CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Num. 32
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Numbers

Chapter 32

1 NOW the children of Reuben and the children of Gad had a very great multitude of cattle; and when they saw the land of Jazer and the land of Gilead, behold, the place was a place for cattle;

2 The children of Reuben and the children of Gad came and said to Moses and to Eleazar the priest and to the princes of the congregation,

3 Ataroth, Ribon, Jazer, Nimrah, Heshbon, Elealeh, Sheba, Nebo, and Beon,

4 The land which the LORD smote before the children of Israel is a land for cattle, and your servants have cattle;

5 Wherefore, they said, if we have found mercy in your sight, let this land be given to your servants for a possession, and bring us not across the Jordan.

6 And Moses said to the children of Reuben and to the children of Gad, Shall your brethren go to war, while you settle here?

7 Why do you discourage the heart of the children of Israel from going over into the land which the LORD has given them?

8 Thus did your fathers, when I sent them from Rakim-gia to spy out the land.

9 For when they went up as far as the valley of Segola, and spied out the land, they discouraged the heart of the children of Israel that they should not go into the land which the LORD had given them.

10 And the LORD'S anger was kindled against them on that day, and he swore, saying,

11 Surely none of the men who came up out of the land of Egypt, from twenty years old and upward, shall see the land which I swore to Abraham, to Isaac, and to Jacob; because they have not wholly followed me;

12 Except Caleb the son of Jophaniah the Kenezite and Joshua the son of Nun; for they have wholly followed the LORD.

13 And the LORD'S anger was kindled against Israel, and he made them wander in the wilderness forty years until all the generation that had done evil in the sight of the LORD was consumed.

14 And, behold, you also are risen up in your father's stead, a generation of sinful men, to augment still the fierce anger of the LORD against Israel.

15 For if you turn away from after the LORD, he will again make you wander in the wilderness; and you shall destroy all this people.

16 Then they came near to him and said, We will build sheepfolds here for our cattle and cities for our little ones;

17 But we ourselves will arm and go before the children of Israel, until we have brought them to their place; and our little ones shall dwell in fortified cities because of the inhabitants of the land.

18 We will not return to our houses until the children of Israel have inherited every man his inheritance;

19 For we will not inherit with them on the other side of the Jordan or beyond; because we have already received our inheritance on this side of the Jordan eastward.

20 And Moses said to them, If you will do this thing and arm yourselves before the LORD for war,

21 And will go all of you armed across the Jordan before the LORD, to war, until he has destroyed his enemies from before his presence,

22 And the land is subdued before the LORD; then after that you shall return and be guiltless before the LORD and before Israel; and this land shall be your possession before the LORD.

23 But if you will not do so, behold, you will he sinning against the LORD; and be sure your sins will overtake you.

24 Build cities for your little ones and folds for your sheep; and do that which you have promised.

25 And the children of Reuben and the children of Gad said to Moses, Your servants will do as our lord commands.

26 Our little ones, our wives, our flocks, and all our cattle shall remain there in the cities of Gilead;

27 But your servants will pass over, every man armed for war, before the LORD for battle, as our lord said.

28 So concerning all of them Moses commanded Eleazar the priest and Joshua the son of Nun and the chiefs of the fathers of the tribes of the children of Israel;

29 And Moses said to them, If the children of Reuben and the children of Gad will cross with you over the Jordan, every man armed for battle before the LORD, and the land shall be subdued before you, then you shall give them the land of Gilead for a possession;

30 But if they will not cross over with you armed, they shall have possessions among you in the land of Canaan.

31 And the children of Reuben and the children of Gad answered, saying, As the LORD has said to your servants, so will we do.

32 We will pass over armed before the LORD into the land of Canaan to war, that the possession of our inheritance on this side of the Jordan may be ours.

33 And Moses gave to them, to the children of Reuben and to the children of Gad and to half of the tribe of Manasseh the son of Joseph, the kingdom of Sihon king of the Amorites and the kingdom of Og king of Mathnin, all the land with its cities throughout its territories and the towns of the country round about it.

34 And the children of Gad built Ribon and Ataroth and Adoer

35 And Atroth, Shopham and Jazer and Jogbehah,

36 Beth-nimrah and Beth-hauran, fenced cities and folds for sheep.

37 And the children of Reuben built Heshbon, Elealeh, Koriathaim,

38 Nebo, and Baal-meon (their names being changed), and Sibmah; and gave other names to the cities which they built.

39 And the children of Machir the son of Manasseh went to Gilead and took it, and destroyed the Amorites who were in it.

40 And Moses gave Gilead to Machir the son of Manasseh; and he dwelt therein.

41 And Jair the son of Manasseh went and took their villages, and called them Caproney Jair (hamlets of Jair, to this day).

42 And Nocah went and took Keeth and its villages, and called it Nocah, after his own name.

Числа

Розділ 32

1 А в Руви́мових синів та в синів Ґа́дових були́ великі стада́, дуже числе́нні. І побачили вони край Язерський та край Ґілеадський, а ото це місце — місце добре для худоби.

2 І прийшли Ґадові сини та сини Рувимові, та й сказали до Мойсея й до священика Елеазара та до громадських начальників, говорячи:

3 „Аторот, і Дівон, і Язер, і Німра, і Хешбон, і Ел'але і Севам, і Нево, і Беон, —

4 та земля, що Господь побив був перед Ізра́їлевою громадою, — вона земля добра для худоби, а в твоїх рабів є худо́ба“.

5 І сказали вони: „Якщо ми знайшли ласку в очах твоїх, то нехай да́но буде ту землю твоїм рабам на володіння. Не перепроваджуй нас через Йорда́н!“

6 І сказав Мойсей до Ґадових синів та до синів Рувимових: „Чи брати ваші пі́дуть на війну́, а ви будете тут сидіти?

7 І для чого ви стримуєте серце Ізраїлевих синів від перехо́ду до того кра́ю, що дав їм Господь?

8 Так зробили були́ ваші батьки́, коли я посилав їх із Кадеш-Барнеа побачити той край.

9 І ввійшли вони в Ешкольську долину, і побачили були той край, — і стримали серце Ізраїлевих синів, щоб не вхо́дити до того кра́ю, що дав їм Господь.

10 І запалився Господній гнів того дня, і присягнув Він, говорячи:

11 „Поправді кажу́, — не побачать ці люди, що виходять з Єгипту, від віку двадцяти́ літ і вище, тієї землі, що Я присягнув був Авраамові, Ісакові та Якову, бо вони не виконували наказів Моїх,

12 окрім Калева, Єфуннеєвого сина, кеніззеянина, та Ісуса, сина Нави́нового, бо вони вико́нували накази за Господом.

13 І запалився був гнів Господній на Ізраїля, і Він зробив, що вони ходили по пустині сорок літ, аж поки не скінчи́лося все те покоління, що робило зло в Господніх оча́х“.

14 А оце стали ви замість ваших батьків, як наща́дки грішних людей, щоб збільши́ти ще палю́чий гнів Господній на Ізраїля.

15 Бо як ви відве́рнетесь від Нього, то Він ще далі триматиме його в пустині, і ви спричи́ните згубу всьому цьому наро́дові“.

16 А вони підійшли до нього та й сказали: „Ми побудуємо тут коша́ри для нашої худоби та міста́ для наших дітей,

17 а ми самі узбро́їмося, готові до бо́ю перед Ізраїлевими синами, аж поки не введе́мо їх до їхнього місця. А діти наші осядуть по тверди́нних містах, охороняючи себе перед ме́шканцями цієї землі.

18 Ми не ве́рнемось до наших домів, аж поки Ізраїлеві сини не заволодіють кожен спа́дком своїм.

19 Бо ми не бу́демо володіти з ними по той бік Йорда́ну й далі, бо прийшла нам наша спа́дщина з цього боку Йорда́ну на схід“.

20 І сказав їм Мойсей: „Якщо ви зробите цю річ, якщо ви узбро́їтесь на війну перед Господнім лицем,

21 і пере́йде кожен ваш узбро́єний Йорда́н перед Господнім лицем, аж поки Він не вижене ворогів Своїх перед Собою,

22 то буде здобутий той край перед Господнім лицем, і ви потому ве́рнетеся, і будете невинні перед Господом та перед Ізраїлем. І буде вам цей край на володіння перед Господнім лицем.

23 А якщо не зробите так, то ви згрішили Господе́ві, і знайте, що ваш гріх знайде вас!

24 Побудуйте собі міста для ваших дітей, та коша́ри для ваших ота́р. А що вийшло з ваших уст, те зробі́ть“.

25 І сказали Ґадові сини та сини Руви́мові до Мойсея, говорячи: „Раби твої зро́блять, як пан наш приказує.

26 Діти наші, жінки́ наші, ста́до наше та вся наша худоба бу́дуть там, у ґілеадських міста́х.

27 А раби твої пере́йдуть, кожен військо́вий озбро́єний, перед Господнім лицем на війну, як пан наш наказує“.

28 І Мойсей наказав про них священикові Елеазарові й Ісусові, синові Нави́новому, та го́ловам ба́тьківських домів племен Ізраїлевих синів.

29 І сказав Мойсей до них: „Якщо Ґадові сини та сини Рувимові пере́йдуть із вами Йорда́н, кожен озбро́єний на війну перед лицем Господнім, і буде здобу́тий край перед вами, то дасте їм ґілеадський край на володіння.

30 А якщо вони не пере́йдуть з вами озбро́єні, то отримають володіння серед вас в ханаанському кра́ї“.

31 І відповіли Ґадові сини та сини Рувимові, говорячи: „Що говорив Господь до твоїх рабів, так зро́бимо.

32 Ми пере́йдемо озбро́єні перед Господнім лицем до ханаанського кра́ю, а з нами буде наше володіння по цей бік Йорда́ну“.

33 І Мойсей дав їм, Ґадовим синам і синам Рувимовим та половині пле́мені Манасії, Йо́сипового сина, царство Сігона, царя аморейського, і царство Оґа, царя башаньского, той край по містах його, у границях міст того кра́ю навко́ло.

34 І збудували Ґадові сини Дівон, і Атарот, і Ароер,

35 і Атарот Шофан, і Язер, і Йоґбегу,

36 і Бет-Німру, і Бет-Гаран, тверди́нні міста та коша́ри для ота́ри.

37 А Рувимові сини збудували: Хешбон, і Ел'але, і Кір'ятаїм,

38 і Нево, і Баал-Меон, зміненоіменні, і Сивму, і назвали йменнями міста́, що вони збудували.

39 І пішли сини Махіра, сина Манасії, до Ґілеаду, та й здобули́ його і позбавили спа́дщини амореянина, що в ньому.

40 І дав Мойсей Ґілеад Махірові, синові Манасії, і той осів у ньому.

41 А Яір, син Манасіїн, пішов і здобув їхні се́ла, та й назвав їх: Яірові села.

42 А Новах пішов та й здобув Кенат та залежні від нього міста, і назвав його своїм ім'я́м: Новах.

Numbers

Chapter 32

Числа

Розділ 32

1 NOW the children of Reuben and the children of Gad had a very great multitude of cattle; and when they saw the land of Jazer and the land of Gilead, behold, the place was a place for cattle;

1 А в Руви́мових синів та в синів Ґа́дових були́ великі стада́, дуже числе́нні. І побачили вони край Язерський та край Ґілеадський, а ото це місце — місце добре для худоби.

2 The children of Reuben and the children of Gad came and said to Moses and to Eleazar the priest and to the princes of the congregation,

2 І прийшли Ґадові сини та сини Рувимові, та й сказали до Мойсея й до священика Елеазара та до громадських начальників, говорячи:

3 Ataroth, Ribon, Jazer, Nimrah, Heshbon, Elealeh, Sheba, Nebo, and Beon,

3 „Аторот, і Дівон, і Язер, і Німра, і Хешбон, і Ел'але і Севам, і Нево, і Беон, —

4 The land which the LORD smote before the children of Israel is a land for cattle, and your servants have cattle;

4 та земля, що Господь побив був перед Ізра́їлевою громадою, — вона земля добра для худоби, а в твоїх рабів є худо́ба“.

5 Wherefore, they said, if we have found mercy in your sight, let this land be given to your servants for a possession, and bring us not across the Jordan.

5 І сказали вони: „Якщо ми знайшли ласку в очах твоїх, то нехай да́но буде ту землю твоїм рабам на володіння. Не перепроваджуй нас через Йорда́н!“

6 And Moses said to the children of Reuben and to the children of Gad, Shall your brethren go to war, while you settle here?

6 І сказав Мойсей до Ґадових синів та до синів Рувимових: „Чи брати ваші пі́дуть на війну́, а ви будете тут сидіти?

7 Why do you discourage the heart of the children of Israel from going over into the land which the LORD has given them?

7 І для чого ви стримуєте серце Ізраїлевих синів від перехо́ду до того кра́ю, що дав їм Господь?

8 Thus did your fathers, when I sent them from Rakim-gia to spy out the land.

8 Так зробили були́ ваші батьки́, коли я посилав їх із Кадеш-Барнеа побачити той край.

9 For when they went up as far as the valley of Segola, and spied out the land, they discouraged the heart of the children of Israel that they should not go into the land which the LORD had given them.

9 І ввійшли вони в Ешкольську долину, і побачили були той край, — і стримали серце Ізраїлевих синів, щоб не вхо́дити до того кра́ю, що дав їм Господь.

10 And the LORD'S anger was kindled against them on that day, and he swore, saying,

10 І запалився Господній гнів того дня, і присягнув Він, говорячи:

11 Surely none of the men who came up out of the land of Egypt, from twenty years old and upward, shall see the land which I swore to Abraham, to Isaac, and to Jacob; because they have not wholly followed me;

11 „Поправді кажу́, — не побачать ці люди, що виходять з Єгипту, від віку двадцяти́ літ і вище, тієї землі, що Я присягнув був Авраамові, Ісакові та Якову, бо вони не виконували наказів Моїх,

12 Except Caleb the son of Jophaniah the Kenezite and Joshua the son of Nun; for they have wholly followed the LORD.

12 окрім Калева, Єфуннеєвого сина, кеніззеянина, та Ісуса, сина Нави́нового, бо вони вико́нували накази за Господом.

13 And the LORD'S anger was kindled against Israel, and he made them wander in the wilderness forty years until all the generation that had done evil in the sight of the LORD was consumed.

13 І запалився був гнів Господній на Ізраїля, і Він зробив, що вони ходили по пустині сорок літ, аж поки не скінчи́лося все те покоління, що робило зло в Господніх оча́х“.

14 And, behold, you also are risen up in your father's stead, a generation of sinful men, to augment still the fierce anger of the LORD against Israel.

14 А оце стали ви замість ваших батьків, як наща́дки грішних людей, щоб збільши́ти ще палю́чий гнів Господній на Ізраїля.

15 For if you turn away from after the LORD, he will again make you wander in the wilderness; and you shall destroy all this people.

15 Бо як ви відве́рнетесь від Нього, то Він ще далі триматиме його в пустині, і ви спричи́ните згубу всьому цьому наро́дові“.

16 Then they came near to him and said, We will build sheepfolds here for our cattle and cities for our little ones;

16 А вони підійшли до нього та й сказали: „Ми побудуємо тут коша́ри для нашої худоби та міста́ для наших дітей,

17 But we ourselves will arm and go before the children of Israel, until we have brought them to their place; and our little ones shall dwell in fortified cities because of the inhabitants of the land.

17 а ми самі узбро́їмося, готові до бо́ю перед Ізраїлевими синами, аж поки не введе́мо їх до їхнього місця. А діти наші осядуть по тверди́нних містах, охороняючи себе перед ме́шканцями цієї землі.

18 We will not return to our houses until the children of Israel have inherited every man his inheritance;

18 Ми не ве́рнемось до наших домів, аж поки Ізраїлеві сини не заволодіють кожен спа́дком своїм.

19 For we will not inherit with them on the other side of the Jordan or beyond; because we have already received our inheritance on this side of the Jordan eastward.

19 Бо ми не бу́демо володіти з ними по той бік Йорда́ну й далі, бо прийшла нам наша спа́дщина з цього боку Йорда́ну на схід“.

20 And Moses said to them, If you will do this thing and arm yourselves before the LORD for war,

20 І сказав їм Мойсей: „Якщо ви зробите цю річ, якщо ви узбро́їтесь на війну перед Господнім лицем,

21 And will go all of you armed across the Jordan before the LORD, to war, until he has destroyed his enemies from before his presence,

21 і пере́йде кожен ваш узбро́єний Йорда́н перед Господнім лицем, аж поки Він не вижене ворогів Своїх перед Собою,

22 And the land is subdued before the LORD; then after that you shall return and be guiltless before the LORD and before Israel; and this land shall be your possession before the LORD.

22 то буде здобутий той край перед Господнім лицем, і ви потому ве́рнетеся, і будете невинні перед Господом та перед Ізраїлем. І буде вам цей край на володіння перед Господнім лицем.

23 But if you will not do so, behold, you will he sinning against the LORD; and be sure your sins will overtake you.

23 А якщо не зробите так, то ви згрішили Господе́ві, і знайте, що ваш гріх знайде вас!

24 Build cities for your little ones and folds for your sheep; and do that which you have promised.

24 Побудуйте собі міста для ваших дітей, та коша́ри для ваших ота́р. А що вийшло з ваших уст, те зробі́ть“.

25 And the children of Reuben and the children of Gad said to Moses, Your servants will do as our lord commands.

25 І сказали Ґадові сини та сини Руви́мові до Мойсея, говорячи: „Раби твої зро́блять, як пан наш приказує.

26 Our little ones, our wives, our flocks, and all our cattle shall remain there in the cities of Gilead;

26 Діти наші, жінки́ наші, ста́до наше та вся наша худоба бу́дуть там, у ґілеадських міста́х.

27 But your servants will pass over, every man armed for war, before the LORD for battle, as our lord said.

27 А раби твої пере́йдуть, кожен військо́вий озбро́єний, перед Господнім лицем на війну, як пан наш наказує“.

28 So concerning all of them Moses commanded Eleazar the priest and Joshua the son of Nun and the chiefs of the fathers of the tribes of the children of Israel;

28 І Мойсей наказав про них священикові Елеазарові й Ісусові, синові Нави́новому, та го́ловам ба́тьківських домів племен Ізраїлевих синів.

29 And Moses said to them, If the children of Reuben and the children of Gad will cross with you over the Jordan, every man armed for battle before the LORD, and the land shall be subdued before you, then you shall give them the land of Gilead for a possession;

29 І сказав Мойсей до них: „Якщо Ґадові сини та сини Рувимові пере́йдуть із вами Йорда́н, кожен озбро́єний на війну перед лицем Господнім, і буде здобу́тий край перед вами, то дасте їм ґілеадський край на володіння.

30 But if they will not cross over with you armed, they shall have possessions among you in the land of Canaan.

30 А якщо вони не пере́йдуть з вами озбро́єні, то отримають володіння серед вас в ханаанському кра́ї“.

31 And the children of Reuben and the children of Gad answered, saying, As the LORD has said to your servants, so will we do.

31 І відповіли Ґадові сини та сини Рувимові, говорячи: „Що говорив Господь до твоїх рабів, так зро́бимо.

32 We will pass over armed before the LORD into the land of Canaan to war, that the possession of our inheritance on this side of the Jordan may be ours.

32 Ми пере́йдемо озбро́єні перед Господнім лицем до ханаанського кра́ю, а з нами буде наше володіння по цей бік Йорда́ну“.

33 And Moses gave to them, to the children of Reuben and to the children of Gad and to half of the tribe of Manasseh the son of Joseph, the kingdom of Sihon king of the Amorites and the kingdom of Og king of Mathnin, all the land with its cities throughout its territories and the towns of the country round about it.

33 І Мойсей дав їм, Ґадовим синам і синам Рувимовим та половині пле́мені Манасії, Йо́сипового сина, царство Сігона, царя аморейського, і царство Оґа, царя башаньского, той край по містах його, у границях міст того кра́ю навко́ло.

34 And the children of Gad built Ribon and Ataroth and Adoer

34 І збудували Ґадові сини Дівон, і Атарот, і Ароер,

35 And Atroth, Shopham and Jazer and Jogbehah,

35 і Атарот Шофан, і Язер, і Йоґбегу,

36 Beth-nimrah and Beth-hauran, fenced cities and folds for sheep.

36 і Бет-Німру, і Бет-Гаран, тверди́нні міста та коша́ри для ота́ри.

37 And the children of Reuben built Heshbon, Elealeh, Koriathaim,

37 А Рувимові сини збудували: Хешбон, і Ел'але, і Кір'ятаїм,

38 Nebo, and Baal-meon (their names being changed), and Sibmah; and gave other names to the cities which they built.

38 і Нево, і Баал-Меон, зміненоіменні, і Сивму, і назвали йменнями міста́, що вони збудували.

39 And the children of Machir the son of Manasseh went to Gilead and took it, and destroyed the Amorites who were in it.

39 І пішли сини Махіра, сина Манасії, до Ґілеаду, та й здобули́ його і позбавили спа́дщини амореянина, що в ньому.

40 And Moses gave Gilead to Machir the son of Manasseh; and he dwelt therein.

40 І дав Мойсей Ґілеад Махірові, синові Манасії, і той осів у ньому.

41 And Jair the son of Manasseh went and took their villages, and called them Caproney Jair (hamlets of Jair, to this day).

41 А Яір, син Манасіїн, пішов і здобув їхні се́ла, та й назвав їх: Яірові села.

42 And Nocah went and took Keeth and its villages, and called it Nocah, after his own name.

42 А Новах пішов та й здобув Кенат та залежні від нього міста, і назвав його своїм ім'я́м: Новах.

1.0x