Библия - Обещанное Восстановление

Єзекiїль

Розділ 37

1 Була́ надо мною Господня рука, і Дух Госпо́дній ви́провадив мене, і спинив мене серед долини, а вона — повна кісто́к!

2 І Він обвів мене біля них навко́ло, аж ось їх дуже багато на пове́рхні долини, і ось вони стали дуже сухі!

3 І сказав Він мені: „Сину лю́дський, чи оживу́ть оці ко́сті?“ А я відказав: „Господи Боже, — Ти знаєш!“

4 І сказав Він мені: „Пророку́й про ці кості, та й скажеш до них: Сухі ко́сті, послухайте слова Господнього!

5 Так говорить Господь Бог до цих кісто́к: Ось Я введу́ у вас духа — і ви оживе́те!

6 І дам на вас жи́ли, і ви́росте на вас тіло, і простягну́ на вас шкіру, і дам у вас духа, — і ви оживе́те. І пізна́єте ви, що Я — Госпо́дь!“

7 І пророкував я, як наказано. І зня́вся шум, коли я пророкува́в, і ось гу́ркіт, а ко́сті зближа́лися, кістка до кістки своєї.

8 І побачив я, аж ось на них жи́ли, і виросло тіло, і була натя́гнена на них шкіра зве́рху, та духа не було в них.

9 І сказав Він мені: „Пророкуй до духа, пророкуй, сину лю́дський, та й скажеш до духа: Так говорить Господь Бог: Прилинь, духу, з чотирьох вітрі́в, і дихни́ на цих забитих, — і нехай оживу́ть!“

10 І я пророкував, як Він наказав був мені, — і ввійшов у них дух, і вони ожили́, і постава́ли на ноги свої, — ві́йсько дуже-дуже велике!

11 І сказав Він мені: „Сину лю́дський, ці кості — вони ввесь Ізраїлів дім. Ось вони кажуть: Повисиха́ли наші кості, і заги́нула наша надія, нам кіне́ць!

12 Тому́ пророкуй та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Ось Я повідчиня́ю ваші гроби́, і позво́джу вас із ваших гробі́в, мій наро́де, і введу́ вас до Ізраїлевої землі!

13 І пізнаєте ви, що Я Госпо́дь, коли Я повідчиня́ю ваші гроби́, і коли позво́джу вас із ваших гробі́в, Мій наро́де!

14 І дам Я в вас Свого Духа, — і ви оживе́те, і вміщу́ вас на вашій землі, і пізна́єте ви, що Я, Госпо́дь, сказав це й зробив, говорить Госпо́дь!“

15 І було́ мені слово Господнє таке:

16 „А ти, сину лю́дський, візьми́ собі один кусок де́рева, і напиши на ньому: „Юді та синам Ізраїля, його дру́зям“. І візьми ще один кусок дерева, і напиши на ньому: „Йо́сипові дерево Єфрема та всьому домові Ізраїля, дру́зям його“.

17 І зблизь їх собі одне до о́дного на один кусок дерева, — і вони стануть за одне́ в твоїй руці!

18 І як скажуть до тебе сини твого наро́ду, говорячи: Чи не оголо́сиш нам, що́ це в те́бе таке?

19 то скажи їм: Так говорить Госпо́дь Бог: Ось Я візьму́ дерево Йо́сипа, що в Єфремовій руці, та племе́на Ізраїлеві, його дру́зів, і дам на нього дерево Юди, і вчиню́ їх за одне дерево, — і стануть вони одним у Моїй руці!

20 І будуть ці дере́ва, що напишеш на них, у руці твоїй на їхніх оча́х.

21 І скажи до них: Так говорить Госпо́дь Бог: Ось Я візьму́ Ізраїлевих синів з-посеред наро́дів, куди вони пішли, і позбира́ю їх знавко́ла, і введу́ їх до їхньої землі.

22 І зроблю́ їх за один наро́д у краї на Ізраїлевих гора́х, і бу́де для всіх них один цар за царя, і не бу́дуть уже двома́ наро́дами, і не бу́дуть уже більш поді́лені на двоє царств.

23 І більш не будуть вони занечи́щуватися своїми бовва́нами й гидо́тами своїми та всіма́ своїми пере́ступами, спасу́ їх зо всіх їхніх осе́ль, де вони гріши́ли, й очи́щу їх. І будуть вони мені наро́дом, а Я буду їм Богом!

24 А раб Мій Давид буде царем над ними, і один па́стир буде для всіх них, і постановами Моїми вони будуть ходити, а устави Мої будуть стерегти́ й вико́нувати їх.

25 І ося́дуть вони на тій землі, яку Я дав був Моєму рабові Яковові, що сиділи на ній їхні батьки́, і ося́дуть на ній вони та їхні сини, та сини синів їхніх аж навіки, а Мій раб Давид буде їм кня́зем навіки!

26 І складу́ з ними заповіта миру, — це буде вічний запові́т із ними. І зміцню́ їх, і намно́жу їх, і дам Свою святиню серед них на віки!

27 І буде місце Мого пробува́ння над ними, і Я буду їм Богом, а вони Мені бу́дуть наро́дом.

28 І пізнають ці наро́ди, що Я — Госпо́дь, що освятив Ізраїля, коли буде Моя святиня серед них навіки!“

Ezekiel

Chapter 37

1 THE hand of the LORD was upon me, and he carried me out in the spirit of the LORD and set me down in a valley which was full of bones,

2 And he caused me to pass by them round about; and behold, there were very many in the valley; and lo, they were very dry.

3 And he said to me, Son of man, can these bones live? And I answered, O LORD God, thou knowest.

4 Again he said to me, Prophesy concerning these bones, and say to them, O dry bones, hear the word of the LORD.

5 Thus says the LORD God to these bones: Behold, I will cause breath to enter into you, and you shall live;

6 And I will lay sinews upon you and bring flesh upon you and cover you with skin, and I will put breath in you, and you shall live; and you shall know that I am the LORD.

7 So I prophesied as he had commanded me; and as I prophesied, there was a noise, and behold a quake, and the bones came together, each bone to its joint.

8 And when I beheld, lo, sinews and the flesh came upon them and skin covered them; but there was no breath in them.

9 Then he said to me, Prophesy concerning the breath; prophesy, Son of man, and say to the breath, Thus says the LORD God: Come from the four winds, O breath, and breathe into these slain, that they may live.

10 So I prophesied as he had commanded me, and the breath came into them, and they lived and stood up upon their feet, an exceeding great army.

11 Then he said to me, Son of man, all these bones are the bones of the children of Israel, who said, Our bones are dried and our hope is lost; we are completely gone.

12 Therefore prophesy and say to them, Thus says the LORD God: Behold, I will open your graves and bring you up out of them and bring you into the land of Israel.

13 And you shall know that I am the LORD, when I have opened your graves and brought you up out of them,

14 And I will put my spirit in you, and .you shall live, and I shall place you in your own land; then you shall know that I am the LORD; I have spoken it, and I will do it, says the LORD God.

15 The word of the LORD came again to me, saying,

16 Son of man, take a stick and write on it: For Judah and for the children of Israel his companions; then take another stick and write on it: For Joseph, on the stick of Ephraim, and for all the house of Israel his companions;

17 And join them one to another into one stick; and they shall become one stick in your hand.

18 And if your people should say to you, Will you not show us what is the meaning of these sticks?

19 Say to them, Thus says the LORD God: Behold, I will take the stick of Joseph, which is in the hand of Ephraim, and the tribes of Israel his fellows, and will put them together with the stick of Judah, and make them one stick, and they shall be one in my hand.

20 And the sticks on which you write, hold them in your hand before their eyes;

21 And say to them, Thus says the LORD God: Behold, I will take the children of Israel from among the nations whither they have gone, and will gather them together and bring them into their own land;

22 And I will make them one nation in the land upon the mountains of Israel; and one king shall be king over them all; and they shall be no more two nations, neither shall they be divided into two kingdoms any more.

23 Nor shall they defile themselves any more with their idols nor with their abominations nor with all their iniquity; but I will save them out of all their dwelling places, wherein they have sinned, and will cleanse them; so they shall be my people, and I will be their God.

24 And my servant David shall be king over them; and they all shall have one shepherd; they shall walk in my judgments and keep my commandments and do them.

25 And they shall dwell in the land that I gave to my servant Jacob, in which your fathers have dwelt; and they shall dwell in it, even they and their children and their children's children for ever; and my servant David shall be their prince for ever.

26 Moreover I will make a covenant of peace with them; it shall be an everlasting covenant with them; and I will multiply them and set my sanctuary among them for ever.

27 My dwelling place also shall be with them; yea, I will be their God, and they shall be my people.

28 And the Gentiles shall know that I the LORD sanctify Israel, when my sanctuary shall be among them for evermore.

Єзекiїль Розділ 37	Ezekiel Chapter 37
1 Була́ надо мною Господня рука, і Дух Госпо́дній ви́провадив мене, і спинив мене серед долини, а вона — повна кісто́к!	1 THE hand of the LORD was upon me, and he carried me out in the spirit of the LORD and set me down in a valley which was full of bones,
2 І Він обвів мене біля них навко́ло, аж ось їх дуже багато на пове́рхні долини, і ось вони стали дуже сухі!	2 And he caused me to pass by them round about; and behold, there were very many in the valley; and lo, they were very dry.
3 І сказав Він мені: „Сину лю́дський, чи оживу́ть оці ко́сті?“ А я відказав: „Господи Боже, — Ти знаєш!“	3 And he said to me, Son of man, can these bones live? And I answered, O LORD God, thou knowest.
4 І сказав Він мені: „Пророку́й про ці кості, та й скажеш до них: Сухі ко́сті, послухайте слова Господнього!	4 Again he said to me, Prophesy concerning these bones, and say to them, O dry bones, hear the word of the LORD.
5 Так говорить Господь Бог до цих кісто́к: Ось Я введу́ у вас духа — і ви оживе́те!	5 Thus says the LORD God to these bones: Behold, I will cause breath to enter into you, and you shall live;
6 І дам на вас жи́ли, і ви́росте на вас тіло, і простягну́ на вас шкіру, і дам у вас духа, — і ви оживе́те. І пізна́єте ви, що Я — Госпо́дь!“	6 And I will lay sinews upon you and bring flesh upon you and cover you with skin, and I will put breath in you, and you shall live; and you shall know that I am the LORD.
7 І пророкував я, як наказано. І зня́вся шум, коли я пророкува́в, і ось гу́ркіт, а ко́сті зближа́лися, кістка до кістки своєї.	7 So I prophesied as he had commanded me; and as I prophesied, there was a noise, and behold a quake, and the bones came together, each bone to its joint.
8 І побачив я, аж ось на них жи́ли, і виросло тіло, і була натя́гнена на них шкіра зве́рху, та духа не було в них.	8 And when I beheld, lo, sinews and the flesh came upon them and skin covered them; but there was no breath in them.
9 І сказав Він мені: „Пророкуй до духа, пророкуй, сину лю́дський, та й скажеш до духа: Так говорить Господь Бог: Прилинь, духу, з чотирьох вітрі́в, і дихни́ на цих забитих, — і нехай оживу́ть!“	9 Then he said to me, Prophesy concerning the breath; prophesy, Son of man, and say to the breath, Thus says the LORD God: Come from the four winds, O breath, and breathe into these slain, that they may live.
10 І я пророкував, як Він наказав був мені, — і ввійшов у них дух, і вони ожили́, і постава́ли на ноги свої, — ві́йсько дуже-дуже велике!	10 So I prophesied as he had commanded me, and the breath came into them, and they lived and stood up upon their feet, an exceeding great army.
11 І сказав Він мені: „Сину лю́дський, ці кості — вони ввесь Ізраїлів дім. Ось вони кажуть: Повисиха́ли наші кості, і заги́нула наша надія, нам кіне́ць!	11 Then he said to me, Son of man, all these bones are the bones of the children of Israel, who said, Our bones are dried and our hope is lost; we are completely gone.
12 Тому́ пророкуй та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Ось Я повідчиня́ю ваші гроби́, і позво́джу вас із ваших гробі́в, мій наро́де, і введу́ вас до Ізраїлевої землі!	12 Therefore prophesy and say to them, Thus says the LORD God: Behold, I will open your graves and bring you up out of them and bring you into the land of Israel.
13 І пізнаєте ви, що Я Госпо́дь, коли Я повідчиня́ю ваші гроби́, і коли позво́джу вас із ваших гробі́в, Мій наро́де!	13 And you shall know that I am the LORD, when I have opened your graves and brought you up out of them,
14 І дам Я в вас Свого Духа, — і ви оживе́те, і вміщу́ вас на вашій землі, і пізна́єте ви, що Я, Госпо́дь, сказав це й зробив, говорить Госпо́дь!“	14 And I will put my spirit in you, and .you shall live, and I shall place you in your own land; then you shall know that I am the LORD; I have spoken it, and I will do it, says the LORD God.
15 І було́ мені слово Господнє таке:	15 The word of the LORD came again to me, saying,
16 „А ти, сину лю́дський, візьми́ собі один кусок де́рева, і напиши на ньому: „Юді та синам Ізраїля, його дру́зям“. І візьми ще один кусок дерева, і напиши на ньому: „Йо́сипові дерево Єфрема та всьому домові Ізраїля, дру́зям його“.	16 Son of man, take a stick and write on it: For Judah and for the children of Israel his companions; then take another stick and write on it: For Joseph, on the stick of Ephraim, and for all the house of Israel his companions;
17 І зблизь їх собі одне до о́дного на один кусок дерева, — і вони стануть за одне́ в твоїй руці!	17 And join them one to another into one stick; and they shall become one stick in your hand.
18 І як скажуть до тебе сини твого наро́ду, говорячи: Чи не оголо́сиш нам, що́ це в те́бе таке?	18 And if your people should say to you, Will you not show us what is the meaning of these sticks?
19 то скажи їм: Так говорить Госпо́дь Бог: Ось Я візьму́ дерево Йо́сипа, що в Єфремовій руці, та племе́на Ізраїлеві, його дру́зів, і дам на нього дерево Юди, і вчиню́ їх за одне дерево, — і стануть вони одним у Моїй руці!	19 Say to them, Thus says the LORD God: Behold, I will take the stick of Joseph, which is in the hand of Ephraim, and the tribes of Israel his fellows, and will put them together with the stick of Judah, and make them one stick, and they shall be one in my hand.
20 І будуть ці дере́ва, що напишеш на них, у руці твоїй на їхніх оча́х.	20 And the sticks on which you write, hold them in your hand before their eyes;
21 І скажи до них: Так говорить Госпо́дь Бог: Ось Я візьму́ Ізраїлевих синів з-посеред наро́дів, куди вони пішли, і позбира́ю їх знавко́ла, і введу́ їх до їхньої землі.	21 And say to them, Thus says the LORD God: Behold, I will take the children of Israel from among the nations whither they have gone, and will gather them together and bring them into their own land;
22 І зроблю́ їх за один наро́д у краї на Ізраїлевих гора́х, і бу́де для всіх них один цар за царя, і не бу́дуть уже двома́ наро́дами, і не бу́дуть уже більш поді́лені на двоє царств.	22 And I will make them one nation in the land upon the mountains of Israel; and one king shall be king over them all; and they shall be no more two nations, neither shall they be divided into two kingdoms any more.
23 І більш не будуть вони занечи́щуватися своїми бовва́нами й гидо́тами своїми та всіма́ своїми пере́ступами, спасу́ їх зо всіх їхніх осе́ль, де вони гріши́ли, й очи́щу їх. І будуть вони мені наро́дом, а Я буду їм Богом!	23 Nor shall they defile themselves any more with their idols nor with their abominations nor with all their iniquity; but I will save them out of all their dwelling places, wherein they have sinned, and will cleanse them; so they shall be my people, and I will be their God.
24 А раб Мій Давид буде царем над ними, і один па́стир буде для всіх них, і постановами Моїми вони будуть ходити, а устави Мої будуть стерегти́ й вико́нувати їх.	24 And my servant David shall be king over them; and they all shall have one shepherd; they shall walk in my judgments and keep my commandments and do them.
25 І ося́дуть вони на тій землі, яку Я дав був Моєму рабові Яковові, що сиділи на ній їхні батьки́, і ося́дуть на ній вони та їхні сини, та сини синів їхніх аж навіки, а Мій раб Давид буде їм кня́зем навіки!	25 And they shall dwell in the land that I gave to my servant Jacob, in which your fathers have dwelt; and they shall dwell in it, even they and their children and their children's children for ever; and my servant David shall be their prince for ever.
26 І складу́ з ними заповіта миру, — це буде вічний запові́т із ними. І зміцню́ їх, і намно́жу їх, і дам Свою святиню серед них на віки!	26 Moreover I will make a covenant of peace with them; it shall be an everlasting covenant with them; and I will multiply them and set my sanctuary among them for ever.
27 І буде місце Мого пробува́ння над ними, і Я буду їм Богом, а вони Мені бу́дуть наро́дом.	27 My dwelling place also shall be with them; yea, I will be their God, and they shall be my people.
28 І пізнають ці наро́ди, що Я — Госпо́дь, що освятив Ізраїля, коли буде Моя святиня серед них навіки!“	28 And the Gentiles shall know that I the LORD sanctify Israel, when my sanctuary shall be among them for evermore.

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

Єзекiїль

Розділ 37

Ezekiel

Chapter 37

Єзекiїль

Розділ 37

Ezekiel

Chapter 37

Старий завіт

Новий завіт

Єзекiїль

Розділ 37

Ezekiel

Chapter 37

Єзекiїль

Розділ 37

Ezekiel

Chapter 37

Старий
завіт

Новий
завіт