CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Нав. 10
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Iсус Навин

Розділ 10

1 І сталося, як почув єрусалимський цар Адоні-Цедек, що Ісус здобув Ай та вчинив його закля́ттям, і що як зробив Єрихонові й цареві його, так зробив Аєві та цареві його, і що ме́шканці Ґів'ону склали мир з Ізраїлем та були серед них,

2 то дуже налякалися, бо Ґів'он місто велике, як одне з міст царськи́х, і що він більший за Ай, а всі люди його лицарі.

3 І послав єрусалимський цар Адоні-Цедек до хевронського царя Гогама, і до ярмутського царя Пір'ама, і до лахіського царя Яфії, і до еґлонського царя Девіра, говорячи:

4 „Прийдіть до мене, і допоможіть мені, і ми поб'ємо Ґів'она, бо він замири́в з Ісусом та з Ізраїлевими синами“.

5 І вони зібралися, і пішли п'ять аморейських царів: цар єрусалимський, цар хевронський, цар ярмутський, цар лахіський, цар еґлонський, вони та всі табо́ри їхні, і розтаборува́лися при Ґів'оні, і воювали проти них.

6 І послали ґів'онські люди до Ісуса та до табо́ру в Ґілґал, говорячи: „Не стримуй своєї руки від своїх рабів! Прийди до нас скоро, і спаси нас та допоможи нам, бо зібралися на нас усі аморейські царі, що замешкують го́ри“.

7 І рушив Ісус із Ґілґалу, він та з ним усі вояки́ й військо́ві лицарі.

8 І сказав Господь до Ісуса: „Не бійся їх, бо Я віддав їх у твою руку, — ніхто з них не встоїть перед тобою“.

9 І прибув до них Ісус знена́цька, — ці́лу ніч ішов із Ґілґалу.

10 І Господь навів на них замі́шання перед Ізраїлем, і побив їх великою пора́зкою в Ґів'оні. І він гнав їх дорогою входу до Бет-Хорону, і бив їх аж до Азеки та аж до Маккеди.

11 І сталося, коли вони втікали перед Ізраїлем і були на сході від Бет-Хорону, то Господь кидав на них із неба велике каміння аж до Азеки, і вони вмирали. Тих, що повмирали від градово́го каміння, було більше від тих, що Ізраїлеві сини повбивали мече́м.

12 Тоді Ісус говорив Господе́ві того дня, коли Господь дав аморе́янина перед Ізраїлевих синів, та й сказав на оча́х Ізраїля: „Стань, сонце, в Ґів'оні, а ти, місяцю, ув айялонській долині!

13 І сонце затри́малося, а місяць спинився, аж поки народ відімстився своїм ворогам“. Чи це не написане в книзі Праведного? І сонце стало на половині неба, і не поспішалося заходити майже ці́лий день.

14 І не було такого, як день той, ані перед ним, ані по ньому, щоб Господь так слухав лю́дського голосу, — бо Господь воював для Ізраїля.

15 І вернувся Ісус, а з ним увесь Ізраїль до табо́ру в Ґілґал.

16 А ті п'ять царів повтікали, та й схова́лися в печері в Маккеді.

17 І було доне́сено Ісусові й сказано: „Зна́йдені ті п'ять царів, схо́вані в печері в Маккеді“.

18 А Ісус відказав: „Приваліть велике каміння на о́твір печери, і призначте до неї людей, щоб їх стерегти.

19 А ви не стійте, — женіться за своїми ворогами, і понищте їхні за́дні сте́жі, і не давайте їм вхо́дити до їхніх міст, бо Господь, Бог ваш, віддав їх у вашу руку“.

20 І сталося, як завдав їм Ісус та Ізраїлеві сини дуже велику пора́зку, так, що прийшов їм кінець, а врято́вані повтікали від них, і повхо́дили до тверди́нних міст,

21 то ввесь народ у споко́ї вернувся до табо́ру до Ісуса в Маккеді, і ніхто не поворушив язика свого проти кого з Ізраїлевих синів!

22 І сказав Ісус: „Відчиніть о́твір печери, і приведіть до мене з печери тих п'ятьо́х царів“.

23 І вони зробили так, і вивели до нього з печери тих п'ятьох царів: царя єрусалимського, царя хевронського, царя ярмутського, царя лахіського, царя еґлонського.

24 І сталося, як привели́ тих царів до Ісуса, то Ісус закли́кав усіх Ізраїлевих людей, і сказав військо́вим начальникам, що йшли з ним: „Підійдіть, — поста́вте свої ноги на шиї цих царів“. І вони попідхо́дили, і поста́вили свої ноги на їхні шиї.

25 І сказав до них Ісус: „Не бійтеся й не лякайтеся, будьте сильні та відважні, бо Господь зробить так усім вашим ворогам, із якими ви воюєте“.

26 А по цьому Ісус бив їх, і повбивав їх, і повісив їх на п'ятьох дере́вах. І висіли вони на тих дере́вах аж до вечора.

27 І сталося на час за́ходу сонця, Ісус наказав, і поздіймали їх із дере́в, і повкида́ли їх до печери, де вони були поховалися, і понакладали велике каміння на о́твір печери, де воно аж до цього дня.

28 А Маккеду Ісус здобув того дня, і побив ві́стрям меча її та царя її, учинив закляттям їх та кожну особу, хто був у ній, — не позоставив жодного врятованого в ній. І зробив він її цареві те саме, що зробив був цареві єрихонському.

29 А Ісус та ввесь Ізра́їль із ним перейшов з Маккеди до Лівни, та й воював проти Лівни.

30 І дав Господь в Ізра́їлеву ру́ку також її та царя її, і він побив ві́стрям меча її та кожну особу, що в ній, — не позоставив жодного врятованого в ній. І зробив він цареві її, як зробив був цареві єрихонському.

31 І перейшов Ісус та ввесь Ізраїль із ним із Лівни до Лахішу, і таборува́в при ньому та воював проти ньо́го.

32 І дав Господь в Ізраїлеву руку Лахіш, — і здобув він його другого дня, і побив ві́стрям меча його та кожну особу, що в ньому, — усе так, як зробив був Лівні.

33 Тоді прийшов ґезерський цар Горам допомогти Лахішу, та Ісус побив його й народ його, так що не позоставив жодного в ньому.

34 І перейшов Ісус та ввесь Ізра́їль із ним з Лахішу до Еґлону, і таборува́ли при ньому та воювали з ним.

35 І здобули́ його того дня, і побили його ві́стрям меча, а кожну особу, що в ньому, того дня зробили закляттям, — усе так, як зробив був Лахішу.

36 І пішов Ісус та ввесь Ізраїль із ним з Еґлону до Хеврону, і воював із ним.

37 І здобув його, і побив ві́стрям меча його та царя його, і всі міста його, і кожну особу, що в ньому, — не позоставив жодного врято́ваного, усе так, як зробив був Еґлонові. І зробив закляттям його та кожну особу, що в ньому була́.

38 І вернувся Ісус та ввесь Ізраїль із ним до Девіру, і воював із ним.

39 І він здобув його, і царя його, і всі міста його, і повбивали їх ві́стрям меча, та й зробив закляттям кожну душу, що в ньому, не позоставив жодного врято́ваного, — як зробив був Хевронові, так зробив Девірові та цареві його, і як зробив був Лівні та цареві її.

40 І побив Ісус увесь край: гору, і Неґев і Шефелу, і узбі́ччя, і всіх їхніх царів, — не зоставив жодного врятованого, а кожну особу зробив закляттям, як наказав був Господь, Бог Ізраїлів.

41 І бив їх Ісус від Кадеш-Барнеа та аж до Аззи, і ввесь ґошенський край, і аж до Ґів'ону.

42 А всіх тих царів та їхній край Ісус здобув одним ра́зом, бо Господь, Бог Ізраїлів, воював для Ізраїля.

43 І вернувся Ісус та ввесь Ізраїль із ним до табо́ру в Ґілґал.

Joshua

Chapter 10

1 WHEN Adoni-zedek king of Jerusalem heard how Joshua had captured Ai and had utterly destroyed it (as he had done to Jericho and its king, so he had done to Ai and its king) and how the inhabitants of Gibeon had made peace with Israel, and were among them;

2 He feared greatly, because Gibeon was a large city, like one of the royal cities, and it was larger than Ai, and all its men were mighty.

3 Wherefore Adoni-zedek king of Jerusalem sent to Hoham king of Hebron and to Baran king of Jarmuth and to Napia king of Lachish and to Debir king of Eglon, saying,

4 Come up to me and help me, and let us fight against Gibeon; for it has made peace with Joshua and with the children of Israel.

5 Therefore the five kings of the Amorites, the king of Jerusalem, the king of Hebron, the king of Jarmuth, the king of Lachish, and the king of Eglon, gathered themselves together, and came up, they and all their armies, and encamped before Gibeon and made war against it.

6 And the men of Gibeon sent to Joshua in the camp at Gilgal, saying, Do not withhold your hands from your servants; because all the kings of the Amorites that dwell in the mountains are gathered together against us.

7 So Joshua went up from Gilgal, he, and all the men of war that were with him, and all the mighty men of valor.

8 And the LORD said to Joshua, Fear them not; for I have delivered them into your hands; and there shall not a man of them stand before you.

9 Joshua therefore came to them suddenly, going up all night from Gilgal.

10 And the LORD discomfited them before Israel, and they smote them with great slaughter at Gibeon, and chased them along the way that goes up to Beth-hauran, and smote them as far as Akkar, and on to Makkar.

11 And as they fled from before Israel, and were going down in the descent of Beth-hauran, the LORD cast down great hailstones from heaven upon them as far as Akkar, and they died; and there were more that died from the hailstones than the children of Israel slew with the sword.

12 Then spoke Joshua to the LORD on the day when the LORD delivered the Amorites to the children of Israel, and Joshua said in the sight of the children of Israel, Sun, stand thou still over Gibeon; and thou Moon, in the valley over Ajalon.

13 And the sun stood still, and the moon stayed, until the people had avenged themselves upon their enemies. And, behold, it is written in the Book of the Songs, So the sun stood still in the midst of heaven, and hasted not to go down, about a whole day.

14 And there was no day like that before it or after it, when the LORD hearkened to the voice of a man; for the LORD fought for Israel.

15 Then Joshua returned, and all Israel with him, to the camp at Gilgal.

16 But these five kings fled, and hid themselves in the cave of Makkar.

17 And Joshua was told, The five kings have been found hidden in the cave of Makkar.

18 And Joshua said, Roll great stones, and put them upon the mouth of the cave, and leave men there to guard them.

19 Do not stay yourselves, but pursue your enemies and overtake them; and do not let them enter the city; for the LORD your God has delivered them into your hands.

20 When Joshua and the children of Israel had finished slaying them with a very great slaughter, till they were annihilated and no survivor was left of them; then they brought the men of Gibeon who had revolted against the kings into their walled cities.

21 And all the people returned in peace to the camp to Joshua at Makkar; and no man moved his tongue against any of the children of Israel.

22 Then said Joshua, Open the mouth of the cave, and bring out those five kings to me.

23 And they did as Joshua had commanded them, and they brought to him those five kings out of the cave, the king of Jerusalem, the king of Hebron, the king of Jarmuth, the king of Lachish, and the king of Eglon.

24 And when they brought out those kings to Joshua, Joshua called for all the commanders of the armed forces who went with him, and said to them, Come near, and put your feet upon the necks of these kings. And they came near, and put their feet upon the necks of the kings.

25 And Joshua said to them, Fear not, nor be dismayed; be strong and of good courage; for thus shall the LORD do to all your enemies against whom you fight.

26 And after that Joshua slew them, and hanged them on five trees; and they remained hung on the trees until the evening.

27 And at the time of the going down of the sun, Joshua commanded, and they took them down from the trees, and cast them into the cave where they had hidden themselves, and laid large stones at the mouth of the cave, which remain to this very day.

28 And the same day Joshua captured Makkar, and smote it with the edge of the sword, and he slew the king thereof and all the persons that were in it; he left none remaining; and he did to the king of Makkar as he had done to the king of Jericho.

29 Then Joshua passed from Makkar, and all Israel with him, to Libnah, and they fought against Libnah;

30 And the LORD delivered it also into the hand of Israel, and they smote it and its king with the edge of the sword, and all the persons that were in it; he left none remaining in it; but Joshua did to its king as he had done to the king of Jericho.

31 And Joshua passed from Libnah, and all Israel with him, to Lachish, and encamped against it, and fought against it;

32 And the LORD delivered Lachish into the hand of Israel, and he captured it on the second day, and smote it with the edge of the sword, and all the persons that were in it, as he had done to Libnah.

33 Then Harmon the king of Gezer came up to help Lachish; and Joshua smote him and his people with the edge of the sword until he had left him none remaining.

34 And Joshua passed from Lachish, and all Israel with him to Eglon, and they encamped against it and fought against it;

35 And they took it on that day, and smote it with the edge of the sword, and all the persons that were in it, as he had done to Lachish.

36 And Joshua went up from Eglon and all Israel with him, to Hebron; and they fought against it;

37 And they captured it, and smote it with the edge of the sword, and its king and all its towns and all the persons that were in it; he left none remaining, as he had done to Eglon; but destroyed it utterly, and all the persons that were in it.

38 Then Joshua returned, and all Israel with him, to Debir; and fought against it;

39 And he captured it and its king and all its towns; and they smote them with the edge of the sword and utterly destroyed all the persons that were in it; and he left none remaining; as he had done to Hebron, so he did to Debir and to its king; as he had done to Libnah and to its king.

40 So Joshua smote all the land, the mountain region, the southern region, the plain, and Ashdod, and all their kings; he left none remaining, but utterly destroyed all their armies, as the LORD God of Israel had commanded him.

41 So Joshua smote them from Rakim-gia as far as Gaza, and all the country of Goshen as far as Gibeon.

42 And Joshua conquered all these kings and their countries at one time; because the LORD God of Israel was with him, and it was he who fought for Israel.

43 And Joshua returned, and all Israel with him, to the camp at Gilgal.

Iсус Навин

Розділ 10

Joshua

Chapter 10

1 І сталося, як почув єрусалимський цар Адоні-Цедек, що Ісус здобув Ай та вчинив його закля́ттям, і що як зробив Єрихонові й цареві його, так зробив Аєві та цареві його, і що ме́шканці Ґів'ону склали мир з Ізраїлем та були серед них,

1 WHEN Adoni-zedek king of Jerusalem heard how Joshua had captured Ai and had utterly destroyed it (as he had done to Jericho and its king, so he had done to Ai and its king) and how the inhabitants of Gibeon had made peace with Israel, and were among them;

2 то дуже налякалися, бо Ґів'он місто велике, як одне з міст царськи́х, і що він більший за Ай, а всі люди його лицарі.

2 He feared greatly, because Gibeon was a large city, like one of the royal cities, and it was larger than Ai, and all its men were mighty.

3 І послав єрусалимський цар Адоні-Цедек до хевронського царя Гогама, і до ярмутського царя Пір'ама, і до лахіського царя Яфії, і до еґлонського царя Девіра, говорячи:

3 Wherefore Adoni-zedek king of Jerusalem sent to Hoham king of Hebron and to Baran king of Jarmuth and to Napia king of Lachish and to Debir king of Eglon, saying,

4 „Прийдіть до мене, і допоможіть мені, і ми поб'ємо Ґів'она, бо він замири́в з Ісусом та з Ізраїлевими синами“.

4 Come up to me and help me, and let us fight against Gibeon; for it has made peace with Joshua and with the children of Israel.

5 І вони зібралися, і пішли п'ять аморейських царів: цар єрусалимський, цар хевронський, цар ярмутський, цар лахіський, цар еґлонський, вони та всі табо́ри їхні, і розтаборува́лися при Ґів'оні, і воювали проти них.

5 Therefore the five kings of the Amorites, the king of Jerusalem, the king of Hebron, the king of Jarmuth, the king of Lachish, and the king of Eglon, gathered themselves together, and came up, they and all their armies, and encamped before Gibeon and made war against it.

6 І послали ґів'онські люди до Ісуса та до табо́ру в Ґілґал, говорячи: „Не стримуй своєї руки від своїх рабів! Прийди до нас скоро, і спаси нас та допоможи нам, бо зібралися на нас усі аморейські царі, що замешкують го́ри“.

6 And the men of Gibeon sent to Joshua in the camp at Gilgal, saying, Do not withhold your hands from your servants; because all the kings of the Amorites that dwell in the mountains are gathered together against us.

7 І рушив Ісус із Ґілґалу, він та з ним усі вояки́ й військо́ві лицарі.

7 So Joshua went up from Gilgal, he, and all the men of war that were with him, and all the mighty men of valor.

8 І сказав Господь до Ісуса: „Не бійся їх, бо Я віддав їх у твою руку, — ніхто з них не встоїть перед тобою“.

8 And the LORD said to Joshua, Fear them not; for I have delivered them into your hands; and there shall not a man of them stand before you.

9 І прибув до них Ісус знена́цька, — ці́лу ніч ішов із Ґілґалу.

9 Joshua therefore came to them suddenly, going up all night from Gilgal.

10 І Господь навів на них замі́шання перед Ізраїлем, і побив їх великою пора́зкою в Ґів'оні. І він гнав їх дорогою входу до Бет-Хорону, і бив їх аж до Азеки та аж до Маккеди.

10 And the LORD discomfited them before Israel, and they smote them with great slaughter at Gibeon, and chased them along the way that goes up to Beth-hauran, and smote them as far as Akkar, and on to Makkar.

11 І сталося, коли вони втікали перед Ізраїлем і були на сході від Бет-Хорону, то Господь кидав на них із неба велике каміння аж до Азеки, і вони вмирали. Тих, що повмирали від градово́го каміння, було більше від тих, що Ізраїлеві сини повбивали мече́м.

11 And as they fled from before Israel, and were going down in the descent of Beth-hauran, the LORD cast down great hailstones from heaven upon them as far as Akkar, and they died; and there were more that died from the hailstones than the children of Israel slew with the sword.

12 Тоді Ісус говорив Господе́ві того дня, коли Господь дав аморе́янина перед Ізраїлевих синів, та й сказав на оча́х Ізраїля: „Стань, сонце, в Ґів'оні, а ти, місяцю, ув айялонській долині!

12 Then spoke Joshua to the LORD on the day when the LORD delivered the Amorites to the children of Israel, and Joshua said in the sight of the children of Israel, Sun, stand thou still over Gibeon; and thou Moon, in the valley over Ajalon.

13 І сонце затри́малося, а місяць спинився, аж поки народ відімстився своїм ворогам“. Чи це не написане в книзі Праведного? І сонце стало на половині неба, і не поспішалося заходити майже ці́лий день.

13 And the sun stood still, and the moon stayed, until the people had avenged themselves upon their enemies. And, behold, it is written in the Book of the Songs, So the sun stood still in the midst of heaven, and hasted not to go down, about a whole day.

14 І не було такого, як день той, ані перед ним, ані по ньому, щоб Господь так слухав лю́дського голосу, — бо Господь воював для Ізраїля.

14 And there was no day like that before it or after it, when the LORD hearkened to the voice of a man; for the LORD fought for Israel.

15 І вернувся Ісус, а з ним увесь Ізраїль до табо́ру в Ґілґал.

15 Then Joshua returned, and all Israel with him, to the camp at Gilgal.

16 А ті п'ять царів повтікали, та й схова́лися в печері в Маккеді.

16 But these five kings fled, and hid themselves in the cave of Makkar.

17 І було доне́сено Ісусові й сказано: „Зна́йдені ті п'ять царів, схо́вані в печері в Маккеді“.

17 And Joshua was told, The five kings have been found hidden in the cave of Makkar.

18 А Ісус відказав: „Приваліть велике каміння на о́твір печери, і призначте до неї людей, щоб їх стерегти.

18 And Joshua said, Roll great stones, and put them upon the mouth of the cave, and leave men there to guard them.

19 А ви не стійте, — женіться за своїми ворогами, і понищте їхні за́дні сте́жі, і не давайте їм вхо́дити до їхніх міст, бо Господь, Бог ваш, віддав їх у вашу руку“.

19 Do not stay yourselves, but pursue your enemies and overtake them; and do not let them enter the city; for the LORD your God has delivered them into your hands.

20 І сталося, як завдав їм Ісус та Ізраїлеві сини дуже велику пора́зку, так, що прийшов їм кінець, а врято́вані повтікали від них, і повхо́дили до тверди́нних міст,

20 When Joshua and the children of Israel had finished slaying them with a very great slaughter, till they were annihilated and no survivor was left of them; then they brought the men of Gibeon who had revolted against the kings into their walled cities.

21 то ввесь народ у споко́ї вернувся до табо́ру до Ісуса в Маккеді, і ніхто не поворушив язика свого проти кого з Ізраїлевих синів!

21 And all the people returned in peace to the camp to Joshua at Makkar; and no man moved his tongue against any of the children of Israel.

22 І сказав Ісус: „Відчиніть о́твір печери, і приведіть до мене з печери тих п'ятьо́х царів“.

22 Then said Joshua, Open the mouth of the cave, and bring out those five kings to me.

23 І вони зробили так, і вивели до нього з печери тих п'ятьох царів: царя єрусалимського, царя хевронського, царя ярмутського, царя лахіського, царя еґлонського.

23 And they did as Joshua had commanded them, and they brought to him those five kings out of the cave, the king of Jerusalem, the king of Hebron, the king of Jarmuth, the king of Lachish, and the king of Eglon.

24 І сталося, як привели́ тих царів до Ісуса, то Ісус закли́кав усіх Ізраїлевих людей, і сказав військо́вим начальникам, що йшли з ним: „Підійдіть, — поста́вте свої ноги на шиї цих царів“. І вони попідхо́дили, і поста́вили свої ноги на їхні шиї.

24 And when they brought out those kings to Joshua, Joshua called for all the commanders of the armed forces who went with him, and said to them, Come near, and put your feet upon the necks of these kings. And they came near, and put their feet upon the necks of the kings.

25 І сказав до них Ісус: „Не бійтеся й не лякайтеся, будьте сильні та відважні, бо Господь зробить так усім вашим ворогам, із якими ви воюєте“.

25 And Joshua said to them, Fear not, nor be dismayed; be strong and of good courage; for thus shall the LORD do to all your enemies against whom you fight.

26 А по цьому Ісус бив їх, і повбивав їх, і повісив їх на п'ятьох дере́вах. І висіли вони на тих дере́вах аж до вечора.

26 And after that Joshua slew them, and hanged them on five trees; and they remained hung on the trees until the evening.

27 І сталося на час за́ходу сонця, Ісус наказав, і поздіймали їх із дере́в, і повкида́ли їх до печери, де вони були поховалися, і понакладали велике каміння на о́твір печери, де воно аж до цього дня.

27 And at the time of the going down of the sun, Joshua commanded, and they took them down from the trees, and cast them into the cave where they had hidden themselves, and laid large stones at the mouth of the cave, which remain to this very day.

28 А Маккеду Ісус здобув того дня, і побив ві́стрям меча її та царя її, учинив закляттям їх та кожну особу, хто був у ній, — не позоставив жодного врятованого в ній. І зробив він її цареві те саме, що зробив був цареві єрихонському.

28 And the same day Joshua captured Makkar, and smote it with the edge of the sword, and he slew the king thereof and all the persons that were in it; he left none remaining; and he did to the king of Makkar as he had done to the king of Jericho.

29 А Ісус та ввесь Ізра́їль із ним перейшов з Маккеди до Лівни, та й воював проти Лівни.

29 Then Joshua passed from Makkar, and all Israel with him, to Libnah, and they fought against Libnah;

30 І дав Господь в Ізра́їлеву ру́ку також її та царя її, і він побив ві́стрям меча її та кожну особу, що в ній, — не позоставив жодного врятованого в ній. І зробив він цареві її, як зробив був цареві єрихонському.

30 And the LORD delivered it also into the hand of Israel, and they smote it and its king with the edge of the sword, and all the persons that were in it; he left none remaining in it; but Joshua did to its king as he had done to the king of Jericho.

31 І перейшов Ісус та ввесь Ізраїль із ним із Лівни до Лахішу, і таборува́в при ньому та воював проти ньо́го.

31 And Joshua passed from Libnah, and all Israel with him, to Lachish, and encamped against it, and fought against it;

32 І дав Господь в Ізраїлеву руку Лахіш, — і здобув він його другого дня, і побив ві́стрям меча його та кожну особу, що в ньому, — усе так, як зробив був Лівні.

32 And the LORD delivered Lachish into the hand of Israel, and he captured it on the second day, and smote it with the edge of the sword, and all the persons that were in it, as he had done to Libnah.

33 Тоді прийшов ґезерський цар Горам допомогти Лахішу, та Ісус побив його й народ його, так що не позоставив жодного в ньому.

33 Then Harmon the king of Gezer came up to help Lachish; and Joshua smote him and his people with the edge of the sword until he had left him none remaining.

34 І перейшов Ісус та ввесь Ізра́їль із ним з Лахішу до Еґлону, і таборува́ли при ньому та воювали з ним.

34 And Joshua passed from Lachish, and all Israel with him to Eglon, and they encamped against it and fought against it;

35 І здобули́ його того дня, і побили його ві́стрям меча, а кожну особу, що в ньому, того дня зробили закляттям, — усе так, як зробив був Лахішу.

35 And they took it on that day, and smote it with the edge of the sword, and all the persons that were in it, as he had done to Lachish.

36 І пішов Ісус та ввесь Ізраїль із ним з Еґлону до Хеврону, і воював із ним.

36 And Joshua went up from Eglon and all Israel with him, to Hebron; and they fought against it;

37 І здобув його, і побив ві́стрям меча його та царя його, і всі міста його, і кожну особу, що в ньому, — не позоставив жодного врято́ваного, усе так, як зробив був Еґлонові. І зробив закляттям його та кожну особу, що в ньому була́.

37 And they captured it, and smote it with the edge of the sword, and its king and all its towns and all the persons that were in it; he left none remaining, as he had done to Eglon; but destroyed it utterly, and all the persons that were in it.

38 І вернувся Ісус та ввесь Ізраїль із ним до Девіру, і воював із ним.

38 Then Joshua returned, and all Israel with him, to Debir; and fought against it;

39 І він здобув його, і царя його, і всі міста його, і повбивали їх ві́стрям меча, та й зробив закляттям кожну душу, що в ньому, не позоставив жодного врято́ваного, — як зробив був Хевронові, так зробив Девірові та цареві його, і як зробив був Лівні та цареві її.

39 And he captured it and its king and all its towns; and they smote them with the edge of the sword and utterly destroyed all the persons that were in it; and he left none remaining; as he had done to Hebron, so he did to Debir and to its king; as he had done to Libnah and to its king.

40 І побив Ісус увесь край: гору, і Неґев і Шефелу, і узбі́ччя, і всіх їхніх царів, — не зоставив жодного врятованого, а кожну особу зробив закляттям, як наказав був Господь, Бог Ізраїлів.

40 So Joshua smote all the land, the mountain region, the southern region, the plain, and Ashdod, and all their kings; he left none remaining, but utterly destroyed all their armies, as the LORD God of Israel had commanded him.

41 І бив їх Ісус від Кадеш-Барнеа та аж до Аззи, і ввесь ґошенський край, і аж до Ґів'ону.

41 So Joshua smote them from Rakim-gia as far as Gaza, and all the country of Goshen as far as Gibeon.

42 А всіх тих царів та їхній край Ісус здобув одним ра́зом, бо Господь, Бог Ізраїлів, воював для Ізраїля.

42 And Joshua conquered all these kings and their countries at one time; because the LORD God of Israel was with him, and it was he who fought for Israel.

43 І вернувся Ісус та ввесь Ізраїль із ним до табо́ру в Ґілґал.

43 And Joshua returned, and all Israel with him, to the camp at Gilgal.

1.0x