Библия - Обещанное Восстановление

Исход

Глава 8

1 Тогда ГОСПОДЬ велел Моисею снова пойти к фараону и сказать ему: «Так говорит ГОСПОДЬ: „Отпусти народ Мой, чтобы он совершил служение Мне.

2 Если не отпустишь, то всю твою землю поражу: нашлю на нее полчища жаб.

3 Весь Нил будет кишеть этими жабами. И выйдут они из реки и заберутся в дом твой, в спальню твою и в постель твою; проникнут они в дома слуг твоих и народа твоего, во все печи и квашни залезут.

4 Жабы будут на тебе, на народе твоем и на всех придворных твоих“».

5 И повелел ГОСПОДЬ Моисею: «Скажи Аарону: „Простри руку твою с посохом в сторону рек, протоков Нила и болот, чтобы наслать жаб на землю египетскую“».

6 Простер Аарон руку свою в сторону вод египетских — и вышли из них жабы и покрыли собою всю землю.

7 Но и маги опять силою чар своих сделали то же: наслали и они жаб на землю египетскую.

8 Тогда фараон позвал Моисея и Аарона. «Попросите ГОСПОДА, — сказал он, — пусть удалит от меня и подданных моих этих жаб, и я отпущу народ ваш принести жертву ГОСПОДУ».

9 Моисей так ответил фараону: «Ты вправе назначить мне срок, когда я должен попросить о тебе, о придворных твоих и о народе, чтобы вам избавиться от жаб, чтобы не было их в домах ваших и остались бы они только в реке».

10 «К завтрашнему дню пусть они исчезнут», — сказал фараон. «Будет по слову твоему, дабы узнал ты, что нет в мире никого равного ГОСПОДУ, Богу нашему, — ответил ему Моисей. —

11 И ты, и дворец твой, и придворные твои, и народ твой будете избавлены от жаб. Останутся они только в реке».

12 Как только Моисей и Аарон вышли от фараона, Моисей громко воззвал к ГОСПОДУ, прося Его об избавлении от жаб, которых Он наслал на все владения фараона.

13 И сделал ГОСПОДЬ так, как просил Моисей: вымерли жабы в домах, во дворах и на полях.

14 Их собирали в кучи, и смрад стоял по всей стране.

15 Но когда фараон увидел, что кара миновала, он опять стал упрямиться и, как предсказывал ГОСПОДЬ, слушать не хотел Моисея и Аарона.

16 Повелел тогда ГОСПОДЬ Моисею: «Скажи Аарону, пусть он поднимет посох и ударит им по пыли, на земле лежащей, — и тогда не пыль, а мошки будут повсюду в Египте».

17 Так они и сделали: Аарон занес руку с посохом и ударил по пыли — и тут же тучи мошек облепили людей и скот. По всему Египту пыль, что была на земле, превратилась в мошкару.

18 Попытались и маги своими чарами произвести мошек, но не смогли. А мошки были повсюду — и на людях, и на скоте.

19 «Это перст Божий», — сказали маги фараону. Но фараон остался непреклонным и не послушал Моисея и Аарона, как и предсказывал ГОСПОДЬ.

20 После этого ГОСПОДЬ сказал Моисею: «Завтра рано утром снова подойди к фараону, когда он будет идти к реке, и скажи ему: „Так говорит ГОСПОДЬ: „Отпусти народ Мой, чтобы он совершил служение Мне,

21 если же не отпустишь народа Моего, Я нашлю на тебя и на слуг твоих, на народ твой и в дома твои рои слепней. Наполнятся ими дома египтян, да и сама та земля, где они живут, воскишит слепнями.

22 Пощажу в тот день лишь землю Гошен с народом Моим на ней — слепней там не будет, дабы знал ты, что Я, ГОСПОДЬ, Владыка на земле.

23 Я покажу, в чем различие между народом Моим и народом твоим. Сие знамение завтра же будет видимо““».

24 Так и сделал ГОСПОДЬ: полчища слепней стали одолевать дворец фараона, дома слуг его и весь Египет. Страна погибала от насекомых.

25 Тогда позвал фараон Моисея и Аарона и сказал им: «Идите и совершите жертвоприношение Богу вашему здесь, в этой стране».

26 «Это было бы неразумно, — возразил Моисей. — Ведь жертвы, кои мы приносим ГОСПОДУ, Богу нашему, египтян глубоко оскорбляют. Если мы станем открыто, на их глазах, совершать свои жертвоприношения, для египтян мерзкие и оскорбительные, разве не побьют они нас камнями?

27 Нам надо идти в пустыню — три дня пути отсюда — и там принести жертву ГОСПОДУ, Богу нашему, как Он велит нам».

28 «Я отпущу вас, — сказал фараон, — чтобы вы принесли жертву ГОСПОДУ, Богу вашему, в пустыне, только не уходите далеко. И помолитесь обо мне!»

29 Моисей пообещал: «Как только я выйду от тебя, помолюсь ГОСПОДУ, чтобы завтра же слепни покинули фараона, его придворных и народ. Только бы перестал фараон вводить нас в заблуждение и препятствовать народу нашему принести жертвы ГОСПОДУ».

30 Вышел Моисей от фараона и помолился ГОСПОДУ.

31 ГОСПОДЬ же сделал так, как Моисей обещал фараону: удалил Он насекомых от фараона, слуг его и от народа его; не осталось ни одного.

32 Но и в этот раз фараон проявил упрямство и не отпустил народ.

Вихід

Розділ 8

1 І сказав Господь до Мойсея: „Скажи Ааронові: Простягни свою руку з палицею своєю на річки́, на потоки, і на ставки́, і повиво́дь жаб на єгипетський край“.

2 І простяг Аарон ру́ку свою на єгипетські во́ди, — і вийшла жабня́, та й покрила єгипетську землю.

3 Та так само зробили й єгипетські чарівники своїми чарами, — і ви́вели жаб на єгипетську зе́млю.

4 І покликав фараон Мойсея й Аарона, та й сказав: „Благайте Господа нехай виведе ці жаби від мене й від народу мого, а я відпущу́ наро́д той, — і нехай прино́сять жертви для Господа!“

5 І сказав Мойсей фараонові: „Накажи мені, коли маю молитися за тебе, і за слуг твоїх, і за народ твій, щоб понищити жаби від тебе й від домів твоїх, — тільки в річці вони позоста́нуться“.

6 А той відказав: „На завтра“. І сказав Мойсей: „3а словом твоїм! Щоб ти знав, що нема Такого, як Госпо́дь, Бог наш!

7 І віді́йдуть жаби від тебе, і від домів твоїх, і від рабів твоїх, і від народу твого, — тільки в річці вони позоста́нуться“.

8 І вийшов Мойсей та Аарон від фараона. І кли́кав Мойсей до Господа про ті жа́би, що навів був на фараона.

9 І зробив Господь за словом Мойсея, — і погинули жаби з домів, і з подвір'їв, і з піль.

10 І збирали їх ці́лими ку́пами, — і засмерді́лась земля!

11 І побачив фараон, що сталась полегша, і знову стало запеклим серце його, — і не послухався їх, як говорив був Господь.

12 І сказав Господь до Мойсея: „Скажи Ааронові: Простягни́ свою па́лицю, та й удар зе́мний порох, — і нехай він стане во́шами в усьому єгипетському кра́ї!“

13 І зробили вони так. І простяг Аарон руку свою з палицею своєю, та й ударив зе́мний порох, — і він стався во́шами на люди́ні й на скоти́ні. Увесь зе́мний порох стався во́шами в усьому єгипетському краї!

14 І так само робили чарівники своїми чарами, щоб навести воші, — та не змогли. І була вошва́ на люди́ні й на скоти́ні.

15 І сказали чарівники фараонові: „Це палець Божий!“ Та серце фараонове було запеклим, — і він не послухався їх, як говорив був Господь.

16 І сказав Господь до Мойсея: „Устань рано вранці, та й стань перед лицем фараоновим. Ось він пі́де до води, а ти скажи йому: Так сказав Господь: Відпусти Мій наро́д, і нехай вони служать Мені!

17 Бо коли ти не відпу́стиш народу Мого, то ось Я пошлю́ на тебе, і на слуг твоїх, і на наро́д твій, і на доми́ твої рої́ мух. І єгипетські доми будуть повні мушні́, а також земля, на якій вони живуть.

18 І відділю́ того дня землю Ґошен, що Мій народ живе на ній, щоб не було́ там роїв мух, щоб ти знав, що Я — Господь посеред землі!

19 І зроблю́ Я різницю між народом Моїм та народом твоїм. Узавтра буде це знаме́но!“

20 І зробив Господь так. І найшла численна мушня́ на дім фараона, і на дім рабів його, і на всю єгипетську землю. І нищилась земля через ті рої мух!

21 І кликнув фараон до Мойсея та до Аарона, говорячи: „Підіть, принесіть жертви вашому Богові в цьому кра́ї!“

22 А Мойсей відказав: „Не годи́ться чинити так, бо то огиду для Єгипту ми прино́сили б у жертву Господу, Богові нашому. Тож бу́демо прино́сити в жертву огиду для єги́птян на їхніх очах, і вони не вкамену́ють нас?

23 Триденною дорогою ми підемо на пустиню, і принесе́мо жертву Господе́ві, Богові нашому, як скаже Він нам“.

24 І сказав фарао́н: „Я відпущу́ вас, і ви принесете жертву Господе́ві, Богові вашому на пустині: Тільки дале́ко не віддаляйтесь, ідучи́. Моліться за мене!“

25 І сказав Мойсей: „Ось я вихо́джу від тебе, і буду благати Господа, — і відступить той рій мух від фараона, і від рабів його, і від народу його взавтра. Тільки нехай більше не обманює фараон, щоб не відпустити народу принести жертву Господеві“.

26 І вийшов Мойсей від фараона, і став просити Господа.

27 І зробив Господь за словом Мойсея, — і відвернув рої мух від фараона, від рабів його, і від народу його. І не зосталося ані однієї.

28 А фараон зробив запеклим своє серце також і цим разом, — і не відпустив він народу того!

Исход Глава 8	Вихід Розділ 8
1 Тогда ГОСПОДЬ велел Моисею снова пойти к фараону и сказать ему: «Так говорит ГОСПОДЬ: „Отпусти народ Мой, чтобы он совершил служение Мне.	1 І сказав Господь до Мойсея: „Скажи Ааронові: Простягни свою руку з палицею своєю на річки́, на потоки, і на ставки́, і повиво́дь жаб на єгипетський край“.
2 Если не отпустишь, то всю твою землю поражу: нашлю на нее полчища жаб.	2 І простяг Аарон ру́ку свою на єгипетські во́ди, — і вийшла жабня́, та й покрила єгипетську землю.
3 Весь Нил будет кишеть этими жабами. И выйдут они из реки и заберутся в дом твой, в спальню твою и в постель твою; проникнут они в дома слуг твоих и народа твоего, во все печи и квашни залезут.	3 Та так само зробили й єгипетські чарівники своїми чарами, — і ви́вели жаб на єгипетську зе́млю.
4 Жабы будут на тебе, на народе твоем и на всех придворных твоих“».	4 І покликав фараон Мойсея й Аарона, та й сказав: „Благайте Господа нехай виведе ці жаби від мене й від народу мого, а я відпущу́ наро́д той, — і нехай прино́сять жертви для Господа!“
5 И повелел ГОСПОДЬ Моисею: «Скажи Аарону: „Простри руку твою с посохом в сторону рек, протоков Нила и болот, чтобы наслать жаб на землю египетскую“».	5 І сказав Мойсей фараонові: „Накажи мені, коли маю молитися за тебе, і за слуг твоїх, і за народ твій, щоб понищити жаби від тебе й від домів твоїх, — тільки в річці вони позоста́нуться“.
6 Простер Аарон руку свою в сторону вод египетских — и вышли из них жабы и покрыли собою всю землю.	6 А той відказав: „На завтра“. І сказав Мойсей: „3а словом твоїм! Щоб ти знав, що нема Такого, як Госпо́дь, Бог наш!
7 Но и маги опять силою чар своих сделали то же: наслали и они жаб на землю египетскую.	7 І віді́йдуть жаби від тебе, і від домів твоїх, і від рабів твоїх, і від народу твого, — тільки в річці вони позоста́нуться“.
8 Тогда фараон позвал Моисея и Аарона. «Попросите ГОСПОДА, — сказал он, — пусть удалит от меня и подданных моих этих жаб, и я отпущу народ ваш принести жертву ГОСПОДУ».	8 І вийшов Мойсей та Аарон від фараона. І кли́кав Мойсей до Господа про ті жа́би, що навів був на фараона.
9 Моисей так ответил фараону: «Ты вправе назначить мне срок, когда я должен попросить о тебе, о придворных твоих и о народе, чтобы вам избавиться от жаб, чтобы не было их в домах ваших и остались бы они только в реке».	9 І зробив Господь за словом Мойсея, — і погинули жаби з домів, і з подвір'їв, і з піль.
10 «К завтрашнему дню пусть они исчезнут», — сказал фараон. «Будет по слову твоему, дабы узнал ты, что нет в мире никого равного ГОСПОДУ, Богу нашему, — ответил ему Моисей. —	10 І збирали їх ці́лими ку́пами, — і засмерді́лась земля!
11 И ты, и дворец твой, и придворные твои, и народ твой будете избавлены от жаб. Останутся они только в реке».	11 І побачив фараон, що сталась полегша, і знову стало запеклим серце його, — і не послухався їх, як говорив був Господь.
12 Как только Моисей и Аарон вышли от фараона, Моисей громко воззвал к ГОСПОДУ, прося Его об избавлении от жаб, которых Он наслал на все владения фараона.	12 І сказав Господь до Мойсея: „Скажи Ааронові: Простягни́ свою па́лицю, та й удар зе́мний порох, — і нехай він стане во́шами в усьому єгипетському кра́ї!“
13 И сделал ГОСПОДЬ так, как просил Моисей: вымерли жабы в домах, во дворах и на полях.	13 І зробили вони так. І простяг Аарон руку свою з палицею своєю, та й ударив зе́мний порох, — і він стався во́шами на люди́ні й на скоти́ні. Увесь зе́мний порох стався во́шами в усьому єгипетському краї!
14 Их собирали в кучи, и смрад стоял по всей стране.	14 І так само робили чарівники своїми чарами, щоб навести воші, — та не змогли. І була вошва́ на люди́ні й на скоти́ні.
15 Но когда фараон увидел, что кара миновала, он опять стал упрямиться и, как предсказывал ГОСПОДЬ, слушать не хотел Моисея и Аарона.	15 І сказали чарівники фараонові: „Це палець Божий!“ Та серце фараонове було запеклим, — і він не послухався їх, як говорив був Господь.
16 Повелел тогда ГОСПОДЬ Моисею: «Скажи Аарону, пусть он поднимет посох и ударит им по пыли, на земле лежащей, — и тогда не пыль, а мошки будут повсюду в Египте».	16 І сказав Господь до Мойсея: „Устань рано вранці, та й стань перед лицем фараоновим. Ось він пі́де до води, а ти скажи йому: Так сказав Господь: Відпусти Мій наро́д, і нехай вони служать Мені!
17 Так они и сделали: Аарон занес руку с посохом и ударил по пыли — и тут же тучи мошек облепили людей и скот. По всему Египту пыль, что была на земле, превратилась в мошкару.	17 Бо коли ти не відпу́стиш народу Мого, то ось Я пошлю́ на тебе, і на слуг твоїх, і на наро́д твій, і на доми́ твої рої́ мух. І єгипетські доми будуть повні мушні́, а також земля, на якій вони живуть.
18 Попытались и маги своими чарами произвести мошек, но не смогли. А мошки были повсюду — и на людях, и на скоте.	18 І відділю́ того дня землю Ґошен, що Мій народ живе на ній, щоб не було́ там роїв мух, щоб ти знав, що Я — Господь посеред землі!
19 «Это перст Божий», — сказали маги фараону. Но фараон остался непреклонным и не послушал Моисея и Аарона, как и предсказывал ГОСПОДЬ.	19 І зроблю́ Я різницю між народом Моїм та народом твоїм. Узавтра буде це знаме́но!“
20 После этого ГОСПОДЬ сказал Моисею: «Завтра рано утром снова подойди к фараону, когда он будет идти к реке, и скажи ему: „Так говорит ГОСПОДЬ: „Отпусти народ Мой, чтобы он совершил служение Мне,	20 І зробив Господь так. І найшла численна мушня́ на дім фараона, і на дім рабів його, і на всю єгипетську землю. І нищилась земля через ті рої мух!
21 если же не отпустишь народа Моего, Я нашлю на тебя и на слуг твоих, на народ твой и в дома твои рои слепней. Наполнятся ими дома египтян, да и сама та земля, где они живут, воскишит слепнями.	21 І кликнув фараон до Мойсея та до Аарона, говорячи: „Підіть, принесіть жертви вашому Богові в цьому кра́ї!“
22 Пощажу в тот день лишь землю Гошен с народом Моим на ней — слепней там не будет, дабы знал ты, что Я, ГОСПОДЬ, Владыка на земле.	22 А Мойсей відказав: „Не годи́ться чинити так, бо то огиду для Єгипту ми прино́сили б у жертву Господу, Богові нашому. Тож бу́демо прино́сити в жертву огиду для єги́птян на їхніх очах, і вони не вкамену́ють нас?
23 Я покажу, в чем различие между народом Моим и народом твоим. Сие знамение завтра же будет видимо““».	23 Триденною дорогою ми підемо на пустиню, і принесе́мо жертву Господе́ві, Богові нашому, як скаже Він нам“.
24 Так и сделал ГОСПОДЬ: полчища слепней стали одолевать дворец фараона, дома слуг его и весь Египет. Страна погибала от насекомых.	24 І сказав фарао́н: „Я відпущу́ вас, і ви принесете жертву Господе́ві, Богові вашому на пустині: Тільки дале́ко не віддаляйтесь, ідучи́. Моліться за мене!“
25 Тогда позвал фараон Моисея и Аарона и сказал им: «Идите и совершите жертвоприношение Богу вашему здесь, в этой стране».	25 І сказав Мойсей: „Ось я вихо́джу від тебе, і буду благати Господа, — і відступить той рій мух від фараона, і від рабів його, і від народу його взавтра. Тільки нехай більше не обманює фараон, щоб не відпустити народу принести жертву Господеві“.
26 «Это было бы неразумно, — возразил Моисей. — Ведь жертвы, кои мы приносим ГОСПОДУ, Богу нашему, египтян глубоко оскорбляют. Если мы станем открыто, на их глазах, совершать свои жертвоприношения, для египтян мерзкие и оскорбительные, разве не побьют они нас камнями?	26 І вийшов Мойсей від фараона, і став просити Господа.
27 Нам надо идти в пустыню — три дня пути отсюда — и там принести жертву ГОСПОДУ, Богу нашему, как Он велит нам».	27 І зробив Господь за словом Мойсея, — і відвернув рої мух від фараона, від рабів його, і від народу його. І не зосталося ані однієї.
28 «Я отпущу вас, — сказал фараон, — чтобы вы принесли жертву ГОСПОДУ, Богу вашему, в пустыне, только не уходите далеко. И помолитесь обо мне!»	28 А фараон зробив запеклим своє серце також і цим разом, — і не відпустив він народу того!
29 Моисей пообещал: «Как только я выйду от тебя, помолюсь ГОСПОДУ, чтобы завтра же слепни покинули фараона, его придворных и народ. Только бы перестал фараон вводить нас в заблуждение и препятствовать народу нашему принести жертвы ГОСПОДУ».	29
30 Вышел Моисей от фараона и помолился ГОСПОДУ.	30
31 ГОСПОДЬ же сделал так, как Моисей обещал фараону: удалил Он насекомых от фараона, слуг его и от народа его; не осталось ни одного.	31
32 Но и в этот раз фараон проявил упрямство и не отпустил народ.	32

⚡ 1.0x

Ветхий
завет

Новый
завет

Исход

Глава 8

Вихід

Розділ 8

Исход

Глава 8

Вихід

Розділ 8

Ветхий завет

Новый завет

Исход

Глава 8

Вихід

Розділ 8

Исход

Глава 8

Вихід

Розділ 8

Ветхий
завет

Новый
завет