CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Откр. 19
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Откровение

Глава 19

1 Потом услышал я на небе громкие, словно многоголосого хора, возгласы радости: «Аллилуйя! Спасение, слава и сила — у Бога нашего,

2 потому что истинны и праведны суды Его: осудил Он великую блудницу, что растлевала землю блудом своим, и взыскал с нее за кровь слуг Своих».

3 И еще прозвучало: «Аллилуйя! Во веки веков восходит дым от огня, пожирающего этот город».

4 Тогда ниц пали двадцать четыре старца и четыре живых существа, поклонились они Богу, сидящему на престоле, и воскликнули: «Аминь! Аллилуйя!»

5 А от престола тоже раздался голос: «Славьте Бога нашего все слуги Его, все, от мала до велика, кто благоговеет перед Ним!»

6 И снова услышал я радостное пение многоголосого хора, мощного, как шум водопада, как грома раскаты: «Аллилуйя, ибо Господь Бог [наш] Вседержитель воцарился!

7 Возрадуемся и возликуем! Воздадим Богу славу, ибо венчается ныне Агнец — приготовилась уже невеста Его.

8 В тончайший лен, чистый и сияющий, облачена она Богом». (Эта белая льняная ткань — праведные дела народа Божия.)

9 Тут сказал мне ангел: «Напиши: „Блаженны званые на брачный пир Агнца“». И еще сказал: «Слова эти — воистину Божии».

10 Пал я тогда к его ногам, чтобы почтить его. Но он сказал мне: «Не делай этого! Я ведь только соработник твой и братьев твоих, которые держатся свидетельства Иисуса. Богу поклонись! И знай: свидетельство Иисуса — это дух пророчества».

11 И увидел я открытое небо, и вот, конь белый и Всадник на нем. [Зовется] Он — «Верный и Истинный», Он праведно судит и воюет.

12 Глаза Его — [как] пламя огня, на голове Его много диадем, и начертано на Нем имя, которого никто, кроме Всадника Самого, не знает.

13 Кровью было обагрено одеяние Его и дано было имя Ему: «Слово Божие».

14 За Ним на белых конях тоже следовали воинства небесные, в тончайший лен, чистый и белый, одетые.

15 В устах Всадника был меч острый, чтобы карать им народы. Железным будет пасти Он их посохом. В давильне давит Он из винограда вино сурового возмездия Бога Вседержителя.

16 На одежде Его, понизу, начертано имя: «ЦАРЬ ЦАРЕЙ, ГОСПОДЬ ГОСПОДСТВУЮЩИХ».

17 И увидел я еще одного ангела. Он стоял на солнце и громко кричал всем птицам, что летели высоко в небе: «Придите, соберитесь на великую тризну Божию,

18 чтобы истребить тела царей, полководцев и воинов, коней и всадников — всех тела: и свободных и рабов, и великих и малых!»

19 И увидел я зверя и царей земных с войсками их, собранными на сражение с Сидящим на коне и Его воинством.

20 Схвачен был зверь, а с ним и лжепророк, творивший перед зверем знамения, которыми обманул он принявших клеймо зверя и поклоняющихся образу его. Брошены они были в озеро огненное с горящей серой живыми.

21 Остальные были убиты мечом из уст Того, Кто сидел на коне. Насытились плотью их все птицы.

Об'явлення

Розділ 19

1 По цьому почув я на́че гучни́й голос великого на́товпу в небі, який говорив: „Алілу́я! Спасі́ння, і слава, і сила Господе́ві нашому,

2 правдиві бо та справедливі суди́ Його, бо Він засудив ту велику розпусницю, що землю зіпсула своєю розпустою, і помстив за кров Своїх рабів з її рук!“

3 І вдруге сказали вони: „Алілуя! І з неї дим виступає на вічні віки!“

4 І попа́дали двадцять чотири ста́рці й чотири твари́ні, і поклонилися Богові, що сидить на престолі, говорячи: „Амінь, алілуя!“

5 А від престолу вийшов голос, що кли́кав: „Хваліть Бога нашого, усі раби Його, і всі, хто боїться Його, і малі, і великі!“

6 І почув я ніби голос великого на́товпу, і на́че шум великої води, і мов голос громів гучних, що вигукували: „Алілуя, бо запанував Господь, наш Бог Вседержи́тель!

7 Радіймо та тішмося, і даймо славу Йому́, бо весі́лля Агнця настало, і жона Його себе приготува́ла!“

8 І їй да́но було зодягнутися в чистий та світлий вісо́н, бо віссо́н — то праведність святих.

9 І сказав він мені: „Напиши: Блаженні покликані на весільну вечерю Агнця!“ І сказав він мені: „Це правдиві Божі слова!“

10 І я впав до його ніг, щоб вклонитись йому. А він каже мені: „Таж ні! Я співслуга твій та братів твоїх, хто має засві́дчення Ісусове, — Богові вклонися!“ Бо засві́дчення Ісусове, — то дух пророцтва.

11 І побачив я небо відкрите. І ось білий кінь, а Той, Хто на ньому сидів, зветься Вірний і Правдивий, і Він праведно судить і воює.

12 Очі Його — немов по́лум'я огняне́, а на голові Його — багато вінців. Він ім'я́ мав написане, якого не знає ніхто, тільки Він Сам.

13 I зодя́гнений був Він у шату, покра́шену кров'ю. А Йому на ім'я: Слово Боже.

14 А війська́ небесні, зодягнені в білий та чистий віссо́н, їхали вслід за Ним на білих ко́нях.

15 А з Його уст виходив гострий меч, щоб ним бити наро́ди. І Він па́стиме їх залізним жезлом, і Він буде топтати чави́ло вина лютого гніву Бога Вседержи́теля!

16 I Він має на шаті й на сте́гнах Своїх написане ймення: „Цар над царями, і Господь над панами“.

17 І бачив я одного ангола, що на сонці стояв. І він гучним голосом кли́кнув, ка́жучи до всіх птахів, що серед неба літали: „Ходіть, — і зберіться на велику Божу вечерю,

18 щоб ви їли тіла царів, і тіла ти́сячників, і тіла сильних, і тіла ко́ней і тих, хто сидить на них, і тіла всіх вільних і рабів, і мали́х, і великих“.

19 І я побачив звіри́ну, і зе́мних царів, і війська́ їхні, зібрані, щоб учинити війну з Тим, Хто сидить на коні, та з ві́йськом Його.

20 І схо́плена була звіри́на, а з нею неправдивий пророк, що ознаки чинив перед нею, що ними звів тих, хто знаме́но звіри́ни прийняв і поклонився був о́бразові її. Обоє вони були вкинені живими до огняно́го озера, що сіркою горіло.

21 А решта побита була мечем Того, Хто сидів на коні, що виходив із уст Його. І все пта́ство наїлося їхніми трупами.

Откровение

Глава 19

Об'явлення

Розділ 19

1 Потом услышал я на небе громкие, словно многоголосого хора, возгласы радости: «Аллилуйя! Спасение, слава и сила — у Бога нашего,

1 По цьому почув я на́че гучни́й голос великого на́товпу в небі, який говорив: „Алілу́я! Спасі́ння, і слава, і сила Господе́ві нашому,

2 потому что истинны и праведны суды Его: осудил Он великую блудницу, что растлевала землю блудом своим, и взыскал с нее за кровь слуг Своих».

2 правдиві бо та справедливі суди́ Його, бо Він засудив ту велику розпусницю, що землю зіпсула своєю розпустою, і помстив за кров Своїх рабів з її рук!“

3 И еще прозвучало: «Аллилуйя! Во веки веков восходит дым от огня, пожирающего этот город».

3 І вдруге сказали вони: „Алілуя! І з неї дим виступає на вічні віки!“

4 Тогда ниц пали двадцать четыре старца и четыре живых существа, поклонились они Богу, сидящему на престоле, и воскликнули: «Аминь! Аллилуйя!»

4 І попа́дали двадцять чотири ста́рці й чотири твари́ні, і поклонилися Богові, що сидить на престолі, говорячи: „Амінь, алілуя!“

5 А от престола тоже раздался голос: «Славьте Бога нашего все слуги Его, все, от мала до велика, кто благоговеет перед Ним!»

5 А від престолу вийшов голос, що кли́кав: „Хваліть Бога нашого, усі раби Його, і всі, хто боїться Його, і малі, і великі!“

6 И снова услышал я радостное пение многоголосого хора, мощного, как шум водопада, как грома раскаты: «Аллилуйя, ибо Господь Бог [наш] Вседержитель воцарился!

6 І почув я ніби голос великого на́товпу, і на́че шум великої води, і мов голос громів гучних, що вигукували: „Алілуя, бо запанував Господь, наш Бог Вседержи́тель!

7 Возрадуемся и возликуем! Воздадим Богу славу, ибо венчается ныне Агнец — приготовилась уже невеста Его.

7 Радіймо та тішмося, і даймо славу Йому́, бо весі́лля Агнця настало, і жона Його себе приготува́ла!“

8 В тончайший лен, чистый и сияющий, облачена она Богом». (Эта белая льняная ткань — праведные дела народа Божия.)

8 І їй да́но було зодягнутися в чистий та світлий вісо́н, бо віссо́н — то праведність святих.

9 Тут сказал мне ангел: «Напиши: „Блаженны званые на брачный пир Агнца“». И еще сказал: «Слова эти — воистину Божии».

9 І сказав він мені: „Напиши: Блаженні покликані на весільну вечерю Агнця!“ І сказав він мені: „Це правдиві Божі слова!“

10 Пал я тогда к его ногам, чтобы почтить его. Но он сказал мне: «Не делай этого! Я ведь только соработник твой и братьев твоих, которые держатся свидетельства Иисуса. Богу поклонись! И знай: свидетельство Иисуса — это дух пророчества».

10 І я впав до його ніг, щоб вклонитись йому. А він каже мені: „Таж ні! Я співслуга твій та братів твоїх, хто має засві́дчення Ісусове, — Богові вклонися!“ Бо засві́дчення Ісусове, — то дух пророцтва.

11 И увидел я открытое небо, и вот, конь белый и Всадник на нем. [Зовется] Он — «Верный и Истинный», Он праведно судит и воюет.

11 І побачив я небо відкрите. І ось білий кінь, а Той, Хто на ньому сидів, зветься Вірний і Правдивий, і Він праведно судить і воює.

12 Глаза Его — [как] пламя огня, на голове Его много диадем, и начертано на Нем имя, которого никто, кроме Всадника Самого, не знает.

12 Очі Його — немов по́лум'я огняне́, а на голові Його — багато вінців. Він ім'я́ мав написане, якого не знає ніхто, тільки Він Сам.

13 Кровью было обагрено одеяние Его и дано было имя Ему: «Слово Божие».

13 I зодя́гнений був Він у шату, покра́шену кров'ю. А Йому на ім'я: Слово Боже.

14 За Ним на белых конях тоже следовали воинства небесные, в тончайший лен, чистый и белый, одетые.

14 А війська́ небесні, зодягнені в білий та чистий віссо́н, їхали вслід за Ним на білих ко́нях.

15 В устах Всадника был меч острый, чтобы карать им народы. Железным будет пасти Он их посохом. В давильне давит Он из винограда вино сурового возмездия Бога Вседержителя.

15 А з Його уст виходив гострий меч, щоб ним бити наро́ди. І Він па́стиме їх залізним жезлом, і Він буде топтати чави́ло вина лютого гніву Бога Вседержи́теля!

16 На одежде Его, понизу, начертано имя: «ЦАРЬ ЦАРЕЙ, ГОСПОДЬ ГОСПОДСТВУЮЩИХ».

16 I Він має на шаті й на сте́гнах Своїх написане ймення: „Цар над царями, і Господь над панами“.

17 И увидел я еще одного ангела. Он стоял на солнце и громко кричал всем птицам, что летели высоко в небе: «Придите, соберитесь на великую тризну Божию,

17 І бачив я одного ангола, що на сонці стояв. І він гучним голосом кли́кнув, ка́жучи до всіх птахів, що серед неба літали: „Ходіть, — і зберіться на велику Божу вечерю,

18 чтобы истребить тела царей, полководцев и воинов, коней и всадников — всех тела: и свободных и рабов, и великих и малых!»

18 щоб ви їли тіла царів, і тіла ти́сячників, і тіла сильних, і тіла ко́ней і тих, хто сидить на них, і тіла всіх вільних і рабів, і мали́х, і великих“.

19 И увидел я зверя и царей земных с войсками их, собранными на сражение с Сидящим на коне и Его воинством.

19 І я побачив звіри́ну, і зе́мних царів, і війська́ їхні, зібрані, щоб учинити війну з Тим, Хто сидить на коні, та з ві́йськом Його.

20 Схвачен был зверь, а с ним и лжепророк, творивший перед зверем знамения, которыми обманул он принявших клеймо зверя и поклоняющихся образу его. Брошены они были в озеро огненное с горящей серой живыми.

20 І схо́плена була звіри́на, а з нею неправдивий пророк, що ознаки чинив перед нею, що ними звів тих, хто знаме́но звіри́ни прийняв і поклонився був о́бразові її. Обоє вони були вкинені живими до огняно́го озера, що сіркою горіло.

21 Остальные были убиты мечом из уст Того, Кто сидел на коне. Насытились плотью их все птицы.

21 А решта побита була мечем Того, Хто сидів на коні, що виходив із уст Його. І все пта́ство наїлося їхніми трупами.

1.0x