HebrewsChapter 3 |
|
1 FROM henceforth, O my holy brethren, called by a call from heaven, look to this Apostle and High Priest of our faith, Jesus Christ: |
|
2 Who was faithful to him who appointed him, as also Moses was faithful to all his house. |
|
3 The glory of Jesus is much greater than that of Moses, just as the honor of the builder of the house is greater than the house. |
|
4 For every house is built by some man; but he who builds all things is God. |
|
5 And Moses, as a servant, was faithful to all his house, and was a testimony of those things which were to be spoken after; |
|
6 But Christ, as a son, over his own house, whose house we are, if to the end we hold fast with confidence to the glory of his hope. |
|
7 Therefore, as the Holy Spirit said, Today if you will hear his voice, |
|
8 Harden not your hearts to provoke him, as the murmurers did in the day of temptation in the wilderness: |
|
9 Your fathers tempted me even though they examined and saw my works forty years. |
|
10 Therefore I was not pleased with that generation, and said, These are a people whose hearts have been misled and they have not known my ways. |
|
11 So I swore in my anger, They shall not enter into my rest. |
|
12 Take heed therefore, my brethren, lest perhaps there is a man among you who has an evil heart and is not a believer, and you will be cut off from the living God. |
|
13 But search your hearts daily, until the day which is called, The day; to the end that no man among you be hardened through the deceitfulness of sin. |
|
14 For we are made partakers of Christ, if from the beginning to the very end we hold steadfast to this true covenant, |
|
15 As it is said, Today, if you hear even the echoes of his voice, do not harden your hearts to anger him. |
|
16 Who are those who have heard and provoked him? Were they not those who came out of Egypt under Moses, although not all of them? |
|
17 But with whom was he displeased for forty years? Was it not especially with those who had sinned and whose bones lay in the wilderness? |
|
18 And against whom did he swear that they should not enter into his rest, except against those who did not listen? |
|
19 So we see that they could not enter in because they did not believe. |
До євреївРозділ 3 |
|
1 |
|
2 що вірний Тому́, Хто настанови́в Його, як був і Мойсей у всім домі Його, |
|
3 бо гідний Він вищої слави понад Мойсея, поскільки будівни́чий має більшу честь, аніж дім. |
|
4 Усякий бо дім хтось будує, а Той, хто все збудував, — то Бог. |
|
5 І Мойсей вірний був у всім домі Його, як слуга, на свідоцтво того, що сказати повинно було́. |
|
6 Христос же, як Син, у Його домі. А дім Його — ми, коли тільки відвагу й похвалу́ надії доде́ржимо певними аж до кінця. |
|
7 Тому́ то, як каже Дух Святий: „Сьогодні, як голос Його ви почуєте, |
|
8 не робіть затверді́лими ваших серде́ць, як під час наріка́нь, за дня випробо́вування на пустині, |
|
9 де Мене випробо́вували отці ваші, Мене випробо́вували, і бачили працю Мою сорок років. |
|
10 Через це Я розгнівався був на той рід і сказав: Постійно вони блу́дять серцем, вони не пізнали доріг Моїх, |
|
11 тому́ Я присягнув у гніві Своїм, що вони до Мого́ відпочинку не вві́йдуть“! |
|
12 Стережіться, брати́, щоб у комусь із вас не було злого серця невірства, що воно відступало б від Бога Живого! |
|
13 Але кожного дня заохочуйте один о́дного, доки зветься „Сьогодні“, щоб запеклим не став котри́й з вас через підступ гріха. |
|
14 Бо ми стали учасниками Христа, коли тільки почате життя ми затри́маємо певним аж до кінця, |
|
15 аж поки говориться: „Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверділими ваших серде́ць, як під час наріка́нь“! |
|
16 Котрі бо, почувши, розгнівали Бога? Чи не всі, хто з Єгипту вийшов з Мойсеєм? |
|
17 На ко́го ж Він „гнівався був сорок ро́ків?“ Хіба не на тих, хто згрішив, що їхні „кості в пустині полягли?“ |
|
18 Проти ко́го Він „був присягався, що не вві́йдуть вони до Його відпочинку, „як не проти неслухняних? |
|
19 І ми бачимо, що вони не змогли ввійти за невірство. |
HebrewsChapter 3 |
До євреївРозділ 3 |
|
1 FROM henceforth, O my holy brethren, called by a call from heaven, look to this Apostle and High Priest of our faith, Jesus Christ: |
1 |
|
2 Who was faithful to him who appointed him, as also Moses was faithful to all his house. |
2 що вірний Тому́, Хто настанови́в Його, як був і Мойсей у всім домі Його, |
|
3 The glory of Jesus is much greater than that of Moses, just as the honor of the builder of the house is greater than the house. |
3 бо гідний Він вищої слави понад Мойсея, поскільки будівни́чий має більшу честь, аніж дім. |
|
4 For every house is built by some man; but he who builds all things is God. |
4 Усякий бо дім хтось будує, а Той, хто все збудував, — то Бог. |
|
5 And Moses, as a servant, was faithful to all his house, and was a testimony of those things which were to be spoken after; |
5 І Мойсей вірний був у всім домі Його, як слуга, на свідоцтво того, що сказати повинно було́. |
|
6 But Christ, as a son, over his own house, whose house we are, if to the end we hold fast with confidence to the glory of his hope. |
6 Христос же, як Син, у Його домі. А дім Його — ми, коли тільки відвагу й похвалу́ надії доде́ржимо певними аж до кінця. |
|
7 Therefore, as the Holy Spirit said, Today if you will hear his voice, |
7 Тому́ то, як каже Дух Святий: „Сьогодні, як голос Його ви почуєте, |
|
8 Harden not your hearts to provoke him, as the murmurers did in the day of temptation in the wilderness: |
8 не робіть затверді́лими ваших серде́ць, як під час наріка́нь, за дня випробо́вування на пустині, |
|
9 Your fathers tempted me even though they examined and saw my works forty years. |
9 де Мене випробо́вували отці ваші, Мене випробо́вували, і бачили працю Мою сорок років. |
|
10 Therefore I was not pleased with that generation, and said, These are a people whose hearts have been misled and they have not known my ways. |
10 Через це Я розгнівався був на той рід і сказав: Постійно вони блу́дять серцем, вони не пізнали доріг Моїх, |
|
11 So I swore in my anger, They shall not enter into my rest. |
11 тому́ Я присягнув у гніві Своїм, що вони до Мого́ відпочинку не вві́йдуть“! |
|
12 Take heed therefore, my brethren, lest perhaps there is a man among you who has an evil heart and is not a believer, and you will be cut off from the living God. |
12 Стережіться, брати́, щоб у комусь із вас не було злого серця невірства, що воно відступало б від Бога Живого! |
|
13 But search your hearts daily, until the day which is called, The day; to the end that no man among you be hardened through the deceitfulness of sin. |
13 Але кожного дня заохочуйте один о́дного, доки зветься „Сьогодні“, щоб запеклим не став котри́й з вас через підступ гріха. |
|
14 For we are made partakers of Christ, if from the beginning to the very end we hold steadfast to this true covenant, |
14 Бо ми стали учасниками Христа, коли тільки почате життя ми затри́маємо певним аж до кінця, |
|
15 As it is said, Today, if you hear even the echoes of his voice, do not harden your hearts to anger him. |
15 аж поки говориться: „Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверділими ваших серде́ць, як під час наріка́нь“! |
|
16 Who are those who have heard and provoked him? Were they not those who came out of Egypt under Moses, although not all of them? |
16 Котрі бо, почувши, розгнівали Бога? Чи не всі, хто з Єгипту вийшов з Мойсеєм? |
|
17 But with whom was he displeased for forty years? Was it not especially with those who had sinned and whose bones lay in the wilderness? |
17 На ко́го ж Він „гнівався був сорок ро́ків?“ Хіба не на тих, хто згрішив, що їхні „кості в пустині полягли?“ |
|
18 And against whom did he swear that they should not enter into his rest, except against those who did not listen? |
18 Проти ко́го Він „був присягався, що не вві́йдуть вони до Його відпочинку, „як не проти неслухняних? |
|
19 So we see that they could not enter in because they did not believe. |
19 І ми бачимо, що вони не змогли ввійти за невірство. |