Книга пророка ИеремииГлава 17 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
19 |
20 И говори им: выслушайте слово Иеговы, цари иудейские, и вся Иудея, и все жители Иерусалима, входящие сими вратами. |
21 Так говорит Иегова: берегите души свои, и не носите нош в день субботний, и не вносите их вратами иерусалимскими. |
22 И не выносите нош из домов ваших в день субботний, и никакого дела не делайте, но святите день субботний так, как Я повелел отцам вашим, |
23 Которые впрочем не слушали, и не приклонили уха своего, и шею свою сделали упругою, чтоб не слушать и не принимать наставления. |
24 А вы, если послушаете Меня в том, говорит Иегова, чтоб не носить нош вратами сего города в день субботний, и святить день субботний, не делая в оный никакого дела; |
25 То вратами сего города будут ходить цари и князи, сидящие на престоле Давида, ездящие на колесницах и конях, они и князья их, Иудеи, и жители Иерусалима, и город сей будет обитаем вечно. |
26 И будут приходить из городов иудейских, и из окрестностей Иерусалима, и из земли Вениаминовой, и с низменности, и с гор, и с юга, несущие всесожжение и жертву, и хлебное приношение, и ливан, и возносящие благодарение в дом Иеговы. |
27 А если не послушаете Меня в том, чтобы святить день субботний и не носить нош, входя во врата Иерусалимские в день субботний; то возжгу огонь во вратах его, и он пожрет чертоги Иерусалима, и не потухнет. |
ЄремiяРозділ 17 |
1 |
2 Як про синів своїх, так пам'ятають про жерто́вники свої та своїх Аше́р при зеленому де́реві, на високих підгі́рках, |
3 про го́ру на полі. Багатство твоє й твої ска́рби на здо́бич віддам, пагірки жерто́вні твої — за гріх по всіляких границях твоїх. |
4 І опустиш ти руку свою спа́дку свого, що Я дав був тобі. І вчиню́, що ти бу́деш служити своїм ворогам у тім кра́ї, якого не знаєш, бо огонь запали́ли ви в гніві Моїм, й аж навіки пала́тиме він! |
5 Так говорить Господь: Прокля́тий той муж, що надію кладе́ на люди́ну, і робить раме́ном своїм слабу плоть, а від Господа серце його відступає! |
6 І він бу́де, як голий той кущ у степу́, і не побачить, щоб добре прийшло́, і він пробува́тиме в кра́ї сухому в пустині, у кра́ї солоному та незаме́шканому. |
7 Благослове́нний той муж, що поклада́ється на Господа, що Господь — то надія його! |
8 І він бу́де, як дерево те, над водою поса́джене, що над пото́ком пускає корі́ння своє, і не боїться, як при́йде спеко́та, — і його листя зелене, і в році посу́хи не буде жури́тись, і не перестане прино́сити пло́ду! |
9 Людське серце найлукавіше над все та невиго́йне, хто пізнає його? |
10 Я Господь, що досліджує серце, що випробо́вує ни́рки, щоб кожному дати згідно з пу́ттю його, за пло́дом учи́нків його́. |
11 Куропа́тва виси́джує я́йця, яких не прине́сла, — це той, хто багатство набув, та неправдою: він покине його в половині днів своїх, і стане безу́мним при своєму кінці́. |
12 Трон слави, висо́кий від віку, — це місце нашої святині! |
13 Надіє Ізраїлева, Господи, — посоро́млені будуть усі, хто Тебе залиша́є! Ті, що Мене покида́ють, на піску́ будуть списані, бо вони поки́нули Господа, джерело живої води. |
14 Уздоров мене, Господи, і буду вздоро́влений я, спаси Ти мене, і я буду спасе́ний, — бо Ти слава моя! |
15 Ось вони мені кажуть: „Де слово Господнє? Нехай воно при́йде!“ |
16 А я не відтягавсь бути па́стирем в Тебе, не жада́в злого дня, Ти це знаєш, — що вихо́дило з уст моїх, те перед лицем Твоїм явне було́. |
17 Не будь Ти для мене страхі́ттям, — на день зла Ти моє пристано́вище! |
18 Бодай посоро́мились ті, хто мене переслі́дує, а я щоб не був посоро́млений, нехай побенте́жені бу́дуть вони, а я хай не буду збенте́жений, день злого на них наведи́ та зламай їх подві́йним злама́нням! |
19 |
20 І скажеш до них: Послухайте слова Господнього, царі юдські й уся Юдеє, та всі ме́шканці Єрусалиму, що входите брамами тими. |
21 Так говорить Господь: Стережіться за ду́ші свої, і не носіть тягару́ за субо́тнього дня, і не носіть його бра́мами Єрусалиму. |
22 І не носіть тягару́ з домів ваших субо́тнього дня, і жо́дної праці робити не бу́дете, і день субо́тній освя́тите, як Я вашим батька́м наказав був! |
23 Та вони не послухали, й вуха свого не схили́ли, і вчинили себе тугоши́їми, щоб не слухатися та не брати навча́ння. |
24 I буде, якщо Мене справді ви бу́дете слу́хатись, — каже Господь, — щоб тягару́ не носити в брами міста цього́ за субо́тнього дня, і щоб освяти́ти день суботній, і щоб жодної праці в цей день не робити, — |
25 то ходи́тимуть бра́мами міста цього царі та князі́, що будуть сидіти на троні Давидовім, що їздити будуть колесни́цями й кі́ньми, вони й їхні прави́телі, юдеї та ме́шканці Єрусалиму, і це місто стоятиме вічно! |
26 І будуть прихо́дити з Ю́диних міст та з око́лиць Єрусалиму, і з кра́ю Веніяминового, і з рівни́ни, і з гір, і з пі́вдня, і цілопа́лення й жертви прино́сити бу́дуть, та жертву хлі́бну, і ла́дан, і будуть прино́сити жертву подяки до дому Господнього. |
27 А якщо ви Мене не послу́хаєтесь, щоб святити день субо́тній і щоб тягару́ не носити, і щоб бра́мами Єрусалиму субо́тнього дня не ходити, то огонь підпалю́ в їхніх брамах, і він поїсть єрусалимські пала́ти, — і не пога́сне! |
Книга пророка ИеремииГлава 17 |
ЄремiяРозділ 17 |
1 |
1 |
2 |
2 Як про синів своїх, так пам'ятають про жерто́вники свої та своїх Аше́р при зеленому де́реві, на високих підгі́рках, |
3 |
3 про го́ру на полі. Багатство твоє й твої ска́рби на здо́бич віддам, пагірки жерто́вні твої — за гріх по всіляких границях твоїх. |
4 |
4 І опустиш ти руку свою спа́дку свого, що Я дав був тобі. І вчиню́, що ти бу́деш служити своїм ворогам у тім кра́ї, якого не знаєш, бо огонь запали́ли ви в гніві Моїм, й аж навіки пала́тиме він! |
5 |
5 Так говорить Господь: Прокля́тий той муж, що надію кладе́ на люди́ну, і робить раме́ном своїм слабу плоть, а від Господа серце його відступає! |
6 |
6 І він бу́де, як голий той кущ у степу́, і не побачить, щоб добре прийшло́, і він пробува́тиме в кра́ї сухому в пустині, у кра́ї солоному та незаме́шканому. |
7 |
7 Благослове́нний той муж, що поклада́ється на Господа, що Господь — то надія його! |
8 |
8 І він бу́де, як дерево те, над водою поса́джене, що над пото́ком пускає корі́ння своє, і не боїться, як при́йде спеко́та, — і його листя зелене, і в році посу́хи не буде жури́тись, і не перестане прино́сити пло́ду! |
9 |
9 Людське серце найлукавіше над все та невиго́йне, хто пізнає його? |
10 |
10 Я Господь, що досліджує серце, що випробо́вує ни́рки, щоб кожному дати згідно з пу́ттю його, за пло́дом учи́нків його́. |
11 |
11 Куропа́тва виси́джує я́йця, яких не прине́сла, — це той, хто багатство набув, та неправдою: він покине його в половині днів своїх, і стане безу́мним при своєму кінці́. |
12 |
12 Трон слави, висо́кий від віку, — це місце нашої святині! |
13 |
13 Надіє Ізраїлева, Господи, — посоро́млені будуть усі, хто Тебе залиша́є! Ті, що Мене покида́ють, на піску́ будуть списані, бо вони поки́нули Господа, джерело живої води. |
14 |
14 Уздоров мене, Господи, і буду вздоро́влений я, спаси Ти мене, і я буду спасе́ний, — бо Ти слава моя! |
15 |
15 Ось вони мені кажуть: „Де слово Господнє? Нехай воно при́йде!“ |
16 |
16 А я не відтягавсь бути па́стирем в Тебе, не жада́в злого дня, Ти це знаєш, — що вихо́дило з уст моїх, те перед лицем Твоїм явне було́. |
17 |
17 Не будь Ти для мене страхі́ттям, — на день зла Ти моє пристано́вище! |
18 |
18 Бодай посоро́мились ті, хто мене переслі́дує, а я щоб не був посоро́млений, нехай побенте́жені бу́дуть вони, а я хай не буду збенте́жений, день злого на них наведи́ та зламай їх подві́йним злама́нням! |
19 |
19 |
20 И говори им: выслушайте слово Иеговы, цари иудейские, и вся Иудея, и все жители Иерусалима, входящие сими вратами. |
20 І скажеш до них: Послухайте слова Господнього, царі юдські й уся Юдеє, та всі ме́шканці Єрусалиму, що входите брамами тими. |
21 Так говорит Иегова: берегите души свои, и не носите нош в день субботний, и не вносите их вратами иерусалимскими. |
21 Так говорить Господь: Стережіться за ду́ші свої, і не носіть тягару́ за субо́тнього дня, і не носіть його бра́мами Єрусалиму. |
22 И не выносите нош из домов ваших в день субботний, и никакого дела не делайте, но святите день субботний так, как Я повелел отцам вашим, |
22 І не носіть тягару́ з домів ваших субо́тнього дня, і жо́дної праці робити не бу́дете, і день субо́тній освя́тите, як Я вашим батька́м наказав був! |
23 Которые впрочем не слушали, и не приклонили уха своего, и шею свою сделали упругою, чтоб не слушать и не принимать наставления. |
23 Та вони не послухали, й вуха свого не схили́ли, і вчинили себе тугоши́їми, щоб не слухатися та не брати навча́ння. |
24 А вы, если послушаете Меня в том, говорит Иегова, чтоб не носить нош вратами сего города в день субботний, и святить день субботний, не делая в оный никакого дела; |
24 I буде, якщо Мене справді ви бу́дете слу́хатись, — каже Господь, — щоб тягару́ не носити в брами міста цього́ за субо́тнього дня, і щоб освяти́ти день суботній, і щоб жодної праці в цей день не робити, — |
25 То вратами сего города будут ходить цари и князи, сидящие на престоле Давида, ездящие на колесницах и конях, они и князья их, Иудеи, и жители Иерусалима, и город сей будет обитаем вечно. |
25 то ходи́тимуть бра́мами міста цього царі та князі́, що будуть сидіти на троні Давидовім, що їздити будуть колесни́цями й кі́ньми, вони й їхні прави́телі, юдеї та ме́шканці Єрусалиму, і це місто стоятиме вічно! |
26 И будут приходить из городов иудейских, и из окрестностей Иерусалима, и из земли Вениаминовой, и с низменности, и с гор, и с юга, несущие всесожжение и жертву, и хлебное приношение, и ливан, и возносящие благодарение в дом Иеговы. |
26 І будуть прихо́дити з Ю́диних міст та з око́лиць Єрусалиму, і з кра́ю Веніяминового, і з рівни́ни, і з гір, і з пі́вдня, і цілопа́лення й жертви прино́сити бу́дуть, та жертву хлі́бну, і ла́дан, і будуть прино́сити жертву подяки до дому Господнього. |
27 А если не послушаете Меня в том, чтобы святить день субботний и не носить нош, входя во врата Иерусалимские в день субботний; то возжгу огонь во вратах его, и он пожрет чертоги Иерусалима, и не потухнет. |
27 А якщо ви Мене не послу́хаєтесь, щоб святити день субо́тній і щоб тягару́ не носити, і щоб бра́мами Єрусалиму субо́тнього дня не ходити, то огонь підпалю́ в їхніх брамах, і він поїсть єрусалимські пала́ти, — і не пога́сне! |