Пiсня над пiснямиРозділ 6 |
|
1 |
|
2 „Мій коханий пішов до садо́чка свого́, в квітники́ запашні́, щоб па́сти в садка́х і збирати ліле́ї. |
|
3 Я належу своєму коханому, а мені — мій коханий, що пасе між ліле́ями!“ |
|
4 „Ти прекрасна, моя ти подру́женько, мов та Тірца́, ти хороша, як Єрусалим, ти грізна́, як війська́ з прапора́ми! |
|
5 Відверни́ ти свої оченя́та від мене, бо вони непоко́ять мене! Твої коси — немов стадо кіз, що хви́лями сходять з того́ Гілеа́ду! |
|
6 Твої зуби — немов та отара ове́ць, що з ку́пелю вийшли, що ко́тять близня́та, і між ними немає неплідної! |
|
7 Мов частина грана́тного яблука — скро́ня твоя за серпа́нком твоїм! |
|
8 Шістдеся́т є цариць, і вісімдеся́т є нало́жниць, а дівчатам немає числа, — |
|
9 та єдина вона — ця голубка моя, моя чиста! У не́ньки своєї вона одина́чка, обра́на вона у своєї роди́тельки! Як бачили до́чки Сіону її, то щасливою звали її, цариці й нало́жниці — то вихваля́ли її: |
|
10 Хто це така, що вона виглядає, немов та досві́тня зоря́, прекрасна, як місяць, як сонце — ясна́, як полки́ з прапора́ми — грізна́?“ |
|
11 „Зійшла я в орі́ховий сад, щоб погля́нути на пу́п'яночки при пото́ці, щоб побачити там, чи зацвів виноград, чи грана́тові яблуні порозцвіта́ли? |
|
12 І не зчу́лася я, як мене посадила душа моя між колесни́ці моєї дружи́ни боя́р“. |
Song of SolomonChapter 6 |
|
1 WHERE has your beloved gone, O you most beautiful among women? Where has your beloved turned aside, that we may seek him with you? |
|
2 My beloved has gone down into his garden, to the beds of spices, to feed in the gardens and to gather lilies. |
|
3 I am my beloved's, and my beloved is mine; he feeds among the lilies. |
|
4 You are beautiful and desirable, O my beloved, comely as Jerusalem, and esteemed as one chosen among beauties. |
|
5 Turn away your eyes from me, for they have overcome me; your hair is like a flock of goats which come up from the mount of Gilead. |
|
6 Your teeth are like a flock of sheep which go up from washing; every one of them bears twins, and none is bereft among them. |
|
7 Your cheeks, behind your veil, are like two pieces of pomegranate. |
|
8 There are sixty queens and eighty concubines and virgins without number. |
|
9 My perfect dove is but one; she is the only one of her mother; she is the choice one of her that bore her. The daughters saw her and praised her; yea, the queens and the concubines also praised her. |
|
10 Who is she that looks forth like the morning, fair as the moon, clear as the sun, and revered as a princess? |
|
11 I went down into the garden of walnut trees to see the fruit of the valley and to see whether the vine had blossomed and whether the pomegranates had budded. |
|
12 And being unfamiliar with the place, I sat in the public chariot which was ready. |
Пiсня над пiснямиРозділ 6 |
Song of SolomonChapter 6 |
|
1 |
1 WHERE has your beloved gone, O you most beautiful among women? Where has your beloved turned aside, that we may seek him with you? |
|
2 „Мій коханий пішов до садо́чка свого́, в квітники́ запашні́, щоб па́сти в садка́х і збирати ліле́ї. |
2 My beloved has gone down into his garden, to the beds of spices, to feed in the gardens and to gather lilies. |
|
3 Я належу своєму коханому, а мені — мій коханий, що пасе між ліле́ями!“ |
3 I am my beloved's, and my beloved is mine; he feeds among the lilies. |
|
4 „Ти прекрасна, моя ти подру́женько, мов та Тірца́, ти хороша, як Єрусалим, ти грізна́, як війська́ з прапора́ми! |
4 You are beautiful and desirable, O my beloved, comely as Jerusalem, and esteemed as one chosen among beauties. |
|
5 Відверни́ ти свої оченя́та від мене, бо вони непоко́ять мене! Твої коси — немов стадо кіз, що хви́лями сходять з того́ Гілеа́ду! |
5 Turn away your eyes from me, for they have overcome me; your hair is like a flock of goats which come up from the mount of Gilead. |
|
6 Твої зуби — немов та отара ове́ць, що з ку́пелю вийшли, що ко́тять близня́та, і між ними немає неплідної! |
6 Your teeth are like a flock of sheep which go up from washing; every one of them bears twins, and none is bereft among them. |
|
7 Мов частина грана́тного яблука — скро́ня твоя за серпа́нком твоїм! |
7 Your cheeks, behind your veil, are like two pieces of pomegranate. |
|
8 Шістдеся́т є цариць, і вісімдеся́т є нало́жниць, а дівчатам немає числа, — |
8 There are sixty queens and eighty concubines and virgins without number. |
|
9 та єдина вона — ця голубка моя, моя чиста! У не́ньки своєї вона одина́чка, обра́на вона у своєї роди́тельки! Як бачили до́чки Сіону її, то щасливою звали її, цариці й нало́жниці — то вихваля́ли її: |
9 My perfect dove is but one; she is the only one of her mother; she is the choice one of her that bore her. The daughters saw her and praised her; yea, the queens and the concubines also praised her. |
|
10 Хто це така, що вона виглядає, немов та досві́тня зоря́, прекрасна, як місяць, як сонце — ясна́, як полки́ з прапора́ми — грізна́?“ |
10 Who is she that looks forth like the morning, fair as the moon, clear as the sun, and revered as a princess? |
|
11 „Зійшла я в орі́ховий сад, щоб погля́нути на пу́п'яночки при пото́ці, щоб побачити там, чи зацвів виноград, чи грана́тові яблуні порозцвіта́ли? |
11 I went down into the garden of walnut trees to see the fruit of the valley and to see whether the vine had blossomed and whether the pomegranates had budded. |
|
12 І не зчу́лася я, як мене посадила душа моя між колесни́ці моєї дружи́ни боя́р“. |
12 And being unfamiliar with the place, I sat in the public chariot which was ready. |