ИсходГлава 9 |
|
1 |
|
2 ибо если ты не захочешь |
|
3 то вот, рука |
|
4 и разделит |
|
5 |
|
6 И сделал |
|
7 Фараон |
|
8 И сказал |
|
9 и поднимется пыль |
|
10 Они взяли |
|
11 |
|
12 Но Господь |
|
13 И сказал |
|
14 ибо в этот раз |
|
15 так как Я простер |
|
16 но |
|
17 ты еще противостоишь |
|
18 вот, Я пошлю |
|
19 итак пошли |
|
20 |
|
21 а кто не обратил |
|
22 |
|
23 И простер |
|
24 и был град |
|
25 И побил |
|
26 только в земле |
|
27 |
|
28 помолитесь |
|
29 |
|
30 но я знаю, |
|
31 |
|
32 а пшеница |
|
33 |
|
34 И увидел |
|
35 И ожесточилось |
ВихідРозділ 9 |
|
1 |
|
2 Бо коли ти відмо́вишся відпустити, і бу́деш держати їх ще, |
|
3 то ось Господня рука буде на худобі твоїй, що на полі, — на ко́нях, на ослах, на верблю́дах, на худобі великій і дрібній, — морови́ця дуже тяжка́. |
|
4 І відділить Господь між худобою Ізраїля й між худобою Єгипту, і не загине нічого зо всього, що належить Ізраїлевим синам“. |
|
5 І призна́чив Господь уста́лений час, кажучи: „Узавтра Господь зробить цю річ у цім кра́ї“. |
|
6 І зробив Господь ту річ назавтра, — і вигинула вся єгипетська худоба, а з худоби Ізраїлевих синів не згинуло ані одне. |
|
7 І послав фараон довідатись, — а ось не згинуло з худоби Ізраїлевої ані одне! І стало фараонове серце запеклим, — і не відпустив він народу того! |
|
8 |
|
9 І стане вона ку́рявою над усією єгипетською землею, а на люди́ні й скотині стане гнояка́ми, що кинуться прища́ми в усьо́му єгипетському кра́ї“. |
|
10 І набрали вони сажі з пе́чі, та й стали перед фараоновим лицем. І кинув її Мойсей до неба, і стали прищува́ті гнояки́, що кинулися на люди́ні й на скотині. |
|
11 А чарівники не могли стати перед Мойсеєм через гнояки́, бо гнояк той був на чарівниках і на всіх єги́птянах. |
|
12 І вчинив запеклим Господь фараонове серце, — і він не послухався їх, як говорив був Господь до Мойсея. |
|
13 |
|
14 Бо цим ра́зом Я пошлю́ всі ура́зи Мої на серце твоє, і на рабів твоїх, і на наро́д твій, щоб ти знав, що немає на всій землі Такого, як Я! |
|
15 Бо тепер, коли б Я простягнув Свою руку, то побив би тебе та народ твій мором, і ти був би ви́гублений із землі. |
|
16 Але Я для то́го залиши́в тебе, щоб показати тобі Мою силу, і щоб оповіда́ли про Йме́ння Моє по всій землі. |
|
17 Ти ще опираєшся проти наро́ду Мого, щоб їх не відпустити. |
|
18 Ось Я взавтра, цього са́ме ча́су, зішлю дощем тяже́нний град, що такого, як він, не бувало в Єгипті від дня його заложення аж до сьогодні. |
|
19 А тепер пошли, позаганяй худобу свою та все, що твоє в полі. Кожна люди́на й худоба, що буде застукана в полі, і не бу́де за́брана додому, — то зійде на них град, і вони повмирають!“ |
|
20 Хто з фараонових рабів боявся Господнього сло́ва, той зігнав своїх рабів та свою худобу до домів. |
|
21 А хто не звернув свого серця до слова Господнього, той позалиша́в рабів своїх та худобу свою на полі. |
|
22 І сказав Господь до Мойсея: „Простягни́ свою руку до неба, — і нехай буде град у всьому єгипетському кра́ї на люди́ну, і на худобу, і на всю польову́ траву в єгипетській землі!“ |
|
23 І простяг Мойсей па́лицю свою до неба, — і Господь дав гро́ми та град. І зійшов на землю огонь, і Господь дощи́в градом на єгипетську землю. |
|
24 І був град, і огонь горів посеред тяже́нного граду, що не бувало такого, як він, у всім єгипетськім кра́ї, відко́ли він став був наро́дом. |
|
25 І повибивав той град у всім єгипетськім кра́ї все, що на полі, — від люди́ни аж до худоби! І всю польову́ росли́нність побив той град, а кожне польове́ дерево поламав! |
|
26 Тільки в землі Ґошен, де жили Ізраїлеві сини, не було гра́ду. |
|
27 І послав фараон, і покликав Мойсея та Аарона, та й сказав до них: „Згрішив я тим ра́зом! Господь — справедливий, а я та народ мій — несправедливі! |
|
28 Благайте Господа, і до́сить бути Божим грома́м та гра́дові! А я відпущу́ вас, і ви більше не зали́шитеся“. |
|
29 І сказав до нього Мойсей: „Як вийду я з міста, то простягну руки свої до Господа, — гро́ми перестануть, а гра́ду вже не буде, — щоб ти знав, що Господня ця земля! |
|
30 А ти й раби твої, — знаю я, що ви ще не боїте́ся перед лицем Господа Бога!“ |
|
31 А льон та ячмінь був побитий, бо ячмінь дозрівав, а льон цвів. |
|
32 А пшениця та жито не були ви́биті, бо пі́зні вони. |
|
33 І вийшов Мойсей від фараона з міста, і простяг руки свої до Господа, — і перестали гро́ми та град, а дощ не лив на землю. |
|
34 І побачив фараон, що перестав дощ, і град та гро́ми, — та й далі грішив. І чинив він запеклим своє серце, він та раби́ його. |
|
35 І стало запеклим фараонове серце, — і він не відпустив Ізраїлевих синів, як говорив був Господь через Мойсея. |
ИсходГлава 9 |
ВихідРозділ 9 |
|
1 |
1 |
|
2 ибо если ты не захочешь |
2 Бо коли ти відмо́вишся відпустити, і бу́деш держати їх ще, |
|
3 то вот, рука |
3 то ось Господня рука буде на худобі твоїй, що на полі, — на ко́нях, на ослах, на верблю́дах, на худобі великій і дрібній, — морови́ця дуже тяжка́. |
|
4 и разделит |
4 І відділить Господь між худобою Ізраїля й між худобою Єгипту, і не загине нічого зо всього, що належить Ізраїлевим синам“. |
|
5 |
5 І призна́чив Господь уста́лений час, кажучи: „Узавтра Господь зробить цю річ у цім кра́ї“. |
|
6 И сделал |
6 І зробив Господь ту річ назавтра, — і вигинула вся єгипетська худоба, а з худоби Ізраїлевих синів не згинуло ані одне. |
|
7 Фараон |
7 І послав фараон довідатись, — а ось не згинуло з худоби Ізраїлевої ані одне! І стало фараонове серце запеклим, — і не відпустив він народу того! |
|
8 И сказал |
8 |
|
9 и поднимется пыль |
9 І стане вона ку́рявою над усією єгипетською землею, а на люди́ні й скотині стане гнояка́ми, що кинуться прища́ми в усьо́му єгипетському кра́ї“. |
|
10 Они взяли |
10 І набрали вони сажі з пе́чі, та й стали перед фараоновим лицем. І кинув її Мойсей до неба, і стали прищува́ті гнояки́, що кинулися на люди́ні й на скотині. |
|
11 |
11 А чарівники не могли стати перед Мойсеєм через гнояки́, бо гнояк той був на чарівниках і на всіх єги́птянах. |
|
12 Но Господь |
12 І вчинив запеклим Господь фараонове серце, — і він не послухався їх, як говорив був Господь до Мойсея. |
|
13 И сказал |
13 |
|
14 ибо в этот раз |
14 Бо цим ра́зом Я пошлю́ всі ура́зи Мої на серце твоє, і на рабів твоїх, і на наро́д твій, щоб ти знав, що немає на всій землі Такого, як Я! |
|
15 так как Я простер |
15 Бо тепер, коли б Я простягнув Свою руку, то побив би тебе та народ твій мором, і ти був би ви́гублений із землі. |
|
16 но |
16 Але Я для то́го залиши́в тебе, щоб показати тобі Мою силу, і щоб оповіда́ли про Йме́ння Моє по всій землі. |
|
17 ты еще противостоишь |
17 Ти ще опираєшся проти наро́ду Мого, щоб їх не відпустити. |
|
18 вот, Я пошлю |
18 Ось Я взавтра, цього са́ме ча́су, зішлю дощем тяже́нний град, що такого, як він, не бувало в Єгипті від дня його заложення аж до сьогодні. |
|
19 итак пошли |
19 А тепер пошли, позаганяй худобу свою та все, що твоє в полі. Кожна люди́на й худоба, що буде застукана в полі, і не бу́де за́брана додому, — то зійде на них град, і вони повмирають!“ |
|
20 |
20 Хто з фараонових рабів боявся Господнього сло́ва, той зігнав своїх рабів та свою худобу до домів. |
|
21 а кто не обратил |
21 А хто не звернув свого серця до слова Господнього, той позалиша́в рабів своїх та худобу свою на полі. |
|
22 |
22 І сказав Господь до Мойсея: „Простягни́ свою руку до неба, — і нехай буде град у всьому єгипетському кра́ї на люди́ну, і на худобу, і на всю польову́ траву в єгипетській землі!“ |
|
23 И простер |
23 І простяг Мойсей па́лицю свою до неба, — і Господь дав гро́ми та град. І зійшов на землю огонь, і Господь дощи́в градом на єгипетську землю. |
|
24 и был град |
24 І був град, і огонь горів посеред тяже́нного граду, що не бувало такого, як він, у всім єгипетськім кра́ї, відко́ли він став був наро́дом. |
|
25 И побил |
25 І повибивав той град у всім єгипетськім кра́ї все, що на полі, — від люди́ни аж до худоби! І всю польову́ росли́нність побив той град, а кожне польове́ дерево поламав! |
|
26 только в земле |
26 Тільки в землі Ґошен, де жили Ізраїлеві сини, не було гра́ду. |
|
27 |
27 І послав фараон, і покликав Мойсея та Аарона, та й сказав до них: „Згрішив я тим ра́зом! Господь — справедливий, а я та народ мій — несправедливі! |
|
28 помолитесь |
28 Благайте Господа, і до́сить бути Божим грома́м та гра́дові! А я відпущу́ вас, і ви більше не зали́шитеся“. |
|
29 |
29 І сказав до нього Мойсей: „Як вийду я з міста, то простягну руки свої до Господа, — гро́ми перестануть, а гра́ду вже не буде, — щоб ти знав, що Господня ця земля! |
|
30 но я знаю, |
30 А ти й раби твої, — знаю я, що ви ще не боїте́ся перед лицем Господа Бога!“ |
|
31 |
31 А льон та ячмінь був побитий, бо ячмінь дозрівав, а льон цвів. |
|
32 а пшеница |
32 А пшениця та жито не були ви́биті, бо пі́зні вони. |
|
33 |
33 І вийшов Мойсей від фараона з міста, і простяг руки свої до Господа, — і перестали гро́ми та град, а дощ не лив на землю. |
|
34 И увидел |
34 І побачив фараон, що перестав дощ, і град та гро́ми, — та й далі грішив. І чинив він запеклим своє серце, він та раби́ його. |
|
35 И ожесточилось |
35 І стало запеклим фараонове серце, — і він не відпустив Ізраїлевих синів, як говорив був Господь через Мойсея. |