CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Дан. 4
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Даниїл

Розділ 4

1 „Я, Навуходоно́сор, був спокійний в своєму домі, і щасливий у пала́ті своїй.

2 Я бачив сон, і він настра́шив мене, а думки́ на моєму ложі та виді́ння моєї голови налякали мене.

3 І був виданий від мене нака́з привести перед мене всіх вавилонських мудреці́в, щоб вони об'явили мені ро́зв'язку сна.

4 Того ча́су поприхо́дили чарівники́, заклиначі́, халде́ї та віщуни́, і я розповів перед ними сон, та вони не об'явили мені його ро́зв'язки.

5 І аж останній прийшов перед мене Даниїл, якому ім'я́ Валтаса́р, як ім'я́ мого бога, і що в ньому дух Святого Бога. І я розповів йому сон та й сказав:

6 „Валтаса́ре, начальнику чарівників, я знаю, що в тобі дух Святого Бога, і всяка таємниця не тяжка́ тобі. Скажи видіння мого сну, що я бачив, та його ро́зв'язку.

7 А видіння моєї голови на моєму ложі такі. Я бачив, аж ось дерево серед землі, а вишина́ його велика.

8 Це дерево стало велике та си́льне, і вишина́ його сяга́ла до Неба, а його о́бвід — до кінця всієї землі.

9 Ві́ття його гарне, плід його великий, а в ньому пожи́ва — для всіх. Під ним знахо́дила собі тінь польова звірина́, а на його галу́ззях ме́шкали пта́хи небесні, і з нього живи́лося кожне тіло.

10 Бачив я у виді́ннях своєї голови на моєму ложі, аж ось зійшов з неба Сторож Божий та Святий.

11 І він кликнув із силою, і так проказав: „Зруба́йте це дерево, і повідру́буйте галу́ззя його, позривайте ві́ття його, і порозсипа́йте його плід. Нехай розі́йдеться з-під нього звірина́, а пта́хи — з галу́ззя його́!

12 Та позоставте в землі пня його ко́реня, але в пу́тах залізних та мідяни́х, на зеленій польові́й траві. І небесною росою нехай він зро́шується, а його ча́стка — зо звірино́ю на польові́й траві.

13 Його лю́дське серце змі́нять, і буде да́не йому серце звіри́не, і сім часі́в пере́йдуть над ним.

14 Через постанову Сторожів Божих це слово, а пові́дженням Святих — ця річ, аж при́йде до того, що пізна́ють живі, що над лю́дським царством панує Всевишній, і кому схоче, дає його, і низько́го з людей ставить над ним“.

15 Оцей сон бачив я, цар Навуходоно́сор, а ти, Валтаса́ре, скажи його ро́зв'язку, бо всі мудреці мого царства не можуть сказати мені ро́зв'язки, а ти можеш, бо в тобі Дух Святого Бога“.

16 Тоді Даниїл, що ім'я́ йому Валтаса́р, остовпі́в на одну годину, і думки́ його перестра́шили його. Цар заговорив та й сказав: „Валтаса́ре, нехай не страши́ть тебе цей сон та його ро́зв'язка!“ Валтаса́р відповів та й сказав: „Мій пане, на ворогів би твоїх цей сон, а його ро́зв'язка — на твоїх би не́приятелів!

17 Дерево, яке ти бачив, що було велике та міцне́, і вишина́ його сягала до неба, а о́бвід його — на всю землю,

18 а ві́ття його гарне, і плід його великий, і в ньому пожи́ва — для всіх, під ним ме́шкала польова́ звірина́, а на його галу́ззях перебували пта́хи небесні, —

19 ти, ца́рю, той, що став великий та поту́жний, і твоя великість побільшилася, і сягнула аж до небе́с, а панува́ння твоє — до кі́нців землі.

20 А що цар бачив Божого Сто́рожа та Святого, який схо́див із небе́с, і сказав: Зрубайте це дерево, і знищте його, та позоставте в землі пня його ко́реня, але в пу́тах залізних та мідяни́х, на зеленій польові́й траві; і небесною росо́ю нехай він зро́шується, а його частка — з польово́ю звірино́ю, аж по́ки пере́йдуть над ним сім часі́в,

21 то ось ро́зв'язка, ца́рю, і це постанова Всевишнього, що сягає на мого пана царя:

22 І тебе ви́женуть від людей, і з польово́ю звірино́ю буде пробува́ння твоє, і дадуть тобі їсти траву, як волам, і з небесної роси тебе зро́сять, і сім часі́в пере́йдуть над тобою, аж поки пізна́єш, що над лю́дським царством панує Всевишній, і дає його тому́, кому хоче.

23 А що сказали позоставити пня ко́реня дерева, — твоє царство позоста́неться тобі, якщо ти пі́знаєш, що панує небо.

24 Тому́, царю, нехай буде до вподо́би моя рада тобі, — зламай же свої гріхи́ справедливістю, а свої провини — милістю для вбогих, щоб твій мир був довготрива́лий“.

25 Усе це сталося над царем Навуходоно́сором.

26 На кінці дванадцяти́ місяців прохо́джувався він по царсько́му пала́цу в Вавилоні.

27 Цар заговорив та й сказав: „Чи ж це не вели́чний Вавилон, що я збудував його на дім царства мі́ццю поту́ги своєї та на славу моєї пишноти́?“

28 Ще це слово було в у́стах царськи́х, коли з неба впав голос: „Тобі гово́рять, ца́рю Навуходоно́соре: Оце царство відхо́дить від тебе!

29 І від людей тебе відлу́чать, і з польово́ю звірино́ю буде пробува́ння твоє, тобі дадуть на ї́жу траву, як волам, і сім часі́в пере́йдуть над тобою, — аж поки не пізна́єш, що над лю́дським царством панує Всевишній, і дає його тому́, кому хоче.“

30 Тієї хвилини ви́коналося це слово над Навуходоно́сором, і він був відлу́чений від людей, і їв траву, як воли, і його тіло зро́шувалося з небесної роси, аж його во́лос став великий, як пір'я орли́не, а його пазурі́ — як у пта́хів.

31 „А на кінці́ тих днів я, Навуходоно́сор, звів свої очі до неба, і мій розум вернувся до мене, й я поблагословив Всевишнього, і вічно Живого хвали́в я та сла́вив, що Його панува́ння — панува́ння вічне, а царство Його — з поколі́ння в покоління.

32 А всі ме́шканці землі порахо́вані за ніщо́, і Він чинить за Своєю Волею серед небесного ві́йська та ме́шканців землі, і немає ніко́го, хто спроти́вився б Його руці та й сказав би Йому́: Що́ Ти робиш?

33 Того ча́су верну́вся мій розум до мене, і я вернувся до слави царства свого, і ясність моя верну́лася на ме́не. І шукали мене мої радники та вельможі мої, і над царством своїм я був поста́влений зно́ву, і мені була до́дана дуже велика вели́чність.

34 Тепер я, Навуходоно́сор, хвалю́ й звели́чую та сла́влю Небесного Царя, що всі чини Його — правда, а дорога Його — правосу́ддя, а тих, хто ходить у го́рдощах, Він може пони́зити“.

Der Prophet Daniel

Kapitel 4

1 Ich576, Nebukadnezar5020, da ich gute Ruhe7954 hatte1934 in meinem Hause1005, und es wohl stund auf meiner Burg1965,

2 sah2370 ich einen Traum2493 und5922 erschrak1763, und2376 die Gedanken2031, die ich auf meinem Bette4903 hatte7217 über dem Gesichte, so ich gesehen hatte, betrübten mich927.

3 Und ich befahl7761, daß alle3606 Weisen2445 zu Babel895 vor6925 mich heraufgebracht würden5954, daß sie mir4481 sageten, was der Traum2493 bedeutete.

4 Da116 brachte5954 man herauf die Sternseher826, Weisen2749, Chaldäer3779 und Wahrsager1505, und ich576 erzählte560 den Traum2493 vor6925 ihnen; aber sie konnten mir nicht3809 sagen3046, was er bedeutete,

5 bis5705 zuletzt318 Daniel1841 vor6925 mich kam, welcher Beltsazar1096 heißt8036, nach dem Namen8036 meines Gottes426, der den Geist7308 der heiligen6922 Götter426 hat. Und5922 ich erzählte560 vor6925 ihm den Traum2493:

6 Beltsazar1096, du Oberster7229 unter den Sternsehern2749, welchen ich576 weiß3046, daß du den Geist7308 der heiligen6922 Götter426 hast und dir598 nichts3809 verborgen7328 ist, sage560 das Gesicht2376 meines Traums, den ich gesehen habe2370, und was er bedeutet6591.

7 Dies ist aber das7690 Gesicht2376, das ich gesehen habe7217 auf5922 meinem Bette4903: Siehe431, es stund ein Baum363 mitten im1459 Lande772, der war1934 sehr hoch7314,

8 groß7236 und dick; seine Höhe7314 reichte4291 bis in Himmel8065 und breitete2379 sich aus bis ans Ende5491 des ganzen3606 Landes.

9 Seine Äste6074 waren schön8209 und7690 trugen viel Früchte4, davon alles3606 zu essen4203 hatte. Alle Tiere2423 auf dem Felde1251 fanden Schatten2927 unter8460 ihm, und die Vögel6853 unter dem Himmel8065 saßen1753 auf seinen Ästen6056, und alles3606 Fleisch1321 nährete sich von4481 ihm.

10 Und5922 ich sah1934 ein Gesicht2376 auf meinem Bette4903, und siehe431, ein heiliger6922 Wächter5894 fuhr vom4481 Himmel8065 herab5182,

11 der rief7123 überlaut2429 und sprach560 also3652: Hauet den Baum363 um1414 und behauet ihm die Äste6056 und streifet ihm das Laub6074 ab und zerstreuet seine Früchte4, daß die Tiere2423, so4481 unter8479 ihm liegen5111, weglaufen, und die Vögel6853 von4481 seinen Zweigen fliehen.

12 Doch laß den Stock6136 mit5974 seinen Wurzeln8330 in der Erde772 bleiben; er aber1297 soll in eisernen6523 und ehernen5174 Ketten613 auf dem Felde1251 im Grase1883 gehen; er soll unter dem Tau2920 des Himmels8065 liegen und naß6647 werden und soll sich2508 weiden mit den Tieren2423 von den Kräutern6211 der Erde.

13 Und5922 das menschliche606 Herz3825 soll von4481 ihm genommen8133 und ein viehisch Herz3825 ihm gegeben werden3052, bis daß sieben7655 Zeiten5732 über ihm um sind2499.

14 Solches ist im Rat1510 der Wächter5894 beschlossen und7595 im Gespräch3983 der Heiligen6922 beratschlaget, auf6966 daß5705 die6600 Lebendigen2417 erkennen3046, daß der Höchste5943 Gewalt hat7990 über der Menschen606 Königreiche4437 und5922 gibt5415 sie, wem4479 er will6634, und erhöhet die Niedrigen8215 zu denselbigen.

15 Solchen1836 Traum2493 habe2370 ich576, König4430 Nebukadnezar5020, gesehen. Du607 aber, Beltsazar1096, sage560, was er bedeute; denn alle3606 Weisen2445 in meinem Königreich4437 können3202 mir nicht3809 anzeigen3046, was er bedeute; du607 aber kannst3546 es wohl, denn der Geist7308 der heiligen6922 Götter426 ist bei dir6903.

16 Da116 entsetzte sich8075 Daniel1841, der sonst Beltsazar1096 heißt8036, bei einer2298 Stunde8160 lang, und6032 seine Gedanken7476 betrübten927 ihn. Aber der König4430 sprach560: Beltsazar1096, laß dich den Traum2493 und seine Deutung6591 nicht409 betrüben! Beltsazar1096 fing an6032 und sprach560: Ach, mein Herr4756, daß der Traum2493 deinen Feinden8131 und seine Deutung6591 deinen Widerwärtigen gälte!

17 Der Baum363, den3606 du2370 gesehen hast, daß er groß7236 und dick war und seine Höhe7314 an den Himmel8065 reichte4291 und breitete2379 sich über das ganze Land,

18 und7690 seine Äste6074 schön8209 und seiner Früchte4 viel, davon alles3606 zu essen4203 hatte, und die Tiere2423 auf dem Felde1251 unter8460 ihm wohneten, und die Vögel6853 des Himmels8065 auf seinen Ästen6056 saßen1753:

19 das bist du607, König4430 der du so groß7236 und mächtig bist; denn deine Macht7238 ist groß7236 und reichet an den Himmel8065, und deine Gewalt7985 langet bis an der Welt772 Ende5491.

20 Daß5705 aber1297 der König4430 einen heiligen6922 Wächter5894 gesehen hat2370 vom4481 Himmel8065 herabfahren5182 und2508 sagen560: Hauet den Baum363 um und5922 verderbet ihn, doch den Stock6136 mit5974 seinen Wurzeln8330 laßt7662 in der Erde772 bleiben; er aber soll in eisernen6523 und ehernen5174 Ketten613 auf dem Felde1251 im Grase1883 gehen und unter dem Tau2920 des Himmels8065 liegen und naß6647 werden und sich mit den Tieren2423 auf dem Felde1251 weiden, bis über ihm sieben7655 Zeiten5732 um sind2499:

21 das1932 ist die Deutung6591, Herr4756 König4430, und1836 solcher Rat1510 des Höchsten5943 gehet über5922 meinen Herrn König4430.

22 Man1934 wird dich von4481 den Leuten606 verstoßen2957, und5922 mußt4070 bei den Tieren2423 auf dem Felde1251 bleiben; und man wird dich Gras6211 essen lassen2939 wie4479 die Ochsen8450; und wirst unter dem Tau2920 des Himmels8065 liegen und naß6647 werden, bis über dir5974 sieben7655 Zeiten5732 um sind, auf daß5705 du erkennest, daß der Höchste5943 Gewalt hat7990 über der Menschen606 Königreiche4437 und gibt5415 sie, wem er will6634.

23 Daß aber gesagt560 ist4481, man solle dennoch den Stock6136 mit seinen Wurzeln8330 des Baums bleiben7011 lassen7662: dein Königreich4437 soll dir bleiben, wenn du erkannt hast3046 die Gewalt7990 im Himmel8065.

24 Darum3861, Herr König4430, laß dir meinen Rat4431 gefallen8232 und5922 mache dich los6562 von deinen Sünden2408 durch Gerechtigkeit6665 und ledig von deiner Missetat5758 durch Wohltat2604 an den Armen6033, so2006 wird er Geduld haben mit deinen Sünden.

25 Dies alles3606 widerfuhr4291 dem5922 Könige4430 Nebukadnezar5020.

26 Denn nach7118 zwölf Monden, da der König auf5922 der königlichen4437 Burg1965 zu Babel895 ging1934,

27 hub er4430 an6032 und sprach560: Das ist die große7229 Babel895, die ich576 erbauet habe1124 zum königlichen4437 Hause1005 durch meine große8632 Macht2632, zu Ehren3367 meiner Herrlichkeit1923.

28 Ehe5751 der König4430 diese4481 Worte4406 ausgeredet hatte6433, fiel5308 eine Stimme7032 vom4481 Himmel8065: Dir, König4430 Nebukadnezar5020, wird gesagt560: Dein Königreich4437 soll dir genommen werden5709,

29 und4070 man wird dich von4481 den Leuten606 verstoßen2957, und5922 sollst bei den Tieren2423, so auf dem Felde1251 gehen, bleiben; Gras6211 wird man dich essen lassen2939, wie4479 Ochsen8450, bis daß5705 über dir5974 sieben7655 Zeiten5732 um sind2499, auf daß du erkennest, daß der Höchste5943 Gewalt hat7990 über der Menschen606 Königreiche4437 und gibt5415 sie, wem er will6634.

30 Von4481 Stund8160 an5705 ward das Wort4406 vollbracht5487 über Nebukadnezar5020, und5922 er ward von den Leuten606 verstoßen2957 und er aß399 Gras6211 wie Ochsen8450, und sein Leib1655 lag unter dem Tau2920 des Himmels8065 und ward naß6647, bis sein Haar8177 wuchs, so groß7236 als Adlersfedern5403, und seine Nägel2953 wie Vogelklauen wurden.

31 Nach7118 dieser Zeit3118 hub ich, Nebukadnezar5020, meine Augen5870 auf gen Himmel8065 und5922 kam wieder8421 zur Vernunft4486 und lobte1289 den Höchsten5943. Ich preisete und ehrete den, so576 ewiglich5957 lebet, des Gewalt7985 ewig5957 ist und sein Reich4437 für1859 und für1859 währet,

32 gegen welchen alle3606, so auf Erden772 wohnen1753, als nichts3809 zu rechnen2804 sind. Er macht es, wie er will6634, beide, mit den Kräften2429 im Himmel8065 und mit denen, so auf Erden772 wohnen1753; und niemand3809 kann383 seiner Hand3028 wehren4223 noch zu ihm sagen560: Was4101 machst du5648?

33 Zur selbigen Zeit2166 kam ich wieder8421 zur Vernunft4486, auch zu meinen königlichen4437 Ehren3367, zu meiner Herrlichkeit1923 und5922 zu meiner Gestalt2122. Und5922 meine Räte1907 und5922 Gewaltigen7261 suchten1156 mich; und ward wieder8421 in mein Königreich4437 gesetzt8627; und ich überkam3255 noch größere3493 Herrlichkeit7238.

34 Darum3705 lobe7624 ich576, Nebukadnezar5020, und ehre7313 und preise1922 den3606 König4430 vom Himmel8065. Denn all sein Tun4567 ist1981 Wahrheit7187, und seine Wege735 sind recht1780; und wer stolz1467 ist, den kann3202 er demütigen8214.

Даниїл

Розділ 4

Der Prophet Daniel

Kapitel 4

1 „Я, Навуходоно́сор, був спокійний в своєму домі, і щасливий у пала́ті своїй.

1 Ich576, Nebukadnezar5020, da ich gute Ruhe7954 hatte1934 in meinem Hause1005, und es wohl stund auf meiner Burg1965,

2 Я бачив сон, і він настра́шив мене, а думки́ на моєму ложі та виді́ння моєї голови налякали мене.

2 sah2370 ich einen Traum2493 und5922 erschrak1763, und2376 die Gedanken2031, die ich auf meinem Bette4903 hatte7217 über dem Gesichte, so ich gesehen hatte, betrübten mich927.

3 І був виданий від мене нака́з привести перед мене всіх вавилонських мудреці́в, щоб вони об'явили мені ро́зв'язку сна.

3 Und ich befahl7761, daß alle3606 Weisen2445 zu Babel895 vor6925 mich heraufgebracht würden5954, daß sie mir4481 sageten, was der Traum2493 bedeutete.

4 Того ча́су поприхо́дили чарівники́, заклиначі́, халде́ї та віщуни́, і я розповів перед ними сон, та вони не об'явили мені його ро́зв'язки.

4 Da116 brachte5954 man herauf die Sternseher826, Weisen2749, Chaldäer3779 und Wahrsager1505, und ich576 erzählte560 den Traum2493 vor6925 ihnen; aber sie konnten mir nicht3809 sagen3046, was er bedeutete,

5 І аж останній прийшов перед мене Даниїл, якому ім'я́ Валтаса́р, як ім'я́ мого бога, і що в ньому дух Святого Бога. І я розповів йому сон та й сказав:

5 bis5705 zuletzt318 Daniel1841 vor6925 mich kam, welcher Beltsazar1096 heißt8036, nach dem Namen8036 meines Gottes426, der den Geist7308 der heiligen6922 Götter426 hat. Und5922 ich erzählte560 vor6925 ihm den Traum2493:

6 „Валтаса́ре, начальнику чарівників, я знаю, що в тобі дух Святого Бога, і всяка таємниця не тяжка́ тобі. Скажи видіння мого сну, що я бачив, та його ро́зв'язку.

6 Beltsazar1096, du Oberster7229 unter den Sternsehern2749, welchen ich576 weiß3046, daß du den Geist7308 der heiligen6922 Götter426 hast und dir598 nichts3809 verborgen7328 ist, sage560 das Gesicht2376 meines Traums, den ich gesehen habe2370, und was er bedeutet6591.

7 А видіння моєї голови на моєму ложі такі. Я бачив, аж ось дерево серед землі, а вишина́ його велика.

7 Dies ist aber das7690 Gesicht2376, das ich gesehen habe7217 auf5922 meinem Bette4903: Siehe431, es stund ein Baum363 mitten im1459 Lande772, der war1934 sehr hoch7314,

8 Це дерево стало велике та си́льне, і вишина́ його сяга́ла до Неба, а його о́бвід — до кінця всієї землі.

8 groß7236 und dick; seine Höhe7314 reichte4291 bis in Himmel8065 und breitete2379 sich aus bis ans Ende5491 des ganzen3606 Landes.

9 Ві́ття його гарне, плід його великий, а в ньому пожи́ва — для всіх. Під ним знахо́дила собі тінь польова звірина́, а на його галу́ззях ме́шкали пта́хи небесні, і з нього живи́лося кожне тіло.

9 Seine Äste6074 waren schön8209 und7690 trugen viel Früchte4, davon alles3606 zu essen4203 hatte. Alle Tiere2423 auf dem Felde1251 fanden Schatten2927 unter8460 ihm, und die Vögel6853 unter dem Himmel8065 saßen1753 auf seinen Ästen6056, und alles3606 Fleisch1321 nährete sich von4481 ihm.

10 Бачив я у виді́ннях своєї голови на моєму ложі, аж ось зійшов з неба Сторож Божий та Святий.

10 Und5922 ich sah1934 ein Gesicht2376 auf meinem Bette4903, und siehe431, ein heiliger6922 Wächter5894 fuhr vom4481 Himmel8065 herab5182,

11 І він кликнув із силою, і так проказав: „Зруба́йте це дерево, і повідру́буйте галу́ззя його, позривайте ві́ття його, і порозсипа́йте його плід. Нехай розі́йдеться з-під нього звірина́, а пта́хи — з галу́ззя його́!

11 der rief7123 überlaut2429 und sprach560 also3652: Hauet den Baum363 um1414 und behauet ihm die Äste6056 und streifet ihm das Laub6074 ab und zerstreuet seine Früchte4, daß die Tiere2423, so4481 unter8479 ihm liegen5111, weglaufen, und die Vögel6853 von4481 seinen Zweigen fliehen.

12 Та позоставте в землі пня його ко́реня, але в пу́тах залізних та мідяни́х, на зеленій польові́й траві. І небесною росою нехай він зро́шується, а його ча́стка — зо звірино́ю на польові́й траві.

12 Doch laß den Stock6136 mit5974 seinen Wurzeln8330 in der Erde772 bleiben; er aber1297 soll in eisernen6523 und ehernen5174 Ketten613 auf dem Felde1251 im Grase1883 gehen; er soll unter dem Tau2920 des Himmels8065 liegen und naß6647 werden und soll sich2508 weiden mit den Tieren2423 von den Kräutern6211 der Erde.

13 Його лю́дське серце змі́нять, і буде да́не йому серце звіри́не, і сім часі́в пере́йдуть над ним.

13 Und5922 das menschliche606 Herz3825 soll von4481 ihm genommen8133 und ein viehisch Herz3825 ihm gegeben werden3052, bis daß sieben7655 Zeiten5732 über ihm um sind2499.

14 Через постанову Сторожів Божих це слово, а пові́дженням Святих — ця річ, аж при́йде до того, що пізна́ють живі, що над лю́дським царством панує Всевишній, і кому схоче, дає його, і низько́го з людей ставить над ним“.

14 Solches ist im Rat1510 der Wächter5894 beschlossen und7595 im Gespräch3983 der Heiligen6922 beratschlaget, auf6966 daß5705 die6600 Lebendigen2417 erkennen3046, daß der Höchste5943 Gewalt hat7990 über der Menschen606 Königreiche4437 und5922 gibt5415 sie, wem4479 er will6634, und erhöhet die Niedrigen8215 zu denselbigen.

15 Оцей сон бачив я, цар Навуходоно́сор, а ти, Валтаса́ре, скажи його ро́зв'язку, бо всі мудреці мого царства не можуть сказати мені ро́зв'язки, а ти можеш, бо в тобі Дух Святого Бога“.

15 Solchen1836 Traum2493 habe2370 ich576, König4430 Nebukadnezar5020, gesehen. Du607 aber, Beltsazar1096, sage560, was er bedeute; denn alle3606 Weisen2445 in meinem Königreich4437 können3202 mir nicht3809 anzeigen3046, was er bedeute; du607 aber kannst3546 es wohl, denn der Geist7308 der heiligen6922 Götter426 ist bei dir6903.

16 Тоді Даниїл, що ім'я́ йому Валтаса́р, остовпі́в на одну годину, і думки́ його перестра́шили його. Цар заговорив та й сказав: „Валтаса́ре, нехай не страши́ть тебе цей сон та його ро́зв'язка!“ Валтаса́р відповів та й сказав: „Мій пане, на ворогів би твоїх цей сон, а його ро́зв'язка — на твоїх би не́приятелів!

16 Da116 entsetzte sich8075 Daniel1841, der sonst Beltsazar1096 heißt8036, bei einer2298 Stunde8160 lang, und6032 seine Gedanken7476 betrübten927 ihn. Aber der König4430 sprach560: Beltsazar1096, laß dich den Traum2493 und seine Deutung6591 nicht409 betrüben! Beltsazar1096 fing an6032 und sprach560: Ach, mein Herr4756, daß der Traum2493 deinen Feinden8131 und seine Deutung6591 deinen Widerwärtigen gälte!

17 Дерево, яке ти бачив, що було велике та міцне́, і вишина́ його сягала до неба, а о́бвід його — на всю землю,

17 Der Baum363, den3606 du2370 gesehen hast, daß er groß7236 und dick war und seine Höhe7314 an den Himmel8065 reichte4291 und breitete2379 sich über das ganze Land,

18 а ві́ття його гарне, і плід його великий, і в ньому пожи́ва — для всіх, під ним ме́шкала польова́ звірина́, а на його галу́ззях перебували пта́хи небесні, —

18 und7690 seine Äste6074 schön8209 und seiner Früchte4 viel, davon alles3606 zu essen4203 hatte, und die Tiere2423 auf dem Felde1251 unter8460 ihm wohneten, und die Vögel6853 des Himmels8065 auf seinen Ästen6056 saßen1753:

19 ти, ца́рю, той, що став великий та поту́жний, і твоя великість побільшилася, і сягнула аж до небе́с, а панува́ння твоє — до кі́нців землі.

19 das bist du607, König4430 der du so groß7236 und mächtig bist; denn deine Macht7238 ist groß7236 und reichet an den Himmel8065, und deine Gewalt7985 langet bis an der Welt772 Ende5491.

20 А що цар бачив Божого Сто́рожа та Святого, який схо́див із небе́с, і сказав: Зрубайте це дерево, і знищте його, та позоставте в землі пня його ко́реня, але в пу́тах залізних та мідяни́х, на зеленій польові́й траві; і небесною росо́ю нехай він зро́шується, а його частка — з польово́ю звірино́ю, аж по́ки пере́йдуть над ним сім часі́в,

20 Daß5705 aber1297 der König4430 einen heiligen6922 Wächter5894 gesehen hat2370 vom4481 Himmel8065 herabfahren5182 und2508 sagen560: Hauet den Baum363 um und5922 verderbet ihn, doch den Stock6136 mit5974 seinen Wurzeln8330 laßt7662 in der Erde772 bleiben; er aber soll in eisernen6523 und ehernen5174 Ketten613 auf dem Felde1251 im Grase1883 gehen und unter dem Tau2920 des Himmels8065 liegen und naß6647 werden und sich mit den Tieren2423 auf dem Felde1251 weiden, bis über ihm sieben7655 Zeiten5732 um sind2499:

21 то ось ро́зв'язка, ца́рю, і це постанова Всевишнього, що сягає на мого пана царя:

21 das1932 ist die Deutung6591, Herr4756 König4430, und1836 solcher Rat1510 des Höchsten5943 gehet über5922 meinen Herrn König4430.

22 І тебе ви́женуть від людей, і з польово́ю звірино́ю буде пробува́ння твоє, і дадуть тобі їсти траву, як волам, і з небесної роси тебе зро́сять, і сім часі́в пере́йдуть над тобою, аж поки пізна́єш, що над лю́дським царством панує Всевишній, і дає його тому́, кому хоче.

22 Man1934 wird dich von4481 den Leuten606 verstoßen2957, und5922 mußt4070 bei den Tieren2423 auf dem Felde1251 bleiben; und man wird dich Gras6211 essen lassen2939 wie4479 die Ochsen8450; und wirst unter dem Tau2920 des Himmels8065 liegen und naß6647 werden, bis über dir5974 sieben7655 Zeiten5732 um sind, auf daß5705 du erkennest, daß der Höchste5943 Gewalt hat7990 über der Menschen606 Königreiche4437 und gibt5415 sie, wem er will6634.

23 А що сказали позоставити пня ко́реня дерева, — твоє царство позоста́неться тобі, якщо ти пі́знаєш, що панує небо.

23 Daß aber gesagt560 ist4481, man solle dennoch den Stock6136 mit seinen Wurzeln8330 des Baums bleiben7011 lassen7662: dein Königreich4437 soll dir bleiben, wenn du erkannt hast3046 die Gewalt7990 im Himmel8065.

24 Тому́, царю, нехай буде до вподо́би моя рада тобі, — зламай же свої гріхи́ справедливістю, а свої провини — милістю для вбогих, щоб твій мир був довготрива́лий“.

24 Darum3861, Herr König4430, laß dir meinen Rat4431 gefallen8232 und5922 mache dich los6562 von deinen Sünden2408 durch Gerechtigkeit6665 und ledig von deiner Missetat5758 durch Wohltat2604 an den Armen6033, so2006 wird er Geduld haben mit deinen Sünden.

25 Усе це сталося над царем Навуходоно́сором.

25 Dies alles3606 widerfuhr4291 dem5922 Könige4430 Nebukadnezar5020.

26 На кінці дванадцяти́ місяців прохо́джувався він по царсько́му пала́цу в Вавилоні.

26 Denn nach7118 zwölf Monden, da der König auf5922 der königlichen4437 Burg1965 zu Babel895 ging1934,

27 Цар заговорив та й сказав: „Чи ж це не вели́чний Вавилон, що я збудував його на дім царства мі́ццю поту́ги своєї та на славу моєї пишноти́?“

27 hub er4430 an6032 und sprach560: Das ist die große7229 Babel895, die ich576 erbauet habe1124 zum königlichen4437 Hause1005 durch meine große8632 Macht2632, zu Ehren3367 meiner Herrlichkeit1923.

28 Ще це слово було в у́стах царськи́х, коли з неба впав голос: „Тобі гово́рять, ца́рю Навуходоно́соре: Оце царство відхо́дить від тебе!

28 Ehe5751 der König4430 diese4481 Worte4406 ausgeredet hatte6433, fiel5308 eine Stimme7032 vom4481 Himmel8065: Dir, König4430 Nebukadnezar5020, wird gesagt560: Dein Königreich4437 soll dir genommen werden5709,

29 І від людей тебе відлу́чать, і з польово́ю звірино́ю буде пробува́ння твоє, тобі дадуть на ї́жу траву, як волам, і сім часі́в пере́йдуть над тобою, — аж поки не пізна́єш, що над лю́дським царством панує Всевишній, і дає його тому́, кому хоче.“

29 und4070 man wird dich von4481 den Leuten606 verstoßen2957, und5922 sollst bei den Tieren2423, so auf dem Felde1251 gehen, bleiben; Gras6211 wird man dich essen lassen2939, wie4479 Ochsen8450, bis daß5705 über dir5974 sieben7655 Zeiten5732 um sind2499, auf daß du erkennest, daß der Höchste5943 Gewalt hat7990 über der Menschen606 Königreiche4437 und gibt5415 sie, wem er will6634.

30 Тієї хвилини ви́коналося це слово над Навуходоно́сором, і він був відлу́чений від людей, і їв траву, як воли, і його тіло зро́шувалося з небесної роси, аж його во́лос став великий, як пір'я орли́не, а його пазурі́ — як у пта́хів.

30 Von4481 Stund8160 an5705 ward das Wort4406 vollbracht5487 über Nebukadnezar5020, und5922 er ward von den Leuten606 verstoßen2957 und er aß399 Gras6211 wie Ochsen8450, und sein Leib1655 lag unter dem Tau2920 des Himmels8065 und ward naß6647, bis sein Haar8177 wuchs, so groß7236 als Adlersfedern5403, und seine Nägel2953 wie Vogelklauen wurden.

31 „А на кінці́ тих днів я, Навуходоно́сор, звів свої очі до неба, і мій розум вернувся до мене, й я поблагословив Всевишнього, і вічно Живого хвали́в я та сла́вив, що Його панува́ння — панува́ння вічне, а царство Його — з поколі́ння в покоління.

31 Nach7118 dieser Zeit3118 hub ich, Nebukadnezar5020, meine Augen5870 auf gen Himmel8065 und5922 kam wieder8421 zur Vernunft4486 und lobte1289 den Höchsten5943. Ich preisete und ehrete den, so576 ewiglich5957 lebet, des Gewalt7985 ewig5957 ist und sein Reich4437 für1859 und für1859 währet,

32 А всі ме́шканці землі порахо́вані за ніщо́, і Він чинить за Своєю Волею серед небесного ві́йська та ме́шканців землі, і немає ніко́го, хто спроти́вився б Його руці та й сказав би Йому́: Що́ Ти робиш?

32 gegen welchen alle3606, so auf Erden772 wohnen1753, als nichts3809 zu rechnen2804 sind. Er macht es, wie er will6634, beide, mit den Kräften2429 im Himmel8065 und mit denen, so auf Erden772 wohnen1753; und niemand3809 kann383 seiner Hand3028 wehren4223 noch zu ihm sagen560: Was4101 machst du5648?

33 Того ча́су верну́вся мій розум до мене, і я вернувся до слави царства свого, і ясність моя верну́лася на ме́не. І шукали мене мої радники та вельможі мої, і над царством своїм я був поста́влений зно́ву, і мені була до́дана дуже велика вели́чність.

33 Zur selbigen Zeit2166 kam ich wieder8421 zur Vernunft4486, auch zu meinen königlichen4437 Ehren3367, zu meiner Herrlichkeit1923 und5922 zu meiner Gestalt2122. Und5922 meine Räte1907 und5922 Gewaltigen7261 suchten1156 mich; und ward wieder8421 in mein Königreich4437 gesetzt8627; und ich überkam3255 noch größere3493 Herrlichkeit7238.

34 Тепер я, Навуходоно́сор, хвалю́ й звели́чую та сла́влю Небесного Царя, що всі чини Його — правда, а дорога Його — правосу́ддя, а тих, хто ходить у го́рдощах, Він може пони́зити“.

34 Darum3705 lobe7624 ich576, Nebukadnezar5020, und ehre7313 und preise1922 den3606 König4430 vom Himmel8065. Denn all sein Tun4567 ist1981 Wahrheit7187, und seine Wege735 sind recht1780; und wer stolz1467 ist, den kann3202 er demütigen8214.

1.0x