ВторозакониеГлава 31 |
|
1 |
|
2 И сказал им: теперь мне сто двадцать лет, я не могу уже выходить и входить, и Господь сказал мне: ты не перейдешь за Иордан сей. |
|
3 Иегова, Бог твой, будет предшествовать тебе, Он истребит народы сии от лица твоего, и ты овладеешь ими; Иисус будет предшествовать тебе, как говорил Господь. |
|
4 И поступит Господь с ними так же, как Он поступил с Сигоном и Огом, [двумя] царями Аморрейскими, [которые были по ту сторону Иордана,] и с землею их, которых Он истребил. |
|
5 Когда Господь предаст их вам, тогда поступите с ними по всем заповедям, какие заповедал я вам. |
|
6 Будьте тверды и мужественны, не бойтесь, [не ужасайтесь] и не страшитесь их; ибо Иегова, Бог твой, Сам пойдет с тобою, [и] не отступит от тебя и не оставит тебя. |
|
7 И призвал Моисей Иисуса, и пред очами всех Израильтян сказал ему: будь тверд и мужествен, ибо ты войдешь с народом сим в землю, о которой Господь клялся отцам его, дать ему, и ты разделишь ее на уделы ему. |
|
8 Господь Сам пойдет пред тобою, Сам будет с тобою, не отступит от тебя и не оставит тебя, не бойся и не ужасайся. |
|
9 И написал Моисей [все слова] закона сего [в книгу], и отдал его священникам, сынам Левииным, носящим ковчег завета Господня, и всем старейшинам [сынов] Израилевых. |
|
10 И завещал им Моисей [в тот день] и сказал: по прошествии семи лет, в год прощения, в праздник кущей, |
|
11 Когда весь Израиль придет явиться пред лице Иеговы, Бога твоего, на место, которое изберет [Господь], читай сей закон пред всем Израилем в слух его. |
|
12 Собери народ, мужей и жен и детей, и пришельцев твоих, которые будут в жилищах твоих, чтобы они слушали, и чтобы учились и боялись Иеговы, Бога вашего, и старались исполнять все слова закона сего. |
|
13 Тогда и сыны их, которые не знают сего, услышат и научатся бояться Иеговы, Бога вашего, во все дни, пока вы будете жить на земле, в которую вы переходите за Иордан, чтоб взять ее в наследие. |
|
14 И сказал Господь Моисею: вот, дни твои приблизились к смерти, призови Иисуса и станьте у [дверей] скинии собрания, и Я дам ему наставления. И пришел Моисей и Иисус [к скинии собрания], и стали у [дверей] скинии собрания. |
|
15 И явился Господь в скинии в столпе облачном [и стал у дверей скинии собрания], и стал столп облачный у дверей скинии [собрания]. |
|
16 И сказал Господь Моисею: вот, ты почиешь с отцами твоими, и станет народ сей блудно ходить вслед чужих богов той земли, в которую он вступает, и оставит Меня и нарушит завет Мой, который Я поставил с ним. |
|
17 И возгорится гнев Мой на него в тот день, и Я оставлю его и сокрою лице Мое от него, и он истреблен будет, и постигнут его многие бедствия и скорби, и скажет он в тот день: не потому ли постигли меня сии бедствия, что нет [Господа] Бога моего среди меня? |
|
18 Я сокрою лице Мое [от них] в тот день за все беззакония его, которые он сделает, обратившись к другим богам. |
|
19 Итак, напишите себе [слова] песни сей, и научи ей сынов Израилевых и вложи ее в уста их, чтобы песнь сия была Мне свидетельством на сынов Израилевых. |
|
20 Ибо Я введу их в землю [добрую], так как Я клялся отцам их, [дать им землю,] где течет молоко и мед, и они будут есть, и насытятся и утучнеют, и обратятся к другим богам, и будут служить им, а Меня отвергнут и нарушат завет Мой, [который Я завещал им]. |
|
21 И когда постигнут их многие бедствия и скорби, тогда песнь сия будет против них свидетельством, ибо она не выйдет [из уст их и] из уст потомства их. Я знаю мысли их, которые они имеют ныне [здесь], прежде нежели Я ввел их в [добрую] землю, о которой Я клялся [отцам их]. |
|
22 И написал Моисей песнь сию в тот день, и научил ей сынов Израилевых. |
|
23 И заповедал Господь Иисусу сыну Навину и сказал [ему]: будь тверд и мужествен, ибо ты введешь сынов Израилевых в землю, о которой Я клялся им, и Я буду с тобою. |
|
24 Когда Моисей вписал в книгу все слова закона сего до конца, |
|
25 Тогда Моисей дал повеление Левитам, носящим ковчег завета Господня, и сказал: |
|
26 Возьмите сию книгу закона и положите ее с боку ковчега завета Иеговы, Бога вашего, и она там будет свидетельством на вас. |
|
27 Ибо я знаю упорство твое и жестоковыйность твою: вот и тогда, когда я живу с вами ныне, вы упорны против Господа; кольми паче по смерти моей. |
|
28 Соберите ко мне всех старейшин колен ваших [и судей ваших] и надзирателей ваших, и я скажу в слух их [все] слова сии и призову во свидетельство на них небо и землю. |
|
29 Ибо я знаю, что по смерти моей вы развратитесь и уклонитесь от пути, который я завещал вам, и в последствии времени сретят вас бедствия за то, что вы будете делать беззаконие пред очами Иеговы [Бога], раздражая Его делами рук своих. |
|
30 И изрек Моисей в слух всего собрания Израильтян слова песни сей до конца. |
Повторення ЗаконуРозділ 31 |
|
1 |
|
2 та й сказав їм: „Я сьогодні віку ста й двадцяти́ літ. Не можу вже вихо́дити та вхо́дити, і Господь сказав мені: Не пере́йдеш ти цього Йорда́ну. |
|
3 Господь, Бог твій, — Він пі́де перед тобою, Він вигубить ці народи перед тобою, і ти заволодієш ними. Ісус пере́йде перед тобою, як говорив був Господь. |
|
4 І зробить їм Господь, як зробив був Сигонові та Оґові, аморейським царям та їхньому кра́єві, яких вигубив Він. |
|
5 І дасть їх Господь перед вас, а ви зробите їм згідно з усією за́повіддю, що я вам наказав був. |
|
6 Будьте сильні та відважні, не бі́йтеся, не лякайтеся перед ними, бо Господь, Бог твій, Він Той, хто ходить з тобою, — не опу́стить Він тебе й не покине тебе“. |
|
7 І покликав Мойсей Ісуса, та й до нього сказав на оча́х усього Ізраїля: „Будь сильний та відважний, бо ти вві́йдеш з цим наро́дом до того кра́ю, якого Господь заприсягну́в їхнім батькам, щоб їм дати, і ти даси їм його на спа́док. |
|
8 А Господь, Він Той, що пі́де перед тобою, — не опустить тебе й не покине тебе, — не бійся й не лякайся“. |
|
9 І написав Мойсей цього Зако́на, та й дав його до священиків, Левієвих синів, що носять ковче́га Господнього заповіту, та до всіх Ізраїлевих старши́х. |
|
10 |
|
11 коли при́йде ввесь Ізраїль з'явитися перед лицем Господа, Бога свого, у місці, яке вибере Він, будеш читати цього Зако́на перед усім Ізраїлем до їхніх ушей. |
|
12 Збери той народ, — чоловіків, і жінок, і дітей, і прихо́дька свого, що в твоїх брамах, щоб вони чули й щоб навчалися, і боялися Господа, Бога вашого, і доде́ржували виконувати всі слова цього Зако́ну. |
|
13 А їхні сини, що не знали, будуть чути та навчатися боятися Господа, Бога вашого, по всі дні, що ви жи́тимете на цій землі, куди ви перехо́дите Йорда́н, щоб посісти її“. |
|
14 |
|
15 І появився Господь у скинії в стовпі хмари, і став той стовп хмари біля скинійного входу. |
|
16 І сказав Господь до Мойсея: „Ось ти спочинеш з батьками своїми, а цей наро́д устане та й буде блудодіяти з богами того чужого Кра́ю, куди він увіхо́дить, щоб бути в сере́дині його, і покине Мене, і зламає заповіта Мого, що склав був Я з ним. |
|
17 І того дня запа́литься Мій гнів на нього, і Я покину їх, і сховаю Своє лице від них, а він буде знищений, і зна́йдуть його числе́нні нещастя та у́тиски. І скаже він того дня: „Хіба не через те, що нема в мене мого Бога, знайшли мене ці нещастя?“ |
|
18 А Я того дня конче сховаю лице Своє через усе те зло, що зробив він, бо зверну́вся до інших богів. |
|
19 |
|
20 Коли Я введу́ його до тієї землі, яку присягнув його батька́м, що тече молоком та медом, і він буде їсти й наси́титься, і потовстіє, і звернеться до інших богів, і будуть служити їм, а Мене кинуть з обра́зою, і зламає він заповіта Мого, |
|
21 то станеться, коли зна́йдуть його численні нещастя та утиски, що пісня ця стане проти нього за свідка, бо вона не забу́деться з уст насіння його. Бо Я знаю наставлення серця його, що він чинить сьогодні, перше ніж введу його до того кра́ю, що Я присягнув“. |
|
22 І написав Мойсей ту пісню того дня, і навчив її Ізраїлевих синів. |
|
23 І наказав він Ісусові, Нави́новому синові, та й сказав: „Будь сильний та відважний, бо ти впрова́диш Ізраїлевих синів до того кра́ю, що Я присягнув їм, а Я буду з тобою“. |
|
24 І сталося, як Мойсей скінчи́в писати слова цього Зако́ну до книги аж до кінця їх, |
|
25 то Мойсей наказав Леви́там, що носять ковче́га Господнього заповіту, говорячи: |
|
26 „Візьміть книгу цього Зако́ну, і покладіть її збоку ковче́га заповіту Господа, Бога вашого, і вона буде там на тебе за свідка. |
|
27 Бо я знаю неслухня́ність твою та тверду́ твою шию. Бо ще сьогодні, коли я живу з вами, ви були́ неслухня́ні Господе́ві, а тим більш будете по смерті моїй! |
|
28 Зберіть до мене всіх старши́х ваших племе́н та урядників ваших, а я буду промовляти до їхніх ушей ці слова́, і покличу небо й землю на сві́дчення проти них. |
|
29 Бо я знаю, що по смерті моїй, псуючися, зіпсуєтеся ви, і відхилитесь з тієї дороги, яку я наказав вам, і в кінці днів спітка́є вас нещастя, коли будете робити зло в Господніх оча́х, щоб гніви́ти Його чином своїх рук“. |
|
30 І промовляв Мойсей до ушей всієї Ізраїлевої громади слова́ оцієї пісні аж до закінчення їх: |
ВторозакониеГлава 31 |
Повторення ЗаконуРозділ 31 |
|
1 |
1 |
|
2 И сказал им: теперь мне сто двадцать лет, я не могу уже выходить и входить, и Господь сказал мне: ты не перейдешь за Иордан сей. |
2 та й сказав їм: „Я сьогодні віку ста й двадцяти́ літ. Не можу вже вихо́дити та вхо́дити, і Господь сказав мені: Не пере́йдеш ти цього Йорда́ну. |
|
3 Иегова, Бог твой, будет предшествовать тебе, Он истребит народы сии от лица твоего, и ты овладеешь ими; Иисус будет предшествовать тебе, как говорил Господь. |
3 Господь, Бог твій, — Він пі́де перед тобою, Він вигубить ці народи перед тобою, і ти заволодієш ними. Ісус пере́йде перед тобою, як говорив був Господь. |
|
4 И поступит Господь с ними так же, как Он поступил с Сигоном и Огом, [двумя] царями Аморрейскими, [которые были по ту сторону Иордана,] и с землею их, которых Он истребил. |
4 І зробить їм Господь, як зробив був Сигонові та Оґові, аморейським царям та їхньому кра́єві, яких вигубив Він. |
|
5 Когда Господь предаст их вам, тогда поступите с ними по всем заповедям, какие заповедал я вам. |
5 І дасть їх Господь перед вас, а ви зробите їм згідно з усією за́повіддю, що я вам наказав був. |
|
6 Будьте тверды и мужественны, не бойтесь, [не ужасайтесь] и не страшитесь их; ибо Иегова, Бог твой, Сам пойдет с тобою, [и] не отступит от тебя и не оставит тебя. |
6 Будьте сильні та відважні, не бі́йтеся, не лякайтеся перед ними, бо Господь, Бог твій, Він Той, хто ходить з тобою, — не опу́стить Він тебе й не покине тебе“. |
|
7 И призвал Моисей Иисуса, и пред очами всех Израильтян сказал ему: будь тверд и мужествен, ибо ты войдешь с народом сим в землю, о которой Господь клялся отцам его, дать ему, и ты разделишь ее на уделы ему. |
7 І покликав Мойсей Ісуса, та й до нього сказав на оча́х усього Ізраїля: „Будь сильний та відважний, бо ти вві́йдеш з цим наро́дом до того кра́ю, якого Господь заприсягну́в їхнім батькам, щоб їм дати, і ти даси їм його на спа́док. |
|
8 Господь Сам пойдет пред тобою, Сам будет с тобою, не отступит от тебя и не оставит тебя, не бойся и не ужасайся. |
8 А Господь, Він Той, що пі́де перед тобою, — не опустить тебе й не покине тебе, — не бійся й не лякайся“. |
|
9 И написал Моисей [все слова] закона сего [в книгу], и отдал его священникам, сынам Левииным, носящим ковчег завета Господня, и всем старейшинам [сынов] Израилевых. |
9 І написав Мойсей цього Зако́на, та й дав його до священиків, Левієвих синів, що носять ковче́га Господнього заповіту, та до всіх Ізраїлевих старши́х. |
|
10 И завещал им Моисей [в тот день] и сказал: по прошествии семи лет, в год прощения, в праздник кущей, |
10 |
|
11 Когда весь Израиль придет явиться пред лице Иеговы, Бога твоего, на место, которое изберет [Господь], читай сей закон пред всем Израилем в слух его. |
11 коли при́йде ввесь Ізраїль з'явитися перед лицем Господа, Бога свого, у місці, яке вибере Він, будеш читати цього Зако́на перед усім Ізраїлем до їхніх ушей. |
|
12 Собери народ, мужей и жен и детей, и пришельцев твоих, которые будут в жилищах твоих, чтобы они слушали, и чтобы учились и боялись Иеговы, Бога вашего, и старались исполнять все слова закона сего. |
12 Збери той народ, — чоловіків, і жінок, і дітей, і прихо́дька свого, що в твоїх брамах, щоб вони чули й щоб навчалися, і боялися Господа, Бога вашого, і доде́ржували виконувати всі слова цього Зако́ну. |
|
13 Тогда и сыны их, которые не знают сего, услышат и научатся бояться Иеговы, Бога вашего, во все дни, пока вы будете жить на земле, в которую вы переходите за Иордан, чтоб взять ее в наследие. |
13 А їхні сини, що не знали, будуть чути та навчатися боятися Господа, Бога вашого, по всі дні, що ви жи́тимете на цій землі, куди ви перехо́дите Йорда́н, щоб посісти її“. |
|
14 И сказал Господь Моисею: вот, дни твои приблизились к смерти, призови Иисуса и станьте у [дверей] скинии собрания, и Я дам ему наставления. И пришел Моисей и Иисус [к скинии собрания], и стали у [дверей] скинии собрания. |
14 |
|
15 И явился Господь в скинии в столпе облачном [и стал у дверей скинии собрания], и стал столп облачный у дверей скинии [собрания]. |
15 І появився Господь у скинії в стовпі хмари, і став той стовп хмари біля скинійного входу. |
|
16 И сказал Господь Моисею: вот, ты почиешь с отцами твоими, и станет народ сей блудно ходить вслед чужих богов той земли, в которую он вступает, и оставит Меня и нарушит завет Мой, который Я поставил с ним. |
16 І сказав Господь до Мойсея: „Ось ти спочинеш з батьками своїми, а цей наро́д устане та й буде блудодіяти з богами того чужого Кра́ю, куди він увіхо́дить, щоб бути в сере́дині його, і покине Мене, і зламає заповіта Мого, що склав був Я з ним. |
|
17 И возгорится гнев Мой на него в тот день, и Я оставлю его и сокрою лице Мое от него, и он истреблен будет, и постигнут его многие бедствия и скорби, и скажет он в тот день: не потому ли постигли меня сии бедствия, что нет [Господа] Бога моего среди меня? |
17 І того дня запа́литься Мій гнів на нього, і Я покину їх, і сховаю Своє лице від них, а він буде знищений, і зна́йдуть його числе́нні нещастя та у́тиски. І скаже він того дня: „Хіба не через те, що нема в мене мого Бога, знайшли мене ці нещастя?“ |
|
18 Я сокрою лице Мое [от них] в тот день за все беззакония его, которые он сделает, обратившись к другим богам. |
18 А Я того дня конче сховаю лице Своє через усе те зло, що зробив він, бо зверну́вся до інших богів. |
|
19 Итак, напишите себе [слова] песни сей, и научи ей сынов Израилевых и вложи ее в уста их, чтобы песнь сия была Мне свидетельством на сынов Израилевых. |
19 |
|
20 Ибо Я введу их в землю [добрую], так как Я клялся отцам их, [дать им землю,] где течет молоко и мед, и они будут есть, и насытятся и утучнеют, и обратятся к другим богам, и будут служить им, а Меня отвергнут и нарушат завет Мой, [который Я завещал им]. |
20 Коли Я введу́ його до тієї землі, яку присягнув його батька́м, що тече молоком та медом, і він буде їсти й наси́титься, і потовстіє, і звернеться до інших богів, і будуть служити їм, а Мене кинуть з обра́зою, і зламає він заповіта Мого, |
|
21 И когда постигнут их многие бедствия и скорби, тогда песнь сия будет против них свидетельством, ибо она не выйдет [из уст их и] из уст потомства их. Я знаю мысли их, которые они имеют ныне [здесь], прежде нежели Я ввел их в [добрую] землю, о которой Я клялся [отцам их]. |
21 то станеться, коли зна́йдуть його численні нещастя та утиски, що пісня ця стане проти нього за свідка, бо вона не забу́деться з уст насіння його. Бо Я знаю наставлення серця його, що він чинить сьогодні, перше ніж введу його до того кра́ю, що Я присягнув“. |
|
22 И написал Моисей песнь сию в тот день, и научил ей сынов Израилевых. |
22 І написав Мойсей ту пісню того дня, і навчив її Ізраїлевих синів. |
|
23 И заповедал Господь Иисусу сыну Навину и сказал [ему]: будь тверд и мужествен, ибо ты введешь сынов Израилевых в землю, о которой Я клялся им, и Я буду с тобою. |
23 І наказав він Ісусові, Нави́новому синові, та й сказав: „Будь сильний та відважний, бо ти впрова́диш Ізраїлевих синів до того кра́ю, що Я присягнув їм, а Я буду з тобою“. |
|
24 Когда Моисей вписал в книгу все слова закона сего до конца, |
24 І сталося, як Мойсей скінчи́в писати слова цього Зако́ну до книги аж до кінця їх, |
|
25 Тогда Моисей дал повеление Левитам, носящим ковчег завета Господня, и сказал: |
25 то Мойсей наказав Леви́там, що носять ковче́га Господнього заповіту, говорячи: |
|
26 Возьмите сию книгу закона и положите ее с боку ковчега завета Иеговы, Бога вашего, и она там будет свидетельством на вас. |
26 „Візьміть книгу цього Зако́ну, і покладіть її збоку ковче́га заповіту Господа, Бога вашого, і вона буде там на тебе за свідка. |
|
27 Ибо я знаю упорство твое и жестоковыйность твою: вот и тогда, когда я живу с вами ныне, вы упорны против Господа; кольми паче по смерти моей. |
27 Бо я знаю неслухня́ність твою та тверду́ твою шию. Бо ще сьогодні, коли я живу з вами, ви були́ неслухня́ні Господе́ві, а тим більш будете по смерті моїй! |
|
28 Соберите ко мне всех старейшин колен ваших [и судей ваших] и надзирателей ваших, и я скажу в слух их [все] слова сии и призову во свидетельство на них небо и землю. |
28 Зберіть до мене всіх старши́х ваших племе́н та урядників ваших, а я буду промовляти до їхніх ушей ці слова́, і покличу небо й землю на сві́дчення проти них. |
|
29 Ибо я знаю, что по смерти моей вы развратитесь и уклонитесь от пути, который я завещал вам, и в последствии времени сретят вас бедствия за то, что вы будете делать беззаконие пред очами Иеговы [Бога], раздражая Его делами рук своих. |
29 Бо я знаю, що по смерті моїй, псуючися, зіпсуєтеся ви, і відхилитесь з тієї дороги, яку я наказав вам, і в кінці днів спітка́є вас нещастя, коли будете робити зло в Господніх оча́х, щоб гніви́ти Його чином своїх рук“. |
|
30 И изрек Моисей в слух всего собрания Израильтян слова песни сей до конца. |
30 І промовляв Мойсей до ушей всієї Ізраїлевої громади слова́ оцієї пісні аж до закінчення їх: |