CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Лук. 2
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Вiд Луки

Розділ 2

1 І трапилося тими днями, — вийшов нака́з царя А́вгуста переписати всю землю.

2 Цей пе́репис перший відбувся тоді, коли вла́ду над Си́рією мав Квірі́ній.

3 І всі йшли записатися, кожен у місто своє.

4 Пішов теж і Йо́сип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Вифлеє́м, бо похо́див із дому та з роду Давидового,

5 щоб йому записатись із Марією, із ним зару́ченою, що була́ вагітна́.

6 І сталось, як були́ вони там, то настав їй день породити.

7 І породила вона свого Пе́рвенця Сина, і Його сповила́, і до я́сел поклала Його́, — бо в за́їзді місця не стало для них.

8 А в тій стороні були́ пастухи, які пильнували на полі, і нічно́ї пори вартували отару свою.

9 Аж ось а́нгол Господній з'явивсь коло них, і слава Господня ося́яла їх. І вони перестра́шились стра́хом великим,

10 Та а́нгол промовив до них: „Не лякайтесь, бо я ось благовіщу́ вам радість велику, що станеться лю́дям усім.

11 Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.

12 А ось вам ознака: Дитину сповиту ви зна́йдете, що в я́слах лежатиме“.

13 І ось ра́птом з'явилася з а́нголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали:

14 „Слава Богу на висоті, і на землі спокій, у людях добра воля!“

15 І сталось, коли анголи́ відійшли від них в небо, пастухи зачали́ говори́ти один о́дному: „Ходім до Вифлеєму й побачмо, що́ сталося там, про що́ сповістив нас Господь“.

16 І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йо́сипа, та Дитинку, що в я́слах лежала.

17 А побачивши, розповіли́ про все те, що́ про Цю Дитину було́ їм зві́щено.

18 І всі, хто почув, дивувались тому, що́ їм пастухи говорили.

19 А Марія оці всі слова́ зберігала, розважаючи, у серці своїм.

20 Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано.

21 Коли ж ви́повнились вісім день, щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був а́нгол назвав, перше ніж Він в утро́бі зачався.

22 А коли — за Зако́ном Мойсея — минулися дні їхнього очи́щення, то до Єрусалиму прине́сли Його, щоб поставити Його перед Господом,

23 як у Зако́ні Господнім написано: „Кожне дитя чоловічої ста́ті, що розкриває утро́бу, має бути посвя́чене Господу“,

24 і щоб жертву скла́сти, як у Зако́ні Господньому сказано, — „пару горлича́т або двоє голубеня́т“.

25 І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семе́н, — люди́на праведна та благочести́ва, — що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому.

26 І від Духа Святого йому було зві́щено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього.

27 І Дух у храм припрова́див його. І як внесли Дитину Ісуса батьки́, щоб за Нього вчинити звича́єм зако́нним,

28 тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив:

29 „Нині відпускаєш раба Свого́, Владико, за словом Твоїм із ми́ром,

30 бо побачили очі мої Спасі́ння Твоє,

31 яке Ти приготува́в перед всіма наро́дами,

32 Світло на просвіту поганам і на славу наро́ду Твого Ізраїля!“

33 І дивувалися ба́тько Його й мати тим, що про Нього було́ розповіджене.

34 А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: „Ось призначений Цей багатьо́м на падіння й устава́ння в Ізраїлі, і на знак спереча́ння, —

35 і меч душу проши́є самій же тобі, — щоб відкрились думки́ сердець багатьох!“

36 Була й Анна пророчиця, дочка́ Фануїлова з племени Аси́рового, — вона дожила́ до глибокої старости, живши з мужем сім ро́ків від свого дівува́ння,

37 удова ро́ків вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі поста́ми й моли́твами.

38 І години тієї вона надійшла, Бога сла́вила та говорила про Нього всім, хто визво́лення Єрусалиму чекав.

39 А як виконали за Зако́ном Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету.

40 А Дитина росла та зміцнялася духом, набираючись мудрости. І благодать Божа на Ній пробува́ла.

41 А батьки́ Його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи.

42 І коли мав Він дванадцять ро́ків, вони за звича́єм на свято пішли.

43 Як дні ж свята скінчи́лись були, і вертались вони, молодий Ісус в Єрусалимі лиши́вся, а Йо́сип та мати Його не знали того.

44 Вони ду́мали, що Він із подорожніми йде; пройшли день дороги, та й стали шукати Його поміж ро́дичами та знайо́мими.

45 Але, не знайшовши, вернулися в Єрусалим, та й шукали Його.

46 І сталось, що третього дня відшукали у храмі Його, як сидів серед учителів, і вислу́хував їх, і запитував їх.

47 Усі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям.

48 І як вони Його вгледіли, то здивувались, а мати сказала до Нього: „Дитино, — чому так Ти зробив нам? Ось Твій батько та я із журбо́ю шукали Тебе“.

49 А Він їм відказав: „Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві?“

50 Та не зрозуміли вони того сло́ва, що Він їм говорив.

51 І пішов Він із ними, і прибув у Назарет, і був їм слухня́ний. А мати Його зберігала оці всі слова́ в своїм серці.

52 А Ісус зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей.

Luke

Chapter 2

1 AND it happened in those days that there went out a decree from Caesar Augustus, to take a census of all the people in his empire.

2 This first census took place during the governorship of Quirinius in Syria.

3 And every man went to be registered in his own city.

4 Joseph also went up from Nazareth, a city of Galilee, to Judaea, to the city of David, which is called Bethlehem; because he was of the house and family of David;

5 With his acquired wife Mary, while she was with child, that they might be registered there.

6 And it came to pass while they were there, that her days of deliverance were to be fulfilled.

7 And she gave birth to her first-born son; and she wrapped him in swaddling clothes, and laid him in a manger; because they had no place where they were lodging.

8 Now there were shepherds in that region, where they were staying, and they were watching their flocks at night.

9 And behold, the angel of God came to them, and the glory of the Lord shone on them; and they were seized with a great fear.

10 And the angel said to them, Do not be afraid; for behold, I bring you glad tidings of great joy, which will be to all the world.

11 For today is born to you in the city of David, a Saviour, who is the Lord Christ.

12 And this is a sign for you; You will find a babe wrapped in swaddling clothes, and laid in a manger.

13 And suddenly there appeared with the angel, many hosts of heaven, praising God, and saying,

14 Glory to God in the highest, and on earth peace and good hope for men.

15 And it happened, when the angels departed from them and went to heaven, the shepherds spoke to one another, saying, Let us go to Bethlehem, and see this thing that has happened, as the Lord has shown to us.

16 And they came very hurriedly, and found Mary, and Joseph, and the babe laid in the manger.

17 When they saw it, they made known the word which was spoken to them concerning the boy.

18 And all who heard it were amazed at the things which were spoken by the shepherds.

19 But Mary treasured all these things, and dwelt on them in her heart.

20 And the shepherds returned, glorifying and praising God for all that they had seen and heard, as it was spoken to them.

21 And when eight days were fulfilled to circumcise the child, his name was called Jesus; because he was named by the angel before he was conceived in the womb.

22 And when the days for their purification were fulfilled, according to the law of Moses, they brought him up to Jerusalem, to present him to the Lord;

23 As it is written in the law of the Lord, Every male that opens the womb shall be called holy to the Lord;

24 And to offer a sacrifice, as it is said in the law of the Lord, A pair of turtledoves, or two young pigeons.

25 Now there was a man in Jerusalem, whose name was Simon; and this man was pious and righteous, waiting for the consolation of Israel; and the Holy Spirit was upon him.

26 And it was said to him by the Holy Spirit, that he would not see death, until he sees the Anointed of the Lord.

27 This man was led by the Spirit to the temple; and when the parents brought in the boy Jesus, to do for him according to what is commanded in the law,

28 He received him in his arms, and blessed God, and said,

29 Now dismiss thy servant, O my Lord, in peace, according to your word;

30 For behold, mine eyes have already seen your mercies,

31 Which you have prepared before the face of all peoples,

32 A light for a revelation to the Gentiles, and a glory to your people Israel.

33 And Joseph and his mother marvelled about these things which were spoken concerning him.

34 And Simon blessed them, and he said to Mary, his mother, Behold, this one is appointed for the fall and for the rise of many in Israel, and for a sign of dispute;

35 And a sword will pierce through your own soul; so that the thoughts of the hearts of many may be revealed.

36 And Hannah the prophetess, the daughter of Phanuel, of the tribe of Asher, was of a great age; and she had lived seven years with her husband from the days of her virginity.

37 Then she became a widow for about eighty-four years, and she never left the temple, and with fasting and prayer she worshipped day and night.

38 She also stood up at that hour, and gave thanks to the Lord, and spoke concerning him to every man who was looking forward to the salvation of Jerusalem.

39 And when they had done everything according to the law of the Lord, they returned to Galilee, to their own city Nazareth.

40 The boy grew and became strong in spirit, filled with wisdom; and the grace of God was upon him.

41 And his people went every year to Jerusalem during the feast of the passover.

42 And when he was twelve years old, they went up to the feast, as they were accustomed.

43 And when the feast days were over, they returned; but the boy Jesus remained in Jerusalem; and Joseph and his mother did not know it.

44 They thought that he was with the children of their party; and when they went a day's journey, they sought for him among their own people and those who knew them.

45 But they could not find him; so they returned again to Jerusalem, looking for him.

46 After three days, they found him in the temple, sitting in the midst of the teachers, listening to them, and asking them questions.

47 And all those who heard him were amazed at his wisdom and his answers.

48 And when they saw him, they were astonished; and his mother said to him, My son, why have you done so to us? behold, I and your father have been looking for you with much anxiety.

49 He said to them, Why were you looking for me? did you not know that I would be in the house of my Father?

50 But they could not understand the word which he said to them.

51 So he went down with them and came to Nazareth; and he was subject unto them. And his mother treasured all these words in her heart.

52 And Jesus grew in his stature and in his wisdom, and in favor with God and men.

Вiд Луки

Розділ 2

Luke

Chapter 2

1 І трапилося тими днями, — вийшов нака́з царя А́вгуста переписати всю землю.

1 AND it happened in those days that there went out a decree from Caesar Augustus, to take a census of all the people in his empire.

2 Цей пе́репис перший відбувся тоді, коли вла́ду над Си́рією мав Квірі́ній.

2 This first census took place during the governorship of Quirinius in Syria.

3 І всі йшли записатися, кожен у місто своє.

3 And every man went to be registered in his own city.

4 Пішов теж і Йо́сип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Вифлеє́м, бо похо́див із дому та з роду Давидового,

4 Joseph also went up from Nazareth, a city of Galilee, to Judaea, to the city of David, which is called Bethlehem; because he was of the house and family of David;

5 щоб йому записатись із Марією, із ним зару́ченою, що була́ вагітна́.

5 With his acquired wife Mary, while she was with child, that they might be registered there.

6 І сталось, як були́ вони там, то настав їй день породити.

6 And it came to pass while they were there, that her days of deliverance were to be fulfilled.

7 І породила вона свого Пе́рвенця Сина, і Його сповила́, і до я́сел поклала Його́, — бо в за́їзді місця не стало для них.

7 And she gave birth to her first-born son; and she wrapped him in swaddling clothes, and laid him in a manger; because they had no place where they were lodging.

8 А в тій стороні були́ пастухи, які пильнували на полі, і нічно́ї пори вартували отару свою.

8 Now there were shepherds in that region, where they were staying, and they were watching their flocks at night.

9 Аж ось а́нгол Господній з'явивсь коло них, і слава Господня ося́яла їх. І вони перестра́шились стра́хом великим,

9 And behold, the angel of God came to them, and the glory of the Lord shone on them; and they were seized with a great fear.

10 Та а́нгол промовив до них: „Не лякайтесь, бо я ось благовіщу́ вам радість велику, що станеться лю́дям усім.

10 And the angel said to them, Do not be afraid; for behold, I bring you glad tidings of great joy, which will be to all the world.

11 Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.

11 For today is born to you in the city of David, a Saviour, who is the Lord Christ.

12 А ось вам ознака: Дитину сповиту ви зна́йдете, що в я́слах лежатиме“.

12 And this is a sign for you; You will find a babe wrapped in swaddling clothes, and laid in a manger.

13 І ось ра́птом з'явилася з а́нголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали:

13 And suddenly there appeared with the angel, many hosts of heaven, praising God, and saying,

14 „Слава Богу на висоті, і на землі спокій, у людях добра воля!“

14 Glory to God in the highest, and on earth peace and good hope for men.

15 І сталось, коли анголи́ відійшли від них в небо, пастухи зачали́ говори́ти один о́дному: „Ходім до Вифлеєму й побачмо, що́ сталося там, про що́ сповістив нас Господь“.

15 And it happened, when the angels departed from them and went to heaven, the shepherds spoke to one another, saying, Let us go to Bethlehem, and see this thing that has happened, as the Lord has shown to us.

16 І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йо́сипа, та Дитинку, що в я́слах лежала.

16 And they came very hurriedly, and found Mary, and Joseph, and the babe laid in the manger.

17 А побачивши, розповіли́ про все те, що́ про Цю Дитину було́ їм зві́щено.

17 When they saw it, they made known the word which was spoken to them concerning the boy.

18 І всі, хто почув, дивувались тому, що́ їм пастухи говорили.

18 And all who heard it were amazed at the things which were spoken by the shepherds.

19 А Марія оці всі слова́ зберігала, розважаючи, у серці своїм.

19 But Mary treasured all these things, and dwelt on them in her heart.

20 Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано.

20 And the shepherds returned, glorifying and praising God for all that they had seen and heard, as it was spoken to them.

21 Коли ж ви́повнились вісім день, щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був а́нгол назвав, перше ніж Він в утро́бі зачався.

21 And when eight days were fulfilled to circumcise the child, his name was called Jesus; because he was named by the angel before he was conceived in the womb.

22 А коли — за Зако́ном Мойсея — минулися дні їхнього очи́щення, то до Єрусалиму прине́сли Його, щоб поставити Його перед Господом,

22 And when the days for their purification were fulfilled, according to the law of Moses, they brought him up to Jerusalem, to present him to the Lord;

23 як у Зако́ні Господнім написано: „Кожне дитя чоловічої ста́ті, що розкриває утро́бу, має бути посвя́чене Господу“,

23 As it is written in the law of the Lord, Every male that opens the womb shall be called holy to the Lord;

24 і щоб жертву скла́сти, як у Зако́ні Господньому сказано, — „пару горлича́т або двоє голубеня́т“.

24 And to offer a sacrifice, as it is said in the law of the Lord, A pair of turtledoves, or two young pigeons.

25 І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семе́н, — люди́на праведна та благочести́ва, — що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому.

25 Now there was a man in Jerusalem, whose name was Simon; and this man was pious and righteous, waiting for the consolation of Israel; and the Holy Spirit was upon him.

26 І від Духа Святого йому було зві́щено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього.

26 And it was said to him by the Holy Spirit, that he would not see death, until he sees the Anointed of the Lord.

27 І Дух у храм припрова́див його. І як внесли Дитину Ісуса батьки́, щоб за Нього вчинити звича́єм зако́нним,

27 This man was led by the Spirit to the temple; and when the parents brought in the boy Jesus, to do for him according to what is commanded in the law,

28 тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив:

28 He received him in his arms, and blessed God, and said,

29 „Нині відпускаєш раба Свого́, Владико, за словом Твоїм із ми́ром,

29 Now dismiss thy servant, O my Lord, in peace, according to your word;

30 бо побачили очі мої Спасі́ння Твоє,

30 For behold, mine eyes have already seen your mercies,

31 яке Ти приготува́в перед всіма наро́дами,

31 Which you have prepared before the face of all peoples,

32 Світло на просвіту поганам і на славу наро́ду Твого Ізраїля!“

32 A light for a revelation to the Gentiles, and a glory to your people Israel.

33 І дивувалися ба́тько Його й мати тим, що про Нього було́ розповіджене.

33 And Joseph and his mother marvelled about these things which were spoken concerning him.

34 А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: „Ось призначений Цей багатьо́м на падіння й устава́ння в Ізраїлі, і на знак спереча́ння, —

34 And Simon blessed them, and he said to Mary, his mother, Behold, this one is appointed for the fall and for the rise of many in Israel, and for a sign of dispute;

35 і меч душу проши́є самій же тобі, — щоб відкрились думки́ сердець багатьох!“

35 And a sword will pierce through your own soul; so that the thoughts of the hearts of many may be revealed.

36 Була й Анна пророчиця, дочка́ Фануїлова з племени Аси́рового, — вона дожила́ до глибокої старости, живши з мужем сім ро́ків від свого дівува́ння,

36 And Hannah the prophetess, the daughter of Phanuel, of the tribe of Asher, was of a great age; and she had lived seven years with her husband from the days of her virginity.

37 удова ро́ків вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі поста́ми й моли́твами.

37 Then she became a widow for about eighty-four years, and she never left the temple, and with fasting and prayer she worshipped day and night.

38 І години тієї вона надійшла, Бога сла́вила та говорила про Нього всім, хто визво́лення Єрусалиму чекав.

38 She also stood up at that hour, and gave thanks to the Lord, and spoke concerning him to every man who was looking forward to the salvation of Jerusalem.

39 А як виконали за Зако́ном Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету.

39 And when they had done everything according to the law of the Lord, they returned to Galilee, to their own city Nazareth.

40 А Дитина росла та зміцнялася духом, набираючись мудрости. І благодать Божа на Ній пробува́ла.

40 The boy grew and became strong in spirit, filled with wisdom; and the grace of God was upon him.

41 А батьки́ Його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи.

41 And his people went every year to Jerusalem during the feast of the passover.

42 І коли мав Він дванадцять ро́ків, вони за звича́єм на свято пішли.

42 And when he was twelve years old, they went up to the feast, as they were accustomed.

43 Як дні ж свята скінчи́лись були, і вертались вони, молодий Ісус в Єрусалимі лиши́вся, а Йо́сип та мати Його не знали того.

43 And when the feast days were over, they returned; but the boy Jesus remained in Jerusalem; and Joseph and his mother did not know it.

44 Вони ду́мали, що Він із подорожніми йде; пройшли день дороги, та й стали шукати Його поміж ро́дичами та знайо́мими.

44 They thought that he was with the children of their party; and when they went a day's journey, they sought for him among their own people and those who knew them.

45 Але, не знайшовши, вернулися в Єрусалим, та й шукали Його.

45 But they could not find him; so they returned again to Jerusalem, looking for him.

46 І сталось, що третього дня відшукали у храмі Його, як сидів серед учителів, і вислу́хував їх, і запитував їх.

46 After three days, they found him in the temple, sitting in the midst of the teachers, listening to them, and asking them questions.

47 Усі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям.

47 And all those who heard him were amazed at his wisdom and his answers.

48 І як вони Його вгледіли, то здивувались, а мати сказала до Нього: „Дитино, — чому так Ти зробив нам? Ось Твій батько та я із журбо́ю шукали Тебе“.

48 And when they saw him, they were astonished; and his mother said to him, My son, why have you done so to us? behold, I and your father have been looking for you with much anxiety.

49 А Він їм відказав: „Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві?“

49 He said to them, Why were you looking for me? did you not know that I would be in the house of my Father?

50 Та не зрозуміли вони того сло́ва, що Він їм говорив.

50 But they could not understand the word which he said to them.

51 І пішов Він із ними, і прибув у Назарет, і був їм слухня́ний. А мати Його зберігала оці всі слова́ в своїм серці.

51 So he went down with them and came to Nazareth; and he was subject unto them. And his mother treasured all these words in her heart.

52 А Ісус зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей.

52 And Jesus grew in his stature and in his wisdom, and in favor with God and men.

1.0x