Послание апостола Павла христианам в РимеГлава 12 |
|
1 |
|
2 И не сообразуйтесь с миром этим, а преобразуйтесь через полное обновление ума вашего. Тогда вы сможете на себе познать, что есть воля Божья, и понять, что хорошо и зрело и что Ему угодно. |
|
3 |
|
4 Ибо как тело наше состоит из многих частей и все они имеют свое особое назначение, |
|
5 так и мы, сколь ни много нас, во Христе составляем одно тело и как части его соединены друг с другом. |
|
6 Мы имеем различные дарования соответственно данной нам благодати. А поэтому, если у кого есть, например, дар возвещать весть Божию, пусть он это и делает согласно вере; |
|
7 у кого дар служения, тот пусть служит; у кого дар учить, пусть учит; |
|
8 умеющий ободрять и должен ободрять. Жертвующий должен жертвовать щедро. Тому, кто призван быть руководителем, надлежит усердствовать; а кто проявляет милосердие, пусть делает это с радостью. |
|
9 |
|
10 Будьте преданны друг другу в братской любви, других почитайте выше, чем себя самих. |
|
11 Не ослабевайте в усердии, духом пламенейте, служите Господу. |
|
12 Радуйтесь в надежде, в испытаниях будьте стойки, в молитве — постоянны. |
|
13 Помогайте братьям вашим, когда оказываются они в нужде, и будьте всегда гостеприимны. |
|
14 |
|
15 С радующимися радуйтесь и с плачущими плачьте. |
|
16 Относитесь участливо друг к другу, не впадайте в высокомерие и держитесь смиренных. Не мните о себе. |
|
17 |
|
18 Со всеми людьми, насколько это зависит от вас, будьте в мире. |
|
19 Не мстите за себя, возлюбленные мои, но предоставьте всё гневу Божьему. Ибо написано: « |
|
20 И более того: |
|
21 |
До римлянРозділ 12 |
|
1 |
|
2 і не стосу́йтесь до віку цього, але перемініться відно́вою вашого розуму, щоб пізнати вам, що́ то є воля Божа, — добро, приємність та доскона́лість. |
|
3 Через да́ну мені благода́ть кажу́ кожному з вас не ду́мати про себе більш, ніж належить ду́мати, але ду́мати скромно, у міру віри, як кожному Бог наділи́в. |
|
4 Бо як в однім тілі маємо багато членів, а всі члени мають не однакове ді́яння, |
|
5 так багато нас є одне тіло в Христі, а зосібна ми один о́дному члени. |
|
6 І ми маємо різні да́ри, згідно з благода́ттю, да́ною нам: коли пророцтво — то виконуй його́ в міру віри, |
|
7 а коли служіння — будь на служі́ння, коли вчитель — на навча́ння, |
|
8 коли втіши́тель — на потіша́ння, хто подає — у простоті, хто голову́є — то з пильністю, хто милосе́рдствує — то з привітністю! |
|
9 |
|
10 Любіть один о́дного братньою любов'ю; випереджа́йте один о́дного пошаною! |
|
11 У ре́вності не лінуйтеся, духом палайте, служіть Господе́ві, |
|
12 тіштесь надією, утиски терпіть, перебувайте в молитві, |
|
13 беріть у́діл у потребах святих, будьте гостинні до чужи́нців! |
|
14 Благословляйте тих, хто вас переслідує; благословляйте, а не проклинайте! |
|
15 Тіштеся з тими, хто тішиться, і плачте з отими, хто плаче! |
|
16 Ду́майте між собою одна́ково; не величайтеся, але́ наслідуйте слухня́них; „не вважайте за мудрих себе!“ |
|
17 Не платіть ніко́му злом за зло, дбайте про добре перед усіма́ людьми́! |
|
18 Коли можливо, якщо це залежить від вас — живіть у мирі зо всіма́ людьми́! |
|
19 Не мстіться самі, улю́блені, але дайте місце гніву Божому, бо написано: „Мені помста належить, Я відплачу́, говорить Господь“. |
|
20 Отож, як твій ворог голодний, — нагодуй його; як він пра́гне, — напій його, бо, роблячи це, ти згорта́єш розпа́лене ву́гілля йому на голову. |
|
21 Не будь переможений злом, але перемагай зло добром! |
Послание апостола Павла христианам в РимеГлава 12 |
До римлянРозділ 12 |
|
1 |
1 |
|
2 И не сообразуйтесь с миром этим, а преобразуйтесь через полное обновление ума вашего. Тогда вы сможете на себе познать, что есть воля Божья, и понять, что хорошо и зрело и что Ему угодно. |
2 і не стосу́йтесь до віку цього, але перемініться відно́вою вашого розуму, щоб пізнати вам, що́ то є воля Божа, — добро, приємність та доскона́лість. |
|
3 |
3 Через да́ну мені благода́ть кажу́ кожному з вас не ду́мати про себе більш, ніж належить ду́мати, але ду́мати скромно, у міру віри, як кожному Бог наділи́в. |
|
4 Ибо как тело наше состоит из многих частей и все они имеют свое особое назначение, |
4 Бо як в однім тілі маємо багато членів, а всі члени мають не однакове ді́яння, |
|
5 так и мы, сколь ни много нас, во Христе составляем одно тело и как части его соединены друг с другом. |
5 так багато нас є одне тіло в Христі, а зосібна ми один о́дному члени. |
|
6 Мы имеем различные дарования соответственно данной нам благодати. А поэтому, если у кого есть, например, дар возвещать весть Божию, пусть он это и делает согласно вере; |
6 І ми маємо різні да́ри, згідно з благода́ттю, да́ною нам: коли пророцтво — то виконуй його́ в міру віри, |
|
7 у кого дар служения, тот пусть служит; у кого дар учить, пусть учит; |
7 а коли служіння — будь на служі́ння, коли вчитель — на навча́ння, |
|
8 умеющий ободрять и должен ободрять. Жертвующий должен жертвовать щедро. Тому, кто призван быть руководителем, надлежит усердствовать; а кто проявляет милосердие, пусть делает это с радостью. |
8 коли втіши́тель — на потіша́ння, хто подає — у простоті, хто голову́є — то з пильністю, хто милосе́рдствує — то з привітністю! |
|
9 |
9 |
|
10 Будьте преданны друг другу в братской любви, других почитайте выше, чем себя самих. |
10 Любіть один о́дного братньою любов'ю; випереджа́йте один о́дного пошаною! |
|
11 Не ослабевайте в усердии, духом пламенейте, служите Господу. |
11 У ре́вності не лінуйтеся, духом палайте, служіть Господе́ві, |
|
12 Радуйтесь в надежде, в испытаниях будьте стойки, в молитве — постоянны. |
12 тіштесь надією, утиски терпіть, перебувайте в молитві, |
|
13 Помогайте братьям вашим, когда оказываются они в нужде, и будьте всегда гостеприимны. |
13 беріть у́діл у потребах святих, будьте гостинні до чужи́нців! |
|
14 |
14 Благословляйте тих, хто вас переслідує; благословляйте, а не проклинайте! |
|
15 С радующимися радуйтесь и с плачущими плачьте. |
15 Тіштеся з тими, хто тішиться, і плачте з отими, хто плаче! |
|
16 Относитесь участливо друг к другу, не впадайте в высокомерие и держитесь смиренных. Не мните о себе. |
16 Ду́майте між собою одна́ково; не величайтеся, але́ наслідуйте слухня́них; „не вважайте за мудрих себе!“ |
|
17 |
17 Не платіть ніко́му злом за зло, дбайте про добре перед усіма́ людьми́! |
|
18 Со всеми людьми, насколько это зависит от вас, будьте в мире. |
18 Коли можливо, якщо це залежить від вас — живіть у мирі зо всіма́ людьми́! |
|
19 Не мстите за себя, возлюбленные мои, но предоставьте всё гневу Божьему. Ибо написано: « |
19 Не мстіться самі, улю́блені, але дайте місце гніву Божому, бо написано: „Мені помста належить, Я відплачу́, говорить Господь“. |
|
20 И более того: |
20 Отож, як твій ворог голодний, — нагодуй його; як він пра́гне, — напій його, бо, роблячи це, ти згорта́єш розпа́лене ву́гілля йому на голову. |
|
21 |
21 Не будь переможений злом, але перемагай зло добром! |