CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Рим. 8
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

До римлян

Розділ 8

1 Тож немає тепер жодного о́суду тим, хто ходить у Христі Ісусі не за тілом, а за Духом,

2 бо зако́н Духа життя в Христі Ісусі визволив мене від зако́ну гріха й смерти.

3 Бо що було неможливе для Закону, у чо́му був він безсилий тілом, — Бог послав Сина Свого в подобі гріховного тіла, і за гріх осудив гріх у тілі,

4 щоб ви́коналось ви́правдання Закону на нас, що ходимо не за тілом, а за Духом.

5 Бо ті, хто ходить за тілом, ду́мають про тілесне, а хто за Духом — про духовне.

6 Бо думка тілесна — то смерть, а думка духовна — життя та мир,

7 думка бо тілесна — ворожне́ча на Бога, бо не ко́риться Законові Божому, та й не може.

8 І ті, хто хо́дить за тілом, не можуть догодити Богові.

9 А ви не в тілі, але в Дусі, бо Дух Божий живе в вас. А коли хто не має Христового Духа, той не Його.

10 А коли Христос у вас, то хоч тіло мертве через гріх, але дух живий через праведність.

11 А коли живе в вас Дух Того, Хто воскресив Ісуса з мертвих, то Той, хто підняв Христа з мертвих, ожи́вить і смертельні тіла ваші через Свого Духа, що живе в вас.

12 Тому́ то, браття, ми не боржники́ тіла, щоб жити за тілом;

13 бо коли живе́те за тілом, то маєте вмерти, а коли Духом умертвля́єте тілесні вчинки, то бу́дете жити.

14 Бо всі, хто водиться Духом Божим, вони сини Божі;

15 бо не взяли́ ви духа неволі знов на страх, але взяли ви Духа сині́вства, що через Нього кличемо: „Авва, Отче!“

16 Сам Цей Дух сві́дчить ра́зом із духом нашим, що ми — діти Божі.

17 А коли діти, то й спадкоємці, спадкоємці ж Божі, а співспадкоємці Христові, коли тільки ра́зом із Ним ми терпимо́, щоб разом із Ним і просла́витись.

18 Бо я ду́маю, що страждання тепе́рішнього ча́су нічого не варті супроти тієї слави, що має з'явитися в нас.

19 Бо чека́ння створі́ння очікує з'я́влення синів Божих,

20 бо створі́ння покорилось марно́ті не добровільно, але через того, хто скори́в його, в надії,

21 що й саме створіння ви́зволиться від неволі тління на волю слави синів Божих.

22 Бо знаємо, що все створі́ння ра́зом зідхає й ра́зом мучиться аж досі.

23 Але не тільки воно, але й ми самі, маючи зача́ток Духа, і ми самі в собі зідхаємо, очікуючи синівства, відкуплення нашого тіла.

24 Надією бо ми спасли́ся. Надія ж, коли бачить, не є надія, бо хто що́ бачить, чому б того й наді́явся?

25 А коли сподіва́ємось, чого не бачимо, то очікуємо того з терпеливістю.

26 Так само ж і Дух допомагає нам у наших не́мочах; бо ми не знаємо, про що маємо молитись, як належить, але Сам Дух заступається за нас невимо́вними зідха́ннями.

27 А Той, Хто досліджує серця́, знає, яка думка Духа, бо з волі Божої заступається за святих.

28 І знаємо, що тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе допомагає на добре.

29 Бо кого Він передба́чив, тих і призна́чив, щоб були подібні до о́бразу Сина Його, щоб Він був перворі́дним поміж багатьма́ братами.

30 А кого Він призначив, тих і покликав, а кого покликав, тих і ви́правдав, а кого ви́правдав, тих і просла́вив.

31 Що ж скажем на це? Коли за нас Бог, то хто проти нас?

32 Той же, Хто Сина Свого не пожалів, але видав Його за всіх нас, — як же не дав би Він нам із Ним і всього?

33 Хто оска́ржувати буде Божих вибранців? Бог Той, що виправдує.

34 Хто ж той, що засу́джує? Христос Ісус є Той, що вмер, надто й воскрес, — Він право́руч Бога, і Він і заступається за нас.

35 Хто нас розлучить від любови Христової? Чи недоля, чи утиск, чи переслі́дування, чи голод, чи нагота́, чи небезпека, чи меч?

36 Як написано: „За Тебе нас цілий день умертвля́ють, нас уважають за овець, прирече́них на зако́лення“.

37 Але в цьому всьому ми перемагаємо Тим, Хто нас полюбив.

38 Бо я пересві́дчився, що ні смерть, ні життя, ні анголи́, ні вла́ди, ні тепе́рішнє, ні майбу́тнє, ні сили,

39 ні вишина́, ні глибина́, ані інше яке створіння не зможе відлучити нас від любови Божої, яка в Христі Ісусі, Господі нашім!

Romans

Chapter 8

1 THERE is therefore no condemnation to them who walk in the flesh after the Spirit of Jesus Christ.

2 For the law of the Spirit of life which is in Jesus Christ has made you free from the law of sin and death.

3 For the law was weak through the weakness of the flesh, so God sent his own Son in the likeness of sinful flesh, on account of sin, in order to condemn sin by means of his flesh:

4 That the righteousness of the law might be fulfilled in us, for we do not walk after the things of the flesh, but after the Spirit.

5 For they who are after the flesh, do mind the things of the flesh; but they who are after the Spirit, do mind the things of the Spirit.

6 To be carnally minded is death; but to be spiritually minded is life and peace;

7 Because the carnal mind is enmity against God: for it is not subject to the law of God, because it cannot be.

8 So then, they who are in the flesh cannot please God.

9 But you are not in the flesh, but in the spirit if the Spirit of God truly dwells within you. Now if any man does not have the Spirit of Christ, he does not belong to him.

10 And if Christ is within you, the body is dead because of sin: but the Spirit is life because of righteousness.

11 And if the Spirit of Him who raised our LORD Jesus Christ from the dead dwells within you, so he who raised Jesus Christ from the dead will also quicken your mortal bodies by his Spirit that dwells within you.

12 Therefore, my brethren, we are not indebted to the flesh to live after the flesh.

13 For if you live after the flesh, you will die: but if you, through the Spirit, subdue the deeds of the body, you shall live.

14 Those who are led by the Spirit of God, are the sons of God.

15 For you have not received the spirit of bondage, to be in fear again; but you have received the Spirit of adoption, whereby we cry, Abba, Avon, Father, our Father.

16 And this Spirit bears witness to our spirit, that we are the children of God:

17 And if children, then heirs; heirs of God, and joint heirs with Jesus Christ; so that if we suffer with him, we shall also be glorified with him.

18 For I reckon that the sufferings of the present time are not worthy to be compared with the glory which shall be revealed in us.

19 For the earnest expectation of all mankind waits for the manifestation of the sons of God.

20 For man was made subject to vanity, not willingly, but by reason of him who gave him free will in the hope he would choose rightly.

21 Because man himself shall be delivered from the bondage of corruption into the glorious liberty of the children of God.

22 For we know that the whole creation groans and labors in pain to this day.

23 And not only they, but ourselves also, who have the first fruits of the Spirit, even we groan within ourselves, waiting for the adoption, that is, the redemption of our bodies.

24 For we live in hope: but hope that is seen is not hope: for if we see it, why should we yet hope?

25 But if we hope for that which we do not see, then do we wait for it in patience.

26 Likewise the Spirit also helps our weaknesses: for we do not know what is right and proper for us to pray for: but the Spirit prays for us with that earnestness which cannot be described.

27 And he who searches the hearts knows what is the mind of the Spirit, for the Spirit prays for the saints according to the will of God.

28 And we know that all things work together for good to them that love God, to them who are the called according to his purpose.

29 He knew them in advance and he marked them with the likeness of the image of his Son that he might be the first-born among many brethren.

30 Moreover, those he did mark in advance, he has called, and those he has called, he has declared righteous, and those he has declared righteous, he has glorified.

31 What then shall we say concerning these things? If God be for us, who can be against us?

32 If he did not spare his own Son, but delivered him up for us all, why will he not freely give us all things with him?

33 Who is to complain against the chosen ones of God? It is God who justifies.

34 Who is he who condemns? It is Christ who died and rose again, and he is at the right hand of God making intercession for us.

35 What shall separate me from the love of Christ? tribulation, or imprisonment, or persecution, or famine, or nakedness, or peril, or sword?

36 As it is written, For your sake we die every day, and we are accounted as lambs for the slaughter.

37 But in all these things we are more than conquerors through him who loved us.

38 For I am persuaded, that neither death, nor life, nor angels, nor empires, nor armies, nor things present, nor things to come,

39 Nor height, nor depth, nor any other creature shall be able to separate me from the love of God, which is in Jesus Christ our LORD.

До римлян

Розділ 8

Romans

Chapter 8

1 Тож немає тепер жодного о́суду тим, хто ходить у Христі Ісусі не за тілом, а за Духом,

1 THERE is therefore no condemnation to them who walk in the flesh after the Spirit of Jesus Christ.

2 бо зако́н Духа життя в Христі Ісусі визволив мене від зако́ну гріха й смерти.

2 For the law of the Spirit of life which is in Jesus Christ has made you free from the law of sin and death.

3 Бо що було неможливе для Закону, у чо́му був він безсилий тілом, — Бог послав Сина Свого в подобі гріховного тіла, і за гріх осудив гріх у тілі,

3 For the law was weak through the weakness of the flesh, so God sent his own Son in the likeness of sinful flesh, on account of sin, in order to condemn sin by means of his flesh:

4 щоб ви́коналось ви́правдання Закону на нас, що ходимо не за тілом, а за Духом.

4 That the righteousness of the law might be fulfilled in us, for we do not walk after the things of the flesh, but after the Spirit.

5 Бо ті, хто ходить за тілом, ду́мають про тілесне, а хто за Духом — про духовне.

5 For they who are after the flesh, do mind the things of the flesh; but they who are after the Spirit, do mind the things of the Spirit.

6 Бо думка тілесна — то смерть, а думка духовна — життя та мир,

6 To be carnally minded is death; but to be spiritually minded is life and peace;

7 думка бо тілесна — ворожне́ча на Бога, бо не ко́риться Законові Божому, та й не може.

7 Because the carnal mind is enmity against God: for it is not subject to the law of God, because it cannot be.

8 І ті, хто хо́дить за тілом, не можуть догодити Богові.

8 So then, they who are in the flesh cannot please God.

9 А ви не в тілі, але в Дусі, бо Дух Божий живе в вас. А коли хто не має Христового Духа, той не Його.

9 But you are not in the flesh, but in the spirit if the Spirit of God truly dwells within you. Now if any man does not have the Spirit of Christ, he does not belong to him.

10 А коли Христос у вас, то хоч тіло мертве через гріх, але дух живий через праведність.

10 And if Christ is within you, the body is dead because of sin: but the Spirit is life because of righteousness.

11 А коли живе в вас Дух Того, Хто воскресив Ісуса з мертвих, то Той, хто підняв Христа з мертвих, ожи́вить і смертельні тіла ваші через Свого Духа, що живе в вас.

11 And if the Spirit of Him who raised our LORD Jesus Christ from the dead dwells within you, so he who raised Jesus Christ from the dead will also quicken your mortal bodies by his Spirit that dwells within you.

12 Тому́ то, браття, ми не боржники́ тіла, щоб жити за тілом;

12 Therefore, my brethren, we are not indebted to the flesh to live after the flesh.

13 бо коли живе́те за тілом, то маєте вмерти, а коли Духом умертвля́єте тілесні вчинки, то бу́дете жити.

13 For if you live after the flesh, you will die: but if you, through the Spirit, subdue the deeds of the body, you shall live.

14 Бо всі, хто водиться Духом Божим, вони сини Божі;

14 Those who are led by the Spirit of God, are the sons of God.

15 бо не взяли́ ви духа неволі знов на страх, але взяли ви Духа сині́вства, що через Нього кличемо: „Авва, Отче!“

15 For you have not received the spirit of bondage, to be in fear again; but you have received the Spirit of adoption, whereby we cry, Abba, Avon, Father, our Father.

16 Сам Цей Дух сві́дчить ра́зом із духом нашим, що ми — діти Божі.

16 And this Spirit bears witness to our spirit, that we are the children of God:

17 А коли діти, то й спадкоємці, спадкоємці ж Божі, а співспадкоємці Христові, коли тільки ра́зом із Ним ми терпимо́, щоб разом із Ним і просла́витись.

17 And if children, then heirs; heirs of God, and joint heirs with Jesus Christ; so that if we suffer with him, we shall also be glorified with him.

18 Бо я ду́маю, що страждання тепе́рішнього ча́су нічого не варті супроти тієї слави, що має з'явитися в нас.

18 For I reckon that the sufferings of the present time are not worthy to be compared with the glory which shall be revealed in us.

19 Бо чека́ння створі́ння очікує з'я́влення синів Божих,

19 For the earnest expectation of all mankind waits for the manifestation of the sons of God.

20 бо створі́ння покорилось марно́ті не добровільно, але через того, хто скори́в його, в надії,

20 For man was made subject to vanity, not willingly, but by reason of him who gave him free will in the hope he would choose rightly.

21 що й саме створіння ви́зволиться від неволі тління на волю слави синів Божих.

21 Because man himself shall be delivered from the bondage of corruption into the glorious liberty of the children of God.

22 Бо знаємо, що все створі́ння ра́зом зідхає й ра́зом мучиться аж досі.

22 For we know that the whole creation groans and labors in pain to this day.

23 Але не тільки воно, але й ми самі, маючи зача́ток Духа, і ми самі в собі зідхаємо, очікуючи синівства, відкуплення нашого тіла.

23 And not only they, but ourselves also, who have the first fruits of the Spirit, even we groan within ourselves, waiting for the adoption, that is, the redemption of our bodies.

24 Надією бо ми спасли́ся. Надія ж, коли бачить, не є надія, бо хто що́ бачить, чому б того й наді́явся?

24 For we live in hope: but hope that is seen is not hope: for if we see it, why should we yet hope?

25 А коли сподіва́ємось, чого не бачимо, то очікуємо того з терпеливістю.

25 But if we hope for that which we do not see, then do we wait for it in patience.

26 Так само ж і Дух допомагає нам у наших не́мочах; бо ми не знаємо, про що маємо молитись, як належить, але Сам Дух заступається за нас невимо́вними зідха́ннями.

26 Likewise the Spirit also helps our weaknesses: for we do not know what is right and proper for us to pray for: but the Spirit prays for us with that earnestness which cannot be described.

27 А Той, Хто досліджує серця́, знає, яка думка Духа, бо з волі Божої заступається за святих.

27 And he who searches the hearts knows what is the mind of the Spirit, for the Spirit prays for the saints according to the will of God.

28 І знаємо, що тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе допомагає на добре.

28 And we know that all things work together for good to them that love God, to them who are the called according to his purpose.

29 Бо кого Він передба́чив, тих і призна́чив, щоб були подібні до о́бразу Сина Його, щоб Він був перворі́дним поміж багатьма́ братами.

29 He knew them in advance and he marked them with the likeness of the image of his Son that he might be the first-born among many brethren.

30 А кого Він призначив, тих і покликав, а кого покликав, тих і ви́правдав, а кого ви́правдав, тих і просла́вив.

30 Moreover, those he did mark in advance, he has called, and those he has called, he has declared righteous, and those he has declared righteous, he has glorified.

31 Що ж скажем на це? Коли за нас Бог, то хто проти нас?

31 What then shall we say concerning these things? If God be for us, who can be against us?

32 Той же, Хто Сина Свого не пожалів, але видав Його за всіх нас, — як же не дав би Він нам із Ним і всього?

32 If he did not spare his own Son, but delivered him up for us all, why will he not freely give us all things with him?

33 Хто оска́ржувати буде Божих вибранців? Бог Той, що виправдує.

33 Who is to complain against the chosen ones of God? It is God who justifies.

34 Хто ж той, що засу́джує? Христос Ісус є Той, що вмер, надто й воскрес, — Він право́руч Бога, і Він і заступається за нас.

34 Who is he who condemns? It is Christ who died and rose again, and he is at the right hand of God making intercession for us.

35 Хто нас розлучить від любови Христової? Чи недоля, чи утиск, чи переслі́дування, чи голод, чи нагота́, чи небезпека, чи меч?

35 What shall separate me from the love of Christ? tribulation, or imprisonment, or persecution, or famine, or nakedness, or peril, or sword?

36 Як написано: „За Тебе нас цілий день умертвля́ють, нас уважають за овець, прирече́них на зако́лення“.

36 As it is written, For your sake we die every day, and we are accounted as lambs for the slaughter.

37 Але в цьому всьому ми перемагаємо Тим, Хто нас полюбив.

37 But in all these things we are more than conquerors through him who loved us.

38 Бо я пересві́дчився, що ні смерть, ні життя, ні анголи́, ні вла́ди, ні тепе́рішнє, ні майбу́тнє, ні сили,

38 For I am persuaded, that neither death, nor life, nor angels, nor empires, nor armies, nor things present, nor things to come,

39 ні вишина́, ні глибина́, ані інше яке створіння не зможе відлучити нас від любови Божої, яка в Христі Ісусі, Господі нашім!

39 Nor height, nor depth, nor any other creature shall be able to separate me from the love of God, which is in Jesus Christ our LORD.

1.0x