CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Евр. 2
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Послание к евреям

Глава 2

1 Поэтому мы должны быть особенно внимательными к слышанному, чтобы не унесло нас течением.

2 Ибо если сказанное чрез ангелов слово оказалось твердым, и всякое преступление и непослушание получало справедливое воздаяние,

3 как мы избежим, вознерадев о столь великом спасении, которое, быв сначала проповедано Господом, было в нас утверждено слышавшими от Него,

4 что Бог и засвидетельствовал знамениями и чудесами и различными силами и раздаяниями Духа Святого по Своей воле?

5 Ибо не ангелам подчинил Он будущую вселенную, о которой мы говорим.

6 Но где-то некто засвидетельствовал, говоря: Что есть человек, что Ты помнишь его, или сын человека, что Ты посещаешь его?

7 Умалил Ты его ненадолго пред ангелами, славой и честью увенчал его,

8 всё подчинил под ноги его. Ибо тем, что Он подчинил ему всё, Он ничего не оставил неподчинённым ему. Теперь же мы еще не видим, чтобы ему всё было подчинено.

9 Но Того, Кто был ненадолго умалён пред ангелами, Иисуса, мы видим увенчанным славой и честью чрез претерпение смерти, так что по благодати Божией за каждого Он вкусил смерть.

10 Ибо подобало Ему, чтобы Он, для Которого всё, и чрез Которого всё, многих сынов приводя в славу, Начальника их спасения совершил чрез страдания.

11 Ибо и Освящающий и освящаемые, все — от Одного: по этой причине Он не стыдится называть их братьями,

12 говоря: Возвещу имя Твое братьям Моим; посреди собрания воспою Тебя.

13 И еще: Я буду уповать на Него. И еще: Вот Я и дети, которых Мне дал Бог.

14 Поэтому, как дети причастны крови и плоти, так и Он стал общником крови и плоти, чтобы чрез смерть упразднить имеющего власть над смертью, то есть диавола,

15 и освободить всех тех, которые, в страхе смерти, были всю жизнь подвержены рабству.

16 Ибо, несомненно, Он не ангелов воспринял, но семя Авраамово воспринял Он.

17 Поэтому Он должен был во всём быть подобным братьям, чтобы стать милостивым и верным Первосвященником в служении пред Богом для умилостивления за грехи народа.

18 Ибо, как Он пострадал, Сам быв искушён, то может помочь искушаемым.

До євреїв

Розділ 2

1 Через це подобає нам більше вважати на почуте, шоб ми не відпали коли.

2 Коли бо те слово, що сказали його анголи́, було певне, а всякий пере́ступ та непо́слух прийняли́ справедливу заплату,

3 то як ми втечемо́, коли ми не дбали про таке велике спасі́ння? Воно проповідувалося споча́тку від Го́спода, стве́рдилося нам через тих, хто почув,

4 коли Бог був засві́дчив озна́ками й чу́дами, і різними силами та обдарува́нням Духом Святим із волі Своє́ї.

5 Бо Він не піддав ангола́м світ майбутній, що про нього говоримо.

6 Але хтось десь засві́дчив був, кажучи: „Що́ є чолові́к, що Ти пам'ята́єш про ньо́го, і син лю́дський, якого відвідуєш?

7 Ти його вчинив мало меншим від анголів, і честю й вели́чністю Ти вінчаєш його, і поставив його́ над діла́ми рук Своїх,

8 усе піддав Ти під ноги йому́“! А коли Він піддав йому все, то не залиши́в нічого йому непідда́ного. А тепер ще не бачимо, щоб підда́не було йому все.

9 Але бачимо Ісуса, мало чим уменшеним від анголі́в, що за перете́рплення смерти Він уві́нчаний честю й вели́чністю, щоб за благода́ттю Божою смерть скуштува́ти за всіх.

10 Бо належало, щоб Той, що все ради Нього й усе від Нього, Хто до слави привів багато синів, Провідника їхнього спасі́ння вчинив досконалим через стражда́ння.

11 Бо Хто освячує, і ті, хто освя́чується — усі від Одно́го. З цієї причини не соромиться Він звати братами їх, кажучи:

12 „Сповіщу́ про Ім'я́ Твоє бра́ттям Своїм, буду хвалити Тебе серед Церкви“!

13 І ще: „На Нього я бу́ду надіятися“! І ще: „Ото Я та діти, яких Бог Мені дав“.

14 А що ді́ти стали спільниками тіла та крови, то й Він став уча́сником їхнім, щоб смертю знищити того, хто має вла́ду смерти, цебто диявола,

15 та визволити тих усіх, хто все життя стра́хом смерти тримався в неволі.

16 Бо приймає Він не Анголі́в, але Авраамове насіння.

17 Тому́ мусів бути Він у всьому подібний брата́м, щоб стати милости́вим та вірним Первосвящеником у Божих справах, для вблага́ння за гріхи людей.

18 Бо в чо́му був Сам постраждав, ви́пробовуваний, у тому Він може й випробо́вуваним помогти.

Послание к евреям

Глава 2

До євреїв

Розділ 2

1 Поэтому мы должны быть особенно внимательными к слышанному, чтобы не унесло нас течением.

1 Через це подобає нам більше вважати на почуте, шоб ми не відпали коли.

2 Ибо если сказанное чрез ангелов слово оказалось твердым, и всякое преступление и непослушание получало справедливое воздаяние,

2 Коли бо те слово, що сказали його анголи́, було певне, а всякий пере́ступ та непо́слух прийняли́ справедливу заплату,

3 как мы избежим, вознерадев о столь великом спасении, которое, быв сначала проповедано Господом, было в нас утверждено слышавшими от Него,

3 то як ми втечемо́, коли ми не дбали про таке велике спасі́ння? Воно проповідувалося споча́тку від Го́спода, стве́рдилося нам через тих, хто почув,

4 что Бог и засвидетельствовал знамениями и чудесами и различными силами и раздаяниями Духа Святого по Своей воле?

4 коли Бог був засві́дчив озна́ками й чу́дами, і різними силами та обдарува́нням Духом Святим із волі Своє́ї.

5 Ибо не ангелам подчинил Он будущую вселенную, о которой мы говорим.

5 Бо Він не піддав ангола́м світ майбутній, що про нього говоримо.

6 Но где-то некто засвидетельствовал, говоря: Что есть человек, что Ты помнишь его, или сын человека, что Ты посещаешь его?

6 Але хтось десь засві́дчив був, кажучи: „Що́ є чолові́к, що Ти пам'ята́єш про ньо́го, і син лю́дський, якого відвідуєш?

7 Умалил Ты его ненадолго пред ангелами, славой и честью увенчал его,

7 Ти його вчинив мало меншим від анголів, і честю й вели́чністю Ти вінчаєш його, і поставив його́ над діла́ми рук Своїх,

8 всё подчинил под ноги его. Ибо тем, что Он подчинил ему всё, Он ничего не оставил неподчинённым ему. Теперь же мы еще не видим, чтобы ему всё было подчинено.

8 усе піддав Ти під ноги йому́“! А коли Він піддав йому все, то не залиши́в нічого йому непідда́ного. А тепер ще не бачимо, щоб підда́не було йому все.

9 Но Того, Кто был ненадолго умалён пред ангелами, Иисуса, мы видим увенчанным славой и честью чрез претерпение смерти, так что по благодати Божией за каждого Он вкусил смерть.

9 Але бачимо Ісуса, мало чим уменшеним від анголі́в, що за перете́рплення смерти Він уві́нчаний честю й вели́чністю, щоб за благода́ттю Божою смерть скуштува́ти за всіх.

10 Ибо подобало Ему, чтобы Он, для Которого всё, и чрез Которого всё, многих сынов приводя в славу, Начальника их спасения совершил чрез страдания.

10 Бо належало, щоб Той, що все ради Нього й усе від Нього, Хто до слави привів багато синів, Провідника їхнього спасі́ння вчинив досконалим через стражда́ння.

11 Ибо и Освящающий и освящаемые, все — от Одного: по этой причине Он не стыдится называть их братьями,

11 Бо Хто освячує, і ті, хто освя́чується — усі від Одно́го. З цієї причини не соромиться Він звати братами їх, кажучи:

12 говоря: Возвещу имя Твое братьям Моим; посреди собрания воспою Тебя.

12 „Сповіщу́ про Ім'я́ Твоє бра́ттям Своїм, буду хвалити Тебе серед Церкви“!

13 И еще: Я буду уповать на Него. И еще: Вот Я и дети, которых Мне дал Бог.

13 І ще: „На Нього я бу́ду надіятися“! І ще: „Ото Я та діти, яких Бог Мені дав“.

14 Поэтому, как дети причастны крови и плоти, так и Он стал общником крови и плоти, чтобы чрез смерть упразднить имеющего власть над смертью, то есть диавола,

14 А що ді́ти стали спільниками тіла та крови, то й Він став уча́сником їхнім, щоб смертю знищити того, хто має вла́ду смерти, цебто диявола,

15 и освободить всех тех, которые, в страхе смерти, были всю жизнь подвержены рабству.

15 та визволити тих усіх, хто все життя стра́хом смерти тримався в неволі.

16 Ибо, несомненно, Он не ангелов воспринял, но семя Авраамово воспринял Он.

16 Бо приймає Він не Анголі́в, але Авраамове насіння.

17 Поэтому Он должен был во всём быть подобным братьям, чтобы стать милостивым и верным Первосвященником в служении пред Богом для умилостивления за грехи народа.

17 Тому́ мусів бути Він у всьому подібний брата́м, щоб стати милости́вим та вірним Первосвящеником у Божих справах, для вблага́ння за гріхи людей.

18 Ибо, как Он пострадал, Сам быв искушён, то может помочь искушаемым.

18 Бо в чо́му був Сам постраждав, ви́пробовуваний, у тому Він може й випробо́вуваним помогти.

1.0x