Книга пророка ИезекииляГлава 35 |
1 |
2 «Смертный человек, повернись лицом к гористой стране Сеир и изреки о ней пророчество, |
3 возвести ей, что говорит Владыка ГОСПОДЬ: |
4 |
5 |
6 Жив Я, — клятвенно заверяет Владыка ГОСПОДЬ, — за это Я обреку тебя на кровавую смерть, кровь будет преследовать тебя. Не гнушалась ты проливать кровь, вот и будет она тебя преследовать! |
7 Разорю гористую страну Сеир и превращу в пустыню, истреблю всех, кто попытается уйти, и тех, кто возвратится! |
8 Телами погибших усею горы твои, на холмах, в ущельях и в долинах падут убитые мечом. |
9 На вечное разорение обреку тебя, города твои никогда не будут заселены вновь, и узнаешь, что Я — ГОСПОДЬ! |
10 |
11 Жив Я, — говорит Владыка ГОСПОДЬ, — Я воздам тебе за твой гнев и зависть, за неуемную твою ненависть к израильтянам и так явлю им Себя, подвергнув тебя суду. |
12 И узнаешь, что Я — ГОСПОДЬ. Слышал Я, как ты возводила хулу на горы израильские, когда говорила: „Разорены они! Нам они отданы, чтобы мы их поглотили!“ |
13 Ты бахвалилась предо Мною, глумилась надо Мной, не щадя слов, и Я слышал это». |
14 Так говорит Владыка ГОСПОДЬ: «Ликовать будет вся земля, когда Я обращу тебя в пустыню. |
15 Как ликовала ты, что разорены земли народа Израилева, так и Я воздам тебе: будешь ты опустошена, гористая страна Сеир вместе со всем Эдомом, и узнают, что Я — ГОСПОДЬ!» |
ЄзекiїльРозділ 35 |
1 |
2 „Сину лю́дський, зверни своє обличчя до гори Сеї́р, і пророкуй на неї |
3 та й скажеш їй: Так говорить Господь Бог: Ось Я на тебе, го́ро Сеїре, і ви́тягну руку Свою на тебе, й оберну́ тебе на спусто́шення та на сплюндрува́ння. |
4 Міста твої оберну́ на руїну, а ти будеш спусто́шенням, і пізнаєте ви, що Я — Госпо́дь! |
5 За те, що ти маєш вічну ворожне́чу, і валила Ізраїлевих синів через меча в часі їхнього нещастя, в часі загибелі кінце́вої, |
6 тому́ — як живий Я, — говорить Господь Бог, — на кров оберну́ тебе, і кров буде гнати тебе. Отож кров ти знена́виділа, то кров буде гнати тебе! |
7 Оберну́ Я го́ру Сеїр на спусто́шення та на сплюндрува́ння, і ви́тну з неї того́, хто йде та верта́ється. |
8 І напо́вню його го́ри тру́пами його́! Згір'я твої й долини твої та всі твої рі́чища, — побиті мечем попа́дають у них! |
9 На вічні руїни оберну́ Я тебе́, а міста́ твої не засе́ляться, і пізнаєте ви, що Я — Госпо́дь! |
10 За те, що ти кажеш: „Два ці наро́ди, і два ці кра́ї будуть мої, і ми пося́демо те, де Господь був“, |
11 тому́, — як живий Я, — говорить Господь Бог, — зроблю́ Я за гнівом твоїм та за за́здрістю твоєю, які ти робив із своєї нена́висти до них, і вони пізна́ють Мене, коли буду судити тебе. |
12 І пізнаєш ти, що Я — Господь, чув усі обра́зи твої, які ти казав на Ізраїлеві го́ри, говорячи: „Вони опустоші́лі, да́ні нам на ї́жу!“ |
13 І ви велича́лися проти Мене своїми устами, і збі́льшували проти Мене слова́ свої, — Я це чув! |
14 Так говорить Господь Бог: Коли буде радіти вся земля, тоді вчиню́ її тобі спусто́шенням! |
15 Як радієш ти зо спа́дку Ізраїлевого дому через те, що опустоші́ло воно, так зроблю́ Я й тобі. Спусто́шенням станеш, го́ро Сеїре, та ввесь Едо́м, увесь він, і пізнають вони, що Я — Госпо́дь!“ |
Книга пророка ИезекииляГлава 35 |
ЄзекiїльРозділ 35 |
1 |
1 |
2 «Смертный человек, повернись лицом к гористой стране Сеир и изреки о ней пророчество, |
2 „Сину лю́дський, зверни своє обличчя до гори Сеї́р, і пророкуй на неї |
3 возвести ей, что говорит Владыка ГОСПОДЬ: |
3 та й скажеш їй: Так говорить Господь Бог: Ось Я на тебе, го́ро Сеїре, і ви́тягну руку Свою на тебе, й оберну́ тебе на спусто́шення та на сплюндрува́ння. |
4 |
4 Міста твої оберну́ на руїну, а ти будеш спусто́шенням, і пізнаєте ви, що Я — Госпо́дь! |
5 |
5 За те, що ти маєш вічну ворожне́чу, і валила Ізраїлевих синів через меча в часі їхнього нещастя, в часі загибелі кінце́вої, |
6 Жив Я, — клятвенно заверяет Владыка ГОСПОДЬ, — за это Я обреку тебя на кровавую смерть, кровь будет преследовать тебя. Не гнушалась ты проливать кровь, вот и будет она тебя преследовать! |
6 тому́ — як живий Я, — говорить Господь Бог, — на кров оберну́ тебе, і кров буде гнати тебе. Отож кров ти знена́виділа, то кров буде гнати тебе! |
7 Разорю гористую страну Сеир и превращу в пустыню, истреблю всех, кто попытается уйти, и тех, кто возвратится! |
7 Оберну́ Я го́ру Сеїр на спусто́шення та на сплюндрува́ння, і ви́тну з неї того́, хто йде та верта́ється. |
8 Телами погибших усею горы твои, на холмах, в ущельях и в долинах падут убитые мечом. |
8 І напо́вню його го́ри тру́пами його́! Згір'я твої й долини твої та всі твої рі́чища, — побиті мечем попа́дають у них! |
9 На вечное разорение обреку тебя, города твои никогда не будут заселены вновь, и узнаешь, что Я — ГОСПОДЬ! |
9 На вічні руїни оберну́ Я тебе́, а міста́ твої не засе́ляться, і пізнаєте ви, що Я — Госпо́дь! |
10 |
10 За те, що ти кажеш: „Два ці наро́ди, і два ці кра́ї будуть мої, і ми пося́демо те, де Господь був“, |
11 Жив Я, — говорит Владыка ГОСПОДЬ, — Я воздам тебе за твой гнев и зависть, за неуемную твою ненависть к израильтянам и так явлю им Себя, подвергнув тебя суду. |
11 тому́, — як живий Я, — говорить Господь Бог, — зроблю́ Я за гнівом твоїм та за за́здрістю твоєю, які ти робив із своєї нена́висти до них, і вони пізна́ють Мене, коли буду судити тебе. |
12 И узнаешь, что Я — ГОСПОДЬ. Слышал Я, как ты возводила хулу на горы израильские, когда говорила: „Разорены они! Нам они отданы, чтобы мы их поглотили!“ |
12 І пізнаєш ти, що Я — Господь, чув усі обра́зи твої, які ти казав на Ізраїлеві го́ри, говорячи: „Вони опустоші́лі, да́ні нам на ї́жу!“ |
13 Ты бахвалилась предо Мною, глумилась надо Мной, не щадя слов, и Я слышал это». |
13 І ви велича́лися проти Мене своїми устами, і збі́льшували проти Мене слова́ свої, — Я це чув! |
14 Так говорит Владыка ГОСПОДЬ: «Ликовать будет вся земля, когда Я обращу тебя в пустыню. |
14 Так говорить Господь Бог: Коли буде радіти вся земля, тоді вчиню́ її тобі спусто́шенням! |
15 Как ликовала ты, что разорены земли народа Израилева, так и Я воздам тебе: будешь ты опустошена, гористая страна Сеир вместе со всем Эдомом, и узнают, что Я — ГОСПОДЬ!» |
15 Як радієш ти зо спа́дку Ізраїлевого дому через те, що опустоші́ло воно, так зроблю́ Я й тобі. Спусто́шенням станеш, го́ро Сеїре, та ввесь Едо́м, увесь він, і пізнають вони, що Я — Госпо́дь!“ |