Библия - Обещанное Восстановление

Книга пророка Иеремии

Глава 16

1 И было мне слово ГОСПОДНЕ:

2 «Не женись, Иеремия, пусть не будет у тебя в этой стране ни сыновей, ни дочерей».

3 Ибо вот что говорит ГОСПОДЬ о детях, родившихся здесь, и о матерях, что их родили, и об отцах, что дали им жизнь:

4 «Умрут они от смертельных болезней, и никто не оплачет их и не похоронит, будут брошены они на землю, словно навоз, гибель постигнет их от меча и голода. И трупы их достанутся на съедение птицам небесным и зверям земным».

5 Так говорит ГОСПОДЬ: «Не входи в дом, где поминают покойника, не оплакивай погибших и не сострадай им. Ибо Я лишил народ этот мира, — это слово ГОСПОДНЕ, — расположения Своего лишил и милости.

6 Умирать будут в этой стране от мала до велика, и не похоронят их и не оплачут, и в знак скорби порезов на теле не сделают и головы не обреют.

7 Не преломят хлеба для скорбящего, чтобы утешить его в утрате, и не дадут ему испить из чаши утешения в память об отце его и матери.

8 Не входи и в дом, где празднуют, чтобы не сидеть там, не есть с ними и не пить.

9 Ибо так говорит ГОСПОДЬ Воинств, Бог Израиля: „Я сделаю так, что в эти времена у вас на глазах умолкнут звуки веселья и радости и возгласы жениха и невесты“.

10 И когда ты скажешь этому народу всё это, они тебя спросят: „Предрек нам ГОСПОДЬ такое страшное бедствие, но за что? Какие преступления мы совершили, в чем согрешили мы против ГОСПОДА, Бога нашего?“

11 Ответь им тогда: „За то, что отцы ваши оставили Меня, — говорит ГОСПОДЬ, — последовали за чужими богами, служили им и поклонялись, а Меня оставили и Закон Мой перестали соблюдать;

12 вы же в нечестии своем даже превзошли своих отцов. Посмотрите, каждый из вас поступает по упрямству злого сердца своего, не желая слушать Меня.

13 Поэтому Я изгоню вас из земли этой в страну, которой не знаете ни вы, ни отцы ваши. Там будете служить чужим богам и днем и ночью, потому что Я не явлю вам милосердия“».

14 «Придет время, — это ГОСПОДА слово, — когда не станут более говорить: „Воистину жив ГОСПОДЬ, Который вывел потомков Израиля из Египта“, —

15 но скажут: „Воистину жив ГОСПОДЬ, Который вывел потомков Израиля из земли северной и из всех тех земель, в которые Он их изгнал“. Ибо Я верну их в ту землю, которую даровал их отцам».

16 «Смотри, Я пошлю за многими рыбаками, — говорит ГОСПОДЬ, — и они будут ловить блуждающих детей Моих, а после этого Я пошлю за многими охотниками, и они будут охотиться за ними по всем горам, холмам и расщелинам скал.

17 Потому что глаза Мои видят все их пути — не укроются они от Меня и не утаят от глаз Моих свои преступления.

18 Воздам им вдвойне за все преступления и за грехи, за то, что осквернили землю Мою и наполнили владения Мои остовами отвратительных истуканов и мерзкими идолами своими».

19 ГОСПОДИ, Ты — сила моя и крепость, убежище мое в тяжкое время! Придут к Тебе народы от пределов земли и скажут: «Воистину всё наследство наших отцов — лишь обман, идолы пустые, что пользы не приносят.

20 Может ли человек сам себе сделать бога? Ведь идол — не Бог!»

21 «Поэтому ныне Я откроюсь этому народу, явлю им власть Свою и могущество Свое, и узнают они, что имя Мое — ГОСПОДЬ.

Єремiя

Розділ 16

1 І було́ слово Господнє до мене, промовляючи:

2 „Не бери собі жінки, і хай у те́бе не буде синів, ні дочо́к у цьому місці.

3 Бо так промовляє Господь про синів і про дочок, що наро́джені в місці цьому́, і про їхніх матері́в, що наро́джують їх, і про їхніх батьків, що їх ро́дять у Кра́ї цьому́:

4 Від жахливих хворі́б повмирають вони, не будуть опла́кувані, і не будуть похо́вані, — гноєм стануть вони на пове́рхні землі. Від меча́ та від голоду згинуть вони, і стане їхній труп стервом пта́ству небесному й зе́мній звіри́ні.

5 Бо так промовляє Господь: Не заходь у дім сму́тку, і не ходи голоси́ти, і не співчува́й їм, бо від цьо́го наро́ду забрав Я Свій мир, — говорить Господь, — ласку та милість.

6 І повимира́ють великі й малі в цьому Кра́ї, не бу́дуть похо́вані, і голоси́ти не будуть за ними, і не бу́дуть робити нарі́зів, і не будуть робити собі ли́сини.

7 І не будуть ламати їм хліба в жало́бі, щоб потішити їх над померлим, і не напо́ять їх ке́ліхом втіхи над батьком його й його матір'ю.

8 І до до́му бенке́ту не входь, щоб сидіти із ними, щоб їсти й щоб пити.

9 Бо так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я припиню́ в цьому місці на ваших оча́х і в днях ваших голос радісний й голос веселий, голос молодого та голос молодої!

10 І бу́де, коли перека́жеш наро́дові цьому́ ці слова́, то скажуть тобі: „За́ що Господь говорив проти нас все велике це лихо? І яка вина наша, й який то наш гріх, яким ми прогріши́лися Господу, Богові нашому?“

11 І відкажеш до них: За те, що Мене батьки ваші покинули, — каже Господь, — і пішли за іншими богами і служили їм та поклонялися їм, а Мене полишили й Зако́на Мого не вико́нували!

12 А ви робите гірше від ваших батькі́в, і кожен із вас ось іде за упе́ртістю лютого серця свого́, щоб Мені не служити,

13 Тому викину вас з цього Кра́ю до кра́ю, якого не знали ні ви, ані ваші батьки́. І будете там богам іншим служити удень та вночі, бо не дам Я вам милости.

14 Тому́ наступають ось дні, — говорить Господь, — і не бу́дуть уже говорити: „Як живий Господь, що вивів синів Ізраїлевих із кра́ю єгипетського“,

15 а тільки: „Як живий Господь, що вивів синів Ізраїлевих із півні́чного кра́ю, і зо всіх тих країв, куди був розігнав їх“. Та Я їх верну́ на їхню зе́млю, яку Я був дав батька́м їхнім.

16 Оце Я пошлю́ по числе́нних риба́лок, — говорить Господь, — і ви́ловлять їх, немов рибу, а пото́му пошлю по числе́нних мисли́вців, і повило́влюють їх з усіх гір, і з усякого взгі́р'я, і зо ске́льних розщі́лин.

17 Бо очі Мої — на всі їхні доро́ги: вони не сховалися з-перед Мого лиця, і з-перед ока Мого́ не закрилася їхня провина.

18 І найперше Я їм надолу́жу подві́йно за їхню провину й за гріх їхній, за теє, що тру́пом обри́джень своїх збезче́стили Край Мій, а їхні гидо́ти спа́док Мій перепо́внили.

19 О Господи, сило моя та тверди́не моя, і за́хисте мій в день недолі! Поприхо́дять до тебе наро́ди від кі́нців землі та й промо́влять: Одіди́чили наші батьки лиш неправду й марно́ту, пожитку ж ві́д них не було́.

20 Чи зро́бить люди́на для себе богі́в, а вони не боги́?

21 Тому́ то ось Я учиню́, що пізна́ють цим ра́зом вони, учиню́, що пізнають вони Мою руку та силу Мою, і пізнають, що Йме́ння Моє — це Господь!

Книга пророка Иеремии Глава 16	Єремiя Розділ 16
1 И было мне слово ГОСПОДНЕ:	1 І було́ слово Господнє до мене, промовляючи:
2 «Не женись, Иеремия, пусть не будет у тебя в этой стране ни сыновей, ни дочерей».	2 „Не бери собі жінки, і хай у те́бе не буде синів, ні дочо́к у цьому місці.
3 Ибо вот что говорит ГОСПОДЬ о детях, родившихся здесь, и о матерях, что их родили, и об отцах, что дали им жизнь:	3 Бо так промовляє Господь про синів і про дочок, що наро́джені в місці цьому́, і про їхніх матері́в, що наро́джують їх, і про їхніх батьків, що їх ро́дять у Кра́ї цьому́:
4 «Умрут они от смертельных болезней, и никто не оплачет их и не похоронит, будут брошены они на землю, словно навоз, гибель постигнет их от меча и голода. И трупы их достанутся на съедение птицам небесным и зверям земным».	4 Від жахливих хворі́б повмирають вони, не будуть опла́кувані, і не будуть похо́вані, — гноєм стануть вони на пове́рхні землі. Від меча́ та від голоду згинуть вони, і стане їхній труп стервом пта́ству небесному й зе́мній звіри́ні.
5 Так говорит ГОСПОДЬ: «Не входи в дом, где поминают покойника, не оплакивай погибших и не сострадай им. Ибо Я лишил народ этот мира, — это слово ГОСПОДНЕ, — расположения Своего лишил и милости.	5 Бо так промовляє Господь: Не заходь у дім сму́тку, і не ходи голоси́ти, і не співчува́й їм, бо від цьо́го наро́ду забрав Я Свій мир, — говорить Господь, — ласку та милість.
6 Умирать будут в этой стране от мала до велика, и не похоронят их и не оплачут, и в знак скорби порезов на теле не сделают и головы не обреют.	6 І повимира́ють великі й малі в цьому Кра́ї, не бу́дуть похо́вані, і голоси́ти не будуть за ними, і не бу́дуть робити нарі́зів, і не будуть робити собі ли́сини.
7 Не преломят хлеба для скорбящего, чтобы утешить его в утрате, и не дадут ему испить из чаши утешения в память об отце его и матери.	7 І не будуть ламати їм хліба в жало́бі, щоб потішити їх над померлим, і не напо́ять їх ке́ліхом втіхи над батьком його й його матір'ю.
8 Не входи и в дом, где празднуют, чтобы не сидеть там, не есть с ними и не пить.	8 І до до́му бенке́ту не входь, щоб сидіти із ними, щоб їсти й щоб пити.
9 Ибо так говорит ГОСПОДЬ Воинств, Бог Израиля: „Я сделаю так, что в эти времена у вас на глазах умолкнут звуки веселья и радости и возгласы жениха и невесты“.	9 Бо так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я припиню́ в цьому місці на ваших оча́х і в днях ваших голос радісний й голос веселий, голос молодого та голос молодої!
10 И когда ты скажешь этому народу всё это, они тебя спросят: „Предрек нам ГОСПОДЬ такое страшное бедствие, но за что? Какие преступления мы совершили, в чем согрешили мы против ГОСПОДА, Бога нашего?“	10 І бу́де, коли перека́жеш наро́дові цьому́ ці слова́, то скажуть тобі: „За́ що Господь говорив проти нас все велике це лихо? І яка вина наша, й який то наш гріх, яким ми прогріши́лися Господу, Богові нашому?“
11 Ответь им тогда: „За то, что отцы ваши оставили Меня, — говорит ГОСПОДЬ, — последовали за чужими богами, служили им и поклонялись, а Меня оставили и Закон Мой перестали соблюдать;	11 І відкажеш до них: За те, що Мене батьки ваші покинули, — каже Господь, — і пішли за іншими богами і служили їм та поклонялися їм, а Мене полишили й Зако́на Мого не вико́нували!
12 вы же в нечестии своем даже превзошли своих отцов. Посмотрите, каждый из вас поступает по упрямству злого сердца своего, не желая слушать Меня.	12 А ви робите гірше від ваших батькі́в, і кожен із вас ось іде за упе́ртістю лютого серця свого́, щоб Мені не служити,
13 Поэтому Я изгоню вас из земли этой в страну, которой не знаете ни вы, ни отцы ваши. Там будете служить чужим богам и днем и ночью, потому что Я не явлю вам милосердия“».	13 Тому викину вас з цього Кра́ю до кра́ю, якого не знали ні ви, ані ваші батьки́. І будете там богам іншим служити удень та вночі, бо не дам Я вам милости.
14 «Придет время, — это ГОСПОДА слово, — когда не станут более говорить: „Воистину жив ГОСПОДЬ, Который вывел потомков Израиля из Египта“, —	14 Тому́ наступають ось дні, — говорить Господь, — і не бу́дуть уже говорити: „Як живий Господь, що вивів синів Ізраїлевих із кра́ю єгипетського“,
15 но скажут: „Воистину жив ГОСПОДЬ, Который вывел потомков Израиля из земли северной и из всех тех земель, в которые Он их изгнал“. Ибо Я верну их в ту землю, которую даровал их отцам».	15 а тільки: „Як живий Господь, що вивів синів Ізраїлевих із півні́чного кра́ю, і зо всіх тих країв, куди був розігнав їх“. Та Я їх верну́ на їхню зе́млю, яку Я був дав батька́м їхнім.
16 «Смотри, Я пошлю за многими рыбаками, — говорит ГОСПОДЬ, — и они будут ловить блуждающих детей Моих, а после этого Я пошлю за многими охотниками, и они будут охотиться за ними по всем горам, холмам и расщелинам скал.	16 Оце Я пошлю́ по числе́нних риба́лок, — говорить Господь, — і ви́ловлять їх, немов рибу, а пото́му пошлю по числе́нних мисли́вців, і повило́влюють їх з усіх гір, і з усякого взгі́р'я, і зо ске́льних розщі́лин.
17 Потому что глаза Мои видят все их пути — не укроются они от Меня и не утаят от глаз Моих свои преступления.	17 Бо очі Мої — на всі їхні доро́ги: вони не сховалися з-перед Мого лиця, і з-перед ока Мого́ не закрилася їхня провина.
18 Воздам им вдвойне за все преступления и за грехи, за то, что осквернили землю Мою и наполнили владения Мои остовами отвратительных истуканов и мерзкими идолами своими».	18 І найперше Я їм надолу́жу подві́йно за їхню провину й за гріх їхній, за теє, що тру́пом обри́джень своїх збезче́стили Край Мій, а їхні гидо́ти спа́док Мій перепо́внили.
19 ГОСПОДИ, Ты — сила моя и крепость, убежище мое в тяжкое время! Придут к Тебе народы от пределов земли и скажут: «Воистину всё наследство наших отцов — лишь обман, идолы пустые, что пользы не приносят.	19 О Господи, сило моя та тверди́не моя, і за́хисте мій в день недолі! Поприхо́дять до тебе наро́ди від кі́нців землі та й промо́влять: Одіди́чили наші батьки лиш неправду й марно́ту, пожитку ж ві́д них не було́.
20 Может ли человек сам себе сделать бога? Ведь идол — не Бог!»	20 Чи зро́бить люди́на для себе богі́в, а вони не боги́?
21 «Поэтому ныне Я откроюсь этому народу, явлю им власть Свою и могущество Свое, и узнают они, что имя Мое — ГОСПОДЬ.	21 Тому́ то ось Я учиню́, що пізна́ють цим ра́зом вони, учиню́, що пізнають вони Мою руку та силу Мою, і пізнають, що Йме́ння Моє — це Господь!

⚡ 1.0x

Ветхий
завет

Новый
завет

Книга пророка Иеремии

Глава 16

Єремiя

Розділ 16

Книга пророка Иеремии

Глава 16

Єремiя

Розділ 16

Ветхий завет

Новый завет

Книга пророка Иеремии

Глава 16

Єремiя

Розділ 16

Книга пророка Иеремии

Глава 16

Єремiя

Розділ 16

Ветхий
завет

Новый
завет