1 І сказав Господь до Мойсея: „Тепер побачиш, що вчиню́ Я фараонові, бо він, змушений рукою сильною, їх відпу́стить, і, змушений рукою сильною, вижене їх із кра́ю свого“.

2 І говорив Бог до Мойсея, та й сказав йому: „Я — Господь![10]

3 І являвся Я Авраамові, Ісакові та Яковові Богом Всемогутнім, але Йменням Своїм „Господь"[10] Я не дався їм пізнати.

4 А також Я склав був із ними Свого заповіта, що дам їм землю ханаанську, землю їх мандрування, в якій вони мандрували.

5 І почув Я теж стогін синів Ізраїлевих, що єгиптяни роблять їх своїми рабами, — і згадав заповіта Свого.

6 Тому скажи синам Ізраїлевим: „Я — Господь! І Я виведу вас з-під тягарів Єгипту, і визволю вас від їхньої роботи, і звільню́ вас витягненим раме́ном та великими при́судами.

7 І візьму́ вас Собі за народа, і буду вам Богом, і ви познаєте, що Я — Господь, Бог ваш, що виводить вас із-під тягарів Єгипту!

8 І введу́ вас до того Кра́ю, що про нього Я підняв був Свою руку,[11] щоб дати його Авраамові, Ісакові та Якову. І Я дам його вам на спа́дщину. Я — Госпо́дь!“

9 І так говорив Мойсей до синів Ізраїлевих, та вони не слухали Мойсея через легкодухість та тяжку́ роботу.

10 І казав Господь до Мойсея, говорячи:

11 „Увійди, говори до фараона, царя єгипетського, і нехай він відпустить Ізраїлевих синів із свого кра́ю“.

12 І казав Мойсей перед лицем Господнім, говорячи: „Таж Ізраїлеві сини не слухали мене, — як же послухає мене фарао́н? А я — необрізановустий![12]

13 І казав Господь до Мойсея та до Ааро́на, і дав їм накази до Ізраїлевих синів та до фарао́на, царя єгипетського, щоб вивести Ізраїлевих синів з єгипетського кра́ю.

14 Оце го́лови ба́тьківських домів[13] їхніх. Сини Руви́ма, перворідного Ізраїлевого: Ханох і Паллу, Хецрон і Кармі, — це роди́ни Руви́мові.

15 А сини Симеонові: Ємуїл, і Ямін, і Огад, і Яхін, і Цохар, і Шаул, син ханаанеянки, — це роди́ни Симеонові.

16 А оце імена синів Леві́євих за їхніми роди́нами: Ґершон, і Кегат, і Мерарі. А літа́ життя Леві́євого — сто і тридцять і сім літ.

17 Сини Ґершонові: Лівні, і Шім'ї за їхніми роди́нами.

18 А сини Кега́тові: Амрам, і Їцгар, і Хеврон, і Уззіїл. А літа життя Кегатового — сто і тридцять і три роки.

19 А сини Мерарі: Махлі та Муші. Оце роди́ни Леві́єві за їхніми ро́дами.

20 І взяв Амрам свою тітку Йохевед собі за жінку, і вона породила йому Ааро́на та Мойсея. А літа життя Амрамового — сто і тридцять і сім літ.

21 А сини Їцга́рові: Корах, і Нефеґ, і Зіхрі.

22 А сини Уззіїлові: Мішаїл, і Елцафан, і Сітрі.

23 І взяв Ааро́н Елішеву, дочку Амінадавову, сестру Нахшонову, собі за жінку, і вона породила йому Надава, і Авігу, і Елеазара, і Ітамара.

24 А сини Корахові: Ассир, і Елкана, і Аваасаф, — це роди́ни Корахові.

25 А Елеаза́р, син Ааронів, узяв собі з дочок Путіїлових за жінку, і вона породила йому Пінхаса. Оце го́лови ба́тьківських домів Левітів за їхніми роди́нами.

26 Оце Ааро́н і Мойсей, що Господь говорив їм: „Виведіть Ізраїлевих синів з єгипетського кра́ю за їхніми військовими відділами“.

27 Вони ті, що говорили до фараона, царя єгипетського, щоб вивести Ізраїлевих синів з Єгипту, — це Мойсей та Ааро́н.

28 І сталося в дні, коли Госпо́дь говорив до Мойсея в єгипетськім краї,

29 то казав Господь до Мойсея, говорячи: „Я — Госпо́дь! Говори фараонові, цареві єгипетському, усе, що Я говорю́ тобі“.

30 І сказав Мойсей перед обличчям Господнім: „Таж я необрізановустий! Як же слухати буде мене фарао́н?“