Притчи

Глава 24

1 Не завидуй злым людям, и не желай быть с ними;

2 Потому что сердце их мыслит о грабительстве, и уста их говорят обидное.

3 Премудростью строится дом, и поддерживается благоразумием.

4 И от ведения чертоги наполняются всяким имением дорогим и прекрасным.

5 Муж мудрый в силе, и человек с ведением имеет великое могущество.

6 Ибо при помощи совещаний надлежит тебе вести войну у себя; и при множестве советников будет победа.

7 Высока мудрость для глупого; у ворот суда он не разинет рта своего.

8 Кто размышляет, как бы сделать зло, того назовут строителем умыслов.

9 Грешно обдумывать глупое; и богохульник - мерзость для человека.

10 Если ты ослабел в день бедствия, то бедна сила твоя.

11 Спасти взятых на смерть и ведомых на убиение неужели откажешься?

12 Если скажешь: `вот мы не знаем этого`, то есть Взвешивающий сердца, Который понимает, и Наблюдающий над душею твоею, Который знает, и воздаст человеку по делам его: не правда ли?

13 Ешь, сын мой, мед, потому что это хорошо, и сот, потому что он сладок для вкуса твоего.

14 Так познавай премудрость сладчайшую для души твоей. Если найдешь ее, то будет плод, и надежда твоя не будет подсечена.

15 Не злоумышляй, беззаконник, на дом праведника, не разоряй жилища его.

16 Ибо праведник семь раз упадет, и встанет; а беззаконные, споткнувшись, низвергаются в пагубу.

17 Когда упадет враг твой, не радуйся, и когда он споткнется, не давай веселиться сердцу твоему.

18 А иначе увидит Иегова, и это будет злом пред очами Его; и Он от него на тебя обратит гнев Свой.

19 Не огорчайся, видя злодеев, не завидуй беззаконным;

20 Потому что злому не будет доброго конца, светильник беззаконных угаснет.

21 Бойся, сын мой, Иеговы и царя; с мятежниками не сообщайся,

22 Потому что беда на них придет внезапно; и гибель тех и других между ними кто предузнает?

23 И это изречения мудрых: знать лица на суде нехорошо.

24 Кто беззаконному говорит: `ты праведник`, того проклинать будут народы, на того племена вознегодуют.

25 А высказывающим правду приятно будет, и приидет на них доброе благословение.

26 В уста целует, кто отвечает словами верными.

27 Приведи в порядок вне дома дела свои, и докончи их на поле у себя; потом и устрояй дом свой.

28 Не будь свидетелем на ближнего твоего в напраслине; и ужели хочешь людей прельщать устами своими?

29 Не говори: `как он поступил со мною, так и я поступлю с ним; отплачу человеку по делам его`.

30 Проходил я мимо поля человека ленивого, и мимо виноградника человека малоумного;

31 И вот все оно заросло колючими растениями; терние покрыло лицо его; и каменная ограда его обрушилась.

32 И видел я, приложил сердце мое, смотрел, принял урок,

33 Немного поспишь, немного подремлешь, немного полежишь, сложив руки;

34 И бедность придет на тебя, как наездник, и нищета на тебя, как муж со щитом.

Приповiстi

Розділ 24

1 Не зави́дуй злим лю́дям, не бажай бути з ними,

2 бо їхнє серце говорить про зди́рство, а у́ста їхні мовлять про зло.

3 Дім будується мудрістю, і розумом ста́виться міцно.

4 А через пізна́ння кімна́ти напо́внюються усіля́ким має́тком цінни́м та приє́мним.

5 Мудрий сильніший від сильного, а люди́на розумна — від повносилого.

6 Тому́ то провадь війну мудрими ра́дами, бо спасі́ння — в числе́нності ра́дників.

7 Для безумного мудрість за надто висока, — своїх уст не розкриє при брамі.

8 Хто чини́ти лихе заміря́є, того́ звуть лукавим.

9 Замір глупо́ти — то гріх, а насмі́шник — оги́да люди́ні.

10 Якщо ти в день недолі знеси́лився, то мала́ твоя сила.

11 Рятуй узятих на смерть, також тих, хто на стра́чення хи́литься, — хіба не підтри́маєш їх?

12 Якщо скажеш: „Цього́ ми не знали!“ — чи ж Той, хто серця́ випробо́вує, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, і Він знає про це, і пове́рне люди́ні за чином її.

13 Їж, си́ну мій, мед, бо він добрий, а мед щільнико́вий — солодкий він на піднебі́нні твоїм, —

14 отак мудрість пізнай для своєї душі: якщо зна́йдеш її, то ти маєш майбу́тність, і надія твоя не пони́щиться!

15 Не чату́й на поме́шкання праведного, ти безбожнику, не огра́блюй мешка́ння його,

16 бо праведний сім раз впаде́ — та зведе́ться, а безбожний в погибіль впаде́!

17 Не тішся, як ворог твій па́дає, а коли він спіткне́ться, — хай серце твоє не радіє,

18 щоб Господь не побачив, і це не було в Його о́чах лихим, і щоб Він не звернув Свого гніву від нього на тебе!

19 Не пались на злочинців, не заздри безбожним,

20 бо злому не буде майбу́тности, світильник безбожних погасне.

21 Бійся, сину мій, Господа та царя́, не водися з непе́вними,

22 бо погибіль їхня на́гло постане, а біду від обох тих хто знає?

23 І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді́ на обличчя — не добре.

24 Хто буде казати безбожному: „Праведний ти!“ того проклина́тимуть люди, і гніватись будуть на того наро́ди.

25 А тим, хто картає його, буде миле оце́, і при́йде на них благослове́ння добра!

26 Мов у губи цілує, хто відповідає правдиве.

27 Приготуй свою працю надво́рі, й оброби собі поле, а по́тім збудуєш свій дім.

28 Не будь ложним сві́дком на свого ближнього, і не підгово́рюй уста́ми своїми.

29 Не кажи: „Як зробив він мені, так зроблю́ я йому, — верну́ люди́ні за чином її!“

30 Я прохо́див край поля люди́ни лінивої, та край виноградника недоу́мкуватого, —

31 і о́сь все воно позаро́стало те́рням, будяка́ми покрита поверхня його, камі́нний же мур його був поруйно́ваний.

32 І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поу́ку собі:

33 „Ще тро́хи поспа́ти, подріма́ти ще тро́хи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —

34 і прихо́дить, немов мандрівни́к, незамо́жність твоя, і ну́жда твоя, як озбро́єний муж!“

Притчи

Глава 24

Приповiстi

Розділ 24

1 Не завидуй злым людям, и не желай быть с ними;

1 Не зави́дуй злим лю́дям, не бажай бути з ними,

2 Потому что сердце их мыслит о грабительстве, и уста их говорят обидное.

2 бо їхнє серце говорить про зди́рство, а у́ста їхні мовлять про зло.

3 Премудростью строится дом, и поддерживается благоразумием.

3 Дім будується мудрістю, і розумом ста́виться міцно.

4 И от ведения чертоги наполняются всяким имением дорогим и прекрасным.

4 А через пізна́ння кімна́ти напо́внюються усіля́ким має́тком цінни́м та приє́мним.

5 Муж мудрый в силе, и человек с ведением имеет великое могущество.

5 Мудрий сильніший від сильного, а люди́на розумна — від повносилого.

6 Ибо при помощи совещаний надлежит тебе вести войну у себя; и при множестве советников будет победа.

6 Тому́ то провадь війну мудрими ра́дами, бо спасі́ння — в числе́нності ра́дників.

7 Высока мудрость для глупого; у ворот суда он не разинет рта своего.

7 Для безумного мудрість за надто висока, — своїх уст не розкриє при брамі.

8 Кто размышляет, как бы сделать зло, того назовут строителем умыслов.

8 Хто чини́ти лихе заміря́є, того́ звуть лукавим.

9 Грешно обдумывать глупое; и богохульник - мерзость для человека.

9 Замір глупо́ти — то гріх, а насмі́шник — оги́да люди́ні.

10 Если ты ослабел в день бедствия, то бедна сила твоя.

10 Якщо ти в день недолі знеси́лився, то мала́ твоя сила.

11 Спасти взятых на смерть и ведомых на убиение неужели откажешься?

11 Рятуй узятих на смерть, також тих, хто на стра́чення хи́литься, — хіба не підтри́маєш їх?

12 Если скажешь: `вот мы не знаем этого`, то есть Взвешивающий сердца, Который понимает, и Наблюдающий над душею твоею, Который знает, и воздаст человеку по делам его: не правда ли?

12 Якщо скажеш: „Цього́ ми не знали!“ — чи ж Той, хто серця́ випробо́вує, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, і Він знає про це, і пове́рне люди́ні за чином її.

13 Ешь, сын мой, мед, потому что это хорошо, и сот, потому что он сладок для вкуса твоего.

13 Їж, си́ну мій, мед, бо він добрий, а мед щільнико́вий — солодкий він на піднебі́нні твоїм, —

14 Так познавай премудрость сладчайшую для души твоей. Если найдешь ее, то будет плод, и надежда твоя не будет подсечена.

14 отак мудрість пізнай для своєї душі: якщо зна́йдеш її, то ти маєш майбу́тність, і надія твоя не пони́щиться!

15 Не злоумышляй, беззаконник, на дом праведника, не разоряй жилища его.

15 Не чату́й на поме́шкання праведного, ти безбожнику, не огра́блюй мешка́ння його,

16 Ибо праведник семь раз упадет, и встанет; а беззаконные, споткнувшись, низвергаются в пагубу.

16 бо праведний сім раз впаде́ — та зведе́ться, а безбожний в погибіль впаде́!

17 Когда упадет враг твой, не радуйся, и когда он споткнется, не давай веселиться сердцу твоему.

17 Не тішся, як ворог твій па́дає, а коли він спіткне́ться, — хай серце твоє не радіє,

18 А иначе увидит Иегова, и это будет злом пред очами Его; и Он от него на тебя обратит гнев Свой.

18 щоб Господь не побачив, і це не було в Його о́чах лихим, і щоб Він не звернув Свого гніву від нього на тебе!

19 Не огорчайся, видя злодеев, не завидуй беззаконным;

19 Не пались на злочинців, не заздри безбожним,

20 Потому что злому не будет доброго конца, светильник беззаконных угаснет.

20 бо злому не буде майбу́тности, світильник безбожних погасне.

21 Бойся, сын мой, Иеговы и царя; с мятежниками не сообщайся,

21 Бійся, сину мій, Господа та царя́, не водися з непе́вними,

22 Потому что беда на них придет внезапно; и гибель тех и других между ними кто предузнает?

22 бо погибіль їхня на́гло постане, а біду від обох тих хто знає?

23 И это изречения мудрых: знать лица на суде нехорошо.

23 І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді́ на обличчя — не добре.

24 Кто беззаконному говорит: `ты праведник`, того проклинать будут народы, на того племена вознегодуют.

24 Хто буде казати безбожному: „Праведний ти!“ того проклина́тимуть люди, і гніватись будуть на того наро́ди.

25 А высказывающим правду приятно будет, и приидет на них доброе благословение.

25 А тим, хто картає його, буде миле оце́, і при́йде на них благослове́ння добра!

26 В уста целует, кто отвечает словами верными.

26 Мов у губи цілує, хто відповідає правдиве.

27 Приведи в порядок вне дома дела свои, и докончи их на поле у себя; потом и устрояй дом свой.

27 Приготуй свою працю надво́рі, й оброби собі поле, а по́тім збудуєш свій дім.

28 Не будь свидетелем на ближнего твоего в напраслине; и ужели хочешь людей прельщать устами своими?

28 Не будь ложним сві́дком на свого ближнього, і не підгово́рюй уста́ми своїми.

29 Не говори: `как он поступил со мною, так и я поступлю с ним; отплачу человеку по делам его`.

29 Не кажи: „Як зробив він мені, так зроблю́ я йому, — верну́ люди́ні за чином її!“

30 Проходил я мимо поля человека ленивого, и мимо виноградника человека малоумного;

30 Я прохо́див край поля люди́ни лінивої, та край виноградника недоу́мкуватого, —

31 И вот все оно заросло колючими растениями; терние покрыло лицо его; и каменная ограда его обрушилась.

31 і о́сь все воно позаро́стало те́рням, будяка́ми покрита поверхня його, камі́нний же мур його був поруйно́ваний.

32 И видел я, приложил сердце мое, смотрел, принял урок,

32 І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поу́ку собі:

33 Немного поспишь, немного подремлешь, немного полежишь, сложив руки;

33 „Ще тро́хи поспа́ти, подріма́ти ще тро́хи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —

34 И бедность придет на тебя, как наездник, и нищета на тебя, как муж со щитом.

34 і прихо́дить, немов мандрівни́к, незамо́жність твоя, і ну́жда твоя, як озбро́єний муж!“

1.0x