CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Євр. 2
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

До євреїв

Розділ 2

1 Через це подобає нам більше вважати на почуте, шоб ми не відпали коли.

2 Коли бо те слово, що сказали його анголи́, було певне, а всякий пере́ступ та непо́слух прийняли́ справедливу заплату,

3 то як ми втечемо́, коли ми не дбали про таке велике спасі́ння? Воно проповідувалося споча́тку від Го́спода, стве́рдилося нам через тих, хто почув,

4 коли Бог був засві́дчив озна́ками й чу́дами, і різними силами та обдарува́нням Духом Святим із волі Своє́ї.

5 Бо Він не піддав ангола́м світ майбутній, що про нього говоримо.

6 Але хтось десь засві́дчив був, кажучи: „Що́ є чолові́к, що Ти пам'ята́єш про ньо́го, і син лю́дський, якого відвідуєш?

7 Ти його вчинив мало меншим від анголів, і честю й вели́чністю Ти вінчаєш його, і поставив його́ над діла́ми рук Своїх,

8 усе піддав Ти під ноги йому́“! А коли Він піддав йому все, то не залиши́в нічого йому непідда́ного. А тепер ще не бачимо, щоб підда́не було йому все.

9 Але бачимо Ісуса, мало чим уменшеним від анголі́в, що за перете́рплення смерти Він уві́нчаний честю й вели́чністю, щоб за благода́ттю Божою смерть скуштува́ти за всіх.

10 Бо належало, щоб Той, що все ради Нього й усе від Нього, Хто до слави привів багато синів, Провідника їхнього спасі́ння вчинив досконалим через стражда́ння.

11 Бо Хто освячує, і ті, хто освя́чується — усі від Одно́го. З цієї причини не соромиться Він звати братами їх, кажучи:

12 „Сповіщу́ про Ім'я́ Твоє бра́ттям Своїм, буду хвалити Тебе серед Церкви“!

13 І ще: „На Нього я бу́ду надіятися“! І ще: „Ото Я та діти, яких Бог Мені дав“.

14 А що ді́ти стали спільниками тіла та крови, то й Він став уча́сником їхнім, щоб смертю знищити того, хто має вла́ду смерти, цебто диявола,

15 та визволити тих усіх, хто все життя стра́хом смерти тримався в неволі.

16 Бо приймає Він не Анголі́в, але Авраамове насіння.

17 Тому́ мусів бути Він у всьому подібний брата́м, щоб стати милости́вим та вірним Первосвящеником у Божих справах, для вблага́ння за гріхи людей.

18 Бо в чо́му був Сам постраждав, ви́пробовуваний, у тому Він може й випробо́вуваним помогти.

Послание евреям

Глава 2

1 Всё это обязывает нас твердо держаться услышанного, чтобы не сбиться с пути.

2 Ведь если непреложным было через ангелов возвещенное слово Божье и за всяким непослушанием и преступлением следовало справедливое возмездие,

3 избежим ли мы такового, если не станем радеть о том великом спасении, которое изначально провозглашено было Господом и подтверждено для нас потом теми, кто слышал Его?

4 О спасении нашем свидетельствовал и Сам Бог многими знамениями и чудесами, явлением разных сил Своих и тем, что одаривал нас по Своей воле дарами Святого Духа.

5 Недаром не ангелам во власть отдал Он мир грядущий, о котором мы говорим.

6 И есть в Писании место, где кем-то засвидетельствовано: «Что такое человек, что Ты помнишь его, или кто такой сын человеческий, что Ты заботишься о нем?

7 Ты ненадолго ниже ангелов его поставил, славой и честью увенчал его.

8 Всё положил Ты под ноги его». И подчинив всё [человеку], Бог ничего не оставил не зависящим от него. Ныне не видим мы еще, чтобы всё уже было подвластно человеку.

9 Но видим Того, Кто был ненадолго ниже ангелов поставлен: Иисуса, претерпевшего мученическую смерть. По благодати Божией Он принял смерть за каждого из нас и был увенчан славой и честью.

10 Таков и был замысел Бога: Он, для Которого всё и через Которого всё, не только многих Своих сынов и дочерей к славе привел, но и Открывшего им путь к спасению сделал совершенным Спасителем через страдания.

11 Сей Освящающий, как и освящаемые Им, — все от Единого. Потому Он и не стыдится называть их братьями,

12 когда говорит: «Я возвещу Твое имя братьям Моим и воспою хвалу Тебе в их собрании».

13 И еще: «Полностью доверюсь Ему», а также: «Вот Я и дети Мои, которых дал Мне Бог».

14 А раз дети Его из плоти и крови, то и Он стал, подобно им, человеком из плоти и крови, чтобы одолеть смертью того, кто имеет власть над нею (то есть дьявола),

15 и освободить тех, кто всю свою жизнь из-за страха смерти пребывал в рабстве.

16 Не об ангелах Он, конечно, печется, но о потомках Авраамовых.

17 Потому-то и нужно было Ему во всем уподобиться братьям Своим; только так Он и мог стать милостивым и верным Богу Первосвященником, чтобы принести жертву умилостивления за грехи народа.

18 Он Сам прошел через искушения и страдания, потому и может понять искушаемых и помочь им.

До євреїв

Розділ 2

Послание евреям

Глава 2

1 Через це подобає нам більше вважати на почуте, шоб ми не відпали коли.

1 Всё это обязывает нас твердо держаться услышанного, чтобы не сбиться с пути.

2 Коли бо те слово, що сказали його анголи́, було певне, а всякий пере́ступ та непо́слух прийняли́ справедливу заплату,

2 Ведь если непреложным было через ангелов возвещенное слово Божье и за всяким непослушанием и преступлением следовало справедливое возмездие,

3 то як ми втечемо́, коли ми не дбали про таке велике спасі́ння? Воно проповідувалося споча́тку від Го́спода, стве́рдилося нам через тих, хто почув,

3 избежим ли мы такового, если не станем радеть о том великом спасении, которое изначально провозглашено было Господом и подтверждено для нас потом теми, кто слышал Его?

4 коли Бог був засві́дчив озна́ками й чу́дами, і різними силами та обдарува́нням Духом Святим із волі Своє́ї.

4 О спасении нашем свидетельствовал и Сам Бог многими знамениями и чудесами, явлением разных сил Своих и тем, что одаривал нас по Своей воле дарами Святого Духа.

5 Бо Він не піддав ангола́м світ майбутній, що про нього говоримо.

5 Недаром не ангелам во власть отдал Он мир грядущий, о котором мы говорим.

6 Але хтось десь засві́дчив був, кажучи: „Що́ є чолові́к, що Ти пам'ята́єш про ньо́го, і син лю́дський, якого відвідуєш?

6 И есть в Писании место, где кем-то засвидетельствовано: «Что такое человек, что Ты помнишь его, или кто такой сын человеческий, что Ты заботишься о нем?

7 Ти його вчинив мало меншим від анголів, і честю й вели́чністю Ти вінчаєш його, і поставив його́ над діла́ми рук Своїх,

7 Ты ненадолго ниже ангелов его поставил, славой и честью увенчал его.

8 усе піддав Ти під ноги йому́“! А коли Він піддав йому все, то не залиши́в нічого йому непідда́ного. А тепер ще не бачимо, щоб підда́не було йому все.

8 Всё положил Ты под ноги его». И подчинив всё [человеку], Бог ничего не оставил не зависящим от него. Ныне не видим мы еще, чтобы всё уже было подвластно человеку.

9 Але бачимо Ісуса, мало чим уменшеним від анголі́в, що за перете́рплення смерти Він уві́нчаний честю й вели́чністю, щоб за благода́ттю Божою смерть скуштува́ти за всіх.

9 Но видим Того, Кто был ненадолго ниже ангелов поставлен: Иисуса, претерпевшего мученическую смерть. По благодати Божией Он принял смерть за каждого из нас и был увенчан славой и честью.

10 Бо належало, щоб Той, що все ради Нього й усе від Нього, Хто до слави привів багато синів, Провідника їхнього спасі́ння вчинив досконалим через стражда́ння.

10 Таков и был замысел Бога: Он, для Которого всё и через Которого всё, не только многих Своих сынов и дочерей к славе привел, но и Открывшего им путь к спасению сделал совершенным Спасителем через страдания.

11 Бо Хто освячує, і ті, хто освя́чується — усі від Одно́го. З цієї причини не соромиться Він звати братами їх, кажучи:

11 Сей Освящающий, как и освящаемые Им, — все от Единого. Потому Он и не стыдится называть их братьями,

12 „Сповіщу́ про Ім'я́ Твоє бра́ттям Своїм, буду хвалити Тебе серед Церкви“!

12 когда говорит: «Я возвещу Твое имя братьям Моим и воспою хвалу Тебе в их собрании».

13 І ще: „На Нього я бу́ду надіятися“! І ще: „Ото Я та діти, яких Бог Мені дав“.

13 И еще: «Полностью доверюсь Ему», а также: «Вот Я и дети Мои, которых дал Мне Бог».

14 А що ді́ти стали спільниками тіла та крови, то й Він став уча́сником їхнім, щоб смертю знищити того, хто має вла́ду смерти, цебто диявола,

14 А раз дети Его из плоти и крови, то и Он стал, подобно им, человеком из плоти и крови, чтобы одолеть смертью того, кто имеет власть над нею (то есть дьявола),

15 та визволити тих усіх, хто все життя стра́хом смерти тримався в неволі.

15 и освободить тех, кто всю свою жизнь из-за страха смерти пребывал в рабстве.

16 Бо приймає Він не Анголі́в, але Авраамове насіння.

16 Не об ангелах Он, конечно, печется, но о потомках Авраамовых.

17 Тому́ мусів бути Він у всьому подібний брата́м, щоб стати милости́вим та вірним Первосвящеником у Божих справах, для вблага́ння за гріхи людей.

17 Потому-то и нужно было Ему во всем уподобиться братьям Своим; только так Он и мог стать милостивым и верным Богу Первосвященником, чтобы принести жертву умилостивления за грехи народа.

18 Бо в чо́му був Сам постраждав, ви́пробовуваний, у тому Він може й випробо́вуваним помогти.

18 Он Сам прошел через искушения и страдания, потому и может понять искушаемых и помочь им.

1.0x