Повторення ЗаконуРозділ 29 |
|
1 |
|
2 ті великі ви́пробування, що бачили очі твої, ті великі ознаки та чу́да, |
|
3 та не дав вам Господь серця, щоб пізнати, і очей, щоб бачити, і ушей, щоб слухати, аж до дня цього. |
|
4 І провадив я вас сорок літ пустинею, — не зужили́ся одежі ваші на вас, а чо́біт твій не зужився на твоїй нозі. |
|
5 Не їли ви хліба, і вина та п'янко́го напо́ю не пили ви, щоб пізнати, що Я — Господь, Бог ваш. |
|
6 А коли ви прийшли до цього місця, то вийшов був навпере́йми вас на війну Сиго́н, цар хешбо́нський, та Оґ, цар баша́нський, — і побили ми їх, |
|
7 і забрали ми їхній край, та й дали його на спа́док Руви́мовим та Ґа́довим та половині племени Манасі́їного. |
|
8 Додержуй же слів цього́ заповіту, і виконуй їх, щоб мали ви пово́дження в усьому, що́ будете робити. |
|
9 Ви стоїте́ сьогодні всі перед лицем Господа, Бога вашого: го́лови ваші, племе́на ваші, старші́ ваші та урядники ваші, усякий Ізраїлів муж, |
|
10 діти ваші, ваші жінки́ та твій прихо́дько, що посеред табо́рів твоїх від колія́ дров твоїх аж до черпача́ твоєї води, |
|
11 щоб ти ввійшов у запові́т Господа, Бога свого, та в клятву Його, що Господь, Бог твій, сьогодні складає з тобою, |
|
12 щоб поставити сьогодні тебе народом для Себе, а Він буде тобі Богом, як Він говорив був тобі, і як присягнув був батька́м твоїм, Авраамові, Ісакові та Якову. |
|
13 І не з вами самими я складаю цього заповіта та цю клятву, |
|
14 але теж і з тим, хто тут з нами сьогодні стоїть перед лицем Господа, Бога нашого, так і з тим, хто сьогодні не з нами тут. |
|
15 Бо ви знаєте, що ми сиділи були в єгипетськім кра́ї, і що ми прохо́дили серед тих народів, які ви перейшли́, |
|
16 І ви бачили їхні огиди та їхніх бовва́нів, дерево та камінь, срібло та золото, що з ними. |
|
17 Стережіться, щоб не був серед вас чоловік або жінка, або рід, або пле́м'я, що серце його сьогодні відверта́ється від Господа, Бога нашого, щоб піти служити богам цих народів, щоб не був серед вас корінь, що виро́щує їдь та поли́н, |
|
18 щоб не було, що коли він почує слова́ цього прокля́ття, то поблагословиться в серці своїм, говорячи: Мир буде мені, хоч і ходитиму в сваволі свого серця. Тоді загине і напо́єний, і спра́гнений. |
|
19 Не захоче Господь простити йому́, бо тоді запа́литься Господній гнів та лютість Його на цього чоловіка, і буде лежати на ньому все прокляття, написане в цій книзі, і Господь витре ім'я́ його з-під неба. |
|
20 І відділить його Господь на зло від усіх Ізраїлевих племе́н, згідно з усіма́ прокляттями заповіту, написаного в цій книзі Зако́ну. |
|
21 І скаже останнє покоління, ваші сини, що постануть за вами, і чужий, що при́йде з далекої країни, і побачить порази цього Кра́ю та його хвороби, які пошле́ Господь на нього: |
|
22 сірка та сіль, погорі́лище — уся земля його, не буде вона засі́ювана, і не пустить росли́н, і не зі́йде на ній жодна трава, як по знищенні Содо́му та Гомо́ри, Адми та Цевоїму, що поруйнував був Господь у гніві Своїм та в люті Своїй. |
|
23 І скажуть усі ті наро́ди: „Для чого Господь зробив так цьому кра́єві? Що то за горіння цього великого гніву?“ |
|
24 І скажуть: „За те, що вони покинули заповіта Господа, Бога сво́їх батьків, якого Він склав був із ними, коли виво́див їх з єгипетсього кра́ю. |
|
25 І вони пішли, і служили іншим богам, і вклонялися їм, богам, що не знали їх, і що Він не приділив їм. |
|
26 І запалився Господній гнів на цей край, щоб навести на нього все прокляття, написане в цій книзі. |
|
27 І вирвав їх Господь з-над цієї землі в гніві, і в люті, і в великім обу́ренні, та й кинув їх до іншого кра́ю, як цього дня. |
|
28 Закрите те, що є Господа, Бога нашого, а відкрите — наше та наших синів аж навіки, щоб вико́нувати всі слова́ цього Зако́ну“. |
ВторозакониеГлава 29 |
|
1 |
|
2 |
|
3 тяжкие испытания, которых вы были свидетелями, великие знамения и чудеса. |
|
4 Но вплоть до сего дня из-за упрямства вашего не дал вам ГОСПОДЬ ума, способного разуметь, глаз, способных видеть, и ушей — слышать. |
|
5 „Сорок лет водил Я вас по пустыне, но одежда на вас не обветшала, и обувь на ногах ваших не износилась. |
|
6 Вы обходились без хлеба, вина и крепких напитков, и это должно было убедить вас в том, что Я, ГОСПОДЬ, — Бог ваш“. |
|
7 |
|
8 захватили их земли и отдали их в наследие колену Рувима и Гада и половине колена Манассии. |
|
9 Исполняйте же строго всё, что заповедано вам в словах этого Союза, Завета, дабы, поступая благоразумно, вы преуспевали во всяком деле своем. |
|
10 |
|
11 ваши дети и жены и люди пришлые среди вас, что живут в стане вашем, от дровосека до водоноса, |
|
12 чтобы вступить с ГОСПОДОМ, Богом вашим, в Союз, Завет с Ним, в клятвенный Договор о верности, который ГОСПОДЬ, Бог ваш, сегодня заключает с каждым из вас, |
|
13 дабы сегодня сделать тебя народом, Ему принадлежащим, и Ему быть твоим Богом, как говорил Он тебе, клятвенно обещая это праотцам твоим Аврааму, Исааку и Иакову. |
|
14 Однако этот Союз, этот Завет и клятвенный Договор, я заключаю не только с вами, |
|
15 с теми, что сегодня стоят с нами здесь перед ГОСПОДОМ, Богом нашим, но и с теми, которых сегодня нет еще здесь с нами. |
|
16 |
|
17 и вы видели тогда тех отвратительных идолов и лжебогов из дерева, камня, серебра и золота, какими они окружали себя. |
|
18 |
|
19 Когда такой человек слышит эту клятву Завета, в душе своей он ублажает себя: „У меня всё будет хорошо, даже если я неуклонно буду следовать веленью сердца своего!“; тем самым он навлекает беду, по пословице: „Гибнет земля орошаемая вместе с иссохшей“. |
|
20 Не простит ГОСПОДЬ такого человека. Нет, гнев ГОСПОДЕНЬ и Его непримиримость ко греху будут бушевать до тех пор, пока не падут на отступника все проклятия, о которых сказано в сем свитке, и само имя его изгладит ГОСПОДЬ из всех записей под небом. |
|
21 Выделит его ГОСПОДЬ из всех колен Израилевых и накажет особым бедствием, согласно всем тем проклятиям Союза, Завета, что записаны в этом свитке Закона. |
|
22 |
|
23 Увидят они, что вся земля — пожарище, сера и соль. Не засевается она и не родит ничего. Никакой травы не растет на ней, запустение в ней, как в Содоме и Гоморре, Адме и Цевоиме, которые ниспроверг ГОСПОДЬ в страшном гневе Своем. |
|
24 |
|
25 И решат они: „Это потому, что люди, здесь жившие, отреклись от Завета ГОСПОДА, Бога отцов своих, расторгли Союз, который заключил Он с ними, когда вывел их из Египта. |
|
26 Ведь они стали служить и поклоняться иным богам, которых они прежде не знали и которым не должны были служить. |
|
27 Из-за того разгневался ГОСПОДЬ на землю эту и навел на нее все проклятия, записанные в этом свитке. |
|
28 ГОСПОДЬ в гневе, ярости и великом негодовании вырвал с корнем отступников из земли этой и бросил в другую землю, как это и есть ныне“. |
Повторення ЗаконуРозділ 29 |
ВторозакониеГлава 29 |
|
1 |
1 |
|
2 ті великі ви́пробування, що бачили очі твої, ті великі ознаки та чу́да, |
2 |
|
3 та не дав вам Господь серця, щоб пізнати, і очей, щоб бачити, і ушей, щоб слухати, аж до дня цього. |
3 тяжкие испытания, которых вы были свидетелями, великие знамения и чудеса. |
|
4 І провадив я вас сорок літ пустинею, — не зужили́ся одежі ваші на вас, а чо́біт твій не зужився на твоїй нозі. |
4 Но вплоть до сего дня из-за упрямства вашего не дал вам ГОСПОДЬ ума, способного разуметь, глаз, способных видеть, и ушей — слышать. |
|
5 Не їли ви хліба, і вина та п'янко́го напо́ю не пили ви, щоб пізнати, що Я — Господь, Бог ваш. |
5 „Сорок лет водил Я вас по пустыне, но одежда на вас не обветшала, и обувь на ногах ваших не износилась. |
|
6 А коли ви прийшли до цього місця, то вийшов був навпере́йми вас на війну Сиго́н, цар хешбо́нський, та Оґ, цар баша́нський, — і побили ми їх, |
6 Вы обходились без хлеба, вина и крепких напитков, и это должно было убедить вас в том, что Я, ГОСПОДЬ, — Бог ваш“. |
|
7 і забрали ми їхній край, та й дали його на спа́док Руви́мовим та Ґа́довим та половині племени Манасі́їного. |
7 |
|
8 Додержуй же слів цього́ заповіту, і виконуй їх, щоб мали ви пово́дження в усьому, що́ будете робити. |
8 захватили их земли и отдали их в наследие колену Рувима и Гада и половине колена Манассии. |
|
9 Ви стоїте́ сьогодні всі перед лицем Господа, Бога вашого: го́лови ваші, племе́на ваші, старші́ ваші та урядники ваші, усякий Ізраїлів муж, |
9 Исполняйте же строго всё, что заповедано вам в словах этого Союза, Завета, дабы, поступая благоразумно, вы преуспевали во всяком деле своем. |
|
10 діти ваші, ваші жінки́ та твій прихо́дько, що посеред табо́рів твоїх від колія́ дров твоїх аж до черпача́ твоєї води, |
10 |
|
11 щоб ти ввійшов у запові́т Господа, Бога свого, та в клятву Його, що Господь, Бог твій, сьогодні складає з тобою, |
11 ваши дети и жены и люди пришлые среди вас, что живут в стане вашем, от дровосека до водоноса, |
|
12 щоб поставити сьогодні тебе народом для Себе, а Він буде тобі Богом, як Він говорив був тобі, і як присягнув був батька́м твоїм, Авраамові, Ісакові та Якову. |
12 чтобы вступить с ГОСПОДОМ, Богом вашим, в Союз, Завет с Ним, в клятвенный Договор о верности, который ГОСПОДЬ, Бог ваш, сегодня заключает с каждым из вас, |
|
13 І не з вами самими я складаю цього заповіта та цю клятву, |
13 дабы сегодня сделать тебя народом, Ему принадлежащим, и Ему быть твоим Богом, как говорил Он тебе, клятвенно обещая это праотцам твоим Аврааму, Исааку и Иакову. |
|
14 але теж і з тим, хто тут з нами сьогодні стоїть перед лицем Господа, Бога нашого, так і з тим, хто сьогодні не з нами тут. |
14 Однако этот Союз, этот Завет и клятвенный Договор, я заключаю не только с вами, |
|
15 Бо ви знаєте, що ми сиділи були в єгипетськім кра́ї, і що ми прохо́дили серед тих народів, які ви перейшли́, |
15 с теми, что сегодня стоят с нами здесь перед ГОСПОДОМ, Богом нашим, но и с теми, которых сегодня нет еще здесь с нами. |
|
16 І ви бачили їхні огиди та їхніх бовва́нів, дерево та камінь, срібло та золото, що з ними. |
16 |
|
17 Стережіться, щоб не був серед вас чоловік або жінка, або рід, або пле́м'я, що серце його сьогодні відверта́ється від Господа, Бога нашого, щоб піти служити богам цих народів, щоб не був серед вас корінь, що виро́щує їдь та поли́н, |
17 и вы видели тогда тех отвратительных идолов и лжебогов из дерева, камня, серебра и золота, какими они окружали себя. |
|
18 щоб не було, що коли він почує слова́ цього прокля́ття, то поблагословиться в серці своїм, говорячи: Мир буде мені, хоч і ходитиму в сваволі свого серця. Тоді загине і напо́єний, і спра́гнений. |
18 |
|
19 Не захоче Господь простити йому́, бо тоді запа́литься Господній гнів та лютість Його на цього чоловіка, і буде лежати на ньому все прокляття, написане в цій книзі, і Господь витре ім'я́ його з-під неба. |
19 Когда такой человек слышит эту клятву Завета, в душе своей он ублажает себя: „У меня всё будет хорошо, даже если я неуклонно буду следовать веленью сердца своего!“; тем самым он навлекает беду, по пословице: „Гибнет земля орошаемая вместе с иссохшей“. |
|
20 І відділить його Господь на зло від усіх Ізраїлевих племе́н, згідно з усіма́ прокляттями заповіту, написаного в цій книзі Зако́ну. |
20 Не простит ГОСПОДЬ такого человека. Нет, гнев ГОСПОДЕНЬ и Его непримиримость ко греху будут бушевать до тех пор, пока не падут на отступника все проклятия, о которых сказано в сем свитке, и само имя его изгладит ГОСПОДЬ из всех записей под небом. |
|
21 І скаже останнє покоління, ваші сини, що постануть за вами, і чужий, що при́йде з далекої країни, і побачить порази цього Кра́ю та його хвороби, які пошле́ Господь на нього: |
21 Выделит его ГОСПОДЬ из всех колен Израилевых и накажет особым бедствием, согласно всем тем проклятиям Союза, Завета, что записаны в этом свитке Закона. |
|
22 сірка та сіль, погорі́лище — уся земля його, не буде вона засі́ювана, і не пустить росли́н, і не зі́йде на ній жодна трава, як по знищенні Содо́му та Гомо́ри, Адми та Цевоїму, що поруйнував був Господь у гніві Своїм та в люті Своїй. |
22 |
|
23 І скажуть усі ті наро́ди: „Для чого Господь зробив так цьому кра́єві? Що то за горіння цього великого гніву?“ |
23 Увидят они, что вся земля — пожарище, сера и соль. Не засевается она и не родит ничего. Никакой травы не растет на ней, запустение в ней, как в Содоме и Гоморре, Адме и Цевоиме, которые ниспроверг ГОСПОДЬ в страшном гневе Своем. |
|
24 І скажуть: „За те, що вони покинули заповіта Господа, Бога сво́їх батьків, якого Він склав був із ними, коли виво́див їх з єгипетсього кра́ю. |
24 |
|
25 І вони пішли, і служили іншим богам, і вклонялися їм, богам, що не знали їх, і що Він не приділив їм. |
25 И решат они: „Это потому, что люди, здесь жившие, отреклись от Завета ГОСПОДА, Бога отцов своих, расторгли Союз, который заключил Он с ними, когда вывел их из Египта. |
|
26 І запалився Господній гнів на цей край, щоб навести на нього все прокляття, написане в цій книзі. |
26 Ведь они стали служить и поклоняться иным богам, которых они прежде не знали и которым не должны были служить. |
|
27 І вирвав їх Господь з-над цієї землі в гніві, і в люті, і в великім обу́ренні, та й кинув їх до іншого кра́ю, як цього дня. |
27 Из-за того разгневался ГОСПОДЬ на землю эту и навел на нее все проклятия, записанные в этом свитке. |
|
28 Закрите те, що є Господа, Бога нашого, а відкрите — наше та наших синів аж навіки, щоб вико́нувати всі слова́ цього Зако́ну“. |
28 ГОСПОДЬ в гневе, ярости и великом негодовании вырвал с корнем отступников из земли этой и бросил в другую землю, как это и есть ныне“. |