CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Єз. 3
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Єзекiїль

Розділ 3

1 І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, з'їж, що зна́йдеш! З'їж цього зво́я, і йди, говори до Ізраїлевого дому!“

2 І відкрив я свої уста, і Він дав мені з'їсти цього зво́я.

3 І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, нагодуй свого живота, і напо́вни своє нутро́ тим звоєм, що даю Я тобі!“ І я з'їв. І був він в устах моїх солодкий, як мед.

4 І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, іди, ввійди до Ізраїлевого дому, і говори до них Моїми слова́ми.

5 Бо ти по́сланий не до наро́ду чужої мови та тяжко́го язика, але до Ізра́їлевого дому,

6 не до числе́нних наро́дів чужої мови та тяжко́го язика, що ти не розумієш їхніх слів. Та коли б і до них посла́в тебе, вони будуть слухати тебе!

7 Але́ Ізраїлів дім не захоче слу́хатися тебе, бо вони не хо́чуть слухатися Мене, бо ввесь Ізраїлів дім — твердоло́бі та жорстокосе́рді вони!

8 Ось Я зробив твоє обличчя тверди́м проти їхнього обличчя, і чоло́ твоє тверди́м проти ло́ба їхнього.

9 Як той діяма́нт, тверді́шим від скелі, зробив Я чоло́ твоє, — не бійся їх, і не лякайся перед ними, бо вони дім ворохо́бности!“

10 І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, усі Мої слова́, які говорю́ Я до тебе, візьми в своє серце та слухай ву́хами своїми.

11 І йди, піди до вигна́нців, до синів твого наро́ду, і будеш говорити до них і скажеш їм: Так говорить Господь Бог, — а вони чи послухаються, чи занеха́ють“.

12 I підійняв мене Дух, і я почув за собою гу́ркіт громово́го голосу: „Благослове́нна слава Господня!“ із свого місця,

13 і шум крил живих істот, що дотика́лись одне об о́дне, і цо́кіт коліс рівноча́сно з ними, і гу́ркіт громово́го голосу!

14 І Дух підійняв мене, і взяв мене, і йшов я огі́рчений в лю́тості духа свого, а Господня рука була надо мною сильна́!

15 І прийшов я до вигна́нців в Тел-Авіві, що сидять при річці Кева́р, і там, де вони сидять, сидів і я там серед них сім день остовпі́лий.

16 I сталося в кінці семи день, і було слово Господнє до мене таке:

17 „Сину лю́дський, Я настанови́в тебе вартови́м для Ізраїлевого дому, — і як почуєш ти слово з уст Моїх, то остережи́ їх від Мене.

18 Коли Я скажу́ безбожному: „Конче помреш“, а ти не остереже́ш його й не будеш говорити, щоб остерегти́ несправедливого від його несправедливої дороги, щоб він жив, то цей безбожний помре за свою провину, а його кров Я зажада́ю з твоєї руки!

19 Але ти, коли остереже́ш несправедливого, а він не ве́рнеться від своєї несправедливости та від своєї несправедливої дороги, він помре за свою провину, а ти душу свою врятува́в.

20 А коли праведний відвернеться від своєї справедливости та зробить кривду, то я покладу́ спотика́ння перед ним, — і він помре, бо ти не остеріг його. Він за гріх свій помре, і не згадаються його праведні вчинки, які він робив, і кров його з твоєї руки Я буду жадати!

21 А ти, коли остереже́ш справедливого, щоб справедливий не грішив, і він не згрішив, то жити — буде він жити, бо був остере́жений, а ти душу свою врятував“.

22 І була́ там надо мною Господня рука, і сказав Він до мене: „Устань, вийди до долини, і там Я бу́ду говорити з тобою“.

23 І встав я, і вийшов до долини, аж ось там стояла слава Господня, як та слава, яку я бачив над річкою Кева́р. І впав я на обличчя своє.

24 Та ввійшов у мене Дух, і звів мене на но́ги мої. І Він говорив зо мною й сказав мені: „Увійди, замкни́ся в сере́дині свого дому!

25 А ти, сину лю́дський, — ось дадуть на тебе шну́ри, і зв'яжуть тебе ними, і ти не ви́йдеш з-поміж них!

26 А язик твій приліплю́ до твого піднебі́ння, і ти занімієш, і не будеш їм більш докоряти, бо вони — дім ворохо́бний.

27 А коли Я говоритиму з тобою, то відкрию твої уста, і ти скажеш до них: „Так говорить Господь Бог“. Хто хоче слухати — нехай слухає, а хто хоче занеха́ти — нехай занеха́є, бо вони дім ворохо́бний!

Der Prophet Hesekiel (Ezechiel)

Kapitel 3

1 Und1121 er sprach559 zu mir: Du1696 Menschenkind120, iß398, was vor dir ist4672, nämlich diesen Brief4039, und gehe3212 hin und predige dem398 Hause1004 Israel3478!

2 Da tat6605 ich meinen Mund6310 auf, und er gab mir den Brief4039 zu essen398

3 und4390 sprach559 zu mir: Du Menschenkind120, du mußt diesen Brief4039, den ich dir gebe5414, in deinen Leib4578 essen398 und deinen Bauch990 damit füllen1121. Da aß398 ich ihn, und er war in meinem Mund6310 so süß4966 als Honig1706.

4 Und1121 er sprach559 zu mir: Du1696 Menschenkind120, gehe3212 hin zum Hause1004 Israel3478 und935 predige ihnen mein Wort1697!

5 Denn ich sende7971 dich ja nicht zum Volk5971, das eine fremde6012 Rede und unbekannte3515 Sprache8193 habe, sondern zum Hause1004 Israel3478;

6 ja freilich nicht zu8085 großen7227 Völkern, die fremde6012 Rede und unbekannte3515 Sprache8193 haben, welcher Worte1697 du nicht vernehmen könntest. Und wenn ich dich gleich zu8085 denselbigen sendete7971, würden sie5971 dich doch gerne hören.

7 Aber das Haus1004 Israel3478 will14 dich nicht14 hören8085, denn sie wollen mich selbst nicht hören, denn das ganze Haus1004 Israel3478 hat8085 harte Stirnen4696 und verstockte Herzen3820.

8 Aber doch habe5414 ich dein Angesicht6440 hart2389 gemacht gegen6440 ihr Angesicht und deine Stirn4696 gegen5980 ihre Stirn4696.

9 Ja, ich habe5414 deine Stirn4696 so hart2389 als einen Demant8068, der härter ist denn ein Fels6864, gemacht. Darum fürchte3372 dich nicht2865, entsetze dich auch nicht vor6440 ihnen, daß sie so ein ungehorsam4805 Haus1004 sind.

10 Und1121 er sprach559 zu8085 mir: Du Menschenkind120, alle meine Worte1697, die ich dir sage1696, die fasse mit Herzen3824 und nimm3947 sie zu Ohren241.

11 Und1121 gehe3212 hin zu8085 den Gefangenen1473 deines Volks5971 und predige ihnen und sprich1696 zu ihnen: So spricht559 der HErr136 HErr3069; sie559 hören‘s oder lassen‘s935.

12 Und6963 ein Wind7307 hub mich auf5375, und ich hörete hinter310 mir ein Getön wie eines großen1419 Erdbebens7494: Gelobet sei1288 die Herrlichkeit3519 des HErrn3068 an ihrem Ort4725!

13 Und war ein Rauschen6963 von den Flügeln3671 der Tiere2416, die802 sich aneinander269 küsseten, und auch das6963 Rasseln der Räder212, so hart5980 bei ihnen waren5401, und das6963 Getön eines großen1419 Erdbebens7494.

14 Da hub mich der Wind7307 auf5375 und7307 führete mich weg3947. Und ich fuhr3212 dahin und erschrak sehr; aber des HErrn3068 Hand3027 hielt2388 mich fest.

15 Und ich kam935 zu den Gefangenen1473, die3427 am Wasser5104 Chebar3529 wohneten, da die3427 Mandeln stunden, im Monden Abib8512, und setzte mich8074 zu ihnen, die3427 da saßen, und blieb3427 daselbst unter8432 ihnen sieben7651 Tage3117 ganz traurig.

16 Und da die sieben7651 Tage3117 um7097 waren, geschah des HErrn3068 Wort1697 zu mir und sprach559:

17 Du Menschenkind120, ich habe dich2094 zum Wächter6822 gesetzt5414 über das Haus1004 Israel3478; du sollst aus meinem Munde6310 das Wort1697 hören8085 und1121 sie von meinetwegen warnen.

18 Wenn ich dem GOttlosen7563 sage559: Du1245 mußt des Todes4191 sterben4191, und du warnest ihn nicht und sagst es ihm nicht, damit sich der GOttlose7563 vor seinem gottlosen7563 Wesen1870 hüte, auf daß er lebendig2421 bleibe, so wird1696 der GOttlose um seiner Sünde5771 willen sterben4191, aber sein Blut1818 will ich von deiner Hand3027 fordern.

19 Wo du aber den GOttlosen7563 warnest, und er sich nicht5337 bekehret von seinem gottlosen7562 Wesen und Wege1870, so wird er um7725 seiner Sünde5771 willen sterben4191, aber du hast2094 deine See LE5315 errettet.

20 Und wenn sich ein Gerechter6662 von6440 seiner Gerechtigkeit6664 wendet und tut6213 Böses5766, so werde2142 ich ihn lassen2094 anlaufen4383, daß er muß sterben4191. Denn weil du1245 ihn nicht gewarnet hast5414, wird er um7725 seiner Sünde2403 willen sterben4191 müssen, und seine Gerechtigkeit6666, die er getan6213 hat, wird nicht angesehen werden; aber sein Blut1818 will7725 ich von deiner Hand3027 fordern.

21 Wo du aber den Gerechten6662 warnest, daß er2421 nicht5337 sündigen2398 soll, und er sündiget auch nicht, so soll er leben, denn er hat sich2398 warnen lassen2421; und du hast2094 deine See LE5315 errettet.

22 Und daselbst kam des HErrn3068 Hand3027 über mich und sprach559 zu mir: Mache dich auf6965 und gehe hinaus3318 ins Feld1237; da will ich mit dir reden1696.

23 Und ich machte mich6440 auf6965 und ging3318 hinaus ins Feld1237; und siehe, da stund die Herrlichkeit3519 des HErrn3068 daselbst, gleichwie ich sie am Wasser5104 Chebar3529 gesehen7200 hatte. Und ich fiel nieder5307 auf5975 mein Angesicht.

24 Und7307 ich ward erquicket und935 trat auf5975 meine Füße7272. Und er redete1696 mit mir und sprach559 zu5462 mir: Gehe935 hin und verschleuß dich in8432 deinem Hause1004.

25 Und1121 du, Menschenkind120, siehe, man wird dir3318 Stricke5688 anlegen und5414 dich8432 damit binden631, daß du ihnen nicht entgehen sollst.

26 Und ich will dir die Zunge3956 an deinem Gaumen2441 kleben1692 lassen, daß du erstummen sollst481 und nicht mehr sie strafen3198 mögest; denn es ist ein ungehorsam4805 Haus1004.

27 Wenn ich aber mit854 dir reden1696 werde, will ich dir den Mund6310 auftun6605, daß du559 zu8085 ihnen sagen559 sollst: So spricht der HErr136 HErr3069! Wer es höret, der höre8085 es; wer es läßt2310, der lasse2308 es; denn es ist ein ungehorsam4805 Haus1004.

Єзекiїль

Розділ 3

Der Prophet Hesekiel (Ezechiel)

Kapitel 3

1 І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, з'їж, що зна́йдеш! З'їж цього зво́я, і йди, говори до Ізраїлевого дому!“

1 Und1121 er sprach559 zu mir: Du1696 Menschenkind120, iß398, was vor dir ist4672, nämlich diesen Brief4039, und gehe3212 hin und predige dem398 Hause1004 Israel3478!

2 І відкрив я свої уста, і Він дав мені з'їсти цього зво́я.

2 Da tat6605 ich meinen Mund6310 auf, und er gab mir den Brief4039 zu essen398

3 І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, нагодуй свого живота, і напо́вни своє нутро́ тим звоєм, що даю Я тобі!“ І я з'їв. І був він в устах моїх солодкий, як мед.

3 und4390 sprach559 zu mir: Du Menschenkind120, du mußt diesen Brief4039, den ich dir gebe5414, in deinen Leib4578 essen398 und deinen Bauch990 damit füllen1121. Da aß398 ich ihn, und er war in meinem Mund6310 so süß4966 als Honig1706.

4 І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, іди, ввійди до Ізраїлевого дому, і говори до них Моїми слова́ми.

4 Und1121 er sprach559 zu mir: Du1696 Menschenkind120, gehe3212 hin zum Hause1004 Israel3478 und935 predige ihnen mein Wort1697!

5 Бо ти по́сланий не до наро́ду чужої мови та тяжко́го язика, але до Ізра́їлевого дому,

5 Denn ich sende7971 dich ja nicht zum Volk5971, das eine fremde6012 Rede und unbekannte3515 Sprache8193 habe, sondern zum Hause1004 Israel3478;

6 не до числе́нних наро́дів чужої мови та тяжко́го язика, що ти не розумієш їхніх слів. Та коли б і до них посла́в тебе, вони будуть слухати тебе!

6 ja freilich nicht zu8085 großen7227 Völkern, die fremde6012 Rede und unbekannte3515 Sprache8193 haben, welcher Worte1697 du nicht vernehmen könntest. Und wenn ich dich gleich zu8085 denselbigen sendete7971, würden sie5971 dich doch gerne hören.

7 Але́ Ізраїлів дім не захоче слу́хатися тебе, бо вони не хо́чуть слухатися Мене, бо ввесь Ізраїлів дім — твердоло́бі та жорстокосе́рді вони!

7 Aber das Haus1004 Israel3478 will14 dich nicht14 hören8085, denn sie wollen mich selbst nicht hören, denn das ganze Haus1004 Israel3478 hat8085 harte Stirnen4696 und verstockte Herzen3820.

8 Ось Я зробив твоє обличчя тверди́м проти їхнього обличчя, і чоло́ твоє тверди́м проти ло́ба їхнього.

8 Aber doch habe5414 ich dein Angesicht6440 hart2389 gemacht gegen6440 ihr Angesicht und deine Stirn4696 gegen5980 ihre Stirn4696.

9 Як той діяма́нт, тверді́шим від скелі, зробив Я чоло́ твоє, — не бійся їх, і не лякайся перед ними, бо вони дім ворохо́бности!“

9 Ja, ich habe5414 deine Stirn4696 so hart2389 als einen Demant8068, der härter ist denn ein Fels6864, gemacht. Darum fürchte3372 dich nicht2865, entsetze dich auch nicht vor6440 ihnen, daß sie so ein ungehorsam4805 Haus1004 sind.

10 І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, усі Мої слова́, які говорю́ Я до тебе, візьми в своє серце та слухай ву́хами своїми.

10 Und1121 er sprach559 zu8085 mir: Du Menschenkind120, alle meine Worte1697, die ich dir sage1696, die fasse mit Herzen3824 und nimm3947 sie zu Ohren241.

11 І йди, піди до вигна́нців, до синів твого наро́ду, і будеш говорити до них і скажеш їм: Так говорить Господь Бог, — а вони чи послухаються, чи занеха́ють“.

11 Und1121 gehe3212 hin zu8085 den Gefangenen1473 deines Volks5971 und predige ihnen und sprich1696 zu ihnen: So spricht559 der HErr136 HErr3069; sie559 hören‘s oder lassen‘s935.

12 I підійняв мене Дух, і я почув за собою гу́ркіт громово́го голосу: „Благослове́нна слава Господня!“ із свого місця,

12 Und6963 ein Wind7307 hub mich auf5375, und ich hörete hinter310 mir ein Getön wie eines großen1419 Erdbebens7494: Gelobet sei1288 die Herrlichkeit3519 des HErrn3068 an ihrem Ort4725!

13 і шум крил живих істот, що дотика́лись одне об о́дне, і цо́кіт коліс рівноча́сно з ними, і гу́ркіт громово́го голосу!

13 Und war ein Rauschen6963 von den Flügeln3671 der Tiere2416, die802 sich aneinander269 küsseten, und auch das6963 Rasseln der Räder212, so hart5980 bei ihnen waren5401, und das6963 Getön eines großen1419 Erdbebens7494.

14 І Дух підійняв мене, і взяв мене, і йшов я огі́рчений в лю́тості духа свого, а Господня рука була надо мною сильна́!

14 Da hub mich der Wind7307 auf5375 und7307 führete mich weg3947. Und ich fuhr3212 dahin und erschrak sehr; aber des HErrn3068 Hand3027 hielt2388 mich fest.

15 І прийшов я до вигна́нців в Тел-Авіві, що сидять при річці Кева́р, і там, де вони сидять, сидів і я там серед них сім день остовпі́лий.

15 Und ich kam935 zu den Gefangenen1473, die3427 am Wasser5104 Chebar3529 wohneten, da die3427 Mandeln stunden, im Monden Abib8512, und setzte mich8074 zu ihnen, die3427 da saßen, und blieb3427 daselbst unter8432 ihnen sieben7651 Tage3117 ganz traurig.

16 I сталося в кінці семи день, і було слово Господнє до мене таке:

16 Und da die sieben7651 Tage3117 um7097 waren, geschah des HErrn3068 Wort1697 zu mir und sprach559:

17 „Сину лю́дський, Я настанови́в тебе вартови́м для Ізраїлевого дому, — і як почуєш ти слово з уст Моїх, то остережи́ їх від Мене.

17 Du Menschenkind120, ich habe dich2094 zum Wächter6822 gesetzt5414 über das Haus1004 Israel3478; du sollst aus meinem Munde6310 das Wort1697 hören8085 und1121 sie von meinetwegen warnen.

18 Коли Я скажу́ безбожному: „Конче помреш“, а ти не остереже́ш його й не будеш говорити, щоб остерегти́ несправедливого від його несправедливої дороги, щоб він жив, то цей безбожний помре за свою провину, а його кров Я зажада́ю з твоєї руки!

18 Wenn ich dem GOttlosen7563 sage559: Du1245 mußt des Todes4191 sterben4191, und du warnest ihn nicht und sagst es ihm nicht, damit sich der GOttlose7563 vor seinem gottlosen7563 Wesen1870 hüte, auf daß er lebendig2421 bleibe, so wird1696 der GOttlose um seiner Sünde5771 willen sterben4191, aber sein Blut1818 will ich von deiner Hand3027 fordern.

19 Але ти, коли остереже́ш несправедливого, а він не ве́рнеться від своєї несправедливости та від своєї несправедливої дороги, він помре за свою провину, а ти душу свою врятува́в.

19 Wo du aber den GOttlosen7563 warnest, und er sich nicht5337 bekehret von seinem gottlosen7562 Wesen und Wege1870, so wird er um7725 seiner Sünde5771 willen sterben4191, aber du hast2094 deine See LE5315 errettet.

20 А коли праведний відвернеться від своєї справедливости та зробить кривду, то я покладу́ спотика́ння перед ним, — і він помре, бо ти не остеріг його. Він за гріх свій помре, і не згадаються його праведні вчинки, які він робив, і кров його з твоєї руки Я буду жадати!

20 Und wenn sich ein Gerechter6662 von6440 seiner Gerechtigkeit6664 wendet und tut6213 Böses5766, so werde2142 ich ihn lassen2094 anlaufen4383, daß er muß sterben4191. Denn weil du1245 ihn nicht gewarnet hast5414, wird er um7725 seiner Sünde2403 willen sterben4191 müssen, und seine Gerechtigkeit6666, die er getan6213 hat, wird nicht angesehen werden; aber sein Blut1818 will7725 ich von deiner Hand3027 fordern.

21 А ти, коли остереже́ш справедливого, щоб справедливий не грішив, і він не згрішив, то жити — буде він жити, бо був остере́жений, а ти душу свою врятував“.

21 Wo du aber den Gerechten6662 warnest, daß er2421 nicht5337 sündigen2398 soll, und er sündiget auch nicht, so soll er leben, denn er hat sich2398 warnen lassen2421; und du hast2094 deine See LE5315 errettet.

22 І була́ там надо мною Господня рука, і сказав Він до мене: „Устань, вийди до долини, і там Я бу́ду говорити з тобою“.

22 Und daselbst kam des HErrn3068 Hand3027 über mich und sprach559 zu mir: Mache dich auf6965 und gehe hinaus3318 ins Feld1237; da will ich mit dir reden1696.

23 І встав я, і вийшов до долини, аж ось там стояла слава Господня, як та слава, яку я бачив над річкою Кева́р. І впав я на обличчя своє.

23 Und ich machte mich6440 auf6965 und ging3318 hinaus ins Feld1237; und siehe, da stund die Herrlichkeit3519 des HErrn3068 daselbst, gleichwie ich sie am Wasser5104 Chebar3529 gesehen7200 hatte. Und ich fiel nieder5307 auf5975 mein Angesicht.

24 Та ввійшов у мене Дух, і звів мене на но́ги мої. І Він говорив зо мною й сказав мені: „Увійди, замкни́ся в сере́дині свого дому!

24 Und7307 ich ward erquicket und935 trat auf5975 meine Füße7272. Und er redete1696 mit mir und sprach559 zu5462 mir: Gehe935 hin und verschleuß dich in8432 deinem Hause1004.

25 А ти, сину лю́дський, — ось дадуть на тебе шну́ри, і зв'яжуть тебе ними, і ти не ви́йдеш з-поміж них!

25 Und1121 du, Menschenkind120, siehe, man wird dir3318 Stricke5688 anlegen und5414 dich8432 damit binden631, daß du ihnen nicht entgehen sollst.

26 А язик твій приліплю́ до твого піднебі́ння, і ти занімієш, і не будеш їм більш докоряти, бо вони — дім ворохо́бний.

26 Und ich will dir die Zunge3956 an deinem Gaumen2441 kleben1692 lassen, daß du erstummen sollst481 und nicht mehr sie strafen3198 mögest; denn es ist ein ungehorsam4805 Haus1004.

27 А коли Я говоритиму з тобою, то відкрию твої уста, і ти скажеш до них: „Так говорить Господь Бог“. Хто хоче слухати — нехай слухає, а хто хоче занеха́ти — нехай занеха́є, бо вони дім ворохо́бний!

27 Wenn ich aber mit854 dir reden1696 werde, will ich dir den Mund6310 auftun6605, daß du559 zu8085 ihnen sagen559 sollst: So spricht der HErr136 HErr3069! Wer es höret, der höre8085 es; wer es läßt2310, der lasse2308 es; denn es ist ein ungehorsam4805 Haus1004.

1.0x