Библия - Обещанное Восстановление

Книга пророка Исаии

Глава 41

1 — Умолкните предо Мной, острова! Пусть народы наберутся сил. Пусть приблизятся, пусть говорят; сойдемся вместе на суд.

2 Кто воздвиг победителя с востока и призвал его следовать за Собой? Он отдал ему народы и покорил царей. Его меч обратил их в пыль и лук его — в солому на ветру.

3 Он преследует их и невредимо шествует по дороге, по которой ноги его не ходили прежде.

4 Кто исполнил и совершил это? Тот, Кто вызывает поколения от начала. Я, Господь, — с первыми из них, и с последними — Я Тот же.

5 Острова увидели и испугались, затрепетали края земли. Они сблизились и сошлись;

6 помогают один другому, говорит брат брату: «Крепись!»

7 Ремесленник ободряет плавильщика, а чеканщик — кузнеца, говоря о спайке: «Она хороша!» Он крепит идола гвоздями, чтобы не рухнул.

8 — Но ты, о Израиль, слуга Мой, Иаков, которого Я избрал, потомство Авраама, Моего друга,

9 ты, кого Я взял с концов земли и призвал от ее краев, говоря тебе: «Ты Мой слуга», тебя Я избрал и не отвергну.

10 Не бойся, ведь Я с тобой; не страшись, ведь Я — твой Бог. Я укреплю тебя и помогу тебе; Я поддержу тебя спасающей правой рукой Моей.

11 Всех, кто гневается на тебя, ждут бесчестие и позор; те, кто будет противостоять тебе, будут как ничто и погибнут.

12 Станешь искать их и не найдешь. Те, кто воюет против тебя, обратятся в ничто.

13 Ведь Я — Господь, твой Бог; я держу тебя за правую руку и говорю: «Не бойся; Я помогу тебе».

14 Не бойся, червь Иаков, малолюдный Израиль, Я помогу тебе, — возвещает Господь, твой Искупитель, Святой Израиля. —

15 Вот, Я сделаю тебя молотильной доской, новой, с острыми зубьями. Ты будешь молотить горы и растирать их, и сделаешь мякиной холмы.

16 Ты их провеешь, а ветер развеет, и ураган их рассеет. Но ты возликуешь о Господе, будешь славить Святого Бога Израиля.

17 Бедные и нищие ищут воду, но ее нет; их языки пересохли от жажды. Но Я, Господь, им отвечу; Я, Бог Израиля, их не брошу.

18 Я пущу по бесплодным высотам реки и источники по долинам; превращу пустыню в пруды с водой и иссохшую землю — в источники.

19 Я посажу в пустыне кедр и акацию, мирт и оливу. Насажу в необитаемой земле кипарис, платан и сосну вместе,

20 чтобы народ мог видеть и знать, задуматься и понять, что рука Господня сделала это, Святой Израилев сотворил.

21 — Представьте ваше дело, — говорит Господь. — Приведите свои доказательства! — говорит Царь Иакова. —

22 Пусть приведут их и скажут нам, что случится. Пусть расскажут нам о прежних делах, чтобы нам в них вникнуть и узнать, каков их исход. Или объявите нам о грядущем,

23 расскажите о том, что явится после, чтобы мы за богов вас признали. Сделайте что-нибудь доброе или злое, чтобы нам ужаснуться и наполниться страхом.

24 Но вы ничто, и ваши дела совершенно ничтожны; тот, кто вас предпочтет, омерзителен.

25 Я воздвиг того, кто на севере, и он идет; с солнечного восхода он призовет Мое имя. Он топчет правителей, будто грязь, будто горшечник топчет глину.

26 Кто сказал об этом сначала, чтобы мы могли знать, заранее, чтобы мы могли сказать: «Он прав»? Никто не сделал этого, никто не предсказал, никто не слышал от вас ни слова.

27 Я первым возвестил Сиону: «Вот оно, сбывается!» — и дал Иерусалиму вестника, несущего добрую весть.

28 Я смотрю, но нет никого — никого среди них, чтобы дать совет, никого, чтобы ответить, если Я их спрошу.

29 Вот, все они — обман! Их дела ничтожны; их изваяния — ветер и пустота.

Iсая

Розділ 41

1 Послу́хайте мовчки Мене, острови́, а наро́ди, чекайте навча́ння Мого! Хай піді́йдуть і скажуть: Приступі́мо всі ра́зом на су́д!

2 Хто зо сходу того пробуди́в, що його супрово́дить в ході́ перемога? Він наро́ди дає перед ним та царів на топта́ння, їхнього меча оберта́є на порох, його лука — в солому розві́яну.

3 Він жене їх, спокійно доро́гою йде, якою він не перехо́див нога́ми своїми.

4 Хто вчинив та зробив це? Той, хто роди покликав відда́вна: Я, Господь, перший, і з останніми Я той же Самий!

5 Бачили це острови́ та жаха́лися, кі́нці землі трипоті́ли, набли́жувались та прихо́дили.

6 Один о́дному допомагає і гово́рить до брата свого́: „Будь міцни́й!“

7 І підбадьо́рує ма́йстер золотаря́, а той, хто молотом гла́дить, того, хто б'є на кова́длі, і каже про спо́єння: Добре воно! і його змі́цнює цвяхами, щоб не хита́лось.

8 Та ти, о Ізраїлю, рабе Мій, Якове, що Я тебе ви́брав, насі́ння Авраама, друга Мого,

9 ти, якого Я взяв був із кі́нців землі та покликав тебе із окра́їн її, і сказав був до тебе: Ти раб Мій, Я вибрав тебе й не відки́нув тебе,

10 не бійся, з тобою бо Я, і не озирайсь, бо Я Бог твій! Зміцню́ Я тебе, і тобі поможу́, і прави́цею правди Своєї тебе Я підтри́маю.

11 Отож, засоро́мляться та зніякові́ють усі проти тебе запа́лені, стануть нічим та погинуть твої супроти́вники.

12 Шукатимеш їх, але їх ти не зна́йдеш, своїх супроти́вників; стануть нічим та марно́тою ті, хто прова́дить війну проти те́бе.

13 Бо Я — Господь, Бог твій, що де́ржить тебе за прави́цю й говорить до тебе: Не бійся, — Я тобі поможу́!

14 Не бійся, ти Яковів че́рве, ти жме́нько Ізраїлева: Я тобі поможу́, говорить Господь, і твій Викупи́тель — Святий Ізраїлів!

15 Ось зроблю Я тебе молота́ркою го́строю, ново́ю, зубча́стою, — помоло́тиш ти го́ри та їх поторо́щиш, а підгі́рки поло́вою вчиниш!

16 Перевієш їх ти, й вітер їх рознесе́, і буря їх розпоро́шить, і ти будеш утіша́тися Господом, будеш хвали́тись Святим Ізраїлевим.

17 Убогі та бідні шукають води, та нема, язик їхній від пра́гнення висох, — Я, Господь, і їх ви́слухаю, Бог Ізраїлів, не лишу́ їх!

18 Я ріки відкрию на лисих гора́х, а джере́ла — посе́ред долин, оберну́ Я пустиню на о́зеро во́дне, а землю суху́ — на джере́ла!

19 На пустиню дам ке́дра, ака́цію, ми́рта й масли́ну, поста́влю Я ра́зом в степу́ кипари́са та я́вора й бука,

20 щоб ра́зом побачили й знали, і пересві́дчились та зрозумі́ли, що Господня рука це зроби́ла, і створив це Святий Ізраїлів!

21 Принесіть свою справу, говорить Господь, припрова́дьте Мені́ свої до́кази, каже Цар Яковів.

22 Хай піді́йдуть і хай нам розкажуть, що тра́питься! Ви́ясніть спра́ви минулі, що́ вони є, а ми серце наше на те покладе́мо й пізна́ємо їхній кінець, або сповістіть про майбу́тнє.

23 Розкажіть напере́д про майбутнє, і пізна́ємо ми, що ви бо́ги. Отож, учиніть ви добро́ чи зробіть що лихе́, щоб ми здивува́лись і ра́зом побачили.

24 Та ви менш від нічо́го, і менший ваш чин від марно́ти, — гидо́та, хто вас вибирає!

25 Я з пі́вночі мужа збудив — і прийшов він, зо схід со́нця в Ім'я́ Моє кличе, — і він буде чави́ти князі́в, мов ту грязю́ку, й як ганча́р глину то́пче!

26 Хто сказав це відда́вна, щоб знали те ми, і щоб напере́д ми сказали: „Це правда?“ Та ніхто не сказав, і ніхто не пові́в, і ніхто не почув ваших слів.

27 Я перший сказав до Сіону: Оце, то вони! А Єрусалимові дам благові́сника.

28 І Я дивлюсь, та ніко́го нема, і немає між ними пора́дника, щоб відповіли́, коли їх запита́ю.

29 Тож ніщо́ всі вони, їхні чини — марно́та, вітер та порожне́ча — їхні і́доли!

Книга пророка Исаии Глава 41	Iсая Розділ 41
1 — Умолкните предо Мной, острова! Пусть народы наберутся сил. Пусть приблизятся, пусть говорят; сойдемся вместе на суд.	1 Послу́хайте мовчки Мене, острови́, а наро́ди, чекайте навча́ння Мого! Хай піді́йдуть і скажуть: Приступі́мо всі ра́зом на су́д!
2 Кто воздвиг победителя с востока и призвал его следовать за Собой? Он отдал ему народы и покорил царей. Его меч обратил их в пыль и лук его — в солому на ветру.	2 Хто зо сходу того пробуди́в, що його супрово́дить в ході́ перемога? Він наро́ди дає перед ним та царів на топта́ння, їхнього меча оберта́є на порох, його лука — в солому розві́яну.
3 Он преследует их и невредимо шествует по дороге, по которой ноги его не ходили прежде.	3 Він жене їх, спокійно доро́гою йде, якою він не перехо́див нога́ми своїми.
4 Кто исполнил и совершил это? Тот, Кто вызывает поколения от начала. Я, Господь, — с первыми из них, и с последними — Я Тот же.	4 Хто вчинив та зробив це? Той, хто роди покликав відда́вна: Я, Господь, перший, і з останніми Я той же Самий!
5 Острова увидели и испугались, затрепетали края земли. Они сблизились и сошлись;	5 Бачили це острови́ та жаха́лися, кі́нці землі трипоті́ли, набли́жувались та прихо́дили.
6 помогают один другому, говорит брат брату: «Крепись!»	6 Один о́дному допомагає і гово́рить до брата свого́: „Будь міцни́й!“
7 Ремесленник ободряет плавильщика, а чеканщик — кузнеца, говоря о спайке: «Она хороша!» Он крепит идола гвоздями, чтобы не рухнул.	7 І підбадьо́рує ма́йстер золотаря́, а той, хто молотом гла́дить, того, хто б'є на кова́длі, і каже про спо́єння: Добре воно! і його змі́цнює цвяхами, щоб не хита́лось.
8 — Но ты, о Израиль, слуга Мой, Иаков, которого Я избрал, потомство Авраама, Моего друга,	8 Та ти, о Ізраїлю, рабе Мій, Якове, що Я тебе ви́брав, насі́ння Авраама, друга Мого,
9 ты, кого Я взял с концов земли и призвал от ее краев, говоря тебе: «Ты Мой слуга», тебя Я избрал и не отвергну.	9 ти, якого Я взяв був із кі́нців землі та покликав тебе із окра́їн її, і сказав був до тебе: Ти раб Мій, Я вибрав тебе й не відки́нув тебе,
10 Не бойся, ведь Я с тобой; не страшись, ведь Я — твой Бог. Я укреплю тебя и помогу тебе; Я поддержу тебя спасающей правой рукой Моей.	10 не бійся, з тобою бо Я, і не озирайсь, бо Я Бог твій! Зміцню́ Я тебе, і тобі поможу́, і прави́цею правди Своєї тебе Я підтри́маю.
11 Всех, кто гневается на тебя, ждут бесчестие и позор; те, кто будет противостоять тебе, будут как ничто и погибнут.	11 Отож, засоро́мляться та зніякові́ють усі проти тебе запа́лені, стануть нічим та погинуть твої супроти́вники.
12 Станешь искать их и не найдешь. Те, кто воюет против тебя, обратятся в ничто.	12 Шукатимеш їх, але їх ти не зна́йдеш, своїх супроти́вників; стануть нічим та марно́тою ті, хто прова́дить війну проти те́бе.
13 Ведь Я — Господь, твой Бог; я держу тебя за правую руку и говорю: «Не бойся; Я помогу тебе».	13 Бо Я — Господь, Бог твій, що де́ржить тебе за прави́цю й говорить до тебе: Не бійся, — Я тобі поможу́!
14 Не бойся, червь Иаков, малолюдный Израиль, Я помогу тебе, — возвещает Господь, твой Искупитель, Святой Израиля. —	14 Не бійся, ти Яковів че́рве, ти жме́нько Ізраїлева: Я тобі поможу́, говорить Господь, і твій Викупи́тель — Святий Ізраїлів!
15 Вот, Я сделаю тебя молотильной доской, новой, с острыми зубьями. Ты будешь молотить горы и растирать их, и сделаешь мякиной холмы.	15 Ось зроблю Я тебе молота́ркою го́строю, ново́ю, зубча́стою, — помоло́тиш ти го́ри та їх поторо́щиш, а підгі́рки поло́вою вчиниш!
16 Ты их провеешь, а ветер развеет, и ураган их рассеет. Но ты возликуешь о Господе, будешь славить Святого Бога Израиля.	16 Перевієш їх ти, й вітер їх рознесе́, і буря їх розпоро́шить, і ти будеш утіша́тися Господом, будеш хвали́тись Святим Ізраїлевим.
17 Бедные и нищие ищут воду, но ее нет; их языки пересохли от жажды. Но Я, Господь, им отвечу; Я, Бог Израиля, их не брошу.	17 Убогі та бідні шукають води, та нема, язик їхній від пра́гнення висох, — Я, Господь, і їх ви́слухаю, Бог Ізраїлів, не лишу́ їх!
18 Я пущу по бесплодным высотам реки и источники по долинам; превращу пустыню в пруды с водой и иссохшую землю — в источники.	18 Я ріки відкрию на лисих гора́х, а джере́ла — посе́ред долин, оберну́ Я пустиню на о́зеро во́дне, а землю суху́ — на джере́ла!
19 Я посажу в пустыне кедр и акацию, мирт и оливу. Насажу в необитаемой земле кипарис, платан и сосну вместе,	19 На пустиню дам ке́дра, ака́цію, ми́рта й масли́ну, поста́влю Я ра́зом в степу́ кипари́са та я́вора й бука,
20 чтобы народ мог видеть и знать, задуматься и понять, что рука Господня сделала это, Святой Израилев сотворил.	20 щоб ра́зом побачили й знали, і пересві́дчились та зрозумі́ли, що Господня рука це зроби́ла, і створив це Святий Ізраїлів!
21 — Представьте ваше дело, — говорит Господь. — Приведите свои доказательства! — говорит Царь Иакова. —	21 Принесіть свою справу, говорить Господь, припрова́дьте Мені́ свої до́кази, каже Цар Яковів.
22 Пусть приведут их и скажут нам, что случится. Пусть расскажут нам о прежних делах, чтобы нам в них вникнуть и узнать, каков их исход. Или объявите нам о грядущем,	22 Хай піді́йдуть і хай нам розкажуть, що тра́питься! Ви́ясніть спра́ви минулі, що́ вони є, а ми серце наше на те покладе́мо й пізна́ємо їхній кінець, або сповістіть про майбу́тнє.
23 расскажите о том, что явится после, чтобы мы за богов вас признали. Сделайте что-нибудь доброе или злое, чтобы нам ужаснуться и наполниться страхом.	23 Розкажіть напере́д про майбутнє, і пізна́ємо ми, що ви бо́ги. Отож, учиніть ви добро́ чи зробіть що лихе́, щоб ми здивува́лись і ра́зом побачили.
24 Но вы ничто, и ваши дела совершенно ничтожны; тот, кто вас предпочтет, омерзителен.	24 Та ви менш від нічо́го, і менший ваш чин від марно́ти, — гидо́та, хто вас вибирає!
25 Я воздвиг того, кто на севере, и он идет; с солнечного восхода он призовет Мое имя. Он топчет правителей, будто грязь, будто горшечник топчет глину.	25 Я з пі́вночі мужа збудив — і прийшов він, зо схід со́нця в Ім'я́ Моє кличе, — і він буде чави́ти князі́в, мов ту грязю́ку, й як ганча́р глину то́пче!
26 Кто сказал об этом сначала, чтобы мы могли знать, заранее, чтобы мы могли сказать: «Он прав»? Никто не сделал этого, никто не предсказал, никто не слышал от вас ни слова.	26 Хто сказав це відда́вна, щоб знали те ми, і щоб напере́д ми сказали: „Це правда?“ Та ніхто не сказав, і ніхто не пові́в, і ніхто не почув ваших слів.
27 Я первым возвестил Сиону: «Вот оно, сбывается!» — и дал Иерусалиму вестника, несущего добрую весть.	27 Я перший сказав до Сіону: Оце, то вони! А Єрусалимові дам благові́сника.
28 Я смотрю, но нет никого — никого среди них, чтобы дать совет, никого, чтобы ответить, если Я их спрошу.	28 І Я дивлюсь, та ніко́го нема, і немає між ними пора́дника, щоб відповіли́, коли їх запита́ю.
29 Вот, все они — обман! Их дела ничтожны; их изваяния — ветер и пустота.	29 Тож ніщо́ всі вони, їхні чини — марно́та, вітер та порожне́ча — їхні і́доли!

⚡ 1.0x

Ветхий
завет

Новый
завет

Книга пророка Исаии

Глава 41

Iсая

Розділ 41

Книга пророка Исаии

Глава 41

Iсая

Розділ 41

Ветхий завет

Новый завет

Книга пророка Исаии

Глава 41

Iсая

Розділ 41

Книга пророка Исаии

Глава 41

Iсая

Розділ 41

Ветхий
завет

Новый
завет