ти свою різнокольоро́ву одіж, і покривала їх, а оливу Мою та Моє кадило клала перед ними. |
18 рядила их в свои разноцветные одежды и подносила им оливковое масло и благовония, предназначавшиеся Мне. |
19 А Мій хліб, що давав Я тобі, булку й оливу та мед, що ними годував Я тебе, то віддавала ти те перед їхнє обличчя на лю́бі па́хощі. І сталося це, говорить Господь Бог. |
19 И пищу, которую Я тебе давал, хлеб из отборной муки, и масло, и мед, которыми Я питал тебя, ты приносила им как благоухание отрадное, вот что было! — это слово Владыки ГОСПОДА. — |
20 І бра́ла ти синів своїх та дочо́к своїх, що породила Мені, і прино́сила їх на їжу їм. Чи мало було розпусти твоєї, |
20 Сыновей своих и дочерей, которых ты родила Мне, приносила ты им на съедение, в жертву. Мало тебе было твоего блуда, |
21 що ти різала дітей Моїх ї давала їм, перепрова́джуючи через огонь для них? |
21 так ты еще и детей Моих убивала, принося их в жертву этим идолам! |
22 І при всіх гидотах твоїх та розпустах твоїх ти не пам'ятала про дні своєї мо́лодости, коли була наго́ю-пренаго́ю, коли валялася в крові своїй. |
22 И во всех своих мерзостях, в этом разврате не вспоминала ты о заре своей жизни, когда была ты нага и не было на тебе одежд, когда трепетала ты окровавленная, брошенная всеми“. |
23 І сталося по всьому тому твоєму злі, — горе, горе тобі! говорить Господь Бог, — |
23 |
24 і побудувала ти собі місця розпу́сти, і пороби́ла собі підви́щення на кожному майда́ні. |
24 Ты понастроила себе капища и блудилища на всех площадях. |
25 На кожному роздоріжжі побудувала ти свої підви́щення, і знесла́вила красу́ свою, і розхиля́ла ноги свої для кожного перехожого, і побільшувала свою розпусту. |
25 У каждого перекрестка ты соорудила блудилища и опозорила там свою красоту, отдаваясь всякому встречному, раскинув ноги, развратничая без меры! |
26 І чинила ти розпусту з синами Єгипту, з своїми сусідами великотеле́сими, і побільшувала свою розпусту, щоб гніви́ти Мене. |
26 Ты блудила с соседями твоими египтянами, похоть которых огромна, и без меры предавалась разврату, чтобы вызывать Мою ярость. |
27 І ось простягнув Я Свою руку на тебе, і відняв належну частину твою, — і дав тебе на волю твоїх нена́висниць, филисти́мських дочо́к, засоро́млених твоєю нечистою дорогою. |
27 Потому Я занес над тобой руку, урезал отведенный тебе надел, отдал тебя во власть врагов твоих, дочерей филистимских, но твои бесстыдные поступки даже их изумили. |
28 Бо чинила ти розпусту з синами Ашшуровими, і не могла наси́титись, і блуди́ла з ними, і теж не наси́тилась. |
28 Ты блудила с ассирийцами ненасытно, блудила с ними и не могла насытиться. |
29 І побільши́ла ти свою розпусту до купецького кра́ю халдеїв, та теж цим не наси́тилася. |
29 Блудила без меры со страной торговцев, Халдеей, но и этим не могла насытиться. |
30 Як змучилося серце твоє, — говорить Господь Бог, — коли ти робила всі оці вчинки сваві́льної розпусної жінки! |
30 |
31 Коли ти будувала місця своєї розпусти на кожному роздорі́жжі, а підви́щення своє робила на кожному майда́ні, то не була ти, як блудни́ця, щоб збирати заплату за розпусту, |
31 На всех перекрестках устроила капища и блудилища — на всех площадях. И была ты хуже блудницы, ведь ты даже отказывалась от платы, |
32 але як перелю́бна жінка, що замість свого чоловіка бере собі чужих. |
32 ты — неверная жена, изменяющая мужу с чужими! |
33 Усім блудни́цям дають дару́нка, а ти сама давала дару́нки свої всім коха́нцям своїм, і підкупо́вувала їх, щоб прихо́дили до тебе звідусіль на розпусту з тобою. |
33 Всем блудницам платят, а ты сама приплачивала любовникам своим, подкупала их, чтобы отовсюду приходили они к тебе развратничать. |
34 І було тобі при твоїй розпусті навпаки́ від інших жіно́к, бо не волочи́лись за тобою, а через те, що ти давала заплату за розпусту, і заплата за розпусту не давалась тобі, то сталось тобі навпаки́. |
34 Разврат твой еще хуже, чем у женщин такого рода: никто не домогался тебя как блудницы, наоборот — не тебе платили, а ты сама подарки раздавала!“ |
35 Тому то, розпу́снице, послухай Господнього слова: |
35 |
36 Так говорить Господь Бог: За те, що вилива́лась твоя розпуста, і відкрива́лась твоя нагота́ в блудоді́йстві твоїм з твоїми коха́нцями та зо всіма́ божка́ми гидоти твоєї, і за кров синів твоїх, яких ти давала їм, |
36 Так говорит Владыка ГОСПОДЬ: „За то, что ты бесстыдно предавалась разврату, обнажалась перед любовниками и мерзкими идолами своими, за кровь детей своих, которых ты им отдавала, — |
37 тому ось Я позбираю всіх коха́нців твоїх, яким була ти приємна, і всіх, кого ти кохала, ра́зом з тими, кого ти знена́виділа, і зберу́ їх коло тебе знавко́ла, і відкрию їм наготу́ твою, і вони побачать увесь твій сором! |
37 за это Я соберу всех любовников твоих, с которыми ты тешилась, и всех, кого любила, вместе с теми, кого ненавидела, отовсюду соберу их против тебя и обнажу твой срам перед ними, и они увидят твою наготу. |
38 І засуджу́ тебе при́судом на перелю́бниць та тих, що кров проливають, і дам тебе на кров лютости та за́здрости. |
38 Буду судить тебя, как судят за измену и пролитие крови, в ярости Моей и негодовании осужу тебя на кровавую смерть. |
39 І віддам тебе в їхню руку, і вони зруйну́ють твоє місце розпусти, і порозва́люють підви́щення твої, і постяга́ють з тебе шати твої, і позабирають пишні вбрання́ твої, і покладуть тебе зо́всім наго́ю. |
39 Я отдам тебя любовникам твоим, и они разорят все твои капища, разрушат блудилища, сорвут с тебя одежды, отберут украшения, оставят тебя нагой — и не будет на тебе одежд. |
40 І зберуть проти тебе збо́ри, і заки́дають тебе камі́нням, і порубають тебе своїми мечами. |
40 Соберут против тебя толпу, забросают тебя камнями, изрубят мечами. |
41 І попа́лять доми́ твої огнем, і зроблять на тебе при́суди на оча́х багатьох жінок. І зроблю́ Я кінець, щоб не була́ ти розпу́сницею, і ти вже не будеш давати дару́нка за розпусту! |
41 Сожгут огнем твои дома, свершат над тобой суд перед многими женщинами — так Я положу конец твоему разврату, и подарки раздавать ты впредь уже не станешь. |
42 І заспоко́їться Моя лютість на тебе, і відійде від тебе Моя за́здрість, і Я заспоко́юся, і не буду вже гніватися. |
42 Только так утихнет ярость Моя против тебя и прекратится Мое негодование — Я успокоюсь и уже не буду гневаться. |
43 За те, що ти не пам'ятала про дні своєї мо́лодости, і гніви́ла Мене всім тим, то й Я ось поверну́ дорогу твою на твою го́лову, — говорить Господь Бог, — щоб не чинила ти розпусти після всіх гидо́т своїх! |
43 За то, что не помнила ты о заре своей жизни и Меня гневила всем этим, все поступки твои обрушу на твою же голову, — говорит Владыка ГОСПОДЬ. — Разве не предавалась ты разврату помимо всех мерзостей твоих?“ |
44 Ось кожен припові́стник говоритиме про тебе припові́стку, кажучи: „Яка мати — така її до́нька!“ |
44 |
45 Ти дочка́ своєї матері, що покинула свого чоловіка та своїх синів, і ти сестра своїх сесте́р, що поки́дали своїх чоловіків та своїх синів. Мати ваша хітте́йка, а ваш батько — аморе́єць! |
45 Ты действительно дочь своей матери, которая бросила мужа и детей, и сестра своих сестер, которые бросили мужей и детей. Ваша мать — хеттка, а отец — аморей. |
46 А старша сестра твоя — Самарі́я та до́чки її, що сидять по ліви́ці твоїй, а сестра твоя, менша від тебе, що сидить по прави́ці твоїй — це Содо́ма та до́чки її. |
46 Твоя старшая сестра — Самария, она вместе со своими дочерьми жила к северу от тебя, а твоя младшая сестра — Содом — со своими дочерьми жила к югу от тебя. |
47 А ти хіба не ходила їхніми доро́гами й не робила за їхніми гидо́тами? Мало бракувало, — і зіпсу́лася б ти більше від них на всіх своїх дорогах! |
47 Не по их ли обычаям ты поступала? Не такие же, как у них, мерзости вытворяла? Но очень скоро во всех делах твоих ты превзошла их, при всей их испорченности. — |
48 Як живий Я, — говорить Господь Бог, — не зробила Содо́ма, сестра твоя, вона та до́чки її, як зробила ти та твої до́чки! |
48 Жив Я, — клятвенно заверяет Владыка ГОСПОДЬ, — ни Содом, сестра твоя, ни дочери ее не творили такого, что ты творила и твои дочери. |
49 Ось оце була провина твоєї сестри Содоми: пиха́, ситість ї́жі та преспокійний спо́кій були в неї та в її дочо́к, а руки́ вбогого та бідного вона не зміцня́ла. |
49 Вот каковы были пороки твоей сестры Содома: высокомерие, пресыщенность и праздность; не поддерживали они ни бедняка, ни нищего. |
50 І запиша́лись вони, і робили гидо́ти перед Моїм обличчям. І Я їх відкинув, як побачив оце. |
50 Возгордились они, творили мерзости передо Мною, и потому, глядя на это, Я отверг их. |
51 А Самарі́я не нагрішила й половини гріхів твоїх, та ти побільши́ла гидо́ти свої більш від них, і оправдала сесте́р своїх усіма́ своїми гидо́тами, які ти зробила. |
51 А Самария и половины твоих грехов не совершила. Ты превзошла своих сестер своими мерзостями; по сравнению с теми мерзостями, которые ты совершила, они — просто праведницы. |
52 Тож носи свою га́ньбу ти, що чинила її для своїх сесте́р, через твої гріхи, якими гидоти чинила ти більше за них, вони будуть справедливіші за тебе! І також посоромся, і носи свій сором за твоє всправедли́влення своїх сесте́р! |
52 Так неси теперь свой позор, столица, ты, которая осуждала сестер своих! Твои грехи еще отвратительнее, чем их грехи, они праведнее, чем ты. Стыдись, неси свой позор: ты сама сделала так, что сестры твои кажутся праведнее тебя!“ |
53 І поверну́ Я їхню долю, долю Содоми та дочо́к її, і Самарію та дочо́к її, і поверну́ долю твою серед них, |
53 |
54 щоб носила ти свій сором, і соро́милася всього того, що ти наробила, потіша́ючи їх. |
54 чтобы несла ты свой позор и стыдилась всего, что ты совершила, и это будет для них утешением. |
55 А твої се́стри, Содома та до́чки її, ве́рнуться до свого попере́днього ста́ну, і Самарі́я та до́чки її ве́рнуться до свого попере́днього стану, і ти та до́чки твої ве́рнетесь до свого попере́днього ста́ну. |
55 Сестры твои Содом и Самария и дочери их вернутся к прежней жизни, и ты с дочерьми своими вернешься к прежней жизни. |
56 І не була сестра твоя Содо́ма згадувана в у́стах твоїх за днів твоїх го́рдощів, |
56 Разве не говорила ты с презрением о сестре своей Содоме во дни величия своего, |
57 поки не відкрилося зло твоє, коли ганьби́ли тебе до́чки Сирії та всіх околиць його, і до́чки филисти́мські пого́рджували тебе звідусі́ль. |
57 пока не открылось это зло, беззаконие твое? А теперь над тобой глумятся повсюду, и сирийки с их соседками, и филистимлянки — все вокруг поносят тебя. |
58 Свою розпусту та гидо́ти свої, — ти їх понесе́ш, говорить Господь. |
58 За разврат твой и мерзости твои ты терпишь всё это“, — это слово ГОСПОДА. |
59 Бо так говорить Господь Бог: І зроблю́ Я з тобою, як робила ти, що погорди́ла прися́гою, щоб зламати заповіта. |
59 |
60 |
60 но Я помню Союз, Мной заключенный с тобой на заре твоей жизни, и восстановлю его, и он будет вечным. |
61 І ти згадаєш про свої дороги й засоро́мишся, коли ти ві́зьмеш сесте́р своїх, старших від тебе, ра́зом з меншими від тебе, і дам їх тобі за дочо́к, але́ не з твого заповіту. |
61 И ты будешь помнить свои пути зла и будешь стыдиться, когда примешь сестер своих, старших и младших. Я отдам тебе их в дочери, хотя это и не предусмотрено Союзом с тобою. |
62 І відновлю́ Я Свого заповіта з тобою, і ти пізнаєш, що Я — Господь, |
62 Я восстановлю Союз с тобою, и узнаешь, что Я — ГОСПОДЬ, |
63 щоб згадала ти й засоро́милася, і не могла більше відкривати уста перед га́ньбою своєю, коли прощу́ тобі все, що ти наробила, говорить Госпо́дь Бог“. |
63 чтобы помнила ты о нем и стыдилась и чтобы не могла рта своего раскрыть от позора, когда Я прощу тебе всё то, что ты совершила“, — это слово Владыки ГОСПОДА». |