Библия - Обещанное Восстановление

Вихід

Розділ 12

1 І сказав Господь до Мойсея й до Аарона в єгипетськім краї, говорячи:

2 „Оцей місяць для вас — поча́ток місяців. Він вам перший між місяцями року.

3 Скажіть усій ізра́їльській громаді, говорячи: „У десятий день цього місяця нехай візьмуть собі кожен ягня́ за домом батьків, ягня на дім.

4 А коли буде той дім замали́й, щоб з'їсти ягня, то нехай ві́зьме він і найближчий до його дому сусід його за числом душ. Кожен згідно з їдо́ю своєю полі́читься на те ягня.

5 Ягня у вас нехай бу́де без вади, самець, однорічне. Візьміть його з овечок та з кіз.

6 І нехай буде воно для вас пильноване аж до чотирнадцятого дня цього місяця. І заколе його ці́лий збір Ізраїлевої громади на смерка́нні.

7 І нехай візьмуть тієї крови, і нехай покроплять на обидва бокові́ одві́рки, і на одві́рок верхній у тих дома́х, що бу́дуть їсти його в них.

8 І нехай їдять тієї ночі те м'ясо, спе́чене на огні, та опрі́сноки. Нехай їдять його на гірких травах.

9 Не їжте з нього сирово́го та варе́ного, зва́реного в воді, бо до їди тільки спе́чене на огні, голова його з голі́нками його та з нутро́м його.

10 І не лишайте з нього нічого до ра́нку, а полишене з нього до ра́нку спаліть на огні.

11 А їсти його бу́дете так: сте́гна ваші підпере́зані, взуття́ ваше на ногах ваших, а па́лиця ваша в руці вашій, і бу́дете ви їсти його в поспіху. Па́сха це для Господа!

12 І перейду Я тієї ночі в єгипетськім краї, і повбиваю в єгипетській землі кожного перворідного від люди́ни аж до скотини. А над усіма єгипетськими бога́ми вчиню́ Я суд. Я — Господь!

13 І буде та кров вам знаком на тих домах, що там ви, — і побачу ту кров, і обмину вас. І не буде між вами згу́бної пора́зи, коли Я вбиватиму в єгипетськім краї.

14 І стане той день для вас па́м'яткою, і бу́дете святкувати його, як свято для Господа на всі роди ваші! Як постанову вічну бу́дете святкувати його!

15 Сім днів бу́дете їсти опрі́сноки. Але́ першого дня зро́бите, щоб не було́ ква́шеного в ваших домах, бо кожен, хто їстиме ква́шене, — від дня першого аж до дня сьомого, — то буде ви́тята душа та з Ізраїля.

16 А першого дня бу́дуть у вас священні збори, і сьомого дня священні збори. Жодна праця не буде робитися в них, тільки що́ їсти кожній душі, те єдине роби́тимете ви.

17 І ви будете доде́ржувати опрі́сноків, бо саме того дня Я вивів війська ваші з єгипетського краю. І бу́дете доде́ржувати того дня в ваших родах, як постанови вічної.

18 Першого місяця, чотирна́дцятого дня місяця бу́дете їсти опрісноки аж до вечора дня двадцять першого того ж місяця.

19 Сім день ква́шене не буде знахо́дитися в ваших дома́х, бо кожен, хто їстиме квашене, то буде ви́тята душа та з Ізраїльської громади, чи то серед прихо́дьків, чи то тих, хто народився у кра́ї.

20 Жодного ква́шеного не бу́дете їсти в усіх ваших оселях, — будете їсти опрі́сноки!“

21 І покликав Мойсей усіх старши́х Ізраїлевих, та й промовив до них: „Спровадьте й візьміть собі дрібну худо́бину за роди́нами вашими, і заколіть па́сху.

22 І візьміть в'язку ісо́пу й умочіть у кров, що в посу́дині, і доторкніться горі́шнього одві́рка й двох одвірків бічни́х кров'ю, що в посудині. А ви, — ніхто не вийдете з дверей дому свого аж до ра́нку!

23 І пере́йде Господь ударити Єгипет, і побачить ту кров на одвірку горі́шнім і на двох одвірках бічни́х, — і обмине́ Господь ті двері, і не дасть згубникові ввійти до ваших домів, щоб ударити.

24 А ви бу́дете дотримувати цю річ, як постанови для себе й для синів своїх аж навіки.

25 І станеться, коли ви вві́йдете до того Кра́ю, що дасть вам Господь, як Він обіцяв був, то ви бу́дете доде́ржувати цієї служби.

26 І станеться, коли запитають вас ваші сини: „Що́ то за служба ваша?“

27 то відкажете: „Це жертва — Пасха для Господа, що обминув був доми Ізраїлевих синів в Єгипті, коли побивав Єгипет, а доми наші зберіг“. І схилився наро́д, — і вклонивсь до землі.

28 І пішли й учинили сини Ізраїля, — як наказав був Господь Мойсеєві та Ааронові, так учинили вони.

29 І сталося в половині но́чі, і вдарив Господь в єгипетськім кра́ї кожного перворідного, від перворідного фараона, що сидить на своїм престолі, аж до перворідного полоне́ного, що у в'язни́чному домі, і кожного перворідного худоби.

30 І встав фараон уночі́, він та всі раби його, та ввесь Єгипет. І зня́вся великий зойк в Єгипті, бо не було́ дому, щоб не було там померлого!...

31 І покликав фараон Мойсея та Аарона вночі́, та й сказав: „Устаньте, вийдіть з-посеред народу мого, — і ви, і сини Ізраїлеві. І йдіть, служіть Господе́ві, як ви казали!

32 І дрібну вашу худобу, і худобу вашу велику візьміть, як ви казали, та й ідіть. І поблагословіть і мене!“

33 І квапили єги́птяни наро́д той, щоб спішно відпустити їх із кра́ю, бо казали: „Усі ми помремо́!“

34 І поніс той наро́д тісто своє, поки воно вкисло, діжки́ свої, зав'язані в їхні одежі, на плечах своїх.

35 І Ізраїлеві сини вчинили за словом Мойсеєвим, і пози́чили від єги́птян посуд срібний і по́суд золотий та шати.

36 А Господь дав милість тому народові в очах Єгипту, — і вони позичили — і забрали здобич від Єгипту.

37 І вирушили Ізраїлеві сини з Рамесесу до Суккоту, близько шости сот тисяч чоловіка піхоти, крім дітей,

38 а також багато різноголюду підняли́ся з ними, і дрібна худоба й велика худоба, маєток дуже великий.

39 І пекли вони те тісто, що винесли з Єгипту, на прісні коржі́, бо не вкисло воно, бо вони були вигнані з Єгипту, і не могли бари́тися, а поживи на дорогу не пригото́вили собі.

40 А перебува́ння Ізраїлевих синів, що сиділи в Єгипті, — чотириста років і тридцять років.

41 І сталося в кінці чотирьохсот років і тридцяти років, і сталося саме того дня, — вийшли всі Господні війська з єгипетського кра́ю.

42 Це ніч сторо́жі для Господа, бо Він вивів їх з єгипетського кра́ю. Ця сама ніч — сторо́жа для Господа всім синам Ізраїля на їхні поколі́ння.

43 І сказав Господь до Мойсея й до Аарона: „Це постанова про Пасху: жоден чужи́нець не бу́де їсти її.

44 А кожен раб лю́дський, ку́плений за срібло, коли обріжеш його, тоді він буде їсти її.

45 Прихо́дько та на́ймит не бу́де їсти її.

46 В само́му домі буде вона їстися, не винесеш із дому назо́вні того м'яса, а костей його не зламаєте.

47 Уся громада Ізраїлева буде справляти її.

48 А коли буде ме́шкати з тобою прихо́дько, і схоче справляти Пасху Господе́ві, то нехай буде обрі́заний в нього кожен чоловічої статі, а тоді він приступить справляти її, і він буде, як наро́джений в краї. А кожен необрі́заний не буде їсти її.

49 Один зако́н буде для тубі́льця й для прихо́дька, що мешкає серед вас“.

50 І вчинили всі Ізраїлеві сини, — як наказав був Господь Мойсеєві та Ааронові, так учинили вони.

51 І сталося того саме дня, — вивів Господь Ізраїлевих синів з єгипетського кра́ю за їхніми відділами.

Исход

Глава 12

1 И сказал ГОСПОДЬ Моисею и Аарону, когда они еще были в Египте:

2 «Месяц этот для вас должен стать первым из месяцев, первым месяцем вашего года.

3 Известите весь народ израильский о том, что в десятый день этого месяца каждый глава дома должен выбрать подходящего ягненка или козленка для своей семьи, одного на семью.

4 Если семья слишком мала для того, чтобы съесть целого ягненка, пусть она объединится с ближайшими соседями, принимая во внимание число членов семьи и то, сколько каждый может съесть, чтобы одного ягненка хватило на всех.

5 А животное это должно быть без изъяна, не более чем годовалым, мужского пола. Взять его вы можете из стада овец или коз.

6 Заботьтесь о нем до четырнадцатого дня этого месяца, а вечером четырнадцатого дня, перед наступлением темноты, заколите его — так должны сделать все израильтяне, каждый, кто принадлежит к этому народу.

7 А затем, взяв кровь животного, пусть помажут оба косяка и притолоку в домах, где будут есть его.

8 В ту же ночь пусть съедят мясо, пожаренное на огне, — с пресным хлебом и с горькими травами пусть съедят его.

9 Не ешьте мясо сырым или сваренным, но только зажаренным на огне — с головой, ногами и потрохами.

10 Не должно оставлять мясо до утра. Если останется что до утра, сожгите то.

11 Есть его надо одетыми по-дорожному, обутыми, с посохами в руках, и есть спешно: это — Пасха ГОСПОДНЯ.

12 В эту ночь Я пройду по всей земле египетской и лишу жизни всех первенцев в Египте как у людей, так и у животных. Над всеми богами страны этой приговор Свой исполню: Я — ГОСПОДЬ.

13 И тогда кровь — этот знак на домах, в которых вы находитесь, — станет для вас защитой; увидев кровь, Я пройду мимо: кара, которую Я обрушу на Египет, вас не коснется.

14 День сей пусть будет для вас памятным. Празднуйте его как праздник, ГОСПОДУ посвященный; празднуйте его из поколения в поколение как установление, данное вам навеки.

15 В течение семи дней ешьте только пресные лепешки. Уже к первому дню непременно удалите всю закваску из своих домов. Всякий, кто в это время, с первого по седьмой день, станет есть то, что в себе закваску содержит, да будет исторгнут из общины Израилевой.

16 В первый день у вас должно быть священное собрание и в седьмой день — священное собрание. Никакой работой не занимайтесь в эти дни. Каждому из вас позволено делать только то, что необходимо для приготовления пищи.

17 Чтите праздник Опресноков, ибо именно в этот самый день вывел Я из Египта вас, по родам и коленам построенных, словно войско, и день этот соблюдайте из рода в род как установление, данное вам навеки.

18 С вечера четырнадцатого дня первого месяца до вечера двадцать первого дня хлеб ешьте только пресный.

19 Семь дней не должно быть в домах ваших закваски, потому что всякий, кто станет есть то, что в себе закваску содержит, да будет исторгнут из общины Израилевой, — переселенец ли он или местный житель.

20 Так что ничего с закваской в те дни не ешьте; во всех жилищах ваших хлеб ешьте только пресный».

21 Моисей созвал всех старейшин израильских и велел им сказать всем главам семей: «Выберите в стаде своем по ягненку или козленку на семью и заколите пасхальную жертву.

22 Затем возьмите пучок иссопа и, обмакнув его в чашу с кровью закланного ягненка, помажьте притолоку и оба косяка кровью, которая в чаше. И после того никто из вас пусть не переступает порог дома своего до утра.

23 Пойдет ГОСПОДЬ по стране, чтобы покарать египтян, и, увидев кровь на притолоке и на косяках, пройдет мимо той двери, не позволит Он губителю войти и убить вас.

24 Соблюдайте это как установление, обязательное для вас и потомков ваших навсегда;

25 а когда придете в землю, которую по Своему обещанию даст вам ГОСПОДЬ, вы должны и там совершать этот священный обряд.

26 И если спросят дети ваши: „Что значит обряд этот?“,

27 отвечайте: „Это пасхальная жертва ГОСПОДУ — Он, египтян карая, миновал дома израильтян и семьи наши от рабства избавил“». Народ пал ниц и поклонился Господу.

28 После этого сыны Израилевы пошли и сделали всё так, как ГОСПОДЬ повелел Моисею и Аарону; так они и сделали.

29 В полночь ГОСПОДЬ лишил жизни всех первенцев в Египте: от первенца фараона, которому на престоле сидеть должно, до первенца пленника, в темнице томящегося, и каждое первородное животное погибло.

30 Поднялся с ложа своего той ночью фараон, поднялись все придворные его и все египтяне — стоном стонал тогда весь Египет! Ни одного дома без покойника!

31 Была еще ночь, когда фараон вызвал Моисея и Аарона и сказал: «Согласен я на всё! Отправляйтесь же скорее в путь, покиньте страну и народ мой, вы оба вместе со всеми сынами Израилевыми! Ступайте и совершите свое служение ГОСПОДУ, как вы говорили.

32 Заберите с собой скот свой, мелкий и крупный, о коем вы просили. Идите и испросите благословение на меня тоже».

33 Теперь египтяне настойчиво побуждали сынов Израилевых торопиться с выходом из страны, говоря им: «Мы все умрем, если вы не уйдете».

34 И те спешно брали квашни свои с тестом, еще незаквашенным, заворачивали их в одежды и несли на плечах.

35 Следуя наказу Моисея, сыны Израилевы выпросили у египтян вещи серебряные и золотые и одежду.

36 ГОСПОДЬ побудил египтян с большой щедростью отозваться на просьбы народа израильского, и тот унес с собой много добра из Египта.

37 И отправились сыны Израилевы из Раамсеса в Суккот. Было их до шестисот тысяч одних только взрослых мужчин, не считая женщин и детей.

38 К уходящим примкнуло много иноплеменников. Со всеми покидавшими Египет шел мелкий и крупный рогатый скот — огромные стада домашних животных.

39 На первой же стоянке израильтяне принялись печь тесто, что взяли с собой, выходя из Египта. Испекли они только пресные лепешки — тесто их оставалось незаквашенным, ведь они так спешно были выдворены из той страны, что даже никакой еды не успели приготовить себе на дорогу.

40 Сыны Израилевы прожили в Египте четыреста тридцать лет.

41 И в тот самый день, когда истекли эти четыреста тридцать лет, вышли из Египта все семейства, роды и колена народа ГОСПОДНЯ.

42 Для ГОСПОДА та ночь была ночью бдения: надо было вывести народ Свой из Египта. И потому все израильтяне в грядущих поколениях должны проводить эту ночь как ночь бдения, которая ГОСПОДУ посвящается.

43 И сказал ГОСПОДЬ Моисею и Аарону: «Вот закон о Пасхе: никакой иноплеменник не вправе есть Пасху,

44 но раб, приобретенный евреем, может участвовать в трапезе, после того как хозяин сделает ему обрезание.

45 Поселенцу же и наемному работнику из чужестранцев тоже не положено участвовать в ней.

46 Пасхального ягненка под одним кровом ешьте. Мяса его из дома не выносите и костей его не ломайте.

47 Вся община Израиля должна свято блюсти этот обряд.

48 Если же окажется среди вас переселенец и захочет отпраздновать Пасху в честь ГОСПОДА, то сначала надо сделать обрезание всем мужчинам в его семье, и только после того может он приобщиться к празднику — ведь после обрезания он будет таким же, как и коренные жители в стране вашей. Но никто, если он не обрезан, не должен есть Пасху.

49 Один и тот же закон — и для исконного израильтянина, и для переселенца, живущего среди вас».

50 Все израильтяне так и поступили: они сделали всё точно так, как повелел ГОСПОДЬ Моисею и Аарону.

51 В тот же самый день, в который ГОСПОДЬ вывел сынов Израилевых, словно войско некое, из Египта,

Вихід Розділ 12	Исход Глава 12
1 І сказав Господь до Мойсея й до Аарона в єгипетськім краї, говорячи:	1 И сказал ГОСПОДЬ Моисею и Аарону, когда они еще были в Египте:
2 „Оцей місяць для вас — поча́ток місяців. Він вам перший між місяцями року.	2 «Месяц этот для вас должен стать первым из месяцев, первым месяцем вашего года.
3 Скажіть усій ізра́їльській громаді, говорячи: „У десятий день цього місяця нехай візьмуть собі кожен ягня́ за домом батьків, ягня на дім.	3 Известите весь народ израильский о том, что в десятый день этого месяца каждый глава дома должен выбрать подходящего ягненка или козленка для своей семьи, одного на семью.
4 А коли буде той дім замали́й, щоб з'їсти ягня, то нехай ві́зьме він і найближчий до його дому сусід його за числом душ. Кожен згідно з їдо́ю своєю полі́читься на те ягня.	4 Если семья слишком мала для того, чтобы съесть целого ягненка, пусть она объединится с ближайшими соседями, принимая во внимание число членов семьи и то, сколько каждый может съесть, чтобы одного ягненка хватило на всех.
5 Ягня у вас нехай бу́де без вади, самець, однорічне. Візьміть його з овечок та з кіз.	5 А животное это должно быть без изъяна, не более чем годовалым, мужского пола. Взять его вы можете из стада овец или коз.
6 І нехай буде воно для вас пильноване аж до чотирнадцятого дня цього місяця. І заколе його ці́лий збір Ізраїлевої громади на смерка́нні.	6 Заботьтесь о нем до четырнадцатого дня этого месяца, а вечером четырнадцатого дня, перед наступлением темноты, заколите его — так должны сделать все израильтяне, каждый, кто принадлежит к этому народу.
7 І нехай візьмуть тієї крови, і нехай покроплять на обидва бокові́ одві́рки, і на одві́рок верхній у тих дома́х, що бу́дуть їсти його в них.	7 А затем, взяв кровь животного, пусть помажут оба косяка и притолоку в домах, где будут есть его.
8 І нехай їдять тієї ночі те м'ясо, спе́чене на огні, та опрі́сноки. Нехай їдять його на гірких травах.	8 В ту же ночь пусть съедят мясо, пожаренное на огне, — с пресным хлебом и с горькими травами пусть съедят его.
9 Не їжте з нього сирово́го та варе́ного, зва́реного в воді, бо до їди тільки спе́чене на огні, голова його з голі́нками його та з нутро́м його.	9 Не ешьте мясо сырым или сваренным, но только зажаренным на огне — с головой, ногами и потрохами.
10 І не лишайте з нього нічого до ра́нку, а полишене з нього до ра́нку спаліть на огні.	10 Не должно оставлять мясо до утра. Если останется что до утра, сожгите то.
11 А їсти його бу́дете так: сте́гна ваші підпере́зані, взуття́ ваше на ногах ваших, а па́лиця ваша в руці вашій, і бу́дете ви їсти його в поспіху. Па́сха це для Господа!	11 Есть его надо одетыми по-дорожному, обутыми, с посохами в руках, и есть спешно: это — Пасха ГОСПОДНЯ.
12 І перейду Я тієї ночі в єгипетськім краї, і повбиваю в єгипетській землі кожного перворідного від люди́ни аж до скотини. А над усіма єгипетськими бога́ми вчиню́ Я суд. Я — Господь!	12 В эту ночь Я пройду по всей земле египетской и лишу жизни всех первенцев в Египте как у людей, так и у животных. Над всеми богами страны этой приговор Свой исполню: Я — ГОСПОДЬ.
13 І буде та кров вам знаком на тих домах, що там ви, — і побачу ту кров, і обмину вас. І не буде між вами згу́бної пора́зи, коли Я вбиватиму в єгипетськім краї.	13 И тогда кровь — этот знак на домах, в которых вы находитесь, — станет для вас защитой; увидев кровь, Я пройду мимо: кара, которую Я обрушу на Египет, вас не коснется.
14 І стане той день для вас па́м'яткою, і бу́дете святкувати його, як свято для Господа на всі роди ваші! Як постанову вічну бу́дете святкувати його!	14 День сей пусть будет для вас памятным. Празднуйте его как праздник, ГОСПОДУ посвященный; празднуйте его из поколения в поколение как установление, данное вам навеки.
15 Сім днів бу́дете їсти опрі́сноки. Але́ першого дня зро́бите, щоб не було́ ква́шеного в ваших домах, бо кожен, хто їстиме ква́шене, — від дня першого аж до дня сьомого, — то буде ви́тята душа та з Ізраїля.	15 В течение семи дней ешьте только пресные лепешки. Уже к первому дню непременно удалите всю закваску из своих домов. Всякий, кто в это время, с первого по седьмой день, станет есть то, что в себе закваску содержит, да будет исторгнут из общины Израилевой.
16 А першого дня бу́дуть у вас священні збори, і сьомого дня священні збори. Жодна праця не буде робитися в них, тільки що́ їсти кожній душі, те єдине роби́тимете ви.	16 В первый день у вас должно быть священное собрание и в седьмой день — священное собрание. Никакой работой не занимайтесь в эти дни. Каждому из вас позволено делать только то, что необходимо для приготовления пищи.
17 І ви будете доде́ржувати опрі́сноків, бо саме того дня Я вивів війська ваші з єгипетського краю. І бу́дете доде́ржувати того дня в ваших родах, як постанови вічної.	17 Чтите праздник Опресноков, ибо именно в этот самый день вывел Я из Египта вас, по родам и коленам построенных, словно войско, и день этот соблюдайте из рода в род как установление, данное вам навеки.
18 Першого місяця, чотирна́дцятого дня місяця бу́дете їсти опрісноки аж до вечора дня двадцять першого того ж місяця.	18 С вечера четырнадцатого дня первого месяца до вечера двадцать первого дня хлеб ешьте только пресный.
19 Сім день ква́шене не буде знахо́дитися в ваших дома́х, бо кожен, хто їстиме квашене, то буде ви́тята душа та з Ізраїльської громади, чи то серед прихо́дьків, чи то тих, хто народився у кра́ї.	19 Семь дней не должно быть в домах ваших закваски, потому что всякий, кто станет есть то, что в себе закваску содержит, да будет исторгнут из общины Израилевой, — переселенец ли он или местный житель.
20 Жодного ква́шеного не бу́дете їсти в усіх ваших оселях, — будете їсти опрі́сноки!“	20 Так что ничего с закваской в те дни не ешьте; во всех жилищах ваших хлеб ешьте только пресный».
21 І покликав Мойсей усіх старши́х Ізраїлевих, та й промовив до них: „Спровадьте й візьміть собі дрібну худо́бину за роди́нами вашими, і заколіть па́сху.	21 Моисей созвал всех старейшин израильских и велел им сказать всем главам семей: «Выберите в стаде своем по ягненку или козленку на семью и заколите пасхальную жертву.
22 І візьміть в'язку ісо́пу й умочіть у кров, що в посу́дині, і доторкніться горі́шнього одві́рка й двох одвірків бічни́х кров'ю, що в посудині. А ви, — ніхто не вийдете з дверей дому свого аж до ра́нку!	22 Затем возьмите пучок иссопа и, обмакнув его в чашу с кровью закланного ягненка, помажьте притолоку и оба косяка кровью, которая в чаше. И после того никто из вас пусть не переступает порог дома своего до утра.
23 І пере́йде Господь ударити Єгипет, і побачить ту кров на одвірку горі́шнім і на двох одвірках бічни́х, — і обмине́ Господь ті двері, і не дасть згубникові ввійти до ваших домів, щоб ударити.	23 Пойдет ГОСПОДЬ по стране, чтобы покарать египтян, и, увидев кровь на притолоке и на косяках, пройдет мимо той двери, не позволит Он губителю войти и убить вас.
24 А ви бу́дете дотримувати цю річ, як постанови для себе й для синів своїх аж навіки.	24 Соблюдайте это как установление, обязательное для вас и потомков ваших навсегда;
25 І станеться, коли ви вві́йдете до того Кра́ю, що дасть вам Господь, як Він обіцяв був, то ви бу́дете доде́ржувати цієї служби.	25 а когда придете в землю, которую по Своему обещанию даст вам ГОСПОДЬ, вы должны и там совершать этот священный обряд.
26 І станеться, коли запитають вас ваші сини: „Що́ то за служба ваша?“	26 И если спросят дети ваши: „Что значит обряд этот?“,
27 то відкажете: „Це жертва — Пасха для Господа, що обминув був доми Ізраїлевих синів в Єгипті, коли побивав Єгипет, а доми наші зберіг“. І схилився наро́д, — і вклонивсь до землі.	27 отвечайте: „Это пасхальная жертва ГОСПОДУ — Он, египтян карая, миновал дома израильтян и семьи наши от рабства избавил“». Народ пал ниц и поклонился Господу.
28 І пішли й учинили сини Ізраїля, — як наказав був Господь Мойсеєві та Ааронові, так учинили вони.	28 После этого сыны Израилевы пошли и сделали всё так, как ГОСПОДЬ повелел Моисею и Аарону; так они и сделали.
29 І сталося в половині но́чі, і вдарив Господь в єгипетськім кра́ї кожного перворідного, від перворідного фараона, що сидить на своїм престолі, аж до перворідного полоне́ного, що у в'язни́чному домі, і кожного перворідного худоби.	29 В полночь ГОСПОДЬ лишил жизни всех первенцев в Египте: от первенца фараона, которому на престоле сидеть должно, до первенца пленника, в темнице томящегося, и каждое первородное животное погибло.
30 І встав фараон уночі́, він та всі раби його, та ввесь Єгипет. І зня́вся великий зойк в Єгипті, бо не було́ дому, щоб не було там померлого!...	30 Поднялся с ложа своего той ночью фараон, поднялись все придворные его и все египтяне — стоном стонал тогда весь Египет! Ни одного дома без покойника!
31 І покликав фараон Мойсея та Аарона вночі́, та й сказав: „Устаньте, вийдіть з-посеред народу мого, — і ви, і сини Ізраїлеві. І йдіть, служіть Господе́ві, як ви казали!	31 Была еще ночь, когда фараон вызвал Моисея и Аарона и сказал: «Согласен я на всё! Отправляйтесь же скорее в путь, покиньте страну и народ мой, вы оба вместе со всеми сынами Израилевыми! Ступайте и совершите свое служение ГОСПОДУ, как вы говорили.
32 І дрібну вашу худобу, і худобу вашу велику візьміть, як ви казали, та й ідіть. І поблагословіть і мене!“	32 Заберите с собой скот свой, мелкий и крупный, о коем вы просили. Идите и испросите благословение на меня тоже».
33 І квапили єги́птяни наро́д той, щоб спішно відпустити їх із кра́ю, бо казали: „Усі ми помремо́!“	33 Теперь египтяне настойчиво побуждали сынов Израилевых торопиться с выходом из страны, говоря им: «Мы все умрем, если вы не уйдете».
34 І поніс той наро́д тісто своє, поки воно вкисло, діжки́ свої, зав'язані в їхні одежі, на плечах своїх.	34 И те спешно брали квашни свои с тестом, еще незаквашенным, заворачивали их в одежды и несли на плечах.
35 І Ізраїлеві сини вчинили за словом Мойсеєвим, і пози́чили від єги́птян посуд срібний і по́суд золотий та шати.	35 Следуя наказу Моисея, сыны Израилевы выпросили у египтян вещи серебряные и золотые и одежду.
36 А Господь дав милість тому народові в очах Єгипту, — і вони позичили — і забрали здобич від Єгипту.	36 ГОСПОДЬ побудил египтян с большой щедростью отозваться на просьбы народа израильского, и тот унес с собой много добра из Египта.
37 І вирушили Ізраїлеві сини з Рамесесу до Суккоту, близько шости сот тисяч чоловіка піхоти, крім дітей,	37 И отправились сыны Израилевы из Раамсеса в Суккот. Было их до шестисот тысяч одних только взрослых мужчин, не считая женщин и детей.
38 а також багато різноголюду підняли́ся з ними, і дрібна худоба й велика худоба, маєток дуже великий.	38 К уходящим примкнуло много иноплеменников. Со всеми покидавшими Египет шел мелкий и крупный рогатый скот — огромные стада домашних животных.
39 І пекли вони те тісто, що винесли з Єгипту, на прісні коржі́, бо не вкисло воно, бо вони були вигнані з Єгипту, і не могли бари́тися, а поживи на дорогу не пригото́вили собі.	39 На первой же стоянке израильтяне принялись печь тесто, что взяли с собой, выходя из Египта. Испекли они только пресные лепешки — тесто их оставалось незаквашенным, ведь они так спешно были выдворены из той страны, что даже никакой еды не успели приготовить себе на дорогу.
40 А перебува́ння Ізраїлевих синів, що сиділи в Єгипті, — чотириста років і тридцять років.	40 Сыны Израилевы прожили в Египте четыреста тридцать лет.
41 І сталося в кінці чотирьохсот років і тридцяти років, і сталося саме того дня, — вийшли всі Господні війська з єгипетського кра́ю.	41 И в тот самый день, когда истекли эти четыреста тридцать лет, вышли из Египта все семейства, роды и колена народа ГОСПОДНЯ.
42 Це ніч сторо́жі для Господа, бо Він вивів їх з єгипетського кра́ю. Ця сама ніч — сторо́жа для Господа всім синам Ізраїля на їхні поколі́ння.	42 Для ГОСПОДА та ночь была ночью бдения: надо было вывести народ Свой из Египта. И потому все израильтяне в грядущих поколениях должны проводить эту ночь как ночь бдения, которая ГОСПОДУ посвящается.
43 І сказав Господь до Мойсея й до Аарона: „Це постанова про Пасху: жоден чужи́нець не бу́де їсти її.	43 И сказал ГОСПОДЬ Моисею и Аарону: «Вот закон о Пасхе: никакой иноплеменник не вправе есть Пасху,
44 А кожен раб лю́дський, ку́плений за срібло, коли обріжеш його, тоді він буде їсти її.	44 но раб, приобретенный евреем, может участвовать в трапезе, после того как хозяин сделает ему обрезание.
45 Прихо́дько та на́ймит не бу́де їсти її.	45 Поселенцу же и наемному работнику из чужестранцев тоже не положено участвовать в ней.
46 В само́му домі буде вона їстися, не винесеш із дому назо́вні того м'яса, а костей його не зламаєте.	46 Пасхального ягненка под одним кровом ешьте. Мяса его из дома не выносите и костей его не ломайте.
47 Уся громада Ізраїлева буде справляти її.	47 Вся община Израиля должна свято блюсти этот обряд.
48 А коли буде ме́шкати з тобою прихо́дько, і схоче справляти Пасху Господе́ві, то нехай буде обрі́заний в нього кожен чоловічої статі, а тоді він приступить справляти її, і він буде, як наро́джений в краї. А кожен необрі́заний не буде їсти її.	48 Если же окажется среди вас переселенец и захочет отпраздновать Пасху в честь ГОСПОДА, то сначала надо сделать обрезание всем мужчинам в его семье, и только после того может он приобщиться к празднику — ведь после обрезания он будет таким же, как и коренные жители в стране вашей. Но никто, если он не обрезан, не должен есть Пасху.
49 Один зако́н буде для тубі́льця й для прихо́дька, що мешкає серед вас“.	49 Один и тот же закон — и для исконного израильтянина, и для переселенца, живущего среди вас».
50 І вчинили всі Ізраїлеві сини, — як наказав був Господь Мойсеєві та Ааронові, так учинили вони.	50 Все израильтяне так и поступили: они сделали всё точно так, как повелел ГОСПОДЬ Моисею и Аарону.
51 І сталося того саме дня, — вивів Господь Ізраїлевих синів з єгипетського кра́ю за їхніми відділами.	51 В тот же самый день, в который ГОСПОДЬ вывел сынов Израилевых, словно войско некое, из Египта,

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

Вихід

Розділ 12

Исход

Глава 12

Вихід

Розділ 12

Исход

Глава 12

Старий завіт

Новий завіт

Вихід

Розділ 12

Исход

Глава 12

Вихід

Розділ 12

Исход

Глава 12

Старий
завіт

Новий
завіт