ПсалтирьПсалом 32 |
|
1 |
|
2 |
|
3 |
|
4 |
|
5 |
|
6 |
|
7 |
|
8 |
|
9 |
|
10 |
|
11 |
|
12 |
|
13 |
|
14 |
|
15 |
|
16 |
|
17 |
|
18 |
|
19 |
|
20 |
|
21 |
|
22 |
ПсалмиПсалом 32 |
|
1 |
|
2 Хваліть Господа гу́слами, співайте Йому з десятистру́нною а́рфою, |
|
3 заспівайте Йому нову пісню, гарно заграйте Йому з гуком су́рем, |
|
4 бо щире Господнєє слово, і кожен чин Його вірний! |
|
5 Правду та суд Він коха́є, і Господньої милости повна земля! |
|
6 Словом Господнім учи́нене небо, а подихом уст Його все його ві́йсько. |
|
7 Воду мо́рську збирає Він, мов би до мі́ху, безо́дні складає в комо́рах. |
|
8 Буде боятися Господа ці́ла земля, всі ме́шканці все́світу бу́дуть лякатись Його, |
|
9 бо сказав Він — і сталось, наказав — і з'явилось. |
|
10 Госпо́дь ра́ду пога́нів пони́щить, поні́вечить ми́слі наро́дів, |
|
11 а за́дум Господній навіки стоятиме, думки́ Його серця — на вічні віки́! |
|
12 Блаженний той люд, що Богом у нього Госпо́дь, блаженний наро́д, що Він вибрав його на спа́док Собі! |
|
13 Господь споглядає з небе́с, і бачить усіх синів лю́дських, |
|
14 приглядається з місця оселі Своєї до всіх, хто замешкує землю: |
|
15 Хто створив серце кожного з них, наглядає всі їхні діла́! |
|
16 Немає царя, що його многість ві́йська спасає, не врятується ве́летень вели́кістю сили, |
|
17 для спасі́ння той кінь ненадійний, і великістю сили своєї він не збереже, — |
|
18 ось око Господнє на тих, хто боїться Його, хто наді́ю на милість Його поклада́є, |
|
19 щоб рятувати життя їхнє від смерти, і щоб за час голоду їх оживляти! |
|
20 Душа наша наді́ю склада́є на Господа, — Він наша поміч і щит наш, |
|
21 бо Ним радується наше серце, бо на Ймення святеє Його ми надію кладемо́! |
|
22 Нехай Твоя милість, о Господи, буде на нас, коли поклада́ємо наді́ю на Тебе! |
ПсалтирьПсалом 32 |
ПсалмиПсалом 32 |
|
1 |
1 |
|
2 |
2 Хваліть Господа гу́слами, співайте Йому з десятистру́нною а́рфою, |
|
3 |
3 заспівайте Йому нову пісню, гарно заграйте Йому з гуком су́рем, |
|
4 |
4 бо щире Господнєє слово, і кожен чин Його вірний! |
|
5 |
5 Правду та суд Він коха́є, і Господньої милости повна земля! |
|
6 |
6 Словом Господнім учи́нене небо, а подихом уст Його все його ві́йсько. |
|
7 |
7 Воду мо́рську збирає Він, мов би до мі́ху, безо́дні складає в комо́рах. |
|
8 |
8 Буде боятися Господа ці́ла земля, всі ме́шканці все́світу бу́дуть лякатись Його, |
|
9 |
9 бо сказав Він — і сталось, наказав — і з'явилось. |
|
10 |
10 Госпо́дь ра́ду пога́нів пони́щить, поні́вечить ми́слі наро́дів, |
|
11 |
11 а за́дум Господній навіки стоятиме, думки́ Його серця — на вічні віки́! |
|
12 |
12 Блаженний той люд, що Богом у нього Госпо́дь, блаженний наро́д, що Він вибрав його на спа́док Собі! |
|
13 |
13 Господь споглядає з небе́с, і бачить усіх синів лю́дських, |
|
14 |
14 приглядається з місця оселі Своєї до всіх, хто замешкує землю: |
|
15 |
15 Хто створив серце кожного з них, наглядає всі їхні діла́! |
|
16 |
16 Немає царя, що його многість ві́йська спасає, не врятується ве́летень вели́кістю сили, |
|
17 |
17 для спасі́ння той кінь ненадійний, і великістю сили своєї він не збереже, — |
|
18 |
18 ось око Господнє на тих, хто боїться Його, хто наді́ю на милість Його поклада́є, |
|
19 |
19 щоб рятувати життя їхнє від смерти, і щоб за час голоду їх оживляти! |
|
20 |
20 Душа наша наді́ю склада́є на Господа, — Він наша поміч і щит наш, |
|
21 |
21 бо Ним радується наше серце, бо на Ймення святеє Його ми надію кладемо́! |
|
22 |
22 Нехай Твоя милість, о Господи, буде на нас, коли поклада́ємо наді́ю на Тебе! |