Книга пророка ЗахарииГлава 5 |
1 |
2 Ангел спросил меня: «Что ты видишь?» — «Вижу летящий развернутый свиток — локтей двадцать в длину и шириной в десять». |
3 Тогда ангел объяснил мне: «Это проклятие, которое падет на всю землю, ибо всякий вор будет изгнан, как написано на одной из сторон свитка, и каждый клятвопреступник — как написано на другой. |
4 Я пошлю это проклятие, — это слово ГОСПОДА Воинств, — в дом всякого, кто крадет, и в жилища тех, кто ложно клянется именем Моим. И останется у него это проклятие и изведет его дом — подточит и деревянные, и каменные части его». |
5 |
6 И снова спросил я: «А это что?» «Корзина — большая мера для зерна, — ответил ангел и добавил: — Это их образ, видимый на всей земле». |
7 Вдруг свинцовая крышка корзины поднялась — и я увидел сидевшую в ней женщину. |
8 Ангел сказал: «А это само нечестие!» Он втолкнул женщину обратно в корзину и закрыл крышку. |
9 После того я увидел двух женщин с крыльями, как у аистов. Ветер подхватил их, и женщины на крыльях своих устремились с корзиной вдаль, летя между небом и землей. |
10 Я спросил говорившего со мной ангела: «Куда они ее понесли?» |
11 Тот ответил: «В Вавилонию, чтобы устроить там ей дом. И когда всё будет готово, корзину водрузят на свое место». |
ЗахарiяРозділ 5 |
1 |
2 І сказав він до мене: „Що́ ти бачиш?“ А я відказав: „Я бачу летючого зво́я. Довжина́ його — двадцять мірою ліктем, а ширина́ його — десять ліктів.“ |
3 І сказав він мені: „Це те прокля́ття, що виходить на поверхню всієї землі. Бо кожен зло́дій буде знищений згідно з тим, що з цього боку звою написане, і кожен, хто присяга́є ложно, буде знищений згідно з тим, що з того боку звою написане. |
4 І привів Я його, прокля́ття, — говорить Господь Саваот, — і при́йде воно до дому зло́дія, і до дому того, хто ложно присягає Йменням Моїм, і воно міцно ося́деться в сере́дині дому його, і вигубить його, і дере́ва його та каміння його“. |
5 |
6 І сказав я: „Що це таке?“ А він відказав: „Це ефа́, що виходить“. І ще він сказав: „Це їхня подоба в усьому кра́ї“. |
7 Аж ось підняла́ся оли́в'яна по́кришка, а це була́ одна жінка, що сиділа посеред ефи́. |
8 І він сказав: „Це та несправедливість“. І кинув її до сере́дини ефи́, і кинув олив'я́ного куска до її отво́ру. |
9 І звів я очі свої та й побачив, аж ось дві жінки виходять, і вітер гудів в їхніх кри́лах, а їхні кри́ла — як крила чорногу́за. І підняли́ вони ефу́ між землею та між небом. |
10 І сказав я до ангола, що зо мною говорив: „Куди́ вони несуть цю ефу́?“ |
11 І сказав він до мене: „Щоб збудувати їй дім у краю́ Шін'ар. А коли він буде поста́влений, то буде покла́дена там на місці своєму“. |
Книга пророка ЗахарииГлава 5 |
ЗахарiяРозділ 5 |
1 |
1 |
2 Ангел спросил меня: «Что ты видишь?» — «Вижу летящий развернутый свиток — локтей двадцать в длину и шириной в десять». |
2 І сказав він до мене: „Що́ ти бачиш?“ А я відказав: „Я бачу летючого зво́я. Довжина́ його — двадцять мірою ліктем, а ширина́ його — десять ліктів.“ |
3 Тогда ангел объяснил мне: «Это проклятие, которое падет на всю землю, ибо всякий вор будет изгнан, как написано на одной из сторон свитка, и каждый клятвопреступник — как написано на другой. |
3 І сказав він мені: „Це те прокля́ття, що виходить на поверхню всієї землі. Бо кожен зло́дій буде знищений згідно з тим, що з цього боку звою написане, і кожен, хто присяга́є ложно, буде знищений згідно з тим, що з того боку звою написане. |
4 Я пошлю это проклятие, — это слово ГОСПОДА Воинств, — в дом всякого, кто крадет, и в жилища тех, кто ложно клянется именем Моим. И останется у него это проклятие и изведет его дом — подточит и деревянные, и каменные части его». |
4 І привів Я його, прокля́ття, — говорить Господь Саваот, — і при́йде воно до дому зло́дія, і до дому того, хто ложно присягає Йменням Моїм, і воно міцно ося́деться в сере́дині дому його, і вигубить його, і дере́ва його та каміння його“. |
5 |
5 |
6 И снова спросил я: «А это что?» «Корзина — большая мера для зерна, — ответил ангел и добавил: — Это их образ, видимый на всей земле». |
6 І сказав я: „Що це таке?“ А він відказав: „Це ефа́, що виходить“. І ще він сказав: „Це їхня подоба в усьому кра́ї“. |
7 Вдруг свинцовая крышка корзины поднялась — и я увидел сидевшую в ней женщину. |
7 Аж ось підняла́ся оли́в'яна по́кришка, а це була́ одна жінка, що сиділа посеред ефи́. |
8 Ангел сказал: «А это само нечестие!» Он втолкнул женщину обратно в корзину и закрыл крышку. |
8 І він сказав: „Це та несправедливість“. І кинув її до сере́дини ефи́, і кинув олив'я́ного куска до її отво́ру. |
9 После того я увидел двух женщин с крыльями, как у аистов. Ветер подхватил их, и женщины на крыльях своих устремились с корзиной вдаль, летя между небом и землей. |
9 І звів я очі свої та й побачив, аж ось дві жінки виходять, і вітер гудів в їхніх кри́лах, а їхні кри́ла — як крила чорногу́за. І підняли́ вони ефу́ між землею та між небом. |
10 Я спросил говорившего со мной ангела: «Куда они ее понесли?» |
10 І сказав я до ангола, що зо мною говорив: „Куди́ вони несуть цю ефу́?“ |
11 Тот ответил: «В Вавилонию, чтобы устроить там ей дом. И когда всё будет готово, корзину водрузят на свое место». |
11 І сказав він до мене: „Щоб збудувати їй дім у краю́ Шін'ар. А коли він буде поста́влений, то буде покла́дена там на місці своєму“. |