Библия - Обещанное Восстановление

Книга пророка Иеремии

Глава 20

1 Пашхур, сын Иммера, священник, главный начальник в доме Иеговы, слышал, когда Иеремия пророчески изрек слова сии.

2 И бил Пашхур Иеремию пророка, и посадил его в колоду, которая у верхних ворот вениаминовых, при доме Иеговы.

3 На другой день Пашхур выпустил Иеремию из колоды, и сказал ему Иеремия: не именем Пашхура {широко вокруг} назовет тебя Иегова, но Магор Миссавив {отовсюду страх}.

4 Ибо так говорит Иегова: вот, Я наведу страх на тебя, и на всех друзей твоих; и падут от меча врагов своих; твои глаза это увидят. И всю Иудею предам в руки царя вавилонского, и переселит их в Вавилон, и поразит их мечом.

5 И отдам все богатство сего города, и все имущество его, и все драгоценности его, и все сокровища царей иудейских отдам в руки врагов их; и разграбят оное, и возьмут, и отнесут оное в Вавилон.

6 И ты, Пашхур, и все живущие в доме твоем, пойдете в плен; и придешь в Вавилон, и там умрешь, и там будешь похоронен, ты, и все друзья твои, которым ты ложно пророчествовал. -

7 Ты увлек меня за собою, Иегова, и я позволил увлечь себя; Ты преодолел меня и превозмог; я сделался вседневным посмеянием, всяк ругается надо мною.

8 Ибо лишь только начну говорить, должен поднимать вопль; кричу: обида и напасть! ибо слово Иеговы обратилось в поругание мне, и в повседневное порицание.

9 И подумал я: не стану я напоминать о сем, и не буду говорить более Его именем; но оно стало в сердце моем, как огонь горящий; заключен в костях моих, и я устал, удерживая, и не могу.

10 Ибо слышу злословие многих; отвсюду страх: скажите, ` говорят они, и мы сделаем донос на него`. Всякий человек мира моего наблюдает, когда споткнусь. `А может быть, он проговорится в чем, и мы одолеем его, и отомстим ему`.

11 Но со мною Иегова, как храбрый воин: потому гонители мои споткнутся и не одолеют; сильно посрамятся, поелику будут действовать неразумно; посрамление будет вечное, незабываемое.

12 Ибо Иегова воинств есть испытатель верный; Он видит внутренность и сердце. Увижу мщение Твое над ними, ибо на Тебя возлагаю дело мое.

13 Поите Иегове, хвалите Иегову; ибо Он спасает душу бедного из руки злодеев. -

14 Проклят тот день, в который я родился, день в который родила меня мать моя, да не будет благословен!

15 Проклят тот человек, который отцу моему принес весть и сказал: у тебя родился сын; и тем обрадовал его.

16 И да будет с тем человеком, как с городами, которые разрушил Иегова и не пощадил; и пусть он слышит поутру вопль, а в полуденное время стон.

17 Почему не убили меня в самой утробе, так чтоб мать моя была мне гробом, и чрево ее оставалось вечно беременно?

18 Для чего вышел я из утробы, чтоб видеть горесть и муку, и чтоб дни мои исчезали в бесславии?

Єремiя

Розділ 20

1 І почув Пашху́р, — Іммерів син, священик, що був ста́ршим нагля́дачем, начальник Господнього дому, — Єремію, що пророкував ці слова́.

2 І Пашхур набив пророка Єремію, і посадив його у в'язни́цю, що була в горі́шній брамі Веніяминовій, що в Господньому домі.

3 І сталося наступного дня, і вивів Пашхур Єремію з в'язни́ці, а Єремія промовив до нього: Не Пашхур Господь дав ім'я́ тобі, а тільки Маґор-Міссавів.

4 Бо так промовляє Господь: Ось Я зроблю́ тебе жа́хом для тебе самого та для всіх твоїх при́ятелів, і вони попа́дають від меча ворогів своїх, а очі твої будуть бачити це. А всього Юду віддам у руку царя вавилонського, і він нажене їх до Вавилону, і позабиває їх мечем.

5 І дам увесь скарб цього міста та ввесь його здо́буток, і всю коштовність його, та всі скарби́ юдських царів, — усе це дам у руку їхніх ворогів, і вони пограбують їх, і ві́зьмуть їх та й відведу́ть їх до Вавилону.

6 А ти, Пашхуре, та всі ме́шканці дому твого́ пі́дете до поло́ну. І при́йдеш ти до Вавилону, і помреш там, і будеш похований ти та всі твої при́ятелі, яким ти неправдиво пророкував.

7 Намовля́в мене, Господи, — і був я намо́влений, Ти взяв міцно мене — й перемі́г! Я став цілий день посміхо́вищем, кожен глузу́є із мене.

8 Бо коли тільки я говорю́, то кричу́, кличу: „Ґвалт!“ та „Грабі́ж“! і так сталося слово Господнє мені цілий день за ганьбу й посміхо́вище.

9 І я був сказав: Не буду Його споминати, і не буду вже Йме́нням Його говорити! І стало це в серці моїм, як огонь той палю́чий, замкне́ний у ко́стях моїх, — і я змучивсь тримати його й більш не мо́жу!

10 Бо чув я обмову числе́нних, — ось о́страх навко́ло: Розкажіть, — доне́семо на нього! Кожен муж, який в мирі зо мною, чатує мого упа́дку та каже: „Може буде обма́нений — і переможемо його, і помстимо́ся над ним!“

11 Та зо мною Господь, як поту́жний сила́ч, тому ті, хто женеться за мною, спіткну́ться та не перемо́жуть! Будуть сильно вони посоро́млені, бо робили без ро́зуму,— вічний сором їм буде, який не забу́деться!

12 А Госпо́дь Савао́т випробо́вує праведного, бачить ни́рки та серце. Хай над ними побачу я по́мсту Твою, бо Тобі я відкрив свою справу!

13 Співайте пісні Господе́ві, усі хваліть Господа, бо спасає Він душу убогого від руки лиході́їв!

14 Прокля́тий той день, коли я народився, день, коли породила мене моя мати, хай благослове́нний не буде!

15 Прокля́тий той муж, який сповісти́в мого батька, гово́рячи: „Народи́лось тобі дитя-хло́пець“, а тим справді потішив його!

16 І бодай стався муж той, немов ті міста́, що Господь зруйнував й не пожалував їх, і нехай чує крик він ура́нці, а ле́мент військо́вий у ча́сі полу́дня,

17 за те, що в утро́бі мене не забив, — і тоді була б стала мені моя мати за гріб мій, а утро́ба її вагітно́ю навіки була́ б!

18 Чого́ то з утро́би я вийшов, щоб бачити кло́піт й скорбо́ту, і на́що кінча́ються в соромі ці мої дні?

Книга пророка Иеремии Глава 20	Єремiя Розділ 20
1 Пашхур, сын Иммера, священник, главный начальник в доме Иеговы, слышал, когда Иеремия пророчески изрек слова сии.	1 І почув Пашху́р, — Іммерів син, священик, що був ста́ршим нагля́дачем, начальник Господнього дому, — Єремію, що пророкував ці слова́.
2 И бил Пашхур Иеремию пророка, и посадил его в колоду, которая у верхних ворот вениаминовых, при доме Иеговы.	2 І Пашхур набив пророка Єремію, і посадив його у в'язни́цю, що була в горі́шній брамі Веніяминовій, що в Господньому домі.
3 На другой день Пашхур выпустил Иеремию из колоды, и сказал ему Иеремия: не именем Пашхура {широко вокруг} назовет тебя Иегова, но Магор Миссавив {отовсюду страх}.	3 І сталося наступного дня, і вивів Пашхур Єремію з в'язни́ці, а Єремія промовив до нього: Не Пашхур Господь дав ім'я́ тобі, а тільки Маґор-Міссавів.
4 Ибо так говорит Иегова: вот, Я наведу страх на тебя, и на всех друзей твоих; и падут от меча врагов своих; твои глаза это увидят. И всю Иудею предам в руки царя вавилонского, и переселит их в Вавилон, и поразит их мечом.	4 Бо так промовляє Господь: Ось Я зроблю́ тебе жа́хом для тебе самого та для всіх твоїх при́ятелів, і вони попа́дають від меча ворогів своїх, а очі твої будуть бачити це. А всього Юду віддам у руку царя вавилонського, і він нажене їх до Вавилону, і позабиває їх мечем.
5 И отдам все богатство сего города, и все имущество его, и все драгоценности его, и все сокровища царей иудейских отдам в руки врагов их; и разграбят оное, и возьмут, и отнесут оное в Вавилон.	5 І дам увесь скарб цього міста та ввесь його здо́буток, і всю коштовність його, та всі скарби́ юдських царів, — усе це дам у руку їхніх ворогів, і вони пограбують їх, і ві́зьмуть їх та й відведу́ть їх до Вавилону.
6 И ты, Пашхур, и все живущие в доме твоем, пойдете в плен; и придешь в Вавилон, и там умрешь, и там будешь похоронен, ты, и все друзья твои, которым ты ложно пророчествовал. -	6 А ти, Пашхуре, та всі ме́шканці дому твого́ пі́дете до поло́ну. І при́йдеш ти до Вавилону, і помреш там, і будеш похований ти та всі твої при́ятелі, яким ти неправдиво пророкував.
7 Ты увлек меня за собою, Иегова, и я позволил увлечь себя; Ты преодолел меня и превозмог; я сделался вседневным посмеянием, всяк ругается надо мною.	7 Намовля́в мене, Господи, — і був я намо́влений, Ти взяв міцно мене — й перемі́г! Я став цілий день посміхо́вищем, кожен глузу́є із мене.
8 Ибо лишь только начну говорить, должен поднимать вопль; кричу: обида и напасть! ибо слово Иеговы обратилось в поругание мне, и в повседневное порицание.	8 Бо коли тільки я говорю́, то кричу́, кличу: „Ґвалт!“ та „Грабі́ж“! і так сталося слово Господнє мені цілий день за ганьбу й посміхо́вище.
9 И подумал я: не стану я напоминать о сем, и не буду говорить более Его именем; но оно стало в сердце моем, как огонь горящий; заключен в костях моих, и я устал, удерживая, и не могу.	9 І я був сказав: Не буду Його споминати, і не буду вже Йме́нням Його говорити! І стало це в серці моїм, як огонь той палю́чий, замкне́ний у ко́стях моїх, — і я змучивсь тримати його й більш не мо́жу!
10 Ибо слышу злословие многих; отвсюду страх: скажите, ` говорят они, и мы сделаем донос на него`. Всякий человек мира моего наблюдает, когда споткнусь. `А может быть, он проговорится в чем, и мы одолеем его, и отомстим ему`.	10 Бо чув я обмову числе́нних, — ось о́страх навко́ло: Розкажіть, — доне́семо на нього! Кожен муж, який в мирі зо мною, чатує мого упа́дку та каже: „Може буде обма́нений — і переможемо його, і помстимо́ся над ним!“
11 Но со мною Иегова, как храбрый воин: потому гонители мои споткнутся и не одолеют; сильно посрамятся, поелику будут действовать неразумно; посрамление будет вечное, незабываемое.	11 Та зо мною Господь, як поту́жний сила́ч, тому ті, хто женеться за мною, спіткну́ться та не перемо́жуть! Будуть сильно вони посоро́млені, бо робили без ро́зуму,— вічний сором їм буде, який не забу́деться!
12 Ибо Иегова воинств есть испытатель верный; Он видит внутренность и сердце. Увижу мщение Твое над ними, ибо на Тебя возлагаю дело мое.	12 А Госпо́дь Савао́т випробо́вує праведного, бачить ни́рки та серце. Хай над ними побачу я по́мсту Твою, бо Тобі я відкрив свою справу!
13 Поите Иегове, хвалите Иегову; ибо Он спасает душу бедного из руки злодеев. -	13 Співайте пісні Господе́ві, усі хваліть Господа, бо спасає Він душу убогого від руки лиході́їв!
14 Проклят тот день, в который я родился, день в который родила меня мать моя, да не будет благословен!	14 Прокля́тий той день, коли я народився, день, коли породила мене моя мати, хай благослове́нний не буде!
15 Проклят тот человек, который отцу моему принес весть и сказал: у тебя родился сын; и тем обрадовал его.	15 Прокля́тий той муж, який сповісти́в мого батька, гово́рячи: „Народи́лось тобі дитя-хло́пець“, а тим справді потішив його!
16 И да будет с тем человеком, как с городами, которые разрушил Иегова и не пощадил; и пусть он слышит поутру вопль, а в полуденное время стон.	16 І бодай стався муж той, немов ті міста́, що Господь зруйнував й не пожалував їх, і нехай чує крик він ура́нці, а ле́мент військо́вий у ча́сі полу́дня,
17 Почему не убили меня в самой утробе, так чтоб мать моя была мне гробом, и чрево ее оставалось вечно беременно?	17 за те, що в утро́бі мене не забив, — і тоді була б стала мені моя мати за гріб мій, а утро́ба її вагітно́ю навіки була́ б!
18 Для чего вышел я из утробы, чтоб видеть горесть и муку, и чтоб дни мои исчезали в бесславии?	18 Чого́ то з утро́би я вийшов, щоб бачити кло́піт й скорбо́ту, і на́що кінча́ються в соромі ці мої дні?

⚡ 1.0x

Ветхий
завет

Новый
завет

Книга пророка Иеремии

Глава 20

Єремiя

Розділ 20

Книга пророка Иеремии

Глава 20

Єремiя

Розділ 20

Ветхий завет

Новый завет

Книга пророка Иеремии

Глава 20

Єремiя

Розділ 20

Книга пророка Иеремии

Глава 20

Єремiя

Розділ 20

Ветхий
завет

Новый
завет